Гуцаленко Л.В. Державний фінансовий контроль (укр.)

Подождите немного. Документ загружается.

назви міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади;

назви виду документа; дати; номера; місця складання; тексту; позна-

чки про наявність додатків; підпису (підписів) уповноважених осіб.

Матеріали контрольного заходу є повною або частковою сукуп-

ністю офіційної, додаткової та супровідної, що має офіційний харак-

тер, документації, складеної за результатами контрольного заходу.

Основними правилами опрацювання матеріалів контрольних

заходів є:

• службова особа, яка очолює контрольний захід (керівник контр-

ольного заходу), має детально ознайомитися з матеріалами

контрольних заходів, підготовленими кожним учасником контр-

ольного заходу та розглянути їх на предмет змісту і форми до-

кументування результатів контрольних заходів та дотримання

основних принципів викладення інформації;

• за результатами розгляду керівник контрольного заходу оцінює

підстави; якість розкриття теми контрольного заходу та при-

ймає відповідне рішення щодо достатності або необхідності до-

опрацювання матеріалів контрольних заходів;

• про прийняте рішення керівник контрольного заходу обов’язково

повідомляє його учасника (учасників) і в разі необхідності вису-

ває вимоги (в усній або письмовій формі) щодо доопрацювання

матеріалів контрольного заходу. Учасник контрольного заходу

має доопрацювати матеріали контрольного заходу та у встанов-

лений керівником термін подати їх для узагальнення.

У випадку проведення спільних контрольних заходів службови-

ми особами суб’єктів ДФК декількох міністерств, інших централь-

них органів виконавчої влади або експертами з питань матеріали

передаються керівнику контрольного заходу, який відповідає за

узагальнення всіх матеріалів контрольних заходів.

У офіційній документації, що складається керівником контр-

ольного заходу, відображаються матеріали контролю всіх учасників

контрольного заходу або результати спільних контрольних заходів.

Матеріали контрольних заходів на одному суб’єкті господарю-

вання, складені суб’єктами ДФК, за рішенням ініціаторів контр-

ольних заходів можуть надаватися в порядку обміну інформацією

іншим суб’єктам ДФК. Механізм надання матеріалів визначається

керівником органу, що надає матеріали, із врахуванням положень

звернення органу – одержувача матеріалів або відповідно до визна-

ченого порядку взаємодії цих органів.

У випадку, коли отримані в порядку обміну інформацією матері-

али контрольних заходів містять дані, які їх доповнюють і сприяють

розкриттю теми власного контрольного заходу, допускається їх ви-

користання та включення до офіційної документації з обов’язковим

посиланням на джерело інформації.

Основним принципом використання матеріалів контрольних

заходів, що надаються в порядку обміну інформацією між органами,

суб’єкти ДФК яких одночасно проводили контрольні заходи в одно-

го суб’єкта господарювання, є дотримання конфіденційності та інші

обмеження, визначені законодавством.

У випадку одночасного проведення контрольних заходів служ-

бовими особами декількох суб’єктів ДФК за умови визначення ор-

гану, що відповідає за узагальнення всіх матеріалів контрольних за-

ходів, матеріали скеровуються даному органу в офіційному порядку

із супровідною документацією.

4.4. Здійснення контрольних заходів в умовах електронного

зберігання та обробки інформації, яка підлягає дослідженню

У Стандарті ДФК-5 „Здійснення контрольних заходів в умо-

вах електронного зберігання і обробки інформації, яка підлягає

дослідженню” визначено загальні засади здійснення контрольних

заходів щодо суб’єктів господарювання, які застосовують засо-

би електронного зберігання та обробки інформації у фінансово-

господарській діяльності, веденні бухгалтерського обліку і складан-

ні фінансової звітності.

Основним принципом застосування норм Стандарту-5 є необхід-

ність дотримання режиму спеціальних обмежень, встановлених зако-

нодавством, насамперед під час роботи з таємною інформацією.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади само-

стійно розробляють методичні прийоми здійснення контрольних

заходів в умовах електронного зберігання і обробки інформації з

огляду на специфіку загальних способів та методичних прийомів

фінансового контролю, які вони застосовують відповідно до зако-

нодавства.

Норми Стандарту-5 поширюються на суб’єкти господарюван-

ня, які застосовують засоби електронного зберігання і обробки ін-

формації, в частині їх зобов’язань щодо забезпечення проведення

суб’єктами ДФК контрольних заходів.

Службові особи суб’єктів ДФК під час здійснення контрольних

заходів мають право користуватися засобами електронного збері-

гання і обробки інформації, що застосовуються суб’єктами господа-

рювання в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності

ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Посадові особи суб’єктів ДФК під час здійснення контрольних

заходів можуть використовувати службові портативні засоби елек-

тронного зберігання і обробки інформації.

Інформація в електронному вигляді суб’єкта господарювання може

переноситися на портативні засоби електронного зберігання і обробки

інформації або на інші власні носії електронної інформації службової

особи суб’єкта ДФК лише з відома керівника суб’єкта господарювання

та надалі використовуватися виключно в рамках контрольного заходу.

Службові особи суб’єкта господарювання, на якому проводиться

контрольний захід, зобов’язані забезпечити посадових осіб суб’єктів

ДФК доступом до своїх засобів електронного зберігання і обробки

інформації, а також гарантувати отримання повної і достовірної ін-

формації, що в них міститься.

Перед початком проведення контрольного заходу службова осо-

ба суб’єкта ДФК має впевнитись у достовірності і цілісності інфор-

мації, що міститься в засобах електронного зберігання і обробки ін-

формації суб’єкта господарювання, яка підлягатиме опрацюванню.

Посадові особи суб’єктів ДФК зобов’язані мати необхідні знання

та досвід роботи з електронною обчислювальною технікою, електро-

нними інформаційними ресурсами та програмним забезпеченням й

дотримуватися встановлених технічних правил користування.

За потреби суб’єкти ДФК можуть залучати до здійснення контр-

ольних заходів своїх чи сторонніх спеціалістів із інформаційних тех-

нологій, про що повідомляється керівник суб’єкта господарювання.

Заборонено технічно втручатись у функціонування засобів елек-

тронного зберігання і обробки інформації суб’єкта господарювання,

зокрема встановлення службовою особою суб’єкта державного фі-

нансового контролю індивідуальних засобів захисту (паролів, кодів,

тощо) на інформацію, що є власністю суб’єкта господарювання, за ви-

нятком інформації, яка з відома керівника суб’єкта господарювання

чи уповноважених ним осіб скопійована для проведення контрольно-

го заходу, а також створена службовою особою в ході цих заходів.

Службові особи суб’єктів ДФК мають дотримуватись оператив-

ності та економічності використання обчислювальної техніки та

електронних інформаційних ресурсів обробки даних.

Для оформлення службовими особами суб’єктів ДФК офіцій-

ної та додаткової документації за результатами контрольних захо-

дів, проведених в умовах застосування суб’єктом господарювання

засобів електронного зберігання й обробки інформації, необхідна

для документування інформація переноситься на паперові носії та

належним чином завіряється власним підписом службової особи та

підписами керівника інших відповідальних осіб суб’єкта господа-

рювання.

4.5. Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю і

запобігання правопорушенням з боку суб’єктів державного

фінансового контролю та їх службових осіб

Стандарт ДФК-6 „Оцінка стану внутрішнього фінансового

контролю ” визначає основні критерії оцінки стану внутрішнього

фінансового контролю.

Під внутрішнім фінансовим контролем розуміють (у даному

стандарті) систему організації і здійснення контрольних заходів,

спрямованих на власну фінансово-господарську діяльність суб’єкта

господарювання, діяльність інших суб’єктів господарювання, що пе-

ребувають в його власності або належать до сфери його управління,

які б забезпечували цільове та ефективне використання бюджетних

коштів, державного та комунального майна.

Оцінка ефективності внутрішнього фінансового контролю

є обов’язковим питанням, що досліджується під час проведення

контрольних заходів суб’єктами державного фінансового контролю

в межах даних повноважень.

Метою оцінки стану внутрішнього фінансового контролю є

дослідження рівня досягнення суб’єктом господарювання таких ці-

лей:

• всі рішення керівником приймаються в межах власних повно-

важень та вимог законодавства, налагоджено контроль за їх ви-

конанням;

• усі фінансово-господарські операції здійснюються за погоджен-

ням з керівництвом;

• усі фінансово-господарські операції достовірно і в повному об-

сязі фіксуються в бухгалтерському обліку та фінансовій звіт-

ності;

• доступ до грошових коштів і матеріальних цінностей можливий

лише за погодження керівництва;

• відстежується відповідність між даними бухгалтерського обліку

і фактичною наявністю активів, забезпечується їх належне збе-

реження.

Основними критеріями оцінки ефективності внутрішнього фі-

нансового контролю є:

• наявність контрольного підрозділу в структурі суб’єкта госпо-

дарювання або відповідної посади в штатному розписі внутріш-

ніх нормативних документів, що регулюють здійснення вну-

трішнього фінансового контролю, закріплених відповідальних

за його здійсненням осіб та визначення для них кола обов’язків,

які повинні передбачати повноту і комплексність контрольних

заходів;

• дійсність внутрішнього фінансового контролю, у тому числі

в плані недопущення, вчасного виявлення і виправлення від-

хилень від встановлених правових норм або перешкоджання

виникненню таких відхилень, визначення резервів для підви-

щення ефективності функціонування досліджуваних процесів

діяльності;

• ефективність механізму інформування керівництва суб’єкта

господарювання про результати внутрішнього фінансового

контролю, надання практичних рекомендацій щодо вдоскона-

лення досліджених процесів діяльності та своєчасність адекват-

ного зворотного реагування;

• стан практичного впровадження результатів внутрішнього фі-

нансового контролю.

За підсумками дослідження стану внутрішнього фінансового

контролю визначається рівень ефективності та дієвості функціону-

ючої системи внутрішнього фінансового контролю щодо поперед-

ження та недопущення правопорушень.

Суб’єкти ДФК інформують керівництво суб’єкта господарю-

вання та ініціатора контрольних заходів про стан системи внутріш-

нього фінансового контролю з визначенням основних недоліків та

резервів його здійснення.

У Стандарті ДФК-7 “Попередження правопорушень з боку

суб’єктів державного фінансового контролю та їх службових

осіб” встановлено загальні вимоги до заходів, спрямованих на по-

передження порушень суб’єктами ДФК та їх службовими особами

вимог законодавства з питань державного фінансового контролю,

прав і законних інтересів суб’єктів господарювання й громадян.

Керівники суб’єктів ДФК, з метою попередження суб’єктами

державного фінансового контролю та їх службовими особами по-

рушень вимог з питань ДФК, прав та законних інтересів суб’єктів

господарювання й громадян мають забезпечити:

• ознайомлення підлеглих з нормативно-правовими актами, що

передбачають відповідальність працівників за неправомірні дії

або бездіяльність;

• періодичне проведення підлеглими навчань та атестацій з питань

дотримання вимог законодавства про державний фінансовий

контроль, про дотримання прав та законних інтересів суб’єктів

господарювання і громадян;

• нагляд за виконанням службових обов’язків підлеглими;

• недопущення проведення контрольних заходів у суб’єктів гос-

подарювання тими самими службовими особами ДФК, які про-

водили попередні контрольні заходи, або особами, які мають

близькі родинні зв’язки з працівниками суб’єкта господарюван-

ня чи працювали там на керівних посадах;

• участь у проведенні контрольних заходів у суб’єктів господарюван-

ня, як правило, не менше, ніж двох посадових осіб суб’єкта ДФК.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

зобов’язані мати внутрішні нормативно-правові акти, що мають по-

переджувати в діяльності суб’єктів ДФК негативні явища (право-

порушення), в тому числі такі, як:

• зловживання владою або службовим становищем;

• використання свого службового становища з корисливою ме-

тою, а також дії, які відповідно до законодавства вважаються ко-

рупційними;

• перевищення влади або службових повноважень;

• упередженість або прихильність до будь-якого суб’єкта господа-

рювання чи конкретної особи;

• службове підроблення;

• службова недбалість;

• одержання, давання та провокація хабара;

• безпідставна відмова фізичним та юридичним особам в інфор-

мації, надання якої передбачено законодавством, умисне затри-

мування її, надання недостовірної інформації, необґрунтоване

обмеження доступу до такої інформації;

• розголошення державної та / або службової таємниці або інфор-

мації, що не підлягає розголошенню.

4.6. Оприлюднення результатів державного фінансового контролю

У Стандарті ДФК-8 „Оприлюднення результатів державного

фінансового контролю” розкрито загальні норми оприлюднення

результатів ДФК.

Під результатами державного фінансового контролю розумі-

ють результати діяльності суб’єктів державного фінансового контр-

олю з виконання ними завдань щодо забезпечення цільового та

ефективного використання бюджетних коштів, державного і кому-

нального майна.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади забез-

печують обов’язкове оприлюднення результатів державного фінан-

сового контролю із врахуванням необхідності дотримання режиму

спеціальних обмежень, установлених законодавством.

Порядок оприлюднення результатів державного фінансового

контролю розробляється кожним міністерством, іншим централь-

ним органом виконавчої влади самостійно з дотриманням норм да-

ного Стандарту та відповідно до чинного законодавства.

Суб’єкти ДФК під час оприлюднення результатів державного

фінансового контролю за погодженням із ініціаторами контрольних

заходів можуть використовувати такі форми висвітлення інформа-

ції:

• випуск і поширення інформаційних та довідкових збірни-

ків (спеціальних бюлетенів), журналів, оглядів, прес-релізів,

експрес-інформації;

• опублікування нормативно-правових актів в офіційних видан-

нях та базах законодавства;

• проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтерв’ю

з керівниками суб’єктів державного фінансового контролю для

вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації;

• публікації виступів керівників або інших відповідальних пра-

цівників суб’єктів ДФК у засобах масової інформації;

• проведення тематичних теле- і радіопередач з питань діяльності

суб’єктів ДФК;

• функціонування власних веб - сторінок в Інтернеті;

• інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечить

чинному законодавству.

Публічність та прозорість діяльності суб’єктів ДФК забезпе-

чується шляхом налагодження зв’язків із громадськістю, шляхом

розгляду й надання на звернення (запити, скарги, заяви) грома-

дян письмової або усної інформації за погодженням з ініціаторами

контрольних заходів.

Службові особи суб’єктів ДФК мають дотримуватись встанов-

лених вимог законодавства щодо збереження державної таємниці,

конфіденційної, таємної, службової інформації та іншої інформації,

обмеження щодо розголошення якої установлені суб’єктом господа-

рювання у межах, визначених законодавством, а також установле-

них термінів її нерозголошення.

Обмеження доступу до службової інформації суб’єктів ДФК

встановлюються міністерствами, іншими центральними органа-

ми виконавчої влади, відповідно до законодавства, внутрішніх

нормативно-правових документів.

Питання для обговорення та самоперевірки

1. З якою метою запроваджено в Україні стандарти ДФК?

2. В чому полягає об’єктивна необхідність запровадження в нашій

державі стандартів ДФК?

3. Згадайте назви перших чотирьох стандартів ДФК та охарак-

теризуйте їх у загальному.

4. Які назви мають стандарти ДФК від п’ятого до восьмого? Дай-

те їх загальну характеристику.

5. Поясніть значення основних термінів, які вживаються в стан-

дартах ДФК (суб’єкти ДФК, суб’єкти господарювання, контр-

ольний захід, ініціатор контрольного заходу, тема контрольного

заходу, спільні контрольні заходи).

6. Що розуміють під поняттям “планування державного фінансо-

вого контролю”?

7. Для чого проводиться планування контрольних заходів суб’єктами

ДФК?

8. Що мають включати плани контрольних заходів суб’єктів ДФК?

На які терміни складаються ці плани?

9. Які суб’єкти господарювання не включаються до планів контр-

ольних заходів суб’єктами ДФК?

10. Назвіть етапи організації та виконання контрольних заходів.

11. Поясніть значення термінів “планові контрольні заходи” та „по-

запланові заходи”.

12. Що потрібно робити службовим особам суб’єктів ДФК в процесі

документальної підготовки до контрольних заходів?

13. Хто надає право службовим особам суб’єктів ДФК на проведення

контрольних заходів безпосередньо в суб’єкта господарювання?

14. Які обов’язкові реквізити повинні міститись у офіційних розпо-

рядчих документах?

15. Що передбачає виконання контрольних заходів?

16. Який максимальний термін (кількість робочих днів) проведення

контрольних заходів?

17. З якою метою здійснюється документування результатів та

оформлення матеріалів контрольних заходів?

18. Поясніть значення термінів, що використовуються у СДФК-4?

19. З яких документів складається документування результатів

контрольних заходів за змістом і формою? Охарактеризуйте ці

документи.

20. Перелічіть принципи викладання інформації у офіційній та су-

провідній документації.

21. Згадайте основні правила опрацювання матеріалів контрольних

заходів.

22. У чому суть основного принципу застосування норм СДФК-5 ?

23. Які права для службових осіб суб’єктів ДФК передбачені

СДФК-5?

24. Чим зобов’язані забезпечити посадових осіб суб’єктів ДФК служ-

бові особи суб’єкта господарювання?

25. Що заборонено робити службовим особам суб’єктів ДФК за

Стандартом-5?

26. Хто завіряє задокументовану на паперових носіях інформацію?

27. Що розуміють під “внутрішнім фінансовим контролем”?

28. Що передбачає мета оцінки стану внутрішнього фінансового

контролю?

29. Перелічіть основні критерії оцінки ефективності внутрішнього

фінансового контролю.

30. Що мають забезпечити керівники суб’єктів ДФК з метою по-

передження суб’єктами державного фінансового контролю та їх

службовими особами порушень вимог з питань ДФК, прав і за-

конних інтересів суб’єктів господарювання і громадян?

31. Які негативні явища (правопорушення) необхідно попереджува-

ти в діяльності суб’єктів ДФК?

32. Поясніть значення терміна „результати державного фінансово-

го контролю”.

33. Які ви знаєте форми висвітлення інформації про результати

проведеного державного фінансового контролю?

Рекомендована література за розділом 4

Основна література

1. Білуха М. Стандарти державного фінансового контролю // Бух-

галтерський облік і аудит. – 2003. – №11. – С. 45-48.

2. Про затвердження стандартів державного фінансового контр-

олю за використанням бюджетних коштів державного і кому-

нального майна: Наказ Голови ГоловКРУ України №168 від 9

вересня 2002 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

17 вересня 2002 р. за № 756/7044.

3. Стандарти державного фінансового контролю за використан-

ням бюджетних коштів, державного і комунального майна:

• СДФК-1 „Терміни, які вживаються в стандартах державного фі-

нансового контролю”;

• СДФК-2 „Планування державного фінансового контролю” z

0757-02);

• СДФК-3 „Організація та виконання контрольних заходів” (z

0758-02);

• СДФК-4 „Документування результатів та формування матеріа-

лів контрольних заходів, порядок їх опрацювання і використан-

ня” (z 0759-02);

• СДФК-5 „Здійснення контрольних заходів в умовах електро-

нного зберігання і обробка інформації, яка підлягає досліджен-

ню” (z 0760-02);

• СДФК-6 „Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю” (z

0761-02);

• СДФК-7 „Попередження правопорушень з боку суб’єктів дер-

жавного фінансового контролю та їх службових осіб ” (z 0762-

02);

• СДФК-8 „Оприлюднення результатів державного фінансового

контролю” (z 0763-02).