Галімов А.В., Бастричев В.С., Михайловська І.М. Страхування: кредитно-модульний курс

Подождите немного. Документ загружается.

113

Приклад, якщо кількість застрахованих становить від 10 до

20 осіб, то знижка встановлюється в розмірі 10 %; від 21 до 50 осіб – в

розмірі 15 %; понад 50 осіб – в розмірі 20 %.

Медичне страхування – це особлива організаційна форма

страхової діяльності, що передбачає соціальний захист інтересів насе-

лення в охороні здоров’я. Медичне страхування – це страхування на

випадок втрати здоров’я з будь-якої причини. При медичному страху-

ванні не передбачається ризик смерті або дожиття до певного віку чи

до закінчення терміну дії договору. Тому воно відноситься до ризикових

видів страхування. Медичне страхування здійснюється як в обов’яз-

ковій, так і у добровільній формах. Обов’язкове медичне страхування

базується на принципах загальності; державності та некомерційності.

При вивченні теми необхідно визначити особливості проведення

обов’язкового та добровільного медичного страхування, категорії стра-

хувальників, умови укладення договорів і виплати страхового відшко-

дування, а також принципи його здійснення, стан і перспективи роз-

витку найближчими роками.

Обов’язкове медичне страхування (ОМС) охоплює прак-

тично все населення, але воно задовольняє лише основні першочергові

потреби і не може охопити весь обсяг ризиків. В Україні є тільки

проект закону “Про обов’язкове медичне страхування”. Організаційна

схема ОМС згідно з проектом закону наведена на рис. 7.4.

Рис. 7.4 – Чотириелементна організаційна схема ОМС:

1 – страхувальник; 2 – страховик (фонд медичного страхування);

3 – застрахований (фізична особа); 4 – медична установа

Об’єкт ОМС – майнові інтереси громадянина, сім’ї, а також

групи (колективу) та суспільства загалом, пов’язані зі здоров’ям за-

страхованої особи.

Мета – забезпечення цих інтересів страховим захистом.

114

У деяких країнах колишнього Радянського Союзу – в Естонії,

Росії, Киргизстані – прийняті й кілька років діють закони про обов’яз-

кове медичне страхування.

Суб’єктами медичного страхування є страхувальники, застра-

ховані, страховики та медичні установи.

Застраховані – це громадяни, на користь яких укладаються

договори страхування.

Медичні установи як суб’єкти обов’язкового медичного стра-

хування являють собою ті установи, які мають ліцензію на право на-

дання медичної допомоги і послуг згідно з програмами обов’язкового

медичного страхування (лікувально-профілактичні установи, науково-

дослідні інститути, інші установи, що надають різні види медичної до-

помоги). Ліцензія – це державний дозвіл медичній установі на здійс-

нення нею певних видів діяльності.

Страховим ризиком у медичному страхуванні є захворювання

застрахованої особи.

Страховим випадком є звернення застрахованої особи до за-

кладів охорони здоров’я з переліку, передбаченого договором страху-

вання.

Страхова сума, розмір страхових внесків, порядок їх сплати і

процедура виплати страхових сум при обов’язковому медичному стра-

хуванні встановлюється законодавчо.

Добровільне медичне страхування (ДМС) призначене для

фінансування медичної допомоги населенню понад соціально-гаран-

тований об’єм, що визначений ОМС. Страховою сумою в ДМС є гра-

ничний рівень страхового забезпечення, який визначається згідно з пе-

реліком і вартістю медичних послуг, передбачених договором страхування.

Добровільне медичне страхування призначене для фінансування

медичної допомоги населенню понад той соціально-гарантований

об’єм, що визначений ОМС.

На сьогодні відокремлюють такі види ДМС:

− медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

− страхування здоров’я на випадок хвороби;

− страхування медичних витрат (так званий “медичний асистанс”).

Договори страхових компаній з медичними лікувально-

профілактичними установами спрямовані на відшкодування цими

установами витрат на лікування застрахованих громадян за рахунок

коштів страхової компанії. Вони укладаються лише із закладами охо-

рони здоров’я, які пройшли державну реєстрацію та акредитацію.

Як невід’ємний додаток до договору страхування слід зазна-

чити медичну програму страхування, в якій визначається конкретний

115

варіант базової медичної програми добровільного медичного страху-

вання. Медична програма страхування може бути змінена під час дії

договору страхування за згодою страховика за умови внесення страху-

вальником додаткових страхових платежів.

Страхові тарифи залежать від ряду показників і в першу

чергу від програми медичних послуг, страхової суми і способу страху-

вання (індивідуального або групового), віку застрахованої особи тощо.

Вони можуть коливатися в межах 0,5–50 % страхової суми.

Термін страхування як правило, становить 1 рік.

Страхова сума може виплачуватися застрахованій особі або,

за згодою страхувальника, безпосередньо медичним закладам після

отримання від них фінансових документів, що підтверджують надання

медичних послуг застрахованій особі.

Медичне страхування (безперервне страхування здоров’я) пе-

редбачає надання застрахованій особі переліку медичних послуг, яка

отримала назву “Програми медичних послуг”. Визначення кількості

таких програм і їх конкретний зміст є основою медичного страхування.

Страхування здоров’я на випадок хвороби має певні відмін-

ності від безперервного страхування здоров’я. Основним ризиком є

захворювання на хворобу, передбачену програмою медичних послуг,

додатковими – встановлення інвалідності або смерть застрахованої особи

внаслідок хвороби, передбаченої для лікування договором страхування.

Страхування медичних витрат (“assistans” – організація на-

дання допомоги). Поліс медичного страхування “аssistans” гарантує за

кордоном не тільки медичну допомогу з відшкодуванням витрат на

госпіталізацію та лікування, а й повернення на батьківщину хворого чи

загиблого та осіб, що його супроводжують.

Асистанс-компанії працюють за угодами зі страховими компаніями.

Прийнявши виклик застрахованого, вони зобов’язані (за необхідності)

доставити його у відповідний лікувальний заклад, передати кваліфіко-

ваному медичному персоналу і контролювати процес надання допомоги.

ЗУ “Про страхування” визначає страхування життя як вид

особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійс-

нити виплату в разі досягнення застрахованою особою визначеного

договором віку або смерті застрахованої особи до закінчення дії дого-

вору страхування. Умови договору страхування життя можуть також

передбачати

обов’язок страховика здійснити страхову виплату в разі

нещасного випадку та хвороби застрахованої особи тощо. Страхування

життя здійснюється тільки у добровільній формі.

Слід відмітити, що в економічно розвинутих країнах існує

понад 100 різновидностей страхових продуктів зі страхування життя.

116

Так, в Польщі їх біля 90 різновидностей, а саме індивідуальне стра-

хування на випадок смерті, на випадок смерті та дожиття, універ-

сальне страхування, страхування дітей, родинне, пенсійне і пенсійне –

рентне страхування тощо. В Україні (на 1.01.2009 р.), цим видом стра-

хування займається 72 страхових компаній проте ефективно працюють

15–20 (СК “ТАС”, СК “Граве Україна”, “АІГ – Життя” тощо). Дина-

міка страхування життя в Україні представлена на рис. 7.5.

Рис. 7.5 – Динаміка страхування життя в Україні

Суб’єктами страхування життя є: страховики, страхувальники,

застраховані особи та вигодонабувачі (в разі смерті застрахованої особи).

Страхові суми встановлюються за згодою сторін. Переважно

компанії встановлюють мінімальні та максимальні розміри страхових сум.

Страхові тарифи залежать від статі, віку, ризикованості професії

та терміну страхування застрахованої особи. Економічний механізм страху-

вання життя значно відрізняється

від механізму ризикового страхування.

Різниця між страхуванням капіталів і ренти (ануїтетів) полягає

у способі виплати страхових сум. При страхуванні капіталів виплата

здійснюється одноразово, при страхуванні ренти (ануїтетів) багатора-

зово, страхова сума виплачується протягом певного періоду.

Основними видами страхування життя є такі (рис. 7.6):

Усі види страхування життя

Страхування капіталів

Страхування рент (ануїтетів)

на випадок смерті

на дожиття

змішані види

півля життя

отримання освіти

пенсійне страх

вання

117

Рис. 7.6 – Страхування життя за видами

− страхування капіталів (на випадок смерті, на дожиття, змі-

шані види);

− страхування ренти (ануїтетів) купівля житла, отримання ос-

віти, пенсійне страхування.

Економічний механізм страхування життя значно відрізняється

від механізму ризикового страхування і враховує такі особливості:

− страхові резерви за окремими договорами; ризики (смерть,

дожиття до визначеного віку або закінчення дії

договору);

− термін дії договорів страхування складає від 3 до 20 років;

кожен застрахований отримує страхову виплату;

− інвестиційний дохід впливає на розмір страхової суми та

страхових внесків;

− прибуток страховика зі страхування життя формується за

рахунок двох джерел: навантаження до тарифу – нетто та інвестицій-

ного доходу.

Страхувальник має право збільшити або зменшити страхову

суму, а також припинити дію договору страхування та отримати ви-

купну суму.

Слід відмітити, що серед страхування капіталів є так звані

універсальні продукти, в котрих нагромадження страхових сум за

ризиком дожиття поєднано з частковими виплатами страхової суми на

підставі страхових подій “народження дітей”, “вступ до шлюбу”,

“смерть рідних”, “смерть партнера по шлюбу” тощо.

Так, при страхуванні дітей страхувальниками є батьки та ро-

дичі дитини, які укладають договір страхування і сплачують страхові

внески. На страхування приймаються діти віком від дня народження

до 15 років. Стан здоров’я дитини при укладенні договору страхування

не має значення.

Договір страхування до вступу в шлюб може бути укладений з

батьками та іншими родичами дитини, а також з опікунами. Крім цього,

договір може бути укладений з підприємствами, організаціями, уста-

новами.

Договори можуть укладатися щодо дітей віком від дня наро-

дження до 15 років на випадок дожиття застрахованого до закінчення

строку страхування і вступу у шлюб або досягнення 21 року. Крім цього,

118

договір передбачає відповідальність страховика у випадках настання

смерті застрахованого або втрати здоров’я у зв’язку з нещасним випадком.

Страхова сума встановлюється за бажанням страхувальника.

Серед видів страхування, побудованих на механізмі страху-

вання ренти, слід відмітити такі страхові продукти, як отримання ос-

віти, купівля житла (нерухомості) і виплати додатково пенсії.

Страхування з метою отримання освіти є нагромаджуваль-

ним страхуванням життя дитини в проміжку від 3–7 до 23–25 років.

Метою страхування є нагромадження коштів для подальшої оплати за

навчання по семестрах або роках, а також виплати стипендій. В да-

ному випадку передбачаються два ризики: смерть застрахованої особи

та дожиття до певної дати – закінчення освіти.

Договір укладається на період від 10 до 20 років, в тому числі

10–15 років зі сплатою внесків і 4–5 років виплати ренти. Слід відмі-

тити, що страхова сума за 10–20 років збільшується на величину інвес-

тиційного доходу.

Серед багатьох різновидів страхування ренти переважає стра-

хування пенсії, яке призначено для створення власного резерву грошо-

вих коштів з виплатами з нього після виходу на пенсію.

Страхування пенсій – це вид особистого страхування і водно-

час різновид ренти, при якому страховик бере на себе зобов’язання

виплачувати застрахованому з певною періодичністю пенсію протягом

життя або обумовленого строку, а страхувальник – сплачувати стра-

хові внески. Суб’єктами накопичувального пенсійного страхування

виступають фізичні особи та страхові компанії, державні та недер-

жавні пенсійні фонди, а також інші суб’єкти.

Пенсійне страхування передбачає, що страхова компанія здійс-

нює виплати застрахованим при виході на пенсію (страхування додат-

кової пенсії) або у віці, встановленому договором страхування. Додат-

ково страхова компанія може взяти на себе страхування від нещасного

випадку або смерті страхувальника (застрахованого). Страхувальник

може укласти договір страхування на користь третьої особи.

У цілому при вивченні теми треба ознайомитися з таким по-

няттями, як медичний “асистанс”, ануїтет (рента), потім розглянути

види страхування ренти і пенсій. Слід зрозуміти різницю у джерелах

одержання пенсії за державним пенсійним страхуванням і за допомо-

гою страхових організацій.

Завдання для

самостійної роботи

1. Обґрунтуйте чинники, які відрізняють страхування від не-

119

щасних випадків та убезпечення життя.

2. Зазначте особливості здійснення страхування від нещасних

випадків на транспорті.

3. Визначте місце та роль убезпечення життя в пенсійній ре-

формі України.

4. Визначте особливості методик розрахунків тарифних ставок

для ризикових видів страхування та убезпечення життя.

5. Визначте, які з видів особистого страхування вкрай необ-

хідні для ваших родичів, знайомих.

6. Проаналізуйте стан розвитку особового страхування в Ук-

раїні за останні три роки.

7. Визначте проблеми та перспективи розвитку страхування

життя в Україні (з обов’язковим посиланням на статистичний матеріал).

8. Проаналізуйте стан розвитку медичного страхування в Ук-

раїні.

Теми рефератів та доповідей

1. Стан і перспективи розвитку особистого страхування в Україні.

2. Стан і перспективи розвитку страхування від нещасних ви-

падків в Україні.

3. Проблеми розвитку ринку особистого страхування в Україні.

4. Перспективи ринку страхування життя у зв’язку зі вступом

України до СОТ.

5. Перспективи впровадження в

Україні системи обов’язко-

вого медичного страхування.

6. Порівняльна характеристика систем медичного страхування

у зарубіжних країнах.

7. Проблеми і перспективи розвитку медичного страхування в

Україні.

8. Причини та чинники, що стримують розвиток страхування

життя в Україні.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення особистого страхування.

2. Чим відрізняються окремі види особистого

страхування?

3. Що є підставою для страхових виплат в особистому стра-

хуванні?

4. Порядок і умови обов’язкового особистого страхування від

нещасних випадків на транспорті.

120

5. Хто може виступати страхувальником при страхуванні від

нещасних випадків?

6. Якими можуть бути наслідки нещасних випадків?

7. Страхування дітей і школярів від нещасних випадків.

8. Чим страхування від’їжджаючих за кордон відрізняється від

страхування від нещасних випадків?

9. Яка основна мета медичного страхування?

10. Хто є одержувачем страхової суми

при медичному страхуванні?

11. Чим відрізняється обов’язкове медичне страхування від до-

бровільного страхування?

12. Які медичні послуги можуть надаватися застрахованій особі?

13. Від яких факторів залежить страхова сума при добровіль-

ному медичному страхуванні?

14. Чим обумовлений перелік медичних послуг, що надаються

застрахованим громадянам страховими компаніями?

15. Програми добровільного медичного страхування

16. Проблеми впровадження в Україні обов’язкового медичного

страхування.

17. Що вам відомо про службу “assistans”?

18. Якою є основна мета страхування життя?

19. Якими показниками характеризується сучасний стан стра-

хування життя в Україні?

20. Чим відрізняється виплата страхової суми при страхуванні

капіталів і при страхуванні пенсій та ренти?

21. Які

є страхові випадки, передбачені при страхуванні життя?

22. Який мінімальний строк страхування життя визначений за-

раз в Україні?

23. Який ризик обов’язково вказується при укладанні договору

страхування життя?

24. Які можливі варіанти додаткового пенсійного забезпечення?

25. Що розуміють під поняттям “рента”?

26. Хто є одержувачем страхової суми при страхуванні ренти

27. При яких умовах не виплачується страхова сума?

28. Назвіть різновиди страхування ренти та їх призначення.

План практичного заняття

1. Призначення, суть, економічний зміст та класифікація осо-

бистого страхування.

2. Організаційна схема та характеристика обов’язкових та до-

бровільних видів страхування від нещасних випадків.

121

3. Організаційна схема обов’язкового медичного страхування

та перспективи його запровадження.

4. Організаційна схема та умови здійснення добровільного ме-

дичного страхування.

5. Страхування життя: види, організаційна схема, основні умови

та порядок укладання договорів змішаного страхування життя, страху-

вання життя дітей до повноліття і одруження, родинного страхування.

6. Роль та місце

страхування життя в пенсійній реформі Ук-

раїни.

7. Розв’язування задач та вирішення тестових завдань.

Розв’язування задач

Задача 1. Студент Нестеренко І.В. купив залізничний квиток

від станції Хмельницький до станції Київ за 65 грн і під час поїздки

був травмований на зупинці ст. Фастів унаслідок падіння зі слизьких

сходів. Лікування травми тривало 90 днів, після чого була встановлена

ІІІ група інвалідності. Визначте величину страхового платежу та

роз-

мір страхової виплати, котрі він повинен отримати за наслідки травми.

Назвіть вид страхування, за котрим він може отримати страхову суму і

документи, які він повинен представити в страхову компанію для

отримання виплати.

Задача 2. Громадянин Петренко І.І. укладає договір добро-

вільного страхування від нещасних випадків для себе, дружини і

двох

дітей віком 6 і 10 років. Страхові суми для кожної особи однакові і

становлять по 2000 грн. Страхові тарифи визначено таким чином:

− для дорослих осіб – 1 % від страхової суми;

− для дітей віком до 10 років – 3 %;

− для дітей віком від 10 до 18 років – 5 %.

Виплати відшкодувань для всіх осіб однакові і становлять:

− у

випадку смерті внаслідок нещасного випадку – 100 %

страхової суми;

− при встановленні інвалідності I групи – 90 %; II групи –

75 %; III – 50 % страхової суми;

− при лікуванні внаслідків травми внаслідок нещасного випадку

виплачується по 17 грн за один день лікування, але не більше 50 %

страхової суми.

Визначте: 1) страховий платіж за договором; 2) величину стра-

хової виплати при умові, що сім’я постраждала

в ДТП і отримала такі

збитки: батько – інвалідність II групи, мати

– інвалідність III групи,

122

діти отримали травми, лікування котрих тривало по 24 дні.

Задача 3. Під час перебування на автовокзалі м. Тернопіль з

пасажиром Ігнатенко С.І., який мав квиток “Хмельницький–Львів”,

стався страховий випадок, що зумовлює відповідальність страхової ор-

ганізації, згідно з особистим обов’язковим страхуванням від нещасних

випадків на транспорті. У результаті цього

пасажир втратив працездат-

ність на 265 днів. Після цієї тимчасової втрати працездатності йому

було встановлено І групу інвалідності. Визначте розмір страхового від-

шкодування.

Задача 4. Унаслідок інфікування вірусом імунодефіциту паці-

єнта, лікар-хірург Іванов П. П. під час виконання службових обов’язків

тимчасово втратив працездатність на 45 днів. Пізніше за наслідками

цієї ж

страхової події Іванова П.П. було визнано інвалідом III групи, а

згодом – інвалідом I групи. Визначте розмір та порядок виплати стра-

хової суми постраждалому хірургу Іванову П.П. згідно з чинним зако-

нодавством.

Задача 5. Лікар та фельдшер ветеринарної медицини застраховані

за договором обов’язкового страхування. При здійсненні профілактич-

них робіт під

час виконання службових обов’язків стався страховий

випадок, що призвів до таких наслідків:

− вони тимчасово втратили працездатність на 14 діб;

− лікар був визнаний інвалідом I групи;

− фельдшеру встановлена інвалідність III групи.

Визначте розмір страхового платежу та страхових виплат по-

страждалим, якщо їх місячна заробітна плата (на останній посаді, яку

вони обіймали

), складала відповідно 750 грн та 570 грн.

Задача 6. Молоде подружжя (чоловік та жінка по 22 роки)

придбали поліси додаткової пенсії за програмою “ТАС-Лайф”. Визначте

розмір страхових сум, якщо термін страхування складає 20 років, а

щорічний одноразовий внесок

– по 3000 грн на кожного. Визначте

розмір страхових сум, якщо такі поліси вони придбали б тоді, коли їм

було вже по 50 років. Зробіть висновки про оптимальний час придбання

полюсів. Таблиця тарифів надана у додатку Б.

Тестові завдання

Тест 7.1. Страхування від нещасних випадків