Гуцаленко Л.В. Державний фінансовий контроль (укр.)

Подождите немного. Документ загружается.

ставини дозволяють уникнути проведення позапланової ревізії,

звертається до органу ДКРС з проханням включити до програми

планової виїзної ревізії визначені ним питання.

Службова особа органу ДКРС та керівник правоохоронного

органу визначають структурні підрозділи або працівників, відпові-

дальних за вирішення оперативних питань взаємодії, які не потре-

бують вирішення на їх рівні.

При проведенні ревізії за зверненням правоохоронного органу

матеріали ревізії не пізніше десяти робочих днів після реєстрації

акта ревізії, а у випадках надходження заперечень (зауважень) до

нього – не пізніше трьох робочих днів після направлення висновків

на такі заперечення (зауваження), передаються до правоохоронного

органу.

У разі виявлення порушень законодавства ревізією, проведеною

не за зверненнями правоохоронних органів, ревізійні матеріали, у

яких зафіксовано порушення, що передбачають кримінальну відпо-

відальність або містять ознаки корупційних діянь, передаються до

правоохоронного органу в повному обсязі та визначені строки.

Якщо такою ревізією виявлено порушення законодавства, за

які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять

ознаки корупційних діянь, орган ДКРС у визначені строки письмо-

во інформує про такі порушення правоохоронні органи.

При передачі ревізійних матеріалів або інформуванні про вияв-

лені порушення в листі до правоохоронного органу коротко зазна-

чається:

• Коли, ким, на якій підставі та за який період проводився контр-

ольний захід;

• Установлені факти основних порушень законодавства (назва,

дата, номер, стаття чи пункт нормативно-правового акта), роз-

мір матеріальної шкоди (збитків) та посадові (службові) особи,

внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення за-

конодавства і завдано матеріальну шкоду (збитки);

• Які заходи для усунення порушень законодавства та відшкоду-

вання матеріальної шкоди (збитків) вжито органами ДКРС і ке-

рівництвом об’єкта контролю під час проведення контрольного

заходу та після його завершення (направлені вимоги щодо усу-

нення виявлених порушень законодавства та стан їх виконан-

ня, інформування про виявлені порушення органів управління

об’єкта контролю, органів державної влади та місцевого само-

врядування тощо):

• заходи щодо притягнення до адміністративної, дисциплінарної

та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень

працівників об’єкта контролю;

• заходи для забезпечення звернень до суду щодо усунення

виявлених контрольним заходом порушень законодавства

(пред’явлення позовів органом ДКРС або об’єктом контролю та

органом його управління до винних осіб), стягнення за судови-

ми рішеннями коштів у дохід держави;

• заходи впливу за порушення бюджетного законодавства (змен-

шення бюджетних асигнувань, призупинення бюджетних асиг-

нувань, зупинення операцій з бюджетними коштами, безспірне

вилучення коштів із місцевих бюджетів, витрачених на видатки,

які повинні були провадитися з іншого бюджету).

Лист до правоохоронного органу про передачу матеріалів контр-

ольного заходу або інформування про виявлені порушення не по-

винен містити зайвої інформації та відомостей, не вказаних у акті

ревізії.

Матеріали ревізій, які передаються до правоохоронного органу

в повному обсязі, мають містити такі документи:

• оригінал акта ревізії з додатками, на які є посилання в ньому;

• заперечення (зауваження) об’єкта контролю до акта ревізії та

висновки органу ДКРС до них;

• копію повідомлення правоохоронному органу про доцільність

вилучення документів (якщо в ході ревізії ревізорами тимчасо-

во вилучалися документи у зв’язку з їх підробленням або вияв-

леними порушеннями з ознаками зловживань);

• опис документів, що додаються до супровідного листа.

Матеріали ревізії, які передаються правоохоронному органу, ну-

меруються за аркушами. В описі зазначається: порядковий номер,

назва документа, його дата, номер і кількість аркушів, а також за-

гальна кількість матеріалів і аркушів цифрами й літерами.

Опис підписується посадовою особою органу ДКРС, зазнача-

ється дата його складення.

У разі неможливості у повному обсязі об’єктивно дослідити об-

ставини виявлених фактів порушення законодавства та/або матері-

альної шкоди (збитків), доопрацювання органом ДКРС ревізійних

матеріалів проводиться протягом 10 робочих днів з моменту надхо-

дження відповідного звернення правоохоронного органу.

У разі надходження звернення правоохоронного органу про

надання матеріалів ревізій, які проводились за зверненням іншого

правоохоронного органу, або були йому передані за власною ініці-

ативою, орган ДКРС повідомляє назву правоохоронного органу, до

якого були направлені ці матеріали, реквізити супровідного листа та

видає завірену копію акта ревізії.

У разі, якщо ревізія проведена для забезпечення розслідування

кримінальної справи або за результатами розгляду матеріалів ревізії

правоохоронним органом порушено кримінальну справу, надання

матеріалів такої ревізії будь-якому іншому правоохоронному органу

здійснюється за умови надання до органу ДКРС письмового дозво-

лу прокурора або слідчого, який розслідує цю кримінальну справу.

Вичерпну інформацію про прийняте рішення за результатами

розгляду переданих органом ДКРС матеріалів ревізії правоохорон-

ний орган направляє відповідному органу ДКРС протягом 30 ка-

лендарних днів з дня надходження таких матеріалів у формі картки-

повідомлення (додаток 5.1).

Правоохоронний орган, отримавши матеріали ревізії:

• організовує розгляд матеріалів ревізії з наступним прийняттям

відповідного рішення;

• у разі, якщо на підставі переданої до правоохоронного органу ін-

формації неможливо прийняти рішення, правоохоронний орган

здійснює запит до органу ДКРС про надання інформації з пере-

ліком необхідних документів.

• у разі наявності зазначених у запиті правоохоронного органу до-

кументів орган ДКРС протягом 7 робочих днів направляє їх до

правоохоронного органу, у іншому випадку повідомляє про їх

відсутність.

Одночасно з прийняттям рішень щодо кожного матеріалу ре-

візії правоохоронний орган у межах компетенції вирішує питання

про усунення порушень законодавства та/або відшкодування мате-

ріальної шкоди (збитків) і вживає заходів щодо усунення причин і

умов, які сприяли їх учиненню.

Органи ДКРС проводять з правоохоронними органами щоквар-

тальні (у межах звітного року) звірки результатів розгляду переда-

них їм у звітному кварталі матеріалів ревізій, у яких зафіксовано

факти порушень та про які у органів ДКРС немає інформації. Для

цього органом ДКРС складається акт звірки (додаток 5.2) за підпи-

сом керівника, два примірники якого до 10 числа місяця, наступного

за звітним кварталом, направляються до правоохоронного органу.

За матеріалами ревізій, проведених у рамках розслідування по-

рушених кримінальних справ, звірки не проводяться.

Заповнений правоохоронним органом та повернутий протягом

10 календарних днів з дня надходження один примірник акта звірки

повертається відповідному органу ДКРС.

У міру інформування правоохоронними органами про прийняті

рішення за матеріалами ревізій, переданими органами ДКРС у по-

передніх періодах звітного року, органи ДКРС роблять відповідні

відмітки в обліку розглянутих правоохоронними органами ревізій-

них матеріалів.

Якщо за матеріалами ревізії, переданими у звітному році, триває

перевірка правоохоронного органу та не прийнято рішення про по-

рушення чи відмову у порушенні кримінальної справи, її закриття

чи направлення до суду тощо, органи ДКРС до 25 січня року, на-

ступного за звітним, подають до правоохоронних органів узагаль-

нений перелік (реєстр) таких матеріалів. Подальші звірки між орга-

нами ДКРС та правоохоронними органами за такими матеріалами

не проводяться. Інформація, яка надходитиме від правоохоронних

органів про результати розгляду ними таких матеріалів, узагальню-

ється органами ДКРС у робочому порядку.

5.6. Облік і звітність з контрольно - ревізійної роботи

Усі територіальні структурні підрозділи системи Державної

контрольно-ревізійної служби України ведуть оперативний облік

виконання планів контрольно-ревізійної роботи, на підставі яких

складають установлену статистичну звітність.

Оперативний облік здійснює відповідальна особа, призначена

наказом керівника контрольного підрозділу (відділу, управління) у

спеціальній книзі чи машинограмі (відомості) згідно з показниками

статистичної звітності за розділами: ревізії, тематичні перевірки, за-

вдання правоохоронних органів.

Основні показники оперативного обліку: перелік суб’єктів контр-

олю; дата закінчення попередньої ревізії; прізвище, посада керівни-

ка ревізійної групи; термін проведення поточної ревізії; ревізований

період; прізвище, посада керівника ревізійної групи; основні резуль-

тати контролю (донарахування податків у бюджет, штрафні санкції,

найбільш значні порушення чинного законодавства з питань облі-

ку, розрахунків, використання матеріальних і фінансових ресурсів,

виявлені нестачі, крадіжки, неправомірне використання державних

коштів і т. ін.); дата прийняття рішень за матеріалами ревізії; термін

подання інформації про виконання цих рішень; відмітки про контр-

оль виконання.

Записи в книзі оперативного обліку вносяться на підставі даних

інформаційної карти, яку складає керівник ревізійної групи, вико-

ристовуючи матеріали з акта проведеної його групою ревізії чи те-

матичної перевірки. Треба зазначити, що на кожен суб’єкт контр-

олю ведеться справа, де групуються всі матеріали ревізії, прийняті

рішення, службове листування за визначений період часу, як прави-

ло, 5-10 років. Ця документація зберігається в металевих шафах або

сейфах і призначена для службового користування.

Інформація оперативного обліку узагальнюється за півріччя для

складання звітності про виконану контрольно-ревізійну роботу та

аналітичних таблиць для аналізу ефективності контролю, його ре-

зультативності.

У встановлені терміни підрозділи ДКРС складають і подають

до контрольно - ревізійного управління звітність за формою № 1-кр

«Звіт про результати діяльності органів державної контрольно-

ревізійної служби» (додаток 5.4).

Основні розділи звіту:

Загальні відомості про контрольно-ревізійну роботу

Відомості про виявлені фінансові порушення

Вжиті заходи за результатами контрольних заходів

Відомості про стан усунення фінансових порушень.

У розділі І „Загальні відомості про контрольно-ревізійну робо-

ту” наводиться кількість фактів виконаних прямих доручень і звер-

нень Президента України, Секретаріату, проведених контрольно-

ревізійних заходів, зокрема: ревізій певного комплексу або окремих

питань фінансово-господарської діяльності, в тому числі за звернен-

нями правоохоронних органів, ревізій виконання бюджетів у регіо-

нах, державних фінансових аудитів виконання бюджетних програм,

державних фінансових аудитів діяльності бюджетних установ, дер-

жавних фінансових аудитів діяльності суб’єктів господарювання,

перевірок контрольно-ревізійної роботи в підрозділах внутрішньо-

го контролю, комісійних перевірок, кількість проведених зустріч-

них перевірок. Також у даному розділі приводиться інформація про

кількість підприємств, установ і організацій, охоплених ревізіями і

комісійними перевірками, обсяг охоплених ревізіями і перевірками

фінансових та матеріальних ресурсів, кількість підприємств, установ

і організацій, в яких виявлені фінансові порушення, кількість розгля-

нутих звернень громадян, посадових осіб підприємств, установ, орга-

нізацій, ініційовано прийняття та прийнято законодавчих і норматив-

но - правових актів, а також оприлюднення результатів роботи.

У розділі ІІ „Відомості про виявлені фінансові порушення” на-

водиться інформація про виявлені порушення, що призвели до втрат

фінансових і матеріальних ресурсів (операції з ресурсами проведені

з порушенням чинного законодавства, нецільові витрати державних

ресурсів, незаконні витрати, недостачі, тощо), виявлено фінансових

порушень, що не призвели до втрат фінансових і матеріальних ре-

сурсів (завищення дебіторської заборгованості і зобов’язань перед

фізичними особами, взяття до сплати зобов’язань на суми, що пере-

вищують виділенні бюджетні асигнування, сума завищення потреби

в бюджетних коштах, яку не профінансовано, заниження в обліку

вартості активів та її лишки, незаконні операції з державними ко-

штами, що не призвели до втрат).

У розділі ІІІ „Вжиті заходи за результатами контрольних захо-

дів” вказується кількість направлених інформацій про результати

ревізій, комісійних перевірок для прийняття управлінських рішень,

кількість поданих органам ДКРС висновків та пропозицій щодо за-

стосування фінансових санкцій та нарахування платежів, кількість

переданих до правоохоронних органів матеріалів ревізій комісійних

перевірок, кількість складених протоколів про адміністративне по-

рушення, кількість направлених до суду протоколів про адміністра-

тивне порушення законодавства про бюджетну систему, кількість

пред’явлених позовів до суду щодо відшкодування винними особа-

ми втрат фінансових і матеріальних ресурсів, тощо.

У розділі ІV „Реалізація вжитих заходів за результатами контр-

ольних заходів” вказується кількість прийнятих управлінських рі-

шень за результатами ревізій і комісійних перевірок, за результата-

ми державних фінансових аудитів, кількість кримінальних справ,

порушених за матеріалами ревізій і комісійних перевірок, кількість

притягнутих осіб до адміністративної відповідальності, фактично

внесених адміністративних штрафів.

У розділі V „Відомості про стан усунення фінансових порушень”

приведено інформацію про кількість усунутих фінансових пору-

шень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів та

кількість усунутих фінансових порушень, що не призвели до втрат

фінансових і матеріальних ресурсів.

Одним із напрямів підвищення ефективності державного фі-

нансового контролю є розвиток інформаційно-довідкової системи

та інформаційної мережі ДКРС, яка утворюється в контрольних

органах вищого рівня на базі даних оперативного обліку структур-

них підрозділів КРУ із застосуванням комп’ютерних технологій об-

робки інформації для використання даних про результати ревізій

(перевірок) всіма службовими працівниками.

У рамках інформаційно-довідкової системи формується база да-

них для розробки методичних рекомендацій з напрямів контролю

(окремих об’єктів), методики виявлення порушень, що має важли-

ве значення для підвищення ділової кваліфікації персоналу орга-

нів контролю, якості та ефективності контрольних дій. Крім цього,

функціонування інформаційної мережі в системі КРУ забезпечує

оперативність звітності про виконання контрольно-ревізійної робо-

ти, розширення аналітичності і достовірності даних для прийняття

обґрунтованих управлінських рішень з матеріалів контролю, роз-

робки пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.

Питання для обговорення та самоперевірки

1. Етапи планування контрольно-ревізійної роботи.

2. Підстави для включення контрольних заходів до Плану основних

напрямів.

3. Формування та затвердження плану контрольно-ревізійної ро-

боти ГоловКРУ.

4. Формування та затвердження планів контрольно-ревізійної ро-

боти апаратів КРУ.

5. Формування та затвердження планів контрольно-ревізійної ро-

боти КРВ

6. Організація і проведення ревізій.

7. Дайте характеристику документальної перевірки.

8. Охарактеризуйте фактичну перевірку.

9. Дайте характеристику планової виїзної ревізії.

10. Охарактеризуйте позапланову виїзну ревізію.

11. Інформаційне забезпечення контрольно-ревізійного процесу.

12. Планові виїзні ревізії за зверненнями правоохоронних органів.

13. Позапланові виїзні ревізії за зверненнями правоохоронних орга-

нів.

14. Оперативний облік контрольно-ревізійної роботи.

15. Зміст та структура Звіту про результати діяльності органів

контрольно-ревізійної служби (форма № 1-кр ).

Рекомендована література за розділом 5

Основна література

1. Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в

Україні” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 13, ст.110)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2921-III (2921-

14) від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114, № 2922-III (2922-

14) від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 17, ст.117, N 762-IV (762-15)

від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247, № 1349-IV (1349-15)

від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 15, ст.218, № 2322-IV (2322-15)

від 12.01.2005, ВВР, 2005, № 10, ст.187, № 3202-IV (3202-15)

від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.117, № 3205-IV (3205-15 )

від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.118, № 3541-IV (3541-15)

від 15.03.2006, ВВР, 2006, № 35, ст.296, № 424-V (424-16) від

01.12.2006, ВВР, 2007, № 9, ст.67).

2. Постанова № 550 „Про затвердження Порядку проведення ін-

спектування державною контрольно-ревізійною службою” (Із

змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1618 ( 1618-

2006-п ) від 16.11.2006), затверджена Кабінетом Міністрів Укра-

їни від 20.04.2006 р.

Додаткова література

3. Наказ № 346 від 19.10.2006 р. „Порядок взаємодії між органами

державної контрольно-ревізійної служби та органами прокура-

тури, внутрішніх справ і Служби безпеки України” затвердже-

ний Головним контрольно-ревізійним управлінням України,

Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки

України та Генеральною прокуратурою України.

4. Наказ № 45 від 03.03.2007 р. „Про вдосконалення інформування

правоохоронних органів”, затверджений ГоловКРУ України.

5. Наказ № 173 від 30.07.20 03 „Про затвердження Положення про

планування контрольно-ревізійної роботи органами державної

контрольно-ревізійної служби”, затверджений ГоловКРУ Укра-

їни.

6. Наказ № 123 від 12.06.2007 „Про затвердження Примірної про-

грами та робочого плану ревізії фінансово-господарської діяль-

ності суб’єктів господарювання державного сектору економіки”,

затверджений ГоловКРУ України.

7. Наказ № 45 від 03.03.2007 „Про вдосконалення інформування

правоохоронних органів”, затверджений ГоловКРУ України.

Розділ 6. Державний аудит ефективності діяльності

підприємств, організацій, закладів

6.1. Сутність та правове регулювання аудиту ефективності.

6.2. Мета, основні завдання та методи аудиту ефективності.

6.3. Організація та проведення аудиту ефективності.

6.4. Оформлення та реалізація результатів аудиту ефективності.

6.5. Зарубіжний досвід аудиту ефективності діяльності бюджетних

установ.

6.1. Сутність та правове регулювання аудиту ефективності

Аудит ефективності діяльності є відносно новим видом держав-

ного аудиту, який почав розвиватися у провідних країнах Заходу ще

півстоліття тому.

Уніфікація організації контрольної діяльності вищих аудитор-

ських установ забезпечується стандартами Міжнародної організації

вищих аудиторських установ (ІNTOSAI), стандартами та методич-

ними рекомендаціями її регіональних організацій, а також націо-

нальними стандартами з державного аудиту.

У державному аудиті розрізняють три типи базових стандартів:

• загальні стандарти (визначають питання: незалежності, компе-

тенції, належної старанності, відбору, навчання й підвищення

кваліфікації персоналу, підготовки інструкцій, підтримки квалі-

фікації та досвіду);

• стандарти виконання аудиту (визначають питання: планування,

нагляду та огляду, внутрішнього контролю, відповідності зако-

нодавству та нормативно-правовим актам, аудиторських дока-

зів/фактів, аналітичних процедур);

• стандарти звітування (визначають правила складання звіту,

повноти, завершеності, відповідності тематиці, своєчасності

тощо).

У світовій практиці широко використовується єдина загально-

прийнята термінологія у сфері державного аудиту.

Основні положення й терміни, як правило, визначені у націо-

нальних стандартах з аудиту на основі глосарію термінів INTOSAI.

Аудит ефективності діяльності (performance audit) має також

іншу назву – „аудит цінності за гроші” (value-for-money audit).

Філософія та методологія аудиту ефективності діяльності пояс-

нюється у стандартах державного аудиту INTOSAI (1992) та посіб-

нику INTOSAI з аудиту ефективності діяльності (2004).

100

Стандартами INTOSAI визначено, що державний аудит скла-

дається з двох основних видів: фінансового аудиту відповідності/

правильності (regularity audit) та аудиту ефективності діяльності

(performance audit).

У практиці державного аудиту багатьох країн також виділяють

два підходи: перший – аудит систем контролю, другий – аудит ре-

зультатів. Кожний з цих аудитів має переваги та недоліки.

Переваги аудиту систем контролю можна пояснити тим, що зби-

рання доказів/фактів зосереджено на внутрішній системі, масштаб

роботи менший, аудиторська діяльність більш одноманітна. До не-

доліків відносять те, що аудиторські коментарі характеризують по-

тенційні, а не фактичні впливи виявленого в системі.

Переваги аудиту результатів полягають у концентрації на ре-

зультатах діяльності; формулюванні відповідей про те, що було, і те,

чого не було досягнуто; наданні коментарів щодо якості тощо. Не-

доліком є більш широкий масштаб, тобто необхідність врахування

крім внутрішніх ще й зовнішніх доказів/фактів.

Як випливає із загальноприйнятих стандартів INTOSAI, якщо

фінансовий аудит – це дослідження фінансової звітності, систем

внутрішнього контролю і аудиту та окремих трансакцій у підконтр-

ольних організаціях, то аудит ефективності діяльності пов’язаний

з аудитом економічності, ефективності та результативності адміні-

стративної діяльності.

Відповідно до нової редакції 3 січня 2006 р. Закону України «Про

Державну контрольно-ревізійну службу в Україні ” органи Служби

крім ревізії мають право оцінки функціонування системи внутріш-

нього контролю, а особливо – здійснення державного фінансового

аудиту як засобу аналізу діяльності підконтрольних установ щодо

законності й ефективності управління фінансовими і матеріальни-

ми активами держави.

Такий стан обумовлює необхідність практичного запровадження

нової форми контролю, яка використовується в європейських кра-

їнах і називається адміністративним, операційним, управлінським

аудитом. Виходячи з чинного національного законодавчого поля, в

Україні він має назву аудиту ефективності виконання бюджет-

них (державних) програм.

Важливим етапом у проведенні аудиту ефективності є його пла-

нування. Нормативно-правовими документами, на підставі яких

формуються плани роботи органів Державної контрольно-ревізійної

служби, є: