Кадуріна Л.О., Стрєльнікова М.С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації
Подождите немного. Документ загружается.
прейскуранти та відпускні ціни українських товаровиробників.
За способом фіксації розрізняють тверді, періодично тверді, рухливі
та плаваючі ціни (рис. 6.1).
Ціни попередніх угод використовуються у випадку стабільності цін і, на+
самперед, на промислову сировину, а також машини й устаткування.
Найбільш докладним критерієм для визначення рівня цін у контракті
є ціни фактичних угод та ціни пропозицій фірм+конкурентів.
Одним з дієвих факторів успішного виходу на ринок в умовах твер+
дої конкуренції є надання покупцю визначених пільг у вигляді знижок
на ціни. Розмір знижок залежить від характеру угоди, умов постачання
й платежу, взаємин з покупцем, кон’юнктури ринку в момент угоди. Існу+
ють такі найбільш поширені види знижок.
Рис. 6.1. Способи фіксації цін
Спеціальні знижки надаються привілейованим покупцям, у замовлен+
нях яких найбільш зацікавлений продавець. Такі ж знижки роблять у тих
випадках, коли продавець виходить на даний ринок, з даним товаром і зби+
рається продати пробну партію товару.
Загальна (проста) знижка нараховується з прейскурантної чи довідко+
вої ціни. Проста знижка з прейскурантної ціни на серійні машини й устат+
кування складає зазвичай 20–40%. Проста знижка на промислову сирови+
ну складає близько 5%.
221
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Òâåðäà ö³íà
— âñòàíîâëþºòüñÿ â ìîìåíò óêëàäàííÿ óãîäè. Íå
çì³íþºòüñÿ ïðîòÿãîì òåðì³íó 䳿 êîíòðàêòó (íåäîë³êîì º òå, ùî âîíà
óíåìîæëèâëþº âðàõóâàííÿ êîëèâàíü åêîíîì³÷íî¿ êîí’þíêòóðè).
Ïåð³îäè÷íî òâåðäà ö³íà
— ïðèïóñêàþòü ïåâíó ô³êñîâàíó ñóìó,
ä³éñíó íà ïåâíèé ïåð³îä ÷àñó.
Ðóõëèâà ö³íà
— çàô³êñîâàíà ïðè óêëàäåíí³ êîíòðàêòó ö³íà, ÿêà ìîæå
áóòè ïåðåãëÿíóòà òîä³, êîëè ðèíêîâà ö³íà äàíîãî òîâàðó äî ìîìåíòó
éîãî ïîñòà÷àííÿ çì³íèòüñÿ.
Ïëàâàþ÷à ö³íà
— öå ö³íà, ÿêà îá÷èñëåíà â ìîìåíò âèêîíàííÿ êîíò-
ðàêòó øëÿõîì ïåðåãëÿäó áàçèñíî¿ ö³íè ç óðàõóâàííÿì çì³í ó âèòðàòàõ
âèðîáíèöòâà, ùî â³äáóâàþòüñÿ â ïåð³îä âèêîíàííÿ êîíòðàêòó.
Ñïîñîáè ô³êñàö³¿ ö³í
Прогресивна (оптова) знижка — це знижка за кількість. Вона застосо+
вується до серійних замовлень виробів, до яких експортери виявляють вели+
кий інтерес, тому що при виготовленні великої кількості машин того самого ти+
пу знижуються витрати на одиницю продукції. Розмір знижки досягає 10–15%.
Дилерські знижки надаються своїм постійним представникам та по+
середникам, агентам, оптовим торговцям. Вони дуже поширені при продажі
автомобілів, тракторів, стандартного устаткування й оргтехніки; коливають+
ся в залежності від марки товару і складають 30% від ціни, за якою сам про+
давець реалізує товари вроздріб.
Знижки («Сконто») — знижки при розрахунках раніше терміну, який
передбачений контрактом і готівкою. У тих випадках, коли довідкова ціна
передбачає короткострокові кредити, а покупець готовий оплатити товар
готівкою, він може одержати таку знижку. Розмір такої знижки складає
3–5% вартості угоди.
Бонусна знижка, чи знижка за оборот, надається продавцем своїм
постійним агентам за реалізацію визначеної кількості виробів (оптом). Такі
знижки досягають 8% вартості обігу.
Сезонні знижки застосовуються під час продажу товару поза сезоном.
Їх розмір залежить від характеру товару.
6.2. ÏÎÐßÄÎÊ ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß Ö²Í
Правильний порядок формування цін — один з основних факторів,
що забезпечують фінансову стабільність підприємства, яке здійснює
зовнішньоекономічну діяльність.
При експорті та імпорті товарів слід розрізняти їх контрактну, фактур+
ну, митну та облікову вартість.
Контрактна вартість — це продажна вартість експортних товарів у ва+
люті контракту відповідно до базисних умов поставки.
Фактурна вартість — це вартість, яка фактично оплачена або підля+
гає оплаті або має бути компенсована зустрічним надходженням товарів і яка
вказується в рахунку+фактурі, відповідно до умов зовнішньоекономічного
договору (контракту) купівлі+продажу.
Фактурна вартість відображається у вантажній митній декларації в іно+
земній та національній валюті за курсом НБУ на дату її подання до мит+
ного органу.
При розрахунку витрат на транспортування до митниці України, як+
що вони відповідно до умови постачання не були включені у вартість товару
222
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
при доставці на безоплатній основі чи за допомогою транспортних засобів
покупця, мають використовуватися дані бухгалтерського обліку за кальку+
ляцією транспортних витрат із включенням усіх необхідних статей чи еле+
ментів витрат. Якщо декларація заповнюється на товари декількох видів,
то витрати на транспортування розподіляються між товарами різних най+
менувань пропорційно їхньої ваги.
У тому випадку, якщо витрати на перевезення даним видом транспор+
ту відсутні, у митну вартість включається сума, розрахована виходячи
з діючих на момент транспортування вантажу тарифів на перевезення ван+
тажів відповідним видом транспорту.
З метою нарахування митних платежів, а також для визначення вар+
тості товарів, включаючи нарахування штрафів і застосування санкцій за
порушення митних правил, а також з метою митної статистики має бути
визначена митна вартість товарів.
Митна вартість — вартість товару, яка визначається відповідно до по+
ложення Закону України «Про єдиний митний тариф» і використовується
винятково з метою митного оподаткування товарів і ведення митної ста+
тистики.
Митна вартість імпортного товару — це фактурна вартість товару,
визначена в національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній
валюті за курсом НБУ на дату імпорту.
При визначенні митної вартості в розрахунок береться вартість то+
варів з урахуванням витрат на його транспортування до митного кордону
України.
Митна вартість експортного товару — це фактурна вартість в перера+
хунку за курсом НБУ на дату подання вантажної митної декларації з ура+
хуванням транспортних витрат до митної території України.
До митної вартості товару включають ціну товару, зазначену в рахун+
ку+фактурі іноземного контрагента, а також такі фактичні витрати (якщо
їх не враховано в рахунку фактурі):
– витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, пе+
реміщення та страхування до пункту перетину митного кордону;
– комісійні та брокерські витрати на час проведення митного та інших
видів оформлення в інших державах на шляху перевезення товару;
– плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що сто+
сується цього товару і які мають бути оплачені імпортером або експорте+
ром прямо або опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).
Для визначення митної вартості товару необхідно знати момент пере+
тину митниці.
223
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Визначення митної вартості має бути здійснено митними органами
в строк, не більш ніж 15 робочих днів. У деяких випадках цей строк може
бути продовжений за рішенням керівництва митних органів.
За письмовою заявою декларанта митні органи зобов’язані протягом
тижня надати декларанту роз’яснення причин, за якими заявлена декларан+
том митна вартість не може бути прийнята до митного оформлення.
Фактор митного тарифного регулювання, який визначається під час
здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, які перети+
нають кордон України, з метою:
обкладанням товарів митом;
ведення митної і зовнішньоекономічної статистики;
застосування заходів нетарифного регулювання (квотування, ліцензу+
вання тощо).
Облікова вартість імпортного товару складається з фактурної вар+
тості, витрат в іноземній валюті на доставку товару, сплачених митного
збору, мита, акцизного збору.
На імпортні товари, що реалізуються за готівку, до облікової вартості
включаються товарна націнка в сумі торгової надбавки підприємтсва+імпор+
тера, податок на додану вартість, сплачений при розмитненні, і податок на
додану вартість на торгову націнку.
При ввезенні товарів на митну територію України їхня митна вартість
визначається за фактурною вартістю до бази цін:
CIF — український порт;
CIP — пункт призначення на кордоні України;
CPT — пункт призначення на кордоні України;
DAI — кордон України.
При цьому, якщо товари куплені на умовах, відповідно до яких пункт
постачання (призначення) розташований поза митною територією Ук+
раїни, то до фактурної вартості додаються додаткові витрати з доставки то+
варів до моменту перетинання митного кордону України.
Для випадків, коли умовою постачання передбачений пункт призна+
чення, що розташований на митній території України, з фактурної вартості
віднімаються витрати, що мали місце після моменту перетину митного кор+
дону України.
224
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Якщо відповідно до договору постачання у вартість товару дек+
ларантом включені витрати на транспортування після перетину
митного кордону України, то такі витрати не враховуються при
визначенні митної вартості.
При розрахунку витрат на транспортування до митниці України, як+
що вони відповідно до умови постачання не були включені у вартість то+
вару при доставці на безоплатній основі чи за допомогою транспортних за+
собів покупця, мають використовуватися дані бухгалтерського обліку за
калькуляцією транспортних витрат із включенням усіх необхідних статей
чи елементів витрат. Якщо декларація заповнюється на товари декількох
видів, то витрати на транспортування розподіляються між товарами різних
найменувань пропорційно їхньої ваги.
У тому випадку, якщо витрати на перевезення даним видом транспор+
ту відсутні, у митну вартість включається сума, розрахована виходячи з чин+
них на момент транспортування вантажу тарифів на перевезення вантажів
відповідним видом транспорту.
6.3. ÌÈÒÍÅ ÎÔÎÐÌËÅÍÍß
ÇÎÂͲØÍÜÎÅÊÎÍÎ̲×ÍÈÕ ÎÏÅÐÀÖ²É
Основна мета митного оформлення — підтвердження свідоцтв, отри+
маних під час митного контролю товарів, які перетинають митну територію
України, і оформлення результатів такого контролю.
Митне оформлення починається з надання митному органу митної
декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю до+
кументів і свідоцтв про товари, а саме:
документів, які підтверджують повноваження декларанта на здійснен+
ня процедур декларування товарів;
облікової картки суб’єктів ЗЕД;
товаросупроводжувальних документів;
сертифікатів та інших дозвільних документів;
реєстру документів.
Процедура митного контролю і митного оформлення товарів, з вико+
ристанням ВМД, складається з трьох етапів.
I етап митного оформлення
Перший етап — це оформлення ВМД. В цей час посадові особи митних
органів здійснюють звірення відповідності даних, які внесені декларантом до
граф ВМД, з даними, які є у документах і надаються разом з нею. Здійснюється
перевірка наявності усіх документів, зазначених в реєстрі, тощо.
За відсутності зауважень митні органи здійснюють прийом ВМД до
оформлення шляхом завірення штампом «Під митним контролем» на всіх
листах ВМД, а також їй надається реєстраційний номер.
225
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
На рис. 6.2 представлена схема першого етапу митного оформлення то+
варів.
Pис. 6.2. Перший етап митного оформлення товарів
II етап митного оформлення
Якщо митними органами приймається рішення про митний огляд то+
варів ще на першому етапі, то ця процедура здійснюється обов’язково у при+
сутності власника, який здійснює переміщення товарів через митницю
226
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Ïîñë³äîâí³ñòü ìèòíîãî
îôîðìëåííÿ íà ïåðøîìó
éîãî åòàï³
Çâ³ðåííÿ åëåêòðîííî¿ êîﳿ ÂÌÄ ç äàíèìè â ÂÌÄ íà ïàïåðîâèõ íîñ³ÿõ.
( öåé ÷àñ çä³éñíþºòüñÿ ïåðåâ³ðêà ôàêò³â çàñòîñóâàííÿ äî ï³äïðèºìñòâà
ñàíêö³é ̳íåêîíîì³êè, àáî ïîðóøåíü ùîäî ìèòíèõ ïðàâèë).
Ïåðåâ³ðêà â³äïîâ³äíîñò³ òîâàðíî¿ íîìåíêëàòóðè Ìèòíîìó òàðèôó Óêðà¿íè
ïðè êëàñèô³êàö³¿ òîâàð³â, òîáòî ïåðåâ³ðÿºòüñÿ ïðàâèëüí³ñòü âèçíà÷åííÿ
êîä³â òîâàð³â â³äïîâ³äíî äî ÓÊÒÇÅÄ.
(Îñîáëèâà óâàãà ïðèä³ëÿºòüñÿ âèçíà÷åííþ ìèòíî¿ âàðòîñò³ òîâàð³â,
ÿêà íåîáõ³äíà äëÿ íàðàõóâàííÿ ìèòíèõ âèòðàò. Ó ðàç³ íåçãîäè
ç ³íôîðìàö³ºþ ó íàäàíèõ äîêóìåíòàõ ³ íåìîæëèâ³ñòþ ¿õ âèêîðèñòàííÿ
äëÿ ïðàâèëüíîãî âèçíà÷åííÿ ìèòíî¿ âàðòîñò³, ìèòíèìè îðãàíàìè
ïðîâîäèòüñÿ ìèòíèé îãëÿä òîâàð³â).
Ïåðåâ³ðêà ïðàâèëüíîñò³ íàðàõóâàííÿ ïîäàòê³â ³ çáîð³â, à òàêîæ êîíòðîëü
çà íàäõîäæåííÿì ãðîøîâèõ êîøò³â.  öåé ÷àñ ïåðåâ³ðÿºòüñÿ
ïðàâèëüí³ñòü:
-çàñòîñóâàííÿ âàëþòíîãî êóðñó;
-çàñàä äëÿ íàäàííÿ ï³ëüã òà ¿õ âèêîðèñòàííÿ;
-âèçíà÷åííÿ êðà¿íè ïîõîäæåííÿ òîâàð³â (â³äïîâ³äíî äî íàäàíèõ äîêóìåíò³â);
-êîíòðîëü çà íàäàííÿì â³äñòðî÷êè äî îïëàòè ïîäàòê³â ³ çáîð³â.
Êîíòðîëü çà âñ³ìà ïîïåðåäí³ìè ïðîöåäóðàìè, à òàêîæ êîíòðîëü çà
ïðàâèëüíèì çàñòîñóâàííÿì çàõîä³â íåòàðèôíîãî ðåãóëþâàííÿ ÇÅÄ:
-ïåðåâ³ðêà â³äïîâ³äíîñò³ äàíèõ ïðî òîâàðè, ÿê³ âêàçàí³ â ÂÌÄ, äàíèì,
âêàçàíèì â äîêóìåíòàõ óïîâíîâàæåíèõ äåðæàâíèõ îðãàí³â, ÿê³
ï³äòâåðäæóþòü ïðîâåäåííÿ ³íøèõ âèä³â êîíòðîëþ;
-ï³äãîòîâêà çàïèòàííÿ â ìèòíó ëàáîðàòîð³þ ï³ä ÷àñ íåîáõ³äíîñò³
ï
ð
îâåäåííÿ ëàáî
ð
àòî
ð
íèõ äîñë³äæåíü.
України і декларанта. За результатами огляду складається Акт про прове+
дення митного огляду товарів.
III етап митного оформлення
Здійснюється нарахування та стягнення зборів за митне оформлення
товарів.
Митне оформлення товарів у повному обсязі і їх пропуск через мит+
ницю України можуть здійснюватися тільки після оплати відповідних мит+
них платежів (рис. 6.3).
Рис. 6.3. Класифікація основних платежів
при переміщенні через митний кордон
Митна територія — територія, на яку поширюється юрисдикція мит+
них органів у сфері регулювання митної справи.
Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України, митним режимом є су+
купність норм, встановлених законами України з питань митної справи
і які визначають порядок переміщення товарів через митницю України
227
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Ïëàòåæ³ ïðè ïåðåì³ùåíí³ òîâàð³â
÷åðåç ìèòíèé êîðäîí
Çáîðè çà íàäàí³ ïîñëóãè
Ìèòî
ÏÄÂ
Àêöèçí³ çáîðè
Çáîðè çà ìèòíå
îôîðìëåííÿ
Çáîðè çà âèäà÷ó êâàë³ô³êà-
ö³éíîãî àòåñòàòó ñïåö³àë³ñòó
ç ìèòíîãî îôîðìëåííÿ
Çáîðè çà çáåðåæåííÿ òîâàðó
Çáîðè çà ìèòíå
ñóïðîâîäæåííÿ âàíòàæó
Îïëàòà çà ³íôîðìàö³éí³ òà
êîíñóëüòàö³éí³ ïîñëóãè
Îïëàòà çà ó÷àñòü ó ìèòíîìó
àóêö³îí³
Сукупність митних платежів
Збори за надані послуги
і об’сяг митних процедур, здійснених залежно від заявленої мети такого
переміщення.
Митні процедури — це операції, які пов’язані із здійсненням митно+
го контролю над переміщенням товарів і транспортних засобів через мит+
ницю України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а та+
кож із нарахуванням передбачених законодавством податків і зборів.
Залежно від мети переміщення товарів через митницю і на підставі
документів, які подаються митному органу, визначаються 13 видів митно+
го режиму (табл. 6.1).
Мито — обов’язковий внесок, який стягується митними органами Ук+
раїни при ввезенні товарів на митну територію країни або вивезенні товару
з цієї території та який є невід’ємною умовою такого ввезення та вивезення.
Мито стягується митними органами, і являє собою податок на товари
та інші предмети, які перетинають митницю України.
Мито класифікується:
1. За способом нарахування:
– адвалорне мито, яке нараховується у відсотках від митної вартості
товарів та інших предметів, на які нараховується мито;
– специфічне мито, яке нараховується у визначеній сумі коштів на
одну одиницю товарів та інших предметів, на які нараховується мито;
– комбіноване мито, до складу якого можна віднести і адвалорне,
і специфічне.
2. За об’єктом стягнення:
– імпортне, яке стягується за ввезення на митну територію держави
або групи держав для реалізації товарів;
– фіскальне, яке стягується лише з тих товарів, які не виготовляють+
ся даною країною;
– експортне, яке стягується з товарів вітчизняного виробництва, що
направляються на продаж в іншу країну;
– транзитне, яке стягується за провезення товарів іноземного ви+
робництва через митну територію країн.
3. За сферою діяльності
:
– антидемпінгове:
ввезення на митну територію товарів за ціною нижчою, ніж їх нор+
мальна вартість у країні вивезення;
ввезення може нанести шкоду вітчизняним виробникам подібних то+
варів;
ввезення перешкоджає організації або розширенню виробництва по+
дібного товару в країні ввезення.
228
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
229
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Таблиця 6.1.
Класифікація митних режимів
Íàéìåíóâàííÿ
ìèòíîãî ðåæèìó
Ñóòòºâ³ñòü ìèòíîãî ðåæèìó
12
²ìïîðò Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî äî ÿêîãî òîâàðè ââîçÿòüñÿ íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè äëÿ â³ëüíîãî
îá³ãó áåç îáìåæåííÿ ñòðîêó ¿õ ïåðåáóâàííÿ íà ö³é òåðèòî𳿠³ ìîæóòü áóòè âèêîðèñòàí³ áåç
áóäü-ÿêèõ ìèòíèõ îáìåæåíü.
Ðå³ìïîðò Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî äî ÿêîãî òîâàðè, ïîõîäæåííÿì ³ç Óêðà¿íè ³ âèâåçåí³ çà ìåæ³ ìèòíî¿
òåðèòî𳿠Óêðà¿íè â³äïîâ³äíî ìèòíîìó ðåæèìó åêñïîðòó, íå ï³çí³øå âñòàíîâëåíîãî
çàêîíîäàâñòâîì ñòðîêó ââîçÿòüñÿ íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè äëÿ â³ëüíîãî îá³ãó íà ö³é
òåðèòîð³¿.
Åêñïîðò
Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî äî ÿêîãî òîâàðè âèâîçÿòüñÿ çà ìåæ³ ìèòíî¿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè äëÿ
â³ëüíîãî îá³ãó áåç îáîâ’ÿçê³â ïðî ¿õ ïîâåðíåííÿ íà öþ òåðèòîð³þ ³ áåç âñòàíîâëåííÿ óìîâ
¿õ âèêîðèñòàííÿ çà ìåæàìè ìèòíî¿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè.
Ðååêñïîðò Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî äî ÿêîãî òîâàðè, ïîõîäæåííÿì ³ç ³íøèõ êðà¿í, íå ï³çí³øå
âñòàíîâëåíîãî çàêîíîäàâñòâîì ñòðîêó ç ìîìåíòó ¿õ ââåçåííÿ íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè
âèâîçÿòüñÿ ç ö³º¿ òåðèòî𳿠ó ðåæèì³ åêñïîðòó.
Òðàíçèò Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî äî ÿêîãî òîâàðè ³ òðàíñïîðòí³ çàñîáè ïåðåì³ùàþòüñÿ ï³ä ìèòíèì
êîíòðîëåì ì³æ äâîìà ìèòíèìè îðãàíàìè àáî â ìåæàõ çîí ä³ÿëüíîñò³ îäíîãî ìèòíîãî îðãàíó áåç
áóäü-ÿêîãî âèêîðèñòàííÿ òàêèõ òîâàð³â ³ òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â íà ìèòí³é òåðèòî𳿠Óêðà¿íè.
Ìèòíèé ñêëàä Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî äî ÿêîãî ââåçåí³ ç-çà ìåæ ìèòíî¿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè òîâàðè çáåð³ãà -
þòüñÿ ï³ä ìèòíèì êîíòðîëåì áåç íàðàõóâàííÿ ïîäàòê³â ³ çáîð³â, ³ áåç çàñòîñóâàííÿ äî íèõ
íåòàðèôíîãî ðåãóëþâàííÿ òà ³íøèõ îáìåæåíü ï³ä ÷àñ çáåðåæåííÿ, à òîâàðè, ÿê³ âèâîçÿòüñÿ çà
ìåæ³ ìèòíî¿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè, çáåð³ãàþòüñÿ ï³ä ìèòíèì êîíòðîëåì ï³ñëÿ ìèòíîãî îôîðìëåííÿ
ìèòíèìè îðãàíàìè äî ôàêòè÷íîãî ¿õ âèâåçåííÿ çà ìåæ³ ìèòíî¿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè.
230
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Продовження табл. 6.1.
12
Òèì÷àñîâå
ââåçåííÿ
(âèâåçåííÿ)
Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî äî ÿêîãî òîâàðè ìîæóòü ââîçèòèñÿ íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè àáî
âèâîçèòèñÿ çà ìåæ³ ö³º¿ òåðèòî𳿠ç îáîâ’ÿçêîâèì ïîò³ì ïîâåðíåííÿì öèõ òîâàð³â áåç áóäü-ÿêèõ
çì³í, êð³ì ïðèðîäíîãî çíîñó àáî âòðàò çà íîðìàëüíèõ óìîâ òðàíñïîðòóâàííÿ
.
Ñïåö³àëüíà ìèòíà
çîíà
Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî ç ÿêèì äî òîâàð³â, ÿê³ ââîçÿòüñÿ íà òåðèòî𳿠â³äïîâ³äíèõ òèï³â
ñïåö³àëüíèõ (â³ëüíèõ) åêîíîì³÷íèõ çîí ³ç-çà ìåæ ìèòíî¿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè, à òàêîæ äî òîâàð³â,
ÿê³ âèâîçÿòüñÿ ç òåðèòî𳿠âêàçàíèõ çîí çà ìåæ³ ìèòíî¿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè, íå çàñòîñîâóºòüñÿ
òàðèôíå ³ íåòàðèôíå ðåãóëþâàííÿ, ÿêùî ³íøå íå ïåðåäáà÷åíî çàêîíîäàâñòâîì.
Ìàãàçèí áåç
ìèòíî¿ òîðã³âë³
Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî ç ÿêèì òîâàðè, à òàêîæ ñóïóòí³ òîâàðàì ðîáîòè, íå ïðèçíà÷åí³ äëÿ
âæèâàííÿ íà ìèòí³é òåðèòî𳿠Óêðà¿íè, ïåðåáóâàþòü ³ ðåàë³çóþòüñÿ ï³ä ìèòíèì êîíòðîëåì
ó ïóíêòàõ ïðîïóñêó íà ìèòíèö³ Óêðà¿íè, â³äêðèòèõ äëÿ ì³æíàðîäíîãî ñï³âòîâàðèñòâà, äðóãèõ
çîíàõ ìèòíîãî êîíòðîëþ, âèçíà÷åíèõ ìèòíèìè îðãàíàìè Óêðà¿íè, áåç íàðàõóâàííÿ ìèòà,
ïîäàòê³â, ïåðåäáà÷åíèõ íà åêñïîðò ³ ³ìïîðò òàêèõ òîâàð³â ³ áåç çàñòîñóâàííÿ íåòàðèôíîãî
ðåãóëþâàííÿ.
Ïåðåðîáêà íà
ìèòí³é òåðèòîð³¿
Óêðà¿íè
Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî ç ÿêèì ââåçåí³ íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè òîâàðè, âèãîòîâëåí³
â ³íøèõ êðà¿íàõ, ï³äëÿãàþòü ó âñòàíîâëåíèé çàêîíîäàâñòâîì ïîðÿäîê ïåðåðîáêè áåç
çàñòîñóâàííÿ äî íèõ íåòàðèôíîãî ðåãóëþâàííÿ, çà óìîâ âèâåçåííÿ çà ìåæ³ ìèòíî¿ òåðèòîð³¿
Óêðà¿íè ïðîäóêò³â ïåðåðîáêè â³äïîâ³äíî ç ìèòíèì ðåæèìîì åêñïîðòó.
Ïåðåðîáêà çà
ìåæàìè ìèòíî¿
òåðèòî𳿠Óêðà¿íè
Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî ç ÿêèì òîâàðè, ÿê³ ïåðåáóâàþòü ó â³ëüíîìó îá³ãó íà ìèòí³é
òåðèòî𳿠Óêðà¿íè, âèâîçÿòüñÿ áåç çàñòîñóâàííÿ òàðèôíîãî ³ íåòàðèôíîãî ðåãóëþâàííÿ ç ìåòîþ
¿õ ïåðåðîáêè çà ìåæàìè ìèòíî¿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè ³ ïîò³ì ç ïîâåðíåííÿì â Óêðà¿íó.
Çíèùåííÿ àáî
ðóéíóâàííÿ
Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî ç ÿêèì òîâàðè, ââåçåí³ íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè, çíèùóþòüñÿ
ï³ä ìèòíèì êîíòðîëåì àáî äîâîäÿòüñÿ äî ñòàíó, ÿêèé óíåìîæëèâëþº ¿õ âèêîðèñòàííÿ, áåç
íàðàõóâàííÿ ïîäàòê³â, âñòàíîâëåíèõ íà ³ìïîðò, à òàêîæ áåç çàñòîñóâàííÿ íåòàðèôíîãî
ðåãóëþâàííÿ äî òîâàð³â, ÿê³ áóäóòü çíèùåí³ àáî çðóéíîâàí³.
³äìîâà íà
êîðèñòü äåðæàâè
Ìèòíèé ðåæèì, â³äïîâ³äíî ç ÿêèì âëàñíèê â³äìîâëÿºòüñÿ â³ä òîâàð³â, ÿê³ ïåðåáóâàþòü ï³ä
ìèòíèì êîíòðîëåì, áåç áóäü-ÿêèõ óìîâ íà ñâîþ êîðèñòü.  ðåæèì³ â³äìîâè íà êîðèñòü äåðæàâè
íà òîâàðè íå íàðàõîâóþòüñÿ ïîäàòêè ³ çáîðè, à òàêîæ íå çàñòîñîâóºòüñÿ íåòàðèôíå
ðåãóëþâàííÿ.