Галімов А.В., Бастричев В.С., Михайловська І.М. Страхування: кредитно-модульний курс

Подождите немного. Документ загружается.

− обґрунтовувати застосування того чи іншого принципу стра-

хового захисту в практиці страхових відносин.

Короткі теоретичні відомості

Вивчаючи тему, слід звернути увагу на необхідність страхо-

вого захисту, економічну сутність страхування, його мету, механізм

здійснення. Наявність та зростання ризику в ycіx сферах людського життя

і господарської діяльності зумовлюють потребу запобігти шкоди

, змен-

шити та відшкодувати збитки, які завдані непередбаченими подіями. Ви-

никає необхідність страхового захисту. У той самий час відшкодування

збитків потребує натуральних або грошових резервів, їх накопичення.

Сутність страхового захисту полягає у нагромадженні та

витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів з попе-

редження, подолання або зменшення негативного впливу

ризиків i від-

шкодування пов’язаних з ними втрат. Відносини, складаються в сус-

пільстві з приводу запобігання втратам та відшкодування збитків, зав-

даних стихійним лихом i нещасними випадками, мають об’єктивний

характер i в сукупності формують зміст економічної категорії стра-

хового захисту.

Ця економічна категорія має такі ознаки:

− випадковий характер настання події,

яка завдає збитку;

− надзвичайність події та завданого збитку, що характеризу-

ється натуральними та грошовими вимірниками;

− об’єктивна необхідність попередження та подолання вка-

заної події та покриття матеріального збитку.

Розкриваючи економічну сутність та зміст страхування, необ-

хідно виходити з того, що страхування – це система специфічних від-

носин, яка включає

сукупність форм і методів формування цільових

грошових коштів та їх використання.

Закон України (ЗУ) “Про страхування” визначає, що “страху-

вання – вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових ін-

тересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхо-

вих випадків), визначених договором страхування або чинним законо-

давством за рахунок грошових

фондів, що формуються шляхом сплати

громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових

внесків, страхових премій) та від розміщення коштів цих фондів”.

Економічна теорія поділяє організаційні форми суспільних

страхових фондів на централізовані, децентралізовані та фонди, ство-

рені за допомогою страхування (рис. 1.1). Необхідно з’ясувати визна-

чити їх призначення та особливість їх

формування.

Страховий фонд – це сукупність виділених та зарезервованих

запасів матеріальних благ, що призначені для страхового захисту

(запобігання, подолання наслідків реалізації страхового ризику та ком-

пенсації збитків страхових подій).

Рис. 1.1 – Організаційні форми суспільних страхових фондів

Страховий фонд – це частина вилученого національного

доходу і валового внутрішнього продукту. Він може бути як у гро-

шовій, так і в натуральній формі.

За рахунок централізованих фондів фінансуються витрати,

пов’язані із запобіганням і ліквідацією наслідків несприятливих подій,

що мають загальнонаціональний характер. Ці фонди створюються

державою. Зі свого бюджету держава покриває

витрати на відновлення

пошкоджених чи знищених об’єктів та надає допомогу потерпілим

громадянам. Крім того, фінансування за рахунок централізованих фон-

дів поширюються на покриття втрат від ризиків

підприємств тільки

державного сектора.

Більша частина суб’єктів господарювання створює свої

внутрішні натуральні або грошові резерви для відшкодування збитків.

Такі фонди отримали назву децентралізованих та призначались для

самострахування. Такі фонди дають змогу покривати шкоду, завдану

переважно дрібними ризиками.

Можливості забезпечення страхового захисту за рахунок

централізованих та децентралізованих фондів дуже обмежені,

бо тор-

каються тільки страхових подій загальнонаціонального составу. Це оз-

начає, що надалі більше навантаження має припадати на фонди, ство-

рювані завдяки страхуванню. Варто наголосити, що такі фонди є спе-

Централізовані натуральні

та грошові фонди держави

Децентралізовані фонди

суб’єктів господарювання

Фонди, які створені за

допомогою страхування

Організаційні форми суспільних

страхових фондів

цифічними. Вони формуються за рахунок внесків страхувальників.

Кошти таких фондів використовуються на чітко визначені цілі – від-

шкодування збитків, заподіяних страхувальникам внаслідок випадків,

заздалегідь обумовлених у договорах страхування.

Працюючи з літературними джерелами, необхідно зрозуміти,

як зароджувалося страхування. Страхування – найдавніша категорія

соціально-економічних відносин між людьми, і найпростішою формою

страхування була колективна взаємодопомога. У своєму розвитку

страхування пройшло три етапи: перший – античне страхування, яке

виникло у II тисячолітті до н. е. в Древній Греції, Древньому Єгипті,

Древньому Римі, Індії; другий – середньовічне (гільдійсько-цехове)

страхування (Х–XIV ст.); третій – страхування в епоху капіталізму

(XIV ст. – до нашого часу).

Основними формами організації античного страхування були:

взаємне страхування та страхування на основі регулярних платежів.

Варто зауважити, що взаємне страхування не мало на меті отримання

прибутку, воно базувалося на принципах “подальшого поділу шкоди”.

При взаємному страхуванні ставилася мета забезпечити відшкоду-

вання збитків від стихійних лих кожному учаснику торгового або шля-

хового колективу за рахунок усіх його членів.

На території Стародавньої Греції практикувалися угоди купців-

піpaтів щодо розподілу доходів від торговельно-розбійницьких операцій,

а також розподілу втрат внаслідок різноманітних морських небезпек.

Специфічна форма страхування існувала в Україні між чума-

ками. Зміст її полягав у тому, щоб спільно відшкодовувати збитки

потерпілому в дорозі від пошесті худоби та ін.

Середньовічне

страхування, порівняно з античним, вирізня-

лось широким страховим забезпеченням. Перелік страхових випадків,

які сформувалися у результаті конкретизації страхової взаємодопо-

моги, охоплював майже всі їх види, які властиві сучасному майновому

та особистому страхуванню.

Страхування в епоху капіталізму набуває комерційного ха-

рактеру. Специфічною ознакою буржуазного страхування є його ціле-

спрямованість на отримання

прибутку. Страхування перетворюється у

звичайне комерційне підприємство.

Періодизація буржуазного страхування ґрунтується на періо-

дизації етапів розвитку капіталістичного способу виробництва.

Перший етап (XIV–XVII ст.) відповідає періоду первинного

нагромадження капіталу.

Другий (XVII–XIX ст.) – періоду вільного підприємництва.

Третій (XX–XXI ст.) – періоду монополістичного капіталізму.

Стосовно страхування ці періоди відрізняються за двома

ознаками: організаційними формами та розвитком операцій i видів

страхування. Так, на початку 60-х років XVIII ст. на Заході налічувалося

близько 100 видів майнового та особистого страхування. В 1706 році

було створено перше товариство страхування життя.

В Pоcії XIX ст., куди класичне страхування прийшло із За-

хідної Європи

, існували майже всі відомі на ті часи види страхування:

морське страхування, страхування від вогню, страхування будівель,

засобів транспорту, вантажів тощо. Щодо України архівні матеріали

дають підстави вважати, що перше страхове товариство на території

сучасної України було засноване на початку 1812 року у Феодосії.

Початок 90-х років минулого століття в Україні ознаменувався

значними політичними та економічними змінами. Позитивних змін

зазнає і страхування – було скасовано державну монополію у цій

сфері. Виникли нові страхові компанії, почав формуватися страховий

ринок, який поступово стає невід’ємною складовою нового госпо-

дарського механізму.

На 31.12.2004 р. в Україні нараховується 397 страхових ком-

паній, які дають 2,5 % ВВП.

Розкриваючи економічну сутність і зміст

страхування, не-

обхідно виходити з того, що страхування – це система специфічних

відносин, яка включає сукупність форм i методів формування цільових

грошових коштів, їх використання з метою відшкодування збитків при

настанні непередбачуваних подій, а також надання допомоги громадянам.

Особливу увагу слід звернути на ознаки, які характеризують

категорію страхування:

− по-перше, в

страхуванні завжди наявні дві сторони: страху-

вальник i страховик, зобов’язання i відповідальність яких регламенту-

ються договором страхування;

− по-друге, для страхування характерні замкнені перерозпо-

дільчі відносини, пов’язані з солідарним розподілом суми збитку

одного або декількох учасників цих відносин на вcіх учасників;

− по-третє, страхові фонди, створювані методом страхування

використовуються виключно в цілях відшкодування збитків унаслідок

настання страхових подій;

− по-четверте, страхування забезпечує розподіл збитку від на-

стання страхових подій як у просторі, так i у часі.

Зміст страхування, як i інших категорій, розкривається в його

функціях (коло завдань, які вирішує страхування). Основні функції, які

виконує страхування, наведено на рис. 1.2.

Страхування ґрунтується на певних специфічних принципах.

До них, насамперед, належать:

− конкурентність (вільний вибір страхувальником страховика,

а страховиком – виду страхування);

− страховий ризик;

− страховий інтерес;

− максимальна сумлінність;

− відшкодування у межах реально завданих збитків;

− франшиза;

− суброгація;

− контрибуція;

− співстрахування i перестрахування;

− диверсифікація.

Рис. 1.2 – Основні функції страхування

Розглянемо деякі принципи страхування детальніше.

Франшиза – це визначена договором страхування частка збитку,

яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страхо-

виком. Вона буває умовною та безумовною.

Суброгація – це передавання страхувальником страховикові

права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах

виплаченої суми.

Контрибуція – це право страховика звернутися до інших

страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед

Основні функції страхування

Ризикована

Створення і використання

страхових резервів (фондів)

Заощадження коштів

Превентивна

Інвестиційна

одним i тим самим конкретним страхувальником, з пропозицію роз-

ділити витрати з відшкодування збитків.

Слід зазначити, що страхові відшкодування можуть здійсню

ватися в одній із чотирьох форм:

− перерахуванням належних коштів на рахунок страхуваль-

ника (застрахованого) або вигодонабувача;

− оплатою витрат на ремонт пошкодженого страхового об’єкта;

− відновленням об’єкта;

− заміною знищеного, пошкодженого або викраденого пред-

мета на новий відповідний.

В Україні переважає найпростіша форма відшкодування –

кошти перераховують на рахунок страхувальника або видають йому

чек на отримання готівки.

У розвинутих країнах страхування є стратегічним сектором

розвитку економіки, оскільки знімає навантаження з видаткової час-

тини бюджету з відшкодування збитків, залучення інвестицій в еко-

номіку, вирішення соціальних проблем суспільства. До того ж до

основних факторів соціально-економічного розвитку будь-якої країни

відноситься критерій рівня безпеки життя та виробництва, тобто стра-

ховий захист. Страхові компанії у всьому світі розглядаються як мо-

гутні фінансові та інвестиційні інститути, окрім того, вони вирішують

проблему зайнятості у світі.

Основні напрями вияву позитивного впливу страхування на

розвиток економіки:

− надає впевненості в розвитку бізнесу;

− дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовані на організацію

екологічної безпеки;

− забезпечує раціональне формування і використання коштів,

призначених для здійснення соціальних програм;

− створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають

джерелом зростання

інвестицій в економіку.

Отже, страхування має величезні можливості сприяти еконо-

мічному і соціальному розвитку країни, задовольняти інтереси щодо

захисту майна та доходів як юридичних, так i фізичних осіб.

Приклад. Населенню часто вигідніше заощаджувати кошти у

страховиків, ніж у банках. Припустимо, що громадянин А вніс 7500 грн на

строковий депозитний рахунок у комерційному банку, а громадянин Б

придбав поліс змішаного страхування життя на 25000 грн терміном на

10 років, оплативши за перші три роки 7500 грн премій. У разі нещас-

ного випадку банк може

видати громадянинові А кошти лише в межах

залишку вкладу (з урахуванням відсотків). Якщо така біда спіткає гро-

мадянина Б, то страхова компанія виплатить йому грошову допомогу,

виходячи зі страхової суми i коефіцієнта втрати працездатності. На ви-

падок тривалої втрати працездатності фінансове забезпечення грома-

дянина Б буде (особливо в перші роки дії страхового договору) у

кілька разів більше, ніж у громадянина А. У разі гострої потреби в

коштах страхувальник

може достроково припинити дію договору, по-

вернувши собі належну суму заощаджень.

Завдання для самостійної роботи

1. На прикладах життєвого досвіду довести необхідність стра-

хового захисту.

2. Сформулювати мету та сутність страхового захисту.

3. Визначити за яких обставин і в якій формі виникло страхування.

4. Виділити особливості механізму страхування Стародавньої

Греції та Стародавнього Риму.

5. Використавши навчальну літературу, визначити, в якій країні

та коли виникло страхування життя

6. Розкрити зміст функцій страхування.

7. Перерахувати та розкрити зміст принципів страхування.

8. Визначити, у чому суть умовної та безумовної франшизи.

9. Визначити та пояснити сутність превенції.

10. Визначити, у чому виявляється взаємозв’язок понять

“предмет страхування”, “об’єкт страхування”, “майновий інтерес”.

11. Надати приклади ролі страхування у сучасній економіці

Теми рефератів та доповідей

1. Передумови виникнення страхування.

2. Особливості середньовічного страхування.

3. Страхування в Україні: виникнення та сучасний стан.

4. Порівняльний аналіз сутності страхування та його функцій у

вітчизняній і зарубіжній літературі.

5. Передумови становлення класичного страхування в Україні.

6. Порівняльна характеристика форм організації страхового

фонду суспільства.

7. Основні принципи страхування.

Питання для

самоконтролю

1. Необхідність страхового захисту суб’єктів господарювання

та життєдіяльності людей.

2. Що таке страхування та яка його економічна природа?

3. Як ви розумієте необхідність страхування?

4. У чому полягає сутність страхового захисту?

5. Охарактеризуйте категорію страхового інтересу та поняття

повного і часткового інтересу.

6. Як реалізується принцип еквівалентності відносин суб’єктів

у страхуванні?

7. Виникнення та етапи розвитку страхування.

8. Основні функції страхування.

9. Назвіть принципи страхування.

10. Поясність

необхідність франшизи в страхуванні.

11. Назвіть види франшизи та їх відмінності.

12. Визначте передумови розвитку та існування страхового ринку.

13. Роль страхування в період переходу до ринкової економіки.

План практичного заняття

1. Необхідність та сутність страхового захисту суспільного ви-

робництва.

2. Страховий фонд: основні форми організації та джерела фор-

мування.

3. Виникнення та розвиток страхування.

4. Сутність, основні функції та принципи страхування.

5. Роль страхування в економічному житті та забезпеченні

життєдіяльності людини.

6. Аналіз господарських ситуацій та вирішення тестових завдань.

Завдання для аналізу господарських ситуацій

Завдання 1. Розрахувати прибуток підприємця при створенні

власного резерву коштів та при зверненні до послуг страхової компанії

в разі наміру фірми зайнятись виїзною торгівлею. Зробити висновок

про доцільність страхування в даній ситуації.

Вихідні дані:

− капітал фірми 60 тис. грн;

− придбання автомобіля вартістю 20 тис. грн;

− на закупівлю товару та створення

власного резерву спрямо-

вуються 40 тис. грн;

− ставка річного депозиту при розміщенні власного резерву в

банку – 15 %;

− середньоденний прибуток 500 грн протягом 250 днів;

− вартість страхового захисту автомобіля становить 8 % стра-

хової суми.

Завдання 2. Визначити економічну доцільність страхування

цивільної відповідальності власників транспортних засобів і величину

заощаджених коштів на підставі таких даних:

1) страхова сума для третьої (потерпілої) особи:

− за збитки життю і здоров’ю – 51500 грн;

− за майнові збитки – 25000 грн;

2) страховий

платіж за страхування цивільної відповідальності

власника автомашини ГАЗ-3110 “Волга” – 348 грн 20 к;

3) збитки внаслідок ДТП:

− за травми двох осіб – 820 грн;

− за ремонт пошкодженого автомобіля – 4600 грн.

Завдання 3. Визначити, що доцільніше застосувати власнику

для захисту свого об’єкта – самострахування чи страхування згідно з

такими даними:

1) вартість об’єкта – 100 тис.

грн; страховий тариф – 2 %;

2) збитки за попередні роки: 2006 р. – 1000 грн; 2007 р. – 2000 грн;

2008 р. – збитків не було;

3) витрати часу на визначення збитку і виплату страхового

відшкодування – 3 дні;

4) витрати часу на відновлення пошкодженого об’єкта – 1 день.

Завдання 4. Визначити, що доцільніше застосувати власнику

для захисту автомобіля – самострахування чи страхування згідно з

та-

кими даними:

1) вартість автомобіля – 50 тис. грн. Страхові тарифи на випадок:

− пошкодження в ДТП – 2 %;

− пошкодження стихійним лихом – 0,2 %;

− крадіжки – 8 %;

середня вартість ремонту автомобіля подібного класу після

ДТП і дії стихійних сил – від 8 до 10 тис. грн;

3) витрати часу на визначення збитку, складення документації

і виплату страхового відшкодування – 7 днів;

4) витрати часу на ремонт пошкодженого автомобіля – 6 днів.

Завдання 5. Розрахувати виплати трьох страхових компаній по

контрибуції за викрадений автомобіль вартістю 8200 грн, який вони

застрахували свого часу на суми відповідно: 6500 грн; 8000 грн; 8200 грн;

франшиза стосовно викрадення у двох страховиків була безумовною в

розмірі 5 %, у третього – умовною, в розмірі 8 %.

Задача 6. Умовами страхування вантажу зазначалося, що стра-

хова сума становить 300 тис. грн, умовна франшиза – 20 %.

Визначити розмір відшкодування, якщо збиток становить:

а) 40 тис. грн;

б) 160 тис. грн;

в) 60 тис. грн.

Тестові завдання

1. Які причини виникнення та існування страхування?

а) захист майнових інтересів суб’єктів виробничих відносин і

людського суспільства від несприятливих подій (ризиків);

б) створення сезонних запасів у харчовій промисловості;

в) збільшення обсягів виробництва;

г) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення

страхового ризику.

2. Що з наведеного складає зміст категорії страхового захисту?

а) спосіб локалізації небезпечних об’єктів;

б) економічні відносини щодо попередження, усунення, локаліза-

ції та відшкодування збитків унаслідок несприятливих подій;

в) механізм забезпечення підприємств фінансовими ресурсами;

г) збільшення товарних запасів у зв’язку з впливом чинника се-

зонності.

3. До сукупного страхового фонду суспільства не належать:

а) централізовані натуральні та грошові фонди держави;

б) амортизаційні фонди;

в) нецентралізовані резервні фонди підприємств і амортизаційні

фонди;

г) фонди, створені методом страхування, та натуральні резерви

підприємств.

4. Вияви позитивного впливу страхування на розвиток еко-

номіки – це такі:

а) страхування надає впевненість у розвитку бізнесу;

б) створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають

джерелом зростання інвестицій;

в) страхування дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовані на ор-

ганізацію економічної безпеки;

г) страхування забезпечує виконання державних податків;

д) всі відповіді правильні.