39
судинними, кишковими та неврологічними порушеннями.
Найбільш характерні симптоми демпінг-синдрому: слабість,
запаморочення, серцебиття, біль у ділянці серця, почуття жару,
пітливість, гіперемія шкіри, яка змінюється на її блідість. У тяж-
ких випадках розвивається колапс і настає втрата свідомості.
Хворих непокоять відрижка повітрям та їжею, нудота, блюван-
ня, часто з домішкою жовчі, сухість у роті чи підвищена салі-
вація, почуття розпирання й буркотіння в животі, пронос, що
виникає незабаром після їжі, іноді відзначається прискорене се-
човиділення та поліурія. З’являються головний біль, шум в ву-
хах, апатія, сонливість, адинамія, парестезії, м’язове тремтін-
ня, погіршується зір. Демпінг-реакція досягає своєї вищої точ-
ки через 5–30 хв після прийому їжі й триває залежно від тяж-
кості 1,5–3 год.
У хворих із демпінг-синдромом можливі й спонтанні напади
за типом діенцефальних кризів — слабість, в’ялість, бажання
лягти, запаморочення, важкість у всьому тілі, пітливість, сер-
цебиття.
Ю. Т. Коморовський, І. І. Іщенко (1967) відмічали, що демпінг-
реакція перебігає хвилеподібно. Спочатку переважають симпто-
ми, які свідчать про активацію симпатоадреналової системи, а
потім збуджується холінергічна система. Сьогодні вважається, що
демпінг-синдром може перебігати за типом симпатоадреналово-
го, ваготонічного чи змішаного кризу, що обумовлено порушен-
ням компенсаторних процесів у організмі. У хворих на тяжкий
демпінг-синдром відзначається ваготонічний тип реакції з бради-
кардією та зниженням артеріального тиску в зв’язку з декомпен-
сацією регуляційних механізмів симпатоадреналової системи.
Під час демпінг-реакції відбуваються різні зміни: тахікар-
дія, рідше брадикардія; ударний об’єм зменшується, коронар-
ний кровообіг скорочується вдвічі; на ЕКГ виявляються пору-
шення за типом початкової коронарної недостатності. Тонус
периферичних судин знижується; загальний периферичний опір
зменшується, як і периферичний кровообіг у м’язах, мозку, нир-
ках. Провідним при демпінг-реакції є перерозподіл маси цирку-
люючої крові внаслідок периферичної вазодилатації. При над-
ходженні їжі до порожньої кишки виникає короткочасне поси-
лення тонусу й моторики кишечнику, яке змінюється на ато-
нію, що збігається з найбільш вираженими симптомами демпінг-
реакції. Внаслідок активації симпатоадреналової системи та че-
рез посилене всмоктування вуглеводів з тонкої кишки виникає