відповідають умовам контракту, імпортер підтверджує банку свою згоду на
оплату поставлених товарів. Повідомлення про зарахування на кореспон+
дентський рахунок банку імпортера суми є підставою для розрахунків з ек+
спортером. Недолік інкасо з позиції експортера полягає в тому, що він спо+
чатку має відвантажити товар, а потім передати документи в банк й очікувати
виконання зобов’язань покупцем про сплату. Для зменшення ризику не+
платежу експортер має наполягати на наданні банківської гарантії платежу.
Крім банківської гарантії, забезпечення платежу здійснюється шля+
хом застосування телеграфного інкасо. При телеграфному інкасо банк ек+
спортера виплачує йому виторг за товар негайно чи через визначений
термін після одержання документів на інкасо, сповіщаючи свій банк за
телеграфом, з яким він повинен мати спеціальний договір про телеграф+
не інкасо.
Документи, за якими здійснюються операції по інкасо, поділяються на
дві групи:
– фінансові документи (переказні векселі, прості векселі, чеки, платіжні
розписки, інші документи, що використовуються для отримання платежів
готівкою);
– комерційні документи (рахунки, документи на відвантаження, спе+
цифікації, сертифікати).
У зв’язку з цим, визначають два види інкасо:
1. Чисте інкасо, тобто інкасо тільки фінансових документів.
2. Документарне інкасо, тобто інкасо тільки комерційних документів,
іноді супроводжуваних комерційними документами, або інкасо тільки
фінансових документів.
Документарне інкасо — це інкасо фінансових документів, супрово+
джуваних товарними документами (рахунки, транспортні, страхові доку+
менти), а також інкасо тільки товарних документів, представляє собою до+
ручення експортера банкові одержати від імпортера суму коштів, належних
за контрактом (взамін за передані останньому товарні документи), і пере+
рахувати її експортерові.
Чисте інкасо — це інкасо фінансових документів (векселя, чеки, роз+
писки й інші документи, використовувані для одержання платежів), коли
вони не супроводжуються товарними документами.
При чистому інкасо банк+ремітент приймає від довірителя+експорте+
ра вищевказані фінансові документи, а банк, що представляє у країні плат+
ника, пред’являє платнику інкасовані фінансові документи до оплати.
Залежно від операції, документарне інкасо може бути імпортним та екс+
портним.
202
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова