Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

на ЧАЕС, негативних наслідків антропогенного й техногенно'

го навантаження на довкілля, хімізації сільгоспвиробництва,

меліоративних робіт, промислових та комунальних забруд'

нень, розробок корисних копалин, рубок лісу тощо. Серед

кінцевих ефектів стратегії виділяється й сприяння поліпшен'

ню демографічної ситуації в регіонах через створення еко'

номічних умов розвитку сімейних підприємств, збільшення

доходів у домогосподарствах.

Сучасний рівень розвитку малого підприємництва є абсо'

лютно невідповідним як сучасним реаліям регіональної еко'

номіки, так і прогнозованим трансформаційним зрушенням в

територіальних господарських комплексах. До об’єктивних

причин низького рівня розвитку малого бізнесу відносяться

перш за все низький платоспроможний попит значної частини

населення, обмежені ринки збуту, депресивний характер роз'

витку помітної частини регіонів України, незначні масштаби

інвестиційно'інноваційної діяльності, обмеженість фінансуван'

ня оборотного капіталу малих підприємств, недорозвиненість

інфраструктури малого бізнесу, неподолані упередження знач'

ної частини населення до підприємницької діяльності.

Розвиток малого бізнесу має бути спрямований на:

• досягнення економічних, екологічних і соціальних

цілей розвитку (подолання безробіття, екологізацію

господарювання, підвищення рівня життя населення );

• розширення податкової бази бюджетів усіх рівнів, особ'

ливо — місцевих за рахунок малого бізнесу;

• комплексне використання ресурсів та резервів розвит'

ку цього сектору підприємництва;

• забезпечення економічно ефективного суспільного й

територіального поділу праці за регіонами, секторами й

галузями виробництва регіонів;

• підвищення ефективності функціонування ор'

ганізаційно'економічного та ринкового середовища

підприємницької діяльності в сфері малого бізнесу;

• збалансування рівнів життя населення у різних

регіонах, у сільській та в міській мережах розселення

територій.

361

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Виходячи з проблем розвитку господарського комплексів

регіонів, пріоритетами розвитку малого підприємництва в

регіональному вимірі є:

• повне використання трудоресурсного потенціалу роз'

витку малого підприємництва України, який складає не мен'

ше 8 млн. осіб зі створенням відповідної кількості робочих

місць та покриттям основних секторів безробіття і територій з

проблемною трудоресурсною ситуацією;

• досягнення оптимальної кількості малих підприємств —

до 20'25 підприємств на 1000 жителів

• активізація інвестиційно'інноваційної діяльності малих

підприємств з метою перетворення малого підприємництва на

стійкий, достатньо потужний і конкурентоспроможний сектор

регіональної економіки;

• суттєве збільшення частки малого бізнесу у виробництві

валового внутрішнього продукту (до 30'50% в різних облас'

тях, з урахуванням об’єктивних передумов та особливостей

регіонального господарства);

• створення ефективної системи фінансово'кредитної

підтримки малого бізнесу з відповідною їй організаційно'пра'

вовою базою;

• суттєве вдосконалення ресурсного, у т.ч. — інфор'

маційного забезпечення малих підприємств;

• досягнення високого рівня економічної безпеки у сфері

малого бізнесу, а також забезпечення соціальної й особистої за'

хищеності власників та працівників малих підприємств від поза'

економічних негативних факторів впливу на господарювання;

• формування, прискорений розвиток, розширення і мо'

дернізація усіх галузей інфраструктури малого бізнесу, ре'

алізація у цьому випадку переваг територіальної форми уп'

равління інфраструктурою й регулювання її розвитку;

• інтенсифікація через малий бізнес функціонування усіх

галузей інфраструктури, у першу чергу — соціальної. Перетво'

рення з профілюючих у галузі спеціалізації соціальних інфра'

структурних галузей Південного, Центрального та Карпатсь'

кого економічних районів, ринково'інфраструктурних — Цен'

трального, Східного та Донецького, та виробничо'інфраструк'

362

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

турних галузей — Центрального, Східного, Придніпровського,

Донецького і Південного районів.

• зняття перепон та бар’єрів, які стримують розвиток ма'

лого бізнесу — господарських, нормативно'правових, відо'

мчих, ринкових, соціально'психологічних, фінансових, інфор'

маційних, пов’язаних зі станом інфраструктури та інших, що

випливають з кон’юнктур міжнародної, національної й

регіональної економічної політики;

• створення та розвиток конкурентного середовища у ко'

мерційних галузях сфери соціальної інфраструктури, сприян'

ня створенню малих підприємницьких структур для потреб

територіальних громад;

• реструктуризація та диверсифікація економічної бази

розвитку регіонів, перетворення громіздких, обтяжливих та

ресурсомістких його виробництв на сукупність ефективно

функціонуючих об’єднань великих, малих та середніх

підприємств з тісними інформаційними, ринково'економічни'

ми та виробничо'технологічними зв’язками;

• відродження, й розвиток сільської мережі розселення,

забезпечення реструктуризації сільськогосподарського вироб'

ництва, його комплексного розвитку з переробними та оброб'

ними виробництвами;

• ефективний розвиток та нарощування людського капіта'

лу, оптимальний його розподіл за регіонами та сферами при'

кладання праці;

• прискорений розвиток малого підприємництва в еко'

логічно орієнтованих сферах виробництва, в т.ч. — у вироб'

ництві екологічно чистої продукції харчування, малого

екобізнесу в галузях утилізації відходів основного вироб'

ництва та ЖКГ, зібрання та використання вторинних ресурсів,

реалізації заходів з мінімізації екологічно небезпечного впли'

ву антропогенної діяльності на довкілля.

• прискорений розвиток міжрегіонального співробіт'

ництва та міжнародної співпраці регіонів, сприяння

міжрегіональній транскордонній інтеграції як на рівні чотирь'

ох країн Співдружності (України, Молдови, Росії та Білорусі),

363

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

так і зі східноєвропейськими сусідами (Угорщиною, Словач'

чиною, Польщею, Румунією тощо);

• активне впровадження положень загальнонаціональної

програми реформ, необхідних для підтримки високих темпів

економічного зростання в країні та регіонах;

• підведення рівня соціально'економічного розвитку

регіонів у відповідність загальнонаціональним орієнтирам з

наближенням до європейських стандартів.

Виходячи з наявних резервів розвитку малого

підприємництва України, йому мають сприяти:

• вигідне геополітичне та економіко'географічне поло'

ження країни а також її розташування з точки зору наявності

міжрегіональних та міжнародних ринків сировини та збуту.

• значний трудорезервний потенціал висококваліфікова'

них працівників в усіх сферах господарства, особливо — про'

мисловості та АПК, у виробничій інфраструктурі.

• наявність значної трудоресурсної місткості у по'

тенційних галузях малого підприємництва в регіональному

виробництві.

• особливості національного й регіонального менталітетів,

системи розселення та історичного розвитку України, які

створюють сприятливі соціально'історичні передумови роз'

витку малого підприємництва в традиційних галузях вироб'

ництва у більшості регіонів.

В розвитку малого підприємництва регіонів України має

бути враховано регіональну специфіку, а саме:

• структуру господарства областей з переважанням тру'

домістких та нематеріалоємних галузей обробної й переробної

промисловості та аграрного сектору в аграрно'промислових

регіонах (Полісся, Поділля, Карпатський економічний район),

індустріального наукоємного виробництва та виробничо —

інфраструктурних галузей на Сході, в Донбасі та у

Придніпров’ї; значний промисловий, аграрний та загально'

інфраструктурний потенціал розвитку малого підприєм'

ництва Центру, курортно'рекреаційний та аграрно'промисло'

вий напрями розвитку економіки Півдня.

364

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

• особливий статус територій, постраждалих в результаті

аварії на ЧАЕС та інших екологічних негараздів, загальні й

місцеві еколого'економічні обмеження й фактори;

• економічне тяжіння малого підприємництва територій

до інших регіонів України й закордонних країн, у т.ч. — дер'

жав СНД;

• особливості міської й сільської мереж розселення;

• цінність культурного й духовного надбання регіонів та їх

історичну роль у становленні України, як країни та держави;

• соціально'демографічні особливості регіонів.

Виходячи з об’єктивних обмежень розвитку малого

підприємництва в області, до недоліків у галузі та гальмівних

факторів розвитку малих підприємств регіонів України відно'

сяться:

• несприятлива загальноекономічна ситуація у депресив'

них, в першу чергу — агропромислових регіонах, великий

рівень збитковості підприємництва й малих підприємств у то'

му числі;

• особливості територіальної організації виробництва Ук'

раїни з помітними диспропорціями у рівнях господарського

освоєння території, деградацією сільської мережі розселення,

малих та середніх міст з моногалузевою та близькою до неї

структурою виробництва;

• незначна початкова (217930 одиниць на 2000 рік, 5

підприємств на 1000 жителів) кількість малих підприємств в

країні, низький рівень охоплення ними більшості галузей ви'

робництва;

• слабка законодавчо'правова база розвитку малого

підприємництва в Україні у цілому й нормативно'правова ба'

за їх розвитку в регіонах, особливо — в галузі ресурсного (у т.ч.

фінансово'кредитного) забезпечення їх діяльності;

• маловідповідна регіональними реаліям фіскальна подат'

кова політика по відношенню до малих підприємств;

• негнучка адміністративна дозвільно'контролююча су'

часна практика регулювання діяльності малого бізнесу, яка не

сприяє кількісному та якісному його зростанню;

365

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

• малоефективна фінансово'кредитна політика по відно'

шенню до малих підприємств;

• недостатній розвиток інфраструктури малого

підприємництва, у т.ч. — консультаційної, навчальної, супро'

воджуючої та інформаційної мережі, а також аналітично'про'

гнозної служби забезпечення розвитку малого бізнесу.

Цільовими орієнтирами розвитку малого підприємництва

в Україні передбачено досягнення до 2011 року мінімально не'

обхідної для стійкого й продуктивного розвитку сектору

кількісної маси малих підприємств. Цей показник, виходячи з

сучасних регіональних, загальноукраїнських реалій та рівня,

що фактично склався у європейських країнах, становить для

України 20'25 підприємств малого бізнесу на 1000 мешканців

регіону з наступним доведенням його до оптимуму насичення,

який складає від 30 до 50 підприємств на 1000 жителів, поза

межами прогнозного періоду. За станом на 01.01.2002 р. цей

показник по Україні складає 5 одиниць. У 2004 році в Україні

працювали лише 283 тис. малих підприємств. Таким чином,

щоб досягти у 2010 році мінімальної норми маси малих

підприємств необхідно, щоб їх кількість збільшилась у 5 разів.

Як показують попередні оцінки, зараз в Україні та у більшості

регіонів є наявними всі передумови для відповідного розвитку

малого підприємництва при повній легалізації економічної ак'

тивності населення в сфері малого бізнесу, виведенні її з тіньо'

вого сектору економіки і створенні для цього відповідних нор'

мативно'правових та організаційних умов.

Для досягнення цих обсягів, необхідно, щоб середнь'

орічний приріст кількості малих підприємств сягав 150 — 200

тис. одиниць. При таких темпах зростання кількість малих

підприємств в Україні може складати:

у 2007 році — до 0,5 млн. одиниць;

у 2009 році — 0,7'0,9 млн. одиниць;

у 2011 році — 1,0'1,2 млн. одиниць. Поки що про такі тем'

пи росту чисельності малих підприємств говорити не дово'

диться, але позитивні зрушення в цій сфері є ймовірними.

Головною метою розвитку підприємництва є зростання

кількості й сукупної потужності виробництва малих

366

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності для

збільшення експортного потенціалу малого бізнесу; зміцнення

економіко'правової основи його розвитку, активізація інвес'

тиційної активності в секторі малого підприємництва,

зміцнення його ресурсної бази, у т.ч. — фінансово'кредитної,

розвиток інфраструктури малого бізнесу та поліпшення гос'

подарського середовища його функціонування.

Впорядкування та суттєве удосконалення нормативно'

го регулювання підприємницької діяльності спрямовано на

вирішення питань спрощення реєстрації та організаційного за'

безпечення роботи малих підприємств, їх економічної та пра'

вової безпеки, розвиток ринкового середовища їх функціону'

вання, що сприятиме кількісному та якісному зростанню сек'

тору малого підприємництва регіонів з доведенням рівня його

розвитку до загальноприйнятих норм в ринковій економіці. У

великій мірі це сприятиме підвищенню конкурентоспромож'

ності сектора малого підприємництва через зменшення їх ви'

робничих витрат та поліпшення загального клімату в бізнесі.

Заходи з поліпшення нормативного регулювання діяль'

ності малого бізнесу складаються з двох взаємопов’язаних та

взаємодоповнюючих основних блоків, спрямованих

відповідно на створення нових нормативних і законодавчих

положень та організаційних структур й на вдосконалення

існуючої організаційно'нормативної бази розвитку малого

підприємництва.

Блок заходів зі створення нових нормативних та законо'

давчих положень та організаційних структур включає в себе

наступне:

• розбудову цілісної багаторівневої системи законодавчого і

нормативного забезпечення державної підтримки розвитку ма'

лого підприємництва в системі “Держава” — “Регіон” — “Місце'

ве самоврядування” з відповідним розмежуванням повноважень

владних структур в регулюванні розвитку малого бізнесу ;

• закріплення в національному законодавстві та виділен'

ня на рівні регіональних нормативних актів загальноприйня'

тих у світовій практиці понять “Сімейне підприємство”,

367

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

“Мікрофірма” (з кількістю персоналу до 10 чол.) як особливих

складових малого бізнесу; подальший розвиток і вдосконален'

ня законодавства по відношенню до середніх підприємств,

особливо тих, які працюють в галузях аграрної сфери;

• відповідна диференціація підходів до організації їх

діяльності зі спрощенням реєстраційно'звітних заходів для

цих двох груп (“принцип одного вікна”) та розробкою додат'

кових нормативних актів з регулювання діяльності середніх

підприємств, враховуючих специфіку роботи останніх:

• розробку й прийняття регіональних нормативних актів,

в яких враховується галузева специфіка функціонування ма'

лих підприємств у промисловості, сільському господарстві та

в галузях інфраструктури (у т.ч. в сфері екобізнесу) із встанов'

ленням переліку економічних засобів регулювання для кожної

з груп підприємств (пільг, субсидій, кредитів з диференційо'

ваними ставками тощо).

• законодавче обмеження кількості контрольно'

ревізійних перевірок діяльності малих підприємств всіма

інстанціями на початковому етапі розвитку;

• розробку державних законодавчих і місцевих норматив'

них актів, які передбачають заходи з посилення захисту трудо'

вих прав громадян, що зайняті в малому підприємництві, в то'

му числі на умовах вторинної зайнятості, особливо — прав гро'

мадян пенсійного віку, жінок, інших соціально незахищених

груп населення;

• введення системи загальнодержавних гарантій для всіх

осіб, які вирішили зайнятися малим підприємництвом, зокре'

ма — у вигляді права на разовий пільговий кредит за рахунок

коштів державної підтримки малого бізнесу;

• нормативне закріплення часткової передачі функцій

державного регулювання і контролю сфери малого бізнесу

громадським організаціям — регіональним об’єднанням

підприємців (контроль якості товарів і обслуговування, до'

тримання принципів вільної конкуренції та антимонопольно'

го законодавства, атестація працівників малих підприємств на

певні професійно'кваліфікаційні рівні;

368

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

• створення в областях територіально'розгалужених

блоків інститутів підтримки малого підприємництва

(регіональні (районні) фонди підтримки, обласне агентство

(бізнес'центр), консультативні та навчальні структури на ба'

зах середніх спеціальних та вищих навчальних закладів,

місцеві громадські об’єднання підприємців);

• створення на їх основі цілісних регіональних інфраст'

руктурних комплексів підтримки малого підприємництва;

• розробку регіональних нормативів забезпеченості струк'

турами підтримки та сприяння розвитку малого

підприємництва;

• організацію спеціалізованих підрозділів (департаментів,

відділів тощо) підтримки малого підприємництва на рівні ор'

ганів місцевого самоврядування (територіальних громад);

Блок заходів з удосконалення існуючої організаційно'нор'

мативної бази розвитку малого підприємництва включає в се'

бе наступне:

• удосконалення законодавчих і місцевих нормативних

актів, які регулюють порядок надання всім групам малих

підприємств майнових і фінансових гарантій, страхування,

розширення участі малих підприємств у реалізації державних

(насамперед — інвестиційно'інноваційних) програм і замов'

лень;

• удосконалення законодавства про спрощення системи

оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого

підприємництва з урахуванням їх галузевої специфіки та

особливостей територіального розміщення;

• удосконалення та доробку на регіональному рівні норма'

тивних документів, що сприятимуть розвитку лізингових

відносин, особливо — у сільському господарстві та малому

промисловому виробництві;

• подальше удосконалення нормативного та ор'

ганізаційного забезпечення декриміналізації малого бізнесу,

зокрема, через правове та інформаційне забезпечення більш

тісної взаємодії владних, правоохоронних структур і громадсь'

ких об’єднань підприємців;

369

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

• удосконалення організаційної системи боротьби з

тінізацією малого бізнесу, зокрема, через нормативне й право'

ве забезпечення повної реєстрації суб’єктів економічної діяль'

ності — юридичних та фізичних осіб, які займаються

підприємництвом при одночасному подальшому спрощенні

процесів реєстрації, ліквідації підприємств та їх поточної

звітності про економічну діяльність;

• збереження й примноження фінансової та ор'

ганізаційної участі державних інститутів у функціонуванні

інфраструктур підтримки малого підприємництва в регіонах;

• подальше залучення підприємницьких кіл до процесу

регулювання й лобіювання своїх інтересів, зокрема шляхом

залучення представників їх громадських об’єднань до роботи в

органах місцевого самоврядування, територіальних громадах

тощо.

• включення представників громадських організацій ма'

лого бізнесу до складу регіональних комісій у справах малого

бізнесу, а також органів, які приймають рішення про надання

підтримки бізнес'плановим проектам розвитку малих

підприємств;

• більш широке використання засобів масової інформації

як для пропаганди індивідуального і малого підприємництва,

так і для формування громадської думки з метою позитивного

сприйняття й оцінки регіонального малого підприємництва.

Розвиток малого підприємництва основою фінансово'кре'

дитного його забезпечення вбачає комплексну, дворівневу

підриму в системах “підприємство — державна влада” та

“підприємство — регіональне середовище господарювання”.

Відповідний комплекс заходів з фінансово'кредитного забез'

печення включає в себе заходи з державної та місцевої

підтримки малого бізнесу, в котрих особливу роль відіграє

місцева влада, яка повинна створити можливості прискорено'

го саморозвитку сектору через створення сприятливого

регіонального клімату підприємницької діяльності суб’єктів

малого бізнесу. Основні функції регулювання економічних та

соціальних процесів переносяться на регіональний та місце'

370

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà