8
Як правило, визначити сам факт гострої кровотечі зі шлунко-
во-кишкового тракту для лікаря не становить труднощів. Але
часом дуже складно, а в деяких випадках неможливо розпізна-
ти на ранніх стадіях походження геморагії, навіть використо-
вуючи сучасні методи об’єктивної діагностики.
Анамнестичні відомості можуть полегшити діагностичне за-
вдання, особливо якщо хворий вже обстежувався й основне за-
хворювання було визначено. Тому в практичній діяльності тре-
ба пам’ятати, що можливі три варіанти анамнезу, які відрізняю-
ться у хворих за ступенем складності діагностичного процесу.
Деякі хворі знають про своє основне захворювання й про те,
що воно може ускладнитися кровотечею, бо під час поперед-
нього обстеження їх хворобу було верифіковано.
Інші хворі не знають про своє захворювання, але при ретель-
ному розпитуванні вдається виявити деякі клінічні ознаки ос-
новного захворювання, яке могло спричинити геморагію.
Проте є хворі, що не знають про своє захворювання, ніко-
ли не зверталися до лікаря. Ретельне розпитування не дає будь-
яких вказівок на наявність патології, яку можна вважати мож-
ливою причиною геморагії. Для самих хворих кровотеча, що
виникла, є повною несподіванкою.
У цій групі пацієнтів найскладніше й найвідповідальніше
проводити диференційну діагностику. Відсутність анамнезу
може призвести до запізненого розпізнавання захворювання та
неправильного вибору лікувальної тактики, особливо в осіб
літнього та похилого віку. Очікувальна тактика, незважаючи
на повний обсяг запровадженого консервативного лікування,
може виявитися фатальною: профузні кровотечі, які повторюю-
ться, швидко призводять до летального кінця.
За даними В. Д. Братуся, кількість хворих із гострими крово-
течами з шлунково-кишкового тракту, госпіталізованих за не-
відкладними показаннями, збільшується з кожним роком.
Гостра дуоденальна кровотеча виникає досить часто і стано-
вить понад 70 % усіх масивних кровотеч із травного тракту.
В. Ф. Саєнко й співавтори відмічають тенденцію до збільшен-
ня кількості хворих із невиразковими кровотечами в порожни-
ну травного тракту, що набуває особливої актуальності у зв’я-
зку з відмінністю патогенетичних механізмів, складністю діаг-
ностики, відсутністю адекватної лікувальної тактики.
Частота виникнення кровотеч обумовлена надмірно розви-
нутою судинною сіткою верхніх відділів шлунково-кишково-