Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

зовому році. Він включає товари, вироблені не тільки всередині дер'

жави, але також і імпорт. Враховує тільки товари і послуги, що спо'

житі індивідуальними споживачами.

Інноваційна діяльність — вкладення коштів у нову техніку, тех'

нологію, нові форми організації праці і управління. Водночас це і

процес, направлений на створення, виробництво, розвиток і вдоско'

налення нових видів виробництв, технологій, організаційних форм.

Інновація — вперше створений і використаний засіб або спосіб

діяльності (нова техніка, нова технологія), яка дає реальний ефект

(економічний, екологічний, соціальний) і в якому втілені нові знан'

ня (наукове відкриття, технічний винахід тощо). Як правило, інно1

вація — це запуск у виробництво нового продукту, впровадження но'

вого виробничого цеху або ж застосування нової форми організації

бізнесу.

Інтервальні прогнози — різновид прогнозів, що складаються на

визначений період часу (2003'2005, 2005'2010 рр.).

Казначейство — спеціалізований фінансовий орган, що відає

виконанням державного бюджету. Організує збір прибутків держав'

ного бюджету, надає кошти на передбачені в ньому витрати, у деяких

країнах здійснює емісію паперових грошей. Держказначейство Ук'

раїни контролює платежі, здійснювані з бюджетних коштів.

Капітальне будівництво — галузь народного господарства, яка

здійснює будівництво нових об’єктів виробничого і невиробничого

призначення, а також реконструкцію, технічне переозброєння і роз'

ширення діючих.

Коефіцієнт перерахування вантажів — (об’ємних, штучних, у

тоннах) — відносна величина, що використовується для переведення

об’ємного показника вантажу в його масу.

Коефіцієнт транспортування вантажів — показник, що характе'

ризує співвідношення обсягів перевезень окремих видів продукції й

обсяг їх виробництва.

Коефіцієнти демографічні — частота, з якою відбуваються де'

мографічні події на 1000 чол. населення за рік.

Комерційні банки — основа кредитної системи держави. Ство'

рюються як акціонерні товариства або на пайових засадах. Характер'

на риса — повна самостійність у проведенні кредитної політики.

Кооперування — система міжгалузевих, внутрігалузевих,

міжрайонних, внутрірайонних економічних зв’язків.

Кошти — гривні або іноземна валюта, не належить до визначен'

ня терміну “товари”.

711

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Кредит — певний тип економічних відносин між суб’єктами гос'

подарської діяльності, сутність яких полягає в наданні на основі зво'

ротності фінансових ресурсів і звичайно з виплатою відсотка. Дані

відносини виникають між кредитором і позичальником. Важливою

формою кредиту є рух позикового капіталу.

Кредитні відносини — усі грошові відносини, пов’язані з надан'

ням і поверненням позик, організацією грошових розрахунків, емісією

грошових знаків, кредитуванням інвестицій, використанням держав'

ного кредиту, проведенням страхових операцій (частково) і т.п.

Критерії розміщення продуктивних сил — орієнтири практич'

ної спрямованості, якими керуються при виборі оптимального

варіанта їх територіального розташування.

Культура — спосіб організації і розвитку людської життєдіяль'

ності, представлений у продуктах матеріальної і духовної праці, в си'

стемі соціальних норм, у духовних і релігійних цінностях, у сукуп'

ності відносин людей із засобами виробництва, природою і між со'

бою.

Лісове господарство вивчає, веде облік і збереження лісів, поси'

лює їх корисні природні властивості, забезпечує розширене відтво'

рення та поліпшення їхньої якості, підвищення продуктивності,

сприяє раціональному використанню земельного лісового фонду.

Лісові ресурси — деревні і не деревні ресурси лісових насад'

жень.

Лісозаготівельна промисловість проводить лісосічні роботи,

вивозить і сплавляє деревину та здійснює її первинну обробку. Її

продукцією є ділова деревина, дрова (використовують як паливо), а

також сировина для лісохімічної промисловості.

Лісопромисловий комплекс (ЛПК) — це сукупність

підприємств, пов”язаних з вирощуванням і переробкою (до одержан'

ня кінцевої продукції) лісової сировини.

Лісохімічна промисловість включає: пірогенетичне (суха пере'

гонка деревини), каніфольно'терпентинне, смоло'терпентинне,

хвойно'ефірне та дьогте'курильне виробництва.

Макроекономічна стабілізація — розрізняють: стабілізацію, за'

сновану на валютному курсі, і монетарну стабілізацію. Перша припу'

скає прив’язку курсу національної валюти до якої'небудь твердої ва'

люти і використання курсу в якості номінального “якоря” для зве'

дення на ніщо інфляції. Друга — для придушення інфляції викорис'

товує встановлення орієнтирів зростання грошової маси. Класична

програма шокової терапії рекомендує стабілізацію, засновану на

712

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

фіксації валютного курсу. В Україні у певні часи застосовувалися

різні елементи макроекономічної стабілізації.

Макроекономічний район — крупний економічний район, що

являє собою цілісний територіально'виробничий комплекс і

об’єднує певні групи адміністративно'територіальних одиниць.

Макроекономічні моделі прогнозування — різновид еко'

номічних моделей, використовуються при складанні економічних

прогнозів на макроекономічному рівні. До таких моделей відносять'

ся: однофакторні і багатофакторні моделі економічного росту; мо'

делі розподілу валового внутрішнього продукту; структурні, міжга'

лузеві, галузеві; відтворення основних фондів і рухів інвестиційних

потоків; транспортні логістичні моделі, моделювання товарних по'

токів; рівня життя і структури споживання; модель економіки, що

розширюється; розподілу заробітної плати і доходів та ін.

Макроекономічні показники — найважливіші узагальнюючі

показники економічного розвитку країни (ВВП, ВДВ, ВНП, НД,

КВ та ін.).

Матеріальний актив — основні фонди та оборотні активи у

будь'якому виді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, дери'

вативів та нематеріальних активів.

Машинобудівний комплекс — сукупність галузей промисло'

вості, що виробляють машини й устаткування для потреб народного

господарства.

Мезоекономічний район — виділений в межах макрорайону

певний підрайон, що охоплює господарські комплекси адміністра'

тивно'територіальних одиниць (областей, автономної республіки).

Меліорація — (від лат. — покращання) — сукупність ор'

ганізаційно'господарських і технічних заводів, що спрямовані на до'

корінне покращання земель (як правило, включає осушення або зро'

шення земель).

Мережа економічних районів — результат економічного райо'

нування у вигляді системи економічних районів (таксонів) різного

рангу та типів, яка відображає територіальну організацію народного

господарства, що об’єктивно склалася.

Метод прогнозування — сукупність прийомів і способів мис'

лення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних даних,

зовнішніх і внутрішніх зв’язків об’єкта прогнозування вивести суд'

ження визначеної вірогідності відносно майбутнього розвитку

об’єкта прогнозування.

713

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Міграція — переміщення робочої сили (працездатних мігрантів)

через кордони тих чи інших територій, країн, населених пунктів зі

зміною місця проживання. Розрізняють зовнішню і внутрішню, зво'

ротну і незворотну міграції.

Міжгалузевий баланс — модель економіки, в якій відобража'

ються різноманітні натуральні і вартісні зв’язки народного господар'

ства. Міжгалузевий баланс дозволяє визначити показники вироб'

ництва і розподілу продукції в народному господарстві з урахуван'

ням взаємозв’язків виробництв, капітальних вкладень, трудових ре'

сурсів і обсягів продукції по галузях і є базовою (основною) модел'

лю економіки.

Мікроекономічний район — низові або локальні господарські

комплекси у низових адміністративних районах з суто місцевими

економічними зв’язками.

Мінеральні ресурси — корисні копалини, які видобуваються з

надр землі.

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений

розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче

якого не може провадитися оплата за виконану працівником місяч'

ну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна пла'

та є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій тери'

торії України для підприємств, установ, організацій усіх форм влас'

ності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає

індексації у встановленому законодавством порядку.

Модель — один з найважливіших інструментів економічного

прогнозування. Засобом вивчення закономірностей розвитку еко'

номіки, виробничих та соціальних процесів є економіко1математич1

на модель. Вона представляє систему формалізованих співвідно'

шень, що описують основні взаємозв’язки елементів, що утворюють

економічну систему.

Моральне зношування ОВФ — являє собою економічне

старіння ОВФ, що відбувається під впливом НТП.

Мультиплікативний — одержуваний шляхом множення.

Народногосподарський комплекс — система виробництва,

обміну, розподілу і споживання, що склалася в межах України.

Наукова обґрунтованість — властивість прогнозу, вимагає вив'

чення досягнень вітчизняного і закордонного досвіду формування

прогнозу.

Науково — технічний прогрес — вирішальний фактор інтен'

сифікації усіх сфер виробництва, який являє собою безупинний про'

714

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

цес взаємозалежного поступального розвитку науки, техніки, вироб'

ництва і сфери споживання, які утворюють єдиний послідовно спо'

лучений комплекс “наука — техніка — виробництво — споживання”.

Науково1технічний потенціал — сукупність трудових, ма'

теріальних і фінансових ресурсів сфери науки і виробничого досвіду,

яким володіє країна. Велике значення в науково'технічному по'

тенціалі має інформаційний потенціал. Основна складова науково'

технічного потенціалу — сукупність науково'технічних знань.

Рушійна сила науково'технічного потенціалу — науково'дослідні,

науково'технічні і виробничі кадри.

Нафтова промисловість — сукупність підприємств з розвіду'

вання і видобутку нафти й попутного нафтового газу, зберігання й

транспортування нафти, її переробки; включає нафтодобувну й наф'

топереробну промисловість.

Національний банк — центральний банк України, її емісійний

центр.

Національний доход — визначається, як сума всіх прибутків;

може бути обчислений: валовий національний продукт, вироблений

у державі, мінус загальна сума амортизаційних відрахувань, мінус

загальна сума непрямих податків.

Неоподаткований мінімум — це мінімальна сума, яка не оподат'

ковується прибутковим податком.

Номінальна заробітна плата — заробітна плата, яка нарахо'

вується працюючим громадянам за місцем їх працевлаштування.

Обробна промисловість — сукупність галузей промисловості,

підприємства яких обробляють і переробляють сировину й матеріали.

Одноразові витрати (капітальні) — витрати, які здійснюються

до початку процесу виробництва. Головним результатом одноразо'

вих витрат є створені основні виробничі фонди.

Основна (неорганічна) хімія — галузь хімічної промисловості,

що виробляє різні кислоти, луги, соду, мінеральні добрива, деякі

хімічні елементи (хлор), вибухові речовини, нафтопродукти, папір,

хімічні волокна тощо.

Паливно1енергетичний баланс — система взаємопов’язаних по'

казників, які характеризують обсяги і структуру видобутку природ'

ного палива та виробництва енергетичних ресурсів, а також показни'

ки їх споживання.

Паливно1енергетичний комплекс — сукупність галузей промис'

лового виробництва, які здійснюють видобуток палива, виробництво

електроенергії, їх транспортування та використання.

715

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Параметри відтворення ОВФ — перелік показників, що харак'

теризують відтворювальний процес виробничого апарату (ОВФ).

Пенсійні фонди — різновид банків спеціального призначення,

створюються для виплати пенсій за рахунок коштів держави,

підприємств і самих працюючих; кошти можуть використовуватися

в якості кредитних ресурсів. Відрахування у пенсійний фонд є фор'

мою податку.

Передбачення — випереджальне відображення дійсності, засно'

ване на пізнанні законів розвитку об’єкта (процесу, явища). Поняття

“наукове передбачення” і “прогнозування” відрізняються друг від

друга ступенем вірогідності оцінок майбутнього. “Передбачення” —

більш широке поняття, що включає в себе обоє попередніх.

Передбачення (наукове), як процес — достовірне, засноване на

логічній послідовності судження про стан якого'небудь об’єкта (про'

цесу, явища) у майбутньому.

Період бази прогнозу — проміжок часу, на базі якого будується

ретроспекція.

Період продовжуваності прогнозу — проміжок часу, на який

розробляється прогноз.

Підприємництво — це безпосередня самостійна, систематична, на

власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт,

наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізич'

ними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підпри'

ємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

План — постановка точно визначеної мети і передбачення кон'

кретних, детальних подій досліджуваного об’єкта. У плані відобра'

жаються шляхи і кошти розвитку відповідно до поставлених задач.

Головна відмінна ознака плану — визначеність і директивність за'

вдань. Таким чином, у плані передбачення одержує найбільшу виз'

наченість і конкретність. В ринкових умовах господарювання плану'

вання є однією з запорук ефективного, безкризового функціонуван'

ня суб’єктів господарювання.

Платник податків — фізична або юридична особа, що безпосе'

редньо вносить певний вид платежу в бюджет.

Податки — певна сума, яку сплачує громадянин (підприємство)

за послуги держави.

Позабюджетні фонди — фінансові ресурси, утворені за рахунок

відрахувань суб’єктів економічної діяльності і використані за цільо'

вим призначенням (наприклад, Пенсійний фонд). Розрізняють фон'

ди за цільовим призначенням (такі, що мають економічний, соціаль'

716

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

ний або природоохоронний характер) і за рівнями управління (за'

гальнодержавний, регіональний і місцевий).

Помилка прогнозу — апостеріорна величина відхилення про'

гнозу від дійсного стану (апріорі — до, апостеріорі — після), Помил'

ка прогнозу залежить від прийнятих на підставі прогнозу рішень і

їхньої реалізації.

Попит — економічна категорія, формуюча складова ринкових

відносин, потреба, підкріплена купівельною спроможністю покупця.

Поточні витрати — витрати, які здійснюються безупинно і в ході

виробничого процесу постійно відновлюються.

Потреба — об’єктивна економічна категорія, що виражає не'

обхідність у певних матеріальних благах, висунуту суспільством у

процесі його формування й обумовлену досягнутим рівнем розвитку

суспільного виробництва.

Працездатність — здатність виконувати трудові функції без

шкоди здоров’ю.

Прибутки Державного бюджету — це обов’язкові і добровільні

надходження в Державний бюджет, що зараховуються в бюджет на

основі правових норм і використовуються державою для здійснення

її функцій.

Прикладні дослідження — вид наукових досліджень, основна

мета яких — вирішення практичних проблем. Їх результати безпосе'

редньо втілюються в практику, знаходять втілення в нових техно'

логічних процесах, конструкціях, матеріалах тощо.

Принципи розміщення продуктивних сил — головні ідеї та вихідні

положення, що формують першооснову їх територіальної організації.

Природні умови — тіла і сили природи, які мають істотне зна'

чення для життєдіяльності людей, але не використовуються безпосе'

редньо у господарській діяльності суспільства.

Природно1ресурсний потенціал — фактор розміщення продук'

тивних сил, який включає сукупну можливу (потенційну) продук'

тивність природних ресурсів і природних умов, які можуть бути за'

лучені в господарську діяльність.

Провізна спроможність транспорту — максимальна кількість

вантажу або пасажирів, яку можна перевезти на даному відрізку ав'

тошляху, залізниці, магістральної ріки, через транспортний вузол,

станцію і т. д.

Прогноз — імовірнісне судження про стан якого'небудь об’єкту

(процесу, явища) у визначений момент часу в майбутньому й альтер'

нативні шляхи досягнення яких'небудь результатів.

717

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Прогнозне середовище — сукупність зовнішніх стосовно об’єкта

прогнозування умов, істотно важливих для вирішення задачі прогнозу.

Прогнозний обрій — максимально можливий період продовжу'

ваності прогнозу заданої точності.

Прогнозування — процес формування прогнозів розвитку

об’єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку.

Прогностика — наука, що вивчає закономірності процесу про'

гнозування.

Програма — комплекс запланованих до здійснення заходів роз'

витку (галузі, регіону тощо), в якій передбачено виконавців, кошти

та порядок здійснення заходів розвитку.

Програмно1цільовий метод управління розвитком території або

галузі господарства є одним із різновидів планування.

Продуктивнi сили — система матеріальних елементів та людей,

а також відносин між ними, які в процесі економічної діяльності за'

безпечують виробництво матеріальних благ та послуг для задово'

лення потреб суспільства.

Промисловий вузол — зосередження на обмеженій території ви'

робничо'територіального поєднання підприємств, що склалося істо'

рично або формується .

Промисловий пункт — промислове підприємство разом з посе'

ленням, яке виникло при ньому.

Промисловий район — інтегральний район з переважаючим

значенням промислового виробництва як головної галузі виробни'

чої спеціалізації .

Промисловий центр — місто, або селище міського типу, де зо'

середжено декілька промислових підприємств і які є основною

спеціалізованою містоутворюючою галуззю.

Промислово1виробничий потенціал — сукупна продуктивність

галузей матеріального виробництва, будівельної індустрії, транспор'

ту і зв’язку, трудових ресурсів, виробничих потужностей. Основа

промислово'виробничого потенціалу: основні фонди і трудові

(кваліфікаційно'людські) ресурси.

Пропозиція — складова ринкових відносин, усе, що може задо'

вольнити потребу і пропонується на ринку з метою залучення уваги

покупця, придбання ним товару (отримання послуги), його викори'

стання і споживання.

Проспекція — етап прогнозування, на якому за даними діагнозу

розробляються прогнози об’єкту прогнозування, проводяться оцінка

вірогідності або точності обґрунтованості прогнозу. Дослідження

718

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

об’єктивних зв’язків — вивчення причинно'наслідкових зв’язків

(визначається взаємозв’язок між визначеними факторами або група'

ми факторів).

Раднаргосп — рада народного господарства (орган управління

народним господарством у 50'і — 60'і роки ХХ століття в Україні).

Район економічний — територіально спеціалізована частина на'

родного господарства країни, взаємопов’язана економічними відно'

синами з іншими територіями.

Район економічний галузевий — територіально сконцентровані

виробництва певної галузі в окремих частинах країни, де для їх роз'

витку є найсприятливіші умови.

Район економічний інтегральний — територіально цілісна час'

тина народного господарства країни, основною ознакою якого є на'

явність територіально'виробничого комплексу відповідного рангу та

економічного тяжіння території до ядра району.

Районування економічне — науково обгрунтований поділ

країни на економічні райони, що склалися історично або формують'

ся внаслідок розвитку продуктивних сил на основі суспільного

поділу праці.

Реальна заробітна плата — номінальна зарплата, скоректована

на величину обов’язкових податкових відрахувань і платежів, а та'

кож на рівень інфляції.

Регіоналізація — як об’єктивна тенденція все більшого орієнту'

вання процесів економічного відтворення, а також обсягів, характе'

ру та територіально'господарських пропорцій суспільного вироб'

ництва відповідно регіональним передумовам розвитку та

суспільно'економічним потребам соціумів регіонального рівня.

Реінвестування — використання частини прибутку від

капітальних вкладень або від дивідендів для повторного інвестуван'

ня, поповнення капіталу.

Рекреаційні ресурси — об’єкти і явища природного походжен'

ня, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення, відпо'

чинку і туризму завдяки специфічному поєднанню на даній тери'

торії таких компонентів довкілля, як оздоровчі ландшафтні ком'

плекси, лікувальний клімат, мінеральні води, грязі тощо.

Реновація — амортизація на повне відновлення (заміну) зноше'

них об’єктів ОВФ.

Рентабельність (прибутковість) — властивість, притаманна

економічним процесам виробництва, являє собою перевищення еко'

номічним ефектом сукупних витрат виробництва.

719

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Ресурси природні — тіла і сили природи, які можуть бути вико'

ристані для задоволення потреб суспільства.

Ретроспекція — етап прогнозування, на якому досліджується

історія розвитку об’єкта прогнозування для одержання його систе'

матизованого опису. На стадії ретроспекції відбувається збір, збере'

ження й обробка інформації, уточнення і формування структури і

складу характеристик об’єкта прогнозування.

Ринкова інфраструктура — сукупність галузей та видів діяль'

ності, які обслуговують ринок і забезпечують безперервність його

функціонування, умови нормального розвитку ринкових відносин.

Провідним підрозділом ринкової інфраструктури є фінансова інфра'

структура.

Рівень дефіциту бюджету — відношення абсолютного розміру

дефіциту до обсягу бюджету або до об’єму валового внутрішнього

продукту. Прийнятна межа — не більше 3 % (до об’єму валового

внутрішнього продукту).

Рівень життя — соціально'економічна категорія, яка характери'

зує рівень і ступінь задоволення матеріальних, духовних і соціаль'

них потреб населення.

Розміщення продуктивних сил — процес наукового обгрунту'

вання та втілення в практику господарювання конкретних рішень

щодо їх просторової (територіальної) організації.

Система оподаткування — сукупність податків, зборів, інших

обов’язкових платежів у бюджет; внесків у державні цільові фонди,

що стягуються у встановленому законом порядку.

Система соціально — економічного прогнозування — су'

купність методології та організація розробки прогнозів. Інакше ка'

жучи, система прогнозування, це сукупність прогнозів перспектив'

ного розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, яка утво'

рює систему економічних і соціальних прогнозів.

Системність — взаємоув’язаність й структурна підпорядко'

ваність елементів системи, яка знаходить прояв у їх взаємодії і

взаємозв’язках.

Системно1структурний аналіз — сукупність методів прогнозу'

вання, заснованих на вивченні прогнозованого об’єкта шляхом

виділення його елементів (тла, зовнішніх і внутрішніх зв’язків і виз'

начення на цій базі шляхів і термінів досягнення можливих станів

об’єкта прогнозування в майбутньому. Використовується цей метод

у тих випадках, коли галузеві цілі визначені і стосовно до них

потрібно установити сукупність елементів, що зможуть забезпечити

720

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà