Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

країни. Близькою до агропромислової є спеціалізація Півден'

ного району. В інших економічних районах аграрно'промис'

лові галузі також є провідними, але, враховуючи більш знач'

ний рівень промислового розвитку, вони є складовими про'

мислово'аграрної спеціалізації районного виробництва.

АПК має достатньо складну й розгалужену функціональ'

ну й галузеву структуру. До його складу входять 4 основні

сфери:

1. Сільськогосподарське виробництво — рослинництво і

тваринництво, що створюють сировинну базу АПК. Це його

основна базова ланка.

2. Галузі, які виробляють матеріально1технічні засоби

для галузей АПК. Це — сільськогосподарське машинобуду'

вання, виробництво засобів захисту рослин, мінеральних доб'

рив, комбікормова і мікробіологічна промисловість, вироб'

ництво тари, спеціального устаткування і приладів для АПК

та ін.

3. Галузі, які забезпечують переробку сільськогосподар1

ської продукції (харчова, легка).

4. Виробнича інфраструктура АПК — спеціалізовані

транспорт, складське господарство, матеріально'технічне по'

стачання, інженерні споруди, в тому числі іригаційні системи,

заготівля, зберігання сільськогосподарської продукції, науко'

во'інформаційне забезпечення аграрно'промислового вироб'

ництва.

До складу АПК входять два основні виробничі підкомп'

лекси — продовольчий та непродовольчий. Ці комплекси, в

свою чергу, залежно від виду сировини, що використовується,

поділяються на рослинницькі і тваринницькі підкомплекси.

До складу продовольчого комплексу входять зернопро'

дуктовий, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодоово'

чеконсервний, виноградно'виноробний, м’ясний, молочний,

олійно'жировий підкомплекси. Крім того, до його складу вхо'

дять певні інфраструктурні галузі.

Основними територіальними формами організації АПК є

локальні і регіональні АПК. Локальні АПК формуються на

411

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

відносно невеликих територіях на основі поєднання агропро'

мислових підприємств з переробки малотранспортабельної

сільськогосподарської продукції і мають найнижчу ступінь

інтеграції.

В межах економічних районів різного рівня розміщення і

взаємодія локальних АПК обумовлюють формування

відповідного регіональних АПК. Регіональні (територіальні)

АПК можуть включати територію країни, економічного райо'

ну, автономної республіки, області, територіально'господарсь'

кого чи адміністративного району. В межах природно'госпо'

дарських зон виділяють зональні АПК, сформовані під впли'

вом природних умов відповідної агрокліматичної зони. Вони

представлені інтегральними агропромисловими зонами і агро'

промисловими районами та спеціалізованими агропромисло'

вими зонами і районами.

На території України сформувалися три основні великі

сільськогосподарські зони (крупні регіональні АПК) з певною

спеціалізацією сільського господарства та підприємств пере'

робної промисловості і виробничої інфраструктури —

Поліський АПК, Лісостеповий АПК, Степовий АПК, а також

локальні специфічні АПК гірських і передгірських районів

Карпат і Криму з явно вираженою вертикальною зональністю

виробництва. Виділяються також приміські АПК зі

спеціалізацією, сформованою потребами забезпечення насе'

лення великих міст плодами, овочами, молокопродуктами,

м’ясом худоби та птиці тощо.

Поліський АПК сформувався в межах Українського

Полісся. Поверхня території рівнинна. Клімат помірно'конти'

нентальний. Це найбільш зволожена територія України (особ'

ливо Західне Полісся). Переважають дерно'підзолисті і бо'

лотні грунти, які потребують збагачення їх поживними речо'

винами, вапнування та інших меліоративних робіт.

Спеціалізація сільського господарства — скотарство (молоч'

но'м’ясного напрямку), льонарство, картоплярство з вироб'

ництвом зернової продукції. На основі переробки сільськогос'

подарської сировини тут функціонують молоко'промисловий,

412

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

м’ясо'промисловий, картоплепродуктовий, льонопромисло'

вий спеціалізовані комплекси, а також додаткові — зернопро'

дуктовий, бурякоцук'ровий, плодоовочеконсервний та вироб'

ництво хмелепродукції тощо. Тут виробляється 91% льону'

довгунця, 52% картоплі, до 1/5 молока і м’яса держави.

Лісостеповий АПК сформувався в межах лісостепової при'

родно'економічної зони. У рельєфі спостерігається чергування

височин із зниженими рівнинами. Ґрунтовий покрив — родючі,

високопродуктивні типи земель — чорноземи, сірі лісові грунти,

чорноземно'лучні тощо. Сільське господарство спеціалізується

на виробництві цукрових буряків, зерна, скотарстві та сви'

нарстві. Розвинуте також виробництво картоплі, овочів, соняш'

нику, хмелю, м’яти, фруктів, м’яса птиці. Все це створює значну

сировинну базу для розвитку бурякоцукрового, зернопродукто'

вого, м’ясопромислового, молоко'промислового та плодоовоче'

консервного спеціалізованих комплексів. Тут виробляється

72% цукрових буряків, 40% зерна, 46% картоплі, 33% овочів,

20% соняшника, половина молока і м’яса України.

Степовий АПК сформувався в межах степової природно'

географічної зони. Рельєф рівнинний. Клімат помірний посу'

шливий. Висока випаровуваність вологи приводить до значно'

го її дефіциту. Тут переважають середньогумусні та малогу'

мусні чорноземи, у південних районах — каштанові грунти. У

зв’язку з посушливим кліматом, це — район зрошувальної

меліорації. Сільське господарство спеціалізується на вирощу'

ванні зернових, соняшника, а також на скотарстві. Виногра'

дарство, овочівництво, свинарство, вівчарство і птахівництво є

додатковими галузями, однак, справляють помітний вплив на

виробничу спеціалізацію АПК степового регіону. Такі переду'

мови створюють значну сировинну базу для функціонування

спеціалізованих комплексів — м’ясопромислового, молоко'

промислового, зернопродуктового, олійнопродуктового та

плодоовочеконсервного. У степу виробляється 100% рису,

95% винограду, 80% соняшнику, до 48% зерна, 70% вовни,

овочів — 59%, 42% фруктів і ягід, а молока і м’яса близько 1/3

всього національного виробництва.

413

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Сільське господарство включає в себе дві основні галузі —

рослинництво і тваринництво. Валова продукція сільського

господарства у 2000 р. складала 25,8 млрд. грн. у цінах 1996 р.у

т.ч. рослинництва — 15,6 млрд. грн., а тваринництва — 10,2

млрд. грн. (за курсом 1,8 грн. за 1 $ США.). Валова продукція

сільського господарства у 2004 році складала 66257 млн. грн. у

цінах 2000 року (за курсом 5,4 грн. за 1 $ США ), у т.ч. рослин'

ництва — 42612 млн. грн., тваринництва — 23645 млн. грн. Рос'

линництво за видом продукції, що виробляється, поділяється на

ряд галузей: зернове господарство, виробництво технічних

культур, картоплярство, овочівництво і баштанництво,

плодівництво, польове кормовиробництво та лісове господарст'

во. Основними галузями тваринництва є скотарство, свинарст'

во, конярство, вівчарство з козівництвом, птахівництво, ставко'

ве рибництво та ін.

Розміщення галузей рослинництва значною мірою зале'

жить від посівних площ, їх структури та раціонального вико'

ристання. Загальна площа сільгоспугідь складає 41763,8 тис.

га. Посівна площа України становить біля 27 млн. га. (26752

тис. га у 2004 р. ) Провідну роль у структурі посівних площ

відіграють зернові культури (58% всіх посівів). Друге місце в

посівах належить технічним культурам — 19%, третє — кормо'

вим культурам — 16% від усієї посівної площі. Четверте місце

в посівах займають картопля і овоче'баштанні культури — 8%

посівної площі України. В структурі виробництва зерна

більше половини припадає на озиму пшеницю. Друге місце за

валовим збором посідає ячмінь (1/5 збору), на третьому місці

знаходиться кукурудза (до 15%), на четвертому — жито (до

4%). Далі йдуть овес, просо, гречка, рис, зернобобові. Основ'

ними продовольчими круп’яними культурами, що вирощу'

ються в Україні є гречка, просо і рис. Основними зернофураж'

ними культурами в нашій країні є ячмінь, овес, кукурудза на

зерно та зернобобові. Валові збори зернових в Україні у 2000'

2005 р. знаходилися на рівні 20'40 млн. т. У 2004 р. при віднос'

но сприятливих умовах було зібрано 41809 тис. тон зернових

культур.

414

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Основні технічні культури України — цукровий буряк

(посівна площа — біля 732 тис. га) та соняшник (біля 3,5

млн.га). Серед інших олійних культур в Україні вирощують

сою (274 тис. га) в західному Лісостепу, особливо в Черкаській

та Вінницькій областях. Льон'довгунець (38 тис. га) — основ'

на прядивна культура України (Полісся). До технічних куль'

тур відносяться також махорка, тютюн і хміль. Хміль вирощу'

ють на Житомирщині, яка дає 70% його виробництва в Ук'

раїні. Основні посіви тютюну зосереджені в Криму, Закар'

патті, Хмельницькій та Тернопільській областях, а також на

Чернігівщині.

В Україні вирощують близько 40 видів різних овочевих

культур, виробництво основної маси яких орієнтується на

споживача і виробляється в приміських АПК поблизу великих

міст, промислових, рекреаційних центрів, а також в сировин'

них зонах овочеконсервних підприємств.

Баштанні культури (кавуни і дині) в основному вирощу'

ють на півдні і південному сході України — Херсонська, Мико'

лаївська, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька

області, та Автономна Республіка Крим.

Провідною галуззю рослинництва є плодівництво, до

складу якого входить садівництво, ягідництво, виноградарст'

во. Ці галузі розвиваються в основному у правобережному

Лісостепу, південному Степу, Криму та Закарпатті. Ягідники

розміщенні в Лісостепу та Поліссі, а також навколо великих

міст та промислових центрів.

Валові збори сільгоспкультур склали у 2000 р. зернових

культур — 24,5 млн. тон, цукрових буряків — 13,2 млн. тон, со'

няшнику — 3,5 млн. тон, картоплі — 19,8 млн. тон, а овочів —

5,8 млн. тон. Валові збори сільгоспкультур у 2004 р. сягнули —

зернових культур — 41,8 млн. тон, цукрових буряків — 16,6

млн. тон, соняшнику — 3,1 млн. тон, картоплі — 20,8 млн. тон,

а овочів — 6,9 млн. тон. Проте, зростання сільськогосподарсь'

кого виробництва в Україні відбувається повільноми темпами,

розвиток провідних його галузей, у першу чергу — цукрового

виробництва, є абсолютно недостатнім. Для розвитку рослин'

415

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

ництва найважливішими умовами є земельна реформа,

техніко'технологічне забезпечення виробництва, а також по'

стачання для потреб сільгоспвиробників палива, сучасних до'

брив, засобів захисту рослин, насіння тощо.

Багатогалузеве тваринництво є другою складовою галуз'

зю сільського господарства. Розвиток і розміщення галузей

тваринництва визначається у значній мірі наявністю кормової

бази, яку формують польове кормовиробництво, природні

кормові угіддя, а також поживні відходи й комбікормова про'

мисловість. Райони розвиненого польового кормовироб'

ництва спеціалізуються на молочному і молочно'м’ясному

скотарстві, свинарстві, а наявність природних кормових угідь

сприяє розвиткові м’ясного і м’ясо'молочного скотарства,

вівчарства. До складу продуктивного тваринництва входять

скотарство, свинарство, птахівництво і вівчарство. Менше зна'

чення мають конярство, бджільництво, ставкове рибництво,

шовківництво тощо.

Потреби країни у м’ясі, молоці, молочних та та м’ясопро'

дуктах забезпечує провідна галузь тваринництва — скотарство,

розвинуте в усіх природно'економічних зонах. Воно має молоч'

но'м’ясну і м’ясо'молочну спеціалізацію переважно в Поліссі і

Лісостепу. На початок 2005 р. в Україні нараховувалось 6,9 млн.

гол. великої рогатої худоби, в тому числі корів — 3,9 млн. гол.

Найвища концентрація поголів’я великої рогатої худоби в Пра'

вобережному Лісостепу і на заході Поліської зони.

Свинарство — друга за значенням і кількістю продуктив'

ної худоби галузь тваринництва. Поголів’я — 6,5 млн. гол.

Найбільша концентрація поголів’я свиней в Поліссі і Лісосте'

пу, особливо в Рівненській, Черкаській, Київській, Хмель'

ницькій, Вінницькій областях.

Для великих міських агломерацій важливого значення на'

буває птахівництво, розміщення якого орієнтується на спожи'

вача в приміських АПК, а також в Лісостепу і в Степу, де

птахівництво орієнтується на виробництві зерна (концентро'

ваних кормів). В Україні нараховується близько 150 млн.

голів птиці, 90% з яких складають кури.

416

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Вівчарство з козівництвом має допоміжне значення за ви'

нятком спеціалізованих господарств та господарств у гірських

місцевостях. Найбільша концентрація поголів’я овець і кіз в

степових та передгірних районах. В степу воно має вовняний

напрям, в Лісостепу і Поліссі — м’ясо'вовняний, в Україні нара'

ховується 1,8 млн. голів овець і кіз, проти 8,4 млн. голів у 1991 р.

Скорочення поголів’я сільськогосподарських тварин, пов’язане

із загальною кризою виробництва та зволіканням з реформами

на селі, в останні роки уповільнюється. Основу відродження

цієї галузі має скласти розвиток фермерських господарств.

Виробництво продукції тваринництва у 2003 році характе'

ризувалося такими показниками — м’яса — 1,6 млн. т. у

забійній вазі, молока — 13,8 млн. т., яєць — 11955 млн. штук,

птиці — 860 тис. т. живої ваги, вовни — 635 т.

Харчова промисловість є провідною переробною ланкою

аграрно'промислового виробництва. Із перероблюваної

сільськогосподарської продукції 85% як сировина, поступає на

підприємства харчової, а 15% — у галузі легкої промисловості.

Розміщення окремих галузей цього виробництва має свої

особливості залежно від ступеня впливу на них сировинного

чи споживчого фактору. У відповідності з цим виділяються

три групи галузей харчової промисловості:

1. Галузі, які переробляють нетранспортабельну (або ма'

лотранспортабельну) сировину при високих нормах її витрат і

обмежених строках зберігання і виробляють транспортабель'

ну продукцію, здатну до зберігання. Ці галузі орієнтуються на

джерела відповідної сировини. До складу цієї групи галузей

входять цукрова, спиртова, крохмале'патокова, консервна,

маслоробна, олійно'жирова промисловість.

2. Група галузей та виробництв, що переробляють транс'

портабельну сировину і випускають малотранспортабельну

продукцію або продукцію з обмеженими строками її зберіган'

ня. Такі галузі розміщуються в районах споживання готової

продукції. Це — хлібопекарська, кондитерська, пивоварна, ма'

каронна, молочна промисловість, виробництво безалкоголь'

них та слабоалкогольних напоїв.

417

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

3. Галузі, які можуть бути розміщені як в районах зосере'

дження сировини, так і в районах споживання готової про'

дукції (м’ясна, борошномельна). До цієї групи входять і ті га'

лузі, в яких стадії технологічного процесу можуть бути тери'

торіально відокремленими. Зокрема, в районах виробництва

сировини здійснюються первинні стадії переробки сировини,

а в районах споживання — стадії, що завершують процес пере'

робки напівфабрикатів (тютюнова, виноробна галузі промис'

ловості).

Харчова промисловість має складну структуру. До неї вхо'

дять більше 20 галузей. Провідними галузями харчової про'

мисловості України є цукрова, м’ясна, молочна, олійножиро'

ва, плодоовочеконсервна, кондитерська, спиртова, виноробна,

соляна. Харчовою промисловістю України у 2003 р. виготов'

лено 290 тис. т ковбасних виробів, 148 тис. т. тваринного мас'

ла, 1308 тис. т продукції з незбираного молока, 169 тис. т сирів

жирних, 1340 тис. т олії, 2244 млн. умовних банок консервів,

860 тис. т кондитерських виробів. Таким чином, на душу насе'

лення в Україні припадає всього лише 11,9 кг. м’яса, 6,1 кг ков'

басних виробів, 3,1 кг тваринного масла, 27,4 кг молокопро'

дуктів, 3,5 кг жирних сирів, 52 кг цукру'піску, 28 кг олії та 47

банок консервів, а також 18,0 кг кондвиробів і 50,8 кг хліба.

Однією з важливих галузей харчової промисловості є цук'

рова. В Україні налічується 192 цукрових заводів, що

розміщуються в 19 областях і виробляють 2,4 млн. т цукру

(2003 р.). Більша частина цих заводів знаходиться в правобе'

режному лісостепу.

М’ясне виробництво представляють більше сотні потуж'

них м’ясокомбінатів, що розміщуються як в промислово роз'

винутих областях України, так і в районах наявності сировин'

ної бази. В Україні в 2004 р. було вироблено 568 тис. т м’яса (в

1990 р. — 2709,9 тис. т). Виробництво ковбасних виробів

розміщується в районах зосередження міського населення —

Донбасі, Придніпров’ї, Києві, Ялті тощо. М’ясоконсервне ви'

робництво зосереджене переважно в сировинних районах —

Києві, Вінниці, Полтаві тощо.

418

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Молокопереробна промисловість включає маслоробну,

сироварну, молочноконсервну галузі, а також виробництво

продуктів з незбираного молока. На сировину орієнтуються

маслоробні, сироварні та молочноконсервні заводи. В районах

споживання розміщують підприємства, що випускають про'

дукцію з незбираного молока. В Україні працює близько 500

підприємств молокопереробної промисловості та 10 молоко'

консервних заводів, всі вони розміщені в районах зосереджен'

ня сировини. Виробництво молока в Україні у 2000 р. — 12,7

млн. т., у 2003 році — 13,8 млн. т. Продукція ж з незбираного

молока складала у 2000 році — лише 699 тис. тон, а у 2003 р. —

збільшилася до 1308 тис. т., що є позитивною тенденцією й

свідчить про сталий розвиток галузі.

Олійно'жирова промисловість представлена олійними за'

водами, які виробляють кілька видів рослинної олії, в основ'

ному — соняшникову (90% виробництва), кукурудзяну, лляну

тощо. В Україні існує 30 великих олійних комбінатів та за'

водів, 418 олійницьких цехів. Найвища концентрація галузі в

Донбасі і Придніпров’ї.

Плодоовочевоконсервна промисловість переробляє різно'

манітну продукцію овочівництва та плодівництва. Основну

роль в її розміщені відіграє сировинний фактор. Через це

найбільша концентрація плодоовочеконсервного виробництва

спостерігається на півдні України.

Зернопродуктовий підкомплекс АПК включає в себе бо'

рошномельно'круп’яну, хлібопекарську, макаронну, конди'

терську галузі, виробництво харчових концентратів, а також

технічна переробка зерна на спирт, крохмаль, солод, тощо.

Вказані галузі розміщуються у районах споживання готової

продукції (хлібопекарна, макаронна, кондитерська, борошно'

мельно'круп’яна, крохмалепатокова, спиртова) в основному в

степових і лісостепових районах України. Крохмале'патокова

промисловість, крім зерна (кукурудза, пшениця, рис), викори'

стовує також картоплю. Через це, орієнтуючись на сировину, її

підприємства розміщуються і в Поліському економічному

районі.

419

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

В нашій країні наявні всі передумови для розміщення й

розвитку легкої промисловості, яка охоплює текстильну (з

бавовняною, вовняною, лляною та шовковою галузями), три'

котажну, швейну, шкіряну, взуттєву, хутрову та інші галузі,

підприємства котрих, враховуючи хорошу транспорта'

бельність готової продукції, у розміщенні орієнтуються пере'

важно на наявність трудових ресурсів та сировини, а окремих

галузей — і на споживача. Легка промисловість є однією з

найбільш працеємних галузей господарства. Її трудопоглина'

ючий потенціал значним чином спрямовано на жіночу части'

ну трудових ресурсів.

Провідною галуззю легкої промисловості є текстильна

промисловість, Найбільш потужні підприємства її бавовняної

підгалузі знаходяться у Херсоні і Тернополі, Донецьку, Ніко'

полі), а також у Києві, Харкові, Чернівцях тощо.

Підприємства вовняної підгалузі — у Чернігові, Харкові,

Києві, Донецьку, Одесі, Луганську, Сумах, Черкасах, у Кар'

патському районі. Підприємства — виробники лляної та льо'

но'бавовнової продукції зосереджені у Поліссі. Шовкова про'

мисловість зосереджена у Києві, Черкасах, Луганську, Лиси'

чанську. Трикотажна промисловість розвивається на базі по'

тужних комбінатів та фабрик, розміщених у Києві, Львові,

Харкові, Одесі, Сімферополі, Миколаєві, Донецьку, Івано'

Франківську, Луганську, Чернівцях, Дніпропетровську,

Хмельницькому та інших крупних містах.

Шкіряно'взуттєва промисловість розміщенням орієнту'

ється на регіони з розвинутим тваринництвом і представлена

фабриками, що діють у Києві, Харкові, Луганську, Львові,

Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, Хмельницьку та інших містах.

Швейна промисловість зорієнтована переважно на спожи'

вача продукції, тому підприємства цієї галузі розміщені у ве'

ликих містах. Найбільш потужні підприємства зосереджені у

Києві, Львові, Харкові, Одесі, Луганську. Традиційно швейна

промисловість концентрується також у Подільському еко'

номічному районі та в Поліссі, як галузі спеціалізації районно'

го виробництва.

420

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà