Кадуріна Л.О., Стрєльнікова М.С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації
Подождите немного. Документ загружается.
ликих ринках, за відсутності власної створеної мережі в країнах+імпорте+
рах і у випадках монополізації ввезення в країну великими торгово+посе+
редницькими фірмами.
Зустрічна торгівля
— це торговельні угоди, за яких продаж певного
виду товарів (послуг) є умовою придбання інших товарів або послуг. При+
чиною зростання обсягів зустрічної торгівлі є надзвичайне загострення
проблеми збуту. Продавці одержують від своїх покупців не грошовий
еквівалент вартості, а товарний, який вони використовують у власному
виробництві або реалізують на зовнішньому ринку. Покупці, які не мають
валюти, одержують необхідні вироби й одночасно сприяють розвитку
національного експорту.
Основні форми зустрічної торгівлі:
бартерні угоди;
зустрічні закупівлі товарів за рахунок вартості поставлених товарів;
комплектація імпортного устаткування частинами і деталями вироб+
ництва країни+імпортера;
компенсаційні угоди, за умов яких погашення фінансового або товар+
ного кредиту наданого країною, яка постачає технологічне устатку+
вання, здійснюється поставками товарів, виробленими іншими
підприємствами (операція припускає валютний залишок);
операції з давальницькою сировиною (толінг);
викуп застарілої продукції.
Головним фактором зустрічної торгівлі є обмеженість ліквідних за+
собів одного чи обох учасників угоди.
До торгово=посередницьких операцій належать:
1. Комісійні операції. Це договірні відносини, згідно яким одна сто+
рона, комісіонер, за дорученням іншої сторони, комітенту, здійснює опе+
рації купівлі+продажу від свого імені, але за рахунок комітенту.
Комітент — це власник товару.
Комісіонер — не купує товар, але виступає для покупця стороною дого+
вору. Комісіонер одержує за свою роботу винагороду у вигляді відсотків від
зробленої угоди чи у вигляді різниці між ціною комітента та ціною продажу.
2. Консигнаційні угоди — різновид договорів комісії, згідно з яким
постачальники — консигнанти поставляють товари на склади посеред+
ників — консигнаторів, які збувають їх покупцям і переводять виручені
грошові кошти консигнантам.
3. Операції з перепродажу здійснюються від імені та за рахунок тор+
гового посередника. Торговий посередник вступає в торгові відносини як
11
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
з експортером, так і з покупцем. Торговий посередник може стати власни+
ком товару і реалізовувати його за будь+якою ціною чи ж підписати з екс+
портером договір про продаж товарів на визначеній території протягом
визначеного терміну.
4. Агентські операції. Договірні відносини, що означають доручення
однієї сторони, принципала, іншій стороні, агенту, щодо здійснення юри+
дичних угод за рахунок і від імені принципала.
5. Брокерські операції — це операції зі встановлення через брокера
зв’язків між продавцем та покупцем, за яких брокер виступає лише для
інформування двох сторін. Брокер працює не на постійній основі, а відпо+
відно до окремих доручень, спеціалізується на продажі, купівлі одного ви+
ду товару, біржового або аукціонного.
Окрім головної функції — знайти покупця для продавця чи навпаки —
брокер також може здійснювати:
контроль за виконанням контракту та пред’явленням рекламацій;
підбір партії товару певного асортименту;
інформування про стан ринку.
Брокер отримує винагороду, яка називається брокередж, куртаж,
провізіон. Розмір цієї винагороди при товарних операціях коливається від
0,25 до 2–3%.
Брокер не має права представляти інтереси іншої сторони чи прийма+
ти від неї комісію, за винятком тих випадків, коли на це є згода клієнта.
Існує декілька видів посередників під час здійснення зовнішньоеко+
номічних операцій (рис. 1.2).
Права й обов’язки посередників визначаються змістом договору,
відповідно з яким до обов’язків посередника можуть бути включені:
організація збуту і пошук закордонних контрагентів;
підготовка та укладання угод;
кредитування сторін і надання гарантій оплати товару покупцем;
проведення рекламних кампаній і маркетингових досліджень;
здійснення транспортно+експедиційних операцій і страхування
транспорту під час транспортування;
здійснення митних процедур.
12
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
В агентській угоді визначається територія, в межах якої агент
здійснює свою діяльність, обсяг його повноважень, термін дії уго+
ди, порядок його припинення. Агент є юридичною особою і здійснює
свою діяльність самостійно на основі агентської угоди.
13
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Ï Î Ñ Å Ð Å Ä Í È Ê È
Íå ìàþòü
ïðàâà
ï³äïèñóâàòè
êîíòðàêòè ç
òðåò³ìè
îñîáàìè
Àãåíò – ïðåäñòàâíèê, ÿêèé ïðåäñòàâëÿº ³íòåðåñè
äîðó÷èòåëÿ íà ïåâíîìó ðèíêó çà óçãîäæåíîþ
íîìåíêëàòóðîþ òîâàð³â.
Áðîêåð – ïîñåðåäíèê, ÿêèé ñïðèÿº çä³éñíåííþ
ð³çíèõ óãîä (êîìåðö³éíèõ, êðåäèòíèõ, ñòðàõîâèõ,
òîùî) ì³æ çàö³êàâëåíèìè ñòîðîíàìè – ê볺íòàìè
çà ¿õ äîðó÷åííÿì ³ çà ¿õ ðàõóíîê.
Ìàêëåð – îñîáà, ÿêà ïðîôåñ³éíî çàéìàºòüñÿ ïî-
ñåðåäíèöòâîì ó ñôåð³ êóï³âë³ òà ïðîäàæó òîâà-ð³â,
ö³ííèõ ïàïåð³â, ñòðàõóâàííÿ.
Ìàþòü
ïðàâî ï³ä-
ïèñóâàòè
äîãîâîðè ç
òðåò³ìè
îñîáàìè â³ä
ñâîãî ³ìåí³
òà çà ñâ³é
ðàõóíîê
Äèñòðèá’þòåð – çáóòîâèé òîðãîâèé ïîñåðåäíèê,
ÿêèé óêëàäຠç ô³ðìîþ-âèðîáíèêîì àãåíòñüêó
óãîäó íà ïðàâî ïðîäàæó ïðîäóêö³¿ íà ïåâí³é
òåðèòî𳿠ïðîòÿãîì óçãîäæåíîãî òåðì³íó.
Äè ë åð – ô ³çè÷í à àáî þ ðèäè÷í à î ñî áà, ÿêà â³ä ñâî ãî
³ì åí ³ òà çà ñâ³é ðàõóí î ê ï åðåï ðî äຠòî âàðè. Ï ðèáóòî ê
äèëåðà óòâî ðþ ºòüñÿ çà ðàõóí î ê ð³çí èö³ â ö³í àõ
êóï ³âë³ ³ ï ðî äàæó.
Ìàþòü ïðà-
âî ï³äïèñó-
âàòè äîãî-
âîðè ç òðå-
ò³ìè îñîáà-
ìè â³ä ñâî-
ãî ³ìåí³ òà
çà ðàõóíîê
äîðó÷èòåëÿ
Ïîâ³ðåíèé àáî òîðãîâèé àãåíò, ÿêèé 䳺 â³ä
³ìåí³ ³ çà ðàõóíîê äîðó÷èòåëÿ.
Рис. 1.2. Види посередників у зовнішньоекономічній діяльності
òîâàð³â
ÿêèé
Äèëåð – ô³çè÷íà àáî þðèäè÷íà îñîáà, ÿêà
â³ä ñâîãî ³ìåí³ òà çà ñâ³é ðàõóíîê ïåðåïðîäàº
òîâàðè. Ïðèáóòîê äèëåðà óòâîðþºòüñÿ çà
ðàõóíîê ð³çíèö³ â ö³íàõ êóï³âë³ ³ ïðîäàæó.
14
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Ñïîñîáè âèíàãîðîäè ïîñåðåäíèê³â
³äñîòêè çà åêñïîðò-
íèìè (ôàêòóðíèìè)
ö³íàìè
гçíèöÿ â ö³í³
ðåàë³çàö³¿ òîâàð³â íà
ðèíêó é çà ö³íîþ
åêñïîðòåðà
Çì³øàíà ôîðìà
Òâåðäà ñóìà çã³äíî
óãîäè ñòîð³í
Ñèñòåìà «êîñò-ïëàñ»
Äî äàòêî â³
âèí àãî ðî äè
Рис. 1.3. Способи винагороди посередників за їхні послуги
При здійснені операцій на умовах
консигнації і купівлі+продажу,
відсоток від експортних цін сти+
мулює посередників у розширенні
об'єктів збуту товарів та збіль+
шенні цін, підвищуючи ефектив+
ність експортних операцій.
При збуті товарів на умовах дого+
ворів консигнації та купівлі про+
дажу, посередникам надається
можливість залишати в себе.
Якщо експортери мають можли+
вість контролювати фактичний рі+
вень реалізації товарів на ринку, то
їхнім комерційним інтересам ціл+
ком відповідає форма винагороди
посередників у вигляді відсотків із
різниці цін.
Виплачується, якщо посередник
виконує окремі послуги (вивчен+
ня кон'юнктури, реклама, отри+
мання консультацій та ін.).
Дозволяє продавцю утримувати
понесені посередником витрати,
що підтверджуються відповід+
ними документами, додаючи до
них відсотки для одержання
прибутку. Спосіб застосовується,
якщо можна з точністю визначити
майбутні витрати посередника.
За сумлінне, ініціативне вико+
нання послуг, заповзятливість
посередників.
Äîäàòêîâ³
âèíàãîðîäè
Інжиніринг — інженерно+консультаційні послуги з метою створення
підприємств та інших об’єктів.
Інжинірингові операції — це відокремлений у самостійну сферу діяль+
ності комплекс послуг комерційного характеру, що сприяє виробництву
і реалізації продукції.
Повний цикл інжинірингу складається з таких етапів:
дослідження маркетингової діяльності проекту;
вивчення технічних можливостей реалізації проекту, його техніко+
економічна оптимізація та упорядкування;
оцінка пропозицій, що надійшли;
упорядкування проектів під обране устаткування;
підготовка торгів на необхідні роботи й одночасний нагляд за виго+
товленням устаткування, його іспитами;
координація відповідних робіт, постачань і монтажу;
допомога у підготовці обслуговуючого персоналу;
здача підприємства замовнику «під ключ» і пуск його в експлуатацію;
спостереження і консультації під час експлуатації об’єкта після здачі.
Реінжиніринг — інженерно+консультаційні послуги з перебудови си+
стеми організації й управління виробничо+торговельними та інвес+
тиційними процесами господарського суб’єкта з метою підвищення його
конкурентоспроможності й фінансової стабільності.
Реінжиніринг — це фундаментальний перегляд і радикальне перепро+
ектування бізнес+процесів для досягнення суттєвих поліпшень у таких
ключових для сучасного бізнесу показниках результативності, як витрати,
якість, рівень обслуговування й оперативність.
Міжнародний інформаційний обмін — це надання й отримання ін+
формаційних послуг однією країною через державний кордон іншої країни.
У зовнішньоекономічній діяльності об’єктами інформаційного
обміну виступають: задокументована інформація, інформаційні ресурси,
інформаційні продукти, інформаційні послуги, засоби міжнародного
інформаційного обміну.
На міжнародному ринку інформаційних та рекламних послуг вико+
ристовується Internet.
Вітчизняні підприємства використовують телефонну, пейджингову,
телеграфну та інші сфери телекомунікацій.
Транспортні послуги — це специфічний товар міжнародної торгівлі,
який забезпечує переміщення товарів і людей.
Залежно від виду транспорту, розрізняють морський, річний, повітря+
ний, залізничний.
15
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Документ, який супроводжує транспортне постачання товарів, називають
коносаментом, він може бути лінійним, чартерним, береговим та бортовим.
Туризм — тимчасові виїзди (подорожі) громадян України, іноземних
громадян, осіб без громадянства з тривалого місця проживання в оздоров+
чих, професійно+ділових, спортивних, релігійних, науково+пізнавальних
та інших цілях без здійснення оплачуваної роботи в країні (місці) тимча+
сового перебування.
Залежно від головної мети подорожі, визначають такі різновиди ту+
ризму, як рекреаційний, пізнавальний, науковий, діловий.
За характером організації подорожі — індивідуальний, груповий, орга+
нізований, неорганізований, стаціонарний.
За інтенсивністю туристичного потоку — постійний, сезонний.
За тривалістю перебування туристів у подорожі — короткостроковий,
тривалий.
За демографічними ознаками — дитячий, молодіжний, літній.
За формою співробітництва — без валютний та валютний обмін турис+
тичними групами.
За географічним розподілом — внутрішній, міжнародний.
Чинники, що спонукають вітчизняні фірми до туристичної діяль+
ності, класифікують таким чином:
пізнавальні (містять інтерес до історичних, культурних, господарсь+
ких, природнокліматичних пам’яток);
регіональні (містять інтерес до регіону, в якому відбуваються виз+
начні події: фестивалі, спортивні змагання, ярмарки);
економічні (містять соціально+економічні умови подорожі: сферу по+
слуг, транспортну систему, сферу роздрібної торгівлі й підприємств
харчування).
Франчайзинг — система безпосередньої передачі або продажу ліцен+
зії на технологію або товарний знак.
Основними типами франчайзингу є:
торговельний;
ліцензійний;
виробничий.
До сфери торговельного франчайзингу належить виробник, що воло+
діє товаром, захищеним торговельною маркою.
Виробничий франчайзинг широко представлений у виробництві без+
алкогольних напоїв.
Ліцензійний франчайзинг є найбільш популярним засобом франчай+
зингу. Він пропонує величезну кількість варіантів співробітництва в усіх
16
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
сферах бізнесу. Франчайзер продає ліцензію приватним особам або іншим
компаніям на право відкриття магазинів, кіосків або цілої торговельної
мережі для продажу покупцям набору продуктів і послуг під ім’ям (товар+
ною маркою) франчайзера.
Ноу+хау — комплекс технічних знань і комерційних таємниць.
Участь України у міжнародному обміні і ноу+хау переслідує лише од+
ну мету — залучення передової технології і підвищення конкурентоспро+
можності вітчизняної продукції.
Консалтингова діяльність — консультаційна діяльність, спрямова+
на на підвищення ефективності здійснення підприємством певної
зовнішньоекономічної операції.
В Україні найбільш розвиненими є такі види менеджмент+консалтингу:
оціночна діяльність;
перед+ та післяприватизаційна підтримка;
бізнес+планування;
розробка інвестиційних проектів;
консультації щодо застосування інформаційних технологій;
консультації щодо зменшення податкового тягаря.
Розвиток консалтингової галузі прямо залежить від розвитку ринко+
вих відносин і, таким чином, від державної внутрішньої і зовнішньої по+
літики.
Лізинг — форма довгострокової оренди, пов’язана з передачею у ви+
користання обладнання, транспортних засобів та іншого рухомого й неру+
хомого майна, окрім земельних ділянок та інших природних об’єктів.
Міжнародний лізинг передбачений Законом України №723/97+ВР
від 16.12.1997 р. «Про лізинг» зі змінами та доповненнями. Він здійсню+
ється в двох видах: оперативний і фінансовий.
При оперативному лізингу лізингоотримувач за своїм замовленням
отримує для платного користування від лізингодавця об’єкт лізингу на
строк, менший за той, за яким амортизується 90% вартості об’єкта лізин+
гу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку дого+
вору оперативного лізингу він може бути поновлений, або об’єкт лізингу
підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у ви+
користання іншому лізингоотримувачу за лізинговою угодою.
При фінансовому лізингу лізингоотримувач за своїм замовленням отри+
мує у платне використання від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не
менший ніж той, за яким амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, виз+
наченої в день укладання договору. Сума відшкодування вартості об’єкта
лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового
17
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
лізингу має включати також не менше 60% вартості об’єкта лізингу, виз+
наченої в день укладення договору. При закінченні строку договору
фінансового лізингу, об’єкт лізингу, переданий лізингоотримувачу згідно
з договором, переходить у власність лізингоотримувача або викупається
ним за залишковою вартістю.
Міжнародний лізинг може здійснюватися у формі бартерного або
компенсаційного лізингу.
Бартерний лізинг
— форма лізингу, яка передбачає замість лізинго+
вих платежів поставку лізингоотримувачем за умови згоди останнього
будь+яких товарів, які він має.
Компенсаційний лізинг
— форма лізингу, яка передбачає в якості
лізингових платежів постачання лізингоотримувачем лізингодавцю това+
рів, вироблених з використанням об’єкта лізингу. В цьому випадку това+
ри, що постачаються як лізингові платежі за договорами вказаних форм
лізингу, підлягають митному оформленню в установленому порядку
згідно з митним режимом експорту.
Кооперація — форма тривалих та стійких зв’язків між господарськи+
ми суб’єктами, які зайняті спільним виготовленням і реалізацією певної
продукції (товарів, послуг) на основі спеціалізації їх виробництва.
Міжнародна кооперація розвивається в таких формах:
кооперація, яка реалізується через договір і не супроводжується ство+
ренням будь+яких організаційних структур;
кооперація, яка реалізується через міжнародні господарські об’єднання.
Кооперація розвивається за такими напрямками:
науково+технічний;
виробничий;
науково+виробничий.
Виробнича кооперація — форма співробітництва, коли кожен із
партнерів виконує свою частку роботи у межах єдиного виробничого про+
цесу. Дохід, отриманий по закінченню даного виробничого циклу і реалі+
зації виробленого товару, розподіляється між партнерами відповідно до
внеску кожного партнера в загальний обсяг робіт.
Спільне підприємництво означає комплекс форм виробничо+госпо+
дарської діяльності партнерів двох або декількох країн, змістом якої вис+
тупає кооперація в сферах торгівлі, науково+технічній, інвестиційній та
сервісній галузі.
В основі спільного підприємства лежить об’єднання зусиль, фінансо+
вих можливостей, матеріальних ресурсів і ризиків. Спільне підприєм+
ництво набуває чинності у формі:
18
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
міжнародних економічних організацій;
вільних економічних зон;
спільних підприємств.
Міжнародні економічні організації
— це міжурядові і міждержавні
економічні організації, міжнародні господарські організації і об’єднання,
основною функцією яких виступає координація країн+партнерів для
співпраці у виробничій, науковій та інших галузях.
До міжнародних економічних організацій слід віднести:
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), заснований
в 1944 році;
Міжнародна фінансова корпорація (МФК), заснована в 1956 році для
сприяння приватним підприємствам у країнах, що розвиваються;
Міжнародне агентство гарантії інвестицій (МАГІ), засноване в 1988 ро+
ці для допомоги інвесторам шляхом їх страхування від комерційного
ризику і створення сприятливого «інвестиційного клімату»;
Міжнародний валютний фонд (МВФ), заснований в 1944 році для
розробки економічної політики, нагляду за монетарною та фінансо+
вою політикою своїх членів;
Міжнародна асоціація розвитку (МАР), заснована в 1960 році, що має
за мету забезпечення концесійної допомоги найбіднішим країнам світу;
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), створений
у 1991 році для фінансування малого і середнього бізнесу в країнах
Центральної та Східної Європи.
Вільна економічна зона
— обмежена частина території держави, в ме+
жах якої діє пільговий режим господарювання і зовнішньоекономічної
діяльності.
Вільні економічні зони класифікуються за такими критеріями:
функціональним призначенням;
галузевою належністю;
ступенем інтеграції у світову і національну економіку та характером
власності.
1.3. ÐÅÃÓËÞÂÀÍÍß
ÇÎÂͲØÍÜÎÅÊÎÍÎ̲×Íί IJßËÜÍÎÑÒ²  ÓÊÐÀ¯Í²
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюєть+
ся згідно з принципами, визначеними у ст. 2 Закону України «Про зов+
нішньоекономічну діяльність» (далі Закон), з метою:
19
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього
ринку України;
стимулювання прогресивних, структурних змін в економіці, в тому
числі зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності в Україні;
створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки Ук+
раїни в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових
структур розвинутих закордонних країн.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійсню=
ється:
Україною як державою, в особі її органів у межах їх компетенції;
недержавними органами управління економікою (товарними фонда+
ми, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями,
спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють
на підставі їх статутних документів;
самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі від+
повідних координаційних угод, що укладаються між ними.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійсню=
ється за допомогою:
законів України;
актів тарифного і нетарифного регулювання, передбачених у законах
України, які видаються державними органами України в межах їх ком+
петенції;
економічних заходів оперативного регулювання (валютно+фінансо+
вого, кредитного та іншого) в межах законів України;
рішень недержавних органів управління економікою, які приймають+
ся за їх статутними документами в межах законів України;
угод, що укладаються між суб’єктами зовнішньоекономічної діяль+
ності і які не суперечать законам України.
Україна самостійно формує систему та структуру державного регу+
лювання зовнішньоекономічної діяльності на її території.
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забез+
печити:
захист економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності;
створення рівних можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності, незалеж+
но від форм власності, та всі напрями використання доходів і здійс+
нення інвестицій;
20
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова