Галімов А.В., Бастричев В.С., Михайловська І.М. Страхування: кредитно-модульний курс

Подождите немного. Документ загружается.

143

15 % річних, відповідальність страховика – 60 %.

Задача 9. Автопідприємство страхує 20 машин від знищення

або пошкодження. Страхова оцінка і страхова сума кожної машини

збігаються і становлять по 30 тис. грн. Страхові тарифи такі: 1) за зни-

щення і пошкодження внаслідок ДТП – 2 %; 2) за знищення і пошко-

дження внаслідок дії стихійних сил природи – 0,1 %; 3) за крадіжку – 5 %.

Страхова компанія надає

такі знижки з тарифів: 1) за страху-

вання понад десяти машин – 23 %; 2) за страхування від усіх трьох

ризиків – 10 %. Визначте: загальний обсяг відповідальності страхової

компанії; загальний страховий платіж за страхування двадцяти машин

при страхуванні від усіх трьох ризиків

Тестові завдання

Тест 8.1

1. Господарство подало заяву на страхування врожаю на

випадок загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур

унаслідок:

а) хвороби рослин; г) повені;

б) сильних морозів; д) внесення неякісних добрив;

в) граду; е) пошкодження гризунами.

2. Якщо домашнє майно підлягає ремонту, то збиток

визначається в розмірі:

а) витрат на ремонт, але не вище страхової суми;

б) визначеної в договорі страхування страхової суми;

в) його дійсної вартості;

г) його ринкової вартості.

3. При страхуванні авто-комбі відшкодовують:

а) виключно збиток, заподіяний транспортному засобу;

б) збиток, заподіяний транспорту та вантажу, що перевозиться;

в) збитки транспортну, життю та здоров’ю водія і пасажирів;

г) виключно збиток життю та здоров’ю водія транспортного засобу.

4. Термін відшкодування – це термін, протягом якого:

а) страховик повинен розраховуватись з клієнтом;

б) визначаються збитки, яких зазнав страхувальник.

5. Що є об’єктом страхування наземного транспорту?

а) водій та пасажири цього застрахованого транспорту;

б) цивільна відповідальність власника цього застрахованого транс-

порту;

в) видатки, що є наслідком ДТП, а саме: штраф, оплата орендо-

ваного автомобіля, моральні збитки тощо;

144

г) автомобіль та вантаж, який він транспортує.

6. Що таке ліміт відповідальності?

а) мінімальна сума страхового відшкодування, яка може бути

сплачена страховиком страхувальнику;

б) максимальна сума страхового відшкодування, яка може бути

сплачена страховиком страхувальнику.

7. Які з видів страхування належать до майнового?

а) КАСКО; в) КАРГО;

б) життя; г) від нещасного випадку.

8. Не приймаються на умовах добровільного страхування

такі категорії майна:

а) домашні тварини; г) майно, взяте в оренду;

б) цінні папери; в) врожай сільськогосподарських культур.

9. При страхуванні майна страхова сума не повинна

перевищувати його дійсної вартості на момент:

а) складання договору страхування;

б) настання страхового випадку.

10. Якщо страхова вартість об’єкта страхування збільшилася

в порівнянні з первинною, зазначеною в договорі, то при настанні

страхового випадку за системою пропорційної відповідальності:

а) страхувальник одержить відшкодування в межах збитків;

б) величина відшкодування буде більшою за величину збитків;

в) величина відшкодування буде менша за величину збитків про-

порційно збільшеній вартості майна;

г) усі відповіді неправильні.

Тест 8.2

1. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності в

обов’язковому порядку повинні страхувати врожай:

а) овочів у відкритому ґрунті; в) виноградників;

б) цукрових буряків; г) усі відповіді правильні.

2. Що береться за основу оцінки основних фондів при

укладанні договору страхування майна підприємств?

а) балансова вартість;

б) первинна вартість;

в) вартість, визначена на підставі експертної оцінки.

3. Яке майно підприємства може бути застраховане за

основним договором страхування майна?

а) майно, отримане підприємством за договором майнового найму;

145

б) продукція, отримана від населення для переробки, збереження;

в) основні фонди;

г) продукція незавершеного виробництва.

4. У яких з наведених випадків страховик може відмовити

страхувальникові у виплаті страхового відшкодування?

а) збитки відбулися в результаті пожежі внаслідок удару блискавки;

б) збитки відбулися в результаті пожежі через порушення техно-

логії виробничого процесу;

в) майно викрадене, довідка правоохоронних органів відсутня.

5. Першим ризиком називають:

а) збиток у межах страхової суми за договором;

б) страхову суму за договором;

в) збиток, що перевищує страхову суму за договором;

г) збиток, що дорівнює вартості майна на час настання страхового

випадку.

6. Стандартний поліс страхування від пожежі забезпечує

відшкодування збитків страхувальнику за ушкодження (знищення)

застрахованого майна в результаті:

а) пожежі; в) вибуху газу;

б) процесу термічної обробки; г) землетрусу.

7. Розширене покриття при страхуванні від вогню передбачає:

а) страхування винятково всього майна, що належить підприємству;

б) страхування майна тільки за повною його вартістю;

в) більшу кількість страхових ризиків;

г) усі відповіді правильні.

8. Страхова вартість – це:

а) вартість, за якою сам страхувальник оцінює своє майно для

цілей страхування;

б) вартість страхової послуги;

в) дійсна вартість майна, що підлягає страхуванню;

г) первинна вартість майна, що підлягає страхуванню.

9. Чи можуть бути включені до полісу вогневого страху-

вання такі страхові випадки, як землетрус і крадіжка?

а) так; б) так, за додаткову плату.

10. За основним договором страхування матеріальних активів

на випадок пожежі, стихійного лиха, крадіжки захисту підлягає:

а) майно на час проведення експериментальних робіт;

б) майно, одержане підприємством за договором майнового найму;

в) майно, що належить підприємству;

146

г) майно на час проведення експериментальних робіт.

Термінологічний словник

Вантажовідправник (відправник) – фізична чи юридична

особа, від імені якої вантаж передається до перевезення та яка зазна-

чена як відправник у договорі про перевезення вантажу.

Вантажоодержувач (одержувач) – фізична чи юридична

особа, яка має право отримати вантаж у місці призначення.

Дійсна вартість – вартість основних засобів, що обчислюється

як первинна

вартість придбання активу за мінусом накопиченого зносу.

Додаткова премія – додатковий страховий внесок, що спла-

чується страхувальником за те, що до умов страхування вносяться

додаткові ризики, або за страхування ризиків з підвищеною небезпекою.

Монтажні роботи – монтаж технологічного обладнання в

житлових та нежитлових будинках.

Страхування від поломки машин – вид майнового страху-

вання, котрий

активно використовується в індустріально розвинутих

країнах для захисту підприємців від небезпеки механічних поломок

машин, які здебільшого входять до складових важливих технологічних

ліній або є ключовими виробничими агрегатами.

Страхування електронного обладнання – становить інтерес

для банків, телекомунікаційних компаній та інших організацій, що

мають “електронні ризики”, і здійснюється на випадок знищення, по-

шкодження

або втрати обладнання. Нерідко страхувальник через по-

шкодження електронної техніки може зазнати ще більших збитків

унаслідок втрати баз даних. Страхуванню витрат на відновлення баз

даних відводять окремий поліс.

Тема 9. Страхування відповідальності

Ключові слова:

страхування відповідальності, організаційна

схема, адміністративна відповідальність, цивільна відповідальність, про-

фесійна відповідальність, третя сторона, ліміт відповідальності страхо-

вика, “Зелена картка”, Моторне (транспортне) страхове бюро України, еко-

логічне страхування, екологічне забруднення, ризик неповернення кре-

дитів, відповідальність власників собак, відповідальність власників зброї.

План викладу теми

9.1. Поняття про відповідальність та загальна характеристика

її страхування.

9.2. Страхування цивільної відповідальності власників транс-

147

портних засобів.

9.3. Страхування відповідальності, пов’язаної з перевезенням

пасажирів і вантажів.

9.4. Страхування відповідальності роботодавців.

9.5. Страхування відповідальності виробника за якість продукції.

9.6. Страхування професійної відповідальності.

9.7. Страхування відповідальності за екологічне забруднення.

У результаті вивчення теми студент повинен:

знати:

− мету та завдання проведення страхування відповідальності;

− правову базу, що є основою для проведення страхування від-

повідальності;

− цілі та завдання страхування відповідальності за екологічне

забруднення;

− цілі та завдання інших видів страхування відповідальності;

− нормативно-

правову базу проведення обов’язкового страху-

вання цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

− основні функції та завдання Моторного (транспортного) стра-

хового бюро та системи “Зелена картка”;

уміти:

− визначати доцільність застосування того чи іншого виду

страхування відповідальності на практиці;

− розраховувати обсяг страхового відшкодування щодо стра-

хування відповідальності автовласників;

−

розподіляти збитки у межах страхової суми між сторонами

договору страхування відповідальності перед третіми особами.

Короткі теоретичні відомості

Метою страхування відповідальності є страховий захист як

страхувальника від фінансових втрат (яких він може зазнати у резуль-

таті пред’явлення до нього за рішенням суду позовів про відшкоду-

вання збитку, що спричинений третій стороні), так і майнових інте-

ресів третіх осіб, оскільки у винуватця може не бути достатньо кош-

тів, щоб оплатити збитки.

Зазначена галузь страхування поєднує у собі риси як майно-

вого страхування, коли шкода завдається майну, так і особистого стра-

хування, коли шкода завдана життю, здоров’ю громадян.

Специфічні ознаки страхування відповідальності:

148

1) забезпечення відшкодування збитку третій особі і одно-

часно охорона майнових інтересів самого страхувальника;

2) суб’єктами страхових відносин є три сторони: страховик,

страхувальник і третя сторона – застрахований, кому буде виплачува-

тись страхове відшкодування та який наперед не визначений;

3) невизначена вартість об’єкта страхування;

4) страхова сума встановлюється в договорі як ліміт (межа)

відповідальності страхувальника;

5) особливість страхування полягає у тому, що його дія роз-

повсюджується, як правило, на збитки, які відповідають таким вимогам:

− заподіяні третім особам, а не страхувальнику;

− причина збитку – ненавмисні дії страхувальника;

− відшкодування збитку повинно бути визначено у законо-

давчому порядку.

Класифікація страхування відповідальності за видами діяль-

ності наведена на рис. 9.1.

Страхування відповідальності

Страхування

цивільної

відповідальності

Страхування

професійної

відповідальності

Страхування

інших видів

відповідальності

Страхування

цивільної

відповідальності

власників

транспортних

засобів в Україні

Страхування

цивільної

відповідальності

власників

транспортних

засобів за

межами України

Страхування

відповідальності

перевізника

Страхування

відповідальності:

– юристів;

– нотаріусів;

– аудиторів;

– ліквідаторів

фінансових

установ;

– представників

будівельних

професій;

– ріелторів тощо

Страхування

цивільної

відповідальності:

– роботодавців;

– власників зброї;

– власників собак;

– операторів

ядерних установок;

– суб’єктів господа-

рювання на об’єк-

тах підвищеної

небезпеки;

– суб’єктів турис-

тичної діяльності;

– виробника за

якість продукції

149

Рис. 9.1 – Класифікація страхування відповідальності за видами діяльності

Слід взяти до уваги, що до укладення договору страхування

відповідальності чітко визначені тільки страховик і страхувальник.

Інакше кажучи, договір страхування відповідальності не передбачає

конкретної особи, якій повинно бути виплачене страхове відшкоду-

вання. Самі ж потерпілі, їх кількість, ступінь пошкоджень, матеріаль-

них витрат та інше до настання страхового випадку невідомі. Це визна

чається і стає відомим тільки при настанні страхового випадку.

Організаційна схема страхування представлена на рис. 9.2.

Рис. 9.2 – Організаційна схема страхування відповідальності

Необхідність обов’язкового страхування цивільної відпові-

дальності власників транспортних засобів відповідає інтересам сус-

пільства та населення.

Об’єктом страхування є цивільна відповідальність власників

транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП.

Суб’єктами цього виду страхування є страхувальники, стра-

ховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) і треті

особи, яким заподіяна шкода транспортним засобом внаслідок ДТП.

Страховим випадком є ДТП, яка сталася з участю транс-

портного засобу страхувальника і внаслідок якої настає його цивільна

відповідальність за шкоду, заподіяну майну, життю та здоров’ю третіх

осіб. Оскільки цей вид страхування здійснюється в обов’язковій формі,

розміри страхових платежів визначаються законом.

Відповідно до закону укладаються два види договорів обов’яз-

кового страхування цивільно-правової відповідальності: внутрішній та

договір міжнародного обов’язкового страхування.

Страховик

Застрахований

Потерпіла особа

Страховий

платіж

Договір

страхування

Страхове

відшкодування

Страхувальник

150

Внутрішні договори про обов’язкове страхування цивільно-

правової відповідальності поділяються на три типи:

Тип I: транспортний засіб один – багато водіїв (таксі, прокат,

навчальні цілі).

Тип II: багато транспортних засобів – водій один. Договір ук-

ладається тільки з фізичними особами.

Тип III: транспортний засіб один – водій один або кілька.

До шкоди, яка заподіяна в результаті дорожньо-транспортної

пригоди майну потерпілого відносять шкоду, пов’язану:

− з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

− пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх

споруд, технічних засобів регулювання руху;

− пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

− проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих

у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

− пошкодженням транспортного засобу

, використаного для

доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров’я, чи за-

брудненням салону цього транспортного засобу;

− евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транс-

портної пригоди.

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду,

заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного

потерпілого (не більше п’яти лімітів на один договір). У разі коли

загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує

п’ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кож-

ному потерпілому пропорційно зменшується.

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду,

заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, становить 51000 гривень на

одного потерпілого

Потрібно звернути увагу на головні завдання та принципи

діяльності міжнародної системи “Зелена картка”, а також структуру та

функції Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Страхування відповідальності перевізників – це відносини із

захисту майнових інтересів осіб, які зазнали збитків у зв’язку зі

здійсненням перевезень пасажирів чи вантажів. Воно проводиться на

основі договорів, укладених на користь третіх осіб, майновим інтере-

сам яких завданий збиток діями страхувальника при експлуатації

транспортних засобів. Страхувальниками можуть виступати юридичні

особи будь-якої організаційно-правової форми, що володіють на пра-

вах власності, оренди, лізингу, оперативного управління засобами

151

транспорту та займаються його експлуатацією з метою перевезення

пасажирів або вантажу.

При перевезенні вантажу об’єктом страхування перевізник

несе відповідальність за втрату, загибель або пошкодження вантажу,

прийнятого ним до перевезення. За додаткову страхову премію може

бути включений ризик настання відповідальності вантажоперевізника

за збитки, заподіяні вантажу внаслідок затримки в доставці. Перевіз-

ник несе відповідальність за збереження та строки доставки вантажу,

але звільняється від відповідальності, якщо збиток вантажу або прост-

рочення його доставки зумовлені обставинами, які перевізник не міг

передбачити та усунути.

Необхідно відмітити, що страхування відповідальності перевіз-

ника не залежить від того, застрахований вантаж чи ні, тому застрахо-

вана відповідальність вантажоперевізника є однією з найважливіших

умов укладення контракту на міжнародне перевезення вантажу.

Ліміт відповідальності за перевезення вантажу встановлю-

ється за одним перевезенням або одним транспортним засобом за

згодою сторін.

Страхова відповідальність перевізника при обслуговуванні

небезпечних вантажів установлена постановою КМУ від 2002 р. № 733

“Про затвердження Правил і порядку проведення обов’язкового стра-

хування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів

на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпеч-

них вантажів”.

Суб’єктами страхування відповідальності суб’єктів переве-

зення небезпечних вантажів є страхувальники, страховики та треті особи,

яким заподіяно шкоду під час перевезення небезпечних вантажів.

Страхувальники – це суб’єкти перевезення небезпечних вантажів.

Об’єктом страхування відповідальності суб’єктів переве-

зення небезпечних вантажів є майнові інтереси, що не суперечать зако-

нодавству, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної

ним шкоди життю, здоров’ю фізичних осіб, навколишньому природ-

ному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час переве-

зення небезпечних вантажів у порядку, визначеному законодавством.

Страхова сума визначається від класу небезпечного вантажу

(1020–2040 грн за тонну вантажу).

Страхові виплати поділяються:

− на компенсування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю

третіх осіб, – 50 % страхової суми;

− компенсування шкоди, заподіяної навколишньому природ-

ному середовищу, – 30 % страхової суми;

152

− компенсування шкоди, заподіяної майну третіх осіб – 20 %

страхової суми.

Страхування професійної відповідальності об’єднує види

страхування майнових інтересів різних категорій осіб, які при вико-

нанні професійної діяльності можуть завдавати майнових збитків тре-

тім особам. Страхування професійної відповідальності пов’язане із за-

безпеченням страхового захисту у зв’язку з висуненням претензій до

фізичних осіб або фірм, зайнятих виконанням своїх професійних

обов’язків або наданням послуг, тобто основою відповідальності є

професійна діяльність конкретної фізичної або юридичної особи. Ос-

новою для пред’явлення претензій можуть бути результати (збитки)

недбалості, помилок або упущень страхувальника. У зв’язку з цим від-

шкодуванню підлягає втрата (шкода), яка виникла внаслідок помилок.

Страхування професійної відповідальності здійснюється у добровіль-

ній та обов’язковій формах.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, при цьому

можуть використовуватися два показники:

− розмір річного доходу юридичної або фізичної особи, яка

страхує професійну відповідальність;

− сума претензій щодо відшкодування збитків третім особам

за попередній період, як правило, за рік.

Страховий тариф залежить від фаху страхувальника, його

освіти, стажу роботи, рекомендацій банку та ін. Базовий страховий тариф

коливається, як правило, в межах від 0,2 до 3–5 % страхової суми.

Слід відмітити, що порушення кримінальної справи відносно

страхувальника припиняє вирішення питання про виплату страхового

відшкодування.

Об’єктом страхування відповідальності роботодавців є фі-

нансова відповідальність страхувальника при нещасному випадку, який

стався з працівником підприємства при виконанні трудових обов’язків.

Роботодавець несе відповідальність перед службовцями:

− в разі особистої необережності роботодавця (якщо робото-

давець є фізичною особою);

− відсутності відповідного та безпечного обладнання;

− неналежного обладнання безпечного робочого місця та ор-

ганізації роботи;

− порушення законодавчих актів, які можуть призвести до

відповідальності роботодавця;

− необережності одного зі службовців, що призвела до

травми

іншого службовця та ін.