Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

промисловість — 0,67, сільське господарство — 0,69, транспорт

і зв’язок — 1,25. Коефіцієнт зосередження випуску товарів і

послуг основних господарськоформуючих галузей економіки

району склав 0,349.

Аналіз динаміки територіальної і галузевої структури еко'

номіки за 1990' 2005 рр. свідчить про значні зміни її в усіх

регіонах. При збільшенні в галузевій структурі частки елект'

роенергетики, хімічної та нафтохімічної промисловості, дере'

вообробної і целюлозно'паперової промисловості та харчової

промисловості, зменшилась паливна промисловість, мета'

лургія, машинобудування і металообробка, промисловість

будівельних матеріалів, легка промисловість.

Так, концентрація промислового виробництва у Білій

Церкві сприяла розвитку промислового вузла, який у

внутрішньообласному і республіканському поділі праці

виділяється виробництвом продукції машинобудування та

хімічної промисловості.

Промисловий комплекс м. Києва спеціалізується на

хімічній і нафтохімічній промисловості, машинобудуванні

(зокрема електронній промисловості) і металообробці, вироб'

ництві паперової та картонної тари, легкій і харчовій промис'

ловості, особливо високий рівень розвитку хіміко'фармацев'

тичної промисловості.

Агрокліматичні умови Київської області сприятливі для

розвитку агропромислового комплексу. Разом з тим,

внаслідок аварії на ЧАЕС, значна частина території області за'

бруднена радіонуклідами, що обмежує сільськогосподарську

діяльність, особливо в північних і північно'західних районах.

Сільське господарство області спеціалізується на рослин'

ництві буряківничо'зерново'льонарського напряму, молочно'

м’ясному тваринництві та птахівництві. Розвинута також ба'

гатогалузева харчова промисловість.

На території Київської області виділяється три спеціалізо'

вані господарські підрайони: Київський приміський (або Цен'

тральний) промислово'аграрний; Північний (Поліський) аг'

рарно'промисловий; Південний (лісостеповий) індустріаль'

но'аграрний.

661

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

У Черкаській області розвинутий Черкаський промисло'

вий вузол, який спеціалізується на хімічній і нафтохімічній

промисловості (особливо промисловості хімічних волокон і

ниток), приладобудуванні, машинобудуванні для тварин'

ництва й кормовиробництва, виробництві швейних і елек'

тронних машин, легкій та харчовій промисловості. Фор'

мується Звенигородсько'Ватутінський промисловий вузол по

виробництву вогнетривів, бентонітових глин для чорної мета'

лургії, паливній і харчовій промисловості та Смілянський,

Кам’янський і Уманський багатогалузеві промислові центри

(галузі спеціалізації — машинобудування і металообробка).

В області сформувалися такі агропромислові спеціалізо'

вані комплекси: бурякоцукровий, плодоовочеконсервний,

олійно'жировий, м’ясопромисловий і молокопромисловий, а

навколо м. Черкас — сільське господарство приміського типу.

На території Черкаської області виділяються два госпо'

дарські промислово'аграрні підрайони: Північно'Східний, ос'

новою якого є Черкаський промисловий вузол, та Південно'

Західний, що формується на базі Звенигородсько'Ва'

тутінського промислового вузла та Уманського промислового

центру.

В найближчій перспективі передбачається такий

функціональний розподіл території регіонів Центрального

економічного району: функціональна зона урбанізації

Київської області разом з м. Києвом охопить понад 3/5 тери'

торії, де будуть переважати території з середнім рівнем вироб'

ничо'містобудівного освоєння (1/3) і найбільш високим (4%

території); функціональна зона сільського і лісового господар'

ства складатиме понад 1/3 земельної площі. Невисоку питому

вагу (близько 3%) займе функціональна зона природно'рекре'

аційних ландшафтів регіонального значення, що охороняють'

ся. Функціональна зона урбанізації Черкаської області охо'

пить близько 1/5 її території, зокрема підзона з середнім

рівнем містобудівельного освоєння до 12 і з високим — понад

8%; високу питому вагу (близько 3/4 території) складатиме

функціональна зона сільського і лісового господарства;

662

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

функціональна зона природно'рекреаційних ландшафтів

регіонального значення, що охороняються, становитиме понад

6% території області.

Удосконалення територіальної організації продуктивних

сил в Центральному регіоні необхідно здійснювати шляхом

розширення в м. Києві і створення у м. Черкасах та прилеглих

до них територій технопарків із спеціалізацією на точному,

сільськогосподарському машинобудуванні (м. Черкаси) на

базі машинобудівельних підприємств, науково'технічних ор'

ганізацій та галузевих учбових закладів, а також харчової і лег'

кої промисловості; подальшого розвитку сільського господар'

ства з поглибленням на спеціалізації приміського типу; фор'

мування розвинутих туристичного і рекреаційного комплек'

сів, зокрема відновлення раніше існуючих і створення нових

районів короткострокового відпочинку населення.

Територіальна організація продуктивних сил району в

найближчій перспективі матиме такі пріоритетні напрями

розвитку: поліпшення економічної ситуації в цілому і, зокре'

ма, в м. Києві, Черкасах і промислових центрах; ефективне ви'

користання всіх позитивних чинників геополітичного стано'

вища м. Києва, підвищення його структуроформуючої ролі як

центру розвитку ринкової інфраструктури, транспорту і

торгівлі, а також наукоємних галузей промисловості; удоско'

налення територіальної структури господарського комплексу

в напрямі скорочення екоємних виробництв, формування

раціонального розселення в межах Київської агломерації,

підвищення економічної діяльності в середніх і малих містах,

особливо периферійних поселеннях; реабілітація і введення в

обіг забруднених радіонуклідами територій, рекультивація те'

риторій, порушених промисловою діяльністю; посилення

соціальної орієнтації економіки, прискорення розвитку харчо'

вої промисловості не лише у виробничо'територіальних цент'

рах, але і в малих та середніх містах; реконструкція і технічне

переоснащення промислових підприємств машинобудування

й хімічної промисловості з метою розвитку наукоємних та ек'

спортоорієнтованих галузей промисловості із залученням

663

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

місцевого науково'технічного потенціалу, розвиток техно'

логічного прогресу за рахунок пріоритету розвитку галузей по

виробництву кінцевої продукції високої наукоємності, а також

створення нових прогресивних форм господарювання.

Південний економічний район.

На розміщення продук'

тивних сил району, їх територіальну організацію значний

вплив має його вигідне географічне положення, зокрема вихід

до Чорного моря, наявність комплексу корисних копалин, ро'

дючих земель.

Південний економічний район займає 18,8% території, тут

проживає 15,5% населення країни. У районі зосереджено 15,5%

природно'ресурсного потенціалу країни (в грошовому обчис'

ленні), зокрема мінерально'сировинні ресурси становлять 2,8%,

водні — 22,2, земельні — 20, лісові — 4,7, фауністичні — 20,5 і

природно'рекреаційні — 27,4%. У їх компонентному складі пе'

реважають земельні, водні та природно'рекреаційні ресурси.

Індекс інтегрального показника природно'ресурсного по'

тенціалу становить відносно до України — 1,33. Виробничий

потенціал території становить 10,5% від загального в України, а

трудоресурсний потенціал — 15,4%. Обсяг реалізованої про'

дукції промисловості сягає 6,9% в Україні, валової продукції

сільського господарства — 15,9% від виробленої в Україні, інве'

стицій в основний капітал — 14,7% від загальноукраїнських, об'

сяг створеної валової доданої вартості — відповідно 12,7% від

загальнодержавного виробництва ВДВ (табл. 18.8).

На початок поточного десятиліття Південний еко'

номічний район склався, як промислово'аграрний район, де

співвідношення промисловості й сільського господарства

складало 2,1:1,0. В загальнодержавному поділі праці основні

галузі економіки району характеризувалися такими ко'

ефіцієнтами локалізації: промисловість — 0,75, сільське госпо'

дарство — 1,22, транспорт і зв’язок — 1,60. Коефіцієнт зосере'

дження випуску товарів і послуг основних господарськофор'

муючих галузей економіки району складає 0,340.

Аналіз динаміки територіально'галузевої структури про'

мисловості за 1990'2005 рр. свідчить про значні зміни її в усіх

664

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

регіонах. При збільшенні в галузевій структурі частки елект'

роенергетики, металургії, хімічної та нафтохімічної промисло'

вості, скорочується частка паливної промисловості, машино'

будування та металообробки, деревообробної і целюлозно'па'

перової промисловості, промисловості будівельних ма'

теріалів, легкої і харчової промисловості.

Основою агропромислового комплексу Автономної Рес'

публіки Крим є сільське господарство. Рослинництво

спеціалізується на виноградарстві і зерновому господарстві,

тваринництво — переважно на молочно'м’ясному напрямі. В

регіоні сформувалися: плодоовочепромисловий, ефіро'

олійний, тютюнопромисловий, зернопромисловий, м’ясо', мо'

локо' і птахопромисловий спеціалізовані агропромислові ком'

плекси.

В АРК сформовано шість промислових вузлів, зокрема ба'

гатогалузеві: Сімферопольський (машинобудування, харчова,

легка, промисловість будівельних матеріалів), Севастопольсь'

кий (судно' і приладобудування, рибообробна, виноробна,

промисловість будівельних матеріалів), а також Керченський

(гірничо'металургійна, рибообробна, суднобудування, про'

мисловість будівельних матеріалів) і Краснопереконський

(виробництва основної хімії). Крім того, утворюється Джан'

койський промисловий вузол (машинобудування, харчова

промисловість).

На території АРК функціонує вісім спеціалізованих гос'

подарських підрайонів: Центральний промислово'аграрний з

промисловим центром — м. Сімферополь; Південно'Західний

промислово'аграрний, який включає територію підпорядку'

вання Севастопольській міській раді; Південнобережний

підрайон — рекреаційний, промислово'аграрний з промисло'

вими центрами — м. Ялта і м. Алушта; Південно'Східний про'

мислово'аграрний, рекреаційний підрайон з промисловим

центром — м. Феодосія; Західний рекреаційний, аграрно'про'

мисловий підрайон, який займає в основному Тарханкутський

півострів з промисловим центром — м. Євпаторія; Північно'

Західний промислово'аграрний підрайон з промисловим цен'

665

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

666

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Ïîêàçíèêè

Óêðà¿íà

Ï³âäåííèé

ðàéîí

ÀÐÊ

ì. Ñåâàñòî-

ïîëü

Ìèêîëà¿âñüêà

Îäåñüêà

Õåðñîíñüêà

Òåðèòîð³ÿ,òèñ.êì

603,5

113,4

26,1

0,9

24,6

33,3

28,5

×èñåëüí³ñòü íàÿâíîãî

íàñåëåííÿ, òèñ.÷îë.

47280,8

7156,3

1994,3

378,6

1229,5

2415,7

1138,2

Ù³ëüí³ñòü íàñåëåííÿ

÷îë./êì

78,0

63,0

76,0

421

Ïèòîìà âàãà ì³ñüêîãî

íàñåëåííÿ, %

67,7

65,9

62,9

94,2

66,8

66,0

60,4

Òðóäîâ³ ðåñóðñè, çàéíÿò³ â

óñ³õ ñôåðàõ åêîíîì³÷íî¿

ä³ÿëüíîñò³, òèñ.÷îë.

20295,7

3128,3

899,7

176,9

534,7

1039,4

477,6

Âàëîâà äîäàíà âàðò³ñòü

(ó ôàêò. ö³íàõ), ìëí.ãðí.

244497

30961

7309

1724

5337

12792

3799

ÂÄÂ ó ðîçð³ç³ íà äóøó

íàñåëåííÿ,ìëí. ãðí.

5114

4298

3633

4557

4284

5245

3287

²íâåñòèö³¿ â îñíîâíèé

êàï³òàë, ìëí..ãðí.

75714

11149

2740

423

1963

5137

886

Îáñÿãè ðåàë³çîâàíî¿ ïðî-

ìèñëîâî¿ ïðîäóêö³¿ (ðîá³ò,

ïîñëóã),ó â³äïóñêíèõ ö³íàõ

âèðîáíèêà, ìëí.ãðí.

326543,9

22508,9

5080,9

956,1

6826,2

7228,0

2417,7

Таблиця 18.8

Основні показники соціально1економічного розвитку

Південного економічного району (2004 р.)

667

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Продовження табл. 18.8

Âàëîâà ïðîäóêö³ÿ ñ³ëüñü-

êîãî ãîñïîäàðñòâà ó ïîð³â-

íÿíèõ ö³íàõ 2000ð. ìëí.ãðí.

66257

10524

2091

–

2304

3859

2270

Îñíîâí³ çàñîáè âèðîáíèö-

òâà, ó ôàêòè÷íèõ

ö³íàõ, ìëí. ãðí*.

1026163

107504

42340

6271

25101

49892

22006

Íàÿâí³ äîõîäè íàñåëåííÿ

ìëí. ãðí.

206594

28071

7445

1460

5001

9933

4232

Ñåðåäíüîì³ñÿ÷íàíîì³íàëüíà

çàðîá³òíà ïëàòà íàéìàíèõ

ïðàö³âíèê³â, ìëí.ãðí.

590

544

543

594

565

566

451

Ê³ëüê³ñòü ë³êàð³â ó óñ³õ

ñïåö³àëüíîñòåé:

âñüîãî, òèñ.îñ³á

íà 10 000 íàñåëåííÿ

223,3

47,4

32,4

45,3

10,8

54,2

1,9

49,8

4,4

36,1

11,3

46,9

4,0

35,6

* Äàí³ çà 2003ð.

тром — м. Красноперекопськ; Північний аграрно'промисло'

вий, що займає північну і центральну частину північного Кри'

му з головним промисловим центром — м. Джанкой; Східний

промислово'аграрний, розташований на Керченському півос'

трові з промисловим центром — м. Керч.

У межах Кримського півострова розташований Кримсь'

кий рекреаційний регіон з Євпаторійським, Феодосійським і

Ялтинським рекреаційними районами та курортними місце'

востями і зонами короткотермінового відпочинку.

В області сформований Миколаївський промисловий ву'

зол, який у внутріобласному поділі праці виділяється вироб'

ництвом продукції машинобудування (суднобудування і

підйомно'транспортне машинобудування), кольорової мета'

лургії, харчової і легкої промисловості.

У Миколаївській області функціонує два спеціалізованих

господарських підрайони: Північний і Південний промисло'

во'аграрний з розвинутим портовим і рекреаційним господар'

ством.

В Одеській області виділяється Одеський промислово'

транспортний вузол (Одеса, Іллічівськ, Південний), який має

багатогалузеву спеціалізацію. Зокрема, тут розвинуті окремі

галузі морегосподарського комплексу, а також машинобуду'

вання і металообробка, харчова й легка промисловість.

Функціонують також п’ять спеціалізованих господарських

підрайонів: Північний, Центральний, Приміський, Південно'

Західний, Придунайський.

У Херсонській області сформувався Херсонський промис'

ловий вузол (суднобудування і судноремонт, харчова й текс'

тильна промисловість) та формується Каховсько'Бериславсь'

кий промисловий вузол (машинобудування і металообробка,

харчова промисловість та промисловість будівельних ма'

теріалів). Основні промислові багатогалузеві центри — м. Бе'

рислав, Нова Каховка і Каховка. На території області виділя'

ються чотири спеціалізовані господарські підрайони: Півден'

но'Західний (Нижньодніпровський) промислово'аграрний,

основою господарського комплексу якого є Херсонський про'

668

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

мисловий вузол; Східний промислово'аграрний з головними

промисловими центрами — Нова Каховка і Каховка;

Північний агропромисловий, що включає промислові центри

Берислав, Нововоронцовка і Високопілля; Приморський про'

мислово'аграрний підрайон з промисловими центрами

Генічеськ, Скадовськ, Новоолексіївка.

Специфічні особливості має Причорноморський регіон

Південного економічного району, зокрема: приморсько'фасад'

ний тип територіальної організації продуктивних сил, а також

портово'промислові комплекси, промислові вузли, курортне

господарство, які складають основу його економічних центрів.

У регіоні виділяються такі функціональні комплекси: морего'

сподарський, рекреаційний, інноваційний, машинобудівний,

агропромисловий, виробництво товарів народного споживан'

ня, будівельно'інвестиційний, оборонний, комплекс галузей

соціально'культурної сфери.

У найближчій перспективі в регіонах Південного еко'

номічного району передбачається такий функціональний роз'

поділ території: в Автономній Республіці Крим функціональ'

на зона урбанізації охопить майже одну третю частину тери'

торії, з якої до 70% займуть території з середнім рівнем місто'

будівного освоєння і лише 1/3 — з найбільш високим;

функціональна зона сільського господарства займе майже 1/3

території, більше як 1/5 охопить функціональна зона природ'

но'рекреаційних ландшафтів, що охороняються. У Мико'

лаївській області функціональна зона урбанізації охопить

більше 1/3 території, де будуть переважати масиви з середнім

рівнем містобудівного освоєння, незначну питому вагу займа'

ють території з найбільш високим рівнем урбанізації; близько

2/3 території становитиме функціональна зона сільського гос'

подарства, незначну — природно'рекреаційні ландшафти, що

охороняються. В Одеській області функціональна зона ур'

банізації займе 1/3 території, причому переважно з середнім

рівнем виробничо'містобудівного освоєння, і тільки територія

м. Одеси матиме найбільш високий рівень містобудівного ос'

воєння; близько 2/3 території області займе функціональна

669

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

зона сільського господарства і лише 2% — зона природно'рек'

реаційних ландшафтів регіонального значення, що охороня'

ються. В Херсонській області функціональна зона урбанізації

охопить 1/3 території, близько 3/5 якої становитимуть тери'

торії середнього рівня містобудівного освоєння і 1/3 —

найбільш високого рівня; понад 1/2 території області охопить

функціональна зона сільського господарства та близько 13% —

природно'рекреаційні ландшафти регіонального значення.

Основні напрями розвитку і територіальної організації гос'

подарського комплексу Південного економічного району на'

ступні: в Автономній Республіці Крим нова демографічна і

трудоресурсна ситуація повинна використовуватись для поси'

лення всього потенціалу сервісу і рекреаційної сфери; в

Одеській області необхідно перепрофілювати екоємні вироб'

ництва, в першу чергу хімічної і нафтохімічної промисловості,

залучати до використання всі рекреаційні ресурси. Особливої

уваги потребує розвиток виробничої інфраструктури Одесько'

го транспортно'промислового вузла і всієї рекреаційної зони; в

Миколаївській області доцільно обмежити нарощування по'

тужностей Південноукраїнської АЕС; в Херсонській області

необхідно удосконалити галузеву і територіальну структуру

промислового виробництва за рахунок поглиблення

спеціалізації області на екофільних галузях машинобудування.

Подільський економічний район

має комплекс природно'

економічних передумов, який найбільш сприятливий для роз'

витку агропромислового виробництва. Разом з тим, розвиток

промисловості, зокрема важкої, обмежений недостатньою

мінерально'сировинною базою (крім природно'будівельних

матеріалів та сировини для їх виробництва), первинною

відсутністю паливної сировини. Розвиток електроенергетики

(Хмельницька АЕС) сприяв економічному зростанню району.

Подільський район займає 10,1% території України, тут зосе'

реджено 8,4% природно'ресурсного потенціалу (в грошовому

еквіваленті), зокрема: мінеральні ресурси — 0,7, водні — 7,7, зе'

мельні (ґрунтові) — 14,3, лісові — 7,8 і рекреаційні ресурси —

4,8% країни. Як видно з наведених даних, особливо виділяють'

670

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà