Кадуріна Л.О., Стрєльнікова М.С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації
Подождите немного. Документ загружается.
майно (крім товарів, призначених для реалізації або власного спожи+
вання) у вигляді внеску іноземного інвестора в статутний фонд під+
приємства з іноземними інвестиціями;
майно (крім товарів, призначених для реалізації або власного спожи+
вання) на підставі договорів (контрактів) про спільну інвестиційну
діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не
пов’язаної зі створенням юридичної особи.
Основним документом, що визначає умови застосування інвестиційних
угод в Україні, є Закон України від 19.03.96 р. №93/96+ВР «Про режим іно+
земного інвестування», в якому під іноземними інвестиціями в Україні ро+
зуміються цінності, вкладені іноземними інвесторами в об’єкти інвес+
тиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою одержання
прибутку або досягнення соціального ефекту. Відповідно до закону, за+
лежно від форми іноземної інвестиції, інвестування може здійснюватися
як зі створенням юридичної особи — резидента, так і без його створення,
на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України про
спільну інвестиційну діяльність.
Застосування митного режиму імпорту при ввезенні майна у ви+
гляді внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства
з іноземними інвестиціями відображено на рис. 7.2.
В цьому випадку передбачається створення на території України
підприємства із стовідсотковим або з частковим іноземним інвестуванням.
Перед тим, як ввозити майно в Україну, необхідно виконати процедуру,
пов’язану з проведенням державної реєстрації створеного підприємства.
Процедура реєстрації підприємства детально описана в Законі Ук+
раїни від 15.05.2003 р. №755–1У «Про державну реєстрацію юридичних осіб
і фізичних осіб — підприємців». Ст. 24 цього Закону встановлено, що для
одержання Свідоцтва про державну реєстрацію підприємства
підприємство надає встановлений законодавством пакет документів. За
підсумками державної реєстрації підприємства реєстраційні органи вносять
у Єдиний державний реєстр відповідні зведення про організаційно+право+
ву форму юридичної особи.
Законодавством України установлені визначені вимоги, яким має
відповідати статут підприємства. У статуті підприємства з іноземними інве+
стиціями вказуються дані про вид майна, з якого формується статутний
фонд, його вартість, виражена в іноземній валюті і у валюті України.
Доцільно також вказати мету внесення інвестиції. Ст. 17 Закону України
від 19.03.96 р. №93/96+ВР «Про режим іноземного інвестування» установ+
лено, що статутні документи підприємств з іноземними інвестиціями
261
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
обов’язково мають містити зведення, передбачені законодавством Ук+
раїни для підприємств відповідних організаційно+правових форм, а та+
кож зведення про державну приналежність їх засновників (учасників).
Рис. 7.2. Процедура розміщення майна, ввезеного в якості інвестиції
у статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями,
під митний режим імпорту
262
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
íåðåçèäåíò
ðåçèäåíò
ðåºñòðàö³ÿ ï³äïðèºìñòâà
ç ³íîçåìíèìè ³íâåñòèö³ÿìè
â îðãàíàõ äåðæàâíî¿ ðåºñòðàö³¿
ïîñòàíîâêà íà îáë³ê â ìèòíîìó
îðãàí³ (àêðåäèòàö³ÿ)
Äåêëàðóâàííÿ òîâàð³â ó ìèòíîìó ðåæèì³ ³ìïîðòó:
-
âèäà÷à ÂÌÄ (ìèòíèé ðåæèì ³ìïîðòó);
-
âèäà÷à äîêóìåíò³â äëÿ ìèòíîãî îôîðìëåííÿ
òîâàð³â;
-
ñïëàòà âñòàíîâëåíèõ ïîäàòê³â òà çáîð³â (íà ñóìó
ââ³çíîãî ìèòà íàäàºòüñÿ ïðîñòèé âåêñåëü);
-
âèêîíàííÿ çàõîä³â íåòàðèôíîãî ðåãóëþâàííÿ òà
³íøèõ îáìåæåíü
ìèòíèé îðãàí
Ìèòíå îôîðìëåííÿ ³ìïîðòó, âèïóñê ó â³ëüíèé îá³ã
Ó÷àñòü ó ñòâîðåíí³ ï³äïðèºìñò-
âà ç ³íîçåìíèìè ³íâåñòèö³ÿìè
³äâàíòàæåííÿ òà ââåçåííÿ
ìàéíà â Óêðà¿íó
Çàðàõóâàííÿ ³íâåñòèö³é íà áàëàíñ
Ïîãàøåííÿ âåêñåëÿ â îðãàíàõ ÄÏÀ
Ïîãàøåííÿ âåêñåëÿ â ìèòíîìó îðãàí³
У статутному договорі визначаються зобов’язання учасників створи+
ти підприємство, порядок їх спільної діяльності з його створення, умови пе+
редачі суспільству майна учасників тощо.
Одержання Свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, а також
оформлення необхідних документів у податкових, статистичних та інших
державних органах дають підставу даному підприємству здійснювати
зовнішньоекономічну діяльність у межах, передбачених його статутними до+
кументами. Переміщення товарів через митний кордон України, їх деклару+
вання та інші дії підприємств у взаємодії з митними органами передбачають
обов’язковість обліку таких підприємств у митних органах України (ак+
редитації). Постанова підприємства на облік здійснюється в митному органі
за місцем державної реєстрації цього підприємства і проводиться відповідно
до наказу Державного митного комітету України від 31.05.96 р. №237 «Про
затвердження Порядку ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяль+
ності в митних органах України». Процедура постанови на облік передбачає
представлення підприємством митному органу встановлених Порядком до+
кументів і завершується видачею митним органом такому підприємству
облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Декларування майна, завезеного в Україну як внесок іноземного інве+
стора в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями,
здійснюється з застосуванням вантажної митної декларації, заповненої
відповідно до митного режиму імпорту (1М40). Разом з вантажною мит+
ною декларацією митному органу надається повний пакет документів, як
при імпорті товарів.
Система оподатковування
при митному оформленні ввезення інвестиційного майна
Мито.
Відповідно до статті 18 Закону України ПРО1 19.03.96 р.
№93/96+ВР «Про режим іноземного інвестування», майно, завезене в Ук+
раїну як внесок іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іно+
земними інвестиціями (крім товарів, призначених для реалізації або влас+
ного споживання), звільняється від обкладання ввізним митом. Митний
орган проводить митне оформлення імпорту такого майна на підставі на+
даного підприємством простого векселя (векселедавець — підприємство
з іноземними інвестиціями, векселеодержувач — митний орган) на суму
мита з відстрочкою платежу на термін, що не перевищує 30 календарних
днів із дня оформлення імпортної вантажної митної декларації. Оформ+
ляється такий вексель в уповноваженому банку України, у якому відкри+
тий розрахунковий рахунок підприємства.
263
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Податок на додану вартість стягується на загальних підставах.
Акцизний збір стягується на загальних підставах. Якщо ввезене май+
но є підакцизним, то воно є й об’єктом оподаткування на додану вартість.
Митні збори
, так само як і єдиний збір (у пункті пропуску через дер+
жавний кордон України), стягуються на загальних підставах.
Пільги на завезене майно, передбачені законодавством, застосовують+
ся з обов’язковою умовою державної реєстрації іноземної інвестиції
у відповідних державних органах, а підприємство одержує статус підпри+
ємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції
на його баланс.
У процесі митного оформлення митний орган, крім виконання про+
цедур, установлених для оформлення товарів у митному режимі імпорту,
додатково перевіряє факт згадування завезеного майна в статутних доку+
ментах суб’єкта господарської діяльності і правильність оформлення век+
селя (єдині правила видачі, обліку і погашення векселів, наданих для оформ+
лення безмитного ввезення в Україну майна як внесок іноземного інвестора
в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями, і порядок оп+
лати ввізного мита у випадку відчуження цього майна затверджені поста+
новою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. №937). Зокрема, вексель
виписується в іноземній валюті на суму ввізного мита (сума вказується
цифрами і словами), завіряється підписом і печаткою векселедавця, а для
постанови векселя на облік декларант має представити такі документи:
вантажну митну декларацію;
статутні документи зареєстровані у встановленому порядку;
рахунок+проформу (інвойс);
повідомлення інвестора, що підтверджує напрямок майна з метою вне+
сення внеску в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями
(окремим документом або в товаросупроводжувальних документах);
товаросупроводжувальні документи;
оригінал простого векселя на суму ввізного мита з двома його ксеро+
копіями (одна — для Державної податкової адміністрації (інспекції),
друга — для обліку в митному органі).
Митне оформлення завезеного майна передбачає постанову векселя на
контроль і здійснення на зворотній стороні векселя запису такого змісту:
«Узятий на облік: №___ від «_» _____ 200_р.». Запис завіряється підпи+
сом керівника і печаткою даної митниці.
Після оформлення оригінал векселя і одна з його копій залишаються
в справах митного органу, а друга (з оцінкою «Оформлене по ВМД №__
від «_» _____200_р.», завіреної відбитком особистої номерної печатки по+
264
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
садової особи, що проводила митне оформлення) повертається суб’єктові
зовнішньоекономічної діяльності для поставлення оцінки органом Дер+
жавної податкової адміністрації про зарахування майна на баланс суб’єкта
зовнішньоекономічної діяльності.
У 30+денний термін після оформлення імпортної вантажної митної
декларації підприємство має представити митному органу копію векселя
з оцінкою органу Державної податкової адміністрації за місцем розташу+
вання підприємства про погашення векселя, для чого підприємство пись+
мово звертається в орган Державної податкової адміністрації з проханням
зробити таку оцінку на копії векселя. Таке погашення векселя здійснюється
за умов надання таких документів:
копії векселя;
копії імпортної вантажної митної декларації на завезене майно;
документів про зарахування майна на баланс підприємства;
документів про державну реєстрацію іноземної інвестиції.
Якщо факт зарахування майна на баланс підприємства підтверджено,
то орган Державної податкової адміністрації погашає вексель, проставля+
ючи на звороті його копії оцінку «Зараховано на баланс» і дату, що
скріплюється підписом начальника (заступника начальника) і печаткою
цього органу. За потреби орган Державної податкової адміністрації має
право перевірити на місці фактичну наявність майна на підприємстві.
Наступним етапом для підприємства має стати погашення векселя
в митному органі. Для цього підприємство не пізніше 30 календарних днів
із дня оформлення імпортної вантажної митної декларації здає митному ор+
гану копію векселя з відбитком на ньому печатки органу Державної подат+
кової адміністрації про зарахування майна на баланс підприємства. Пога+
шення векселя митним органом здійснюється шляхом запису «Погашено»
і дати. Скріплюється підписом начальника (заступника начальника) і пе+
чаткою митного органу.
У випадку непогашення векселя у встановлений законодавством термін,
підприємство зобов’язане внести протягом наступних 5 календарних днів пла+
ту за векселем на рахунок митного органу. Якщо протягом цих 5 календарних
днів підприємство не звертається до митних органів із заявою про його пога+
шення, то митний орган надає у відповідний банк вексель і розпоряджен+
ня про безперечне стягнення з векселедавця непогашених вексельних сум.
При проведенні операцій зі ввезення майна як внесок іноземного інве+
стора в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями, необхідно
також звертати увагу на термін внесення інвестиції. Наприклад, якщо про+
тягом трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс
265
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
підприємства з іноземними інвестиціями майно було відчужено, зокрема
у зв’язку з призупиненням діяльності підприємства, то таке підприємство
має сплатити ввізне мито не пізніше дня відчуження (крім випадків виве+
зення іноземної інвестиції за кордон). Якщо ж факт відчуження майна (при
неоплаченому ввізному миті) у трирічний період із дня внесення інвес+
тиції встановлено органом Державної податкової адміністрації, то він має
повідомити про це митний орган. Митний орган, одержавши таке повідо+
млення, зобов’язаний у безвідмовному порядку стягнути ввізне мито, а на
суму несплаченого ввізного мита має бути нарахована пеня за весь період
заборгованості — із дня відчуження майна до дня сплати включно.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про режим іноземного інве+
стування» (про це йдеться також і в статті 395 Господарського кодексу Ук+
раїни), державна реєстрація іноземної інвестиції має проводитися протя+
гом трьох робочих днів після фактичного її внесення. Реєстрація
іноземної інвестиції, завезеної як майно в статутний фонд підприємства
з іноземними інвестиціями, здійснюється в порядку, установленому По+
становою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. №928. Таку реєстрацію
проводять органи державної адміністрації за умови надання таких доку+
ментів:
інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції
(у трьох примірниках) з оцінкою органу Державної податкової адмініст+
рації України;
документів, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції;
документів, що підтверджують вартість іноземної інвестиції;
документів, що підтверджують внесення плати за реєстрацію.
Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється на платній ос+
нові шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іно+
земної інвестиції реєстраційного номера, що на всіх трьох примірниках
повідомлення завіряється підписом посадової особи і скріплюється печат+
кою органу державної реєстрації. Перший примірник інформаційного
повідомлення повертається заявнику як підтвердження факту державної
реєстрації іноземної інвестиції, другий — висилається органу Міністерст+
ва фінансів України, третій — залишається в органі, що здійснив її реєст+
рацію.
За потреби повної або часткової репатріації іноземної інвестиції за
кордон, іноземний інвестор або уповноважена ним особа мають повідоми+
ти про це відповідний орган державної реєстрації в Україні. Після постав+
лення оцінки на інформаційному повідомленні воно представляється
відповідним організаціям при вивезенні іноземної інвестиції за кордон.
266
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Відповідно до ст. 18 Закону України від 19.03.96 р. №93/96+ВР «Про
режим іноземного інвестування», майно, ввезене в Україну як внесок іно+
земного інвестора в статутний фонд підприємства з іноземними інвес+
тиціями (крім товарів, призначених для реалізації або власних потреб),
звільняється від обкладання ввізним митом.
Відповідно до Закону України від 28.12.94 р. №334/94+ВР «Про опо+
даткування прибутку підприємств», ця операція визначена як пряма фінан+
сова інвестиція.
Зміст, форму балансу і загальні вимоги до розкриття його статей виз+
начає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвер+
джене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87. Від+
повідно до цього Положення, фінансові інвестиції — це активи, отримані
підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо),
вартості капіталу або одержання інших вигод для інвестора.
У статті «Статутний капітал», відповідно до Положення, приводить+
ся зафіксована в статутних документах загальна вартість активів, що є вне+
ском власників (учасників) у капітал підприємства.
Вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, сиро+
вини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабри+
катів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних ма+
теріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в процесі
нормального операційного циклу, показується в статті «Виробничі запаси».
Таким чином, дія положень статті 18 Закону України «Про режим іно+
земного інвестування» у частині звільнення від обкладання ввізним митом
не поширюється на малоцінні швидкозношувані предмети, сировину, ос+
новні і допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплек+
туючі вироби, запасні частини, тару, будівельні й інші матеріали.
Застосування митного режиму імпорту до майна,
ввезеного в Україну іноземними інвесторами з метою інвестування
на підставі зареєстрованих договорів (контрактів)
Відповідно до статті 23 Закону України від 19.03.96 р. №93/96+ВР
«Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестори можуть склада+
ти договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу
кооперацію, спільне виробництво тощо) не пов’язаної зі створенням юри+
дичної особи.
Такі договори (контракти) мають передбачати здійснення іноземної
інвестиції і спільну діяльність, що базується на співробітництві двох або
більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, серед яких хоча б один
267
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
є іноземним інвестором, спільному розподілу результатів такої діяльності
і ризиків від неї.
Передбачається, що прибуток, отриманий від спільної інвестиційної
діяльності по договорах (контрактах), обкладається податками відповідно
до законодавства України, а сторони договорів (контрактів) мають окре+
мо вести бухгалтерський облік і складати звітність про операції, пов’язані
з виконанням умов договорів (контрактів), відкриття окремих рахунків
в банківських установах України для проведення взаєморозрахунків по
цих договорах (контрактах).
Договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність, що не
пов’язана із створенням юридичної особи, не одержали значного поширен+
ня в Україні. Насамперед, це пов’язано зі складною процедурою реєстрації
таких договорів (контрактів) у державних органах, а також з оподаткуван+
ням майна, що ввозиться на підставі таких договорів (контрактів). Як пра+
вило, на підставі їх в Україну ввозиться устаткування для здійснення інве+
стиційної діяльності.
Податок на додану вартість, митні й акцизні збори при ввезенні
майна на підставі договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність
стягуються митним органом на загальних підставах.
Що стосується мита, то відповідно до ст. 24 Закону «Про режим іно+
земного інвестування», майно (крім товарів, призначених для реалізації
або власних нестатків), ввезене в Україну іноземними інвесторами на термін
не менш трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих до+
говорів (контрактів), звільняється від обкладання ввізним митом.
Звільнення від ввізного мита здійснюється в тому ж порядку, що і при
ввезенні майна іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з інозем+
ними інвестиціями, — з наданням векселя в порядку, встановленому Поста+
новою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. №937. Аналогічним чином
стягується ввізне мито і при відчуженні завезеного майна раніше трьох років
з моменту його зарахування на баланс підприємства. Така інвестиція підля+
гає державній реєстрації шляхом присвоєння реєстраційного номера інфор+
маційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції (порядок вста+
новлений Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. №928).
Застосування митного режиму імпорту
при ввезенні товарів на підставі лізингових угод
На підставі договору лізингу лізингодавець надає лізингоотримувачу
у користування на певний строк майно, що належить лізингодавцю або
придбане у власність у відповідного продавця майна з доручення лізинго+
268
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
отримувача або за узгодженням з ним, за умов оплати лізингоотримувачем
періодичних лізингових платежів (стаття 292 Цивільного кодексу).
Необхідність застосування митного режиму імпорту може виникнути
стосовно товарів:
ввезених як об’єкти лізингу (оренди);
ввезених як об’єкти лізингу, що повертаються українським лізингодав+
цям із+за кордону.
Як відзначалося при розгляді лізингових угод, їх реалізація українськи+
ми підприємствами у зовнішньоекономічній діяльності являє собою до+
сить складне завдання, що пов’язано, насамперед, з невизначеностями за+
конодавства України у цій сфері.
Особливості оподаткування ввезених в Україну товарів
на підставі лізингових угод
Податок на додану вартість. Відповідно до пункту 3.1.2 Закону Ук+
раїни від 03.04.97 р. №168/97+ВР «Про податок на додану вартість», об’єктом
оподаткування є операції ввезення товарів на митну територію України, у то+
му числі операції ввезення майна по договорах оренди (лізингу), застави
й іпотеки.
Ввізне мито. Законом України від 05.02.92 р. №2097–ХП «Про Єди+
ний митний тариф України» та іншими законодавчими актами, що регу+
люють сплату ввізного мита, не передбачено звільнення від оплати цього
мита при ввезенні в Україну об’єктів лізингу.
Акцизний збір. Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.
№18–92 «Про акцизний збір» та іншими законодавчими актами, що регу+
люють стягування акцизного збору, не передбачено звільнення від оплати
акцизного збору при ввезенні в Україну об’єктів лізингу.
Митні збори. Стягуються на загальних підставах.
Таким чином, податки і збори при митному оформленні товарів, заве+
зених в Україну за договорами фінансового або оперативного лізингу (орен+
ди) і ті, що розміщуються під митний режим імпорту, стягуються на загаль+
них підставах.
Відповідно до Закону України від 16.12.97 р. №723/97+ВР «Про лізинг»,
наказом Державної митної служби України від 16.02.2000 р. №83 затвер+
джено Порядок митного оформлення об’єктів лізингу (оренди), переміщу+
ваних через митний кордон України. Відповідно до пунктів 6 і 11 цього По+
рядку, митне оформлення об’єктів фінансового або оперативного лізингу
(оренди) здійснюється при їх ввезенні на митну територію України в мит+
ному режимі імпорту.
269
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Застосування митного режиму імпорту при здійсненні операцій,
пов’язаних з переробкою товарів на території України
Необхідність розміщення товарів під митний режим імпорту може ви+
никнути і у процесі реалізації зовнішньоекономічних угод, що передбача+
ють переробку давальницької сировини, переробку товарів, їх обробку
(монтаж, зборку, монтування і налагодження для одержання інших то+
варів), ремонт, у тому числі відновлення і регулювання. При формулю+
ванні умов зовнішньоекономічних договорів (контрактів) контрагенти мо+
жуть, з урахуванням технології переробки і виходячи з економічної
доцільності, передбачити різні варіанти розпорядження об’єктами, пе+
реміщуваними через митний кордон з метою переробки.
На підставі законодавства України, під митний режим імпорту мо+
жуть міститися:
продукти переробки, виготовлені за межами митної території України
із сировини (виданих товарів, об’єктів переробки) і ввезені в Україну;
сировина (видані товари, об’єкти переробки), ввезено в Україну з ме+
тою проведення взаєморозрахунків за проведені операції, пов’язані
з переробкою товарів;
продукти переробки, отримані в Україні з завезених іноземним замов+
ником (або куплені ним за іноземну валюту на території України) і ви+
користані з метою проведення взаєморозрахунків за проведені опе+
рації, пов’язані з переробкою товарів;
продукти переробки, виготовлені із сировини (об’єкта переробки) іно+
земного замовника на митній території України і реалізовані в Україні;
залишки переробки, отримані із сировини (об’єкта переробки) інозем+
ного замовника на митній території України і реалізовані в Україні.
Головною причиною застосування митного режиму імпорту в цьому
випадку є те, що в процесі практичної реалізації угод, що передбачають пе+
реробку товарів (обробку, ремонт, у тому числі відновлення і регулюван+
ня), переміщувані через кордон об’єкти контролю є у своїй більшості
власністю одного з контрагентів угоди — замовника. Отже, і продукти пе+
реробки також належать йому. У результаті, для забезпечення умов для
розміщення товарів під митний режим імпорту в процесі реалізації таких
угод необхідно акцентувати в зовнішньоекономічних договорах (контрак+
тах) увагу на таких моментах, як конкретні обов’язки сторін договору
(контракту), спосіб взаєморозрахунків (грошова оплата, частина товарів,
продукти переробки або передбачена законодавством інша форма взаємо+
розрахунків) за виготовлення продуктів переробки, умови повернення
власникові продуктів переробки або засобів за її реалізацію тощо.
270
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова