Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



331

4.5.7.3 Системазахистувідхвороб

Хвороби завдають меншої шкоди рослинам ріпаку, порівняно з

шкідниками.Протепринедотриманніосновнихвимогтехнології

(попередник, якісна сівба)вокремірокихворобиможутьрізко

знижувати врожайність посівів. До числа найбільш поширених хвороб

ріпакувУкраїнівідносятьсячорнаніжка, снігова плісень, несправжня

борошнистароса(переноспороз),фомоз,альтернаріоз,тифульоз.

За умов вологої погоди ріпак може уражуватися грибковими

хворобами, з яких найпоширеніші альтернаріоз та септоріоз. Виявивши

перші хворі рослини, бажано провести обробку фунгіцидним

препаратом, наприклад,фунгіцидомфорсаж,к.с., який завдяки

системнимвластивостямд.р.карбендазиму,справляєшвидкупочаткову

діюз тривалим захисним періодом.Віндобресприймаєтьсярослинами

незалежновідстадіїрозвиткукультури.Застосуванняфунгіцидупідвищує

життєздатність культурних рослин та забезпечує отримання високих

урожаїв.Повторніобробкизаздалегідьплануютьзаумоввисокогорівня

ураженості рослин хворобами та сприятливих для їхнього розвитку

гідротермічнихумов.

У разі перевищення порогу економічної шкодочинності навесні

можна використовувати наступні препарати:альєтт, 80%з.п. (проти

переноспорозу),ридомілголд,в.р.(проти

альтернаріозу,переноспорозу,

сіроїгнилі)таін.



4.5.8 Збирання

Вдалийвибірстроків,способуітехнічнихзасобівзбиранняріпаку

маютьвизначальнезначеннядляотриманнякінцевогорезультату.Ріпак

достигає нерівномірно,стручкиздатнірозтріскуватися,щоможе

призвести до значних втрат насіння. Збирають ріпак як прямим

комбайнуванням,такіроздільно.

Роздільний спосіб збирання більш прийнятний,бопри

використанні цього способу втрати насіння мінімальні,алезростають

витрати палива та праці. Роздільним способом збираютьріпак за умов:

нестійкої погоди, нерівномірного дозрівання насіння, високої

забур'яненості, відсутності відповідного сушильного комплексу.До

скошування ріпаку у валки приступають, коли в суцвіттях пожовтіють

нижністручки,анасіннявнихпобурієчипочорніє.Вцейчасблизько50

%стручківсередньогойверхньогоярусівмаютьлимонно‐зелене



332

забарвлення,авологістьнасіннястановить30—40%.Вцейчасзрослин

починаєопадатилистя.КосятьжаткамиЖВН‐6;ЖБА‐3,5;ЖРБ‐4,2таін. зі

швидкістю 4‐6км/год. Зріз високий 20‐25см,алещобневідрізались

нижністручки.Коситиіобмолочуватибажановранцііввечері.Швидкість

мотовиламуситьдорівнюватишвидкостірухукомбайна.

Валки обмолочують комбайнами з пристосуванням ПКК‐5з

частотою обертання барабана молотарки комбайна 700‐800обертівна

хвилинучерез5—7днівпісляскошуванняпривологостінасіння10—11

%.Засухоїіспекотноїпогодиобмолотпроводятьуранішні,вечірніта

нічні години, коли під час підбирання валків насіння із сухих стручків

менше висипається і менше подрібнюється. Запізнення із збиранням

достиглих стручків призводить до їх розтріскування,аотже,довтрат

врожаю,зменшеннявмістуоліївнасінні.

Сьогодні ріпак переважно збирають прямим комбайнуванням,а

щобнерозтріскувалисястручкиполяобробляютьклеючими

речовинами.Прямимкомбайнуваннямріпакзбираютьуповнійстиглості,

колинасінняустручкахнабулотемногокольоруізатверділо,стебла

побуріли,листкиобсипались,алестручкищенепочалирозтріскуватись.

При

дотикудорослиннасіннямає" шелестіти"устручках.Призбиранні

насінняповинномативологістьневище11‐12%.Збиранняпривологості

нижче10%нерекомендуєтьсячерезвеликівтрати.Привологостібільше

14%сильнозростаютьзатратинасушку.Дляприскоренняіодночасного

дозріванняможнапроводитидесикаціюза7‐10 днів до збирання,

наприклад,реглоном(2‐3л/га).За12‐14днівдозбиранняврожаю

використовуютьдесикантбаста(1,5л/га).Назапирієнихплощахдоцільно

використати при побурінні 70%стручківріпакуабоза2тижнідо

збирання гербіциди загально винищувальної дії раундап (З л/га),

домінатор ( 3л/га),гліфоган(3,0л/га). Вони знищують бур'яни і

підсушують рослини. Десикація зменшує втрати насіння при збиранні і

економить витрати енергії на досушування насіння. Використовують

зернові комбайни, спеціально переобладнані для збирання

дрібнонасінних культур. У ріпаку кількість побічної продукції невелика,

алеїїтежнеобхіднорівномірнорозкидатипополю.

Насіння очищають у потоці із збиранням на зерноочисних

машинахзіспеціальнимирешетами.Длятривалогозберіганнявологість

насіння

необхіднодовестидо6‐8%.Припідвищенійвологостівжеза1‐2

днівонобіліє,пліснявієівтрачаєсхожість,атакожтехнологічніякості.



333

4.6 Ріпакярий

4.6.1 Особливостіморфології

Ярий ріпак –однорічнарослиназродиникапустяних.ВУкраїні

ярий ріпак поширений під назвою "кольза".Урожайністьуньогодещо

нижча, ніж у озимого ріпаку.Ярийріпакменшвибагливийдоумов

вирощування.ЧерезменшуурожайністьуцентральнійЄвропіярийріпак

має другорядне значення і, як правило, використовується в якості

“запасної”культуринавипадоксильноговимерзанняозимогоріпаку.

Загаломжеусвітіярийріпаквирощуютьнарівнізозимим.Основні

регіонивирощування–південно‐східнаАзія(Китай)таПівнічнаАмерика

(Канада),атакожйоговирощуютьвАвстраліїтаПівденнійАмериці.

Ярийріпаквиступаєпершопрохідцемдлясучасноїселекціїріпаку.

Найбільш значні кроки в області селекції спочатку проводяться

цілеспрямованонаяромуріпаку,апотімпереносятьсянаозимийріпак.

Вперше з'явилась можливість отримувати ріпакову олію без ерукової

кислоти на сорті ярого ріпаку Оро, який дозволив ввести в раціон

харчуваннялюдиниріпаковуоліюувеликійкількостіз1968року.



4.6.2 Екологічнівимогийособливостібіологіїросту

Ярий ріпак –вологолюбнарослинадовгогодня.Високу

продуктивністьярийріпакзабезпечуєврегіонах,десумаактивних

температурвище+10

Сскладає1700‐2000

С,абезморознийперіод–не

менше110днів.

Насінняпроростаєпритемпературі1‐3°C,сходипереносять

заморозкимінус3‐5°C,адорослірослинидо‐8°C.Ярийріпакдобреросте

на будь‐яких ґрунтах, крім важких глинистих та піщаних,невиносить

кислихйзаболоченихґрунтів.

Сходи з'являються через 4‐10днів, період від сходів до цвітіння

триває45‐60днів.Тривалістьвегетаційногоперіоду80‐120днів.



4.6.3 Місцевсівозмінні,підготовканасінняйсівба

Ярий ріпак висівають у полі, призначеному під ярі зернові

культури.Найвищіврожаївіндаєпіслякукурудзи,озимоїіяроїпшениці,

ячменю, зернобобових культур і багаторічних трав.Частояримріпаком

замінюють озимий, коли той гине внаслідок несприятливих умов

перезимівлі.



334

На відміну від традиційної системи землеробства,всистемі

землеробства No‐tillвідсутнітакіпопередникиярогоріпакуяк

картоплятацукровібуряки.

За даними Інституту землеробства НААНУ,длязониЛісостепу

прийнятнимиможутьбутитакісхемичергуваннякультурусівозміні:

1).соя(рання);

2).озимі;

3).ярийріпак;

4).ярапшениця.

1).горох;

2).ярапшениця;

3).ярийріпак;

4).ячмінь;

5).кукурудза.

Розміщуватиярийріпакякіозимийвсівозмінінеобхіднозтаким

розрахунком,щобвінповертавсянапопереднємісценеранішеніж

через4‐5років.

Підготовка насіння ярого ріпаку до сівби не відрізняється від

підготовкинасінняозимогоріпаку. 

Сіють ярий ріпак звичайним рядковим способом (ширина

міжрядь 15см)знормоювисіву2,5‐3,0млн./га схожих насінин,що

становить 10‐12кг/га. Така норма забезпечує отримання оптимальної

густотисходів200‐250рослиннам

.Насінницькіпосівидефіцитнихсортів

ярого ріпаку (для прискорення розмноження) сіють широкорядним

способом(45см)принормівисіву4‐7кг/га.Сівбупроводятьвкінціквітня

‐початкутравня,відразупіслясівбиранніхзерновихкультур,наглибину

2‐4смзалежновідвологостіґрунту.

Доглядзапосівамиізбиранняярогоріпакутакісамі,якіозимого.

Основою догляду є підживлення азотними добривами та захист від

шкідливихорганізмів(бур’янів,шкідниківтахвороб).



4.6.4 Удобрення

Ярийріпакдоситьдобререагуєнавнесенняорганічнихі

мінеральних добрив при використанні його як на насіння,такіна

зеленийкормтасидерат.ОрганічнідобривавсистеміземлеробстваNo‐

till зазвичай замінюються рослинними рештками попередника або

застосовуютьрідкийгнійзнормоювнесення50‐100м

/га. Ярий ріпак

добре використовує післядію органічних добрив внесених під

попередник.



335

У залежності від попередників, наявності поживних речовин у

ґрунтітазапланованогорівняурожайностіпідярийріпаквносятьN60‐120

Р60‐120К60‐80.Добрива вносять у рідкому вигляді осінню або весною.

Гранульовані добрива для зменшення втрат вносять при температурі

повітря не вище 10градусів. Мінеральні добрива, збалансовані за

елементами живлення,сприяютьотриманнюдружнихсходівпри

мінімальнійнормівисівунасіння.Алеслідвідзначити,щопривисокому

рівні азотного живлення часто спостерігається масове розмноження

капустяноїпопелиці,хрестоцвітихклопів,біланів.

В період вегетації доцільно використовувати позакореневе

підживлення рослин, використовуючи, наприклад, «Нутрівант Плюс™

олійний»уодномуробочомурозчинііззасобамизахистурослин.

Рекомендована концентрація робочого розчину «Нутріванта Плюс™

олійний»‐1‐3%. Норма застосування на ярому  ріпаку 3‐4кг/ га.Об’єм

робочого розчину при позакореневому обробітку рослин «Нутрівантом

Плюс™олійний»повиненстановитинеменше250‐300л/га.



4.6.5З

ахиствідбур’янів

В системі землеробства No‐tillосновнурольуконтролірівня

забур’яненості посівів відіграють гербіциди. Для знищення бур'янів та

падалиціпривідсутностікультуринаполізастосовуютьзагально

винищувальні гербіциди з діючою речовиною гліфосат у нормі 4,0‐6,0

кг/га.

Наполяхзвисокимрівнемпотенційноїзасміченостіоднорічними

бур’янами після сівби доцільно вносити дозволені в Україні ґрунтові

гербіциди, наприклад,тайфун, к.е. В цілому система застосування

гербіцидівнаяромутаозимомуріпакусуттєвоневідрізняється.

Дляспрощенняіздешевленнясистемизахистуярогоріпакувід

бур’янів за допомогою генної інженерії,  створені сорти,яківолодіють

стійкістю до певних гербіцидів. Такі сорти вирощують в основному на

американському континенті,особливовКанаді.ВЄвропі,на

сьогоднішній день вирощують сорти озимого та ярого ріпаку стійкі до

певнихгербіцидів,алевониотриманітрадиційнимиметодамиселекції.

4.6.6 Захиствідшкідників

ВУкраїнішкідникикультурипредставленівеликимрізноманіттям,

їхналічуєтьсяблизько50видівівониздатнізнищитидо30‐40%урожаю

приодночасномупогіршеннійогоякості.



336

При переході на технології No‐till спостерігається тенденція

збільшення чисельності фітофагів. Шкідливість їх проявляється

впродовжусього вегетаційногоперіоду.Найбільшуразливимперіодом

для рослин ярого ріпаку під час вегетації є фаза сходів.

Найшкодочиннішимивцейперіод,особливо, якщо стоїть спекотна

сухапогода,слідвважатихрестоцвітніблішки.

З початком появи справжніх листків із листогризучих комах

небезпечними є гусениці капустяної совки, біланів.Сиснішкідники

представленікапустяноюпопелицею,клопами.

З закладанням генеративних органів у фазі бутонізації –

плодоутворення здатні значно пошкоджувати квіти і насіння такі

шкідники, як ріпаковий квіткоїд, капустяний стручковий комарик

(галиця),ріпаковийнасіннєвийприхованохоботник(довгоносик).

Основним агротехнічним заходом, що дає змогу істотно

обмежити чисельність шкідників, є чергування культур у сівозміні.Але

при розміщенні ярого ріпаку після багаторічних трав існує загроза

підвищеннячисельностігрунтоживучихшкідників–дротяників,гусениць

озимоїтаіншихпідгризаючихсовок.

Найбільшнадійнимзахистомярогоріпакунапочатковомуетапі

його вегетації від хрестоцвітних блішок та грунтоживучих багатоїдних

шкідників є передпосівна обробка насіння інсектицидними

протруйниками системної або контактно‐системної дії.Придотриманні

рекомендованихнормвитраттривалістьзахисноїдіїріпакувідшкідників

сходівможесягати20‐35дніввідсівби.

Для зниження токсичної дії протруйників та підвищення

насіннєвоїпродуктивності доробочоїрідиниз протруйникамидоцільно

додавати один із біостимуляторів росту рослин:агростимулін(10мл/т),

біолан (10

мл/т),

біотрансформатор БУФ (10 гранул/т),емістимС(10

мл/т),трептолен(20мл/т),вермістим(8‐10л/т)таін.

Ранніоптимальністрокисівби, рекомендовані для зони сорти,

дотриманняглибинизагортаннянасіннядаютьзмогузнизити

шкідливість хрестоцвітних блішок.Приранньомурозвиткурослини

стають менш уразливими на період масової появи шкідників.Вумовах

прохолодної весни, коли заселення посівів культури хрестоцвітними

блішками розтягнуте або чисельність їх перевищує економічний поріг

шкідливості, виникає необхідність проведення обприскування посівів

інсектицидаминавітьтоді,колипроводиласьобробканасіння.



337

У період утворення розетки – бутонізаціЇ проти капустяної

попелиці,хрестоцвітнихклопівпроводятьобприскуванняінсектицидами,

а в період відкладання яєць підгризаючими і листогризучими видами

совок – випуск совочної раси трихограми у 2 ‐3  строки з інтервалом 5‐7

днів.

У фазу бутонізації обов’язковим є обприскування посівів проти

ріпакового квіткоїда,апісляцвітінняпринеобхідності–проти

насіннєвого прихованохоботника і стручкової галиці (комарика)з

дотриманням строків останньої обробки до збиранняврожаю.Залежно

відзаселенняпосівівпроводятькрайовеабосуцільнеобприскуванняза

допомогоюназемноїапаратуризнормою витрати робочої рідини 300‐

400л/га.Дляборотьбизшкідникамизастосовуютьсядэцис,50%волатон

(1кг/га), 50%актелик(0,5кг/га)таін.Посіви обробляютьу ранкові або

вечірнігодини.

Для визначення строків і необхідності проведення хімічних

обробокувегетаційнийперіоднеобхіднепроведенняобстеженьпосівів

ріпаку у певний фенологічний період на наявність основних видів

шкідників або пошкодження ними рослин.Длякожногознихєсвоя

методика, обґрунтована особливостями виду. Критерієм для прийняття

рішенняпродоцільністьпроведенняхімічнихобробокпосівівєпоказник

економічногопорогушкідливостіярогоріпакудлякожноговиду.

Якпоказуєпрактика, продовження захисної дії інсектицидів

можливе шляхом застосування суміші їх зі змочувачами або

прилипачами.

Так,

наприклад,сумішперетроїдногопрепаратусумі‐

альфа в рекомендованій нормі (0,3л/га) зі змочувачем сільвестом в

нормі0,1л/газабезпечуєзахистріпакувідріпаковогоквіткоїдавпродовж

17‐20днів,тодіякзахиснадіяодногоінсектицидунеперевищує7днів.

Принцип дії цієї допоміжної речовини полягає у поліпшенні фізичних

властивостей робочої рідини, завдяки чому покращується прилипання і

утриманняінсектицидунаповерхнірослин.



4.6.7 Збиранняйзберігання

При роздільному збиранні ріпак скошують у фазі жовто‐зеленої

стиглості, коли в нижніх стручках центральної гілки набільшості рослин

насіння має властивий сорту колір, а його вологість знижується до 30‐

33%.Зрізмуситьбутиненижче15‐20см.Чистіпосівизбираютьпрямим



338

комбайнуванням.Логістикаорганізаціїзбиранняаналогічназізбиранням

озимогоріпаку.

При тривалому зберіганні вологість насіння не повинна

перевищувати 8%. Більш вологе насіння досушують на напольних

сушарках при температурі +25…+37⁰С.Аякщоні, то насіння втрачає

схожість, а олія насіння –споживчіякості.Зберігатинасіннянеобхідно

притемпературі+4…+5⁰Сумішкахвагоюнебільше50кг.



339

Розділ5.ПосівнеустаткуваннядлятехнологіїNo‐till



Питаннясівалкиприданійтехнологіїнапорядокактуальніше,ніж

в традиційних системах землеробства і технологіях,заснованихна

полицевому відвальному основному обробітку ґрунту.Основна

принциповавідмінністьполягаєунаборіфункцій,якіповиннавиконувати

сівалкаприцихдвохтехнологіях.

Відмовавідобробіткуценевідмовавідзавдань,яківінвиконуєі

це потрібно добре розуміти. Завдання залишилися,іїхпотрібно

виконувати,алеіншимиспособамиізасобамиічастовіншийчас.



5.1 ПринципиякісноїсівбитехнологіїNo‐till

1) Неможнарозміщуватинасінняврослиннірештки.У

традиційнійтехнологіївониабовидаляютьсязполяабозаробляютьсяв

нижні горизонти орного шару, звільняючи верхній, і не заважаючи

проведенню сівби. Ці всі роботи виконувалися іншими агрегатами у

процесі окремих технологічних операцій або доповнювали технологію

збирання.Відмовившисьвідцихтехнологічнихоперацій,минеможемо

відмовитисявідосновоположногопринципу,викладеноговище.

2) Насінняповиннобутирозміщенонатвердомуложііукрите

розпушенимшаромґрунту,щобдатидоступдоньогоповітря.Усистемі

No‐tillніщотакневпливаєнасхожістьнасіння, як властивості покриву

насіннєвоїборозенки.

3) Насіння повинне мати добрий контакт з ґрунтом,томувсі

сівалкидлятехнологіїNo‐tillобов'язковокомплектуютьсяприкочуючими

котками. Вони повинні мати достатній тиск на ґрунт для створення

доброго контакту насінини з ним, тому дуже важливо вірно

відрегулюватизусилля,

якеприпадаєнаприкочуючийкоток.П

рицьому

необхідновраховувати,щовологийґрунтлегкоущільнюєтьсяітомупри

його сильному ущільненні паросток висіяної культури може простоне

пробитися на поверхню.Присівбівсухийґрунтнавпаки– необхідна

додаткове зусилля для прикочування. Суть правильної роботи котка в

тому,щобстворитинеобхіднийконтактнасінинизґрунтом,анеконтакт

верхнього шару ґрунту з посівним ложем. Якщо при сівбі є добрий

контакт насінини з ґрунтом,необхідналишеборона,якабзакрила

насінняіперемістиларослиннірешткинаповерхнюпосівноїборозенки.



340

4) Насіння повинно бути загорнене рівномірно на задану

глибину.Необхіднопам'ятати,щоточнийконтрольглибинивисівучасто

визначаєтьсянелишесамоюконструкцієюсівалки,алеістаномполя,на

якомупроводитьсясівба.

5) Насінняідобрива,яківносятьсяодночасноповиннібути

розділенішаромґрунту.

6) Абсолютно рівного поля не існує, тому сошники повинні

копіюватинаявниййогомікрорельєф.

7) Сівалка мусить мінімально розпушувати ґрунт і мінімально

порушувати покрив з рослинних решток.Єдвіпринциповорізні

конструкціїсівалокпрямоїсівби.Першатрадиційна–бункердлянасіння

імінеральних добрив розміщений над сошниками ідруга – бункердля

насінняімінеральнихдобриврознесенівпросторі.Вцьомувипадку

сошники кріпляться на окремій рамі,якаможерозміщуватися,як

спереду,такізавізкомзбункеромдлянасінняімінеральнихдобрив.

Частонавітьцібункерирозміщуютьсянадвохокремихвізках.Уцьому

випадку сівалка є трьохкомпонентним агрегатом.Увсіхцихсівалках

подачанасіннядосошниківвідбувається за допомогою потоку повітря,

томуїхчастоназиваютьпневматичнимисівалками.



5.2 Якісніпоказникитехнологічногопроцесу

За існуючим державним стандартом, зернотукові сівалки мають

забезпечувати норми висіву насіння наступних сільськогосподарських

культур та внесення гранульованих мінеральних добрив з зернового

бункера(кг/га):

- пшеницівід60до300;

- ячменювід90до350;

- житавід60до220;

- вівсавід100до250;

- горохувід

80до400;

- гречкивід20до120;

- просавід15 до30;

- льонувід40 до150;

- середньо‐тадрібнонасіннихзернобобовихкультурвід35до

400;

- люцернивід6до30;

- ріпакувід3до12;