Гарасим П.М., Журавель Г.П., Хомин П.Я. Фінансовий, управлінський і податковий облік у господарських товариствах (ВАТ, ЗАТ, ТОВ, ПОП, ПАП)

Подождите немного. Документ загружается.

111

корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист

від недобросовісної конкуренції тощо).

На субрахунку 125 “Авторські та суміжні з ними права” ведуть облік

наявності авторських і суміжних з ними прав (права на літературні та музичні

твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо).

На субрахунку 127 “Інші нематеріальні активи” обліковують

інші

нематеріальні активи, якими володіє підприємство (права на здійснення

діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Типові операції за рахунком 12 “Нематеріальні активи”

Зміст господарської операції Дебет Кредит

Повернення фінансових інвестицій нематеріальними активами 12 14

Оприбуткування придбаних від постачальників нематеріальних

активів чи виготовлених на підприємстві власними силами

12 15

Повернення нематеріальних активів, переданих у фінансову

оренду

12 16

Оприбуткування нематеріальних активів, придбаних

підзвітними особами

12 37

Надходження нематеріальних активів як внесків учасників (у

сільськогосподарських і кооперативних товариствах)

12 41

Дооцінка нематеріальних активів 12 42

Надходження нематеріальних активів у погашення

заборгованості за неоплаченим капіталом

12 46

Надходження нематеріальних активів як цільових внесків чи

цільового фінансування

12 48

Надходження нематеріальних активів у рахунок погашення

заборгованості з фінансової оренди

12 53

Надходження нематеріальних активів від дочірніх підприємств 12 68

Оприбуткування раніше списаних нематеріальних активів 12 71

Надходження нематеріальних активів у рахунок отриманих

дивідендів

12 73

Безплатне надходження нематеріальних активів 12 74

Списання зносу нематеріальних активів при їх вибутті

внаслідок ліквідації чи реалізації

13 12

Передача нематеріальних активів у фінансову оренду 16 12

Уцінка нематеріальних активів 42 12

Списання вартості нематеріальних активів, на які не

нараховувався знос (ноу-хау тощо), на витрати поточного року

84 12

Списання залишкової вартості нематеріальних активів при їх

вибутті на підприємствах, що:

– не застосовують рахунки класу 9 (малі підприємства) 85 12

– застосовують рахунки класу 9 97 12

Списання вартості нестач нематеріальних активів 94 12

112

Списання вартості втрачених нематеріальних активів від

стихійного лиха, техногенних катастроф і аварій

99 12

Норму зносу (амортизації) окремого виду нематеріальних активів

визначають, відповідно до з первісної вартості та встановленого терміну їхнього

корисного використання (але не більш ніж 10 років – у податковому обліку, або

терміну діяльності підприємства, та 20 років – у бухгалтерському обліку) і

затверджують розпорядчим документом керівника підприємства.

Нарахування зносу (амортизації) починають з 1-го числа місяця,

наступного

за місяцем зарахування на баланс підприємства, а за об'єктами, що

вибули, припиняють з 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття.

Нарахування зносу (амортизації) за окремими інвентарними одиницями

нематеріальних активів проводять протягом терміну їх використання, але не

більше терміну, за який нараховано знос (амортизацію), що дорівнює первісній

вартості нематеріального активу (

з урахуванням індексації первісної вартості у

випадках, передбачених законодавством).

Аналітичний облік нематеріальних активів та їх зносу ведуть у

спеціальній відомості.

Відомість обліку нематеріальних активів і нарахованої амортизації (зносу)

за 200__ р.

Сума нарахованої

амортизації

Вибуття

№ інвентарної одиниці

Вид, назва, стисла

характеристика

Місце

вико

истання,

прізвище

відповідальної

особи

Дата оприбуткування

Первісна вартість, грн.

Сума зносу на початок року

або при оприбуткуванні, грн.

Термін корисного

використання, місяців

Місячна норма амортизації,

Індекс інфляції

Зміна вартості (капітальний

охі

д)

Первісна вартість

з урахуванням індексації,

н.

січень

лютий

і т. д.

Дата

сума

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 24 25

Програмне

забезпечення

для комп’ютера

Бухгалтерія,

Митник В. О.

10.01.03

400,00

153,64

1,67

–

400,00

6,67

–

Амортизацію (знос) основних засобів обліковують відповідно до

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

113

Амортизація за ним – систематичний розподіл амортизованої суми активу

протягом терміну його корисної експлуатації. В податковому обліку

амортизація основних засобів – це поступове віднесення витрат на їх придбання,

виготовлення або поліпшення на зменшення скоригованого прибутку платника

податку.

Отже, ні за П(С)БО 7 “Основні засоби”, ні у податковому обліку не

визначено змісту

категорії “знос основних засобів”, хоч вона не ідентична

категорії “амортизація”.

Так, за економічним змістом, амортизація – це резервування коштів,

необхідних для реновації (заміни) основних засобів, що вибувають унаслідок

їхнього зносу. Таке резервування відбувається шляхом щомісячного включення

у витрати виробництва частини вартості основних засобів, яку вони переносять

на новостворений продукт.

Знос – це втрата

основними засобами своїх початкових властивостей у

результаті експлуатації чи зберігання, внаслідок чого вони руйнуються і стають

непридатними для подальшого використання. В той же час основні засоби

старіють морально, оскільки науково-технічний прогрес зумовлює випуск

досконаліших машин і механізмів, інших об’єктів основних засобів. Тому,

поряд із фізичним, розрізняють також моральний

знос основних засобів. Але

оскільки їх визначити у сумарному виразі важко, у фінансовому обліку суму

зносу (фізичного і морального) вважають рівною нарахованій амортизації.

Згаданим стандартом визначено, що амортизацію можна нараховувати на

підприємстві за одним із п`яти методів:

– прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається шляхом

ділення вартості, що амортизується,

на очікуваний період використання

об’єкта основних засобів;

– зменшенням залишкової вартості, за котрим річна сума амортизації

визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного

року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та

114

річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках)

обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня

кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення

ліквідаційної вартості об`єкта на його первинну вартість;

– прискорено зменшенням залишкової вартості, за яким річна сума

амортизації визначається як добуток залишкової вартості об

’єкта на початок

звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування

амортизації та річної норми амортизації, що обчислюється згідно зі терміном

корисного використання об’єкта, і подвоюється.

– кумулятивним, за котрим річна сума амортизації визначається як добуток

вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний

коефіцієнт розраховується шляхом ділення кількості років

, що залишаються

до кінця очікуваного терміну використання об’єкта основних засобів, на

суму років його корисного використання;

– виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток

фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки

амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється шляхом ділення

вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт

, послуг),

який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об`єкта

основних засобів.

Підприємство може застосовувати норми і методики нарахування

амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Амортизацію інших необоротних активів можна нараховувати за

прямолінійним чи виробничим методами. Амортизацію малоцінних

необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів можна нараховувати в

першому місяця використання

об’єкта в розмірі 50% від його вартості, що

амортизується, та решта 50% вартості, що амортизується, – у місяці їх

вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям

115

визначення активом або в першому місяці використання об’єкта 100% його

вартості.

Типові операції за рахунком 13 “Знос необоротних активів”

Зміст господарської операції Дебет Кредит

Списання зносу основних засобів, що вибули з підприємства 13 10

Списання зносу інших необоротних матеріальних активів при їх

вибутті внаслідок ліквідації, реалізації тощо

13 11

Списання зносу нематеріальних активів при їх вибутті внаслідок

ліквідації, реалізації тощо

13 12

Відображення зносу за основними засобами, що були помилково

відображені в складі інших необоротних матеріальних активів

13 13

Списання помилково нарахованого зносу 13 42

Нарахування зносу (амортизації) будівельних машин і механізмів,

інших об’єктів основних засобів, інших необоротних матеріальних

активів, нематеріальних активів, що використовують у будівництві

15 13

Нарахування зносу (амортизації) об’єктів основних засобів, інших

необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, що

використовують у виробництві

23 13

Нарахування зносу (амортизації) об’єктів основних засобів, інших

необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів,

пов’язаних з виконанням робіт, віднесених до майбутніх витрат

39 13

Відображення індексації зносу основних засобів, інших необоротних

матеріальних активів у зв’язку з їх дооцінкою

42 13

Нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних

матеріальних активів, нематеріальних активів:

– використання яких пов’язане з конкретним виробництвом 83 13

– загальногалузевого призначення 91 13

– загальногосподарського призначення 92 13

– пов’язаних зі збутом (продажем) продукції (товарів, робіт,

послуг)

93 13

– не пов’язаних із виробництвом (житлове господарство) 94 13

– які використовують для ліквідації наслідків стихійних лих,

техногенних катастроф і аварій

99 13

Оскільки основні засоби в процесі експлуатації зношуються, з метою

відновлення їхніх властивостей і запобігання передчасному виходу з ладу

проводять поточний або капітальний ремонти. Відмінності між ними зумовлені

обсягом робіт, періодичністю проведення, складністю, міжремонтними

термінами чи виробітком.

Облік ремонтів основних засобів та їх реконструкції і модернізації ведуть

на окремих рахунках.

116

Витрати на ремонти основних засобів обліковують на рахунках 23

“Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”,

93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності” залежно від

того, де їх використовують: у виробництві, при реалізації продукції, в житлово-

комунальному господарстві чи соціально-культурній сфері, і на збільшення

вартості об’єктів не відносять.

Витрати на

реконструкцію основних засобів, їх модернізацію,

дообладнання, поліпшення обліковують на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”.

При цьому їх відносять на збільшення первісної вартості основних засобів.

Відрізняється також організація обліку цих витрат. Реконструкцію та

модернізацію будівель і споруд здійснюють на підставі проектно-кошторисної

документації. Ремонт основних засобів здійснюють на основі заявок керівників

підрозділів, де експлуатуються

основні засоби, що потребують ремонту. Якщо

ремонт проводять господарським способом, спеціалісти інженерної служби

підприємства складають відомість дефектів на ремонт машини. В ній

зазначають виявлені дефекти, вказують потребу в запасних частинах і

матеріалах, обсяг робіт і визначають нормативну вартість ремонту. На підставі

затвердженої керівником відомості дефектів виписують лімітно-забірну картку

чи

накладну на видачу матеріалів і запасних частин для ремонтів, складають

наряд на відрядну роботу. Після виконання робіт у відомості дефектів

відображають фактичні витрати запасних частин та оплати праці й обчислюють

собівартість ремонту.

Облік витрат на ремонти основних засобів та їх реконструкцію

відображають за наступною кореспонденцією рахунків.

Типові операції з обліку витрат

на ремонт основних засобів

Зміст господарської операції Дебет Кредит

Витрати запасних частин, будівельних матеріалів на ремонти

основних засобів

80 20

Одночасно

23, 91, 92,

93, 94

Нарахування оплати праці працівникам на ремонтах

із відрахуваннями на соціальні заходи

81, 82 66, 65

117

Одночасно

23, 91, 92,

93, 94

81, 82

Відображення послуг підприємств, що виконали ремонт основних

засобів за договором підряду

641

Одночасно

23, 91, 92,

93, 94

Типові операції з обліку витрат на реконструкцію і модернізацію

основних засобів

Зміст господарської операції Дебет Кредит

Витрати агрегатів, вузлів, будівельних матеріалів, запасних частин

на реконструкцію і модернізацію основних засобів

15 20

Нарахування оплати праці з відрахуваннями на соціальні заходи 15 66, 65

Відображення послуг підприємств, що виконали реконструкцію

і модернізацію за договором підряду

641

Віднесення витрат на реконструкцію і модернізацію на збільшення

вартості об’єктів основних засобів

10 15

5.2. Управлінський облік основних засобів

5.2.1. Облік і контроль наявності основних засобів за центрами відповідальності

Оскільки предметом управлінського обліку є сукупність об’єктів, за якою

здійснюється управління діяльністю підприємства, то поряд з іншими сюди

належать основні засоби.

В управлінському обліку можна застосувати визначення об'єкта основних

засобів за П(С)БО 7 “Основні засоби” як закінченого пристрою з усіма

пристосуваннями і приладдями до нього або окремого конструктивного

відокремленого предмета, призначеного для виконання певних самостійних

функцій, чи відокремленого комплексу конструктивно поєднаних предметів

одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні

пристосування, приладдя керування та єдиний фундамент, у результаті чого

кожний предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу

тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо об’єкт основних засобів

складається з частин, які мають різний термін корисного використання

118

(експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися як окремий об'єкт

основних засобів.

Однак і за таким формулюванням доволі важко визначити, які конкретно

об'єкти слід відносити до основних засобів, а які до малоцінних необоротних

активів. Тому в наказі по господарському товарситву про облікову політику

доцільно визначити вартісну межу

об’єктів, які відносяться до основних засобів,

маючи на увазі, що до впровадження П(С)БО 7 “Основні засоби” вона складала

понад 500 грн. за одиницю.

В управлінському обліку важливим є поділ основних засобів за

функціональною роллю у процесі виробництва, тобто на виробничі та

невиробничі. Виробничі основні засоби безпосередньо забезпечують

виробництво продукції

на підприємстві. Невиробничі основні засоби призначені

для обслуговування культурних і соціально-побутових потреб працівників

підприємства чи мешканців відповідних населених пунктів. Саме виробничі

основні фонди є об’єктом управлінського обліку, оскільки від їхньої наявності,

структури, рівня використання найбільше залежить економічна ефективність

виробництва.

Важливе значення в управлінському обліку має поділ засобів на діючі

такі, що не використовуються у виробництві, і законсервовані, оскільки рівень

витрат значною мірою залежить від суми амортизації, яка не нараховується за

об'єктами, що законсервовані. Тому, поряд із відображенням наявності

основних засобів на підприємстві загалом, що забезпечує фінансовий облік,

важливою є конкретизація даних в управлінському обліку за кожним об’

єктом

процесу виробництва та фактичного використання в ньому.

При забезпеченні управлінського обліку наявності основних засобів

необхідно пам’ятати, що окремі об’єкти є інвентарними, інші – неінвентарними.

Інвентарними вважаються об’єкти, що мають натурально-речові ознаки, їх

можна виявити в натурі, порахувати, обміряти. Більшість об’єктів основних

засобів є інвентарними: будівлі, споруди

, передавальні пристрої, автотранспорт,

119

машини й обладнання, прилади та інструменти, обчислювальна техніка, робоча і

продуктивна худоба, багаторічні насадження, виробничий і господарський

інвентар та ін. Неінвентарні об’єкти не мають натурально-речових ознак,

оскільки такими вважаються капітальні інвестиції на поліпшення земельних,

водних чи лісових угідь.

Особливістю управлінського обліку основних засобів є те, що вони

обліковуються

выдповыдно до центрів відповідальності – виробничих

підрозділів: цехів, бригад, ферм, складів та ін., де вони закріплені за матеріально

відповідальними особами. Як правило, це керівники підрозділів. Тому з кожним

із цих працівників укладають договір про повну індивідуальну матеріальну

відповідальність.

Безпосередній облік об’єктів ведуть в інвентарному списку основних

засобів, тип. ф. № 03-9.

Дані

інвентарного списку основних засобів, тип. ф. 03-9, мають

відповідати показникам інвентарних карточок обліку основних засобів, тип. ф

№ 03-6, які відкривають на кожний об’єкт окремо, або на групу однотипних

об’єктів, що надійшли на підприємство одночасно і мають однакові виробничо-

господарське призначення, технічну характеристику та вартість

Суто для обліку цих даних достатньо. Однак, як зазначалось,

управлінський облік – це система, що включає планування і контроль

діяльності. Тому тут важливою є інформація, що характеризує властивості

об’єктів (потужність, місткість тощо). Таку інформацію можна отримати з

проектно-кошторисної документації – на будівлі та споруди, і з технічних

паспортів – на машини

й обладнання, транспортні засоби тощо, які додають до

інвентарних списків.

Нерідко на підприємствах використовуються орендовані основні засоби. З

позиції управлінського обліку різниці між власними й орендованими основними

засобами могло б і не бути, однак у фінансовому обліку є певні особливості

У цьому випадку записи проводяться в одній карточці, але за окремими рядками на кожний об'єкт, тобто позиційним способом.

120

відображення операцій за оперативною або фінансовою орендою: нарахування

амортизації за оперативною орендою не здійснюється; визначення орендної

плати за фінансовою включає відсотки банку за кредит, плату за страхування

об’єкта і т. п. Тому ці особливості доводиться враховувати також в

управлінському обліку, коригуючи витрати центрів відповідальності залежно

від власності на основні

засоби. Хоч це здебільшого стосується планування

бюджетів центрів відповідальності, однак ураховується і в управлінському

обліку наявності основних засобів: ті об’єкти, які орендовані, відображаються

окремо, після власних. Разом з тим, слід мати на увазі, що у фінансовому обліку

при оперативній оренді на такі об’єкти не відкривають інвентарних карток,

оскільки їх

не оприбутковують на баланс, а відображають на позабалансовому

рахунку 01 “Орендовані необоротні активи”. Проте це не означає, що в

управлінському обліку контроль за наявністю і використанням орендованих

об’єктів є другорядним.

Періодично на підприємстві необхідно контролювати відповідність

облікових даних і фактичної наявності основних засобів. З цією метою

проводять інвентаризацію об’єктів,

завдяки чому встановлюють фактичну

наявність основних засобів, непридатні до експлуатації та відновлення будівлі,

споруди, машини й устаткування, а також зайві та непотрібні підприємству

основні засоби.

До початку інвентаризації основних засобів слід перевірити: наявність і

стан інвентарних карток; наявність і стан технічних паспортів або іншої

технічної документації; наявність документів на основні засоби

, здані або

прийняті підприємством в оренду, на збереження. При виявленні розбіжностей

або неточностей в обліку чи технічній документації в них треба внести

відповідні виправлення й уточнення. Слід перевірити, чи всі документи на

оприбуткування і вибуття основних засобів записано в реєстрах обліку, а також