Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

головної продуктивної сили, засобів виробництва та природних

продуктивних сил у сукупності з суспільними відносинами виз'

начає їх як системну цілісність. Цілеспрямоване і раціонально

орієнтоване їх функціонування забезпечує самовідтворення —

соціально'економічної системи. Врахування особливостей кож'

ного елемента продуктивних сил, розробка механізму їх ор'

ганізації і функціонування забезпечує формування просторо'

вих та галузевих соціально'економічних систем з певним харак'

тером взаємодії усіх її елементів. Внутрішній взаємозв’язок і

взаємообумовленість складових елементів і є тією засадничою

умовою, яка впливає на територіальну організацію виробництва

і комплексний розвиток регіонів. Для стабільного функціону'

вання системи продуктивних сил регіону її елементи повинні

бути певним чином визначені і раціонально територіальне ор'

ганізовані, структурно і функціонально упорядковані.

Регіональні соціально'економічні системи характеризуються

специфічністю зв’язків і відношень між елементами продуктив'

них сил, їх розвиток — це динамічний і багатоплановий процес,

який залежить від сукупності факторів. Кожен з них характери'

зується особливостями і масштабами впливу на розвиток і

функціонування продуктивних сил.

Сучасний стан соціально'економічного розвитку різних

регіонів вимагає адекватної новим умовам організації

функціонування продуктивних сил. Виявлені та визначені за'

кономірності, принципи та фактори розвитку і розміщення про'

дуктивних сил і формування економіки регіонів, уточнення сут'

ності комплексного розвитку і територіальної організації ви'

робництва удосконалюють методологічну основу для розробки

конкретних заходів щодо соціально'економічного розвитку

регіонів у майбутньому. Конкретними складниками, які впли'

вають на розвиток продуктивних сил регіонів і займають

провідне місце у відтворювальному процесі, є науково'

технічний процес та фінансово'кредитне забезпечення їх роз'

витку в умовах дії ефективної системи суспільних відносин. Во'

ни повинні бути покладені в основу розробки державної

регіональної політики соціально'економічного розвитку. Голо'

701

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

вною метою цієї політики має бути забезпечення стабільного

розвитку регіонів та територіальних громад на базі місцевого

природно'ресурсного та соціально'економічного потенціалів.

Це повинно сприяти зростанню життєвого рівня населення, за'

безпечити екологічно сприятливі умови його проживання.

Саме аналіз регіональної економіки, визначення тен'

денцій розвитку економічних і соціальних процесів, наявного

природно'ресурсного та соціального потенціалів може склас'

ти ту передпроектну базу, яка послужить науковою основою

складання та виконання програм і проектів регіонального і

місцевого розвитку.

Запорукою реалізації регіональної соціально'економічної

політики має стати створення ефективної системи управління,

яка повинна забезпечити оптимальне поєднання загальнодер'

жавних, регіональних та місцевих інтересів. Змістом уп'

равлінської діяльності на різних територіальних рівнях є кон'

центрація зусиль суб’єктів господарювання шляхом залучення

в господарський обіг наявного потенціалу регіону, мобілізації

продуктивних сил на ефективну діяльність з урахуванням су'

часної економічної ситуації та територіального поділу праці в

країні і за її межами, впливу глобальних процесів на регіональ'

ний розвиток. Це стосується вирішення найбільш гострих

соціальних, економічних та екологічних проблем, зменшення

значної територіальної диференціації соціально'економічного

розвитку, надвисокої територіальної концентрації виробництва

і населення в окремих регіонах. Наявні регіональні відмінності

у рівні життя населення та співвідношенні між доходами на ду'

шу населення, негативні соціальні тенденції, що мають місце в

регіонах вимагають запровадження політики гарантованих за'

гальнодержавних стандартів та нормативів.

Для здійснення ефективної регіональної політики держа'

ви надзвичайно важливе значення мають достовірні знання

сучасного стану соціально'економічного розвитку регіонів.

Моніторинг розвитку регіонів, проведений на державному й

регіональному рівнях дозволяє визначити основні напрями

регіональної політики та забезпечити цілеспрямоване уп'

равління її реалізації.

702

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Ï²ÑËßÌÎÂÀ

В процесі роботи над дисципліною “Розміщення продуктив'

них сил і регіональна економіка” в даному навчальному посібни'

ку охоплено найактуальніші питання розвитку та розміщення

продуктивних сил, формування та ефективного функціонування

регіональної економіки на етапі відродження й розбудови наці'

ональної економіки на засадах інноваційного і сталого розвитку.

Результатами навчального процесу повинні стати вивчення

студентами місця та ролі розміщення продуктивних сил і

регіональної економіки в системі економічних дисциплін, основ'

них понять, законів, закономірностей розміщення продуктивних

сил і функціонування регіональної економіки. У виданні подано

системний опис територіальної організації сфер і галузей народ'

ного господарства та регіональної економіки. Особливої уваги

приділено розвитку і розміщенню сфери фінансового капіталу,

науково'технічного потенціалу та інноваційно'інвестиційних

ресурсів національної економіки, прогнозуванню регіонального

розвитку, управлінню регіональною економікою.

Також сформульовані і показані шляхи розв’язання основ'

них проблем розвитку та розміщення всіх компонентів продук'

тивних сил, й функціонування економіки регіонів. Територіаль'

не господарство, як об’єкт вивчення, розглянуто з позиції сис'

темної методології. Узагальнено й подано системний опис гос'

подарства макромасштабних економічних районів.

До самостійного вивчення запропоновано існуючі кон'

цепції, теорії та методи дослідження економічних процесів те'

риторій. Подано методологію економічного прогнозування

розвитку і розміщення виробництв в галузевому та тери'

торіальному розрізах.

Загалом, у даному виданні вивчення територіальної ор'

ганізації господарства структуроване як за галузевою (розгляд

проблем розвитку й розміщення промисловості, АПК та

інфраструктури), так і за територіальною (розгляд проблем

функціонування господарства економічних районів) ознака'

ми. Це дозволяє на протязі вивчення дисципліни скласти сис'

тематизоване уявлення про стан, проблеми і перспективи роз'

витку продуктивних сил України та методи й засоби досягнен'

ня ефективного господарювання в регіональній економіці.

703

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

ÒËÓÌÀ×ÍÈÉ ÑËÎÂÍÈÊ ÒÅÐÌ²Í²Â

Аграрно1промисловий комплекс — сукупність галузей народ'

ного господарства, що зайняті виробництвом продукції сільського

господарства, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача,

а також виробництвом засобів виробництва для такої діяльності.

Адекватність (узгодженість) — властивість прогнозу, вимагає

узгодження нормативних і пошукових прогнозів різної природи і

різного періоду упередження.

Адитивний — одержуваний шляхом додавання.

Альтернативність (варіантність) — властивість прогнозу, вима'

гає розробки варіантів прогнозу, виходячи з варіантів прогнозного

середовища.

Амортизація — поступове перенесення вартості основних ви'

робничих фондів (ОВФ) на вироблений з їх допомогою продукт (пе'

ревезення пасажирів, вантажів і інших послуг). Перенесена вартість

ОВФ складає частину собівартості продукції й надходить виробни'

ку у вигляді частини прибутків, що зараховується в спеціальний гро'

шовий фонд (амортизаційний фонд), призначений на повне віднов'

лення (реновацію) ОВФ.

Аналітично1розрахунковий метод (прогнозування) — заснова'

ний на використанні всіх наявних і можливих досягнень в області

техніки і технології. Забезпечує вірогідність прогнозу на термін не

більш 5 років. Використовується при коротко' і середньостроковому

прогнозуванні.

Безперервність — властивість прогнозу, вимагає коректування

прогнозів у міру надходження нових даних про об’єкт прогнозування.

Будівельно1монтажні роботи — роботи з будівництва виробни'

чих і невиробничих об’єктів і монтажу (установки) в них обладнання.

Бюджетне фінансування — це безповоротне безкоштовне

фінансування загальнодержавних функцій, що виконуються різни'

ми організаціями відповідно до їх повноважень, встановлених зако'

нодавством.

Вантаж — прийняті до перевезення транспортом загального ко'

ристування для подальшого переміщення в межах держави сировина,

паливо, матеріали і готова продукція галузей народного господарства,

а також майно, яке належить юридичним та приватним особам.

Вантажний потік — кількість вантажів, перевезених окремими

видами транспорту у певному напрямку від пункту відправлення до

704

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

пункту призначення за визначений період (звичайно за рік). Являє

собою суму відправлених зі станцій, пристаней, портів вантажів у

тоннах (або інших одиницях), як в цілому, так і по родах вантажів.

Вантажо1 і пасажирооборот — показники виконаної транспорт'

ної роботи, визначаються як добуток обсягу перевезень (вантажів чи

пасажирів), на відстань їх транспортування.

Вантажо1 і пасажиропотік — кількість вантажів (пасажирів),

що їх перевозять за певним маршрутом (автомобільним, залізнич'

ним, водним шляхом тощо) в певному напряму за певний проміжок

часу (рік, місяць, добу). Такі показники є матеріальним виразом

транспортно'економічних зв’язків.

Вантажообіг нетто експлуатаційний — показник роботи транс'

порту з перевезення вантажів з урахуванням фактичної відстані.

Вантажообіг регіону — сума вантажообігів, що проходять по те'

риторії регіону.

Вантажообіг тарифний — показник продукції транспорту в тон'

но'кілометрах. Визначається як сума добутків маси окремих вантаж'

них відправлень у тоннах на найкоротшу відстань їхнього перевезен'

ня в кілометрах.

Вантажообіг транспорту — показник продукції транспорту в

тонно'кілометрах.

Вантажопідйомність рухомого складу — (транспортного засо'

бу) — показник потужності транспортних засобів, вимірюваний

кількістю вантажів у тоннах, що можуть бути прийняті до перевезен'

ня, основна експлуатаційна характеристика транспортного засобу.

Венчурні підприємства — ті, які займаються науковими розроб'

ками, створенням та впровадженням нововведень, у т.ч. за замовлен'

нями великих фірм та державних субконтрактів. Цей тип

підприємств є вельми ефективним для організації пошуково'

дослідницьких та дослідно'конструкторських робіт.

Веріфікуємість — властивість прогнозу, вимагає визначення

вірогідності, точності й обґрунтованості прогнозів.

Видобувна промисловість об’єднує галузі, зайняті видобуван'

ням сировини, а також палива з надр Землі, вод і лісів.

Виробничий апарат — сукупність засобів праці (разом взяті ак'

тивні і пасивні ОВФ).

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — су'

ма, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на

розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з про'

дажу продукції (товарів, робіт, послуг).

705

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Відтворення населення — процес неперервної заміни поколінь

через процеси природного і механічного руху.

Відтворювальні пропорції — пропорції суспільного вироб'

ництва, які характеризуються співвідношенням виробництва засобів

виробництва (I підрозділ) і виробництва предметів споживання (ІІ

підрозділ), використанням сукупного суспільного продукту на

відшкодування спожитих засобів виробництва, суспільне й особисте

споживання і нагромадження.

Вірогідність прогнозу — оцінка ймовірності здійснення прогно'

зу для заданого довірчого інтервалу.

Водні ресурси — частина гідросфери, доступна й економічно

доцільна для використання у суспільному виробництві.

Вугільна промисловість — сукупність взаємопов’язаних між со'

бою підприємств з видобування, збагачення й брикетування

кам’яного та бурого вугілля.

Газова промисловість — сукупність підприємств, що здійсню'

ють видобування, транспортування, зберігання та переробку при'

родного газу.

Галузеві пропорції — пропорції суспільного виробництва,

зв’язані з розвитком галузей матеріального виробництва: промисло'

вості, сільського господарства, будівництва, транспорту, зв’язку,

торгівлі й інших галузей сфери обігу.

Галузі спеціалізації регіону — галузі товарного виробництва й

інфраструктури, які виготовляють товарну продукцію або надають

послуги різного характеру для обміну з іншими районами або для ек'

спорту їх в інші країни, ці галузі економічно доцільно розвивати в

умовах того чи іншого конкретного району з найвищою ефек'

тивністю для господарства району і країни у цілому.

Галузь господарства — сукупність підприємств і організацій,

об’єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі тери'

торіального поділу праці.

Галузь промисловості — сукупність підприємств (об’єднань),

яка характеризується: єдністю економічного призначення виробле'

ної продукції, однорідністю переробленої сировини й основних ма'

теріалів, спільністю технологічного процесу й виробничо'технічної

бази, професійним складом кадрів і специфічними умовами праці.

Гідролізна промисловість об’єднує підприємства, які методом

гідролізу деревини й нехарчової рослинної сировини виробляють

етиловий спирт, кормові дріжджі, глюкозу та ксиліт, органічні кис'

лоти, лігнін та ін.

706

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Гіперінфляція — інфляція грошової одиниці, при наявності якої

знецінення грошей стає самопідтримуваним і неконтрольованим

процесом, а темпи зростання цін і грошової маси стають винятково

високими (більш 1000% у рік). Як правило, це може відбуватися в

умовах військових дій держави, економічної розрухи, політичної не'

стабільності. В Україні спостерігалася у 1992'1994 рр. і негативно

позначилася на споживчому попиті, купівельній спроможності гро'

мадян, обсягах виробництва й споживання товарів та послуг. Основ'

ним засобом подолання гіперінфляції є збалансування кількості гро'

шової маси в обігу й маси товарів і послуг, наявних на внутрішньому

ринку держави, жорстка монетарна політика уряду.

Гіпотеза — ймовірнісне наукове передбачення на рівні загальної

теорії.

Гірничохімічна промисловість — галузь хімічної промисловості,

що спеціалізується на видобутку різноманітної природної сировини

для інших галузей хімічної промисловості і перш за все для основної

хімії.

Глобалізація економіки — під цим розуміється цілий ряд на'

прямків: становлення глобальних транснаціональних корпорацій,

регіоналізація економіки, інтенсифікація світової торгівлі, тенденції

конвергенції, фінансова глобалізація.

Густота (щільність) населення — співвідношення між населен'

ням і площею території, яку воно займає.

Густота перевезень вантажів — ступінь напруженості вантаж'

них перевезень по дільницях і напрямах транспортних шляхів, за'

вантаження станцій і вузлів. Для одержання середньої густоти пере'

везень вантажів обсяг вантажообігу поділяють на відповідну експлу'

атаційну довжину транспортної лінії.

Густота руху — інтенсивність пропускної здатності транспорт'

ної мережі в цілому, по напрямах і дільницях. Визначається роз'

поділом кількості одиниць, що проїхали по напрямках руху (туди і

назад) за визначений період часу, на відповідну експлуатаційну до'

вжину мережі.

Депозит — ощадний рахунок фізичної або юридичної особи в

кредитній установі.

Депопуляція — процес скорочення чисельності населення

внаслідок переважання смертності над народжуваністю.

Деревообробна промисловість здійснює переробку деревини й

виготовляє з неї широкий асортимент матеріалів, напівфабрикатів і

готових виробів для населення й народного господарства.

707

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Державний борг — сума заборгованості по випущених і непога'

шених внутрішніх державних позиках, а також сума фінансових зо'

бов’язань країни стосовно іноземних кредиторів на визначену дату.

Державний бюджет — є централізованим грошовим фондом,

являє собою фінансові загальнодержавні ресурси; узагальнений ос'

новний фінансовий план країни. Як економічна категорія, виражає

фінансові відносини, пов’язані з утворенням і використанням цент'

ралізованого фонду грошових ресурсів держави. Ці відносини скла'

даються між державою, з одного боку, і резидентами, з іншого.

Державний бюджет України — план утворення і використання

фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що здійснюються

органами державної влади України, органами влади Автономної Ре'

спубліки Крим і місцевими Радами народних депутатів.

Державний кредит — одна з форм руху позикового фонду, і, на'

самперед, тимчасово вільних коштів населення і суб’єктів еко'

номічної діяльності. Цей рух здійснюється на добровільній основі

для фінансування потреб економіки на умовах державної гарантії

повернення коштів із сплатою установленого відсотка. Державний

кредит — сукупність економічних відносин, що виникають між дер'

жавою як позичальником (або позикодавцем) коштів і фізични'

ми/юридичними особами, іноземними урядами в процесі формуван'

ня і використання загальнодержавного фонду грошових ресурсів.

Державні фінанси — це система грошових фондів, зосередже'

них у державі і призначених для забезпечення властивих їй функцій

а також сукупності форм і методів, за допомогою котрих ці функції

реалізуються; це частина фінансів держави (інша частина — фінанси

підприємств недержавних форм власності), що являє собою су'

купність державного бюджету, бюджетів різних рівнів державного

управління, державного соціального страхування, державного кре'

диту, позабюджетних фондів, фінансів державних підприємств.

Джерела економічного зростання. До джерел економічного

зростання в сучасному суспільстві відносяться: 1)приріст основних

фондів (нетто'інвестиції); 2)збільшення трудового потенціалу

(приріст працездатного населення і/або збільшення робочого часу);

3)загальний приріст продуктивності економічних чинників

(технічний прогрес, підвищення якості виробничих чинників капіта'

лу і праці і/або поліпшення процесу виробництва, тобто поєднання

капіталу і праці) в результаті: а)технологічного прогресу і/або б)

інституціональних реформ.

708

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Джерело помилки прогнозу — фактор, що може привести до по'

яви помилки прогнозу. Розрізняють джерела регулярних і нерегу'

лярних помилок. До першого відносяться — неадекватний метод

прогнозування, недостовірні й недостатні вихідні дані до інших —

непередбачені явища і події типу стрибків, проривів, що порушують

прогнозовані тенденції розвитку об’єкта.

Диверсифікація — 1) засіб захисту від комерційних ризиків

шляхом вкладання коштів підприємцем у різні напрями комерційної

діяльності, 2)створення декількох виробничих напрямів у межах од'

ного підприємства.

Діагноз — етап прогнозування, на якому досліджується опис

об’єкта прогнозування з метою виявлення тенденцій його розвитку і

вибору моделей і методів прогнозування. На стадії діагнозу проводи'

тися аналіз об’єкту прогнозування з наступним вибором адекватно'

го методу прогнозування.

Дослідно1статистичний метод (прогнозування) — Передбачає

розробку норм на базі звітних статистичних матеріалів з наступним

їхнім коректуванням іншими методами. Недолік цього методу — у

ньому не повністю враховуються прогресивні зміни в техніці, техно'

логії. Сфера його застосування обмежена — у короткостроковому

прогнозуванні.

Дотація — фінансові ресурси, що виділяються з вищестоячого

бюджету нижчестоячому на суму відсутніх прибутків при неможли'

вості скорочення витрат, не мають цільового призначення.

Доходи населення (кінцеві) — доходи населення (в поточних

цінах), які отримуються народонаселенням в результаті перероз'

поділу національного доходу і використовувані для задоволення

особистих потреб. Обраховуються як різниця між доходами домого'

сподарства сукупними й відрахуваннями з них.

Економічне зростання (ріст) — розширення масштабів вироб'

ництва, зростання випуску продукції, збільшення валового

внутрішнього продукту та національного доходу. Економічне зрос'

тання є закономірністю функціонування і розвитку суспільства.

Економічний потенціал народного господарства — можлива

здатність галузей і секторів економіки до виробництва матеріальних і

духовних благ, які при цьому мають джерела, можливості, кошти, за'

паси, що можуть бути використані для досягнення яких'небудь цілей.

Експертна оцінка — метод прогнозування, заснований на одер'

жанні необхідних даних про розвиток досліджуваного явища шля'

хом опитування фахівців (метод опитування, метод комісій, метод

709

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

“Дельфи”), використовуються звичайно при аналізі ще недостатньо

вивчених економічних (техніко'економічних) процесів.

Екстраполяція — сукупність методів прогнозування, врахову'

ють визначені для базового періоду тенденції розвитку галузі щодо

прогнозованого періоду, найбільш поширені і розроблені.

Екстремальний метод факторного аналізу — метод, що забезпе'

чує при двох факторах абсолютну збіжність результатів.

Електроенергетика — галузь промисловості, що охоплює вироб'

ництво електроенергії, її транспортування, електромережі, котельні

та інші об’єкти.

Ефективність економічна — співвідношення одержаних резуль'

татів та витрат живої і уречевленої праці.

Ефективність інвестицій — народногосподарська доцільність

інвестицій у галузі матеріального виробництва, інфраструктури та

виробництва у невиробничій сфері.

Ефективність праці — співвідношення корисного результату

трудової діяльності і величини витрат на його одержання. Чим мен'

ше витрати праці на створення одиниці результату, тим вище ефек'

тивність праці.

Закономірності розміщення продуктивних сил — об’єктивні,

внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між усіма елементами їх

просторової організації.

Земельні ресурси — усі землі, незалежно від їх цільового при'

значення, господарського використання і особливостей правового

режиму, які можуть бути використані для суспільних потреб.

Зовнішньоекономічні пропорції — пропорції суспільного вироб'

ництва, охоплюють ввіз і вивіз продукції різних галузей і районів у за'

кордонні країни. Характеризуються зовнішньоекономічним сальдо.

Зовнішньоторговельні банки — різновид банків спеціального

призначення, мобілізують фінансові ресурси держави для здійснен'

ня її зовнішньоекономічної діяльності.

Інвестиції — вкладення грошових коштів, майнових та інтелек'

туальних цінностей у матеріальні та нематеріальні активи, фінансові

інструменти з метою одержання прибутку, або соціального, еко'

логічного ефектів тощо.

Інвестиційні банки — різновид комерційних банків, які прово'

дять довгострокове кредитування і фінансування інвестицій (капіта'

ловкладень) у різні галузі економіки.

Індекс споживчих цін — являє собою співвідношення ціни спо'

живчого кошика в поточному році до ціни аналогічного кошика в ба'

710

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà