Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



271

0,5%узернідо5% у проростках,тодіяквмістазотузацейперіод

підвищується лише в 2,8рази. Надалі калій продовжує надходити у

рослинизтакоюжінтенсивністю.

Відносний вміст цього елементузростаєшвидше, ніж

нагромадження сухої речовини. До початку викидання волоті рослини

поглинають до 90%калію, незабаром після закінчення цвітіння

надходженняйоговрослинуприпиняється(точніше, стабілізується).Із

часумолочноїстиглостізернавмісткаліювтканинахрослинзнижуєтьсяв

результатівимиванняцьогоелемента опадами і екзоосмоса через

кореневусистемувґрунт.

При нестачі калію у молодому віці уповільнюється ріст, рослини

маютьжовто‐зелене забарвлення,потімверхівкиікраїлистків, упершу

чергунижніх,жовтіютьівисихають,створюючивраженняопіків.Дорослі

рослини відрізняються вкороченими міжвузлями,  внаслідок чого вони

буваютьнизькорослими.Кореневасистемаголодуючих(відноснокалію)

рослин розвивається слабо і легко уражається грибковими хворобами.

Такірослинисхильнідовилягання.Прикалійномуголодуванні

погіршуютьсяпроцесизапліднення,качанибуваютьнедорозвиненими,з

порожнімиверхівками,дозріваннязерназатримується,маса1000зерен

помітнознижується.

Надлишкове калійне харчування не виявляє якого‐небудь

помітноговпливунаріст,розвитоківрожайкукурудзи.Поглинаннякалію

досягає максимуму за 10‐12днівдовикиданняволотііпотімшвидко

знижується,

утойчасяксухамасапродовжуєінтенсивнонаростати.У



зв'язкуізцимвідноснийвмісткаліюврослинізнижується.Такимчином,

до початку викидання волоті рослини поглинають до 90%загальної

кількості потрібного їм калію. Незабаром після закінчення цвітіння

надходженнякаліюурослинуприпиняється.



4.3.3 Особливостібіологіїростуірозвитку

Кукурудза – однорічна однодомна роздільностатева,

перехреснозапильна рослина.Удикомустанінезнайдена. Виділяють

наступніфазиростуірозвиткукукурудзи:сходи,трубкування,викидання

волоті, цвітіння качанів (поява ниток), молочна, молочно‐воскова,

воскова і повна стиглість зерна.Тривалістьміжфазнихперіодів

визначається сортовими особливостями, погодними умовами і

технологією.



272

Насінина кукурудзи проростає одним зародковим корінцем.

Вузловекорінняз'являлосянапідземнихвузлахстеблаприутворенніна

рослині3‐4листків.Сходивпольовихумовахзазвичайз'являютьсячерез

10‐12дібпіслясівби.Уфазівикиданняволотізнайближчихдоповерхні

ґрунту стеблових вузлів виникають повітряні (опорні)корені.Вони

перешкоджають поляганню рослин. Максимального розвитку коренева

системадосягаєуфазувосковоїстиглості.

У початковий період вегетації, до формування першого

надземного стеблового вузла, кукурудза росте дуже повільно. Потім

темпи росту поступово збільшуються, досягаючи максимуму перед

викиданням волоті.Уцейчасприрістрослинприсприятливихумовах

становлять10‐12смзадобу.Післяцвітіннярістїхувисотуприпиняється.

Критичніперіодиуформуваннівисокоговрожаю–фаза2‐3листків,коли

відбуваєтьсядиференціаціязародковогостебла,іфаза6‐7листків,коли

визначаєтьсярозміркачана.

Найбільшважливіфазиврозвиткукукурудзинаступні:

1) формування волоті,якевідбуваєтьсяускоростиглих,

середньостиглихіпізньостиглихгібридіввідповідноуфазі7‐го,8‐гоі11‐

голистка;

2)

формування качана,якевідбуваєтьсяузазначенихгібридів

відповідноуфазі11‐го листа,12‐го і 16‐го листа.За30днів(10днівдо

викидання волоті і 20 днів після закінчення цвітіння)рослини,

накопичують до 75% органічної маси. Максимальна сира маса рослини

відзначається у фазі молочної стиглості,асухоїречовини–наприкінці

воскової стиглості. Вважається, що для формування високого врожаю

зерна посіви кукурудзи повинні сформувати листову поверхню близько

40‐50тис.м

/га,длязеленоїмаси–60‐70тис.м

/гаібільше.

Тривалістьперіодувегетаціїукукурудзиколиваєтьсявід75до180

днів і більше. Відзначена тісна залежність між довжиною періоду

вегетаціїікількістюлистківнарослині(коефіцієнткореляції0,82‐0,99),а

також між довжиною періоду вегетації і урожаєм зерна (0,70)

(Володарский,1975).

За довжиною періоду вегетації гібриди кукурудзи поділяють на

наступнігрупи:

- ранньостиглі із тривалістю від сходів до повного дозрівання

зерна80‐90днів(кількістьлистківнаголовномустеблі:10‐12);

- середньоранньостиглі–90‐100днів(12‐14листів);



273

- середньостиглі–110‐115днів(14‐16листів);

- середньопізньостиглі–115‐130днів(16‐18листів);

- пізньостиглі–130‐150днів(18‐20листів);

- дужепізньостиглі–більш150днів(більш20листів).



4.3.4Попередники

У системі землеробства No‐till набір попередників під кукурудзу

трохи менший ніж при традиційному землеробстві. Відсутні такі добрі

попередники,якцукровібурякитакартопля.ВсистеміземлеробстваNo‐

tillкращимипопередникамикукурудзиєозимі, зернобобові,просапні,

задовільні—ярізернові.

Данінауково‐досліднихустановівиробничапрактикасвідчать,

що гарні врожаї зерна кукурудзи можна одержувати при повторномуі

навіть тривалому її вирощування на тому самому ж полі (беззмінні

посіви). У цьому випадку вона здатна давати такі ж урожаї,яків

сівозміні,

якщовґрунтсистематичновноситинеобхіднукількістьдобрив

у відповідності до даних агрохімічних картограм і планованого рівня

врожаю.

Виходячизтого,щоприбеззміннійкультурікукурудзаособливо

добререагуєнавнесеннягноюдоцільновсистеміземлеробстваNo‐till

впіслязбиральнийперіодпопередникавикористовуватипрепаратидля

прискореннярозкладуорганічнихрештокпопередника.

При розміщенні посівів кукурудзи два роки підряд на одному і

тому ж полі спостерігається накопичення на поверхні ґрунту шару

рослинних рештків. Це може сприяти розмноженню стеблового

метелика.Втрадиційнійтехнологіївирішуютьцепитанняшляхом

якісногозаорюванняподрібненихрослиннихрештокзвикористанням

дискуванняпередоранкоюіплугівзпередплужникамиізспеціальними

ножами, що кріпляться до передплужників та поширювачами дна

борозни. Можна тільки уявити матеріалоємність цих додаткових

пристроївірівеньпідвищенняопорурухуагрегатутазбільшеннявитрат

паливапри цьому.ВсистеміземлеробстваNo‐tillпожнивнірешткинеє

перепоною для проведення якісної сівби,томущовикористовуються

спеціальнісівалки.

Якпросапнакультуракукурудза—гарнийпопередниквсівозміні,

сприяєзвільненнюполіввідбур'янів,майженемаєзагальнихіз

зерновими культурами шкідників і хвороб, забезпечує велику кількість



274

пожнивних решток.Призбиранніназерновона— гарний попередник

дляярихзерновихкультур,апривирощуваннінасилостазеленийкорм

—добрийпопередникдляозимоїпшениці.Втрадиційнійсистемі

землеробства кукурудза одержала велике поширення у поукісних,

пожнивнихі повторних посівах. У пожнивних посівахвонаможедавати

високі врожаї зеленої маси,якуможнавикористатинасилосабо

безпосередньо на корм тваринам,авпоукісних– навіть на зерно,при

сівбіранньостиглимигібридами.

В Україні питання вирощування кормових культур в системі

землеробства No‐tillпрактичноневивчено. Сьогодні навіть великі

агрохолділги часто не мають і не розвивають галузітваринництва,тому

немаютьпотребивироблятикорми,авирощуютьлишетоварніпольові

культури.



4.3.5 Підготовканасіння

Насіння кукурудзи зазвичай калібрують і протруюють на

спеціальнихзаводах.Схожістьнасіннякукурудзиповиннабутиненижче

96%(Iклас)або92%(IIклас).

Длябільшоб’єктивноїоцінкиякостіпосівногоматеріалуійого

відповідностіособливостямсистемиземлеробстваNo‐tillбажанокрім

традиційної перевірки схожості насіння провести холодне

пророщування.

Спектр дії протруювачів,якимиобробляютьзерноповинен

відповідати наявним або прогнозованим проблемам фітосанітарного

стану конкретного поля. Підвищують польову схожість,особливопри

несприятливих погодних умовах після сівби, іприранніхстрокахсівби

гідрофобізацієюіінкрустуваннямнасіння(обробкарозчиномполімерув

комбінаціїізпротруйникомзметоюствореннязахисноїплівки).

Так як всі протруювачі мають певну токсичну дію на рослини

,в



системі землеробства No‐till рекомендується обробляти насіння при

протруєнніростостимулюючимиречовинамидлязняттяхімічногостресу,

прискоренняпроростаннянасіннятарозвиткукореневоїсистеми.До

певноїмірицетакожзахідзниженнявпливубільшнизького

температурного режиму ґрунту у весняний період.Принестачі

мікроелементівуґрунтігарнийрезультатдаєвключеннявбаковусуміш

дляобробкинасіннявідповіднихмікроелементів.

4.3.6 Строкийспособисівби,нормивисіву



275

ЗазвичайдлясистемиземлеробстваNo‐tillхарактернимєбільш

повільне прогрівання ґрунту весною у порівнянні з традиційною

системою землеробства.Загаломцемаєбільшезначеннядляранніх

ярихкультур,алеідлякукурудзинеобхідновраховуватипогодніумови

весни і інтенсивність прогрівання ґрунту, вибираючи такий найбільш

ранній строк сівби кукурудзи,приякомуможливошвидкоотримати

дружнісходи,анаступніфазирозвиткубудутьпроходитипринайбільш

сприятливомутемпературномурежимі.

Досівбикукурудзиприступаютьзвичайноприпрогріванніґрунту

наглибинізакладеннянасіннядо8‐10

С.Починатисівбувартонаполяхз

більш легкими ґрунтами і найменшою кількістю рослинних решток, що

обумовлює більш швидке їх прогрівання. Для прискорення прогрівання

ґрунту на полях з великою кількістю рослинних решток варто

використовувати пристосування на сівалках для зміщення рослинних

решток з зони рядка у міжряддя.Утакомувипадкузонарядкабуде

прогріватися швидше, а збільшення кількості рослинних решток у

міжряддях затримає появу сходів бур’янів.Длясистемиземлеробства

No‐tillпідбираютьбільшхолодостійкігібриди.

Уданийчасосновнимспособомсівбикукурудзиєширокорядний

спосібзшириноюміжрядь70см. Відстань між рослинами в рядку

залежитьвіднормивисіву.Узв’язкузвідсутністювсистеміземлеробства

No‐tillнеобхідностівпроведенніміжряднихрихленьпідчасвегетації

можназменшитиширинуміжрядьдо50см,щозабезпечуєпідвищення

конкурентноздатності посіву до бур’янівідозволяєпідвищитигустоту

стояння рослин кукурудзи. Але для збирання таких посівів необхідно

мати спеціальну жатку.Длязменшеннявитратнатехнікудеякі

господарствавУкраїнідлясівбиширокоряднихкультурвикористовують

посівні комплекси суцільної сівби.Наприклад, широкозахватні посівні

комплекси,яківиготовляєАгро‐Союз.

Оптимальну густоту стояння рослин кукурудзи різної групи

стиглості в кожній ґрунтово‐кліматичній зоні встановлюють із

урахуваннямзапасіввологивґрунтіначассівби,динамікибагаторічних

даних про середньомісячну температуру повітря та кількість опадів за

періодвегетації,атакожбіологічнихособливостей,гібридів,якіпланують

вирощувати.

При зрідженій густоті стояння рослини не повністю

використовуютьзапаспоживнихречовинінаявнізапасивологивґрунті.



276

Врезультатіцьоговрожайністьзнижується,хочапродуктивністьокремої

рослиниможебутивисокою.Середнякількістькачанівнаоднійрослині

суттєво більша від одиниці і може наближатися до значення два.Такі

посівименшконкурентноздатнідобур’янів,томучастонавітьпридобрій

системі контролю існує високий рівень ризику зростання чисельності

бур’янівнаперіодзбирання.

У міру збільшення густоти стояння рослин підвищується врожай

загальної надземної маси і зерна,алелишедопевноїмежі, післячого

подальшезбільшеннягустотиведедозниженняврожаю.Присильному

загущенні рослини затіняють і пригнічують одна одну. Недостатньо

розвивається коренева система, уповільнюються ростові процеси і

знижується інтенсивність фотосинтезу.Узагущенихпосівахкількість

качанівнаоднурослинувсередньомуменшавідодиниці.Прицьому

знижується також середня маса качана, його озерненість,вихідзерна,

маса1000зерен.

При оптимальній густоті стояння рослин повною мірою

проявляється корисна продуктивність однієї рослини,оптимально

використовуються запаси вологи і наявних поживних речовин у ґрунті,

забезпечуєтьсявисокафотосинтетичнадіяльністьлистовогоапарату.

Високорослігібридизпотужнимрозвитком,даютьбільшвисокий

урожай при меншій густоті стояння рослин,абільшскоростиглі

низькорослі‐прибільшвисокійгустотістояннярослин.Дляскоростиглих

гібридів густота посіву повинна бути на 20‐25%більшою, ніждля

середньостиглих,адляпізньостиглихнавпакина15‐20%меншою.

Польовасхожістьнасіннязавждинижчавідлабораторної.Крім

того,додатковезрідженнярослинупосівахможебутизумовлене

ґрунтовимиумовами(більшевологиінижчатемпературапідчассівби

),

шкідниками

та якістю роботи сівалки.Дляодержанняоптимальної

густотирослиннормувисівутрохизбільшують.Кількістьвисіянихнасінин

повинна на 20‐30% перевищувати заплановане на час збирання число

рослинна1га.

Вагованормапосівукукурудзина зернозалежитьвідмаси1000

насінинтанормивисівуізазвичайколиваєтьсявмежахвід10до25кг/га.

Сьогоднінасіннякукурудзинаринкупродаєтьсянезаваговоюнормою,а

запосівнимиодиницями.Однапосівнаодиниця–80тиснасінин.



277

В системі землеробства No‐till особливо важливо

використовуватинасіннялишепершогокласу,попередньопротруєнеі

обробленестимуляторамиросту.

Норму висіву насіння,дозудобрив, глибинузагортаннянасіння

встановлює в кожному окремому випадку агроном господарства

відповідно до розробленої технології з урахуванням конкретних умов

поля.Глибиназагортаннянасіннявґрунтнеповиннавідхилятисябільше

ніжна1смвідзаданої.Насінняповиннірозташовуватисярівномірнопо

довжинірядка:відхиленнявідрозрахунковогоінтервалуміжнасінинами

‐небільше30%.Відхиленнявідзаданоїнормивисівунасіння–невище

5% . Ширина поворотних смуг на кінцях гонів зазвичай дорівнює 3‐4

проходам агрегату. Необхідно уважно настроювати тиск прикочуючих

коліс, тому що при вологому ґрунті можливе його переущільнення,що

призводитьдорізкогозниженняпольовоїсхожостінасіння.



4.3.7Системаудобрення

Без застосування добрив одержати високий рівень врожаю

кукурудзи неможливо.Джереламипоживнихречовиндлякукурудзиє

запас доступних поживних речовин в ґрунті, залишені на полі рослинні

рештки попередника,розкладякихзабезпечуєпоступовенадходження

необхіднихпоживнихречовин,тамінеральнііорганічнідобрива.Процес

розкладуорганічнихрештокіденезавждидоситьшвидко,томуяк

період надходження,такікількістьпоживнихелементівможене

співпадатизперіодомпотребивнихкукурудзи,узв’язкузцим,завждиє

потребавноситимінеральнідобрива.

В традиційній системі землеробства система удобрення

кукурудзи поділяється за часом внесення на основне передпосівне,

припосівнеіпідживлення.

В системі землеробства No‐till є свої особливості застосування

добрив,п

ов’язані з відсутністю механічного обробітку ґрунту.Основне

внесеннядобрив проводять також восени після збирання попередника.

НайбільштехнологічнимдлясистемиземлеробстваNo‐tillє

використаннядобривурідкійформі.Їхможнавнестипіддисковийніжв

ґрунтнапотрібнуглибинунепорушуючиповерхніґрунту.

Кількість та склад добрива визначаються у відповідності до

результатів агрохімічного аналізу ґрунту. Внесення рідких азотних

добрив, наприклад аміачної води, бажано проводити восени при



278

зниженні температури повітря до 10‐12

С.Притакійтемпературі

мінімалізуютьсявтратипоживногоелементунавипаровування.Вцейчас

можна вносити мінеральні добрива і в гранульованому вигляді.Роса

добрерозчинитьїхіввиглядірозчинувонипроникаютьвґрунт.

При розрахунку норми внесення азотних добрив необхідно

врахувати їх потребу на азоткомпенсацію у відповідності до кількості і

виду рослинних решток наявних на полі.Припотребідобриваможна

вносититакимжечиномівпередпосівнийперіод,алевцейчасперевагу

слідвіддавативиключнорідкимдобривам.

Восіннійперіодможнавноситиірідкіорганічнідобрива,

рівномірнорозливаючиїхпоповерхніґрунту,абозаробляючивґрунт

спеціальними знаряддями.Вцьомувипадкуприскорюєтьсярозклад

наявнихнаполірослиннихрешток.

Другу частину необхідної кількості добрив на запланований

урожайнеобхіднодаватиприсівбі.Підживленнявсистеміземлеробства

No‐tillвиконуєтьсявосновномуполисткуззастосуваннямобприскувачів.

Лишепринаявностівідповіднихагрегатів,якінепорушуютьґрунтрідкі

добрива можна вносити у міжряддя. При цьому доцільно одночасно

додавати і необхідні мікроелементи.ТакимспособомчастовУкраїні

вносятьКАС.

Такимчином,виддобрива,йогокількістьтачасіспосібвнесення

визначають для кожного конкретного випадку, керуючись

особливостямитипуґрунту,погоднимиумовамитанаявнимтехнічнимта

фінансовимзабезпеченнямгосподарства.



4.3.8 Системазахиступосівівкукурудзи

Напідставіданих багаторічних дослідженьнаукових установ і

практичногодосвідувстановлено,щобур'яни‐найбільшсильнодіючий

біологічнийфактор,щонегативновпливаєнаврожайністькукурудзи.

Крім прямої дії бур'янистірослинистворюютьііншіпроблеми.

Вониєпроміжнимигосподарямидляхворобішкідників.Крімцього,при

високій їх присутності ускладнюється процес збирання і підвищуються

витратинао

чищеннятасушінняпродукції.

В посівах кукурудзи зустрічається велика різноманітність видів і

груп бур'янів.Дляуспішногоконтролюрівнязабур’яненості посівів

кукурудзинеобхідновраховуватиїхнібіологічніособливостііпричиниїх

присутностінаданомуполі.



279

При засміченості відведених під посіви кукурудзи полів

малорічними бур'янами необхідно попереджати утворення ними

життєздатного насіння восени після збирання попередника.В

традиційній системі землеробства механічними заходами в системі

основногоіпередпосівногообробіткуґрунтуможнапровокувативесною

проростаннямаксимальноїкількостінасіння,щопотрапилоуґрунт.

В системі землеробства No‐tillцізавданнявиконуютьсяшляхом

застосування загальновинищувальнихгербіцидівпіслязбирання

попередника. В залежності від видового складу бур’янів до

загальновинищувальногогербіциду можливе додавання в баковусуміш

більшдешевихгербіцидів,фітотоксичнийспектрякихохоплюєнайбільш

проблемні види бур’янів. Основна вимога при цьому,щобцігербіциди

немализалишковоїпіслядіїнакукурудзу.Такимгербіцидомможебути,

наприклад,дикамба.

Крім хімічного методу можна застосовувати і фітоценотичний

метод. Якщо попередником кукурудзи є культура,яказбираєтьсярано,

наприклад, зернові колосові культури, то після них доцільно висівати

проміжну яру культуру з високою нормою висіву.Втакомувипадку

можна уникнути застосування гербіцидів в післязбиральний період

попередника. Якщо попередник збирається пізно,тодоцільновисівати

проміжнуозимукультуру,яказдатнараноішвидкорозвиватисявесною.

При засміченості поля багаторічними коренепаростковими та

кореневищними бур'янами, особливо осотом рожевим, березкою

польовою та пирієм повзучим фітоценотичних методів недостатньо для

ефективногоїхзнищенняупіслязбиральнийперіод.Відомо,що

шкодочинність багаторічних бур’янів набагато вища ніж однорічних.

Наприклад

,

принаявностіосотурожевого25‐30шт/м

,втратискладають

40‐60%ібільшеурожаюкукурудзи.

В традиційній системі для знищення багаторічних бур’янів

використовують методи виснаження та удушення, які засновані на

знищенні цих груп бур’янів за допомогою певного послідовного

застосуваннязаходівмеханічногообробіткувсистеміосновного

обробіткуґрунту.

В системі землеробства No‐till знищення багаторічних як

коренепаросткових,такікореневищнихбур’янів покладається на

гербіциди, які застосовуються, як в літньо‐осінній (після збирання

попередника),таківвесняно‐літнійдосходовийтапіслясходовий



280

періоди. При дотриманні чіткої послідовності цілеспрямованого

застосування препаратів проти багаторічних бур’янів,вониможутьбути

виведенізполязадвасезони.

Для контролю бур’янів у полі кукурудзи гербіциди можна

застосовувативнаступністроки:

- Після збирання попередника (зазвичай використовують

загально винищувальні препарати,абоїхбаковісумішіз

більшдешевимигербіцидами).

- Весною до посіву зазвичай застосовують загально

винищувальні препарати або їхбаковісумішііншими

гербіцидами.Привідсутностізначноїкількостісходівбур’янів

до посіву кукурудзи, внесення загально винищувальних

препаратів переносять на досходовий період.Прицьомув

бакову суміш варто додавати ґрунтові гербіциди або

використовувативиключноґрунтовіпрепарати,якіодночасно

маютьгербіциднудіюнасходибур’янів.

- У післясходовий період застосовуються виключно селективні

післясходовігербіцидиабоїхбаковісумішіувідповіднуфазу

розвиткукультуричибур’яну.



4.3.9 Системазахистукукурудзивідхворобішкідників

Системазаходівзахистукукурудзивідхворобішкідниківвключає

організаційно‐господарські,агротехнічні,хімічніібіологічніметоди.Із

хворобнайбільшзначнушкодупосівамкукурудзинаносятьпухирчастаі

летючасажка,гельмінтоспоріоз,бактеріоз,фузаріозкачанів,пліснявіння

насіння і проростків у ґрунті, Серед шкідників найбільш поширеними і

небезпечнимиєличинкисправжніхінесправжніхдротяників, стебловий

кукурудзянийметелик,озимасовка,шведськамуха.

Хвороби

Гельмінтоспоріоз.Вражаєлистки,

підземнеінадземнеміжвузля,

коріння,обгортки,інодікачани.Проявляєтьсявдругійполовинілітау

вигляді довгастих коричневих плям з темно‐коричневою облямівками,

довжиноюдо10см.Міжзернамиутворюєтьсягустийтемно‐коричневий

наліт.Більшсильноуражуютьсяпізніпосіви.

Пухирчастасажка.Вражаєвсіорганірослининапочаткувегетації,

а також коріння.Наураженихділянкахрослиниутворюютьсяздуття