Гриценко Т.Б., Іщенко Т.Д., Мельничук Т.Ф. Сімейно-побутова культура та домашня економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Організація домашнього господарства

169

Фахівці в галузі оформлення інтер’єру житла підкреслюють необхідність

особливо уважно добирати картини для дитячої кімнати. Їх тематика повин-

на бути зрозуміла дитині і відповідати її віку. Діти віком від 3 до 4 років не

зупиняють своєї уваги на картині довго; вони охоплюють все одним побіж-

ним поглядом. Тому малюнки для дитячих кімнат повинні мати чіткі конту-

ри, на них не повинно бути більше від трьох зображень на рівномірному

світлому фоні (дитяча фігура, пташка, тваринка тощо). Для дітей віком від 5

до 6 років можна використовувати картини, що ілюструють казки, дитячі

оповідання, віршики. З 6 – 7-річного віку дітей можна ознайомлювати з гар-

ним пейзажем чи твором графічного мистецтва. Можна засклити і повісити

на стіну вдалі і виразні малюнки, зроблені самими дітьми. Менш придат-

ними для прикраси дитячих кімнат є фотознімки.

Відомо, що навіть хороший твір мистецтва з часом стає досить звичним,

перестає впливати на емоції людини, і дивимося ми на нього байдуже. Тому

рекомендується мати невелику колекцію творів живопису і графіки і час від

часу експонувати їх в інтер’єрі. При цьому виникає проблема зберігання

творів мистецтва. Варто знати, що живопис і графіка бояться вологи, сильної

сухості і різких коливань температури. Поганий режим температури і воло-

ги призводить до відставання фарби від полотна; папір, на якому виконані

графічні роботи, жовтіє і покривається рудими плямами. Не можна зберіга-

ти живописні і графічні твори поблизу опалювальних приладів і печей, ві-

шати їх над опалювальними засобами.

Картини, написані масляними фарбами, зберігають натягнутими на ра-

ми у шафі, що знаходиться у жилій кімнаті. Графічні твори, виконані пас-

теллю чи вугіллям, — у рамках під склом.

У зв’язку з тим, що папір під впливом світла жовтіє, графічні твори, ви-

конані на ньому (акварель, пастель, малюнок вугіллям, олівцем та ін.), ре-

комендується експонувати у кімнатах, що виходять на північ.

Як правило, картини вивішують у рамках. Деякі сучасні твори можуть

бути і без оправи; їх кріплять на відстані 20 – 40 мм від стіни.

Розміщення картин. Місце для картин вибирають з урахуванням за-

гальної композиції інтер’єру і розміщення меблів. Картини малих і середніх

розмірів можна розміщувати над меблями за симетрією або асиметрією.

Більші за розмірами картини і художні панно краще розміщувати на віль-

них простінках чи над низькими меблями. Варто пам’ятати, що картина

потребує вільної широкої площини і втрачає свою виразність у затінених мі-

сцях. Вивішують картини на висоті від підлоги 1,6 – 1,8 м, а в дитячих кім-

натах — 1,2 – 1,5 м.

Бажано, щоб розміщення картин на стінах збігалося з розміщенням функ-

ціональних зон (картини в зоні відпочинку, в зоні споживання їжі тощо). Не

рекомендується розміщувати картини на межі функціональних зон.

Картини і особливо графіка погано сприймаються на стінах з великими і

пістрявими малюнками шпалер чи накату. Стіни, на яких розміщено твори

мистецтва, повинні бути гладенькими, однотонними, світлими або з дріб-

ним, не різким малюнком. Гарний вигляд мають картини на стінах, оббитих

дошками.

Розділ ІІІ

170

Немалий вплив на сприйняття картин має їх оточення. Найкраще, якщо

для живописних і графічних творів виділено стіни, на яких немає інших де-

коративних елементів. Картини, як правило, програють в оточенні усілякого

дріб’язку, сервізів, кришталевих ваз. Проте абсолютно не виключається мож-

ливість створення єдиної композиції з картин і ваз, що ставляться на підло-

гу, кімнатних квітів, декоративних скульптур та ін. Успіх тут залежить від

творчої ініціативи і почуття міри.

Картини можна розміщувати групами. Бажано, щоб у такій групі був за-

гальний характер, близькість у вираженні настрою і, що дуже важливо,

приблизно однаковий художній рівень. Наприклад, може бути недоречною

композиція з картин, до якої входять гірський карпатський пейзаж, натюр-

морт з кавунами і портрет господаря. Той самий карпатський пейзаж і дві-

три картини з пам’ятками карпатської архітектури можуть створити цікаву

композиційну групу. Варто зазначити, що не завжди добре компонуються

поряд картини в рамках і графічні малюнки з білими паспарту. Простіше

компонувати окремо групи картин і твори графіки.

Картини і твори графіки можна також розмістити в передпокої і на внут-

рішніх сходах. У цих місцях треба розміщувати менш цінні полотна з до-

машньої колекції. У приміщенні без природного освітлення необхідно по-

дбати про освітлення штучним світлом.

Завдяки пластичності і виразному забарвленню художня кераміка є пре-

красним оздобленням житлового інтер’єру. Керамічні вази, кухлі та інші ви-

роби не тільки гарні, а й корисні предмети у побуті. Тому їх наявність у по-

мешканні визначається як естетичними міркуваннями, так і функціональ-

ним призначенням.

Кераміка добре гармонує з полірованими поверхнями сучасних меблів, з

тканинами, різними дерев’яними виробами, книгами, килимами. Керамічні

вироби особливо сприймаються у тих випадках, коли вони підібрані відпо-

відно до кольору стін, меблів, тканин та інших елементів інтер’єру. Компо-

зиція може бути витримана в нюансних чи контрастних тонах.

Кераміку розміщують на полицях, у шафах, на стінах. На книжкових поли-

цях, стелажах і в шафах для книг можна поставити невеликі вази, декоративні

скульптурки, народні іграшки та ін.; на журнальному — вазу для фруктів чи

квітів; на кухонних меблях — керамічний посуд; на стінах доречними будуть

керамічні тарілки, медальйони, рельєфні зображення, настінні вази тощо.

Керамічні вироби зазвичай розміщують групами з трьох-чотирьох пред-

метів. Якщо хочуть звернути увагу на якийсь один предмет, то його ставлять

окремо. Гарні композиційні групи можна створити з високого кухля і пласкої

чаші, вузької високої вази і тарілки, маленької скульптурної фігурки і вели-

кої вази простої форми тощо. На стіні композиційні групи створюють з плас-

ких декоративних тарілок, рельєфів, медальйонів.

Особливу увагу треба приділяти гармонії кольорових поєднань кераміч-

них виробів. Так, прекрасний ефект створюють чорний та оранжевий чи го-

лубий колір, чорний і білий, сірий і червоний та ін. При цьому необхідно

враховувати також фактуру предметів. Добре сприймаються, наприклад,

розміщені поряд предмети з дрібнозернистою фактурою і поліровані, з гру-

бозернистою фактурою і матові.

Організація домашнього господарства

171

Вибираючи місце для керамічних виробів, слід враховувати розміри при-

міщення. Так, велика ваза чи скульптура будуть недоречними у невеликій

спальні чи дитячій кімнаті, але гарно сприйматимуться у просторій великій

кімнаті. Маленький керамічний медальйон просто загубиться у великій за-

гальній кімнаті, але займе провідне місце в оформленні малої за розмірами

спальні чи кабінету.

Велике значення у доборі керамічних виробів має призначення примі-

щень. Наприклад, велика гарна ваза створить у кімнаті атмосферу деякої

парадності, а тому буде доречною в загальній кімнаті і недоречною у спальні

чи в кімнаті для людей похилого віку. Підсвічники сприймаються у спільній

кімнаті і будуть не на місці у кімнаті для дітей молодшого віку.

Підлогові вази. Художники-декоратори радять використовувати для

оформлення загальної кімнати, вітальні чи веранди вази, що ставляться на

підлогу і добре гармонують з простими лініями сучасних меблів і декора-

тивних тканин. Для житла рекомендуються вази заввишки 0,4 – 0,8 м. Якщо

розмістити на підлозі менші вази, то вони не справлять належного вражен-

ня. Великі вази потребують простору більшого приміщення. Форми сучасних

підлогових ваз прості і лаконічні. Особливо приємні вази у вигляді високих

кухлів, а також низькі і пласкі, в яких можна посадити квіти.

Поверхня ваз буває гладенькою, матовою чи покритою глазур’ю, з дрібно-

чи грубозернистою фактурою. Є вази, декоровані орнаментом, а також з на-

січкою і заглибленнями, що створюють художній ефект.

Для інтер’єру, який насичений декоративними елементами, з орнамент-

ними килимами і шторами, рекомендуються вази з гладенькою або дрібно-

зернистою поверхнею. В інтер’єрі, оформлення якого відзначається стрима-

ністю, де для штор і покривал використані гладенькі тканини, а килими ви-

конані із сучасним спрощеним малюнком, а то і зовсім без нього, доречними

будуть орнаментовані вази з грубозернистою фактурою, заглибленнями чи

насічками. Якщо ваза інтенсивно декорована, її варто розмістити на спокій-

ному фоні стіни чи драпірування.

Важливо підібрати вазу, щоб вона своїм кольором відповідала інтер’єру.

Сіра чи сірувато-блакитна ваза дуже добре гармонує з яскравими кольорами

килимів і драпірування. Добре поєднуються світлі меблі і вази чорного або

темно-коричневого кольору.

Вази розміщують у зоні відпочинку біля журнального столика, штор та в

інших місцях, доповнюючи ними композицію інтер’єру.

Підвісні і настінні вази. У сучасному інтер’єрі особливою популярністю

користуються підвісні і настінні керамічні вази різних форм, які можуть бу-

ти з квітами чи без них. Такі вази підвішують на кольорових стрічках, пле-

тених шнурах або на металевому ланцюжку. Для кріплення їх до стіни ви-

користовують спеціальні гачки та цвяхи.

Якщо кімната має висоту 2,7 м, то вазу рекомендується підвішувати на

закріпленому на стіні кронштейні — металевому або дерев’яному. Для під-

вішування використовують пластмасовий або капроновий шнур, ланцюжок,

а також звичайний тонкий дріт.

Настінну вазу добре підвісити на вільному від інших предметів простінку,

де її декоративні якості виділятимуться особливо чітко. Можна створити

Розділ ІІІ

172

композиційну групу з настінної вази, килима або картини. Своєрідною при-

красою може стати несиметрична група з однієї-двох настінних ваз і кера-

мічних рельєфів.

Вази з квітами підвішують перед вікнами, в нішах для обідніх столів, бі-

ля каміна, в місцях, де межують різні за призначенням функціональні зони:

сну й відпочинку, робоча зона і зона відпочинку та ін.

Настінними і висячими вазами не варто перевантажувати приміщення.

Їх можна використовувати лише тоді, коли в кімнаті є для цього місце, що

найбільше підходить.

Керамічні тарілки і пласти. У сучасному інтер’єрі широко використо-

вують декоративні керамічні тарілки. Їх розміщують у загальній кімнаті,

спальні, кабінеті, дитячій кімнаті, кухні — на сервантах і буфетах, полицях

і журнальних столах, стелажах і на стінах. Тарілки можуть бути як само-

стійними декоративними елементами, так і поєднуватися у групи з іншими

виробами — медальйонами, вазами, глечиками тощо. Їх добирають з ураху-

ванням кольору стін, тканин, меблів та інших елементів інтер’єру.

Для оформлення житлового інтер’єру широко використовують керамічні

пласти — рельєфні одно- і багатокольорові зображення на пластинці прямо-

кутної або неправильної форми. Великі за розмірами пласти розміщують на

стіні окремо, менші — групами з двох-чотирьох виробів. Керамічний пласт

може створити особливо цікаву композицію разом з медальйонами, народ-

ними іграшками тощо.

Керамічні пласти, а також декоративні тарілки і медальйони повинні ви-

сіти на стіні так, щоб світло від вікна чи лампи падало збоку і таким чином

вигідно підкреслювало об’ємність предмета, його пластику. Пряме світло з

огляду на це менш придатне.

Важко уявити сучасну оселю без фарфорового і фаянсового посуду —

столових і чайних сервізів чи окремих предметів.

Декоративні тарілки з малюнками на різні теми будуть доречними у

спільній кімнаті і кабінеті, у кімнатах для дітей і молоді, на кухні. Тарілки з

тонким графічним малюнком розміщують на висоті 1,4 – 1,6 м, а з великим

чітким малюнком — 1,6 – 2 м.

Фарфорові вази для житлового інтер’єру мають бути не вищими за 0,5 м.

Вази з яскравим розписом рекомендується використовувати для букетів з

білих, світло-жовтих, рожевих чи голубих квітів, а також для сухих декора-

тивних гілок. Вони можуть бути також гарним елементом оформлення і без

букета. Вази з приглушеним світлим малюнком рекомендуються для яскра-

вих букетів. Найкраще місце для вази — журнальний столик, низька шафа,

полиця, сервант, ніша комбінованої шафи.

Різні статуетки з фарфору можна поставити у будь-якій кімнаті на

полицях, у книжній шафі і серванті, на комоді чи піаніно. Щоб статуетка

добре сприймалася, її необхідно ставити окремо від інших декоративних

елементів. Хорошим фоном для неї буде чиста стіна, суворі площини сучас-

них меблів або спокійна за кольором однотонна тканина. Використовуючи

вироби з фарфору чи фаянсу, необхідно враховувати їх колір, характер роз-

пису і форму та узгоджувати їх з іншими елементами інтер’єру — меблями,

тканинами, кольором стін та ін.

Організація домашнього господарства

173

Так, декоративна тарілка, розписана в золотистих тонах, прекрасно гар-

монуватиме зі стіною холодного тону (голубого, сіро-голубого), а тарілка, у

розписі якої переважають яскраві кольори, виразно сприйматиметься на світ-

ло-сірій або білій стіні. Вироби, розписані за народними мотивами, добре

гармонують зі смугастими тканинами (скатертини, штори, покривала). Тем-

нуваті вироби з насиченим декором краще гармонують зі світлими меблями,

а світлі вироби з чітким силуетом — з темними.

Щоб досягти художньої виразності інтер’єру, його не варто перевантажу-

вати виробами з фарфору й фаянсу. Для кімнати достатньо одного гарного

сервізу в серванті, групи декоративних тарілок на стіні чи статуетки на

низькій шафі. Якщо ви маєте більше виробів, то їх можна сховати, щоб через

деякий час поміняти з тими предметами, які встигли вам набриднути.

Драпірувальні тканини, килими, покривала, по-

душки, декоративні панно, скатертини і серветки

є найактивнішими елементами декоративного

оформлення інтер’єру.

Драпірувальні тканини. У житловому приміщенні драпірувальні тка-

нини використовуються для штор і гардин на вікнах і балконних дверях,

для штор, які можуть розділяти у кімнаті різні функціональні зони, для за-

навісок на вбудованих меблях тощо. Драпірувальні тканини бувають гла-

денькими однотонними і з малюнком. Добре вписуються у сучасний сіль-

ський і міський інтер’єр драпірувальні тканини з народним орнаментом.

Віконні штори великою мірою визначають колорит усього інтер’єру. Ре-

комендується мати два комплекти штор: один — для осінньо-зимового, дру-

гий — для весняно-літнього періодів. Штори для холодного періоду повинні

бути із цупкої тканини інтенсивних кольорів; така тканина має добрі тепло-

ізоляційні властивості. Для літніх штор бажано використовувати тонку тка-

нину, яка відповідає загальному колориту квартири і стійка проти сонячних

променів. Необхідно відмовитися від важких штор з ворсистої тканини, яка

вбирає багато пилу і, як правило, зовсім не гармонує із сучасним оформлен-

ням квартири.

На шторі не повинно бути багато складок. Прикрасою шторної тканини є

її колір, малюнок, фактура.

Велике значення для вибору кольору штор має орієнтація приміщення.

Для кімнат з південної сторони рекомендуються холодні кольори — усі від-

тінки синього, зеленого, бузкового. Такий колір трохи приглушить гарячі

сонячні промені, зробить кімнату затишнішою. Для приміщень північної

сторони бажані кольори теплих відтінків — жовті, червоні, оранжеві, що

створюють ефект сонячного освітлення.

У сучасному інтер’єрі, де переважає вільна від декоративних предметів

стіна, а меблі мають легкий і конструктивний характер, особливо великого

значення набуває малюнок декоративної тканини. Перевагу варто віддава-

ти тканинам з великим геометричним малюнком.

Коли штора закриває разом з вікном усю стіну, тобто досить велику пло-

щину щодо інтер’єру, для зміни пропорцій кімнати можна використати ма-

люнок. Якщо необхідно створити ілюзію більшої висоти, застосовують тка-

нину з чітко вираженим вертикальним малюнком, а якщо меншої — з гори-

Художній текстиль у

сучасному інтер’єрі

Розділ ІІІ

174

зонтальним. Тканину для штор добирають з урахуванням функціонального

призначення приміщень. Для загальної кімнати, залежно від її стильового і

кольорового вирішення, штори можуть бути з багатим орнаментальним ма-

люнком спокійних розбілених чи густих насичених тонів. У дитячій кімнаті

рекомендується тонка тканина з чітким яскравим малюнком на дитячу те-

матику. Для кабінету підійдуть штори з гладкопофарбованих тканин спо-

кійних (сірих, зелених, коричневих) тонів. У спальні бажані штори з гла-

денької чи трохи орнаментованої тканини спокійного кольору. На кухні до-

речні штори з тонкої світлої (голубої, зеленої, жовтої) тканини з малюнком,

близьким за темою до призначення (декоративний посуд, натюрморт, квіти,

фрукти та ін.).

Гардини — денне оздоблення вікна із мереживної тканини, яке розсіює

денне світло і сприяє створенню в кімнаті затишку. Вони бувають білими,

кремовими, рожевими, блакитними чи іншого кольору з дрібним малюнком.

При доборі тканини для гардин треба подбати про правильне освітлення

приміщення. Необхідно враховувати, що навіть тонкий тюль затримує до

20 % денного світла, а густе узорчасте полотно — до 35 %. Бавовняний тюль

перешкоджає проникненню сонячних променів більшою мірою, ніж капро-

новий чи нейлоновий. Тому для гардин на вікна, що спрямовані на південну

сторону горизонту, де багато світла, можна використовувати бавовняний,

капроновий або нейлоновий тюль і узорчасте полотно, на північну сторо-

ну — краще капроновий чи нейлоновий тюль.

Кількість тканини для штор розраховують, виходячи з необхідної довжи-

ни штор з додаванням до кожного полотнища по 2 – 2,5 см на підшивку і по

5 – 6 см — на усадку під час прання. Для того щоб сумістити великий малю-

нок на шторі, необхідно до кожного полотнища додавати кількість тканини,

що дорівнює висоті одного малюнка. Ширина штори повинна бути приблиз-

но у півтора раза, а гардини у два рази більша від ширини вікна. Штора має

закривати гардини, для цього її роблять на 5 – 7 см довшою від гардин.

Віконні штори займають значну площу стіни, тому активно впливають на

кольорове вирішення приміщення. Якщо штори яскраві, з великим узором,

то килими, покривала і подушки повинні бути більш скромними за кольо-

ром і узором, а в разі скромних, стриманих за кольором штор килими, по-

кривала і подушки можуть бути яскравими.

Килими. У сучасному інтер’єрі килими досить поширені. Гарний орна-

ментований килим є основною прикрасою усього приміщення. Невеликі го-

белени розраховані на оздоблення зони відпочинку. Неширокі смугасті ки-

лими використовуються для захисту окремих ділянок стіни над ліжком, тах-

тою чи лавкою. Легкі килими використовуються як покривала для ліжок,

диванів, кушеток. Килимки-доріжки 1,2 – 1,4 м завдовжки і 0,5 – 0,6 м зав-

ширшки можуть бути покривалами для крісел.

Килим на підлозі не тільки прекрасно доповнює і завершує декоративну

композицію інтер’єру, створює у приміщенні затишок, а й утеплює підлогу,

приглушує звуки. Для підлоги рекомендуються килими смугасті зі спроще-

ним дво-триколірним геометричним малюнком, а також без нього. Не реко-

мендується розміщувати орнаментований килим на підлозі з орнаментова-

ним лінолеумом. Для такої підлоги підійде одноколірний килим.

Організація домашнього господарства

175

Колір килима має залежати від загального кольорового вирішення кім-

нати. У кімнатах з активним кольоровим вирішенням (червоні, жовті, золо-

тисті, сині тони) килими на стіні і підлозі бажані спокійні, пастельних тонів,

а в кімнатах з приглушеним кольоровим вирішенням (сірі, голубувато-сірі,

вохристі тони) — краще яскраві.

Для досягнення гармонії в інтер’єрі необхідно подбати про взаємне узго-

дження килимів на стіні і на підлозі. Якщо килим на стіні яскравий з вели-

ким малюнком, то на підлозі він має бути світлим, одноколірним або з дріб-

ним малюнком. При розміщенні на підлозі килима з крупним орнаментом і

яскравим кольором усі інші елементи інтер’єру повинні менше впадати в

вічі. Від цього виграє і килим на підлозі, й інтер’єр в цілому. Якщо килим

для підлоги з великим виразним малюнком, але стриманий за кольором —

на стіні бажаний яскравий килим, проте його узор не повинен «змагатися» з

узором килима на підлозі.

Декоративні панно. У сучасному житловому інтер’єрі доречними будуть

декоративні панно, виконані розписом у техніці «батик» на шовку чи батис-

ті. Це можуть бути яскраві квіти, фантастичні птахи, звірі тощо.

У житлових інтер’єрах, особливо сільських, часто можна побачити панно,

вишиті на тканині кольоровими нитками. Їх застосування у сучасному ін-

тер’єрі можливе за достатньо високого рівня вишивки. Найчастіше вишива-

льниці таких панно досягають успіху, використовуючи народні мотиви.

У сучасний інтер’єр дуже гарно вписуються декоративні панно, виконані

в техніці «макраме» чи талановито виготовлені з бавовняної мотузки.

Декоративні панно розміщують на просторій площині стіни. Не рекомен-

дується розміщувати їх на стінах, вкритих накатом або шпалерами з вели-

ким пістрявим малюнком. Небажано розміщувати поряд панно, які виконані

в різних техніках, наприклад «макраме» і художньої вишивки. Досить вели-

кі панно розміщують самостійно, маленькі — групами із двох-трьох предме-

тів

Покривала. Для ліжок, диванів, диванів-ліжок, кушеток, тахт, крісел

використовують покривала, які можна придбати готовими чи пошити само-

стійно. Рекомендуються покривала з геометричним малюнком або однотон-

ні, а також із плахтової тканини. Гарно вписуються у сучасний інтер’єр по-

кривала, створені на основі народних декоративних традицій, а також вико-

нані вручну. Найчастіше ці покривала з простим геометричним малюнком

або смугасті.

Інтер’єр спальні можуть прикрасити покривала для ліжок з легкої прозо-

рої тканини з широкою пишною оборкою чи з більш цупкої тканини з обор-

кою у вигляді невеликих складочок. Якщо покривало для ліжка виготовлено

з товстої тканини на зразок меблевої, то оборки й волани робити не варто. Та-

кі покривала повинні бути простими за формою.

Для дитячих ліжечок рекомендуються покривала смугасті, у клітинку, з

рослинним орнаментом або з малюнком дитячих іграшок, звірят.

Добираючи або виготовляючи покривало, варто враховувати кольорове

вирішення приміщення й оббивки меблів. У разі активного, яскравого ко-

Барановский М. И. Ваше жилище: Пособие домашнего мастера. — К., 1993. — 194 с.

Розділ ІІІ

176

льорового вирішення приміщення й оббивки меблів покривало має бути

скромним, приглушеним, щоб не привертати до себе уваги. Якщо ж загальне

кольорове вирішення приміщення приглушене і навіть дещо одноманітне,

рекомендується покривало декоративне орнаментоване або смугасте. Його

колір може бути достатньо яскравим — це оживить кольорову гаму примі-

щення.

Подушки. Житловий інтер’єр гарно прикрасять подушки.

У сільському помешканні пишні подушки в білих гарних вишитих наво-

лочках розміщують на ліжках, іноді по всій поверхні. Ліжка накривають

килимом або кольоровим покривалом; над ліжком також вішають килим.

Поєднання насичених за кольором килимів з білосніжними декоратив-

ними подушками створює гарну кольорову і пластичну композиційну групу,

яка прикрашає приміщення.

У міському інтер’єрі такий спосіб використання подушок з метою декору-

вання використовується рідко. Подушки з ліжка чи дивану-ліжка на день

ховають у тумби для постільної білизни. Інколи їх прикривають на ліжках

покривалом. Завдяки цьому невелике приміщення стає зримо просторішим.

На дивані, тахті чи кушетці можна розмістити невеликі диванні подуш-

ки, які необхідні для відпочинку вдень. Наволочки диванних подушок, ви-

готовлені з однотонних чи орнаментованих декоративних тканин, можуть

прикрасити приміщення. Гарні диванні подушки, вишиті за народними мо-

тивами, а також ткані. Диванні подушки можуть бути найрізноманітніших

форм: квадратні, прямокутні, круглі. При виготовленні подушок варто вра-

ховувати місце, куди їх мають покласти, і предмети, що їх оточуватимуть.

До пістрявого покривала, наприклад, найбільше підійдуть подушки з од-

нотонної тканини, а з гладенької тканини — яскраві однотонні або вишиті

подушки.

На дивані, тахті чи кушетці може бути дві-чотири подушки. Необхідно

пам’ятати, чим більше подушок, тим важче досягти гармонії між групою по-

душок і предметами, що їх оточують. Якщо подушок кілька, то між ними

може бути одна чи дві вишиті, решта повинні бути однотонні, інакше компо-

зиція здаватиметься перевантаженою орнаментом і втратить свої художні

переваги.

Добір тканин. Вироби з текстилю надають інтер’єру затишку, але пере-

вантажувати ними приміщення не рекомендується. Купувати потрібно лише

необхідні речі, виявляючи почуття міри і скромність при виборі кольору й

узорів.

Щоб декоративні тканини в житловому інтер’єрі не тільки відповідали

своєму функціональному призначенню, а й органічно входили до художньо-

го ансамблю приміщень, потрібно приділяти належну увагу їх добору і ком-

позиційному поєднанню за кольором і розмірами.

Тканини мають відповідати призначенню приміщення, кольору стін, під-

логи й орієнтації кімнати. Стіни кімнати, підлога і вироби з тканин — основ-

ні кольорові площини в приміщенні, тому від їхнього узгодження за кольо-

ром великою мірою залежить гармонія інтер’єру.

Розміри малюнків декоративних тканин в інтер’єрі мають бути узгоджені

між собою і з розмірами таких елементів житла, як меблі, вази, картини та

Організація домашнього господарства

177

ін. Небажано, наприклад, килим з великим малюнком поєднувати з мебле-

вою тканиною і шторами теж з великим малюнком. До такого килима краще

підійде однотонна меблева тканина і штори одного кольору або з дрібним

спокійним малюнком.

Вирішуючи проблеми інтер’єру, необхідно виходити з наявних великих

декоративних предметів. Якщо, наприклад, у вас є великий красивий на-

стінний килим, то він має стати основним декоративним елементом у при-

міщенні. Щоб досягти цілісності і виразності інтер’єру, не рекомендується

купувати яскраві орнаментовані штори, меблі з яскравою оббивкою, пістря-

вий килим для підлоги. Все оточення килима має бути приглушеним. Яск-

рава диванна подушка, абажур торшера чи настільної лампи можуть бути

акцентами, що композиційно поєднуються з килимом.

При доборі тканин бажано враховувати їх стиль, оскільки змішування в

одному приміщенні різних стилів не дасть змоги досягти єдності в худож-

ньому оформленні інтер’єру.

Тканини повинні органічно поєднуватися з іншими елементами житла,

створюючи єдиний художній образ житлового інтер’єру. Заслужений худож-

ник України Л. Жоголь пропонує три основні прийоми включення виробів з

декоративних тканин в інтер’єр:

³ перший — відіграють основну, провідну роль у створенні художнього

образу інтер’єру;

³ другий — доповнюють і пов’язують між собою основні елементи оформ-

лення інтер’єру;

³ третій — слугують нейтральним фоном для інших художніх елементів

інтер’єру.

Вибір виробів із декоративних тканин визначається конкретними умова-

ми і прийнятим композиційним вирішенням інтер’єру.

 Запитання і завдання

1. Дайте загальну характеристику засобів для художнього прикрашання сучасного житла.

2. Що ви знаєте про картини і твори графіки як один із найбільш бажаних декоративних еле-

ментів у житлі? 3. Які функції виконують керамічні вироби у сучасному інтер’єрі? Назвіть ви-

ди художнього текстилю, що використовуються у сучасному помешканні. 4. Яке функціональ-

не призначення килимів і декоративних панно у сучасному житлі? 5. Поясніть, яких принци-

пів необхідно дотримуватися при доборі драпірувальних тканин для дому.

3.7. ОЗЕЛЕНЕННЯ ЖИТЛА. ВИДИ ОСВІТЛЕННЯ КВАРТИРИ

Кімнатні рослини є своєрідною живою прикрасою інтер’єру. Вони підкрес-

люють і завершують його декоративно-художню композицію, створюють ат-

мосферу спокою і затишку. Як один з декоративних елементів кімнатні рос-

лини набувають особливого значення у сучасному просторому інтер’єрі, який

не перевантажений дрібницями. Кімнатні рослини не лише прикрашають

приміщення, а й сприяють створенню в ньому здорового мікроклімату.

Вдень вони поглинають вуглець і виділяють кисень, а багато з них є джере-

Розділ ІІІ

178

лом фітонцидів, які мають властивість убивати і пригнічувати шкідливі мік-

роби і бактерії. Кімнатні рослини дають змогу підтримувати вологість повітря

у приміщенні в межах 50 %; без них вологість становить 30 – 35 %.

Включаючи в інтер’єр житла рослини, необхідно дотримуватися трьох

умов: по-перше, правильно їх добирати; по-друге, забезпечити їм нормальні

умови розвитку; по-третє, розміщувати так, щоб вони не заважали основ-

ним функціональним процесам у приміщенні.

Основна маса рослин, що використовуються у

внутрішньому озелененні, походять з країн із тро-

пічним і субтропічним кліматом. Більшість з них

росте в умовах високих постійних температур і си-

льних опадів — це фікуси, багато пальм, бегонії, філодендрони, пеперомії,

марантові. Батьківщиною інших є гірські ліси тропіків з характерним для

них більш прохолодним, але вологим кліматом і постійно високою вологістю

повітря (папороті, орхідеї, бромелієві та ін.). Деякі ростуть у сезонних листо-

падних і напівлистопадних лісах тропіків, у районах з чіткою щорічною змі-

ною дощового та посушливого періодів (австралійські евкаліпти, акації). З

украй сухих областей Південної і Східної Африки з незначними нерегуляр-

ними опадами походять алое, молочаї, каланхое, гастерії, хавортії. Батьків-

щина добре відомих кактусів і агав — сухі гірські плато Мексики, Централь-

ної і Південної Америки.

Розмаїтість природних умов, в яких ростуть у себе на батьківщині відомі

нам кімнатні рослини, визначає різноманітність їхнього зовнішнього вигля-

ду, біологічних особливостей, ритмів розвитку. Одні з них вирощують заради

ефектних квіток, інші — через гарне, цікаве за формою та кольором листя,

треті — для декорування вертикальних стін.

Деякі рослини привертають увагу квіткарів незвичною формою і будовою.

Залежно від декоративних властивостей рослин, їхніх морфологічних особ-

ливостей, екології і можливостей використання в інтер’єрі всю різноманіт-

ність кімнатних рослин можна умовно розподілити на кілька груп.

Декоративні рослини, що цвітуть. Це порівняно невелика група рос-

лин, яку вирощують заради гарного ефектного цвітіння, яке може тривати

від тижня до кількох місяців. Довго і рясно цвітуть пеларгонії, бегонії, сен-

полія. Короткочасне цвітіння в клівії, кринума, гіпеаструма. Одні з них цві-

туть узимку (азалії, камелії, пуансетія, цикламени), інші — навесні й улітку

(пеларгонія, синінгія, ахименес, дзвіночок). В інший час ці рослини не такі

привабливі. При доборі декоративних рослин, що цвітуть, необхідно врахо-

вувати час їхнього цвітіння. Це дасть змогу протягом року мати в кімнатах

найкращу прикрасу — живі квіти.

Декоративно-листяні рослини. До цієї групи належать більшість кім-

натних рослин. Вони доповнюють і прикрашають простір інтер’єру стрункою

і виразною формою, а також фактурою листя. Пальми, папороті, філоденд-

рони привертають увагу квіткарів гарною формою листя, аегонії, марантові,

багато акантових — надзвичайно яскравим пістрявим кольором. При виро-

щуванні ряболистих рослин важливо знати реакцію кожного з них на світло.

Деякі віддають перевагу затіненим місцям: при надлишку світла листя в

них стає блідим, світлим, втрачає рябий малюнок (бегонії, марантові, сцин-

Групи і види рослин