Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Подождите немного. Документ загружается.

суспільного відтворення зі зміною способів виробництва, та

ще п’ять великих якісних зрушень в рамках одного способу

виробництва

При цьому характерною рисою всіх технічних та науково'

технічних переворотів було зростання рівня комплексності роз'

витку та розміщення продуктивних сил суспільства, який мож'

на в загальному випадку вважати як рівень відповідності тери'

торіальної та галузевої організації продуктивних сил існуючим

щодо цього сукупним природно'суспільним передумовам.

Так, палеолітичний ЗТП поклав початок суспільному

відтворенню, людській праці, спрямованій на виробництво за'

собів праці та предметів споживання. В цей період людство ви'

користовувало найпримітивніші кам’яні та кістяні знаряддя

праці, мізерне використання природних ресурсів обмежува'

лось водними, мисливсько'рибальськими, лісовими ресурса'

ми та окремими мінералами. Суспільне виробництво носило

так званий “природний” характер. Територі'альна організація

продуктивних сил мала точковий характер, локалізуючись ли'

ше в найбільш сприятливих кліматичних та ресурсних зонах

(Міжріччя, Африка, Індійський мезоматерик, Південна Азія

тощо).

Неолітичний ЗТП характеризувався рішучим переходом

від “природного” до “штучного” виробництва. Із запроваджен'

ням скотарства та землеробства до господарського вжитку

увійшов головний природний ресурс нашої планети — земля

та незначною частиною основний — корисні копалини, у тому

числі паливні та рудні ресурси. Значно послабла залежність

людини від природних обставин, оскільки запорукою її життя

стали не примхи природи, а плідна праця самої людини. Ще

меншою стала ця залежність із відкриттям вогню, появою пер'

ших технічних мисливських знарядь. Поглиблений рівень ви'

користання ресурсного потенціалу планети дозволив розши'

рити географію розвитку продуктивних сил значною поверх'

191

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Ю.В.Яковец. Ускорение научно'технического прогресса: теория и эко'

номический механизм. — М.: Экономика, 1988, с. 27.

нею суші, за винятком територій з найбільш несприятливими

умовами проживання. Проте, територіальна організація про'

дуктивних сил в цей період мала осередковий характер на те'

ренах зі сприятливим кліматом, найбільш плідними ґрунтами

та значними водними шляхами й запасами. Загалом, для

первісного світу характерною концепцією ресурсокористуван'

ня було “відвойовування” у природи ресурсів та боротьба з

нею. Рівень впливу антропогенної діяльності на довкілля вва'

жається незначним, однак дослідниками пропонуються при'

клади участі людини в зникненні на протязі неоліту окремих

видів біотипів.

ЗТП античного світу спирався на посилене освоєння руд'

них ресурсів, у першу чергу — міді та заліза для виготовлення

знарядь праці, зброї тощо. Територіальна концентрація про'

дуктивних сил почала приймати характер, близький до сучас'

ного, в системі розселень, поряд із селищами з’явились міста

(та міські агломерації), які стали першими “промисловими”

центрами. У розвитку продуктивних сил, з поглибленням те'

риторіального поділу праці, все більшу роль почало відіграва'

ти виробництво у сфері послуг, з’явились та стрімко розвива'

лись елементи інфраструктури. Територіальна організація

продуктивних сил прийняла характер територіально'госпо'

дарських регіонів із певною структурою виробництва, яка

орієнтувалась переважним чином на доступні сировинні ре'

сурси. В античному світі спостерігаються перші екологічні не'

гаразди локального масштабу.

Промисловий ЗТП, що поклав початок машинному ви'

робництву, відкрив епоху інтенсивного товарного вироб'

ництва, яка характеризувались бурним розвитком всіх еле'

ментів продуктивних сил, причому розвиток інфраструктури

дозволив освоювати віддалені райони земної кулі. Однак,

найзначніший рівень територіальної концентрації виробничої

діяльності був притаманним все'таки регіонам з багатим ре'

сурсним потенціалом. У територіальній організації продук'

тивних сил вимальовується світовий міжнародний поділ

праці, вона набуває вигляду економічних районів (таксонів),

192

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

що охоплюють своєю мережею майже всю заселену територію.

В ресурсокористуванні домінуючою стає концепція “скорення

природи”. До цього періоду відносяться перші екологічні ката'

строфи планетарного масштабу (знищення видів тварин, по'

рушення родючості земель, тотальна вирубка лісів).

Науково'технічний ЗТП (Перша НТР), почався з 1910'х

років як військово'технічна революція і продовжувався до

кінця “індустріальної” епохи (ним вважається або паливна

криза кінця 1970'х років, криза Іран — США 1980 р., поява

першого персонального комп’ютера ІВМ РС ХТ 1981 р. або ж

Чорнобильська аварія 26.04.1986 р.). Цей період характеризу'

вався інтеграцією наукових і технічних досягнень при всезро'

стаючій ролі науки. Характерною рисою цього періоду є те, що

рівень концентрації продуктивних сил починає визначатись

не тільки і не стільки природно'сировинною базою, а й такими

важливими факторами, як людський капітал, економіко'гео'

графічне положення, соціально'економічні та економіко'

політичні явища тощо. На перший план виходить нема'

теріальне виробництво. Таким чином, добробут суспільства

починає визначатись саме рівнем комплексного, тобто

всебічного та пропорційного розвитку продуктивних сил.

Рівень розвитку продуктивних сил на цьому етапі може прямо

не залежати від природно'кліматичних умов регіонів. Бурхли'

вим розвитком відзначаються однак регіони з запасами палив'

них ресурсів, оскільки валовий продукт стає все більш енерго'

ємним. На цьому етапі набирають силу й альтернативні дже'

рела енергії.

Територіальна організація продуктивних сил характери'

зується практично повним охопленням планети господарсь'

кою діяльністю. Зростання рівня комплексності територіаль'

ної організації продуктивних сил проявляється в чіткому

суспільному розподілі праці на рівні держав. Тобто, практично

кожна країна стає своєрідним економічним “макрорайоном” з

чітко визначеною спеціалізацією в міжнародному поділі праці.

Проте не завжди спеціалізація країни повністю відповідає

внутрішнім передумовам. Значним чином вона обумов'

193

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

люється певними зовнішньополітичними міркуваннями та

інтересами країн — регіональних та світових гегемонів. Цей

період характеризується і появленням жахливих територіаль'

но'господарських диспропорцій типу “хмарочос”'”бідонвіль”

всередені країн Латинської Америки та Азії, а також типу “ба'

гач”'”жебрак” на рівні країн континентальних регіонів. Нор'

мою стає неекономне використання всіх доступних сировин'

них ресурсів, інтенсивна експлуатація яких поряд із слабкою

природоохоронною діяльністю поставила планету на межу

глобальної еколого'економічної катастрофи, що її західні

вчені'алармісти, зокрема Ф.Сен'Марк в 60'х — 70'х роках ХХ

сторіччя пророкували вже на початку 2000'х років

Серед вказаних загальноцивілізаційних проблем

більшість тим чи іншим чином пов’язана із недотриманням

принципів всебічного пропорційного розвитку продуктивних

сил, причому на світовому просторі на кінець періоду Першої

НТР, тобто на початок 80'х років найбільшими соціально'еко'

номічними досягненнями відзначаються саме ті країни, де

комплексне використання загального ресурсного потенціалу і

пропорційний, керований розвиток продуктивних сил стають

нормою існування. Причому, при всіх суспільних системах в

загальноресурсному потенціалі продуктивних сил на перший

план починає виходити людина з невід’ємними суспільними

правами та обов’язками перед суспільством та природою.

Особливості сучасного етапу НТП.

У першій поло'

вині 80'х років стає очевидною безвихідь подальшого

“індустріального” розвитку світової економіки, основаного на

споживацькій концепції “скорення природи”, якщо не для те'

перішнього, так для прийдешніх поколінь. До речі, вченими —

представниками школи екологічного песимізму,

найвідомішим з яких є Т.Р.Мальтус (1766'1834) — автор так

званої “теорії зменшуваної родючості ґрунтів”, ідея прирече'

ності цивілізації внаслідок обмеженості натуральних ресурсів

194

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

Ф.Сен'Марк. Социализация природы. М.:Прогресс, 1977. — С. 59, 165,

172'175.

висовувалась і в попередній час. Дійсно, нескладні економіко'

статистичні обрахунки доводили начебто правоту ідеї: земна

поверхня обмежена, кількість населення зростає, ґрунти вис'

нажуються, мисливсько'рибальські ресурси скорочуються

швидкими темпами, починаючи з ХVІІІ сторіччя зникають

цілі види промислових звірів та риб, довкілля все більше

засмічується відходами антропогенної діяльності

. Проте, ці

теорії ґрунтувались на положенні про “статус'кво” продуктив'

них сил, тобто не враховували динамізм їх розвитку.

Тому, головним завданням нової НТР стало не стільки

створення принципово нових видів техніки, скільки ресурсоз'

береження, докорінне підвищення продуктивності сільського

господарства, технологічна революція у створенні матеріалів з

новими властивостями та “інформаційний прорив”, метою

якого є обробка інформації в планетарному масштабі в режимі

“реального часу” й так звана “віртуалізація” багатьох видів

діяльності — тобто перенесення в інформаційний простір час'

тини виробництва в інфраструктурі (торговельних операцій,

зв’язку, зокрема — поява електронної пошти, електронних

друкованих видань, послуг ринкової інфраструктури тощо).

При оброблюванні інформації в режимі, близькому до ре'

ального часу, на основі досягнень мікроелектроніки потрібні

обсяги інформації за бажанням користувача можна отримува'

ти з будь'якого місця земної кулі за строк, потрібний людині

для її сприйняття. Цей етап розвитку почався з широкого за'

провадження й розвитку мережі інтегрованих персональних

ЕОМ (зараз — “Інтернет”), яка дозволяє миттєво отримувати

інформацію практично в любому вигляді — від друкованих ма'

теріалів та креслень до мовних повідомлень й реального рух'

ливого зображення.

Територіальна організація продуктивних сил в епоху Дру'

гої НТР у розвинутих країнах набуває якісно нового типу —

тією чи іншою мірою керованих територіально'виробничих

195

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Т.Р.Мальтус. Опыт о законе народонаселения и его воздействии на

улучшение общественного благосостояния. Т.1 '2, СПБ, 1868.

природно'господарських міждержавних макрорегіонів, серед

яких лідирують Європейський союз та Північна Америка.

При цьому рівень комплексності розвитку і розміщення

продуктивних сил виходить на принципово новий рівень. Не

тільки земля, але й навколоземний простір (космос) став

місцем стрімко зростаючої концентрації продуктивних сил. З

метою реалізації концепції ресурсозбереження для вироб'

ництва провідним девізом стає “споживати спожите”, за умов

дотримання якого відходи виробництва стають техногенними

родовищами, утилізуються практично будь'які відходи вироб'

ництва, традиційному теплоенергетичному паливу протистав'

ляються ядерні та альтернативні джерела.

На перший план виходить технологічна біологія, шляхом

генної інженерії створюються види сільськогосподарських

рослин та тварин з високою продуктивністю та особливими

властивостями, що складає підґрунтя вирішенню продоволь'

чої проблеми. Сільське господарство в розвинутих країнах

трансформується, стає невід’ємною складовою високотехно'

логічного агропромислового комплексу, причому докорінно

підвищуються й якісні властивості (у тому числі — споживчі

якості та строки зберігання) готової продукції, що дозволяє

різко зменшити втрати продукції АПК на шляху від виробни'

ка до споживача.

Впровадження автоматичних технологічних циклів у ви'

робництво дозволяє багаторазово збільшити якість та обсяги

випуску готової продукції, а застосування матеріалів та конст'

рукцій з бажаними властивостями — докорінно покращити її

робочі характеристики.

Головним завданням цього періоду НТП є природо' та ре'

сурсозбереження з одночасним вирішенням нагальних

соціальних завдань (пом’якшенням внутрішньо'державних та

міждержавних територіально'господарських і соціально'еко'

номічних диспропорцій). Воно вирішується не стільки на

технічній, оскільки на технологічній та інформаційній основі.

Сама ж Друга НТР носить, з нашої точки зору, інформаційно'

технологічний характер, оскільки на її протязі поки не створе'

196

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

но практично жодного принципово нового виду техніки.

Мікропроцесор, який став “наріжним каменем” інформаційної

складової другої НТР був створений М.Е.Хоффом за 10'15

років до її початку, а переважна кількість складних соціально'

інформаційних, у тому числі й економічних процесів (жур'

налістика, ринково'інфраструктурна діяльність тощо) все

більше зміщуються у так званий “віртуальний” простір, мож'

ливості якого, завдяки інтерактивному спілкуванню з джере'

лом інформації, створюють підґрунтя активної участі індивіда

у формуванні самого цього простору, активної зміни дійсності.

На прикладі розвитку комп’ютерних систем можна

прослідкувати етапи розвитку підґрунтя сучасного етапу на'

уково'технічної революції. Так, першим етапом можна вважа'

ти період 1943'1949 років (від створення першої ЕОМ на

підприємстві компанії IBM до побудови комп’ютера за прин'

ципами Фон Неймана) — період початкового використання

ЕОМ для виконання складних розрахунків у задачах в основ'

ному військово'прикладного характеру. Другий етап розпо'

чався у 1949 році, коли було в основному сформульовано

архітектурні принципи і почалось запровадження промисло'

вих зразків ЕОМ в якості інструментів наукових досліджень

для виконання розрахунків різного характеру. Для цього ета'

пу характерною була наявність однієї, рідше декількох ПЕОМ

в одному закладі. На одній “великій” ЕОМ, що займала

декілька машинних залів, виконувались всі потрібні розрахун'

ки або ж вона була частиною керуючого пристрою в експери'

ментальному або виробничому устаткуванні.

Третій етап у розвитку ЕОМ було розпочато у 1965 році

створенням першого комп’ютеру, який на відміну від попе'

редніх зразків, що займали великі приміщення і потребували

спеціального обслуговування, мав розміри шафи й міг бути

пристосованим до потреб невеликих підприємств, а в окремих

випадках — і до особистих нужд. Починаючи з цього моменту

такий “квазіперсональний” комп’ютер став незамінним прила'

дом у дослідницькій лабораторії й почав широко використову'

ватись як керуючий пристрій в наукових експериментах. На

197

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

цьому етапі (у 1970 р.) був створений і перший мікропроце'

сор'інтегральна схема Intel — 4004.

Наступний, четвертий етап розпочався з 1975 року, коли в

широкому продажу з’явилися персональні комп’ютери (ПК)

на основі мікропроцесорної інтегральної схеми, які відкрили

епоху персональних комп’ютерів. Саме з цього моменту

комп’ютер став “універсальним” інструментом наукового

дослідження, за допомогою якого почалось виконання вели'

ких обсягів робіт різного характеру — від вирішення суто об'

числювальних задач до завдань керування експериментами і

обробки отриманих даних, а також для оформлення різно'

манітної документації.

Останній, п’ятий етап використання комп’ютерної

техніки, почався у першій половині 80'х років і продов'

жується до нашого часу. 20 років тому (1981 р.) було представ'

лено широкій публіці персональний комп’ютер, побудований

на принципах відкритої архітектури, яка орієнтується на

сумісність усіх комп’ютерів одного покоління, випущених

різними виробниками, у використанні програмного та апарат'

ного забезпечення, комунікацій та допоміжної периферії. Це

дозволило об’єднувати персональні комп’ютери в мережі, у то'

му числі в глобальну світову інформаційно'комп’ютерну сис'

тему “Інтернет”. На цьому етапі розвитку комп’ютерна техніка

збагачується цілим комплексом функціонально диференційо'

ваної периферії, яка дозволяє перетворити персональний

комп’ютер на мультифункціональний інструмент роботи з

електронною поштою, рукописними, друкованими,

поліграфічними, фото' та відеозображеннями, які за рахунок

конвертуваня в електронну форму стають легко доступними

для передачі на практично будь'які відстані. Цінною влас'

тивістю ПЕОМ стає інтерактивність, тобто можливість безпо'

середнього впливу на джерела інформації, з яких вона надхо'

дить на комп’ютерну робочу станцію користувача в режимі,

все більш близькому до реального часу. За рахунок цього ПК

став ефективним засобом зв’язку, спілкування, а також засо'

бом доступу до інформаційно'довідникових систем типу елек'

198

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà

тронних банків даних, бібліотек та ін. Деякі дослідники вважа'

ють, що окремим етапом розвитку ПЕОМ є перехід від про'

грамно'орієнтованого підходу при роботі з ПЕОМ до

об’єктно'орієнтованого підходу, за яким і створено операційні

системи сімейства “Windows” та їх аналоги. Широке впровад'

ження таких систем спостерігалося у світі на межі 80'90'х

років, у нашій країні цей етап пройшов із деяким запізненням

і спостерігався у другій половині 90'х. На початок 2000'х

років впровадження передових досягнень комп’ютерної

техніки та інформатики на загальносвітовому просторі й у

нашій країні є практично одночасним. Проте з деякою затрим'

кою іде розвиток національних комп’ютерних мереж. Однак в

українському сегменті Інтернету розміщені понад 320 газет і

журналів, діє 28 серверів, на яких розміщують інформацію

політичні партії та 335 — з персональними сторінками окре'

мих політиків і бізнесменів. Досить широкою є потенційна ау'

диторія зазначених інформаційних ресурсів — на кінець 2000

р. в національному сегменті мережі Інтернет, за різними

оцінками, було від 320 до 370 тис. постійних користувачів,

крім того, більше 300 тис. чол. ще користувалися послугами

мережі Інтернет час від часу

. За оцінками експертів, за на'

ступні п’ять років ймовірним є зростання кількості користу'

вачів Інтернет до декількох мільйонів осіб, перш за все за ра'

хунок молоді, яка навчається у закладах середньої та вищої

освіти. Для прискорення впровадження досягнень НТП в га'

лузі розвитку електронних мереж зв’язку завершується роз'

робка Державної програми розвитку мережі Інтернет в Ук'

раїні, метою якої є, зокрема, забезпечення широкого доступу

до цієї мережі громадян та юридичних осіб усіх форм влас'

ності, належне представлення в мережі Інтернет національних

інформаційних ресурсів, прискорення інтеграції України до

європейських структур.

199

Ðîçì³ùåííÿ ïðîäóêòèâíèõ ñèë òà ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Óêðà¿íè

Послання Президента України до Верховної Ради України "Про

внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році". Розділ ІІ. Підсумки

соціально'економічного розвитку України у 2000 році та завдання на 2001

рік. Проблеми та шляхи розвитку українського сегменту Інтернету.

На майбутньому, шостому етапі розвитку комп’ютерної

техніки, початок якого прогнозується приблизно до 2005 року,

передбачається інтеграція ПЕОМ та засобів зв’язку в універ'

сальний мобільний персональний засіб інтерактивного

спілкування, отримання, обробки та передачі інформації в ба'

жаній користувачем формі через світову комп’ютерну мережу.

Також передбачається перетворення домашньої ПЕОМ в засіб

організації та управління функціонуванням автоматизованого

домогосподарського комплексу. Окремі, достатньо ефективні

зразки такого інтегрованого комп’ютерного обладнання вже

отримали певне поширення в розвинутих країнах світу.

Таким чином сучасний ПК можна охарактеризувати як

своєрідний універсальний техніко'технологічний засіб

пізнання дійсності та багатофункціональний робочий інстру'

мент наукового дослідження, обробки інформації й обміну

різними її видами на компактних носіях або через розвинуту

систему електронних мереж.

Загалом, сучасний етап НТР є ілюстрацією того, що

помітний розвиток суспільного виробництва може відбувати'

ся й без докорінних змін у матеріально' речовій формі існу'

вання продуктивних сил. Таке вже, зокрема, відбувалося на

протязі останніх п’ятисот років існування античного світу ( у І

— ІV стт. н.е.), коли зростання суспільного виробництва відбу'

валося в основному за рахунок удосконалення форм ор'

ганізації виробництва, ущільнення економічних зв’язків, роз'

витку торгівлі, інших видів інфраструктури тощо без впровад'

ження у виробництво докорінно нових видів техніки та техно'

логії.

Що не вирішила і не вирішить друга НТР? По перше —

це соціально'економічні проблеми більшості країн: як розви'

нутих держав Заходу, так і на постсоціалістичному просторі,

на кажучи вже про країни так званого “третього світу”. Для

цього потрібна якісно нова, багатополюсна й багатовимірна ге'

ополітика, орієнтована як на всебічну підтримку країн, що

розвиваються та трансформують економіку, так і на вирішен'

ня соціально'економічних та соціально'екологічних проблем

200

Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà