Кадуріна Л.О., Стрєльнікова М.С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації
Подождите немного. Документ загружается.
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Продовження табл. 5.2.
12 3
Çà íàÿâíîñò³
îáîâ’ÿçê³â
òðåòüîãî
áàíêó
ϳäòâåð-
äæåíèé
Íåï³äòâåð-
äæåíèé
Óïîâíîâàæåíèé ÷è áóäü-ÿêèé òðåò³é áàíê íà
ïðîõàííÿ áàíêó, ùî â³äêðèâ àêðåäèòèâ ïîðÿä
ç îñòàíí³ì áåðå íà ñåáå â³äïîâ³äàëüí³ñòü çà
ïëàò³æ ç àêðåäèòèâà ïðè âèêîíàíí³
åêñïîðòåðîì óñ³õ íåîáõ³äíèõ óìîâ.
Ãàðàíò³é íå òðåáà, àëå áàíê ìຠðåòåëüíî
ïåðåâ³ðèòè çà çîâí³øí³ìè îçíàêàìè ä³éñí³ñòü
àêðåäèòèâó.
Çà ñïîñîáîì
âèêîíàííÿ
Øëÿõîì
çä³éñíåííÿ
ïëàòåæó ïî
ïðåä’ÿâëåííþ
â³äïîâ³äíèõ
äîêóìåíò³â
Çàñîáè ïî àêðåäèòèâó óïîâíîâàæåíèé áàíê-
åì³òåíò ïåðåðàõîâóº áåíåô³ö³àðó ò³ëüêè òîä³,
êîëè íàä³éäóòü äîêóìåíòè ³ ïåðåâ³ðèòüñÿ ¿õ
â³äïîâ³äí³ñòü óìîâàì àêðåäèòèâó (ï.ï. 5.5
Ïîëîæåííÿ ¹514).
Øëÿõîì
çä³éñíåííÿ
ïëàòåæó ç
ðîçñòðî÷êîþ
Øëÿõîì çä³é-
ñíåííÿ çì³øà-
íîãî ïëàòåæó
Àíàëîã³÷íî àêðåäèòèâó ïî ïðåä’ÿâëåííþ.
гçíèöÿ ò³ëüêè ñòîñóºòüñÿ òîãî, ùî îïëàòó ïî
íüîìó çä³éñíþþòü â ñòðîê, ÿêèé îáóìîâëåíèé
íà ï³äñòàâ³ âêàç³âîê àêðåäèòèâó (ï.ï. 5.6
Ïîëîæåííÿ ¹514).
Âèêîðèñòîâóþòüñÿ ïîïåðåäí³ âàð³àíòè.
Çà ñïîñîáîì
âèêîíàííÿ
Øëÿõîì
àêöåïòó
ïåðåâ³äíèõ
âåêñåë³â
(òðàòò)
Øëÿõîì íåãî-
ö³îíóâàííÿ
ßêùî àêðåäèòèâ âèêîíóþòü, àêöåïòóþ÷è âåê -
ñåëü (òðàòòó) (äîêóìåíòè ùîäî àêðåäèòèâó
íàäõîäÿòü ðàçîì ç òðàòòîþ), òî óïîâíîâàæå -
íèé áàíê-åì³òåíò, ïåðåâ³ðèâøè äîêóìåíòè, àê -
öåïòóº âåêñåëü (òðàòòó) ³ âðàõîâóº ïî íüîìó
çàñîáè) íà ïîçàáàëàíñîâîìó ðàõóíêó «Àêöåï -
òè, ÿê³ íàäàí³ áàíêîì». Â äåíü, êîëè íàñòó -
ïèòü ñòðîê ïëàòåæó, âêàçàíèé ó âåêñåë³, áàíê
ïåðåðàõóº êîøòè ïî àêðåäèòèâó íà êîðèñòü
áåíåô³ö³àðà (ï.ï. 5.7 Ïîëîæåííÿ ¹514).
Áàíê çä³éñíþº ïðèäáàííÿ (îáë³ê) ïåðåâ³äíîãî
âåêñåëÿ ïðîòè ïåðåäáà÷åíèõ äîêóìåíò³â, âðàõî -
âóþ÷è òå, ùîá áóëè äîòðèìàí³ óìîâè àêðåäèòèâó.
Çà òåðèòîð³ºþ
ðîçòàøóâàííÿ
áåíåô³ö³àðà
³ çàìîâíèêà
Åêñïîðòíèé
²ìïîðòíèé
²íîçåìíèé áàíê-åì³òåíò â³äêðèâຠéîãî íà
êîðèñòü áåíåô³ö³àðà, ðîçòàøîâàíîãî íà òåðè -
òî𳿠Óêðà¿íè (ï.ï. 1.4 Ïîëîæåííÿ ¹514).
Óïîâíîâàæåíèé áàíê-åì³òåíò â³äêðèâຠéîãî
çà äîðó÷åííÿì çàìîâíèêà àêðåäèòèâà àáî â³ä
âëàñíîãî ³ìåí³ íà êîðèñòü áåíåô³ö³àðà, ðîçòà -
øîâàíîãî â Óêðà¿í³ àáî çà ¿¿ ìåæàìè, çà óìîâè ,
ùî áóäå â³äêðèòèé òðàíñôåðàáåëüíèé (ïåðå -
â³äíèé) àêðåäèòèâ (ï.ï. 1.4 Ïîëîæåííÿ ¹514).
191
Найбільш поширене використання серед акредитивів за способом ви+
конання — акредитив по пред’явленню, за який розраховуються з бе+
нефіціаром безпосередньо після пред’явлення документів, а також акреди+
тив зі змішаним платежем.
Крім перелічених акредитивів у світовій практиці застосовуються такі
види акредитивів:
– револьверний (поновлювальний) акредитив автоматично віднов+
люється банком+емітентом на колишніх умовах до початкової суми. Такий
акредитив зручний при сплаті серії постачань товарів, тобто коли вони над+
ходять частками через визначений інтервал часу.
Револьверні акредитиви бувають кумулятивні і некумулятивні.
Під час використання кумулятивного акредитиву переносять зали+
шок з одного періоду на наступний період.
За використання некумулятивного акредитиву повертають невико+
ристаний залишок;
– резервний акредитив — це обов’язок банку сплатити по акредити+
ву на користь бенефіціара гарантійну суму, тобто коли заявник не виконає
своїх обов’язків перед бенефіціаром. Резервний акредитив має характер
гарантії. Найчастіше його використовують у США, де банкам забороняють
емітувати гарантії в тій формі, в якій їх випускають європейські банки.
Коли заявник не виконує своїх обов’язків, акредитив втрачає свою силу під
час закінчення строку його дії. Віддають перевагу резервному акредитиву
ніж банківським гарантіям, тому що він дозволяє запобігти юридичних ри+
зиків, які пов’язані з національним законодавством, згідно з яким випус+
кають гарантії;
– акредитив з червоною смугою — в даному випадку бенефіціара
авансують в межах акредитиву, поки він не відвантажить товар. Аванс
може бути передбачений на фінансування виробництва або на закупівлю
товару;
– компенсаційний акредитив (бек+ту+бек) — акредитив для транзит+
ної торгівлі. Банк посередника відкриває допоміжний (другий) акредитив
під забезпечення першого (як правило, безвідзивного і підтверджувально+
го) на користь посередника.
Цей вид акредитиву використовують тоді, коли необхідно перевести
акредитив на умови, які відрізняються від тих, що записані в Уніфікова+
них правилах. Наприклад, якщо перший акредитив відкритий у другій ва+
люті, ніж це передбачено контрактом на постачання товарів. Документи по
компенсаційному акредитиву не можуть використовуватися для надходжен+
ня платежу по першому акредитиву;
192
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
– трансферабельний (перевідний) акредитив — передбачає передачу
прав на надходження засобів по акредитиву одному або декільком особам. По+
купець відкриває на користь торгового посередника (першого бенефіціара)
безвідзивний документарний трансферабельний акредитив. Після чого посе+
редник може доручити банку перевести акредитив (повністю або частково)
на користь свого постачальника (другого бенефіціара). Других бенефіціарів
може бути багато, але перевести акредитив дозволяється тільки один раз.
Цей акредитив можна застосовувати коли український посередник
має контракти з покупцем+іноземцем і продавцем+іноземцем в одній валюті.
Але українські банки, які обслуговують посередника, тоді вимагають щоб:
– заявитель відкрив акредитив у банку+емітенті, щоб перевести по+
криття в український банк;
– акредитив підтвердив першокласний або рамбурський банк;
– акредитив відкрив першокласний банк.
У міжнародній торгівлі документарні акредитиви виконують подвійну
функцію: методу платежу та методу фінансування (комерційний кредит)
(рис. 5.4).
Схема реалізації акредитиву з експорту
Рис. 5.4. Схема реалізації акредитиву з експорту
193
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Документарний акредитив — це угода, в силу якої банк, що діє на
прохання та на підставі інструкції свого клієнта або від свого імені,
повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або оплатити
(акцептувати чи негоціювати) тратти проти передбачених
документів, якщо дотримані всі умови акредитиву.
1
6
5 7 8 2
4
9 3
10
Óêðà¿íñüêèé
åêñïîðòåð
Óïîâíîâàæåíèé
áàíê
Áàíê-åì³òåíò
ϳäòâåðäæóâàëü-
íèé áàíê
²íîçåìíèé
ïîêóïåöü
1. Український експортер й іноземний покупець укладають зовнішньо+
економічний договір (контракт), що передбачає платіж за допомогою до+
кументарного акредитиву.
2. Іноземний покупець звертається з заявою в банк+емітент із прохан+
ням виставити акредитив на користь продавця (експортера).
3. Іноземний покупець забезпечує підтвердження акредитиву іншим
банком+кореспондентом уповноваженого банку, якщо акредитив відкритий
банком+емітентом, що не є кореспондентом уповноваженого банку.
4. Емітент+банк — емітент запитує уповноважений банк (авізуючий
банк) авізувати акредитив.
5. Авізуючий банк сповіщає українського експортера про те, що йому
відкритий акредитив.
6. Український експортер відвантажує на адресу іноземного покупця
товари.
7. Український експортер надає в уповноважений банк документи, що
свідчать про відвантаження товару.
8. Уповноважений банк перевіряє документи й здійснює платіж за ак+
редитивом.
9. Уповноважений банк направляє документи в банк+емітент.
10. Банк+емітент перевіряє документи й надає відшкодування упов+
новаженому банку.
У контракті мають бути чітко визначені всі умови майбутнього акре+
дитиву:
1. Коли експортер має дати своєму банку інструкції про відкриття ак+
редитиву (зазвичай 15–45 днів до початку відвантаження товару; або че+
рез декілька днів з дати підписання контракту).
2. Коли експортер має повідомити імпортера про готовність товару до
відвантаження.
3. Коли банки будуть виступати в ролі емітента.
4. Які документи, що свідчать про здійснення відвантаження, має на+
дати експортер у свій банк, щоб одержати гроші за товар.
5. Який строк дії акредитиву, тобто протягом якого часу експортер мо+
же одержати гроші проти наданих документів (зазвичай від 30 до 150 днів,
але не більш одного року).
6. Вид акредитиву.
7. Спосіб виконання акредитиву (шляхом негайного платежу
по пред’явленні документів, платежу з розстрочкою в обумовлений термін
і т. п.).
8. Інші умови, залежно від виду акредитиву.
194
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
У розрахунках по українському експорту акредитиви відкривають, як
правило, іноземні банки з авізуванням їх через державні банки. Найвигіднішим
у такому випадку є призначення уповноваженого українського банку вико+
навчим. Він отримує можливість вимагати суми платежів від банку+емітен+
та або третього (рамбурсувального) банку максимально швидким способом.
Якщо експортний акредитив виконується іноземним банком, отримання пла+
тежу може затриматися на тривалий період через недосконалу роботу пошти.
У табл. 5.3 наведені два варіанти акредитивів по експортних операціях.
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Таблиця 5.3.
Платіжні умови зовнішньоекономічного контракту з експорту
Ïëàò³æí³ óìîâè áåçâ³äçèâíîãî
íåï³äòâåðäæåíîãî äîêóìåíòàðíîãî
àêðåäèòèâó ç âèêîíàííÿì ó áàíêó
Ïðîäàâöÿ
Ïëàò³æí³ óìîâè áåçâ³äçèâíîãî íå -
ï³äòâåðäæåíîãî íåïîêðèòîãî äîêó -
ìåíòàðíîãî àêðåäèòèâó ç âèêîíàí -
íÿì â óêðà¿íñüêîìó (áàíêó Ïðîäàâöÿ )
Îïëàòà çà Òîâàð, ÿêèé íàäõîäèòü çã³ä -
íî ç Êîíòðàêòîì, çä³éñíþºòüñÿ â äî -
ëàðàõ ÑØÀ (àáî ³íø³é âàëþò³) ó ôîð -
ì³ áåçâ³äçèâíîãî íåï³äòâåðäæåíîãî
äîêóìåíòàðíîãî àêðåäèòèâó. Îñòàíí³é
â³äêðèâàºòüñÿ çà äîðó÷åííÿì Ïîêóïöÿ
Áàíêîì-åì³òåíòîì íà êîðèñòü
Ïðîäàâöÿ áåçïîñåðåäíüî ó Âèêîíó -
þ÷îìó áàíêó (âêàçóºòüñÿ áàíê).
Âèêîíóþ÷èì áàíêîì º Áàíê Ïîêóïöÿ.
Îïëàòà çà Òîâàð, ÿêèé íàäõîäèòü çã³ä -
íî ç Êîíòðàêòîì, çä³éñíþºòüñÿ â äî -
ëàðàõ ÑØÀ (àáî ³íø³é âàëþò³) ó ôîð -
ì³ áåçâ³äçèâíîãî íåï³äòâåðäæåíîãî
äîêóìåíòàðíîãî àêðåäèòèâó. Îñòàíí³é
â³äêðèâàºòüñÿ çà äîðó÷åííÿì Ïîêóïöÿ
Áàíêîì-åì³òåíòîì íà êîðèñòü
Ïðîäàâöÿ áåçïîñåðåäíüî íà
Âèêîíóþ÷èé áàíê (âêàçóºòüñÿ áàíê).
Âèêîíóþ÷èì áàíêîì º Áàíê Ïîêóïöÿ.
Àêðåäèòèâ â³äêðèâàºòüñÿ ïðîòÿãîì ____ äí³â ç äàòè ï³äïèñàííÿ Êîíòðàêòó.
Ñòðîê 䳿 àêðåäèòèâó ______äåíü.
Ïëàò³æ ïî àêðåäèòèâó áóäå çä³éñíþâàòèñÿ ïðîòè íàäàííÿ Ïðîäàâöåì òàêèõ
äîêóìåíò³â:
– êîìåðö³éíîãî ðàõóíêó ç âèçíà÷åííÿì íîìåðà ³ äàòè Êîíòðàêòó, à òàêîæ
íîìåðà àêðåäèòèâó (îðèã³íàë, êîï³ÿ);
– òîâàðíî-òðàíñïîðòíî¿ íàêëàäíî¿ (îðèã³íàë);
– óïàêóâàëüíîãî ëèñòà (îðèã³íàë);
– ñåðòèô³êàòà ÿêîñò³ (îðèã³íàë).
×àñòêîâ³ ïîñòàâêè ³ ïåðåâàíòàæåííÿ òîâàðó çàáîðîíåí³ (àáî: ÷àñòêîâ³
ïîñòàâêè òîâàðó äîçâîëÿþòüñÿ: ïåðåâàíòàæåííÿ òîâàðó çàáîðîíåíî).
Áàíê³âñüê³ âèòðàòè íà òåðèòî𳿠êðà¿íè Ïîêóïöÿ ñïëà÷óþòüñÿ Ïîêóïöåì,
à çà ¿¿ ìåæàìè Ïðîäàâöåì.
Ó âèïàäêó íå äîòðèìàííÿ óìîâ àêðåäèòèâó óìîâàì Êîíòðàêòó Ïîêóïåöü
çîáîâ’ÿçàíèé çàáåçïå÷èòè âíåñîê â³äïîâ³äíèõ çì³í â óìîâè àêðåäèòèâó.
Àêðåäèòèâ, ÿêèé â³äêðèâàºòüñÿ çã³äíî ç óêëàäåíèì Êîíòðàêòîì, ï³ä÷èíÿºòüñÿ
Óí³ô³êîâàíèì ïðàâèëàì ³ óìîâàì äëÿ äîêóìåíòàðíèõ àêðåäèòèâ³â, ¹ 500,
â ðåäàêö³¿ 1993 ðîêó.
195
Разом з заявою на відкриття акредитиву заявник надає уповноваже+
ному банку+емітенту оригінал і завірену копію зовнішньоекономічного до+
говору. Його розділ «Порядок проведення розрахунків» повинен містити
ті самі вимоги, що і заява на акредитив. В табл. 5.4 наведений вид платіжних
умов двох різних акредитивів.
196
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Таблиця 5.4.
Платіжні умови зовнішньоекономічного контракту з імпорту
Ïëàò³æí³ óìîâè áåçâ³äçèâíîãî
íåï³äòâåðäæåíîãî ïîêðèòîãî
(àáî íåïîêðèòîãî)
äîêóìåíòàðíîãî àêðåäèòèâó
Ïëàò³æí³ óìîâè áåçâ³äçèâíîãî
ï³äòâåðäæåíîãî ïîêðèòîãî
(àáî íåïîêðèòîãî)
äîêóìåíòàðíîãî àêðåäèòèâó
Îïëàòà çà Òîâàð, ÿêèé íàäõîäèòü çã³ä -
íî ç Êîíòðàêòîì, çä³éñíþºòüñÿ â äîëà -
ðàõ ÑØÀ (àáî ³íø³é âàëþò³) ó ôîðì³
áåçâ³äçèâíîãî íåï³äòâåðäæåíîãî
äîêóìåíòàðíîãî àêðåäèòèâó. Îñòàíí³é
â³äêðèâàºòüñÿ çà äîðó÷åííÿì Ïîêóïöÿ
Áàíêîì-åì³òåíòîì íà êîðèñòü
Ïðîäàâöÿ ÷åðåç âèêîíóþ÷èé áàíê
(âêàçóºòüñÿ áàíê).
Îïëàòà çà òîâàð, ÿêèé íàäõîäèòü çã³ä -
íî ç Êîíòðàêòîì, çä³éñíþºòüñÿ â äîëà -
ðàõ ÑØÀ (àáî ³íø³é âàëþò³) ó ôîðì³
áåçâ³äçèâíîãî ï³äòâåðäæåíîãî
ïåðøîêëàñíèì ³íîçåìíèì áàíêîì,
ÿêèé âèáèðàºòüñÿ ³ óçãîäæóºòüñÿ
ñòîðîíàìè Êîíòðàêòó, äîêóìåíòàðíîãî
àêðèäèòèâó. Îñòàíí³é â³äêðèâàºòüñÿ
çà äîðó÷åííÿì Ïîêóïöÿ áàíêîì-
åì³òåíòîì íà êîðèñòü Ïðîäàâöÿ ÷åðåç
âèêîíóþ÷èé áàíê.
Àêðåäèòèâ â³äêðèâàºòüñÿ ïðîòÿãîì ____ äí³â ç äàòè ï³äïèñàííÿ Êîíòðàêòó.
Ñòðîê 䳿 àêðåäèòèâó ______äåíü.
Ïëàò³æ ïî àêðåäèòèâó áóäå çä³éñíþâàòèñÿ ïðîòè íàäàííÿ Ïðîäàâöåì òàêèõ
äîêóìåíò³â:
– êîìåðö³éíîãî ðàõóíêó ç âèçíà÷åííÿì íîìåðà ³ äàòè Êîíòðàêòó, à òàêîæ
íîìåðà àêðåäèòèâó (îðèã³íàë, êîï³ÿ);
– òîâàðíî-òðàíñïîðòíî¿ íàêëàäíî¿ (îðèã³íàë);
– óïàêóâàëüíîãî ëèñòà (îðèã³íàë);
– ñåðòèô³êàòà ÿêîñò³ (îðèã³íàë).
×àñòêîâ³ ïîñòàâêè ³ ïåðåâàíòàæåííÿ òîâàðó çàáîðîíåí³ (àáî: ÷àñòêîâ³
ïîñòàâêè òîâàðó äîçâîëÿþòüñÿ: ïåðåâàíòàæåííÿ òîâàðó çàáîðîíåíî).
Áàíê³âñüê³ âèòðàòè íà òåðèòî𳿠êðà¿íè Ïîêóïöÿ ñïëà÷óþòüñÿ Ïîêóïöåì,
à çà ¿¿ ìåæàìè Ïðîäàâöåì.
Ó âèïàäêó íå äîòðèìàííÿ óìîâ àêðåäèòèâó óìîâàì Êîíòðàêòó Ïîêóïåöü
çîáîâ’ÿçàíèé çàáåçïå÷èòè âíåñîê â³äïîâ³äíèõ çì³í â óìîâè àêðåäèòèâó.
Àêðåäèòèâ, ÿêèé â³äêðèâàºòüñÿ çã³äíî ç óêëàäåíèì Êîíòðàêòîì, ï³ä÷èíÿºòüñÿ
Óí³ô³êîâàíèì ïðàâèëàì ³ óìîâàì äëÿ äîêóìåíòàðíèõ àêðåäèòèâ³â, ¹500,
â ðåäàêö³¿ 1993 ðîêó.
При розрахунках по імпорту слід використовувати акредитиви, які
передбачають платежі в українському банку+емітенті проти надходження
від іноземного експортера документів. Це дає змогу запобігти можливому
заморожуванню валютних коштів державних організацій та банків на ра+
хунках іноземних банків.
Акредитивна форма розрахунків може здійснюватися як за товари (по+
слуги), що експортуються з України, так і за товари (послуги), що імпор+
туються в Україну.
Документарний акредитив є лише методом платежу (формою розра+
хунків). Як засіб платежу в розрахунках між резидентами і нерезидентами
в межах торговельного обороту може використовуватися іноземна або
національна валюта України.
Облік розрахунків акредитивами ведеться на рахунках 313 «Інші рахун+
ки в банку в національній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній
валюті» — у разі відкриття покритого акредитиву, на рахунках 601 «Коротко+
строкові кредити банків в національній валюті» та 602 «Короткострокові
кредити банків в іноземній валюті» — у разі відкриття непокритого акре+
дитиву.
Розрахунки в іноземній валюті здійснюються тільки через уповнова+
жені банки, а розрахунки у національній валюті України з іноземними
контрагентами можливі тільки за умови отримання індивідуальної ліцензії
Національного банку України.
Для резидентів розрахунки акредитивами (з точки зору оподаткуван+
ня) вигідніші покупцеві. Натомість, постачальник ризикує здійснити
іммобілізацію власних оборотних коштів, якщо протягом звітного періоду
сума грошових коштів по відвантажених товарах не буде списана з акре+
дитиву покупця.
Акредитивна форма розрахунків найбільш вигідна для експортера, бо
це тверде і надійне забезпечення платежу, отриманого, як правило, до по+
чатку відвантаження. Здійснення платежу за акредитивом не пов’язане зі
згодою покупця на оплату товару. Крім того, експортер має можливість
отримати платіж по акредитиву максимально швидким способом. Врешті+
решт, бенефіціар може отримати під заставу акредитиву пільговий кредит
банку. В той же час, акредитив вважають найскладнішою формою розра+
хунків для експортера, оскільки отримання платежу пов’язане з правиль+
ним оформленням документів і своєчасним поданням їх у банк. Таким чи+
ном, можна визначити основні переваги:
– надійність, гарантія оплати;
197
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
– вивільнення оборотних коштів (за умов використання банківської
гарантії) для імпортера і швидкість отримання виторгу для експортера;
– частіше безваріантна форма розрахунку по експортно+імпортних
операціях;
– використання акредитиву при податковому маневруванні.
Основними недоліками акредитивної форми розрахунків для кон+
трагентів є, по+перше, певні витрати часу на проведення документів че+
рез банк і, по+друге, висока вартість акредитиву. За проведення операцій
(відкриття, авізування, підтвердження, прийом та перевірку документів
по акредитивах) банки стягують комісію, яка залежить від суми акреди+
тиву.
Найпростіший акредитив (відкриття, перевірка, платіж) обійдеться
імпортеру мінімум у 0,6% суми угоди, але не менше ніж 200 доларів США.
При здійсненні складних акредитивних операцій комісійні можуть скла+
дати від 1% до 2%. Частку витрат (причому значну) бере на себе експор+
тер. У середньому банкам+посередникам дістається близько 3% вартості
контракту.
В міжнародній практиці за послуги банку+емітента платить імпортер,
а за послуги банку+бенефіціара платить експортер.
Якщо акредитив передбачає складні розрахунки або збільшення їх
кількості, то банки залишають за собою право збільшувати комісій+
ні в 1,5–2 рази. У випадку анулювання акредитиву комісійні не поверта+
ються.
Таким чином, недоліками акредитиву є:
– великі комісійні банків (до 3%);
– тривале вивільнення оборотних коштів за необхідності їх депонуван+
ня (покриття акредитиву);
– можливість невиконання акредитиву через формальну неточність
у документах або різночитаннях з боку банків;
– складність розрахунків, можливість шахрайства на якомусь етапі.
В загальному обсязі міжнародних розрахунків частка акредитивної
форми незначна. Серед українських підприємств такій формі розрахунків
надають перевагу експортери, що постачають свою продукцію в країни, які
розвиваються, законодавство яких обмежує застосування прямого пере+
казу і виходячи з вимог покупця для забезпечення умов торговельної
угоди.
На більш поширене використання акредитивної форми розрахунків
в Україні впливає:
– використання акредитиву тільки через платіж бенефіціару;
198
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
– неможливість переказу акредитиву, тобто розрахунків з іншими бе+
нефіціарами;
– строк акредитиву, що виставляється, не має перевищувати 15 днів.
Приклад 1
Між ВАТ «Зорі» і нерезидентом укладена угода на надання резиден+
том послуг, контрактна вартість яких складає 4000 доларів США.
Відповідно до контракту, форма розрахунків акредитивна.
2.05 п. р. резидент повідомив нерезидента про готовність надати по+
слуги.
10.05 п. р. повідомлено резидента авізуючим банком про відкриття йо+
му акредитиву на суму контракту.
25.05 п. р. підписано акт наданих послуг між резидентом і нерезидентом.
Собівартість послуг складає 18000 грн.
5.06 п. р. передані резидентом у банк документи, передбачені умова+
ми договору про відкриття акредитиву.
8.06 п. р. здійснено платіж в іноземній валюті на користь продавця як
платіж по акредитиву.
Необхідно:
скласти журнал реєстрації господарсь+
ких операцій;
вказати первинні документи;
здійснити розрахунки.
Рішення
199
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Äàòà Êóðñ ÍÁÓ ãðí./$
25.05 5,20
31.05
5,22
8.06 5,19
Êîðåñïîíäåíö³ÿ
ðàõóíê³â
¹
ïï
Äàòà Çì³ñò ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿
äåáåò êðåäèò
Ñóìà,
ãðí.
12 3 4 5 6
4000$1 25.05 ϳäïèñàíî àêò ïðî íàäàííÿ
ïîñëóã íåðåçèäåíòó
Âàëîâ³ äîõîäè.
362
703
20800
2 25.05 ³äîáðàæåíî ñîá³âàðò³ñòü
íàäàíèõ ïîñëóã.
903 23 18000
3
25.05
Ó ñêëàä³ ô³íàíñîâîãî ðåçóëüòàòó
â³äîáðàæåíî îïåðàö³þ ç åêñïîðòó
ïîñëóã:
– äîõ³ä â³ä íàäàíèõ ïîñëóã;
– ñîá³âàðò³ñòü íàäàíèõ ïîñëóã.
703
791
791
903
20800
18000
Продовження рішення
Приклад 2
Відповідно до укладеної угоди, резидент — ВАТ «Зорі» отримує по+
слуги (імпортує) від нерезидента.
Вартість послуг 6000 доларів США.
3.03 п. р. перераховані валютні кошти на спеціальний рахунок упов+
новаженого банку для виконання умов акредитиву в сумі 6000 дола+
рів США.
Комісійна винагорода банку за надані послуги складає 300 грн.
4.03 п. р. надійшло повідомлення про відкриття акредитиву.
12.04 п. р. передані документи в уповноважений банк нерезидента, які
підтверджують виконання послуг.
14.04 п. р. отримані документи уповноваженим банком ВАТ «Зорі»
про надання послуг, після чого банк перерахував кошти.
14.04 п. р. передані документи про надання послуг ВАТ «Зорі».
Необхідно:
скласти журнал реєстрації господарсь+
ких операцій;
вказати первинні документи;
здійснити розрахунки.
200
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
12 3 4 5 6
4 31.05
³äîáðàæåíî ïåðåðàõóíîê
äåá³òîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ íà
ê³íåöü çâ³òíîãî ì³ñÿöÿ:
(5,22 – 5,20)õ4000$ = 80 ãðí.
362 714 80
5 31.05 Ïîçèòèâíà êóðñîâà ð³çíèöÿ
â³äíåñåíà íà ô³íàíñîâèé
ðåçóëüòàò.
714 791 80
4000$6 8.06 Çàðàõîâàíî ³íîçåìíó âàëþòó, ÿêà
íàä³éøëà â³ä íåðåçèäåíòà â ðà-
õóíîê îïëàòè íàäàíèõ ïîñëóã.
3123 362
18000
7 8.06 ³äîáðàæåíî ïåðåðàõóíîê äåá³-
òîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ íà ìî-
ìåíò ¿¿ ïîãàøåííÿ:
(5,22 – 5,19)õ4000$ = 120 ãðí.
945 362 120
8 8.06 Ïîçèòèâíà êóðñîâà ð³çíèöÿ
â³äíåñåíà íà ô³íàíñîâèé
ðåçóëüòàò.
791 945 120
Äàòà Êóðñ ÍÁÓ ãðí./$
3.03 5,25
14.04 5,30