Гуцаленко Л.В. Державний фінансовий контроль (укр.)

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 4. Стандарти державного

фінансового контролю

4.1. Мета і об’єктивна необхідність запровадження ДКРС України

стандартів державного фінансового контролю та їх загальна ха-

рактеристика.

4.2. Термінологія й планування заходів державного фінансового

контролю.

4.3. Організація, виконання, документування результатів і форму-

вання матеріалів контрольних заходів. Порядок їх опрацювання

й виконання.

4.4. Здійснення контрольних заходів в умовах електронного збері-

гання й обробки інформації, яка підлягає дослідженню.

4.5. Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю і запобіган-

ня правопорушенням з боку суб’єктів державного фінансового

контролю та їх службових осіб.

4.6. Оприлюднення результатів державного фінансового контролю.

4.1. Мета і об’єктивна необхідність запровадження ДКРС

стандартів державного фінансового контролю та їх загальна

характеристика

Стандарти державного фінансового контролю (СДФК) запро-

ваджені Головним Контрольно-ревізійним Управлінням України

(ГоловКРУ України) 9 серпня 2002 р. наказом „Про затвердження

стандартів державного фінансового контролю за використанням

бюджетних коштів, державного і комунального майна” [2].

Стандарти державного фінансового контролю запроваджені з

метою приведення контрольно-ревізійної роботи в міністерствах,

інших центральних органах виконавчої влади до єдиних норм й пра-

вил для створення дієвого механізму протидії правопорушенням та

зловживанням у сфері використання бюджетних коштів, державно-

го і комунального майна.

Об’єктивна необхідність запровадження стандартів державно-

го фінансового контролю Державною контрольно-ревізійною служ-

бою (ДКРС) України полягає в тому, що під час проведення нею

ревізій та перевірок на підприємствах, в організаціях, закладах, які

використовують бюджетні кошти, державне й комунальне майно,

виявились численні факти господарських порушень і зловживань,

котрі завдавали державі збитків на тисячі (мільйони) гривень. Це не

сприяло забезпеченню високої відповідальності державних служ-

бовців та інших осіб за надані державою кошти, повному збережен-

ню державного та комунального майна і його використання й ви-

магало запровадження стандартизованих норм і правил у цій сфері

економічної діяльності.

ГоловКРУ України затвердило вісім стандартів ДФК:

• „Терміни, які вживаються в стандартах державного фінан-

сового контролю”, де практикується значення шести термінів

(суб’єкти ДФК, суб’єкти господарювання, контрольний захід,

ініціатор контрольного заходу, тема контрольного заходу, спіль-

ні контрольні заходи);

• „Планування державного фінансового контролю ” (z 0757-02 ),

де розкрито загальні положення, мету планування контрольних

заходів суб’єктами ДФК і встановлено основні вимоги до планів

контрольних заходів;

• „Організація та виконання контрольних заходів ” (z 0758-02),

де викладено загальні положення, порядок організації і вико-

нання контрольних заходів;

• „Документування результатів та формування матеріалів

контрольних заходів, порядок їх опрацювання і використання”

(z 0759-02), де висвітлено загальні положення, порядок доку-

ментування результатів і оформлення матеріалів контрольних

заходів, методику опрацювання та використання цих матеріа-

лів;

• „Здійснення контрольних заходів в умовах електронного

зберігання і обробки інформації, яка підлягає дослідженню”

(z 0760-02), де відображено загальні положення, основні засади

доступу і користування засобами електронного зберігання та

обробки інформації суб’єкта господарювання, на якому прово-

диться контрольний захід, а також основні засади використання

інформації, що міститься в засобах електронного зберігання та

обробки інформації суб’єкта господарювання в процесі доку-

ментування результатів контрольних заходів;

• „Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю ” (z 0761-

02), де висвітлено загальні положення, мету і основні критерії

оцінки стану внутрішнього фінансового контролю;

• „Попередження правопорушень з боку суб’єктів державно-

го фінансового контролю та їх службових осіб ” (z 0762-02),

де розкрито загальні положення та заходи щодо попередження

правопорушень;

• „Оприлюднення результатів державного фінансового контролю”

(z 0763-02), де відображено загальні положення, форми оприлюд-

нення інформації про результати державного фінансового контр-

олю і відповідні обмеження щодо цього оприлюднення.

4.2. Термінологія й планування заходів

державного фінансового контролю

У Стандарті ДФК-1 „Терміни, які вживаються в стандартах дер-

жавного фінансового контролю” з метою однакового розуміння та

застосування стандартів державного фінансового контролю вико-

ристовують терміни в такому значенні:

суб’єкти державного фінансового контролю – міністерства,

інші центральні органи виконавчої влади, які наділені повно-

важеннями на здійснення фінансового контролю, їх самостійні

контрольно-ревізійні підрозділи або інші їхні підрозділи (особи),

які наділені такими повноваженнями;

суб’єкти господарювання – юридичні особи незалежно від

організаційно-правової форми та форми власності, їх відокремле-

ні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи; фізичні осо-

би – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які

є суб’єктами підприємницької діяльності; постійні представники

нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється під-

приємницька діяльність, якщо такі суб’єкти беруть участь у фор-

муванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні активів,

що належать державі, а також використовують кошти, що залиша-

ються у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи

державних цільових коштів та кредитів, отриманих під гарантії

Кабінету Міністрів України, за винятком розташованих на тери-

торії України іноземних дипломатичних представництв, консуль-

ських установ, представництв міжнародних організацій, а також

представництв нерезидентів, які не проводять підприємницької

діяльності;

контрольний захід – це сукупність способів і методичних при-

йомів фінансового контролю, які застосовуються суб’єктами дер-

жавного фінансового контролю в межах повноважень, визначених

Конституцією України (254к/96-ВР) та іншими актами законодав-

ства, що регулюють їх діяльність, і спрямовані на повний комплекс

(систему) або окремі процеси (етапи) фінансово-господарської ді-

яльності суб’єктів господарювання, пов’язаних з використанням

бюджетних коштів, державного і комунального майна;

ініціатор контрольного заходу:

• Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів

України, інші органи державної влади щодо контрольного захо-

ду, який здійснюється міністерством, іншим центральним орга-

ном державної влади;

• керівник міністерства іншого центрального органу виконавчої влади

щодо контрольного заходу, який здійснюється самостійним контрольно-

ревізійним підрозділом або іншим їх підрозділом (особою);

тема контрольного заходу – це визначений суб’єктом державно-

го фінансового контролю зміст конкретного контрольного заходу;

спільні контрольні заходи – це контрольні заходи, які здійснюють-

ся одночасно декількома суб’єктами державного фінансового контр-

олю і мають спільні або взаємопов’язані теми контрольних заходів.

У Стандарті ДФК-2 „Планування державного фінансового

контролю” вказано, що під плануванням потрібно розуміти послі-

довний процес, який передбачає систему дій, спрямованих на якісне

формування, розгляд, погодження та затвердження планів контр-

ольних заходів.

Кожен суб’єкт ДФК самостійно розробляє й затверджує поря-

док планування контрольних заходів.

У тому випадку, коли на момент набрання чинності Стандартом-2

порядок планування контрольних заходів суб’єктом ДФК не визна-

чений або визначений, але не відповідає вимогам цього Стандарту,

то протягом календарного року такий порядок повинен бути роз-

роблений та затверджений або приведений у відповідність шляхом

внесення змін.

Суб’єктом ДФК до затвердження відповідного порядку плану-

вання контрольних заходів плани роботи складаються та затвер-

джуються з урахуванням вимог даного стандарту.

Метою планування контрольних заходів суб’єктами ДФК є:

• забезпечення оптимальної концентрації трудових, фінансових

та матеріальних ресурсів суб’єктів ДФК при реалізації визначе-

них напрямків контролю;

• усунення паралелізму та дублювання в роботі суб’єктів ДФК

шляхом забезпечення належного виконання вимог законодав-

ства щодо державної регулярної політики.

План контрольних заходів суб’єктів ДФК має включати:

• тему контрольного заходу;

• назву суб’єкта господарювання, який підлягає контролю, та міс-

це його розташування;

• термін закінчення контрольного заходу;

• період, який підлягає контролю;

• перелік суб’єктів ДФК, які будуть спільно проводити контроль-

ні заходи (за їх погодженням).

Включення до плану теми контрольного заходу має бути об-

ґрунтованим.

Законні звернення органів державної влади (в тому числі право-

охоронних органів) та органів місцевого самоврядування, в яких не

вказується обґрунтований термін виконання контрольних заходів,

включається до плану контрольних заходів на наступне півріччя.

Суб’єкти ДФК формують плани основних напрямів контроль-

них закладів терміном на рік. На підставі цих планів суб’єкти ДФК

складають піврічні плани контрольних заходів.

За відповідними запитами суб’єкти ДФК надають один одному

за погодженням з ініціаторами контрольних заходів власні плани

контрольних заходів, пропозиції щодо проведення спільних контр-

ольних заходів, інформацію про терміни проведення останніх контр-

ольних заходів щодо конкретних суб’єктів господарювання та іншу

інформацію щодо питань формування планів контрольних заходів.

До планів контрольних заходів суб’єктами ДФК не включають-

ся суб’єкти господарювання щодо яких:

• термін проведення попередніх контрольних заходів цими ж суб’єктами

з тих самих питань менший одного року (365 календарних днів);

• вже здійснено контрольні заходи іншими суб’єктами ДФК або

контрольними органами з тих самих питань та за період, який

підлягає контролю.

Керівник міністерства, іншого центрального органу виконавчої

влади у порядку, визначеному законодавством, затверджує плани

контрольних заходів.

Внесення змін до планів контрольних заходів проводиться у порядку

їх затвердження. Про зміни, внесені до планів контрольних заходів, пові-

домляються інші суб’єкти ДФК, які проводять спільні контрольні заходи.

4.3. Організація, виконання, документування результатів

і формування матеріалів контрольних заходів. Порядок їх

опрацювання й виконання

У Стандарті ДФК-3 „Організація та виконання контрольних за-

ходів” – описано основні засади організації та виконання суб’єктами

державного фінансового контролю контрольних заходів відповідно до

повноважень, встановлених для цих суб’єктів законодавством України.

Положення-Стандарт-3 суб’єкти державного фінансового

контролю застосовують на наступних етапах організації та вико-

нання контрольних заходів:

• під час підготовки до проведення контрольних заходів;

• в момент оформлення офіційних розпорядчих документів, що

надають право службовим особам суб’єктів ДФК проводити

контрольні заходи;

• під час ознайомлення з цими документами керівників суб’єктів

господарювання;

• в період безпосереднього проведення контрольних заходів.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (ко-

жен власними силами) розробляють внутрішні нормативно-правові

акти з організації і виконання суб’єктами ДФК контрольних захо-

дів, котрі затверджує керівник міністерства, іншого центрального

органу виконавчої влади.

У Стандарті - 3 використовують терміни, що мають такі значення:

• планові контрольні заходи – це контрольні заходи, що включені

до відповідних планів контрольних заходів суб’єктів державно-

го фінансового контролю.

• позапланові контрольні заходи – контрольні заходи, що не

включені до відповідних планів суб’єктів державного фінан-

сового контролю і здійснюються в межах їх компетенції та по-

вноважень за дорученням ініціаторів контрольних заходів і

зверненнями органів державної влади ( в тому числі правоохо-

ронних органів) й органів місцевого самоврядування, суб’єктів

господарювання і громадян.

Підготовка до контрольних заходів розпочинається з моменту

набуття службовими особами суб’єктів ДФК права на виконання

контрольних заходів в суб’єкта господарювання у плановому чи по-

заплановому порядку.

В процесі документальної підготовки службових осіб суб’єкта

ДФК, що передує безпосередньому виконанню контрольних захо-

дів, необхідно:

• вивчити нормативно-правову базу, що регламентує діяльність

суб’єкта господарювання, зібрати інформацію у відповідних фі-

нансових органах та органах державного казначейства України

про обсяги і напрями бюджетного фінансування тощо;

• скласти програми контрольного заходу, яка забезпечує повне

розкриття теми контролю, та затвердити її у встановленому по-

рядку суб’єктом державного фінансового контролю;

• у встановлених законодавством випадках та відповідно до ви-

значеного порядку – інформувати керівництво суб’єкта госпо-

дарювання про намір проведення контрольних заходів.

Керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої

влади надають службовим особам суб’єктів ДФК право на прове-

дення контрольних заходів безпосередньо в суб’єкта господарю-

вання шляхом оформлення відповідних офіційних розпорядчих до-

кументів. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

форму цих документів розробляють і затверджують самостійно із

врахуванням вимог стандарту-3.

Офіційні розпорядчі документи на проведення контрольних за-

ходів складають на паперових носіях і вони містять такі обов’язкові

реквізити:

• назву міністерства, іншого центрального органу виконавчої вла-

ди;

• назву документа (посвідчення, розпорядження, доручення

тощо);

• дату і номер;

• посаду, прізвище, ім’я і по батькові службової особи суб’єкта

державного фінансового контролю, уповноваженої на проведен-

ня контрольного заходу;

• підставу для проведення контрольного заходу;

• тему контрольного заходу;

• зазначення суб’єкта господарювання, де буде проводитись

контрольний захід;

• період діяльності суб’єкта господарювання, який охоплюється

контролем;

• термін початку і закінчення контрольного заходу;

• посаду, прізвище, ім’я і по батькові та підпис керівника міністер-

ства, іншого центрального органу виконавчої влади або уповно-

важеної особи, що видала офіційний розпорядчий документ.

Виконання контрольних заходів службові особи суб’єкта ДФК

розпочинають із повідомлення керівництва суб’єктів господарю-

вання про ці заходи. Службові особи суб’єктів ДФК зобов’язані

пред’явити керівництву суб’єкта господарювання свої особові по-

свідчення та належним чином оформлені на їх ім’я офіційні розпо-

рядчі документи на проведення певних контрольних заходів.

У випадку, якщо у встановлений день початку проведення

контрольних заходів неможливо ознайомити керівництво суб’єкта

господарювання з офіційними розпорядчими документами на про-

ведення контрольних заходів, то службові особи невідкладно інфор-

мують про це керівника суб’єкта ДФК, який приймає відповідне рі-

шення.

Контрольні заходи проводяться службовими особами суб’єктів

ДФК у встановленому офіційними розпорядчими документами тер-

міни та в сукупності способів і методичних прийомів фінансового

контролю, що повністю забезпечують розкриття теми контрольних

заходів.

Термін проведення контрольних заходів, як правило, не може

перевищувати 30 робочих днів.

У деяких випадках, за рішенням керівника міністерства, іншого

центрального органу виконавчої влади або уповноваженої особи, що

видала офіційний розпорядчий документ, установлений офіційним

розпорядчим документом термін проведення контрольного заходу

може змінюватися.

Службова особа суб’єкта ДФК зобов’язана проінформувати

про зміну терміну проведення контрольного заходу керівництво

суб’єкта господарювання та пред’явити належним чином оформле-

ний розпорядчий документ, що засвідчує цю зміну.

Службові особи суб’єктів ДФК мають право брати пояснення в

посадових осіб суб’єкта господарювання за встановленими контр-

ольними заходами фактами фінансово-господарської діяльності.

За один робочий день до закінчення встановленого терміну про-

ведення контрольних заходів, як правило службові особи суб’єктів

ДФК повинні подати керівнику та посадовим особам, відповідаль-

ним за фінансову діяльність суб’єкта господарювання, на озна-

йомлення і підпис результати контрольного заходу, оформлені за

встановленою формою та відповідно до вимог Стандарту-4 „До-

кументування результатів та формування матеріалів контрольних

заходів, порядок їх опрацювання і використання” (z 0759-02).

Стандарт-4 встановлює загальні обов’язкові норми документу-

вання суб’єктами ДФК результатів контрольних заходів і їх опра-

цювання і використання.

Документування результатів та оформлення матеріалів контр-

ольних заходів здійснюються з метою надання власникові та іншим

визначеним законодавством користувачам, у тому числі ініціаторам

контрольних заходів, суттєвої, повної і достовірної інформації про

результати контрольних заходів, які проводилися у певного суб’єкта

господарювання.

У Стандарті-4 використовуються терміни, що мають такі зна-

чення:

Документування результатів контрольного заходу – форму-

вання масиву документально зафіксованої інформації констату-

вального та аналітичного характеру про організаційно-правову та

фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання, де

проводились контрольні заходи, який має забезпечувати розкриття

теми контрольного заходу.

Матеріали контрольного заходу – це сформована група доку-

ментів, складених за результатами контрольного заходу, та інфор-

мація про вжиті за його підсумками заходи суб’єктом господарюван-

ня, у якого вони проводилися, та/або відповідним міністерством,

іншим центральним органом виконавчої влади.

Документування результатів контрольних заходів за змістом і

формою складається з робочих, офіційних, додаткових та супровід-

них документів.

Робоча документація складена за результатами контрольних

заходів – це допоміжні неофіційні записи, в яких службова особа,

що здійснює контрольний захід, фіксує отриману в його процесі

інформацію. Робоча документація може бути оформлена у вигляді

простих записів, таблиць та угрупувань цифрових чи інших даних

та їх аналізом тощо.

Робоча документація складається за темою контрольного заходу

і може містити всі або окремі опрацьовані та задокументовані резуль-

тати досліджень службової особи, яка здійснює контрольний захід, й

має сприяти забезпеченню складання офіційної документації.

Особа, що безпосередньо склала робочу документацію, після

закінчення контрольного заходу знищує цю документацію, за ви-

нятком передбачених законодавством випадків, що регламентують

необхідність її зберігання.

Офіційна документація – це документація, що складена за ре-

зультатами контрольних заходів і є основною частиною матеріалів

контрольних заходів та об’єднує обов’язкові для складання доку-

менти. До офіційної документації належать: акти, довідки та про-

токоли.

Суб’єкти ДФК самостійно встановлюють критерії формування

структури офіційної документації, дотримуючись уніфікованого

підходу, що полягає в умовному поділі документа на такі частини:

• вступну, в якій повністю або частково зазначаються наступні

дані: підстава для здійснення контрольного заходу; тема контр-

ольного заходу; назва суб’єкта господарювання, на якому здій-

снювався контрольний захід; місце його розташування та загаль-

ні відомості про нього; дати початку і закінчення контрольного

заходу; період, який підлягає дослідженню в процесі контроль-

ного заходу; перелік посадових осіб, що його здійснювали;

• констатуючу, в якій зазначається зміст, характер та результати

контрольного заходу. Констатуюча частина може бути поділе-

на на тематичні розділи за окремими напрямами або процесами

контрольного заходу.

Додаткова документація – це документація, що складена за ре-

зультатами контрольних заходів і є невід’ємною частиною матеріалів

контрольних заходів та оформлена як додатки (частіше всього у ви-

гляді зведених реєстрів, розрахунків, пояснень тощо), інформація, що

підтверджує підсумки дослідження за окремими напрямами або про-

цесами контрольного заходу, які зафіксовані в офіційній документації.

Службова особа, що здійснює контрольний захід, самостійно ви-

значає зміст і форму викладення додаткової документації.

Супровідна документація – це документація, що складена за ре-

зультатами контрольних заходів і може бути:

• офіційною (листування з органами державної влади та орга-

нами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання і

громадянами з питань, що стосуються результатів контрольного

заходу, інші офіційні документи, оформлені після закінчення

контрольного заходу);

• неофіційною (внутрішні документи суб’єктів ДФК щодо роз-

гляду або оцінки результатів контрольних заходів).

Супровідна документація, що визнана офіційною, є невід’ємною

частиною матеріалів контрольних заходів.

Під час складання офіційної та супровідної документації варто

дотримуватись таких принципів викладання інформації:

• об’єктивність і обґрунтованість;

• лаконічність, чіткість, вичерпність і системність;

• ясність і доступність;

• недопущення викладання інформації, що не стосується діяльнос-

ті суб’єкта господарювання, у якого проводиться контрольний

захід, або інформації, одержаної не за результатами контроль-

них заходів, у тому числі з матеріалів правоохоронних органів.

Загальною вимогою щодо оформлення офіційної та супровід-

ної, що має офіційний характер, документації, складеної за резуль-

татами контрольних заходів, є зазначення обов’язкових реквізитів: