Гриценко Т.Б., Іщенко Т.Д., Мельничук Т.Ф. Сімейно-побутова культура та домашня економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Організація домашнього господарства

199

ширині вдвоє і пропрасувати спочатку лицьовий бік, а після цього — спід-

ній. Місця з вишивкою прасують лише з внутрішнього боку, щоб вишивка

залишалась випуклою. Накрохмалену білизну треба прасувати менш гаря-

чою праскою, ніж ненакрохмалену. Якщо крохмаль прилип до праски, осту-

діть її, а потім потріть слід порошком крейди або меленою сіллю і витріть

м’якою ганчіркою.

Вироби із шерстяних тканин рекомендується прасувати через вологу

тканину (найкраще полотняну) помірно нагрітою праскою. Волога тканина

при нагріванні пом’якшується, стає менш пругкою; їй легше надати поперед-

ніх розмірів і форми. Під праскою вологу тканину потрібно добре висушити,

щоб вона потім не збіглася. Крепи і тканини з випуклим малюнком прасу-

ють сухими, а чесучу, крім того, ще й зі спіднього боку.

Вироби із шовкових тканин треба прасувати зі спіднього боку сухими чи

трохи недосушеними або через суху бавовняну тканину. Однак потрібно ма-

ти на увазі, що недосушені речі (у швах та інших грубих місцях) під час пра-

сування нерівномірно витягуються й інколи набувають металевого блиску.

Щоб ліквідувати його, білизну чи одежину намочують, викручують і трима-

ють деякий час над парою, а потім висушують, вивертають і ще раз пропра-

совують. Підкладкові тканини (сатин, саржа тощо) прасують переважно су-

хими, бо внаслідок зволоження вони втрачають блиск.

Вироби із шовкового трикотажу прасувати не рекомендується, краще ви-

сушити їх, розклавши на столі й надавши їм правильної форми.

Трикотажним виробам, що втратили форму внаслідок тривалого їх викори-

стання, можна надати пристойного вигляду, якщо на засмальцьовані або де-

формовані місця (головним чином на ліктях, на колінах, на плечах) покласти

вологу марлю. Коли марля висохне, пропрасувати ці місця через полотнину.

Речі з оксамиту, велюру та вельвету рекомендується прасувати підві-

шеними. Їх треба зі споду побризкати водою і легенько водити праскою, по-

ки пара не розправить ворсинки. Ці речі можна повісити над мискою з окро-

пом. Пара, що підніматиметься, «пропрасує» їх не гірше від праски. У такий

спосіб випрямляють демісезонні і зимові пальта, а також шерстяні костюми.

Випрасувані речі не варто відразу ховати до шафи. Нехай вони охолонуть

упродовж двох годин при кімнатній температурі. Цим ви збережете гарний

вигляд речей і ефективність своєї праці.

У кожній сім’ї є немало речей домашнього вжитку, які треба підтримувати у

належній формі й красі. Але їх не можна прати.

Тому ми часто змушені звертатися по допомогу до

хімчистки. Однак з огляду на високу вартість робіт,

встановлену побутовими підприємствами, дедалі більше сімей прагнуть самі

оволодіти майстерністю чищення. Спробуємо допомогти їм у цьому.

Бігати по магазинах у пошуках найнеобхідніших речовин або позичати їх

у сусідів завжди обтяжливо. Щоб уникнути цього, в господарстві повинні бу-

ти: ацетон, ефір, етиловий спирт, гас, нашатирний спирт, перекис водню,

гліцерин, лимонна кислота, оцет, оцтова есенція, наполовину розведена во-

дою, тальк, пральні порошки, мило господарське й дитяче. Іноді доведеться

користуватися бензином. Тому чистий бензин (авіаційний або А-93) має бути

в домі у достатній кількості.

омашня хімчистка

Розділ ІІІ

200

Усі хімічні препарати потрібно зберігати у вогнебезпечному й недоступ-

ному для дітей місці.

Роботи, які зазвичай називають «домашньою хімчисткою», можна поділи-

ти на два види:

а) загальне чищення речей;

б) виведення плям на них.

Розглянемо технологію чищення найнеобхідніших

предметів туалету й прикрас.

Головні убори. Їх чистять по-різному, залежно

від матеріалу, з якого вони зроблені. Витерті й

лискучі місця на фетрових капелюхах злегка протирають тонким наждач-

ним папером. Можна також посипати ці місця меленою сіллю або висівками

й почистити жорсткою щіткою.

Фетрові капелюхи сірого та білого кольору чистять шматком білої тка-

нини, який вмочують у суміш з 5 столових ложок оцту, 5 столових ложок

нашатирного спирту й 1/2 столової ложки солі. Після цього капелюх насухо

витирають.

Світлі фетрові капелюхи рекомендується чистити вологою щіткою, яку

час від часу вмочують у сіль. Якщо ж капелюх дуже забруднений, його чис-

тять спочатку бензином, а потім сумішшю з 2 столових ложок перекису вод-

ню та 1/2 чайної ложки нашатирного спирту, розведених у 1 л води.

Фетрові капелюхи інших кольорів чистять бензином і ефіром.

Старий велюровий капелюх можна спробувати відновити, якщо почисти-

ти його над водяною парою, проводячи щіткою в напрямку ворсу.

Білі солом’яні брилі й жіночі капелюшки спочатку промивають за допо-

могою щітки теплим мильним розчином і водою, а потім для відбілювання

змочують 3%-м розчином перекису водню, висушують і розгладжують теп-

лою праскою.

Пухові й шерстяні шапочки та берети чистять паленою магнезією, змі-

шаною з бензином до утворення пасти. Берети, а також шапочки з хутра бі-

лого кольору (песець, кріль) можна чистити картопляним крохмалем високої

якості. Виріб кілька разів натирають порошком крохмалю, а потім ретельно

його витрушують, а шапочку розчісують негустим металевим гребінцем.

Чоловічі хутряні шапки добре чистити сумішшю нашатирного спирту із

сіллю, розведеною у воді (1 чайна ложка нашатирного спирту і 3 чайних

ложки солі на 1/2 л води).

Краватки. Краватка належить до тих предметів чоловічого гардеробу,

за якими насамперед роблять висновок про акуратність і естетичний смак

людини. Тому, купуючи краватки, не поспішайте сліпо дотримуватися мо-

ди. Краватка за кольором і візерунком повинна відповідати вашим сороч-

кам і костюмові. Згідно з правилами поєднання кольорів, розробленими

художниками-модельєрами, до світлих однотонних сорочок підходять піст-

ряві краватки, а до смугастих — краватки спокійніших тонів. Із світлими

однотонними гармоніюють яскраво забарвлені краватки. Наприклад, до

сірого костюма з білою сорочкою пасує синя або зелена, до синього костюма

із світло-блакитною сорочкою — синіх, вишневих, сірих і блакитних тонів.

Яскраві й строкаті краватки не варто носити з чорним костюмом і білою

Чищення

Організація домашнього господарства

201

сорочкою. До коричневого костюма треба добирати сорочки й краватки бе-

жевих, кремових і зелених тонів; до костюмів картатих або в смужку — од-

нотонні краватки.

Шиють краватки з різних тканин: шерстяних, із натурального й штучно-

го шовку та інших. Тому й чистити їх, як і одяг, необхідно з урахуванням

матеріалу, з якого вони виготовлені.

Якщо краватка зім’ялася, її необхідно випрямити. Для цього вкладіть

всередину шматок картону такої самої форми, як і краватка, й пропрасуйте

через тонкий папір або намочену в теплій воді і добре віджату полотнину.

Картон не викидайте, а збережіть його для наступного разу.

Надати краватці свіжого вигляду можна і в інший спосіб. Налийте у

3-літрову банку гарячої води і закрийте її пластмасовою кришкою. Краватку

обкрутіть навколо банки й потримайте 20 – 30 хв. Щоб краватка не розкру-

тилася і не впала, кінець її закріпіть голкою або шпилькою.

Рукавички. Пофарбовані шкіряні рукавички обновлюють з допомогою

рицинової олії (касторки). Для цього надіньте на одну руку рукавичку, а

другою добре протріть її ватним тампоном, вмоченим у касторку. Потім зро-

біть те саме з іншою рукавичкою. Через кілька годин рукавички стануть

блискучими й еластичними.

Щоб почистити білі шкіряні рукавички, їх посипають тальком і протира-

ють шматком білої полотнини.

Для чищення лайкових рукавичок готують такий розчин: 5 вагових час-

тин перекису водню змішують з 1 частиною нашатирного спирту, 5 частина-

ми прального порошку типу «Новость» і 60 частинами води. Одержаною су-

мішшю натирають рукавички, а потім чистять їх ганчіркою чи ватою. Існує

й інший, простіший склад суміші: 1 вагова частина скипидару на 2 частини

бензину. Після чистки рукавички сушать на повітрі в затінку.

Замшеві рукавички чистять 10%-м розчином нашатирного спирту у воді

(у співвідношенні 1 : 4). Після чищення рукавички протирають ватою, змо-

ченою чистою водою або з доданням оцту (1 чайна ложка на 1 л води). Рука-

вички із замші можна також чистити сумішшю молока з питною содою

(1 чайна ложка соди на 1 склянку молока).

Рукавички із шерстяних, бавовняних і синтетичних тканин перуть у

теплій воді з пральним порошком так само, як і інші вироби з цих тканин.

Треба лише пам’ятати, що рукавички не сушать звичайним способом. Не

віджимаючи, загорніть їх у махровий рушник, який і вбере в себе вологу.

Сумки. Сумки, портфелі й гаманці з натуральної шкіри чистять так са-

мо, як і інші шкіряні вироби. Якщо поверхня сумки зашкарубла, її необхідно

змастити рициновою олією або риб’ячим жиром. Наносити їх на шкіру треба

тонким шаром, щоб не утворилося плям. Після вбирання жиру сумку вити-

рають сухою ганчіркою.

Замшеві сумки темного кольору чистять нашатирним спиртом, розведе-

ним наполовину водою. Після того як замша підсохне, її чистять гумовою

щіткою або тонким наждачним папером. Підкладку чистять ефіром.

Сумки із штучної шкіри не можна чистити спиртом, бензином чи ацето-

ном, їхню поверхню миють теплою водою, потім насухо витирають тканиною.

Дуже забруднені сумки миють водою з пральним порошком для синтетич-

Розділ ІІІ

202

них виробів, а потім витирають чистою вологою ганчіркою. Сушать при кім-

натній температурі. Усі вироби із натуральної та штучної шкіри не рекомен-

дується сушити на сонці, біля печей, батарей та інших джерел тепла.

Парасольки. Тканини парасольок не можна чистити бензином, гасом,

ацетоном та іншими розчинниками. Якщо парасолька забруднилася, ви-

мийте її теплою водою (не вище від 40 – 50 °С) з пральним порошком для

синтетичних тканин, потім прополощіть і висушіть у розкритому вигляді.

Ювелірні вироби. Про чищення ювелірних виробів, якими користуються

епізодично і які здебільшого зберігаються як домашні реліквії, ми вже роз-

повідали в цьому розділі. Тому тут торкнемося лише речей повсякденного

індивідуального вжитку. Спочатку про деякі правила користування вироба-

ми, дотримання яких допоможе запобігти їх пошкодженню.

Щоб на ювелірних прикрасах від контакту зі спітнілою шкірою не

з’являлося темних плям, відразу ж після зняття протріть їх сухою фланеле-

вою тканиною. Під час господарських робіт, особливо пов’язаних з хімічними

речовинами, усі ювелірні вироби й годинники необхідно знімати. Це убезпе-

чить їх від пошкодження й забруднення. Рекомендується також знімати

прикраси при використанні косметичних засобів, виготовлених на основі со-

лей ртуті та сірки (ртуть утворює із золотом амальгаму, внаслідок чого річ

покривається білими плямами, а сірка легко утворює із золотом і сріблом

сірчані сполуки чорного кольору).

Якщо ж прикраси з благородних металів, а також намисто з перлин

дуже забруднилися, швидко промийте їх у розчині дитячого мила в ети-

ловому спирті, наполовину розбавленому водою, і обережно витріть насухо

фланелевою тканиною.

Для виведення плям краще використовувати спе-

ціальні засоби, що виготовляються промисловими

підприємствами. Способи їх застосування вказу-

ються на флаконах і в окремих інструкціях. Якщо

ж ви вирішили самі здійснити цю операцію, скористайтеся такими нашими

порадами.

Перш ніж чистити ту чи іншу річ, треба встановити походження плям і

їхню давність. Якщо пляма невідомого походження, спробуйте вивести її

найпростішим способом — теплою водою з милом або пральним порошком. У

розчин вмочіть стару зубну щітку, шматок тканини або ватний тампон і по-

тріть пляму, попередньо очищену від пилу, потім промийте це місце чистою

водою, висушіть і випрасуйте.

Якщо пляма не зникла, застосуйте радикальніших засобів. Перед чищен-

ням підкладіть зісподу під те місце тканини, де утворилася пляма, дощечку,

обгорнуту білою ганчіркою. Якщо це піджак або пальто, дощечку вкладіть

між тканиною і підкладкою.

Виводячи пляму, уважно стежте за ефективністю своєї роботи. Якщо пля-

ма поступово почала зникати, повторіть операцію 2 – 3 рази.

Не рекомендується відразу використовувати сильнодіючі хімічні препара-

ти. Бажано виводити плями слабкими розчинами за кілька разів. Особливо

обережно необхідно поводитися з пофарбованими тканинами різних видів та

Виведення плям

Організація домашнього господарства

203

синтетичними матеріалами. Спочатку випробуйте невідомий для вас засіб на

маленькому клаптику, на шві або на лиштві зісподу, щоб не зіпсувати річ.

Розглянемо спочатку способи боротьби з плямами, спричиненими харчо-

вими продуктами.

Жирові плями (від олії та вершкового масла, сала, сметани, риб’ячого

жиру, касторки та ін.) виводять різними способами, але здебільшого з допо-

могою розчинників — бензину, бензолу, скипидару і спеціального засобу фаб-

ричного виробництва — плямовибавлювача.

Щоб вивести свіжу пляму на світлій бавовняній, лляній, вовняній або

шовковій тканині, її треба з обох боків посипати сухим порошком крейди,

тальку або паленої магнезії, накрити білим папером, покласти зверху

якийсь важкий предмет (наприклад, праску) і залишити в такому стані на

добу. Потім порошок знімають щіткою. Пляму на темній тканині засипають

таким самим порошком зі спіднього боку, щоб на лицьовому боці не зали-

шилося ніяких слідів чищення.

Плями на білих тканинах, а також з книг та окремих аркушів паперу ви-

водяться пастою із суміші бензину та сухого порошку крейди, які беруть у

таких кількостях, щоб одержати густе тісто. Пасту накладають на пляму

товстим шаром, злегка протирають пальцем, залишають на кілька годин, а

потім обережно зчищають м’якою щіткою або ватою. Якщо пляму вивести

відразу не вдалося, спробуйте повторити цю саму процедуру ще 2 – 3 рази.

Для виведення давніх жирових плям рекомендується застосувати суміш

1 – 2 г безбарвного мила і 10 г бензину. Пляму спершу натирають таким

«бензиновим» милом, а потім чистять бензином звичайним способом. Перед

чищенням краї плями потрібно злегка намочити водою, під пляму підкласти

вату або промокальний папір. Можна також краї плями засипати крохма-

лем, а після виведення плями його старанно зчистити.

Плями від чайної заварки треба ліквідовувати негайно: одяг, на який

потрапила заварка, виперіть у теплій воді з мильною піною, а вироби з ба-

вовняної чи лляної тканини, крім того, ще й відбіліть.

Задавнені плями від чаю виводять сумішшю гліцерину з нашатирним

спиртом (на 4 частини гліцерину беруть 1 частину нашатирного спирту).

Плями від кави, какао, шоколаду рекомендується обробити 3%-м роз-

чином нашатирного спирту у воді (у співвідношенні 1 : 1). Намочіть цим

розчином пляму, потріть її ватою, а потім прополощіть у теплій воді.

Плями від пива та білого вина з білих бавовняних та лляних тканин

зникають після їх прання в теплій воді з милом, содою та горілкою (2 столо-

вих ложки на 1 л води). На шовкових і вовняних фарбованих тканинах, які

не можна прати, заплямлені місця протирають сумішшю гліцерину (1 час-

тина), горілки (3 частини) і нашатирного спирту (1 частина).

Плями від фруктів, якщо вони свіжі, виводять гарячою водою. Заплям-

лену частину тканини перед цим корисно потримати в гарячому молоці, а

потім добре промити. Задавнених плям позбуваються розчином лимонної

або щавлевої кислоти (2 г на 1 склянку води). Тканину, що не линяє, можна

на ніч замочити в кислому молоці з лимонним соком, а потім випрати у теп-

лій воді.

Розділ ІІІ

204

Плями від ягід і червоного вина виводять тим самим способом, що й

плями від фруктів. Якщо ж він виявиться неефективним, потрібно застосу-

вати інші способи, вироблені життєвим досвідом багатьох поколінь різних

народів, які ми подаємо нижче.

Ягідні й винні плями на тканинах можна виводити перекисом водню

(1 чайна ложка на 1/2 склянки води) з подальшим промиванням очищеного

місця холодною водою.

Плями на кольорових виробах добре виводяться сумішшю гліцерину із

сирим яєчним жовтком (у співвідношенні 1 : 1). Цією сумішшю намащують

пляму, залишають на кілька годин, а потім промивають теплою водою. При

цьому способі забарвлення тканини повністю зберігається.

На свіжі плями від ягід або червоного вина рекомендується насипати во-

логої столової солі і через деякий час промити мильною водою. Можна також

замочити річ у молоці чи сироватці, а потім випрати.

Свіжі плями від вина усіх сортів і ягід можна вивести гарячою водою. Для

цього тканину з плямою треба напнути над великою посудиною (мискою,

відром, каструлею) або над ванною і лити на пляму маленькою цівкою окріп

з чайника доти, поки вона не зникне.

Плями від яєць і молока з білих бавовняних, лляних та вовняних тка-

нин виводять розчиненим у воді нашатирним спиртом (у співвідношенні 1

частина нашатирного спирту на 10 частин води). Заплямлене місце намочу-

ють у розчині, потім протирають цим самим розчином і прополіскують.

Плями від риби, консервів і соусів, якщо вони свіжі, легко виводяться

мильним розчином з подальшим промиванням теплою водою. Задавнені

плями потрібно намочити з допомогою вати теплим гліцерином і через

деякий час прополоскати теплою водою. Для виведення плям з тонких шов-

кових тканин ефективним засобом є суміш однакових кількостей гліцерину

й води з доданням кількох крапель нашатирного спирту. Однак варто засте-

регти: перш ніж застосувати цю суміш, перевірте, чи не линяє тканина.

Для виведення плям з вовняних виробів можна рекомендувати розчин

гліцерину й нашатирного спирту у воді (на 1 склянку води 20 г гліцерину й

10 г нашатирного спирту). Після того як пляма зникне, це місце промивають

теплою м’якою (дощовою або перевареною) водою, висушують і прасують.

Плями від помідорів і столового буряка недавнього походження

змиваються теплою водою з милом. Якщо ж пляма давня, намочіть заплям-

лене місце водою і посипте порошком лимонної кислоти. Через кілька

хвилин добре прополощіть очищене місце у великій кількості води.

Плями від кетчупу виводять розчином оцту.

Запам’ятайте деякі поради щодо виведення плям від інших речовин, з

якими нам доводиться стикатися в побуті.

Плями від олійної фарби й лаку добре виводяться сумішшю бензину

зі скипидаром або ацетоном (у співвідношенні 1 : 1). Місце з плямою треба

намочити цією сумішшю і залишити на 20 – 30 хв, потім протерти ганчір-

кою, змоченою цією самою сумішшю. З білих тканин плями від фарби можна

вивести за допомогою пасти, приготовленої із однакових частин скипидару,

Організація домашнього господарства

205

нашатирного спирту й порошку крейди. Пляму намащують, а через кілька

годин чистять і протирають бензином, ацетоном або скипидаром.

Плями від парафіну, стеарину, воску з бавовняних, лляних, вовня-

них і шовкових тканин можна ліквідувати бензином або скипидаром. Перед

цим бруд обережно зішкрябують. Якщо плями свіжі, їх виводять за допомо-

гою промокального паперу: ним накривають лицьову й спідню частину тка-

нини з плямою, а потім прасують не дуже гарячою праскою.

Плями від чорнила (фіолетового) і пасти кулькових ручок на бі-

лих тканинах можна виводити розчиненою у воді лимонною кислотою. До

пофарбованих виробів можна застосовувати суміш гліцерину зі спиртом

(5 частин спирту і 2 частини гліцерину).

З чисто вовняних виробів і виробів з натурального шовку чорнильні пля-

ми найкраще виводяться спиртом з додаванням соляної кислоти (2 – 3 крап-

лі кислоти на 1 столову ложку спирту). Очищене місце після цього старанно

промивають водою. Для тканин з інших видів волокон цей спосіб застосову-

вати не можна.

Для виведення свіжих чорнильних плям можна також використовувати

суміш гліцерину і спирту (у співвідношенні 2 : 1) або валеріанові краплі.

Кожний з цих способів треба випробувати окремо залежно від розміру плями

й виду тканини.

Плями від крові, якщо вони свіжі, можна вивести, промиваючи їх

спочатку холодною солоною водою, а потім теплим мильним розчином. У

жодному разі кров не можна відмивати гарячою водою. Щоб вивести задав-

нені кров’яні плями, їх спочатку протирають розведеним нашатирним спир-

том, а потім розчином бури (1 чайна ложка на склянку води), після чого

промивають холодною водою.

З тонких шовкових виробів плями найкраще виводяться картопляним

крохмалем, замішаним на воді до густого тіста. Крохмалем покривають по-

верхню плями й дають час для висихання. Після цього крохмаль струшують,

виріб перуть звичайним способом.

Плями від поту й сечі, що утворюються на білизні та одязі, у разі, коли

колір тканини не пошкоджений, можна вивести розчином солі або гіпосуль-

фіту (1 чайна ложка на 1 склянку води). Після того як пляма зникне, очи-

щене місце промивають теплою перевареною водою. Для виведення плям з

шовкової підкладки готують суміш нашатирного спирту і спирту (у співвід-

ношенні 1 : 1). Для білої шовкової підкладки рекомендується до цієї суміші

додати трохи перекису водню.

Плями на вовняних тканинах спочатку протирають щіткою, вмочуючи її у

мильний розчин, потім промивають водою, а після цього додатково намочу-

ють розчином оцтової есенції або лимонної кислоти (1 чайна ложка на

1 склянку води) і промивають водою.

Плями від косметичних засобів з білих бавовняних, лляних і шерс-

тяних тканин виводять нашатирним спиртом (1/2 чайної ложки на 1 склян-

ку води), потім промивають водою. Якщо пляма не зникла, додатково про-

тріть заплямоване місце 3%-м розчином перекису водню, а потім промийте

водою. Плями від косметичних засобів, до складу яких входять жири, виво-

дять з шерстяних і шовкових тканин так само, як і жирові.

Розділ ІІІ

206

Плями від йоду на світлих тканинах виводять розчином гіпосульфіту

(1 чайна ложка на 1 склянку теплої води) або розчином аміаку (1 чайна лож-

ка на 1/2 л води), потім очищене місце промивають теплою водою з милом.

Плями від іржі, яка не дуже в’їлася, можна вивести лимонним соком.

Ним намочують заплямлене місце, яке прикладають до гарячої поверхні

праски або чайника, а потім споліскують водою.

Давні іржаві плями виводять міцним розчином оцтової есенції або ли-

монної кислоти (1 чайна ложка на 1/2 склянки води). У підігрітий розчин

занурюють на кілька хвилин заплямлене місце тканини, полощуть його в

теплій воді, а ще краще — тримають над водяною парою доти, поки пляма

не зникне. Після цього очищене місце споліскують холодною водою.

Плями від плісняви можна вивести розчином нашатирного спирту у

воді (у співвідношенні 1 : 5), після чого промити чистою водою.

Плями від трави, бур’яну, листя дерев, якщо вони свіжі, знімають

теплим мильним розчином з доданням невеликої кількості нашатирного

спирту. Давніші плями виводять спиртом або одеколоном.

Плями від вугілля, сажі, попелу, кіптяви виводять скипидаром. За-

плямоване місце спочатку змочують чистим скипидаром і протирають ганчір-

кою, потім чистять щіткою, яку вмочують у міцний мильний розчин, і про-

мивають водою.

Для дуже забруднених виробів застосовують суміш скипидару із сирим

яєчним жовтком. Суміш трохи підігрівають і натирають нею пляму, після

чого промивають теплою водою з милом.

Плями, що їх залишають мухи, виводять розведеним нашатирним

спиртом, потім промивають водою. Вироби, дуже й давно засиджені мухами,

найкраще випрати. Для цього їх на кілька годин замочують у мильному

розчині, до якого додають трохи бензину. Після цього чистять щіткою, яку

вмочують у мильний розчин, і полощуть. Сліди мух на інших предметах

знімають нашатирним спиртом, розведеним наполовину з водою.

Окремо варто сказати про виведення плям на килимі, які можуть мати

різне походження. Щоб вивести жирну пляму на килимі, треба протерти за-

плямлене місце тирсою, намоченою в бензині.

Давню чорнильну пляму можна ліквідувати винним спиртом, а свіжу —

соком лимона чи лимонною кислотою. В обох випадках до плями приклада-

ють вату, намочену у відповідній рідині, поки пляма не зникне. Вичищене

місце промивають мильною водою і насухо витирають полотняною ганчір-

кою.

3.14. ДОГЛЯД ЗА ОДЯГОМ ТА ВЗУТТЯМ

Добре відомо, що перше враження про людину складається від того, як

вона одягнена і взута. Форма, якість матеріалу, колір окремих предметів ту-

алету є одними з вирішальних характеристик загального вигляду людини.

Щоб завжди виглядати охайним, треба з дитячих років привчатися три-

мати одяг і взуття у порядку і дбайливо з ним поводитися.

огляд за одягом

Організація домашнього господарства

207

Увесь набір предметів гардеробу людини можна поділити на одяг домашній,

робочий, вихідний і одяг для дачі чи курорту.

Особливої уваги заслуговують речі, в яких людина проводить свій робо-

чий день. Прийшовши додому, не можна виконувати хатню роботу у тій са-

мій сукні чи костюмі, треба змінити їх на зручний домашній одяг. Для

жінки найбільше підходить для цього сукня-халат з недорогої бавовняної

тканини і зручний фартух з кишенями, для чоловіка — штани зі щільної

бавовняної або штапельної тканини, простора куртка чи сорочка. Робочий

костюм треба повісити на плічках і приготувати його до наступного дня.

Попередньо треба вийняти усе з кишень, витріпати їх, щоб там не

залишилося пилу й крихт. Потім костюм треба почистити щіткою, уважно

подивитися, чи немає на ньому плям. Якщо вони з’явилися, необхідно

відразу ж їх вивести. Вилоги й кінчики коміра на піджаку чи жакеті бажано

підколоти шпильками, щоб вони не загиналися. Наступною операцією є

прасування костюма через вологу полотнину. Особливо ретельно треба

прасувати штани. Найчастіше вони деформуються на колінах. Тому

спочатку треба вивернути їх навиворіт і випрасувати через вологу ганчірку,

злегка натискаючи праскою. Потім необхідно пропрасувати стрілки з

лицьового боку. Щоб стрілки довше трималися, не потрібно одягати штани

відразу після прасування, нехай вони трохи підсохнуть.

Слабким місцем костюма є також комір піджака, який швидко засмаль-

цьовується. Тому приблизно один раз на місяць його треба протирати ган-

чіркою, змоченою спочатку у воді з нашатирним спиртом (1 столова ложка

нашатирного спирту на 1 склянку води), а потім — у чистій воді.

Пальто швидко втрачає форму, якщо вішати за вішалку, пришиту нижче

від коміра. Тому вдома намагайтеся вішати пальто на плічка, незалежно від

того, де ви його зберігаєте.

Верхній одяг, що потрапив під дощ або мокрий сніг, не можна сушити бі-

ля печі, радіатора та інших джерел тепла, адже від такого сусідства він

втрачає свою форму.

Вихідний одяг — сукні, костюми, пальто — найкраще зберігати у шафі

або в мішках з паперу чи поліетилену, які треба щільно закривати. Можна

пошити й спеціальні чохли з недорогої бавовняної тканини.

Оскільки однією з культурно-побутових особливостей нашого народу є до-

сить широке використання для одягу хутра диких і свійських тварин (зимо-

ві шапки — чоловічі й жіночі, коміри пальто, кожухи, дублянки тощо), вва-

жаємо за потрібне докладніше розповісти про деякі правила догляду за хут-

ром і хутряними виробами.

Хутряні вироби з білим чи світлим смухом (песець, горностай, сріблясто-

чорна лисиця) зберігають у темних чохлах, найкраще синього кольору. Це є

добрим запобіжним засобом проти його жовтіння. Вкриті чохлами пальто,

жакети, горжетки та ін. обов’язково треба вішати, а не класти.

Найсприятливішою для зберігання хутряних виробів є низька темпера-

тура з нормальною вологістю повітря. В разі дуже високої температури, а

також при низькій вологості хутро пересихає, його шкіряна тканина стає

цупкою і втрачає пластичність. Хутро псується також і у разі дуже високої

Розділ ІІІ

208

вологості. Згубно на нього діють і сонячні промені: під їх впливом хутро ви-

горає. Усі хутряні вироби оберігайте від молі. Якщо хутряні вироби не дуже

забруднені чи засмальцьовані, їх цілком можна чистити в домашніх умовах.

Жирові плями на смушку невеликих виробів (шапки, коміри, муфти) виво-

дять, протираючи хутро чистою ганчіркою, вмоченою у бензин. Після цього

хутро просушують і розчісують гребінцем. Плями від жиру й поту на смушку

також добре виводяться з допомогою суміші нашатирного спирту з сіллю (1

чайна ложка нашатирного спирту, 3 чайних ложки солі на 1/2 л води) або

сумішшю нашатирного спирту з етиловим (у співвідношенні 1 : 1). Шматком

тканин або чистою одежною щіткою, вмоченою в один із вказаних розчинів,

протріть смушок, потім дайте йому підсохнути й розчешіть гребінцем.

Великі хутряні вироби, зокрема шуби, найкраще чистити тирсою або

пшеничними висівками. Для цього шубу розстеляють підкладкою вниз на

столі, покритому простиралом, посипають підігрітою тирсою або просіяними

висівками і старанно протирають рукою ділянку за ділянкою, поки не очис-

титься весь смух. Після цього тирсу чи висівки струшують, шубу вибивають

лозиною і розчісують металевим гребінцем.

Хутряні вироби з білим смухом можна чистити так само за допомогою

картопляного крохмалю.

Втрачений блиск хутра можна відновити, протерши його ганчіркою, тро-

хи вмоченою у скипидар або оцтову есенцію. Хутро також оновиться, якщо

його злегка зволожити гліцерином.

Якщо в хутряних виробах шкіряна тканина (міздря) загрубіла і втратила

свої пластичні властивості, їх можна відновити, змочивши її розчином оцто-

вої есенції (1 столова ложка) і солі (50 г) в 1 л води, або спеціальною жиро-

вою емульсією, яку готують так: у невеликій кількості теплої води розводять

100 г мила, додають туди 100 г риб’ячого жиру і 15 – 20 крапель нашатирно-

го спирту. Все це добре розмішують і розводять в 1 л води.

Намочивши міздрю одним із вказаних розчинів, виріб складають навпіл

(міздря до міздрі), дають йому полежати 3 – 4 год, потім сушать при кімнат-

ній температурі, добре розминають і розтягують у різних напрямках. Якщо

при цьому забруднився смух, його треба протерти бензином і розчесати гре-

бінцем.

Хутряний одяг використовується тільки взимку, тому не варто забувати

про елементарні правила догляду за ним. При вході до приміщення хутря-

ний одяг і головний убір потрібно струснути, щоб видалити сніг чи іншу

вологу. При струшуванні злиплий і волосяний покрив, що зім’явся, роз-

правляється і швидше просихає. Щоб уникнути злипання ворсу, його витя-

гування і втрати форми, одяг (пальто, піджак) вішають на плічка на від-

критій вішалці (не в гардероб). Так виріб швидше і рівномірніше провітрю-

ється по всій площі. Не рекомендується вішати один виріб на інший. Варто

також пам’ятати, що хутряне пальто повинно мати плічка відповідного

розміру.

Необхідно періодично оглядати хутряні вироби для виявлення витертих

місць, скачування волосяного покриву, місцевих розривів шкірної тканини і

швів, утрати блиску, появи жовтизни.