Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



301

Заефективноїсистемиконтролюбур’яніввсівозмінізадва‐трирокитиск

цього чинника зменшується,аразомзним–івитратинагербіциди,

основнийзахідїхконтролювтехнологіїNo‐till.

Використання гербіцидів після збирання попередника зменшує

забур’яненнямайбутньогопосівувпершучергубагаторічнимивидамиів

меншій мірі впливає на малорічні види бур’янів, основна маса яких

проростаєнавесніівегетуєодночаснозкультурою.Прискладномутипі

забур’яненнявполі, відведеному під посів сої, осіннє застосування

системного гербіциду суцільної дії з діючою речовиною гліфосат

доцільно поєднувати з внесенням лонтрелу 300г/гауфазурозеткив

осотів.Цимдосягаєтьсяїхзагибельна80‐94%.

Занаявностізначноїкількостірослиннихрештокнаповерхніполя,

наприклад після кукурудзи, ґрунтові гербіциди зазвичай не

використовують.Цедопевноїміриобмежуєможливостіхімічного

контролю,алемаєсвоїпозитивністорони– непригнічуєтьсярісті

розвитокрослинисоїтаформуваннябульбочковихбактерій,що

спостерігається за традиційної технології з внесенням ґрунтового

гербіцидухарнесунормі3л/га.

Після попередників, які мало залишають рослинних решток на

поверхні поля (наприклад, ячмінь,абонизькорослісортипшениці)

застосуванняґрунтовихгербіцидівможливепривисокійпотенційній

забур`яненості ґрунту,алевноситиїхвартопісляпосіву, коли сівалка

відкриваєзначнучастинуповерхніґрунтувідрослиннихрешток.

несеннявцейчасґрунтовихгербіцидівмаєсвоїпереваги:вони

недіютьнарізотрофін.Крімцьогоподовжуєтьсячасїхзахисноїдіїу

порівнянні з варіантом їх внесення під передпосівну культиваціюв

традиційнійсистеміземлеробства.Прицьомунеобхідновраховувати,що

використання гербіцидів на основі ацетохлорів може приводити до

значногопригніченняпосівів.

Гербіциддуалголд(1,3‐1,6л/га)маєнайнижчуфітотоксичністьдо

соїсередґрунтовихгербіцидів.Уразіризикупригніченнясходів,атакож

на низькогумусних ґрунтах, доцільно застосовувати даний гербіцид

замість інших.Цейпрепаратєтакождобримпартнеромдлясумішіз

гезагардом(1,5л/га+2,0л/га).Використаннясумішідозволяєрозширити

спектр контрольованих бур’янів та ефективність їх контролю за рахунок

синергізму.



302

Застосовуючи гербіцид «півот», треба пам'ятати, що того

самого року після нього не можна сіяти зернові,тому в посівах сої як

попередникадляозимоїпшениціцейгербіциднеприйнятний.

У зв’язкузтим, що контролювання бур’янівупосівахсоїчасто

відбувається лише за рахунок післясходових гербіцидів,відсутня

можливістьвиправитипомилкихімічногозаходуконтролюбур’янів.

Обприскуванняобов`язковонеобхіднопроводитиякісно.Занаявностіна

обприскувачах системи GPS, яка дозволяє проводити обприскування

гербіцидами без пропусків і перекриття, гербіциди доцільно вносити в

нічні години, коли умови для прояву фітотоксичної дії післясходових

гербіцидіввищі,ніжвдень,аленеобхіднопам’ятати,що обприскування

доцільно завершити за 3‐4 години до світанку. Загальновинищувальні

препарати,якізастосовуютьувеснянийпередпосівнийперіод,необхідно

вноситивиключновденнігодини.

Системаконтролю бур’янівв технології No‐tillрозраховуєтьсяне

назахистпосівівконкретноїкультури,анаконтрольїхрівняприсутності

на полі протягом технологічного року (від збирання попередника до

збираннякультури).Якщопопередникомсоїєкукурудза,яказбирається

пізно,тозазвичайвосіннійперіоднепроводятьспеціальнихзаходів

контролю бур’янів. У такому випадку обов’язковим є застосування в

передпосівнийперіододногоззагальновинищувальнихгербіцидів.

алежновідтипуікласубур’янового угруповання визначають

оптимальну норму внесення та час застосування гербіциду.Дляцього

необхідновраховувати,що:

- багаторічнібур’янимусятьдосягнутидоброгостанурозвитку

(висотарослин10‐15см);

- всі види бур’янів на час сівби повинні повністю загинути від

гербіцидів.

Загальним правилом є вимога вносити загальновинищувальний

гербіцид за 2тижнідосівбисої.Алеякщонаполікількароків

застосовується технологія No‐tillчастотрапляєтьсятак,щовесноюдо

сівби сої на полі присутня незначна чисельність бур`янів,утакому

випадкувнесеннязагальновинищувальногогербіцидупроводятьвідразу

післясівби(на2‐4день),інодівбаковійсумішізґрунтовимгербіцидом.

Залежно від рівня та видового складу бур’янів у післясходовий

період,посівисоїобробляютьоднимзрекомендованихпрепаратів.

Найбільшпоширенимзнихє«базагран»унормі1,5‐3,0л/га,якийнемає



303

негативноїпіслядіїнанаступнукультуру.Прискладномувидовомускладі

бур’янового угруповання базагран доцільно вносити у баковій суміші з

«гармоні» (2,0л/га + 7г/га)урекомендованідлябазагранустроки.

Оскількипрепаратмаєконтактнудію,тодлядосягненнямаксимального

ефектулистяістеблабур’янівмаютьбутидостатньозмоченіробочим

розчином.

Бур'янислідобприскуватиуфазунебільше2‐4трійчастихлистків,

у сої,причомунепізнішетогочасу,коликультуразакриєбур'яни від

потрапляннягербіциду.

Разом з післясходовими гербіцидами варто вносити регулятори

росту,біопротектори, мікродобрива. Завдяки цьому можна зменшити

норму гербіциду (на 10‐20%),атакожнівелюватистресовузатримку

росту рослини, тому що всі післясходові гербіциди мають певну

фітотоксичнудіюнакультуруізатримуютьїїрістірозвиток.

Застосування страхових гербіцидів можна поєднати з

позакореневим внесенням рідких комплексних добрив,щодасть

можливість культурі швидше пережити стрес від гербіциду і відновити

активну вегетацію.Адже«м'яких» гербіцидів для сої немає: ґрунтові

призупиняють розвиток культури на один тиждень,астрахові–надва.

Цей нюанс дуже важливий при  вирощуванні ультраранніх сортів сої,

післ

яякихплануєтьсясівбаозимоїпшениці.

Захистпосівівсоївідзлаковихбур’янів проводять внесенням

одногозрекомендованихдляданоїкультуриграмінецидів(селект,

центуріон,фюзіладсупертаін.). Їх вносять окремо,томущовбаковій

суміші з базаграном спостерігається посилення фітотоксичного

пригнічення рослин сої. Сьогодні у списку дозволених до використання

напосівахсоїпестицидівєпрепарат«фабіан»,якийвносятьунормі100

г/ганезалежновідфазирозвиткукультури. Він містить дві діючі

речовини,якізабезпечуютьзнищенняякдводольнихтакіоднодольних

бур`янів.

Знищеннябур’янівсупроводжуєтьсяпідвищеннямпродуктивності

культурина9‐12ц/га,зарахунокзбільшеннякількостібобівінасінинна

рослинів1,6‐1,8рази.Масанасіннянаоднійрослинізбільшуєтьсяв1,5‐

1,7рази.

Результати досліджень НУБіП (табл. 4.10) свідчать,щопри

недостатнійефективностісистемиконтролюзабур'яненості(система1)за

урожайністюсояпотехнологіїNo‐tillпоступаєтьсятрадиційнійтехнології.



304

При надійній системі контролю забур’яненості (система 2) урожайність

сої за технологією No‐tillнеменша, а навіть вища ніж при традиційній

системі землеробства. Прийнятний рівень контролю бур’янового

угрупованняагрофітоценозусоїзатехнологіїNo‐tillзабезпечуєсистема2

із застосуванням ґрунтового гербіциду «дуал» та суміші післясходових

гербіцидів «пульсар» (1л/га)й«гармоні» (0,7г/га),априпоявісходів

однодольнихбур’янів–«агілу»(1,2л/га).



Таблиця4.10.Урожайністьсоїзалежновідтехнологіїтасистемизахисту

відбур’янів,ц/га

2007р. 2008р.

Варіантизахистувід

бур’янів

традиційна No‐tillтрадиційнаNo‐till

Безгербіцидів 6,1 1,2 4,4 0,5

Система1 10,2 13,5 25,8 23,6

Система2 15,5 18,5 28,1 30,2



В країнах, де дозволено вирощувати генно‐модифіковані сорти,

проблему контролю бур’яніввпосівахсоївирішуютьшляхом

застосування загальновинищувального гербіциду «раундап».Це

підвищуєнадійність та значно спрощує і здешевлює систему захистусої

відбур'янів.



4.4.9 Хворобиташкідникисої

Деякі вчені вважають, що відмова від обробітку ґрунту і

залишеннярештокнаповерхніґрунтузумовитьускладненнявборотьбізі

шкідниками але практика свідчить,щоцезовсімнетак. На чисельність

популяцій більшості шкідників рослинні рештки ніякого впливу не

справляють,азіншимидеякимиможнабільшпростоборотися.

Наприклад, практика в південних регіонах США показує,щоприNo‐till

системісталовиникатименшепроблем,пов'язанихізсоєвоїнематодою.

Хворобирослинбільшчутливідонаявностірослиннихрештокна

поверхніабопоблизувідповерхніґрунту. Вологі,прохолодніумовив

ґрунті,якіпов'язаніз відсутністю його обробітку посилюють поширення

таких хвороб сходів сої як фітофтора,апізніше– стеблова гниль і

септоріознабураплямистість.



305

Економічно та екологічно обґрунтована система захисту від

шкідливих організмів базується на дотриманні принципів інтегрованого

захистурослин.

Найбільшрозповсюдженимихворобамисоїє:фузаріозне

в'янення,церкоспороз,аскохітоз, склеротініус, переноспороз,

вертицильознев'янення,бактеріальнийопік,жовтамозаїкасоїтаінші.На

полях, де рослини були сильно уражені фузаріозом, не можна висівати

сою раніше,ніжчерез2роки.Длязахистусоївідхворобдостатньо

протруювання насіння дозволенимидлязастосуваннянаданійкультурі

протруйниками – вітавакс,фундазолтаін.Увипадкупоявиналистках

прояву хвороб (аскохітозу,антракнозу, переноспорозу та ін.)посіви

доцільнообробитибордоськоюрідиною(4кг/газаміднимкупоросом).

Витратаробочоїрідини–300‐400л/га.

Найбільшрозповсюдженимишкідникамисоїє:люцерновасовка,

акацієва вогнівка,бульбочковідовгоносики, соєва чорно‐смугаста

блішка,соєваплодожеркаіпавутиннийкліщ.

У фазі сходів, крім дротяників, дуже шкодить паросткова муха.

Проти

неї ефективне обприскування сходів Бі‐58новим, 40%,к.е. (1,0

л/га),абозолоном(фозалоном),35%к.е.(2л/га).

Уфазахгалуженняібутонізації–відповногорозкриттяпершого

трійчастого листка до утворення перших квіток,шкодятьтрипси,

листогризучі шкідники (гусениці різних совок і п’ ядунів,жуки

бульбочкових довгоносиків),комплексклопів‐сліпняківіщитників,

павутиннікліщі.Зачисельностітютюновоготрипсу10‐15екз.нарослину

в період формування 1‐2партрійчастихлистків,жуківбульбочкових

довгоносиків – 10‐15екз./м2, павутинних кліщів – 2–3екз. на лист і

наявності інших листогризучих та сисних шкідників ефективне наземне

обприскуванняпосівівсоїінсектицидамиумаксимальній

рекомендованій нормі.Протимолодшихзавікомгусениць, личинок

попелицьітрипсівдостатняменшанормацихпрепаратів.

разівиявленнявнасіннєвих посівах сисних шкідників –

переносників вірусних хвороб (лучні клопи,попелиці,трипси),для

запобігання поширенню інфекції, за порогової чисельності комах

проводять обприскування вказаними вище інсектицидами в

рекомендованихнормахвитрат.

Проти акацієвої вогнівки в період масового відкладання яєць

ефективний одноразовий випуск яйцеїда‐трихограми з розрахунку 100



306

тис.особинна1га, що знижує пошкодження бобів сої на 40‐50%.

Застосовуютьмісцевіраситрихограми.

Під час проведення захисних заходів обов’язковою умовою

доцільності застосування пестицидів проти шкідливих організмів є

порогиїхшкодочинності(ЕПШ)ізурахуваннямфазрозвиткурослин сої,

погоднихумов,чисельностіентомофагівтощо.



4.4.10 Збирання

УзагальномукомплексіробітвирощуваннясоїзатехнологієюNo‐

till найбільш складним і трудомістким технологічним процесом є

збиранняурожаю.

Сою збирають прямим комбайнуванням при повній стиглості,

колилистявжеопалоібобисухі,насіннятверде.Оптимальнавологість

насіння складає 12‐14% (тривалезберіганнязернасоїможливепри

вологості11%інижче).Призапізненніззбираннямбобирозтріскуються,

авологістьнасіннязновузростає.

Як правило, посіви сої дозрівають без використання десикантів.

Якщопіслясоїплануєтьсяпосівяроїкультури, то перед збиранням

десикацію часто застосовувати недоцільно: препарат висушує лише

стеблотаоболонкубоба,невпливаючиназерно.Цеможеспровокувати

розтріскуваннябобівівисипаннязерна.Томукраще,колизернонабуде

нормальної вологості природним чином.Проте, якщо після сої

планується сівба озимої пшениці,авегетаціясоїзатягується,абостоїть

дощова погода,тодоцільнопроводитидесикацію,  особливо пізніх

сортів.

Для

зменшеннявтрат комбайн мусить рухатись за напрямом

сівби.Слідпам’ятати,щоодинбіб,залишенийуполінакожнійрослині,

‐цемінус1‐2ц/гаврожаю.

Для зменшення втрат врожаю висота зрізу не повинна

перевищувати7‐8см.Прибільшвисокомузрізінижнібобивтрачаються,

які, як правило, є найбільш врожайними.Рослиннірештки(стебла)сої

добре подрібнюються комбайном,алепотрібневідповідне

налаштуваннярозкидачів,щобрівномірноїхрозподілитипополю.

Соломасоїмаєвузькеспіввідношеннявуглецюдоазоту,тому

післязбираннясоїнепотрібновноситидодатковоазотзметою

азоткомпенсації.Застосуваннядеструкторівнасоломісоїнедоцільне.



307



4.5Ріпакозимий

Озимий ріпак –найбільшпоширенаолійнакультуразродини

капустяних.Запитомоювагоювзагальносвітовомувиробництвіолійних

культур ріпак вийшов на друге місце після сої, випередивши навіть

соняшник.

Ріпакєоднієюзнайдавнішихкультур.Цярослинавідомащеза4

тис.років до н.е. Батьківщинайого – Середземноморські країни,звідки

він розповсюдився в Азію,авXIVст.вЗахіднуЄвропу,деіпониніє

однією з основних олійних культур.Припускають, що в Україну ріпак

завезеновсерединіXVIIIст.

Щорічна посівна площа під ріпаком в світі становить понад 30

млн.га, середня врожайність 15,0‐18,0ц/га.Біля90% світового

виробництва ріпаку сконцентровано в ЄС‐27,Китаї, Канаді й Індії;в

кожнійзцихкраїнпосівніплощіпідріпакомзаймаютьвід6,5до7млн.

га.

У Європі (27країн)посівнаплощадосягаємайже7млн.га,

середняврожайність24‐29ц/га.

НайбільшесіютьріпакуНімеччині–1,5

млн.гаприсереднійурожайності26‐33ц/га. На значних площах

вирощуютьріпакуФранції(1,5млн.га),Польщі(0,8млн.га),Румунії(0,6

млн.га),атакожВеликобританії,Чехії, Угорщині,Литвітощо.ВЄвропі

ріпаквирощуютьпереважноякозимукультуру.

Таблиця4.11.Виробництворіпакувсвіті,тис.тон

Країна 2000р. 2005р. 2010р.

ЄС‐27 11364 15523 20300

Китай 11381 13052 12800

Канада 7205 9483 11866

Індія 3725 7000 7000

Австралія 1775 1419 2150

Україна 132 285 1400

США 909 718 1114

Росія 148 303 500

Бєларусь 73 150 400

Пакистан 231 181 230

Бангладеш 249 191 225

Казахстан 3 30 100

Загаломвсвіті 37334 48542 58317

Джерело:PSDOnline,USDA(ДепартаментсільськогогосподарстваСША)



308



Порівняно недавно, десять років тому, ріпак не належав до

основних стратегічних сільськогосподарських культур України.

ВідродженняріпакуякпромисловоїкультуривУкраїнімайжезаново

почалося20роківтому.

ВирощуванняозимоготаярогоріпакувУкраїнідоволівигідне.

Тому є всі підстави вважати,щовнедалекомумайбутньомупродукти

йогопереробкипосядутьоднезчільнихмісцьуструктурівітчизняного

аграрноговиробництва.

В Україні посіви озимого ріпаку зосереджені переважно в

правобережній частині Лісостепу. Сприятливі умови для розширення

посівних площ ріпаку мають господарства Вінницької,Волинської,

Житомирської, Івано‐Франківської,Київської, Львівської, Рівненської,

Тернопільської,Хмельницької,Чернівецької,ярого‐Кіровоградської,

Полтавської,Сумськоїтабільшостіпівденнихобластей.

Сьогодні озимий ріпак – високоврожайна культура.Кращі

господарстваУкраїниотримуютьпо22—28ц/ганасінняізвмістомолії

45‐48%.

Олія – основна мета вирощування ріпаку.З19 79 року харчову

оліювиробляютьлишезтихсортівріпаку,якімістятьнебільше5%

еруковоїкислотивідзагальноїкількостіжирнихкислот. У більшості

європейськихкраїнцейпоказникзниженийнавітьдо2%.Сортиз

мінімальним вмістом ерукової кислоти отримали позначення

однонульових

"0".А

ледляпромисловоїпереробки(пальне, пластмаси,

лаки,фарби)навпакиціннішимиєсортизвисокимвмістомерукової

кислоти.

Востаннірокирозробляютьсяефективнітехнологіївиробництваз

олії ріпаку пального для двигунів. Лише у Німеччині потужності з

переробкиріпаковоїоліїнабіодизельзрослиз533тис.т.у2001р.до923

тис.т.у2003р,щопояснюєтьсязбільшеннямпопитунабіодизель.

Завмістомглюкозинолатівусухомузнежиреномуматеріалісорти

ділятьнанизькоглюкозинолатні(1‐2%),середньоглюкозинолатні(2‐3%)і

високоглюкозинолатні (більше 4%). Верхньою межею вмісту

глюкозинолатів у насінні ріпаку, придатного для безпечного

згодовуванняхудобі,свинямтаптиці,є30мікромолейв1г,або0,4‐1,0%.

Востаннірокиріпак,якийміститьглюкозинолатівбільше25мкмольна1

гнасіння,продатинасвітовомуринкунахарчовічикормовіцілімайже



309

неможливо.Сортизнизькимвмістомеруковоїкислоти,глюкозинолатіві

клітковини та світлою (жовтою) оболонкою насіння,отримали

позначеннятринульових"000".

Ріпак–надзвичайноціннакормовакультура.Прийогопереробці

з100кгнасіння,крім38‐41кголії,одержують55‐57кгмакухи,щомістить

38‐40%добрезбалансованогозаамінокислотнимскладомбілка.У100кг

макухиміститься90к.о.Тоннашротуабомакухидозволяєзбалансувати

забілком8‐10тзернофуражу,підвищуючиприцьомувмістперетравного

протеїнув1к.о.з80до110г.3одногогектарапосівівріпакуодержують

до10цолії,5‐6цбілковогокормуі100кгмеду.

З побічної продукції (соломи ріпаку, від 2до6т/га)можна

виготовлятипапір,целюлозу,

картонтаін.З1гаріпаковогополяможна

виготовити до 2тпаперу. Такі технології успішно застосовуються у

Великобританії,Угорщині,Іспанії,Португалії. Із недеревної сировини у

світівиробляютьвжеблизько10%целюлози.

Ріпак, покращує агрофізичні властивості ґрунту і фітосанітарний

станнаступнихкультур,ранозвільняєполе.Добрерозвиненастрижнева

коренева система проникає глибоко в ґрунт,покращуєйогоструктуру,

розпушує, що особливо важливо при відсутності механічного обробітку

ґрунтув системі землеробства No‐till. Побічнапродукціяздатнашвидко

мінералізовуватися.

Ріпак використовують як проміжну культуру для накопичення

органічноїречовиниабоотриманнязеленогокорму.Зеленумасуможна

використовуватирановесноюабопізновосени.Урожай зеленої маси в

озимих проміжних посівах досягає 340‐360ц/га, що становить 36‐38

кормових одиниць,аякщозалишитиїїнаполі, то це рівноцінно

внесенню18‐20т/гагною.Навесніпісляприпиненнявегетаціїріпакуабо

використаннізеленоїмасинакорм встигають вчасно посіяти основні

культурисівозміни–кукурудзу,просо,гречкутаін.



4.5.1 Особливостіморфології

Ріпак–однорічнарослиназродиникапустяних.

Коріньс

трижневий, веретеноподібний, не товстіший від стебла,

проникаєуґрунтна1,5‐3м, слаборозгалужений,зневеликоюкількістю

мичкуватихкорінців.

Стебло заввишки 1,5‐1,7м, пряме,округле,зверху розгалужене,

вкритесизувато‐зеленимвосковимнальотом.



310

Листки темно‐зелені, з восковим нальотом.Взалежностівід

розташуванняїхрозділяютьна:

- розеточні: лировидно‐перистонадрізані,маютьдужерідке

опушення;

- стеблові:

 від ліровидних (нижні) до подовжено‐ланцетных

(верхні).

Кінцева лопать нижнього листа велика, тупо‐овальна,покраю

нерівнозубчаста;боковілопаті(від2до4пар)дрібні,овальніаботупо‐

трикутні, прикореневі – черешкові;середнііверхні–сидячі,з

розширеноюосновою,якаохоплюєстебло.

Суцвіття нещільне, китицеподібне. На центральній китиці

розміщується 20‐40 квіток жовтого кольору. Квітки відносно великі.

Чашолистики вузькі. Квітка має чотирипелюстки і шість тичинок,зяких

чотирирівноподовженізматочкою,адвізначнокоротші.

Плід– стручок6 ‐11смзавдовжки,з18‐40насінинами,поверхня

гладенька,зоднимдобрепомітнимголовнимнервом.Носикстручка

тонкий,10‐20ммзавдовжки.Наоднійрослині20 0‐400стручків.У

стручку

в середньому від 15до30темно‐коричневих, майже чорних насінин,

кулястої форми діаметром 1,5‐2,5мм.Насіннямаєтрав'янистий смак.

Маса1000насінин3‐7г.



4.5.2 Екологічнівимоги

Вимоги до світла. Ріпак –рослинадовгогодня,добреростев

помірнійзоні.Прикороткомуднівегетативнамасазростає,анасіннєва

продуктивністьзнижується.

Вимогидотемператури. Ріпак–олійнакультураневибагливадо

тепла.Насінняріпакупочинаєпроростатипритемпературі1°С,протедля

одержання сходів на 3‐4деньпотрібнатемпература14‐17°С. Рослини

вегетуютьпри5‐6°Сіпродовжуютьосіннювегетаціюпринастаннінічних

заморозків. Сходи переносять заморозки до мінус 3‐5°С,адорослі

рослинидо‐8°С,щодозволяєвикористовуватиріпакнакормдоглибокої

осені.

Для осінньої вегетації необхідна сума активних (вище 5°С)

температур750‐800°С.

Найкращеперезимовуютьрослини з розвинутою

розеткою 6‐8 справжніх листків. Загартування озимого ріпаку краще

відбуваєтьсяуфазірозвиненоїрозеткилистяпритемпературі5°Степла

протягом10днівімінус3°Спротягомнаступних5днів.Яснапогодапід