лені пункти Київської міської агломерації, є вагомим фактором
зміцнення, піднесення й розвитку сільської мережі розселення
Київщини та Черкащини. Відчутний вплив економіки столиці
на господарську діяльність більш віддалених територій є за'
гальним фактором зміцнення економіки сусідніх регіонів —
Житомирщини, Чернігівщини тощо. Зона економічного впли'
ву Одеси охоплює Південний економічний район, Вінниці —
Подільський, Харкова — Східний, Донецька — Донецький рай'
они. Поліський економічний район при цьому можна розгляда'
ти, як такий, що має два анклави. В Східному Поліссі районо'
формуючим центром є Чернігів, у Західному — м. Житомир.
Придніпровський економічний район за районоформуючий
центр має м. Дніпропетровськ, а Карпатський — м. Львів. Од'
нак, існуючі підходи до виділення районоформуючих центрів
не відкидають існування інших регіональних центрів ділової й
загальноекономічної активності на рівні обласних центрів, або
просто крупних міст — таких, як Севастополь в Південному
районі, Кривий Ріг — у Придніпров’ї, Полтава у Східному рай'
оні та Луцьк — у Західному Поліссі тощо.
При цьому, для ефективного розвитку підприємництва та
виробничої активності, міста — центри економічної активності
мають являти собою інтегральні територіальні утворення в рам'
ках групової мережі розселення з розвинутою як внутрішньою,
так і зовнішньою інфраструктурою. Традиційний розгляд міста,
як ланки міської системи розселення не дає змоги оцінити в
повній мірі його роль, як інвестиційно'інноваційного центру
регіонального зростання, центру промислового та аграрно'про'
мислового виробництва, основи для формування комплексних
територіальних форм організації суспільного виробництва —
промислових, аграрно'промислових та інфраструктурних
вузлів, зон, районів тощо. Вузьке розуміння міста, особливо —
великого районоутворюючого центру, як окресленого
адміністративними кордонами населеного пункту не висвітлює
його провідної ролі в регіональному і загальнонаціональному
розвитку. Реалії сьогодення демонструють все зростаючу роль
таких територіальних утворень, як “штовхачів”, каталізаторів
380
Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà