Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

Продовження табл. 18.5

Придніпровський економічний район — це промислово'

аграрний район, де промисловість значно переважає над

сільським господарством (6:1). На початку 2000'х років у за'

гальнодержавному поділі праці основні галузі економіки рай'

ону характеризувалися такими коефіцієнтами локалізації:

промисловість — 1,29, сільське господарство — 0,70, транспорт

і зв’язок — 0,70. Коефіцієнт зосередження випуску товарів і

651

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Ïðîêàçíèêè

Óêðà¿íà

Ïðèäí³ïðîâñü-

êèé ðàéîí

Äí³ïðîïåò-

ðîâñüêà

Çàïî-

ð³çüêà

Êèðîâî-

ãðàäñüêà

²íâåñòèö³¿ â îñ-

íîâíèé êàï³òàë,

ìëí.ãðí.

75714

10008

5906

2745

1357

Îáñÿãè ðåàë³çî-

âàíî¿ ïðîìèñëîâî¿

ïðîäóêö³¿ (ðîá³ò,

ïîñëóã),ó â³äïóñê-

íèõ ö³íàõ âèðîá-

íèêà, ìëí.ãðí.

326543,9

83687,6

51174,9

29851,1

2661,6

Âàëîâà ïðîäóêö³ÿ

ñ³ëüñüêîãî ãîñïî-

äàðñòâà ó ïîð³â-

íÿíèõ ö³íàõ 2000ð.

ìëí. ãðí.

66257

9116

3917

2406

2783

Îñíîâí³ çàñîáè

âèðîáíèöòâà, ó

ôàêòè÷íèõ ö³íàõ,

ìëí. ãðí.

1026163

177629

101791

56813

19025

Íàÿâí³ äîõîäè íà-

ñåëåííÿ ìëí. ãðí.

206594

30385

16724

9484

4177

Ñåðåäíüîì³ñÿ÷íà

çàðîá³òíà ïëàòà

íàéìàíèõ ïðàö³â-

íèê³â, ìëí.ãðí.

590

598

667

671

455

Ê³ëüê³ñòü ë³êàð³â ó

óñ³õ

ñïåö³àëüíîñòåé:

âñüîãî, òèñ.îñ³á

íà 10 000 íàñå-

ëåííÿ

223,4

47,4

29,3

45,5

16,6

47,9

9,0

47,8

3,7

34,8

* Äàí³ çà 2003ð.

послуг основних господарськоформуючих галузей економіки

району складав 0,445.

За 1990'2005 рр. відбулися зміни в територіальній та

істотні зрушення в галузевій структурі господарського ком'

плексу району, особливо в господарськоформуючих галузях

промисловості та сільського господарства, а також у про'

порціях між основними галузями господарського комплексу.

Зокрема, зросла частка видобувних галузей з 8,5 до 14,3% і

скоротилась обробна — з 91,5 до 85,7%, що свідчить про по'

глиблення процесу екстенсивного розвитку промисловості.

При збільшенні частки галузей електроенергетики, палив'

ної промисловості і металургії в галузевій структурі промис'

лового комплексу скоротилась питома вага хімічної та наф'

тохімічної промисловості, машинобудування й металооброб'

ки, деревообробної і целюлозно'паперової, промисловості

будівельних матеріалів, харчової і легкої промисловості. Істот'

них змін зазнала територіально'галузева структура сільського

господарства: зменшилась питома вага традиційних галузей

при значному абсолютному скороченні обсягів виробництва

основних видів сільськогосподарської продукції.

Ці загальні тенденції з деякими відмінностями характерні

і для регіонів (областей) Придніпровського економічного рай'

ону.

Щодо локальних комплексів промисловості в Дніпропет'

ровській області, то висока концентрація виробництва в

містах Дніпропетровську, Дніпродзержинську і Кривому Розі

сприяли формуванню Дніпропетровсько'Дніпродзержинсь'

кого і Криворізького промислових вузлів. Перший розташова'

ний у досить сприятливих природно'економічних умовах між

Донецьким вугільним і Криворізьким залізорудним басейна'

ми. В загальнодержавному поділі праці він виділяється вироб'

ництвом продукції чорної металургії, хімічної промисловості

та машинобудування. Базою для формування Криворізького

промвузла стали залізорудні родовища Криворізького басей'

ну. Галузі його спеціалізації — чорна металургія і машинобу'

дування.

652

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

У Запорізькій області сформований Запорізький промис'

ловий вузол (м. Запоріжжя), де переважає виробництво про'

дукції чорної і кольорової металургії, важкого машинобуду'

вання та харчової промисловості.

У Кіровоградській області утворено Кіровоградський (м.

Кіровоград) і Олександрійський (м. Олександрія) промислові

вузли, які характеризуються спеціалізацією на машинобуду'

ванні, харчовій і легкій промисловості. Особливістю Олек'

сандрійського вузла є також розвинута паливна промис'

ловість.

На території Придніпровського економічного району

сформувалися такі агропромислові спеціалізовані комплекси:

зерно', плодоовоче', м’ясо', молоко' і птахопромисловий та

олійно'жировий. Навколо великих міст розвинутий

приміський аграрно'промисловий комплекс.

Регіони (області) цього економічного району мають

внутрішні відмінності щодо територіальної організації госпо'

дарського комплексу. Так, у Дніпропетровській області

виділяються спеціалізовані господарські підрайони: Цент'

ральний промисловий, Південно'Західний промислово'аграр'

ний і Північний аграрно'промисловий; у Запорізькій:

Північний (Запорізький) індустріальний і Південний — про'

мислово'аграрний; у Кіровоградській: Північно'Західний аг'

рарно'промисловий, Центральний промислово'аграрний і

Південно'Східний аграрно'промисловий.

У найближчій перспективі передбачається такий

функціональний розподіл території регіонів (областей):

функціональна зона урбанізації у Дніпропетровській області

охопить близько 88% території, у тому числі з найбільш висо'

ким рівнем містобудівного освоєння — 1/5 частина, середнім

— понад 2/3; функціональна зона сільського господарства зай'

ме майже 12% площі області; в Запорізькій області —

відповідно понад 2/5, близько 1/12, понад 1/3 та 50%, а при'

родно'рекреаційні ландшафти, що охороняються, — понад 3%;

у Кіровоградській області функціональна зона урбанізації охо'

пить більше, як 1/3 території, в тому числі з високим рівнем

653

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

містобудівного освоєння — близько 1/15, середнім — понад

1/4, функціональна зона сільського господарства займе майже

64% території області, а зона природно'рекреаційних ланд'

шафтів, що охороняються, — близько 2%.

У всіх функціональних підзонах урбанізації, особливо з

найбільш високим і високим рівнем містобудівного освоєння,

пропонується обмеження містобудівного розвитку, зменшен'

ня антропогенного навантаження на територію; в зоні

сільського господарства — інтенсифікація сільськогосподарсь'

кого виробництва і підвищення рівня агропромислової інтег'

рації; в зоні природно'рекреаційних ландшафтів, що охороня'

ються, — введення законодавчо обумовленого жорсткого ре'

жиму охорони території.

Основні проблеми щодо територіальної організації про'

дуктивних сил у Придніпровському економічному районі

пов’язані з удосконаленням галузевої і територіальної струк'

тури виробництва. Необхідно здійснити науково обґрунтоване

обмеження спеціалізації на ресурсоємних галузях чорної мета'

лургії, хімічної та нафтохімічної промисловості. Повинні роз'

виватися наукоємні галузі машинобудування, легка і харчова

промисловість. Назріла необхідність прискорити комплекс'

ний розвиток малих і середніх міст; використання сприятли'

вих природних особливостей регіону в напрямі розвитку рек'

реаційного комплексу не лише для власних потреб, а й інших

регіонів України.

Східний економічний район.

Комплекс природно'еко'

номічних передумов сприяє розвитку багатогалузевої промис'

ловості, особливо машинобудування, а також сільськогоспо'

дарського виробництва.

Східний район займає 13,9% території України, тут зосе'

реджено 10,5% природно'ресурсного потенціалу (в грошовому

еквіваленті) країни, в тому числі: на мінеральні ресурси при'

падає 3,9%, водні — 10,0, земельні — 14,6, лісові — 11,3 і рекре'

аційні — 10,7%. Наявність земельних ресурсів обумовлює

спеціалізацію області на сільськогосподарському виробництві

(1,09 при 1,00 в Україні). Виробничий потенціал території за

654

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

повною вартістю основних фондів становить 12,0% загального

обсягу України, а трудоресурсний потенціал — 12,3%. Обсяг

реалізованої продукції промисловості сягає 12,2% в Україні,

валової продукції сільського господарства — 14,0% від вироб'

леної в Україні, інвестицій в основний капітал — 11,9% від за'

гальноукраїнських, а обсяг створеної валової доданої вартості

— відповідно 11,5% від загальнодержавного виробництва ВДВ

(табл. 18.6).

Таблиця 18.6

Основні показники соціально1економічного розвитку

Східного економічного району (2004 р.)

655

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Ïðîêàçíèêè

Óêðà¿íà

Ñõ³äíèé

ðàéîí

Ïîëòàâ-

ñüêà

Ñóìñüêà

Õàðê³âñüêà

Òåðèòîð³ÿ,òèñ.êì

603,5

84,0

28,8

23,8

31,4

×èñåëüí³ñòü íàÿâíî-

ãîíàñåëåííÿ, òèñ.÷îë.

47280,8

5664,8

1572,5

1243,9

2848,4

Ù³ëüí³ñòü íàñåëåííÿ

÷îë./êì

Ïèòîìà âàãà ì³ñüêîãî

íàñåëåííÿ, %

67,7

70,7

59,5

65,5

79,0

Òðóäîâ³ ðåñóðñè,

çàéíÿò³ â óñ³õ ñôåðàõ

åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëü-

íîñò³, òèñ.÷îë.

20295,7

2490,4

670,3

534,4

1285,7

Âàëîâà äîäàíà

âàðò³ñòü (ó ôàêò.

ö³íàõ), ìëí.ãðí.

244497

28190

8853

4822

14515

ÂÄÂ ó ðîçð³ç³ íà

äóøó íàñåëåííÿ, ãðí.

5114

4929

5533

3795

5045

²íâåñòèö³¿ â îñíîâíèé

êàï³òàë, ìëí.ãðí.

75714

9044

2887

1102

5055

Îáñÿãè ðåàë³çîâàíî¿

ïðîìèñëîâî¿ ïðî-

äóêö³¿ (ðîá³ò, ïîñëóã),

ó â³äïóñêíèõ ö³íàõ

âèðîáíèêà, ìëí.ãðí.

326543,9

39976,8

19413,6

5646,6

14916,6

Âàëîâà ïðîäóêö³ÿ

ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàð-

ñòâà ó ïîð³âíÿíèõ

ö³íàõ 2000ð. ìëí.ãðí.

66257

9297

3448

2174

3675

Продовження табл. 18.6

Східний економічний район — це промислово'аграрний

район, де співвідношення промисловості й сільського госпо'

дарства становить 5,4:1,0. На початок 2000'х років в загально'

державному поділі праці основні галузі економіки району ха'

рактеризувалися такими коефіцієнтами локалізації: промис'

ловість — 1,64, сільське господарство — 1,03, транспорт і

зв’язок — 0,85. Коефіцієнт зосередження випуску товарів і по'

слуг основних господарськоформуючих галузей економіки

району склав 0,395.

Аналіз динаміки територіальної і галузевої структури еко'

номіки за 1990'2005 рр. свідчить про значні зміни її в усіх об'

ластях району. Необхідно наголосити на тенденції зміни за

цей період співвідношення видобувних і обробних галузей в

напрямі значного підвищення частки видобувних. При

збільшенні частки електроенергетики, паливної промисло'

вості, металургії і харчової промисловості в галузевій струк'

турі промисловості, скоротилась питома вага хімічної та наф'

тохімічної промисловості, машинобудування й металооброб'

656

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Ïðîêàçíèêè

Óêðà¿íà

Ñõ³äíèé

ðàéîí

Ïîëòàâ-

ñüêà

Ñóìñüêà

Õàðê³âñüêà

Îñíîâí³ çàñîáè

âèðîáíèöòâà, ó ôàê-

òè÷ íèõ ö³íàõ, ìëí.

ãðí.

1026163

138840

38396

25896

74548

Íàÿâí³ äîõîäè íàñå-

ëåííÿ ìëí. ãðí..

206594

24782

7225

5024

12533

Ñåðåäíüîì³ñÿ÷íà

íîì³íàëüíà çàðîá³òíà

ïëàòà íàéìàíèõ

ïðàö³âíèê³â, ìëí. ãðí.

590

534

560

473

569

Ê³ëüê³ñòü ë³êàð³â óñ³õ

Ñïåö³àëüíîñòåé:

âñüîãî, òèñ.îñ³á

íà 10 000 íàñåëåííÿ

223,4

47,4

27,5

48,5

7,3

46,6

4,5

36,7

15,7

55,5

*Äàí³ çà 2003ð.

ки, деревообробної і целюлозно'паперової промисловості,

промисловості будівельних матеріалів і легкої промисловості.

Відносно висока концентрація промислового виробництва

в Полтавській області, зокрема містах Полтаві, Кременчуці і

Комсомольську, стала основною для формування Полтавсько'

го і Кременчуцького промислових вузлів. У внутріобласному і

республіканському поділі праці Полтавський вузол

виділяється спеціалізацією на виробництві продукції машино'

будування і металообробки, легкої та харчової промисловості,

Кременчуцький — на продукції машинобудування, нафтопе'

реробної промисловості, видобутку і збагаченні залізної руди,

а також на виробництві продукції галузей легкої і харчової

промисловості.

У Сумській області сформовано два великих промислових

вузли — Сумський і Шосткинсько'Глухівський. У внутріоб'

ласному і республіканському поділі праці Сумський вузол

виділяється виробництвом продукції машинобудування і

хімічної промисловості, Шосткинсько'Глухівський — про'

дукції хімічної промисловості та машинобудування.

У Харківській області утворено: Харківський і Перво'

майсько'Балаклійський промисловий вузол. До першого вхо'

дить м. Харків і навколишні населені пункти (Деркачі, Буди,

Мерефа, Люботки, Пісочин, Чугуїв). Він спеціалізується на

виробництві продукції машинобудування, скляної, фарфоро'

вої, фаянсової, легкої і харчової промисловості. Базою Перво'

майсько'Балаклійського промислового вузла є паливна про'

мисловість (видобуток природного газу), хімічна промис'

ловість і промисловість будівельних матеріалів.

На основі галузей спеціалізації тваринницького і рослин'

ницького напрямів у областях Східного економічного району

сформований лісостеповий аграрно'промисловий комплекс.

Найбільш поширені бурякоцукровий, плодоовочеконсервний,

зернопромисловий, олійно'жировий, спиртовий, льоно',

м’ясо', молоко' та птахопромисловий спеціалізовані галузеві

агропромислові комплекси. Навколо промислових центрів

сформовані агропромислові приміські комплекси.

657

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Внутрішні особливості територіальної організації продук'

тивних сил у спеціалізованих господарських підрайонах на'

ступні: у Полтавській області виділяється Східний промисло'

во'аграрний, Західний аграрно'промисловий; в Сумській об'

ласті — Північний (Полісся) і Південний (Лісостеп) промис'

лово'аграрні комплекси; у Харківській — Центральний про'

мисловий, Південний промислово'аграрний і Східний аграр'

но'промисловий комплекси.

У найближчій перспективі передбачається наступний

функціональний розподіл території регіонів (областей)

Східного економічного району: в Полтавській області понад

4/5 території охопить функціональна зона сільського госпо'

дарства, функціональна зона урбанізації — 14% всієї площі (у

тому числі з середнім рівнем містобудівного освоєння — 9, з

високим — 5% площі області), 2% території складатиме зона

природно'рекреаційних ландшафтів, що охороняються; в

Сумській області — відповідно 3/5, 29% території (21 і 8%) та

8% території; у Харківській області — близько 1/3, майже 2/3

(56 і 7%) та 5% всієї території.

У перспективі територіальну організацію продуктивних

сил району необхідно спрямувати на: покращення тери'

торіально'галузевої структури виробництва в напрямі вдоско'

налення спеціалізації на основних експортоорієнтованих галу'

зях машинобудування, а також харчової і легкої промисло'

вості у великих містах. Розвиватимуться міжгалузеві зв’язки

машинобудування, створюватимуться технопарки на базі на'

уково'технічного потенціалу міст Харкова, Полтави і Сум;

раціоналізацію розміщення виробництв з метою оптимально'

го використання природних, матеріальних і трудових ре'

сурсів, удосконалення внутрірайонних територіальних про'

порцій шляхом активізації економічної діяльності в середніх і

малих містах; підвищення комплексності використання при'

родних ресурсів, забезпечення екобезпечного функціонування

виробництва, покращення рівня використання рекреаційних

територій, вирішення проблем розселення.

658

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Центральний економічний район. Природно'кліматичні й

соціально'економічні передумови Центрального економічно'

го району сприяють розвитку багатогалузевого промислового

і сільськогосподарського виробництва. Район займає 18,8% те'

риторії, тут зосереджено 12,3% населення, 13,2% — трудових

ресурсів і 15,6% виробничого потенціалу. Обсяг реалізованої

продукції промисловості сягає 8,9% в Україні, валової про'

дукції сільського господарства — 11,1% від виробленої в Ук'

раїні, інвестицій в основний капітал — 26,2% від загальноук'

раїнських, а обсяг створеної валової доданої вартості —

відповідно 23,1% від загальнодержавного виробництва ВДВ

(табл. 18.7).

Таблиця 18.7

Основні показники соціально1економічного розвитку

Центрального економічного району (2004р.)

659

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Ïîêàçíèêè

Óêðàèíà

Öåíòðàëüíèé

ðàéîí

Êè¿âñüêà

ì.

Êè¿â

×åðêàñüêà

Òåðèòîð³ÿ,òèñ.êì

603,5

49,8

28,1

0,8

20,9

×èñåëüí³ñòü íà-

ÿâíîãîíàñåëåííÿ,

òèñ.÷îë.

47280,8

5802,4

1778,9

2666,4

1357,1

Ù³ëüí³ñòü íàñå-

ëåííÿ ÷îë./êì

117

3333

Ïèòîìà âàãà

ì³ñüêîãî

íàñåëåííÿ, %

67,7

76,8

59,0

100,0

54,6

Òðóäîâ³ ðåñóðñè,

çàéíÿò³ â óñ³õ

ñôåðàõ åêîíîì³÷-

íî¿ ä³ÿëüíîñò³,

òèñ.÷îë.

20295,7

2674,4

764,4

1348,9

561,1

Âàëîâà äîäàíà

âàðò³ñòü (ó ôàêò.

ö³íàõ), ìëí.ãðí.

244497

56614

8129

43920

4565

ÂÄÂ ó ðîçð³ç³ íà

äóøó íàñåëåííÿ,

ãðí.

5114

9752

4513

16697

3309

²íâåñòèö³¿ â îñ-

íîâíèé êàï³òàë,

ìëí.ãðí.

75714

19814

3547

13859

2408

Продовження табл. 18.7

В районі зосереджено 7% природно'ресурсного по'

тенціалу країни, в тому числі мінеральних ресурсів — 1,1, вод'

них — 6,6, земельних — 9,9, лісових — 8,6, фауністичних — 10,0

і природно'рекреаційних — 9,6%. У регіональній компо'

нентній структурі переважають земельні й природно'рекре'

аційні ресурси.

На початок 2000'х років Центральний економічний район

сформувався, як промислово'аграрний, де співвідношення

промисловості й сільського господарства склало 3,4:1,0. В за'

гальнодержавному поділі праці основні галузі економіки рай'

ону характеризувалися такими коефіцієнтами локалізації:

660

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Ïîêàçíèêè

Óêðàèíà

Öåíòðàëüíèé

ðàéîí

Êè¿âñüêà

ì. Êè¿â

×åðêà-

ñüêà

Îáñÿãè ðåàë³çîâà-

íî¿ ïðîìèñëîâî¿

ïðîäóêö³¿ (ðîá³ò,

ïîñëóã), ó â³äïóñ-

êíèõ ö³íàõ âèðîá-

íèêà, ìëí.ãðí.

326543,9

29179,3

8087,3

15694,2

5397,8

Âàëîâà ïðîäóêö³ÿ

ñ³ëüñüêîãî ãîñïî-

äàðñòâà ó ïîð³â-

íÿíèõ ö³íàõ 2000 ð.

ìëí.ãðí.

66257

7327

4051

––

3276

Îñíîâí³ çàñîáè

âèðîáíèöòâà, ó

ôàêòè÷íèõ ö³íàõ,

ìëí. ãðí.

1026163

160306

36232

101679

22395

Íàÿâí³ äîõîäè

íàñåëåííÿ ìëí. ãðí.

206594

32278

7481

19619

5178

Ñåðåäíüîì³ñÿ÷íà

çàðîá³òíà ïëàòà

íàéìàíèõ ïðàö³â-

íèê³â, ìëí.ãðí.

590

675

592

967

465

Ê³ëüê³ñòü ë³êàð³â

ó óñ³õñ

ïåö³àëüíîñòåé:

âñüîãî, òèñ.îñ³á

íà 10 000 íàñå-

ëåííÿ

223,3

47,4

33,6

58,0

5,7

32,3

22,8

86,8

5,1

37,8