Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

юридичним особам. Друга група включає 18 областей, і третя —

три області: Вінницьку, Донецьку і Полтавську.

Можливе застосування іншого критерію до класифікації

регіонів, переважанням в структурі реального виробництва

первинних галузей, до яких відносяться сільське господарст'

во, мисливство, рибальство і добувна промисловість; вторин'

ного — обробної промисловості, виробництва та розподілення

електроенергії, води і газу, а також будівництво, і третинного

— сфери послуг ( табл. 17.3, рис. 17.3).

Таблиця 18.2

Класифікація областей за часткою реального сектору в

структурі економіки (Україна — 1,00)

641

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

² ãðóïà – ìåíøå 1

1.Àâòîíîìíà Ðåñïóáë³êà Êðèì

0,91

2.Ëüâ³âñüêà

0,96

3.Õàðê³âñüêà

0,94

4.×åðí³âåöüêà

0,98

5.ì.Êè¿â

0,83

6.ì. Ñåâàñòîïîëü

0,81

²² ãðóïà – 1,0-1,1

1. Âîëèíñüêà

1,05

2. Äí³ïðîïåòðîâñüêà

1,03

3. Æèòîìèðñüêà

1,02

4. Çàêàðïàòñüêà

1,02

5. Çàïîð³çüêà

1,04

6. ²âàíî-Ôðàíê³âñüêà

1,08

7. Êè¿âñüêà

1,04

8. Ê³ðîâîãðàäñüêà

1,01

9. Ëóãàíñüêà

1,05

10. Ìèêîëà¿âñüêà

1,04

11. Îäåñüêà

1,03

12. Ð³âíåíñüêà

1,08

13. Ñóìñüêà

1,08

14. Òåðíîï³ëüñüêà

1,03

15. Õåðñîíñüêà

1,05

16. Õìåëüíèöüêà

1,04

17. ×åðêàñüêà

1,04

18. ×åðí³ã³âñüêà

1,05

²²² ãðóïà – á³ëüøå 1,1

1. Â³ííèöüêà

1,11

2. Äîíåöüêà

1,11

3. Ïîëòàâñüêà

1,11

Рисунок 18.2. Типологія регіонів України за часткою реального

виробництва (Україна — 1,00)

Таблиця 18.3

Класифікація регіонів за сферами економічного

виробництва, %

642

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

² ãðóïà – ïåðåâàæàííÿ ïåðâèííî¿ ñôåðè

Ïîëòàâñüêà

33,4

Ñóìñüêà

40,3

²² ãðóïà – ïåðåâàæàííÿ âòîðèííî¿ ñôåðè

Äí³ïðîïåòðîâñüêà

42,3

Äîíåöüêà

42,2

Çàïîð³çüêà

49,2

²²² ãðóïà – ïåðåâàæàííÿ òðåòèííî¿ ñôåðè

Àâòîíîìíà Ðåñïóáë³êà Êðèì

56,5

Âîëèíñüêà

51,8

Æèòîìèðñüêà

45,3

Çàêàðïàòñüêà

48,7

²âàíî-Ôðàíê³âñüêà

38,4

Êè¿âñüêà

36,5

Ê³ðîâîãðàäñüêà

45,2

Ëóãàíñüêà

36,9

Продовження табл. 18.3

Рисунок 18.3. Структура виробництва у регіонах України за сферами

діяльності

В результаті проведеної класифікації встановлено, що

більшість регіонів приєднались до загальноцивілізаційних

тенденцій, коли третинна сфера розвивається швидше первин'

ної і вторинної, перейшли межу, коли третинна сфера перева'

643

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Ëüâ³âñüêà

52,8

Ìèêîëà¿âñüêà

45,0

Îäåñüêà

62,2

Ð³âíåíñüêà

41,5

Òåðíîï³ëüñüêà

44,6

Õàðê³âñüêà

48,9

Õåðñîíñüêà

40,8

Õìåëüíèöüêà

37,6

×åðêàñüêà

42,7

×åðí³âåöüêà

49,9

×åðí³ã³âñüêà

38,6

ì.Êè¿â

82,7

жає вторинної, перейшли межу, коли третинна сфера починає

переважати окремо первинну і вторинну сферу. Однак сумар'

ний обсяг ВДВ виробленої у первинній і вторинній сфері пе'

реважає лише сфера послуг Автономної Республіки Крим, Во'

линської, Львівської, Одеської областей.

Переважання у регіональному виробництві І і ІІ сфер обу'

мовлене природно'ресурсними особливостями областей і не'

достатніми можливостями сучасного економічного стану для

перелому тенденції до збереження таких пропорцій регіональ'

ного виробництва. Так, насамперед, значний розвиток добув'

ної промисловості у Полтавській області, обумовлений на'

явністю значних родовищ природного газу, запаси якого ста'

новлять 40% загальнодержавних, запаси нафтових родовищ

досягають 30% усіх запасів України. В даному регіоні у Кре'

менчуцькому залізорудному басейні зосереджені значні по'

клади залізних руд. У Сумській області розвідано 38 родовищ

нафти і газового конденсату, запаси яких становлять одну

п’яту частину усіх запасів України. Наявність на території да'

них регіонів таких стратегічно важливих для України корис'

них копалин зумовила специфічність структури економічного

виробництва. Домінування у Донецькій Дніпропетровській і

Запорізькій областях ІІ сфери зумовлене значним розвитком

обробної промисловості, яку на сучасному етапі визначає ме'

талургійний комплекс, що є основною експортною галуззю

України.

Приведені типології регіонів України дають наукове

обґрунтування для прийняття управлінських рішень, їх не'

обхідно враховувати в процесі здійснення регіональної і галу'

зевої політики, формування міжгалузевих зв’язків, реалізації

інноваційних напрямів розвитку економіки регіонів, прий'

нятті рішень про створення вільних економічних зон та тери'

торій пріоритетного розвитку при розробці концептуальних

підходів та стратегій регіонального розвитку.

644

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

18.2. Îñîáëèâîñò³ òåðèòîð³àëüíî¿ îðãàí³çàö³¿

ïðîäóêòèâíèõ ñèë åêîíîì³÷íèõ ðàéîí³â Óêðà¿íè

Господарські комплекси економічних районів України ха'

рактеризуються значними відмінностями. За потужністю вироб'

ничого потенціалу вони розміщуються у такій послідовності:

Донецький, Придніпровський, Східний, Центральний, Півден'

ний, Подільський, Поліський і Карпатський економічні райони.

Донецький економічний район

має потужну вугільно'ме'

талургійну базу з розвинутим супутнім виробництвом. Цьому

сприяв комплекс природних та економічних передумов. У

районі, який складає 8,8% території і 15,0 % населення Ук'

раїни, обсяг реалізованої продукції промисловості сягає 33,4%

в Україні, валової продукції сільського господарства — 8,3%

від виробленої в Україні, інвестицій в основний капітал —

13,4% від загальноукраїнських, а обсяг створеної валової дода'

ної вартості — відповідно 16,5% від загальнодержавного ви'

робництва ВДВ (табл. 18.4).

Тут зосереджений значний природно'ресурсний по'

тенціал — 21% потенціалу держави, зокрема: мінерально'сиро'

винних ресурсів — 54,5%, водних — 9,1, земельних — 7,4 і рек'

реаційних — 10,5% (у грошовому вимірі). Індекс інтегрально'

го показника природно'ресурсного потенціалу району найви'

щий в країні і становить 2,39 (в Україні — 1,00)

. Трудоресурс'

ний потенціал складає 15,3, а виробничий — 16,7% у країні.

Донецький економічний район — це типовий старопромис'

ловий район, де співвідношення промисловості й сільського

господарства за випуском товарів і послуг складає 10:1. На по'

чатку 2000'х років в загальнодержавному поділі праці основні

галузі економіки району характеризувалися такими ко'

ефіцієнтами локалізації: промисловість — 1,37, сільське госпо'

дарство — 0,45, транспорт і зв’язок — 0,71. Коефіцієнт зосеред'

645

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Тут і далі в розділі показники природно'ресурсного потенціалу розра'

ховані на основі даних монографії: В.П. Руденко “Географія природно'ре'

сурсного потенціалу України”, Львів, Вид. “Світ”, 1993.

ження випуску товарів і послуг, який відображає глибину тери'

торіальної спеціалізації економіки за основними господарсько'

формуючими галузями, становив 0,47 (в Україні — 0,37).

Таблиця 18.4

Основні показники соціально1економічного розвитку

Донецького економічного району (2004 р.)

646

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Ïîêàçíèêè

Óêðà¿íà

ðàéîí

Äîíåöüêà

Ëóãàíñüêà

Òåðèòîð³ÿ,òèñ.êì

603,5

53,7

26,5

26,7

×èñåëüí³ñòü íàÿâíîãî

íàñåëåííÿ, òèñ.÷îë.

47280,8

7112,2

4671,9

2440,3

Ù³ëüí³ñòü íàñåëåííÿ

÷îë./êì

78,0

132,0

176,0

91,0

Ïèòîìà âàãà ì³ñüêîãî

íàñåëåííÿ, %

67,7

88,9

90,3

86,3

Òðóäîâ³ ðåñóðñè, çàéíÿò³

â óñ³õ ñôåðàõ åêîíîì³÷íî¿

ä³ÿëüíîñò³, òèñ.÷îë.

20295,7

3105,8

2086,0

1019,8

Âàëîâà äîäàíà âàðò³ñòü (ó

ôàêò. ö³íàõ), ìëí.ãðí.

244497,0

40270

30316

9954

ÂÄÂ ó ðîçð³ç³ íà äóøó

íàñåëåííÿ, ìëí. ãðí.

5114,0

5598,0

6385,0

3997,0

²íâåñòèö³¿ â îñíîâíèé

êàï³òàë, ìëí.ãðí.

75714,0

10180

7239

2941

Îáñÿãè ðåàë³çîâàíî¿ ïðîìè-

ñëîâî¿ ïðîäóêö³¿ (ðîá³ò,

ïîñëóã), ó â³äïóñêíèõ ö³íàõ

âèðîáíèêà, ìëí.ãðí.

326543,9

109375,5

82784,4

26591,1

Âàëîâà ïðîäóêö³ÿ ñ³ëüñüêîãî

ãîñïîäàðñòâà ó ïîð³âíÿíèõ

ö³íàõ 2000ð. ìëí.ãðí.

66257

5488

3717

1771

Îñíîâí³ çàñîáè âèðîáíèö-

òâà, ó ôàêòè÷.íèõ ö³íàõ,

ìëí.ãðí.

1026163

171432

123097

48335

Íàÿâí³ äîõîäè íàñåëåííÿ

ìëí. ãðí.

206594

33307

23252

10055

Ñåðåäíüîì³ñÿ÷íà íîì³íàëü-

íà çàðîá³òíà ïëàòà íàéìà-

íèõ ïðàö³âíèê³â, ìëí. ãðí.

590

654

712

596

Ê³ëüê³ñòü ë³êàð³â ó óñ³õ

Ñïåö³àëüíîñòåé:

âñüîãî, òèñ.îñ³á

íà 10 000 íàñåëåííÿ

223,4

47,4

32,0

45,0

21,5

46,2

10,5

42,9

*Äàí³ çà 2003 ð.

За період 1990'2005 рр. відбулись істотні зрушення в галу'

зевій і територіальній структурі господарського комплексу еко'

номічного району в зв’язку із структурною перебудовою еко'

номіки, особливо за рахунок змін в комплексоформуючих галу'

зях важкої промисловості, а також суттєві зміни в ефективності

функціонування господарського комплексу в 1995'2005 рр.

У промисловості за 1990'2005 рр. зросла частка видобув'

них галузей і зменшилась — обробних, що свідчить про появу

екстенсивного процесу. При скороченні в галузевій структурі

питомої ваги паливної промисловості, хімічного комплексу,

комплексу галузей машинобудування і металообробки, дере'

вообробної і целюлозно'паперової промисловості, промисло'

вості будівельних матеріалів, а також легкої і харчової промис'

ловості, зросла частка електроенергетики і металургійного

комплексу. Відбулись зрушення і в територіальній структурі

промислового виробництва: по виробництву продукції пере'

важної більшості галузей промисловості в Україні підвищи'

лась частка Донецької області і скоротилась — Луганської.

У Донецькій області сформовані крупні агломерації і про'

мислові вузли, зокрема: Донецько'Макіївський, Горлівсько'

Єнакієвський (у межах одноіменних промислових районів);

Торезо'Сніжнянський, Краматорсько'Костянтинівський, Се'

лидово'Курахівський, Новотроїцько'Докучаївський. На фор'

мування Донецько'Макіївської і Горлівсько'Єнакієвської аг'

ломерації значний вплив має вуглевидобуток. Особливістю

цих агломерацій є зосередження промисловості в центрі та не'

достатній розвиток виробництва в інших осередках, перева'

жання ресурсоємних та екологонебезпечних технологій.

Донецько'Макіївська агломерація у внутрішньообласно'

му і республіканському поділі праці виділяється спеціалі'

зацією на видобутку і збагаченні вугілля, виплавці металу,

коксохімічному виробництві, виробництві труб, продукції

хімічної промисловості та машинобудуванні.

Горлівсько'Єнакієвська агломерація характеризується ви'

добутком і збагаченням вугілля, виробництвом мінеральних

добрив, гірничошахтним та гірничорудним машинобудуван'

ням.

647

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Значний вплив на розвиток Торезо'Сніжнянського вузла

має вуглевидобуток, також паливна промисловість.

Краматорсько'Костянтинівський промисловий вузол

відрізняється багатогалузевою структурою промислового ви'

робництва, де переважають металургійне і підйомно'транс'

портне машинобудування, розвинуті скляна й фарфоро'фаян'

сова промисловість.

У Луганській області сформовані крупні промислові вуз'

ли, зокрема: Алчевсько'Стаханівський, Свердловсько'Ро'

венківський, Краснолуцько'Антрацитівський, які мають пере'

важно паливно'енергетичну спеціалізацію із значним поши'

ренням екологонебезпечних гірничо'промислових технологій

на перших стадіях переробки палива. Виділяється також Ли'

сичансько'Рубежанський промисловий вузол, який характе'

ризується багатогалузевою спеціалізацією на виробництві

продукції хімічного комплексу.

На території Донецької і Луганської областей сформовані

такі агропромислові спеціалізовані комплекси: олійно'жиро'

вий, зерно', плодоовочево', м’ясо', молочно' і птахопромисло'

вий. Навколо великих міст розвинутий приміський аграрно'

промисловий комплекс.

Територіальна організація продуктивних сил Донецького

економічного району зумовила формування семи спеціалізо'

ваних господарських підрайонів: Донецько'Макіївського і

Горлівсько'Єнакієвського промислового; Красноармійського

індустріально'аграрного, який охоплює західну частину райо'

ну; Північно'Донецького промислового; Приазовського про'

мислово'аграрного; Південно'Східного (промислова зона Лу'

ганщини); Старобільського аграрного.

У найближчій перспективі з урахуванням комплексної

оцінки та існуючих напрямів освоєння території регіонів (об'

ластей) Донецького економічного району передбачається та'

кий функціональний її розподіл

: у Донецькій області

648

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Тут і далі в розділі щодо функціонального розподілу території вико'

ристані дані досліджень НДІ ДІПРОМІСТО. Функціональні підзони визна'

чені теоретично.

функціональна зона урбанізації охопить близько 95% тери'

торії, у тому числі в підзоні з найбільш високим рівнем місто'

будівного освоєння майже 1/3, з високим — 2/5 і середнім —

1/5 частина всієї площі; в Луганській області функціональна

зона урбанізації охопить близько 3/5 території, у тому числі

відповідно більше, як 1/5, 1/4 і майже 1/10 частина всієї тери'

торії. У той же час, досить високу питому вагу (понад 2/5) охо'

пить функціональна зона сільського господарства.

У функціональних підзонах урбанізації, особливо з

найбільш високим та високим рівнем містобудівного ос'

воєння, пропонується обмеження зростання міст і нового про'

мислового виробництва, покращення використання науково'

виробничого й містобудівного потенціалів, поглиблення

приміської спеціалізації сільського господарства. У

функціональній зоні сільського господарства рекомендується

посилити інтенсивний розвиток сільськогосподарського ви'

робництва й агропромислову інтеграцію.

Удосконалення галузевої і територіальної структури гос'

подарського комплексу Донецького економічного району

доцільно здійснювати в напрямі обмеження спеціалізації на

екоємних підгалузях важкої промисловості, зокрема важкого

машинобудування, подальшої реструктуризації і технічного

переоснащення вугільної, металургійної та нафтохімічної га'

лузей промисловості, зниження їх територіальної концент'

рації і техногенного навантаження на територію, нарощування

потужностей високотехнологічних виробництв; перепрофілю'

вання екологічно небезпечних виробництв шляхом удоскона'

лення технологій та їх оптимального поєднання; покращення

територіальної структури виробництва з урахуванням вирі'

шення проблем зайнятості населення і зростання ролі соціаль'

ної сфери; підвищення рівня самозабезпеченості району про'

дуктами харчування.

Придніпровський економічний район

. Територіальна ор'

ганізація продуктивних сил Придніпров’я обумовлена ком'

плексом сприятливих природно'економічних передумов.

Найбільш розвинута в районі багатогалузева важка промис'

649

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

ловість. Агрокліматичні чинники сприяли розвитку багатога'

лузевого сільського господарства. Тут зосереджено 13,9% те'

риторії і населення держави, 17,9% природно'ресурсного по'

тенціалу країни (в грошовому еквіваленті), в тому числі: міне'

рально'сировинних ресурсів — 30,6%, водних — 12,7, земель'

них — 14,4 і рекреаційних — 9,8%. Структура ресурсів характе'

ризується значною перевагою мінерально'сировинних і зе'

мельних ресурсів. Індекс загального природно'ресурсного по'

тенціалу становить 1,29 (в Україні — 1,00). Виробничий по'

тенціал району складає 17,9, трудові ресурси — 13,9% загаль'

нодержавного рівня. Обсяг реалізованої продукції промисло'

вості сягає 25,6% в Україні, валової продукції сільського гос'

подарства — 13,8% від виробленої в Україні, інвестицій в ос'

новний капітал — 13,2% від загальноукраїнських, а обсяг ство'

реної валової доданої вартості — відповідно 14,5% від загаль'

нодержавного виробництва ВДВ (табл. 18.5).

Таблиця 18.5

Основні показники соціально1економічного розвитку

Придніпровського економічного району (2004 р.)

650

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Ïðîêàçíèêè

Óêðà¿íà

Ïðèäí³ïðîâñü-

êèé ðàéîí

Äí³ïðîïåò-

ðîâñüêà

Çàïî-

ð³çüêà

Êèðîâî-

ãðàäñüêà

Òåðèòîð³ÿ,òèñ.êì

603,5

83,7

31,9

27,2

24,6

×èñåëüí³ñòü íàÿâ-

íîãî àñåëåííÿ,

òèñ.÷îë.

47280,8

6437,3

3476,2

1877,2

1083,9

Ù³ëüí³ñòü íàñå-

ëåííÿ ÷îë./êì

109

Ïèòîìà âàãà

ì³ñüêîãî íàñåëåí-

íÿ, %

67,7

77,4

83,2

76,1

60,8

Òðóäîâ³ ðåñóðñè,

çàéíÿò³ â óñ³õ

ñôåðàõ åêîíîì³÷-

íî¿ ä³ÿëüíîñò³,

òèñ.÷îë.

20295,7

2824

1554,7

824,8

444,5

Âàëîâà äîäàíà

âàðò³ñòü (ó ôàêò.

ö³íàõ), ìëí.ãðí.

244497

35511

21311

10177

4023

ÂÄÂ ó ðîçð³ç³ íà

äóøó íàñåëåííÿ,

ãðí.

5114

5467

6058

5353

3632