Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

раціоналізація структури виробництва й ресурсоспоживання

та відповідна цьому техніко'технологічна реорганізація ви'

робництва.

2. Охорону навколишнього природного середовища, за

рахунок якої створюються умови всім громадянам для життя в

здоровому середовищі з чистим повітрям, землею, водою, за'

безпечується захист і відновлення біорозмаїття. Провідна

роль НТП в цій сфері міститься в екологізації виробництва,

матеріально'технічному й технологічному забезпеченні при'

родоохорної діяльності, формуванні комплексної інфор'

маційно'технічної системи контролю за станом навколишньо'

го середовища.

3. Раціональне ресурсокористування, яке реалізується че'

рез створення системи правових гарантій раціонального вико'

ристання всіх видів ресурсів на основі дотримання національ'

них інтересів країни та збереження ресурсів для майбутніх по'

колінь. Завданням НТП є забезпечення ефективного ресурсо'

користування на прогресивній основі комплексного викорис'

тання ресурсного потенціалу зі збереженням та подальшим

зменшенням існуючого рівня обсягів ресурсокористування.

4. Соціальну справедливість. Цим передбачається вста'

новлення гарантій рівності громадян перед законом, забезпе'

чення рівних можливостей для досягнення матеріального,

екологічного і соціального благополуччя. В цьому контексті

основною роллю НТП є забезпечення зростаючих потреб спо'

живання на основі втілення досягнень НТП у виробництво то'

варів широкого вжитку та створення відповідних правам лю'

дини умов її життя та економічної діяльності.

5. Стабілізацію чисельності населення, яка досягається

через формування ефективної державної політики з метою

збільшення тривалості життя, надання всебічної підтримки

молодим сім’ям, охорону здоров’я, материнства і дитинства.

Завданнями НТП в цій сфері є матеріально'технічне забезпе'

чення сфери охорони здоров’я, створення можливостей при'

скореного відтворення робочої сили в умовах інтенсифікації

суспільного виробництва.

211

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

6. Освіту та культуру — збереження інтелектуального

потенціалу країни, що досягається забезпеченням гарантій для

одержання бажаної освіти та користування громадянами

культурним надбанням нації й людства в цілому. Пріоритета'

ми НТП в цій сфері є забезпечення можливостей всебічного

інтелектуально'культурного розвитку через впровадження

досягнень інформаційних технологій в освітянську діяльність,

створення єдиної світової інформаційно'культурної мережі.

7. Міжнародне співробітництво в усіх галузях еко'

номічної діяльності, яке передбачається через активну

співпрацю з іншими країнами та міжнародними ор'

ганізаціями, створення зон вільного підприємництва та інших

форм співробітництва, які сприяють економічному, соціально'

му, культурному та екологічному процвітанню України. Особ'

ливу роль при цьому відіграє науково'технічне та інфор'

маційне співробітництво з метою прискорення відродження та

інтенсифікації розвитку національного виробництва.

Таким чином, стратегічні пріоритети сталого розвитку пе'

редбачають саме комплексний розвиток продуктивних сил

України, як всеохоплююче вдосконалення всіх їх компонентів

на основі НТП з приведенням територіально'господарських

пропорцій суспільного виробництва у відповідність природ'

но'ресурсним, суспільно'економічним та екологічним переду'

мовам економічного відтворення.

При підході до визначення концептуальних засад прогно1

зування науково1технічного прогресу, треба виходити з того,

що НТП є вирішальним фактором інтенсифікації вироб'

ництва, який являє безупинний процес взаємозалежного по'

ступального розвитку науки, техніки, виробництва і сфери

споживання, що утворять єдиний послідовно сполучений ком'

плекс “наука — техніка — виробництво — споживання”,

НТП характеризується системою показників, які відобра'

жають масштаби і темпи розвитку науки і техніки, їх застосу'

вання в народному господарстві, вплив на інтенсифікацію ви'

робництва й одержуваний при цьому соціально'економічний

ефект.

212

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Концепція прогнозування НТП включає вимоги:

• до удосконалювання знарядь праці — машин, устатку'

вання, транспортних засобів, усіх видів машинної

техніки;

• до удосконалювання предметів праці — палива, сирови'

ни, енергії, матеріалів;

• до поліпшення технології організації праці і вироб'

ництва;

• до підвищення кваліфікації людей, що беруть участь у

виробництві.

Використання досягнень НТП є головним чинником по'

легшення праці, підвищення його змістовності. Темпи віднов'

лення промислової продукції є важливим показником

технічної досконалості виробничого потенціалу країни.

Вихідним положенням концепції розвитку НТП є скоро'

чення термінів упровадження досягнень науки і техніки, одер'

жання в самий найкоротший час найбільшої віддачі від трудо'

вих, матеріальних і фінансових ресурсів на дослідження і роз'

робки, швидке досягнення максимального кінцевого народно'

господарського результату НТП (впровадження високопро'

дуктивної техніки, передовій технології, науковій організації

виробництва і праці у всіх сферах економіки),

При прогнозування виходять з того, що НТП протікає в

шести стадіях, які послідовно розгортаються в часі:

1) фундаментальні дослідження;

2) прикладні дослідження;

3) розробки (конструкторські, технологічні, проектні

й організаційні);

4) підготовка виробництва;

5) серійне виробництво;

6) експлуатація.

Кожна стадія характеризується специфічним обсягом за'

вдань, набором визначених коштів і предметів праці, ма'

теріальними і фінансовими ресурсами. Специфіка стадій виз'

начає характер, структуру завдань прогнозування і вибір ме'

тодів їх вирішення

213

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Фундаментальні дослідження проводять для аналізу

явищ, визначення законів і закономірностей розвитку приро'

ди, суспільства. Кінцевим результатом фундаментальних

досліджень є відкриття нових законів, закономірностей,

обґрунтування нових теорій, принципів і шляхів їхнього вико'

ристання на практиці.

Результати фундаментальних досліджень відображаються

в авторській заявці на відкриття, патентах, авторських

посвідченнях на винахід, у монографіях, статтях, підручниках,

навчальних посібниках і т.д.

Об’єктами прогнозів фундаментальних досліджень є на'

прямки досліджень, очікувані результати, можливі наукові й

економічні ефекти, витрати на поточні витрати і капітальні

вкладення. Дослідження здійснюються інститутами

Національної академії наук України, крупними ВНЗ, іншими

організаціями, які займаються науково'дослідницькою

діяльністю в галузях фундаментальних досліджень.

Тут потрібно вказати, що прикладні дослідження мають

подвійне призначення: з одного боку вони забезпечують гли'

бокий аналіз і продовження фундаментальних досліджень з

метою оцінки можливостей їх розвитку і застосування в прак'

тиці для створення нових коштів і предметів праці, а з іншого

боку — забезпечують аналіз стану виробництва в цілому, ви'

робляють пропозиції по модернізації існуючої і створенню но'

вої техніки, з питань організації і керування народним госпо'

дарством.

У прикладні дослідження включається створення та вне'

сення змін до: державних та галузевих стандартів і інструкцій

та нормативів. Прикладні дослідження проводять усі галузеві,

відомчі наукові організації і вищі навчальні заклади.

Розробки призначаються для експериментальної,

дослідної перевірки можливості створення нової техніки, тех'

нології; для модернізації серійно випущених предметів і

коштів праці.

Дослідно'конструкторські розробки здійснюються галузе'

вими науково'дослідними організаціями, конструкторськими

214

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

бюро і т.п., власними дослідницькими та конструкторськими

підрозділами підприємств.

Продуктом праці на стадії розробки є заявки (патенти) на

винахід, робочі креслення на виготовлення нової техніки,

дослідні зразки, технології, проекти нових виробництв і т.п.

Прогнозування розробок здійснюється інститутами міні'

стерств, відомств або незалежними від них організаціями ра'

зом з Національною академією наук.

Одним з перспективних завдань має бути збільшення і

розширення робіт з удосконалювання технологій “верхніх по'

верхів” відповідних галузей.

При прогнозуванні розробок основними об’єктами про'

гнозу є:

• якість готової продукції (послуг);

• вартісні показники;

• економічна, соціальна, екологічна ефективність;

• потреба в трудових, фінансових, матеріальних ресурсах

на створення нової техніки чи технології;

• найкращі напрямки й методи досліджень.

При цьому можливість застосування статистичних ме'

тодів обмежена через відсутність чи через малу кількість

вихідних даних, а також унаслідок труднощів установлення

характеру протікання прогнозованого процесу (наявність

стрибків, еволюційне).

Для прогнозування на стадії розробки застосовуються ме'

тоди визначення потреб, у т.ч. метод міжгалузевого балансу.

Прогноз економічних і технічних показників нової про'

дукції провадиться на основі застосування комбінації методів

екстраполяції, аналізу патентної документації і науково'

технічної інформації, методів експертних оцінок.

Прогнозування на стадіях підготовки виробництва

серійного виробництва й експлуатації. Застосовують методи

експертних оцінок, екстраполяції, факторного аналізу,

імітаційні методи.

Структура прогнозів НТП залежить від рівня розвитку на'

родного господарства у цілому. Чим вище рівень прогнозу, тим

215

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

вона складніше, тим більш багатообразними є задачі, розв’язу'

вані в ньому, тим складніше його розробка й організація.

Схематично прогноз НТП складається з наступних скла'

дових:

• концепція, визначає основні напрямки розвитку НТП.

У ній міститься аналіз економічного і соціального роз'

витку країни за минулий період, виявлені позитивні і

негативні тенденції;

• основна частина, містить дані за прогнозом основних

напрямків розвитку фундаментальних і прикладних

досліджень, обґрунтування основних найбільш пер'

спективних напрямків впровадження досягнень НТП у

народному господарстві й результати оцінки прогнозу

впливу НТП на соціально'економічний розвиток

країни, а також регіональні прогнози, які відображують

особливості розвитку НТП у регіонах.

У прогнозі НТП відображаються наступні показники:

• цільові показники розвитку (рівень споживання про'

дукції галузі на душу населення, рівень досягнення

раціональних норм споживання, величина потреби в

продукції з урахуванням експорту й імпорту);

• показники, що характеризують темпи, структуру й

ефективність економічного розвитку (валова про'

дукція, обсяги й структура інвестицій, ресурси, продук'

тивність праці, фондовіддача

• показники НТП — показники якості основних видів

продукції (технічні, фізико'хімічні показники, вро'

жайність, продуктивність і т.д.);

• усереднені техніко'економічні показники окремих чи

виробництв укрупнених технологічних процесів і за'

стосовуваного устаткування (потужність, продук'

тивність, показники питомих трудових, капітальних і

матеріальних витрат, вартість одиниці чи потужності

корисного ефекту і т.д.);

• показники очікуваної економіки від виробництва (вико'

ристання) перспективних видів продукції, технологій,

216

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

• показники потреби в продукції суміжних галузей (по'

казники обсягу і якості потрібної продукції).

Крім того, включаються показники соціального розвитку,

регіонального і міжнародного аспектів розвитку, показники

збереження навколишнього середовища, загальне число котрих

може сягнути за 300 одиниць. Проте, у випадку прогнозування

показників науково'технічного прогресу на сучасній стадії роз'

витку науки й техніки, навіть така кількість показників може

стати замалою для достатньо повної характеристики рівня на'

уково'технічного розвитку регіону чи країни в цілому.

У зв’язку з прискоренням розвитку науки і техніки усе

більш настійним стає завдання науково'технічного прогнозу'

вання, що дозволяє вже зараз проектувати засоби вироб'

ництва більш віддаленого майбутнього, більш раціонально

обґрунтовувати довгострокові інвестиційно'інноваційні про'

екти і складати поточні й більш довгострокові індикативні

плани економічного розвитку. Широко розповсюдженим і по'

пулярним методом прогнозування розвитку науки і техніки є

спроба передбачення його результатів, виходячи з урахування

зростання людських потреб і наявного запасу наукових ідей,

які можуть бути з часом впроваджені в конкретні й дієздатні

наукові розробки. Терміни їх реалізації визначаються на ос'

нові накопиченого досвіду вирішення завдань науково'

технічного спрямування. Однак, як показує досвід складання

наукових прогнозів, при цьому існують дві основні проблеми.

Перша з них міститься у тому, що зі збільшенням строку про'

гнозу накопичується усе більше прорахувань, а самі прогнози

набувають все більш фантастичного характеру. Другою тен'

денцією часто є неспроможність прорахувати так званий “ви'

нахід прориву”, який може бути або критичним винаходом,

або таким, що заповнює вузьке місце в системі машин і техно'

логій, і через це відкриває нові можливості бурхливого розвит'

ку певних галузей та сфер суспільного виробництва. Це мож'

на показати на прикладі довгострокового прогнозу “Хроно'

логії майбутніх відкриттів” (1964 р.), складеної В. Р. Келле'

ром, і переліку очікуваних відкриттів (1965 р.), складеного Т.

217

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Дж. Гордоном і О. Хелмером у співробітництві з 82 вченими

Європи й Америки

. Ці прогнози, складені за сорок років до

нашого часу, дають картину світу, у якій було передбачено, зо'

крема, до 1970 р. — висадка людини на Місяці, точний машин'

ний переклад, постійні супутники зв’язку (ці прогнози у своїй

більшості були вірними). До 1980 р. вказаними прогнозами

передбачено повне виліковування раку і серцево'судинних за'

хворювань (не вирішено й зараз), збільшення міцності мета'

лів, промислове виробництво синтетичного протеїну та синте'

тичної їжі (частково впроваджено зараз), пересадження і щеп'

лення штучних пластичних і електронних органів (в основно'

му вірно), передача електроенергії без проводів (мало практи'

кується), створення в лабораторних умовах примітивних

форм життя (не вирішено й зараз), — загалом прогноз наполо'

вину вірний. До 1990 р. були передбачені висадка людини на

Марсі і Венері, побудова загальної теорії елементарних часток,

пряме перетворення термоядерної енергії в електричну, ство'

рення універсальної фізики, що охоплює ультрамікросвіт,

мікросвіт, світ небесної механіки і мегасвіт, створення автома'

тизованих бібліотек. Передбачено було також до 2000 р., що

населення Землі зросте до 6—6,5 млрд. людей, а середня три'

валість життя — до 100 років. Перші міста і фабрики з’являть'

ся на дні морів і океанів. Почнеться промислове вирощування

сільгосппродукції в морях і океанах. Управління спадковістю

дозволить створювати штучні види сільгосптварин. Мало б

з’явитися перше поселення людей на Місяці. Окрім частково

передбаченого прогресу у дослідженнях фундаментальної

фізики та зростання чисельності населення, успіхів генної

інженерії та створення електронних бібліотек у переважній

більшості ці прогнози не збулися. На ХХІ сторіччя загалом бу'

ли передбачені достатньо фантастичні навіть з точки зору на'

шого сучасника запуск автоматів до інших зірок, контакти з

позаземними цивілізаціями, проблематичне з етичної точки

218

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Борисов Е.Ф. Политико'экономические проблемы современной науч'

но'технической революции .М, “Высшая школа”, 1970. 304 с., с. 101'104.

зору вирощування розумних істот (клонів) для виконування

некваліфікованої праці, промислова експлуатація багатств

інших планет, поява роботів — виконавців складної праці та

синтетичних форм життя (єдине достатньо вірне передбачен'

ня — певний передбачений прогрес у робототехніці).

Як видно з даного прогнозу, з часом передбачені науково'

технічні досягнення дійсно стають все більш необґрунтовани'

ми, а навіть вірно вказані успіхи розвитку НТП, як правило, не

носять характеру широкого впровадження й залишаються по'

ки що на рівні вузько'лабораторних розробок. Також, жоден з

дослідників не передбачив головної події сучасного етапу

НТП, який був названим у свій час “інформаційним

суспільством” — появи мікропроцесорної техніки та персо'

нальної ЕОМ, як універсального інструменту обробки багать'

ох форм інформації та зв’язку, віртуалізації економічних про'

цесів, а також розвитку електронних форм ринкової інфра'

структури тощо. У даному випадку не спрацював ефект перед'

бачення “винаходу прориву” — мікропроцесора (інтегральної

схеми, аналогічної за функціями центральному процесорові

великої ЕОМ у 1965'1970 рр.) та застосування принципів

відкритої архітектури при створенні ПЕОМ (1980'1981 рр.),

які відкрили практично необмежені можливості вдосконален'

ня внутрішньої структури та нарощування периферії персо'

нальної комп’ютерної техніки, створення відкритих інфор'

маційних систем типу “Інтернет” та “Інтранет” тощо.

Проте, цілком ймовірним є й прогнозування появи “винахо'

ду прориву” на основі аналізу накопиченя знань в областях, які

є близькими до вирішення суттєвих, глобальних задач розвитку

продуктивних сил. За оцінками футурологів, на першу полови'

ну ХХІ століття очікуваними “винаходами прориву” є, зокрема,

опанування керованою термоядерною реакцією на промисловій

основі, геронтологічні досягнення в збільшенні тривалості жит'

тя, психо'технологічні розробки з дискретного накопичення

знань на основі, зокрема, трансперсональної психології,

дослідження термодинаміки реальних процесів, у т.ч. — пізнан'

ня природи і структурно'змістовної характеристики часу, виве'

219

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

дення досягнень в галузі інформатики на ноосферний рівень

(створення на Землі “оболонки знань”, передбаченої видатним

національним мислителем В.І.Вернадським).

Таким чином, будь'яке передбачення наукових досягнень

НТП для більшої достовірності має спиратися перш за все на

розвиток не тільки пріоритетної галузі або сфери господарст'

ва (в нашому прикладі — це бурхливий розвиток ракетно'

космічної галузі у 60'і роки), але й на комплексний ефект від

сполучення розвитку всіх галузей і секторів виробництва та

відповідних їм ефективних організаційних форм економічних

відносин з урахуванням можливостей вирішення наукою

пріоритетних “вузьких” та критичних завдань техніко'техно'

логічного розвитку виробництва.

В сучасному суспільстві особливо важливим пріоритетом

державної політики є зайняття чільного місця державою на

світовому економічному просторі. Враховуючи унікальний ре'

сурсний потенціал України, за умов докорінного покращання

техніко'технологічної бази виробництва та ефективного гос'

подарювання вона може вийти на провідні рубежі в більшості

сфер суспільного виробництва. До того ж, у зв’язку з певними

ґрунтовними зрушенням в міжнародному поділі праці, зокре'

ма з інтеграцією країн західної, центральної та східної Європи

у загальноєвропейське співтовариство, відкриваються нові

можливості міжнародного співробітництва в галузі НТП.

Ґрунтовним моментом геополітики європейського співтовари'

ства кінця 90'х — початку 2000'х років є усвідомлення єдності,

а не протистояння інтересів західноєвропейського та Балто'

Чорноморського регіонів, у який входить і Україна. Сприят'

ливим фактором при цьому виступила певна стабілізація в ос'

танній час загальносуспільних трансформаційних процесів та

суспільно'політичних обставин розвитку економіки в Україні,

формування в основному елементів ринкової інфраструктури,

багатоукладного характеру економіки за наявності ознак еко'

номіки ринкового типу, відповідний статус щодо цього Ук'

раїні надається міжнародною спільнотою на протязі 2005'2006

років.

220

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà