Гончарова С.Ю., Отенко І.П. Стратегічне управління
Подождите немного. Документ загружается.
аналітичну систему, яка в ідеальному варіанті виконує ряд управлінських
функцій.
Таким чином, інформаційні управлінські системи (ІУС) являють
собою сукупність програмно-технічних засобів, що реалізують функції
збору, нагромадження, структурування та аналізу інформації
(аналітичної та синтетичної), її обробки та подання у певному вигляді
всім рівням управлінської ієрархії з урахуванням коригуючого впливу.
Інформаційні системи в стратегічному управлінні мають дворівневу
ієрархічну структуру і складаються з підсистеми стратегічної та
прогнозної інформації і підсистеми тактичної та оперативної інформації.
Реалізація концепції єдиної інформаційної системи підпри-
ємств знаходить втілення в появі спеціалізованих організацій, що
займаються безпосередньо організацією таких систем і розробкою
програмного забезпечення до них. Найбільшого поширення набули
системи управління ресурсами, що ефективно реалізують свої функції в
межах логістичних систем. Останнім часом логістика набула значного
поширення саме як система інтегрованого планування, організації та
контролю матеріально-речовинних потоків на підприємстві в
матеріально-технічному забезпеченні, виробництві та збуті, включаючи
постачання готової продукції покупцеві.
Слід усвідомлювати, що “універсальних” рішень інформаційно-
аналітичного забезпечення стратегічного управління не існує.
Перехідний характер економіки України визначає деякі особливості
існуючих концепцій інформаційно-аналітичного забезпечення,
головними серед яких можна вважати названі нижче.
Пропоновані проекти виявляються орієнтованими більшою
мірою саме на автоматизацію класичних бізнес-процесів і меншою
мірою на конкретні технології управління. Власне реалізація
інформаційних підсистем для цілей конкретних технологій управління
можлива тільки в межах конкретного проекту на етапі консалтингу
за участю фахівців фірми-розроблювача та управлінців замовника.
Інформаційні вимоги деяких видів діяльності агрегуються
переважно в інформаційну підсистему. У реальній ситуації найчастіше
інформаційні вимоги щодо одного виду діяльності менеджера
розподілені за декількома інформаційними підсистемами.
161
За функціональною частиною існуючі проекти є добре
продуманими і мають цілком забезпечувати гнучке функціонування
виробничої системи, спираючись на параметри внутрішнього
середовища організації. Разом з тим, системи, що існують, не повною
мірою орієнтовані на аналіз корисної для керівника інформації, що
надходить із зовнішнього середовища.
Існуючі рішення не припускають чіткої організації центрів
обробки інформації, що подається для аналізу всім рівням управлінської
ієрархії.
Існуючі рішення не повною мірою забезпечують зворотний
зв'язок результатів виконання стратегічних рішень.
На концептуальному рівні стратегічна діяльність вимагає надійного
інформаційного забезпечення у вигляді баз стратегічних даних (БСД).
Створення такого забезпечення – це не тільки нагромадження
інформації а й її обробка.
БСД являє собою системний опис тих елементів, що формують
довгострокову прибутковість організації та визначають досягнення нею
стратегічних цілей [47].
Формування БСД проводиться за багатьма напрямками
дослідження середовища, окремими бізнес-процесами. Процес
формування БСД є лише процесом нагромадження інформації.
Перетворення первинної інформації в стратегічну відбувається в процесі
стратегічного аналізу, який може збігатися з процесом збору
інформації, а може бути віддаленим у часі. Говорячи про БСД, слід
зосередитись на їх структурі. Як правило, сфера інтересів навіть малої
організації досить значна, що відбивається на структурі БСД, яка часто
буває дуже складною.
У БСД міститься інформація про вплив окремих складових і
факторів процесу стратегічного аналізу й управління на формування
стратегічних альтернатив, а також інформація, що дозволяє вибирати ті
або інші рішення з певних альтернативних варіантів, тобто БСД може
трактуватися як підсистема забезпечення стратегічних рішень.
БСД являє собою по суті процес перетворення сукупності даних у
стратегічну інформацію на основі їх аналітичної обробки з орієнтацією на
конкретне використання в процесі формування та реалізації стратегічних
162
планів, проектів і програм.
БСД підприємства може мати досить складну структуру, тобто
складатися з таких підсистем: БСД про значення системних параметрів,
сильних і слабких сторін підприємства і його конкурентоспроможності;
БСД погроз і можливостей, що існують у зовнішньому просторі; БСД про
рівень конкуренції і критерії конкурентоспроможності в галузі; БСД про
стан економіки взагалі; БСД про ситуацію на суміжних ринках.
Припущення та прогнози дають можливість сконцентрувати увагу
на істотних факторах, що впливають на ситуацію та її розвиток в
ймовірному напрямку. Припущення дозволяють стиснути інформацію,
ввести якісні оцінки в міркування про майбутній розвиток подій. Прогнози
більше орієнтовані на кількісні показники та додають майбутньому більш
чітко виражені риси.
БСД, добре сформовані і постійно обновлювані, є основою для
стратегічного планування й управління. БСД можуть бути розміщені на
різних носіях як традиційних у вигляді картотек, структурованих в окремі
розділи та ручний метод ведення й доступу, так і магнітних – у вигляді
файлів або інших структур даних з електронним доступом до них і
комп'ютерною технологією ведення і відображення [47].
3.14.3. Система стратегічного контролю
В сучасних умовах існує необхідність утворення системи
стратегічного моніторингу або контролю, яка передбачає
реалізацію процедур системного аналізу як внутрішньої структури, так і
зовнішнього середовища з точки зору довгострокового впливу на ді-
яльність організації.
Контроль – необхідний елемент забезпечення досягнення
організацією поставленої мети. Процес контролю складається з
установлення стандартів, виміру фактично досягнутих успіхів і проведення
корекції в тому разі, якщо досягнуті результати істотно відрізняються від
установлених стандартів.
До стандартів, які необхідно встановити в процесі стратегічного
управління, слід зарахувати передусім ті, які відображають ключові
фактори успіху, закладені у вибраній стратегії. Кожна зі стратегій, що
складають стратегічний набір, має свої стандарти. Виконання
163
функціональних та ресурсних стратегій здійснюється на середньому та
нижньому рівнях управління, і тому необхідно, щоб стандарти відображали
не тільки результати діяльності певного підрозділу, а й встановлювались з
урахуванням вимог вибраних базової та конкурентних стратегій.
Особливість стратегічного контролю полягає у спостереженні та
оцінці проходження процесу стратегічного управління.
Таким чином, стратегічний контроль базується здебільшого на
ймовірнісних оцінках і показниках. Стратегічний контроль полягає у
визначенні того, чи можливе подальше здійснення стратегій і чи приведе
їх реалізація до досягнення цілей. Стратегічний контроль не може
існувати без поточного, тому що саме стратегічне управління базується
на поточній діяльності [47].
Ефективний стратегічний контроль повинен відповідати ряду
вимог. Виконання контролю в організації взагалі передбачає
необхідність його зв'язку зі стратегічним і поточним плануванням.
Найважливіші засади забезпечення контролю останнім часом властиві
концепціям контролінгу, що розвиваються переважно підприємствами
Німеччини. Останнім часом все більшого поширення набуває підхід до
контролінгу як до інтегрованої системи планово-контрольних
розрахунків, що інтегрується практично в усі аспекти діяльності
організації [30].
Зважаючи на різноманітність форм організаційних утворень,
концепції контролінгу набули великого поширення та довели свою
ефективність. За час розвитку концепцій контролінгу нагромаджено
великий запас економічних інструментів і форм організаційної реалізації
функціонування контролінгу.
Для розробки процедури контролю необхідно брати до уваги
поведінку людей. Та обставина, що контроль чинить сильний і
безпосередній вплив на поведінку, нікого не дивує. Досить часто навмисно
процес контролю проводять гласно, щоб впливати на поведінку
співробітників. Ідея, що покладена в основу, полягає в тому, що співробітники,
знаючи про те, що контроль існує та діє ефективно, свідомо нама-
гатимуться уникати помилок. Співробітники організації знають, що для
оцінки їх діяльності керівництво застосовує різні методи контролю. Підлеглі,
звичайно, роблять те, що керівництво хоче побачити від них за час
164
перевірки, що має назву поведінки, орієнтованої на контроль [30].
Щоб зробити контроль ефективним, необхідно ретельно слідкувати
за тим, щоб ці засоби контролю не посіли більш важливого місця, ніж
мета організації. Коли контрольний механізм не спрацьовує, найчастіше
причина полягає в тому, що необхідно вдосконалювати структуру прав і
обов'язків, а не процедури вимірювань. Таким чином, щоб бути
ефективним, контроль повинен бути інтегрованим з іншими функціями ке-
рівництва.
Контрольні запитання
1. Види інформаційних потреб, їх прояви та задоволення в системі
стратегічного управління.
2. Сутність стратегічного контролю. Об'єкти та вимоги до обліку і
контролю в стратегічному управлінні.
3. Стратегічний контроль та його вплив на коригування стратегічних
планів.
4. “Стратегічна інформація”, її відмінності від інших видів
інформації.
5. Інформаційні управлінські системи та бази стратегічних даних.
Використана література
1. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление: Пер. с англ. /Под
ред. Ю. Н. Каптуревского. – СПб: Питер, 2002. – 544 с.
2. Климов А. Н. Управление инновационным циклом/ А. Н. Алимов,
Н. П. Гончарова, М. Г. Дражан, Д. Н. Черванёв. — К.: Наукова думка,
1993. – 220 с.
3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Изд. "Питер",
1999. – 416 с.
4. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. — М.:
Экономика, 1989. — 520 с.
5. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия: Пер. с англ./
И. Ансофф, Макдоннел Эдвард Дяс — СПб.: ПитерКом, 1999. — 416 с.
6. Боумэн Клифф. Основы стратегического менеджмента: Пер. с
англ. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 176 с.
7. Василенко В. О. Стратегічне управління. Навч. посіб./ В. О. Васи-
165
ленко, Т. І. Ткаченко – К.: ЦУЛ, 2003. – 396 с.
8. Велесько Е. И. Стратегическое управление: практика принятия
системных решений: Учебн. пособие. — Мн.: Технологія, Изд. БГЭУ,
1997. — 196 с.
9. Винокуров В. А. Организация стратегического управления на
предприятии. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 184 с.
10. Виханский О. С. Стратегическое управление: Учебник для
студ. вузов. — М.: МГУ, 1995. — 252с.
11. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія,
ефективність. — К.: Вища школа, 1995. – 348 с.
12. Голубков Е. П. Использование системного анализа в принятии
плановых решений. — М.: Экономика, 1982. – 192 с.
13. Гольдштейн Г. Я. Основы менеджмента. Конспект лекций.
Таганрог: ТРТУ, 1997. – 128 с.
14. Дамб Ф. Корпоративне управління: Віч на віч з парадоксами:
Пер. з англ./ Ф. Демб, Ф. Найбауер — К.: Основи, 1997. — 304 с.
15. Добров Г. М. Прогнозирование науки и техники. — М.: Наука,
1977. – 104 с.
16. Доил П. Менеджмент: стратегия и тактика: Пер. с англ. / Под
ред. Ю. Н. Контуревского. — СПб.: Питер, 1999. — 560 с.
17. Евланов Л. Г. Основы теории принятия решений / Под ред.
Е. М. Сергеева — М.: Экономика, 1984. – 380 с.
18. Ефремов В. С. Стратегия бизнеса: Концепции и методы
планирования: Учебн. пособие. — М.: Финпресс, 1998. — 192 с.
19. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности. — М.:
Политиздат, 1986. – 236 с.
20. Ильин А. И. Планирование на предприятии: Учеб. пособие:
В 2 ч. Ч. 1. — Мн.: Минсанта, 1998. — 296 с.
21. Инновационный менеджмент: Справочное пособие. — 2-е изд.
перераб. и доп. / Под ред. П. Н. Завлина, А. К. Казанцева, Л. Э. Миндели.
— М.: Центр исследований и статистики науки, 1998. – 544 с.
22. Карлофф Б. Деловая стратегия. — М.: Экономика, 1991. – 184 с.
23. Козлов С. Ю. Создание, реорганизация и ликвидация
предприятий. — М.: Современная экономика и право, 1999. — 144 с.
24. Котлер Ф. Основы маркетинга. — М.: Прогресс, 1990. – 568 с.
25. Круглов М. И. Стратегическое управление корпорацией: Учеб.
166
для вузов. — М.: Русская деловая литература, 1998. — 768 с.
26. Маркова В. Д.Стратегический менеджмент: Курс лекций/
В. Д. Маркова, С. А. Кузнецова — М.: ИНФРА-М, 1999. — 288 с.
27. Мескон М. Основы менеджмента/ М. Мескон, М. Альберт,
Ф. Хедоури — М.: Дело, 1992. – 580 с.
28. Моисеева Н. К. Конкурентоспособность, маркетинг, обновление.
Т. 1/ Н. К. Моисеева, Ю. П. Анискин — М.: Внешторгиздат, 1993. – 204 с.
29. Моррисей Дж. Целевое управление организацией. — М.: Сов.
радио, 1979. – 188 с.
30. Нємцов В. Д. Стратегічний менеджмент/ В. Д. Нємцов,
Л. Є. Довгань – К.: ДП “Експрес-Поліграф”, 2001. – 560 с.
31. Петухов В. Н. Корпорации в российской промышленности:
законодательство и практика. — М.: Город, 1999. — 208 с.
32. Пономаренко В. С. Стратегічне управління підприємством. –
Харків: Основа, 1999. – 620 с.
33. Портер М. Стратегія конкуренції: Пер. з англ. — К.: Основи,
1998. — 392 с.
34. Район Б. Стратегический учет для руководителя: Пер с
англ. / Под ред. В. А. Микрюкова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 148 с.
35. В. Н. Родионова, Н. В. Федоркова, А. Н. Чекменев Стратегический
менеджмент: Конспект лекций/ Воронеж: Изд. ВГТУ, 2000. – 80 с.
36. Стердш А. Стратегическое планирование в промышленных кор-
порациях США/ А. Стердш, В. Тулин — М.: Наука, 1990. — 264 с.
37. Тарасов В. К. Персонал-технология: отбор и подготовка менеджер-
ров. — М.: Машиностроение, 1989. – 190 с.
38. Теория и практика антикризисного управления / Под ред.
С. Г. Беляева, В. И. Кошкина. — М.: Закон и право, 1996. – 328 с.
39. Теория управления / Под ред. О. В. Козловой. — М.: Экономика,
1985. – 264 с.
40. Томпсон А. А. Стратегический менеджмент: Искусство разработ-
ки и реализации стратеги. Учебник для вузов: Пер. с англ./ А. А. Томпсон,
А. Дж. Стрикленд — М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1998. — 576 с.
41. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент. Учебник для
студ. высш. учебн. заведений. — М.: ЗАО “Бизнес-школа”, 1998. — 416 с.
42. Хач Д. Планирование и контроль: концепция контрллинга: Пер. с
нем. / Под ред. и с предисл. А. А. Турчака, Л. Г. Головача, М. Л. Лукашевича. —
167
М.: Финансы и статистика, 1997. – 456 с.
43. Хентце Й. Основные идеи стратегического менеджмента
// Проблемы теории и практики управления. — 1989. — № 2. – С.20.
44. Хэй Д. Теория организации промышленности. В 2 т. Пер. с англ./
Д. Хэй, Д. Моррис [Под ред. А. Г. Слуцкого. — СПб.: Экономическая
школа, 1999. — Т. 1. — 384 с.; Т. 2. — 592 с.
45. Челноков В. А. Автоматизированная система программно-
целевого управления. — М.: АНХ при СМ СССР, 1980. – 160 с.
46. Бандурин А. Б. Стратегический менеджмент организации. Конспект
лекций/ А. Б. Бандурин, Б. А. Чуб http://www.cfin.ru /management /chub /index.
shtml.
47. Шершньова З. Є. Стратегічне управління: Навч. посібник/
3. Є. Шершньова, С. В. Оборська — К.:КНЕУ,1999.—384с.
48. Эванс Дж. Р. Маркетинг/ Эванс Дж. Р., Берман Б. — М.:
Экономика, 1990. – 288 с.
49. Экономическая стратегия фирмы / Под ред. А. П. Градова. —
СПб.: Специальная литература, 1995. – 488 с.
50. Экономическая стратегия фирмы / Под. ред. А. П. Градова – 2-е
изд. — СПб.: Специальная литература, 1999. — 588 с.
Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Діагностика зовнішнього та внутрішнього середовища
підприємства 5
Тема 1.1. Еволюція розуміння та передбачення майбутнього
організації 5
1.1.1. Бюджетування та фінансовий контроль 5
1.1.2. Довгострокове планування 10
1.1.3. Стратегічне планування 13
1.1.4. Стратегічне управління 15
Контрольні запитання 18
Тема 1.2. Передумови застосування стратегічного управління в організаціях 19
1.2.1. Трансформаційні процеси в економіці України.
Визначення пріоритетів діяльності підприємства як
реакція на зміни 19
1.2.2. Підприємство як відкрита система ринкової економіки 21
1.2.3. Роль стратегічного мислення у формуванні
стратегічного рівня підприємства 23
Контрольні запитання 24
168
Тема 1.3. Середовище господарської організації 25
1.3.1. Характеристика і мета аналізу зовнішнього
середовища підприємства 25
1.3.2. Аналіз проміжного (галузевого) середовища організації 28
1.3.3. Аналіз внутрішнього середовища організації, її
стратегічний потенціал 33
Контрольні запитання 36
Тема 1.4. Визначення конкурентоспроможності підприємства 37
1.4.1. Сутність понять “конкуренція” і “конкурентоспроможність” 37
1.4.2. Конкурентоспроможність підприємства, її оцінка 38
1.4.3. Конкурентоспроможність продукції і методи її оцінки 42
1.4.4. Конкурентні переваги. Ромб конкурентних переваг Портера 44
Контрольні запитання 46
Тема 1.5. Методи аналізу і прогнозування розвитку середовища
організації 47
1.5.1. Сутність SWOT-аналізу 47
1.5.2. Стратегічний аналіз підприємства за допомогою
SPACE-матриці 50
1.5.3. Розробка сценаріїв розвитку подій (основні етапи) 51
1.5.4. Прогнозування в системі стратегічного управління 53
Контрольні запитання 55
Розділ 2. Процес стратегічного управління та його складові 56
Тема 2.6. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу 56
2.6.1. Цільовий підхід в управлінні 56
2.6.2. Сутність та особливості стратегічного управління 59
2.6.3. Принципи та функції стратегічного управління.
Стратегічні рішення 61
2.6.4. Об’єкти та етапи стратегічного управління 64
2.6.5. Переваги та недоліки стратегічного управління 66
2.6.6. Види стратегічного управління. Шкала нестабільності І.
Ансоффа 68
Контрольні запитання 73
Тема 2.7. Мета в стратегічному управлінні 74
2.7.1. Сутність категорії "мета в стратегічному управлінні" 74
2.7.2. Місія та бачення організації 75
2.7.3. Класифікація цілей у стратегічному управлінні 77
2.7.4. "Дерево цілей підприємства" та його застосування 79
Контрольні запитання 81
Тема 2.8. Сутність стратегії та “стратегічного набору” 82
2.8.1. Сутність та основні елементи стратегії 82
2.8.2. "Стратегічний набір" як система стратегій підприємства 84
2.8.3. Загальні (базові) стратегії, їх взаємозв’язок з життєвим
циклом підприємства 86
2.8.4. Загальноконкурентні стратегії підприємства 90
2.8.5. Функціональні стратегії підприємства 92
169
2.8.6. Ресурсні стратегії підприємства 94
2.8.7. Товарні стратегії підприємства 95
2.8.8. Застосування методів стратегічного аналізу при виборі
та оцінці стратегічного набору 97
Контрольні запитання 106
Тема 2.9. Сутність стратегічного планування 107
2.9.1. Еволюція розвитку та особливості стратегічного
планування 107
2.9.2. Етапи стратегічного планування 109
2.9.3. Переваги та недоліки стратегічного планування 113
Контрольні запитання 115
Тема 2.10. Стратегічні плани, проекти та програми 116
2.10.1. Стратегічні плани та їх характеристика 116
2.10.2. Технологія розробки стратегічних планів 118
2.10.3. Короткострокові та довгострокові стратегічні плани 120
2.10.4. Інші планові документи 121
Контрольні запитання 123
Розділ 3. Форми та методи забезпечення стратегічного управління 124
Тема 3.11. Організаційне забезпечення стратегічного управління 124
3.11.1. Визначення поняття “організаційна структура управління”
(ОСУ) і принципи її побудови 124
3.11.2. Ієрархічний тип організаційних структур управління 127
3.11.3. Органічний тип структур управління 130
3.11.4. Вибір організаційної структури управління 133
3.11.5. Вдосконалення організаційних структур управління 136
Контрольні запитання 138
Тема 3.12. Фінансово-економічні аспекти реалізації стратегічних планів і
програм 139
3.12.1. Роль фінансово-економічного забезпечення у стратегічному
управлінні 139
3.12.2. Сутність фінансової стратегії підприємства 140
3.12.3. Фінансове планування і бюджетування в процесі
реалізації стратегічного набору 144
Контрольні запитання 147
Тема 3.13. Соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління і
формування "стратегічної поведінки" персоналу
148
3.13.1. Характеристика системи соціально-психологічного
забезпечення стратегічного управління 148
3.13.2. Управління змінами в організації 149
3.13.3. Система мотивації у стратегічному управлінні 152
Контрольні запитання 156
Тема 3.14. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного
управління 157
170