Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

ся за питомою вагою земельні ресурси, що обумовлює високий

ступінь спеціалізації району на сільськогосподарському ви'

робництві (індекс 2,06 при 1,00 в Україні). Виробничий по'

тенціал території за вартістю основних фондів становить 5,7%

загального обсягу їх в Україні, а трудоресурсний потенціал —

8,4% при такій же концентрації населення. Обсяг реалізованої

продукції промисловості сягає 3,2% в Україні, валової про'

дукції сільського господарства — 12,7% від виробленої в Ук'

раїні, інвестицій в основний капітал — 4,7% від загальноук'

раїнських, обсяг створеної валової доданої вартості —

відповідно 5,7% від загальнодержавного виробництва ВДВ

(табл. 18.9).

На початок 2000'х років Подільський економічний район

мав сталу аграрно'промислову спеціалізацію. В загальнодер'

жавному поділі праці основні галузі економіки району харак'

теризувалися такими коефіцієнтами локалізації: промис'

ловість — 0,73, сільське господарство — 2,15, транспорт і

зв’язок — 0,95. Коефіцієнт зосередження випуску товарів і по'

слуг основних господарськоформуючих галузей економіки

становив 0,376.

Аналіз динаміки територіальної і галузевої структури еко'

номіки за 1990'2005 роки свідчить про значні зміни її в усіх об'

ластях Подільського економічного району. Відбулося підви'

щення питомої ваги обробних галузей порівняно з видобувни'

ми в промисловості регіону, що свідчить про зміни її виробни'

чої спеціалізації в напрямі інтенсивних виробництв. В галу'

зевій структурі відбулись зміни в напрямі збільшення питомої

ваги електроенергетики, металургії, харчової промисловості

при зменшенні частки хімічної та нафтохімічної промисло'

вості, машинобудування і металообробки, деревообробної і це'

люлозно'паперової промисловості, промисловості будівель'

них матеріалів і легкої промисловості.

Відносно висока концентрація промислового виробництва

в межах обласного центру сприяла формуванню Вінницького

промислового вузла (в складі Вінниці, Гнівані, Сутисків, Ка'

линівки, Турбова), який у внутріобласному і республікансько'

671

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

672

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Ïîêàçíèêè

Óêðà¿íà

ðàéîí

íèöüêà

ñüêà

íèöüêà

Òåðèòîð³ÿ,òèñ.êì

603,5

60,9

26,5

13,8

20,6

×èñåëüí³ñòü íàÿâíîãî

íàñåëåííÿ, òèñ.÷îë.

47280,8

4227,7

1720,1

1119,6

1388,0

Ù³ëüí³ñòü íàñåëåííÿ

÷îë./êì

Ïèòîìà âàãà ì³ñüêîãî

íàñåëåííÿ, %

67,7

47,7

47,3

42,7

52,2

Òðóäîâ³ ðåñóðñè, çàéíÿò³

â óñ³õ ñôåðàõ åêîíîì³÷-

íî¿ ä³ÿëüíîñò³, òèñ.÷îë.

20295,7

1682,1

720,8

387,7

573,6

Âàëîâà äîäàíà âàðò³ñòü

(ó ôàêò.ö³íàõ), ìëí.ãðí.

244497

13963

6167

3098

4698

ÂÄÂ ó ðîçð³ç³ íà äóøó

íàñåëåííÿ, ãðí.

5114

3275

3534

2741

3337

²íâåñòèö³¿ â îñíîâíèé

êàï³òàë, ìëí..ãðí.

75714

3532

1155

632

1745

Îáñÿãè ðåàë³çîâàíî¿

ïðîìèñëîâî¿ ïðîäóêö³¿

(ðîá³ò, ïîñëóã),ó â³äïóñê-

íèõ ö³íàõ âèðîáíèêà,

ìëí.ãðí.

326543,9

10247,4

4951,7

1668,4

3627,3

Âàëîâà ïðîäóêö³ÿ

ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà

ó ïîð³âíÿíèõ ö³íàõ 2000ð.

ìëí.ãðí.

66257

8384

3631

1946

2807

Îñíîâí³ çàñîáè

âèðîáíèöòâà, ó ôàêòè÷-

íèõ ö³íàõ, ìëí..ãðí.

1026163

57940

25287

13374

19279

Íàÿâí³ äîõîäè íàñåëåííÿ

ìëí. ãðí.

206594

16082

6765

3857

5460

Ñåðåäíüîì³ñÿ÷íà íîì³-

íàëüíà çàðîá³òíà ïëàòà

íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â,

ìëí. ãðí.

590

414

435

388

419

Ê³ëüê³ñòü ë³êàð³â ó óñ³õ

ñïåö³àëüíîñòåé:

âñüîãî, òèñ.îñ³á

íà 10 000 íàñåëåííÿ

223,4

47,4

19,0

45,0

8,2

48,1

5,4

48,4

5,4

39,0

* Äàí³ çà 2003 ð³ê.

Таблиця 18.9

Основні показники соціально1економічного розвитку

Подільського економічного району (2004 р.)

му поділі праці спеціалізується на виробництві продукції ма'

шинобудування, хімічної, харчової, легкої промисловості і

промисловості будівельних матеріалів. Невеликі промислові

вузли формуються на базі Ладижинської ГРЕС і промисло'

вості м. Могилів'Подільського, галузями спеціалізації яких є

електроенергетика, машинобудування, промисловість будма'

теріалів, харчова і мікробіологічна промисловість.

У Тернопільській області понад 2/3 промислової про'

дукції виробляється у м. Тернополі, де сформувався промис'

ловий вузол, переважно по виробництву продукції машинобу'

дування, легкої і харчової промисловості.

В області сформовано два вузли: Хмельницький із

спеціалізацією на машинобудуванні, легкій і харчовій промис'

ловості та Кам’янець'Подільський, який спеціалізується на

машинобудуванні, промисловості будівельних матеріалів,

легкій і харчовій промисловості.

В Подільському економічному районі утворився досить

потужний лісостеповий аграрний територіальний комплекс,

поширені агропромислові спеціалізовані комплекси: буряко'

цукровий, зернопромисловий, плодоовочеконсервний,

олійно'жировий, м’ясо' і молокопромисловий. Навколо об'

ласних центрів і великих міст розвивається приміський аграр'

но'промисловий комплекс.

Подільський економічний район має внутрішні відмінності

щодо територіальної організації продуктивних сил. Так, у

Вінницькій області виділяється три спеціалізованих госпо'

дарських підрайони: Північний промислово'аграрний, Півден'

но'східний аграрно'промисловий, Південний (Придністровсь'

кий) аграрно'промисловий; в Тернопільській: Центральний

промислово'аграрний, Південний і Північний аграрно'промис'

лові; в Хмельницькій — Центральний і Північний промислові

та Південний аграрно'промисловий підрайон.

У найближчій перспективі передбачається наступний

функціональний розподіл території Подільського економічно'

го району: у Вінницькій області функціональна зона сільсько'

го господарства охопить понад 4/5, зона урбанізації переваж'

673

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

но високого і середнього рівня містобудівного освоєння — 9%

і природно'рекреаційних ландшафтів, що охороняються, —

понад 9% території; в Тернопільській області — функціональ'

на зона сільського господарства разом з лісовим — 3/4 тери'

торії, урбанізована територія середнього рівня містобудівного

освоєння — близько 6%, функціональна зона природно'рекре'

аційних ландшафтів, що охороняються, — понад 1/5 території;

в Хмельницькій — функціональна зона сільського господарст'

ва — 3/4 площі, урбанізовані території з середнім рівнем місто'

будівного освоєння — 15%, територія природно'рекреаційних

ландшафтів, що охороняються, — займе близько 12%.

У Подільському економічному районі у функціональній

підзоні сільського господарства рекомендується посилити

інтенсивний розвиток галузей сільськогосподарського вироб'

ництва, які визначають його спеціалізацію в республікансько'

му поділі праці та агропромислову інтеграцію. В районі перед'

бачається випереджуючий розвиток територій природно'рек'

реаційних ландшафтів, що охороняються. В підзонах ур'

банізації рекомендується обмеження зростання великих міст і

нового промислового виробництва.

Територіальна організація продуктивних сил в районі у най'

ближчій перспективі матиме такі пріоритети: досягнення тери'

торіальної збалансованості сировинних та переробних галузей

агропромислового комплексу, покращення розселення населен'

ня і розвитку соціальної сфери, удосконалення природокористу'

вання, нарощування виробництва екологічно чистої сільського'

сподарської продукції, надання пріоритетного розвитку агро'

промисловому, рекреаційному і туристичному комплексам.

Поліський економічний район.

В Поліському районі зосе'

реджено 16,9% території, 10% населення, 9,5% трудових ре'

сурсів і 7,4% виробничого потенціалу України. Тут вироб'

ляється 13,6% сільськогосподарської і 4,5% промислової про'

дукції країни. Обсяг інвестицій в основний капітал сягає 6,4%

від загального показника по країні, а обсяг створення валової

доданої вартості складає 6,7% від загальнодержавного вироб'

ництва ВДВ (табл. 18.10).

674

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Таблиця 18.10

Основні показники соціально1економічного розвитку

Поліського економічного району (2004 р.)

675

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Ïîêàçíèêè

Óêðà¿íà

Ïîë³ñüêèé

ðàéîí

Âîëèí-

ñüêà

Æèòî-

ìèðñüêà

Ð³âíåí-

ñüêà

×åðí³ã³â-

ñüêà

Òåðèòîð³ÿ,òèñ.êì

603,5

102,1

20,2

29,9

20,1

31,9

×èñåëüí³ñòü íàÿâ-

íîãî íàñåëåííÿ,

òèñ.÷îë.

47280,8

4738,5

1044,8

1345,3

1160,7

1187,7

Ù³ëüí³ñòü íàñåëåí-

íÿ ÷îë./êì

Ïèòîìà âàãà ì³ñü-

êîãî íàñåëåííÿ, %

67,7

53,6

50,4

56,5

47,1

59,7

Òðóäîâ³ ðåñóðñè,-

çàéíÿò³ â óñ³õ ñôå-

ðàõ åêîíîì³÷íî¿

ä³ÿëüíîñò³, òèñ.÷îë.

20295,7

1929

423,9

561,6

437,4

506,1

Âàëîâà äîäàíà

âàðò³ñòü (ó ôàêò.

ö³íàõ), ìëí.ãðí.

244497

16342

3512

4201

4053

4576

ÂÄÂ ó ðîçð³ç³ íà

äóøó íàñåëåííÿ,

ãðí.

5114

3419

3339

3074

3475

3764

²íâåñòèö³¿ â îñíîâ-

íèé êàï³òàë, ìëí.

ãðí.

75714

4995

1064

854

1937

1140

Îáñÿãè ðåàë³çîâà-

íî¿ ïðîìèñëîâî¿

ïðîäóêö³¿ (ðîá³ò,

ïîñëóã),ó â³äïóñê-

íèõ ö³íàõ âèðîáíè-

êà, ìëí.ãðí.

326543,9

14785,5

2827,6

3626,7

3869,0

4462,2

Âàëîâà ïðîäóêö³ÿ

ñ³ëüñüêîãî ãîñïî-

äàðñòâà ó ïîð³âíÿ-

íèõ ö³íàõ 2000ð.

ìëí.ãðí.

66257

8985

1976

2247

1926

2836

Îñíîâí³ çàñîáè

âèðîáíèöòâà, ó

ôàêòè÷íèõ ö³íàõ,

ìëí..ãðí.

1026163

75826

13056

19814

16346

26610

Продовження табл. 18.10

У Поліському районі зосереджено 10% природно'ресурс'

ного потенціалу держави (в грошовому обчисленні), в тому

числі: мінеральних ресурсів — 2,3%, водних — 11,7, земельних

— 13,2, лісових — 28,1, фауністичних — 15,7 і природно'рекре'

аційних — 8,2%. У регіональній компонентній структурі

найбільшу питому вагу складають земельні, водні та лісові ре'

сурси, що є одним із визначальних чинників напряму

спеціалізації господарського комплексу регіону.

Аналіз територіальної диференціації природно'ресурсно'

го потенціалу України (індекси, грн/га) свідчить, що в

Поліському економічному районі показник інтегрального ре'

сурсного потенціалу найнижчий — 0,59 (в Україні — 1,00),

особливо мінерально'сировинних ресурсів — 0,19.

На початок 2000–х років Поліський економічний район

сформувався, як аграрно'промисловий. У загальнодержавно'

му поділі праці основні галузі економіки району характеризу'

валися на цей період такими коефіцієнтами локалізації: про'

мисловість — 0,73, сільське господарство — 1,99, транспорт і

зв’язок — 0,99. Коефіцієнт зосередження випуску товарів і по'

слуг основних господарськоформуючих галузей економіки

району склав 0,340.

676

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Ïîêàçíèêè

Óêðà¿íà

Ïîë³ñüêèé

ðàéîí

Âîëèí-

ñüêà

Æèòî-

ìèðñüêà

Ð³âíåí-

ñüêà

×åðí³ã³â-

ñüêà

Íàÿâí³ äîõîäè íà-

ñåëåííÿ ìëí. ãðí.

206594

18197

3857

5226

4251

4863

Ñåðåäíüîì³ñÿ÷íà

íîì³íàëüíà çà-

ðîá³òíà ïëàòà íàé-

ìàíèõ ïðàö³â-íèê³â,

ìëí. ãðí

590

448

412

434

506

438

Ê³ëüê³ñòü ë³êàð³â ó

óñ³õ ñïåö³àëüíîñòåé:

âñüîãî, òèñ.îñ³á

íà 10 000 íàñåëåííÿ

223,4

47,4

18,3

38,5

4,1

38,9

5,3

39,0

4,6

39,5

4,3

36,3

* Äàí³ çà 2003 ð³ê

У Поліському районі в розрізі областей є суттєві

відмінності щодо функціонального розподілу території,

спеціалізації та локалізації промислового й сільськогоспо'

дарського виробництва, а також внутрішніх територіальних

особливостей.

За 1990'2005 рр. відбулись зрушення в територіально'га'

лузевій структурі промисловості району. При збільшенні ча'

стки в галузевій структурі електроенергетики, паливної, мета'

лургійної, хімічної та нафтохімічної промисловості, деревооб'

робної і целюлозно'паперової та харчової промисловості, ско'

ротилась питома вага машинобудування і металообробки, про'

мисловості будівельних матеріалів і легкої промисловості.

Висока концентрація промислового виробництва спосте'

рігається у м. Луцьку, де сформований Луцький промисловий

вузол, який у внутріобласному поділі праці спеціалізується на

хімічній, легкій, харчовій промисловості, машинобудуванні,

промисловості будівельних матеріалів. Невеликі промислові

вузли формуються в районі Нововолинська на базі паливної

промисловості (видобуток вугілля), машинобудування, легкої

і харчової галузей та Ковеля на основі розвитку транспортно'

го господарства, сільськогосподарського машинобудування,

харчової та легкої промисловості.

На території Волинської області утворюються агропро'

мислові комплекси рослинницького (бурякоцукровий, плодо'

овочеконсервний та льонопромисловий) і тваринницького на'

прямів (молоко', м’ясо' та птахопромисловий).

Щодо внутрішніх відмінностей господарської організації

території, то в області сформувалися два спеціалізовані госпо'

дарські підрайони: Південний і Північний промислово'аг'

рарні.

У Житомирській області сформувався Житомирсько'Бер'

дичівський промисловий вузол, основою галузевої

спеціалізації якого є машинобудування, легка і харчова про'

мисловість.

В області розвинутий агропромисловий комплекс рослин'

ницького напряму — льонопромисловий, бурякоцукровий,

677

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

зерновокартопляноспиртовий, плодоовочеконсервний і хме'

лепромисловий та тваринницького напряму — м’ясо' і моло'

копромисловий. Розвинуте також сільське господарство

приміського типу овочево'молочно'м’ясного напряму.

В Житомирській області сформовані два спеціалізовані

господарські підрайони: Лісостеповий агропромисловий

(Лісостеповий південь), з промисловим центром м. Бердичів

та Поліський промислово'аграрний (Лісова північ), основни'

ми промисловими центрами якого є м. Житомир і Новоград'

Волинський.

Відносно висока концентрація промислового виробництва

у Рівненській області сприяла формуванню Рівненсько'Здол'

бунівського промислового вузла, який у внутрішньообласно'

му і загальнодержавному поділі праці спеціалізується на ви'

робництві продукції хімічної та нафтохімічної промисловості,

машинобудуванні, промисловості будівельних матеріалів, хар'

човій і легкій промисловості.

В області розвивається новий промисловий вузол в зоні

Рівненської АЕС — Кузнецовсько'Сарненський, галузями

спеціалізації якого є електроенергетика і машинобудування,

металообробка, харчова промисловість, розвинуті легка і дере'

вообробна промисловість.

В області розвинутий агропромисловий комплекс.

Провідне місце в ньому займає льонопромисловий комплекс

(у поліській частині області), бурякоцукровий, хмелепивовар'

ний (на півдні) і картоплепромисловий (на півночі), а також

зернопромисловий і картоплепромисловий комплекси.

Щодо внутрішньообласних територіальних відмінностей

господарського комплексу Рівненської області, то на її тери'

торії виділяється два спеціалізовані господарські промислово'

аграрні підрайони: Північний (Поліський) і Південний (Лісо'

степовий).

У Чернігівській області спостерігається нерівномірність

розміщення промислового виробництва. Промисловий по'

тенціал зосереджений переважно в містах Чернігові, Прилу'

ках і Ніжині. В той же час, такі міста як Ічня, Новгород'

678

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Сіверський, Щорс, Семенівка мають слабку базу для

індустріального розвитку.

На території Чернігівської області виділяються три про'

мислові вузли: Чернігівський, який спеціалізується на вироб'

ництві продукції хімічної, легкої і харчової промисловості та

Прилуцький і Ніжинський промислові, які формуються. При'

луцький створюється на базі родовищ нафти і природного га'

зу, а також переробки сільськогосподарської сировини,

Ніжинський спеціалізується на машинобудуванні, харчовій і

легкій промисловості.

На території області виділяється два спеціалізованих гос'

подарських промислово'аграрних підрайони — Північно'

західний і Південний. Основний промисловий центр їх є міста

Чернігів, Ніжин і Прилуки.

У найближчій перспективі передбачається наступний

функціональний розподіл території регіонів (областей)

Поліського економічного району.

Функціональна зона урбанізації Волинської області охо'

пить близько 1/3 її площі (території з середнім рівнем вироб'

ничо'містобудівного освоєння); сільського господарства ра'

зом з лісовим господарством — понад 2/3 загальної земельної

площі області; природно'рекреаційних ландшафтів, що охоро'

няються, — близько 4% території.

Функціональна зона урбанізації Житомирської області

охопить 12% її території, у тому числі по 6% з високим і се'

реднім рівнем містобудівного освоєння. Високу питому вагу —

понад 82% території — займе зона сільського і лісового госпо'

дарства. Зона природно'рекреаційних ландшафтів, що охоро'

няються, охопить близько 6% площі області.

У Рівненській області функціональна зона урбанізації ста'

новитиме понад 1/3 (з середнім рівнем виробничо'місто'

будівного освоєння), сільського господарства — більше, як

1/2, зона природно'рекреаційних ландшафтів, що охороня'

ються, — 12% території області.

У Чернігівській області функціональна зона урбанізації

охопить майже 1/3 території, в тому числі 6% з високим і близь'

679

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

ко 1/4 з середнім рівнем містобудівного освоєння; сільського

господарства — понад 3/5 території області. Найбільш перспек'

тивною в області є функціональна зона природно'рекреаційних

ландшафтів регіонального значення, що охороняються. Вона

охопить понад 8% території Чернігівської області.

Основними завданнями територіальної організації про'

дуктивних сил Поліського економічного району у перспективі

будуть: здійснення територіальної регламентації господарсь'

кої діяльності з урахуванням радіаційного забруднення тери'

торії, реабілітація частини цих земель і залучення їх до госпо'

дарської діяльності; покращення територіально'галузевої

структури господарства, яка відповідатиме екологічній без'

пеці праці та проживання на забруднених територіях; обме'

ження розміщення еконебезпечних виробництв, підвищення в

структурі виробництва частки наукоємних підприємств, зрос'

тання зайнятості в екобезпечній сфері.

Карпатський економічний район

має комплекс природно'

економічних передумов, які найбільш сприятливі для розвит'

ку рекреаційного господарства, агропромислового вироб'

ництва, особливо плодоовочевого і виноградарськопромисло'

вого напрямів, а також деревообробної, гірничовидобувної та

хімічної промисловості, окремих галузей машинобудування.

Карпатський район займає 9,4% території України, зосере'

джує 12% населення. Виробничий потенціал території за

вартістю основних фондів становить 9,6% загального обсягу їх

в Україні, а трудоресурсний потенціал — 12,1% відповідно.

Обсяг реалізованої продукції промисловості сягає 4,9% в Ук'

раїні, валової продукції сільського господарства — 10,8% від

виробленої в Україні, інвестицій в основний капітал — 9,2%

від загальноукраїнських, обсяг створеної валової доданої вар'

тості — відповідно 9,2% від загальнодержавного виробництва

ВДВ (табл. 18.11).

Тут зосереджено 9,7% природно'ресурсного потенціалу

держави (в грошовому обчисленні), зокрема: мінеральних ре'

сурсів — 4,1%, водних — 20, земельних — 6,2, лісових — 33,7,

рекреаційних — 18,9 і фауністичних — 3%. Щодо територіаль'

680

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà