Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

181

Рис. 10.1

Управління запасами ускладнюється швидко змінюваними

ситуаціями, в яких здійснюється планування закупівель і ство-

рення запасів. Запаси завжди видаються або надто великими,

або надто малими, або не того виду, або зберігаються не в тому

місці. Зі зміною економічних умов те, що вважалося надто ма-

лим на одному етапі, може легко перетворитися на надто вели-

ке на іншому.

Понад двадцять років тому західні економісти намагалися

встановити, до якої міри може зберігатися незмінним співвідно-

шення рівнів запасів і збуту [82, с. 204]. Рівняння “фіксованого

акселератора” має такий вигляд:

J = kD,

де J — рівень запасів, одиниць; k — коефіцієнт нерівномірності

попиту; D — обсяг попиту.

Така проста залежність не відповідає реальному рівню за-

пасів.

Застосовуючи модифікований варіант цього “акселератора”

(“гнучкий акселератор”) і великий обсяг даних за тривалий пе-

ріод, західні дослідники дійшли висновку, що підприємства

лише частково нормують свої запаси, наближуючи їх до необхід-

ного рівня.

Так, підприємства за рік різницю між бажаним і фактичним

рівнями запасів можуть скоротити лише на 50 %. Таку зміну по-

яснюють переважно вдосконаленням управління запасами на ос-

нові використання ПЕОМ.

Переваги

Забезпечують безперервність

процесу виробництва та збуту, є

буфером для вирівнювання коли-

вань попиту в поставках та вироб-

ництві, підвищують надійність

логістичного ланцюга

Запаси

Недоліки

Заморожуються значні фінансові

ресурси та обсяги товарно-ма-

теріальних цінностей, які могли

бути спрямовані на інші цілі

182

10.2. Мотивація формування запасів

і причини їх створення

На думку вчених, формування і зберігання матеріальних за-

пасів істотно впливають на ефективність функціонування всіх сфер

діяльності підприємства, що виявляється в такому [69, с. 200]:

• маркетинг бажає високого сервісу обслуговування клієнтів

та необхідного поповнення складів запасами на замовлен-

ня для формування доступності та зустрічного задоволення

потреб клієнтів;

• виробнича сфера бажає довготривалого виробництва товару

та зменшення витрат, а також раннього виробництва сезон-

них продуктів для замовлень з метою мінімізації виробни-

чих витрат;

• фінанси бажають невеликих запасів на замовлення для

підвищення оборотів товару, зниження поточних активів та

досягнення високих темпів “утилізації” капіталу.

Зазначене актуалізує конфлікт між фінансами, маркетингом

та сферою торгівлі. Дискусія про вузлові проблеми засвідчує, що

перебої у формуванні запасів для торгівлі можуть спричинити

збільшення поточних витрат. Разом з тим додаткові витрати мо-

жуть сприяти зменшенню залучених коштів або збільшити обся-

ги продажу.

Отже, матеріальний запас підвищує надійність виробництва

або складських функцій, що виконуються організацією. Основ-

ними причинами мотивації нагромадження матеріальних за-

пасів є закупівельна економія, економія при транспортуванні,

фонд безпеки, спекулятивні закупівлі, сезонне забезпечення та

використання ресурсів підтримки.

Насамперед розглянемо мотиви нагромадження матеріальних

запасів [69, с. 201–202].

1. Нагромадження поточних запасів сировини сприяє реаліза-

ції режиму економії при закупівлі. Підприємство може купувати

великі обсяги сировини за оптовими цінами. Разом з тим вони

повинні вкладатися між знижками та вартістю зберігання. Поки

вартість зберігання буде нижчою від економії від знижок, під-

приємства нагромаджуватимуть матеріальні запаси.

2. Нагромадження матеріальних запасів може сприяти транс-

портному заощадженню, оскільки закуповуються великі обсяги

183

продукції і заявляється можливість транспортування великими

партіями.

3. Запобігання зупиненню виробництва в непередбачуваному

випадку. Підприємства тримають певні обсяги запасу як буфер

або страховий фонд на випадок виникнення проблем з доставкою

або виконанням замовлень.

4. Фізичне нагромадження поточних запасів може утворюва-

тися через спекулятивні закупівлі або убезпечення від страйків,

підвищення цін, змін у політиці, затримань поставок.

5. Можливості створення сезонних запасів. Деякі продукти

(сільськогосподарські) доступні тільки в певну пору року. Нагро-

мадження таких продуктів необхідне для забезпечення потреб

протягом року.

6. Підтримка запасних джерел, тобто дрібних постачальників і

виробників, що випускають напівфабрикати. Виробники можуть

використовувати цих постачальників так само, як підприємства

використовують загальні великі склади: коли вони не мають до-

статнього резерву потужності для забезпечення максимальних

вимог, вони купують напівфабрикати у постачальників.

Тепер розглянемо мотиви нагромадження запасів фізичного

розподілу [69, с. 202–203].

1. Економія від перевезень за рахунок навантаження товарів у

спеціальну тару на автомобілі та причепи. Поки економія від пе-

ревезень нижча від складських витрат, доцільніше завантажува-

ти великі обсяги. Підприємства можуть надавати вищий рівень

сервісу і зменшити сумарні витрати.

2. Прагнення підприємств до зменшення виробничих витрат

за максимальної потужності. Це означає, що підприємства ви-

роблятимуть продукцію на майбутнє, очікуючи на замовлення.

З огляду на це вони можуть продати всю продукцію, що призведе

до її нагромадження. Разом з тим виграш виявиться в підвищен-

ні її якості та зменшенні витрат.

3. Сезонний попит на товар. Підприємство може неефективно

виробляти продукцію під час пікового попиту на неї. Тому може

виробляти продукцію з меншими витратами при відповідно мен-

ших потужностях та мати склади для нагромадження продукції

під пікові сезонні вимоги.

4. З позицій ринку для утримання запасів розподілу важли-

вим є поліпшення сервісу клієнтів та зниження збитків на втра-

184

ти продажу. Запаси доцільно нагромаджувати в безпосередній

близькості до клієнтів для забезпечення зручності вчасної до-

ставки. Виграш досягається від зниження втрат непродажу.

5. Нагромадження фізичного запасу утримує постійних пра-

цівників, оскільки це забезпечує збереження кваліфікованої ро-

бочої сили, а отже, довготривалих витрат на формування трудо-

вого потенціалу.

Причинами створення матеріальних запасів є такі [20, с. 184–

186]:

• ймовірність порушення встановленого графіку поставок;

• можливість коливання попиту;

• сезонні коливання виробництва окремих видів товару;

• знижки за купівлю великої партії товару;

• витрати, пов’язані з оформленням замовлень;

• можливість рівномірного виконання операцій продажу та

розподілу;

• можливість негайного обслуговування покупців;

• зведення до мінімуму простоїв.

10.3. Класифікація запасів у логістиці

Існують різні класифікації запасів [20, с. 187–188, 113,

с. 132–134; 130, с. 284–287].

Класифікація запасів у логістиці здійснюється за такими оз-

наками:

• місцем знаходження продукції в логістичному каналі (лан-

цюзі) і її виду (рис. 10.2);

• відношенням до базисних логістичних активів (рис. 10.3);

• відношенням до комплексних логістичних активів

(рис. 10.4);

• функціональним призначенням (рис. 10.5);

• відношенням до ланцюгів логістичної системи або логістич-

них посередників (рис. 10.6);

• за часом обліку (рис. 10.7).

185

Рис. 10.2

Рис. 10.3

зворотних

відходів

матеріальних

ресурсів

незавершеного

виробництва

готової

продукції

тари

Запаси

збутові (товарні) сукупнівиробничі

у постачанні

Запаси ма-

теріальних

ресурсів і

незавершеного

виробництва,

призначені для

забезпечення

виробничого роз-

кладу в межах

виробничо-тех-

нологічних під-

розділів фірми

Запаси готової

продукції, що

перебувають на

складах гото-

вої продукції

фірми-виробника

і в дистрибу-

тивній мережі,

призначені для

задоволення по-

питу споживачів.

Постачальниць-

кі, виробничі та

збутові запаси

становлять су-

купні матеріаль-

ні запаси фірми,

що є об’єктом

оптимізації

логістичного

менеджменту з

позицій загаль-

них витрат

Матеріальні ре-

сурси, що розмі-

щуються в логіс-

тичних кана лах

(ланцюгах) — від

постачальни-

ків до складів

матеріальних

ресурсів това-

ровиробника,

призначені для

забезпечення

виробництва го-

тової продукції

Охоплюють сиро-

вину, основні

та допоміжні

матеріали, напів-

фабрикати, дета-

лі, готові вироби,

а також запасні

частини для

ремонту засобів

виробництва

186

Рис. 10.5. Початок

Запаси матеріальних

ресурсів, незаверше-

ного виробництва або

готової продукції, що

транспортуються логіс-

тичними ланцюгами

Запаси продукції на

складах різного типу

і рівня логістичних

ланцюгів як внутріш-

ньофірмових, так і ло-

гістичних посередників

Специфічні складські

запаси, що перебувають

у процесі вантажопере-

робки без логістичної

операції зберігання (кон-

солідація, сортування)

вантажопереробкитранзитні

Запаси

складські

Рис. 10.4

Забезпечують неперервність постачання виробничого про-

цесу між двома поставками, а також організацію торгівлі

та обслуговування; становлять основну частину виробни-

чих та товарних запасів; це постійно-змінні запаси

Виокремлюються з виробничих запасів при необхідності

додаткової їх підготовки перед використанням у вироб-

ництві (наприклад, сушіння лісу). Формуються при необ-

хідності підготувати товари до видачі споживачам

Призначені для неперервного постачання та обслугову-

вання за непередбачених обставин: відхилення в періо-

дичності та розмірі партії поставок від запланованих,

зміни інтенсивності споживання, затримання поставок та

ін. У розрізі цих запасів існує резервний запас як резуль-

тат можливої помилки при розрахунку обсягу попиту чи

пропозиції. У виробництві вони убезпечують від страй-

ків, запізнень поставок тощо. Резерви готової продукції

убезпечують від непередбаченого попиту або виробничих

помилок. Це постійні запаси; за роботи недоторканні

Утворюються при сезонному характері виробництва продук-

ції, її споживання або транспортування. Ці запаси повинні

забезпечити нормальну роботу підприємства під час сезон-

ної перерви виробництва, споживання або транспортуван-

ня продукції. У розрізі цих запасів можуть існувати запаси,

що створюються у зв’язку з очікуванням певних подій. Такі

запаси створюються для відомих наперед потреб, перед пев-

ними подіями і тому меншою мірою піддаються ризику

Запаси

поточні

підготовчі

гарантійні

сезонні

187

Рис. 10.5. Закінчення

Рис. 10.6

перехідні

Це залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного

періоду, що призначені для забезпечення неперервності

виробництва та споживання у звітному та наступному пе-

ріодах до наступної поставки

просування Формуються і підтримуються в дистрибутивних каналах

для швидкої реакції на маркетингову політику просуван-

ня товару на ринок, що супроводжується широкомасш-

табною рекламою у ЗМІ

спекулятивні Зазвичай створюються для захисту від можливого підви-

щення цін на них або введення протекціоністських квот

чи тарифів

транзитні Використовуються для складування товарів та розподі-

лу каналів зв’язку підприємства з постачальниками та

клієнтами, а також між внутрішніми транспортними пун-

ктами. Формуються у зв’язку з потребою переміщувати

сировину з одного пункту в інший. Такі запаси залежать

від місця знаходження та виду транспорту

циклічні Формуються в результаті прийняття рішення про закупів-

лю, вироблення або продавання партіями, а не окремими

виробами. Ці запаси формуються в різних місцях системи

виробництва

автономні Надають можливість здійснювати діяльність у різних

пунктах з відносною незалежністю один від одного. Обсяг

і місцезнаходження цих запасів, проміжного продукту і

готової продукції залежать від переваг підвищеної опера-

ційної гнучкості та витрат на їх утримання

Запаси

у постачальників

у споживачів

у посередників

фізичного

розподілу

у торговельних

посередників

188

Розмір

замовлення S

max

— максимальний бажаний рівень запасу

R — граничний рівень запасу

St — поточний рівень запасу

Sg — гарантійний

обсяг запасу

Час обліку

Рис. 10.7

10.4. Функції запасів

Насамперед з’ясуємо питання, навіщо класифікувати запаси

за функціями [79]. Відповідь — у ступені контролю кожного їх

типу. Деякі типи запасів фіксовані та неконтрольовані, інші —

контрольовані (у віддаленій перспективі всі типи запасів будуть

контрольовані). Директива скоротити загальний рівень запасів

на 20 % відповідно до політики закупівель, маркетингу і попе-

Запаси

Визначають рівень запасів, економічно доцільний у кон-

кретній системі управління запасами. У різних системах

управління ці запаси використовуються як орієнтир для

розрахунку розміру замовлення

Використовуються для певного моменту видачі наступ-

ного замовлення

Відповідають рівню запасів у будь-який момент обліку;

можуть збігатися з максимально бажаним рівнем, гра-

ничним або гарантійним

Аналогічні гарантійним при класифікації за виконува-

ною функцією та призначені для безперебійного поста-

чання споживачів за непередбачуваних обставин

максимальні

бажані

граничні

поточні

гарантійні

(або страхові)

Так називають довго невикористовувані виробничі чи

товарні запаси. Утворюються в результаті погіршення

якості товарів при зберіганні, а також моральному зносі

неліквідні

189

редніх зобов’язань на підтримання рівня циклічних та сезонних

запасів зводить рівень автономних та резервних запасів майже

до нуля. Для відповідного управління запасами потребується ро-

зуміння як форм, так і функцій запасів [79, с. 219–220].

За формою запаси класифікують так:

• сировина, закупівельні матеріали та упаковка;

• проміжний продукт;

• готова продукція;

• предмети для ремонту та утримання;

• товари для перепродажу.

Поєднання зазначених форм та функцій запасів (див. класи-

фікацію за функціональним призначенням) створює 25 типів за-

пасів (табл. 10.1), які становлять профіль запасів підприємства.

Як свідчить практика, не всі типи запасів можуть використову-

ватись.

Таблиця 10.1

Форми і функції запасів [79, с. 221]

Сировина,

закуплені

товари,

упаковка

Проміжний

продукт

Готова про-

дукція

Предмети

для ремонту,

утримання

Товари для пе-

репродажу

1. Транзитні запаси

Рішення з логістики

Розробка сис-

теми поста-

чання, місць

розташування

постачаль-

ників, виду

транспорту-

вання

Розробка

плану і сис-

теми обробки

сировини

Розробка міс-

ця підприємс-

тва і системи

розподілу

продукції

Місця роз-

ташування

постачальни-

ків, вид транс-

портування,

постачання

малого обсягу

Місце розта-

шування скла-

ду, розподіл,

вид транспор-

тування

2. Циклічні запаси (розмір економічних замовлень, лоти)

Рішення з розробки продукції / процесу

Обсяг,

вартість

замовлення

Обсяг лота,

організація

Витрати на

постачання,

розмір партій

Виробництво

устаткування

чи закупівля,

розмір замов-

лення

Розмір

і вартість

замовлення

3. Гарантійні (страхові)

Рішення за рівнем ризику управління та інших непередбачених ризиків

190

Закінчення табл. 10.1

Розподіл

імовірності

витрат,

пов’язаних

з ціною,

постачанням,

відсутністю

запасу і утри-

манням

Розподіл

імовірності

можливостей

устаткування

і продукції

Розподіл

імовірності

попиту

і витрат,

пов’язаних з

утриманням

і відсутністю

запасу

Розподіл

імовірності

випадків

виходу з ладу

у процесі

експлуатації

Розподіл

імовірності

попиту і

витрат,

пов’язаних з

утриманням

і відсутністю

запасу

4. Спекулятивні, сезонні запаси

Ціна / наявність / рішення і похибки / сезонні коливання

Знання

вартості

майбутніх

постачань

і потреб

Продуктивність

праці, витрати

з наймання,

звільнення,

переведення

на іншу роботу,

прострочення,

понаднормові,

простої тощо

Сезонні

моделі попиту

Планування

сервісного

обслуговуван-

ня і ремонту

Закономір-

ності попиту

та пропозиції,

рівні цін

5. Автономний запас (взаємозалежність)

Рішення про контроль виробництва

Залежність/

незалежність

від поведінки

постачаль-

ника

Залежність/

незалежність

від послідов-

них виробни-

чих процесів

Залежність/

незалежність

від поводжен-

ня ринку

Запас товару

у продавця

або споживача

Запас товару

у продавця

або покупця

До основних належать такі функції товарно-матеріальних за-

пасів:

• регулювання процесу;

• економічна;

• упередження;

• убезпечення від випадковостей.

Розглянемо кожну з наведених функцій.

1. Функція регулювання процесу. Деякі запаси товарів необ-

хідні, оскільки потрібен час для закінчення однієї операції над

партією товару і деякий час для переходу до іншої операції (“за-

пас — інструмент”).

2. Економічна функція. Запаси на будь-якому рівні сприяють

незалежності окремих робочих місць, відділів, спрощують про-

цеси реалізації продукції. Проте зведення цих запасів до мініму-