Гарасим П.М., Журавель Г.П., Хомин П.Я. Фінансовий, управлінський і податковий облік у господарських товариствах (ВАТ, ЗАТ, ТОВ, ПОП, ПАП)

Подождите немного. Документ загружается.

181

вартість товару або вона реалізується покупцям, тобто є незворотною, її вартість

записують у першому розділі податкової накладної та нараховують на цю суму

податок на додану вартість. Якщо покупець не повертає зворотну тару протягом

30 днів після продажу товару, в цьому випадку виписують додаток № 2

“Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників

до податкової

накладної”, де відображають її вартість і суму податку на додану вартість на неї

з записом цих даних у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) і

включенням до декларації за звітний період, у якому надійдуть кошти в оплату

цієї тари.

У товарно-транспортних накладних і податкових накладних вартість тари

вказують

в окремому рядку, коли тара не входить у ціну товарів. Якщо вартість

тари входить у ціну товарів, то її вартість у документах продавця не вказується.

Це стосується, наприклад, дерев’яної упаковки для обладнання, меблів,

картонних ящиків, паперових мішків з окремими продовольчими товарами,

коробок із взуттям тощо. Тому оприбуткування такої тари

покупцем здійснює-

ться за кількістю та якістю в оцінці за цінами можливої реалізації.

На багатооборотну тару продавець виписує сертифікат на її повернення у

двох примірниках, один із яких передається покупцеві, якщо взаємовідносини

між ними не систематичні. При систематичних взаємовідносинах (наприклад,

молокозаводу і продовольчих магазинів) сертифікат на повернення тари не

виписують. Коли

вартість тари, на яку встановлені закладні ціни, утримується з

покупця і повертається йому після повернення зворотної тари, такі суми не

відображаються в податковому обліку в складі валових витрат покупця та

валових доходів продавця, якщо тара була повернута з дотриманням

встановлених термінів.

За порушення термінів повернення тари в договорі на поставку

передбачають штрафні санкції: до 15 днів – 150% від вартості зворотної тари;

більше 15 днів – 300% від вартості зворотної тари. За відмову від приймання

якісної зворотної тари продавець оплачує покупцеві штраф у сумі 300% від

182

вартості тари. При відправці товарів без тари чи в неякісній тарі продавець

сплачує покупцеві 5% штрафу від вартості товару, що має бути упакований у

спеціальну тару. Суми сплачених штрафів не включають у валові витрати, а

відображають за рахунок прибутку підприємства, що є у його розпорядженні

після нарахування платежів у бюджет, а

суми одержаних штрафів зараховують

до складу позареалізаційних і валових доходів.

Для обліку цегли, вапна, щебеню, піску, гіпсу, керамзиту, пиломатеріалів,

лісу-кругляка, черепиці, шиферу, покрівельного заліза, м’якої покрівлі,

санітарно-технічних матеріалів, цвяхів, електроматеріалів, лаків, фарб,

облицювальної плитки тощо та готових конструкцій (віконних і дверних блоків,

котлів, калориферів, радіаторів, залізобетонних виробів та

ін.), що

використовують при капітальних вкладеннях і ремонтах, а також технологічних

ліній для переробки продукції чи консервування, іншого обладнання, яке

потребує монтажу й установки в допоміжних чи промислових виробництвах

підприємства, призначений субрахунок 205 “Будівельні матеріали”.

Облік будівельних матеріалів та обладнання до встановлення

організовують аналогічно як і будь-які інші матеріальні цінності,

тобто окремо

за видами, сортами. Відмінності є лише в організації зберігання будівельних

матеріалів, оскільки частина їх знаходиться на відкритих майданчиках (щебінь,

пісок, залізобетонні вироби, ліс-кругляк) та в оформленні списання їх при

витрачанні.

Так, при списанні будівельних матеріалів керуються проектно-

кошторисною документацією на будівництво певних будівель і споруд та

актами контрольних

замірів, особливо при списанні матеріалів на фундаменти,

стіни, покрівлю тощо. Списання будівельних матеріалів із підзвіту виконробів

проводиться на основі актів про виконані роботи.

Схема обліку всіх товарно-матеріальних цінностей, у т. ч. будівельних

матеріалів чи обладнання до встановлення однакова – від первинних документів

(товарно-транспортних накладних, лімітно-забірних карт чи накладних

, актів на

183

списання) до карток чи книг складського обліку та реєстрів або звітів про рух

матеріалів, а далі – сальдових відомостей (книг), відомостей аналітичного

обліку матеріалів, ф. № В-10, В-11, журналів-ордерів, ф. № 10, 10.1, Головної

книги.

На субрахунку 206 “Матеріали, передані в переробку” обліковують

матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються

до складу

собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, що

оплачуються стороннім організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом

рахунків, на яких ведеться облік виробів, отриманих із переробки. Аналітичний

облік матеріалів, переданих у переробку, ведеться відповідно до інформації про

підприємства-переробники і контроль за операціями з переробки та

відповідними витратами. Передача

матеріалів у переробку відображається

тільки на субрахунках рахунка 20 без використання рахунків класу 8 або 9.

Для обліку підшипників, шестерень, шківів, сальників, шайб, привідних

ременів, ланцюгів, фільтрів, поршневих кілець, колінвалів та інших деталей і

запасних частин для автомобілів, тракторів, комбайнів, самохідних машин і

обладнання, а також окремих вузлів чи агрегатів і навіть двигунів

для заміни

призначений субрахунок 207 “Запасні частини”. Тут обліковують також

автомобільні та тракторні шини, акумулятори. Відповідно до вартості та

дефіцитності запасних частин їх облік організовують у бухгалтерії підприємства

по-різному. Дрібні запасні частини обліковують у сумарному виразі разом.

Акумулятори, шини, коробки передач, двигуни, інші складні вузли та агрегати

обліковують за кількістю і

вартістю. На складах будь-які запасні частини, вузли

й агрегати обліковують за кількістю щодо кожного номенклатурного номера (а

не найменування, як це практикують у деяких підприємствах, бо, наприклад,

загальна назва “підшипники” не дає права відкривати лише одну картку для

складського обліку всіх їх модифікацій).

Як уже зазначалось, методика обліку товарно-

матеріальних цінностей

ідентична. Тому облік запасних частин ведуть за такою ж схемою, що й

184

матеріалів чи палива. Відмінність лише в тому, що при видачі запасних частин,

особливо дорогих, обов’язковою умовою є здача на склад знятих із машин і

механізмів, незалежно чи можуть вони бути реставровані, чи є металобрухтом,

чи відходами. Залежно від майбутнього використання, старі запчастини

оприбутковують на субрахунок 207 “Запасні частини” чи 209 “Матеріали”

як

металобрухт (відходи) за визначеними на підприємстві цінами, зменшуючи на

цю суму витрати на ремонт машин і обладнання.

Крім цього, для визначення необхідних для ремонту запасних частин

складають відомість дефектів, на підставі якої видають запасні частини під звіт

для використання в ремонтних виробництвах за лімітно-забірними картами чи

накладними. Списання з

підзвіту витрачених на ремонт запасних частин

проводять на основі відміток у згаданій відомості дефектів про фактичну заміну

зношених чи поламаних запасних частин і акта на приймання-здачу

відремонтованих і реконструйованих об’єктів. Далі схема обліку не

відрізняється, і методика облікових записів однакова від карток складського

обліку до Головної книги включно.

На підприємствах, де у незначних обсягах використовують матеріали

сільськогосподарського призначення, наприклад, добрива і насіння – для

газонів, клумб, корми для годівлі сторожових собак тощо (крім

сільськогосподарських підприємств і тих, де створенні підсобні

сільськогосподарські виробництва), застосовують субрахунок 208 “Матеріали

сільськогосподарського призначення”. Схема обліку за цим субрахунком

подібна до попередніх за винятком того, що в

ньому використовують

специфічні первинні документи: акти витрачання мінеральних, органічних

добрив, отрутохімікатів і гербіцидів; акти на списання насіння і садивного

матеріалу; відомості витрати кормів тощо.

185

Типові операції за рахунком 20 “Виробничі запаси”

Зміст господарської операції Дебет Кредит

Внутрішньовиробниче переміщення запасів 20 20

Оприбутковано:

– виробничі запаси власного виробництва 20 23

– відходи, отримані внаслідок браку 20 24

– насіння і корми після визначення цільового призначення готової продукції 20 26

– насіння, садивний матеріал від урожаю поточного року 20 27

Перенесено товари, не придатні для реалізації, для виробничого використання 20 28

Оприбутковано виробничі запаси, придбані підзвітною особою за готівку 20 37

Одержано пайові внески у вигляді запасів 20 41

Проведено дооцінку виробничих запасів 20 42

Отримано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу 20 46

Придбано запаси за рахунок цільового фінансування 20 48

Отримано виробничі запаси від постачальників і підрядників 20 63

Нараховано податки, які включено до вартості виробничих запасів 20 64

Оприбутковано закуплені в громадян виробничі запаси 20 68

Оприбутковано запаси, раніше не враховані на балансі

Безплатно отримані запаси

Одержано дивіденди у вигляді запасів 20 73

Отримано виробничі запаси в обмін за бартером 20 74

Отримано виробничі запаси від ліквідації основних засобів 20 74

Оприбутковано відходи, отримані від знищених унаслідок надзвичайних подій

запасів

Відображення витрат на капітальне будівництво:

– сировини і матеріалів 15 20

– купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів 15 20

– пально-мастильних матеріалів 15 20

Списано зі складу виробничі запаси у виробництво на підприємствах, які не

вкиористовують рахунки 8 класу

Витрачено матеріали на виправлення браку 24 20

Передано виробничі запаси на торговий склад для реалізації 28 20

Пред’явлено претензію постачальникам за порушення договірних умов при

постачанні виробничих запасів

Списано виробничі запаси в рахунок витрат майбутніх періодів 39 20

Списано уцінку виробничих запасів 42 20

Витрачено матеріали на гарантійний ремонт проданої продукції 47 20

Списано зі складу виробничі запаси на виробництво на підприємствах, які не

вкиористовують рахунки 8 класу

Списано втрати від знецінення запасів, псування та уцінка запасів на підприємствах,

що не застосовують рахунки класу 9

Втрати запасів від надзвичайних подій на підприємствах, що не застосовують

рахунки класу 9

Списано запаси на загальновиробничі потреби 91 20

Списано запаси на загальногосподарські потреби 92 20

Списано запаси для забезпечення витрат зі збуту продукції 93 20

Списано запаси на утримання об’єктів ЖКГ, соціально-культурного призначення 94 20

Списання втрат від знецінення запасів 94 20

Списання суми нестачі запасів 94 20

Безплатно передані запаси 94 20

Списано запаси, знищені внаслідок стихійного лиха, техногенних катастроф, аварій 99 20

186

Для обліку молодняку та дорослих тварин, вибракуваних з основного

стада і поставлених на відгодівлю, зокрема, великої рогатої худоби, свиней,

овець, птиці, звірів, кролів, бджолосімей, коней призначений рахунок 21

“Тварини на вирощуванні та відгодівлі”. Облік ведуть за кількістю, масою (за

винятком звірів і бджолосімей) та вартістю. Молодняк ВРХ, овець, коней

обліковують за

статево-віковими групами та роками народження, свиней – за

місяцями, а птиці – у днях. Звірів обліковують за видами, кролів – за породами.

Молодняк тварин племінних порід кожного виду обліковують за породами.

При вирощуванні та відгодівлі тварини збільшують свою живу масу, отже,

і вартість. Тому їх щомісяця зважують повністю (ВРХ, свиней) або вибірково

(овець, птицю) чи визначають вартість приросту відповідно до кількості кормо-

днів та їхньої вартості (звірі, коні, кролі). На вартість їхнього приросту тварин

щомісяця дооцінюють. Якщо в окремі місяці тварин зважити не можна (нетелей,

кітних вівцематок, поросних разових свиноматок), у такі місяці їх приріст не

визначають, а роблять це після отримання

від них приплоду.

При досягненні певного віку тварин переводять з однієї групи в іншу або

після отримання приплоду – в основне стадо. Крім цього, тварин реалізують,

забивають на м’ясо або вони гинуть. Поповнення поголів’я відбувається за

рахунок приплоду від тварин основного стада чи купівлі.

Тому схема обліку має наступний вигляд

. Всі наведені операції

оформляють відповідними первинними документами, а саме: актами на

оприбуткування приплоду тварин, відомостями зважування тварин за кожною з

них і розрахунками визначення приросту тварин їхньої групи, актами на

переведення тварин із групи в групу, актами на вибуття тварин і птиці. Дані цих

первинних документів завідуючий ферми чи обліковець

записують у журнал

обліку руху худоби й птиці на фермі та на цій основі в кінці місяця складають

звіт про рух худоби і птиці на фермі. В бухгалтерії господарства дані звітів

записують у відомість аналітичного обліку тварин № 9с.-г. та Журнал-ордер №

9 с.-г., звідки кредитовий обіг за

рахунком переносять у Головну книгу.

187

За дебетом рахунка 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”

відображається надходження (придбання, приплід молодняку продуктивної й

робочої худоби, вибракувана з основного стада худоба для подальшої відгодівлі

або реалізації без відгодівлі) тварин, які обліковуються за первісною вартістю;

приріст живої маси молодняку тварин, а за кредитом – вибуття тварин унаслідок

продажу, безоплатної передачі тощо.

На субрахунку 211 “Молодняк тварин на вирощуванні” обліковують

наявність, надходження й вибуття молодняку великої рогатої худоби, свиней,

овець, кіз і коней. Аналітичний облік ведуть відповідно до матеріально

відповідальних осіб (ферм, відділків тощо) за виробничими й віковими групами.

1. Велика рогата худоба: телички (за роками народження); бички (за

роками народження); нетелі; корови-первістки

для реалізації.

2. Свині: поросята до двох місяців (до відлучки від матки); поросята від

двох до чотирьох місяців; ремонтний молодняк; свиноматки, що перевіряються;

молодняк свиней на відгодівлі.

3. Вівці й молодняк народження поточного року; молодняк народження

минулих років і ярки (до переведення в основне стадо). Облік за кожною

групою ведеться окремо за

рунами: тонкорунні, напівтонкорунні,

напівгрубововняні, грубововняні.

4. Кози: молодняк народження поточного року; молодняк народження

минулого року.

5. Коні: молодняк робочих коней (за роками народження і статтю) і

молодняк племінних коней (за роками народження і статтю).

Молодняк племінних тварин усіх видів обліковують також за породами.

На субрахунку 212 “Тварини на відгодівлі” ведуть облік наявності

та руху

дорослої худоби, переведеної з основного стада на відгодівлю й нагул.

Аналітичний облік за видами худоби: велика рогата худоба на відгодівлі й

нагулі; свині на відгодівлі; вівці на нагулі та відгодівлі; кози на нагулі й

188

відгодівлі. М’ясокомбінати на цьому субрахунку обліковують худобу, що

перебуває на промисловій відгодівлі.

На субрахунку 213 “Птиця” обліковують наявність та рух як молодняку,

так і дорослої птиці. Аналітичний облік ведуть за обліковими групами.

1. Кури яєчного напрямку: молодняк; маточне стадо несучок; промислове

стадо несучок; ремонтний молодняк.

2. Кури м’ясного напрямку: молодняк;

м’ясні курчата (бройлери); маточне

стадо.

3. Качки: молодняк; доросле стадо.

4. Гуси: молодняк; доросле стадо.

5. Індики: молодняк; доросле стадо.

6. Цесарки: молодняк; доросле стадо.

7. Перепілки: молодняк; доросле стадо.

На спеціалізованих племінних підприємствах, птахофабриках, комплексах

із виробництва продукції тваринництва на промисловій основі, та

м’ясокомбінатах облік худоби й птиці ведеться щодо

вікових (технологічних)

груп.

На субрахунку 214 “Звірі” обліковують наявність і рух хутрових звірів.

Аналітичний облік ведуть за видами звірів окремо молодняку й основного

стада.

На субрахунку 215 “Кролі” обліковують наявність і рух кролів.

Аналітичний облік ведуть за породами окремо молодняку й основного стада.

На субрахунку 216 “Сім’ї бджіл” здійснюють облік наявності та руху

бджолиних сімей. Аналітичний облік ведуть за кількістю сімей, їх вартістю

загалом по пасіці.

На субрахунку 217 “Доросла худоба, вибракувана з основного стада”

ведуть облік наявності та руху поголів’я і балансової вартості, вибракуваних і

реалізованих або забитих на м’ясо в господарстві без постановки на відгодівлю

189

продуктивних тварин і робочої худоби. Аналітичний облік ведуть за видами

тварин.

На субрахунку 218 “Худоба, прийнята від населення для реалізації”

обліковують рух тварин, прийнятих від населення для реалізації. Аналітичний

облік ведеться за видами худоби.

Типові операції за рахунком 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”

Зміст господарської операції Дебет Кредит

Вибракування тварин з основного стада 21 10

Переведення тварин із групи в групу 21 21

Оприбутковано приплід молодняку продуктивної та робочої худоби,

звірів і птиці

21 23

Оприбутковано молодняк тварин, придбаний підзвітною особою за

готівку

21 37

Оприбутковано молодняк тварин у рахунок відшкодування

матеріальних збитків

21 37

Одержано пайові внески членів КСП у вигляді молодняку тварин 21 41

Дооцінка молодняку 21 42

Отримано молодняк тварин як внесок до статутного капіталу 21 46

Отримано молодняк тварин як гуманітарну допомогу 21 48

Придбано молодняк і дорослу худобу для відгодівлі 21 63

Прийнято худобу від населення для реалізації 21 68

Оприбутковано молодняк тварин як надлишок, виявлений у

результаті інвентаризації

21 71

Одержано дивіденди у вигляді молодняку тварин 21 73

Безплатне надходження молодняку тварин 21 74

Переведено тварини в основне стадо 15 21

Забиття тварин на підприємстві 23 21

Оприбутковано шкури, копита, м’ясо від молодняку тварин, які

загинули

28 21

Пред’явлено претензію постачальнику за порушення договірних

умов при постачанні молодняку тварин

37 21

Падіж молодняку тварин на малих підприємствах, які не

застосовують рахунки класу 9

85 21

Реалізовано тварини на вирощуванні та відгодівлі 90 21

Списано нестачу тварин на вирощуванні та відгодівлі, їх падіж 94 21

Передано безплатно молодняк тварин 94 21

Списано молодняк тварин, який загинув унаслідок стихійного лиха,

техногенної катастрофи чи аварії

99 21

190

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів дещо відрізняється,

оскільки вони належать до особливого виду товарно-матеріальних цінностей:

використовуються протягом тривалого терміну, а тому свою вартість втрачають

поступово і на них нараховують знос.

Вартість і кількість виданих предметів потрібно відобразити під звітом

користувачів аж до закінчення терміну використання, тому в складі

синтетичного

рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” варто

передбачити спеціальний субрахунок для обліку тих предметів, що перебувають

в експлуатації.

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів має специфічні

особливості лише при передачі в експлуатацію та в процесі використання,

оскільки надходження їх на підприємства відображають подібно до решти

товарно-матеріальних цінностей. Зокрема, при видачі за накладними

(вимогами)

або відомостями працівникам підприємства інструменту, пристосувань,

спецодягу, спецвзуття, господарського інвентарю їх відображають у

спеціальних особових картках, що відкривають на кожного працівника, який їх

отримав, де вказують кількість, вартість, нормативний термін служби. На

малоцінні та швидкозношувані предмети відповідно до матеріально

відповідальних осіб на виробництві (начальників цехів, бригадирів та ін.)

щороку

складають у двох примірниках інвентарні описи, де відображають за

кожним найменуванням їх загальну кількість, що відповідає даним особових

карток.

Записи в картках чи книгах складського обліку з надходження малоцінних

та швидкозношуваних предметів проводять на основі документів

постачальників або на основі відомостей на поповнення чи вилучення

постійного запасу інструментів: вибуття відображають згідно

з вимогами

керівників тих структурних підрозділів, де необхідне використання цих

предметів. Списують малоцінні та швидкозношувані предмети з підзвіту цих

керівників за актами на списання інструментів чи інвентарю, спеціалізованих