Початок українського національного відродження. І.Котляревський.
Кирило-Мефодіївське братство. Т.Шевченко. “Руська трійця”. Український
культурно-національний рух. Москвофіли. Народовці. Діяльність громад.
Активізація національного руху в Україні. Діяльність
загальноукраїнських організацій, В.Антонович, М.Драгоманов,
П.Житецький, М.Русов, Є.Чикаленко. Виникнення українських політичних
товариств і партій. І.Франко, М.Павлик. Перша Програма організації і
утворення РУП. Час визначення пріоритетів національного і соціально-
політичного в революційному русі. Ставлення партій і громадських
організацій до подій революції 1905-1907рр. в Росії. Необхідність об’єднання
української соціал-демократії в революційний міжпартійний блок.
Національне питання в програмах політичних партій і рухів. Період
столипінської реакції. Товариство українських поступовців. Українська
думська громада у І і ІІ Державних думах. Намагання використання ідеї
парламентаризму в розвитку українського питання. Стратегія і тактика
політичних організацій в Першій світовій війні. “Спілка визволення
України”. Головна українська Рада.
Об’єктивні умови і суб’єктивні фактори в процесах гуманітарного,
політичного життя народу в радянський період.
Політичне та духовне життя українського народу у 1920-1930-х роках,
становлення радянської форми управління, формування однопартійної
політичної системи, політичні новації у зв’язку з утворенням СРСР,
культурне будівництво, Л.Курбас, М.Хвильовий, політика українізації, О.
Шумський, М.Скрипник, державна політика щодо релігії. Утворення
тоталітарного режиму, політичні процеси в кінці 20-х-30-ті роки, масові
репресії.
Культурне і політичне життя в роки Другої світової війни, театр, кіно,
О.Довженко. Дві течії руху опору в Україні, як метод національного,
етнокультурного виживання.