Дипломная робота - Встановлення режимів народної демократії в Румунії, Угорщині та Болгарії в 1944-1949 рр

Подождите немного. Документ загружается.

- надмірний поворот голови (не більше 40° в горизонтальній площині і

30° у вертикальній площині від лінії зору);

- надмірний поворот корпуса (не більше 45° ліворуч чи праворуч);

- витягування рук (не більше 500 мм в сторону і 300 мм вперед), чи ніг

(не більше 500 мм вперед і 300 мм вгору).

5. При роботі з комп’ютером необхідно суворо дотримуватися таких

вимог техніки безпеки:

- не вмикати і не вимикати роз’єми кабелів при поданій напрузі живлення;

- не залишати комп’ютери під живленням без нагляду.

Організовуючи своє робоче місце, необхідно враховувати nfrs рекомендації

щодо організації робочого місця та захисту від шкідливого впливу комп’ютера

на здоров’я людини:

- положення тіла повинно відповідати напрямку погляду, неправильна поза

призводить до виникнення згорблення;

- нижній край екрана повинен бути на 20 см нижче рівня очей;

- рівень верхньої кромки екрана повинен бути на висоті чола;

- екран комп’ютера – на відстані 75 – 120 см від очей;

- висота клавіатури повинна бути встановлена таким чином, щоб кисті рук

користувача розміщувались прямо;

- спинка стільця повинна підтримувати спину користувача;

- кут між стегнами і хребтом має становити 90°;

- крісло та клавіатуру розміщують таким чином, щоб не було потреби

далеко витягуватись;

- якщо під час роботи доводиться дивитись на документи, то підставку з

оригіналом документа слід встановлювати в одній площині з екраном і на одній

з ним висоті;

- треба уникати яскравого освітлення, не втомлювати очі різкою зміною

потужності світлових потоків;

- екран комп’ютера треба розміщувати під прямим кутом до вікон, самі

вікна під час роботи доцільно завішувати або закривати жалюзями;

- у робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість (оптимальна

вологість – 60% при температурі 21° С), розмістити квіти, акваріум у радіусі 1,5

м від комп’ютера.

Не менш важливим є дотримання режиму роботи, зокрема дотримуватися

таких рекомендацій:

при введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана

безперервна робота за екраном монітора не повинна перевищувати 4-х годин

при восьмигодинному робочому дні; кількість опрацьованих символів (знаків)

не повинна перевищувати 30000 за 4 години роботи;

через кожну годину праці необхідно робити перерву на 5 – 10 хв., а через 2

години – 15 хв., під час яких доцільно виконувати комплекс вправ виробничої

гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження.

Дотримання вимог техніки безпеки при використанні електроприладів в

повній мірі стосується і побутових приладів, якими користуються в установах, а

також в закладах освіти. Передусім, це стосується електрообігрівачів,

кип’ятильників, вентиляторів, кондиціонерів, холодильників тощо. Особливої

уваги вони потребують в періоди температурних максимумів.

Серед вимог до утримання даного робочого місця варто не допускати

розміщення на ньому сторонніх предметів, невикористаних пристосувань,

захаращеності.

Не слід ігнорувати також стан естетики даного робочого місця і враховують

вимоги технічної естетики при оформленні інтер’єру, розміщенні обладнання,

виборі кольору фарбування та ін.

Складовою частиною охорони праці є організація протипожежної безпеки.

При роботі з науково-дослідною метою в архівних, бібліотечних, музейних та

інших установах, важливого значення набуває знання основних обов’язків у разі

виникнення пожежі. В цих випадках відвідувачі вищезгаданих установ нарівні з

їх працівниками зобов’язані:

- негайно повідомити телефоном про виникнення пожежі пожежну охорону

(101);

- повідомити про пожежу керівника чи відповідальну за пожежну безпеку

посадову особу та (або) чергового в установі;

- вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей, архівних

документів, книжкового чи музейного фонду, гасіння (локалізації) пожежі та

збереження матеріальних цінностей;

- у разі необхідності викликати аварійно-рятувальні служби (медичну,

газорятувальну тощо).

- у разі загрози життю людей негайно взяти участь або організувати їх

урятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби [25].

Відповідно до Закону України ,,Про охорону праці” кожен працівник

зобов’язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і

здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під

часперебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони

праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням

та іншими засобами виробництва, користуватися засобами

колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та

періодичні медичні огляди[6].

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення

зазначених вимог.

Таким чином, загальний огляд основних вимог до проблем охорони праці в

гуманітарній сфері дає підстави для виділення найбільш актуальних і

першочергових проблем. Передусім, це: суворе дотримання вимог безпеки при

роботі з електроприладами; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці;

організація протипожежної безпеки; обладнання робочих місць.

В сучасних умовах особливої актуальності набуває забезпечення

координації діяльності органів державної влади, установ, організацій,

об'єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та

безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між

роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними

групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та

державному рівнях.

ВИСНОВОК

Активне просування Червоної Армії влітку-взимку 1944 р.в сторону

Угорщини, Румунії та Болгарії, а також загроза окупації цих країн радянськими

військами та встановлення прорадянських маріонеткових режимів в них,

готовність брати участь в політичному житті післявоєнного часу, спричинили

активну діяльність різноманітних політичних сил зі створення коаліцій

демократичних партій не заплямованих зв'язками з фашистськими режимами в

цих країнах. Усвідомлюючи неможливість створення коаліції без участі лівих

сил (оскільки такі політичні коаліції не були-б визнані СРСР), до участі в них

були запрошені керовані СРСР комуністичні партії – Комуністична партія

Румунії, Комуністична партія Угорщини та Болгарська робітнича партія

(комуністів). На момент їхнього входу до коаліції, вони мали дуже незначну

підтримку серед населення, були повністю керовані зі сторони Москви, а також

не мали плану подальшого захоплення влади в країні та усунення з політичної

арени інших політичних сил.

В червні 1944 р. в Румунії було утворено Національно – демократичний

блок. 2 грудня 1944 р. в Угорщині було утворено Угорський Фронт

Національної Незалежності. В липні 1942 р. в Болгарії був сворений

Вітчизняний фронт за (участі представників БРП(к) та лівого крила БЗНС) який

10 серпня 1943 р. поповнився представниками БЗНС-“Пладне”, “Звено”, та

БРСДП. Ці політичні сили сформували тимчасові уряди котрі були визнані

СРСР як органи тимчасового управління до скликання Установчих зборів.

Згідно підписаного з СРСР договору про капітуляцію верховною владою

створеною над органами тимчасового управління ставали Союзні Контрольні

Комісії, а також до підписання офіційних мирних договорів на тереторії країни

повинні були перебувати радянські війська.

Сформувавши тимчасові органи влади, праві та центристські партії мали

надію на те що в подальшому з підписанням мирного договору з країнами

Антигітлерівської коаліції вдасться вивести радянські війська з своїх тереторій,

а отже і позбавити керовані Москвою комуністичні партії силової підтримки.

Однак незважаючи на цю підтримку в подальшому ідеї сформовані комуністами

почали набувати широку підтримку в розорених війною країнах.

На перші післявоєнні вибори котрі відбулися в Румунії 19 листопада 1946

р., в Угорщині 7 жовтня 1945 р., в Болгарії 18 листопада 1945 р., комуністичні

партії йшли або у складі об'єднаних виборчих блоків (Блок демократичних

партій в Румунії та Вітчизняний фронт в Болгарії), або окремо (Угорщина).

Однак незважаючи на цю різницю та кількість реального рівня підтримки

населенням комуністичних партій, вони змогли не лише увійти до складу

створеного після виборів коаліційного уряду а й отримати ряд важливих

портфелів – міністрів внутрішніх справ та керівників служб національної

безпеки. Праві та центристські партії були змушені піти на це для визнання

Союзною Контрольною Комісією створеного уряду. Це призвело до того що

комуністи зуміли взяти реальні важелі силової влади в країні і почали

використовувати їх з метою узурпації влади в країні.

Після перших післявоєних виборів, шлях приходу до влади КПР, КПУ,

БРП(к) (з 1948 р. БКП) є доволі схожим. Він характеризувався низкою заходів:

1) проводилася активна політика з дестабілізації, розколу, розпаду в політичних

партіях правого та центристського спрямування, а згодом і об'єднаннях їх з

комуністичними партіями – для створення ярлика комуністичних партій як

єдиного представника всіх верств населення, для цього-ж відбувалася кампанія

з необмеженого вступу до комуністичної партії (згодом відбувалися широка

чистка рядів компартії від колишніх діячів правих та центристських партій); 2)

репресії по відношенню до демократичних діячів зі сторони силових органів

контрольованих комуністами, їх висвітлення у суспільстві як діячів котрі

виступають проти держави та суспільства.

Окрім цього комуністи в означених країнах спиралися не лише на

радянську підтримку. Вони використовували факт суперництва в інших партіях,

знаючи, що їх вожді особливо не заперечуватимуть, якщо хтось почне

прибирати з дороги їх конкурентів в інших угрупуваннях або навіть в їх власних

рядах. Між партіями правого та центристського спрямування не було створено

єдиного міцного союзу котрий би зміг запропонувати ефективну програму

виходу Румунії та Угорщини з важкої економічної кризи, демократизації

суспільства, протидії наступу комуністичної загрози та СРСР який активно

підтримував цей наступ. Натомість між партіями відбувалися безкінечні чвари

та непорозуміння, і кожне політичне рішення приймалося лише внаслідок

компромісів та угод між цими партіями.

Внаслідок цих заходів, за широкої підтримки СРСР, комуністичним

партіям вдалося узурпувати владу в країні, та розпочати будівництво

соціалістичного ладу.

ДОДАТКИ

Постановление ГКО в связи с вступлением Красной Армии

на территорию Румынии.

г. Москва

10 апреля 1944 г.

СЕКРЕТНО

Постановление ГОКО № 5594с

от 10 апреля 1944 г.

Москва, Кремль

В связи с вступлением Красной Армии на территорию Румынии

Государственный Комитет Обороны постановляет:

I. В связи с вступлением Красной Армии на территорию Румынии

Военному Совету 2 Украинского фронта издать к населению воззвание, в

котором призвать население продолжать свой мирный труд и оказывать

командованию Красной Армии содействие и помощь в поддержании порядка и

обеспечении нормальной работы промышленных, торговых, коммунальных и

др. предприятий. В воззвании объяснить населению, что Красная Армия вошла

в пределы Румынии, не преследуя целей приобретения какой-либо части

румынской территории или изменения существующего в Румынии

общественного строя. Вступление Советских войск на территорию Румынии

вызвано исключительно военной необходимостью и продолжающимся

сопротивлением германских войск и воинских частей союзной с Германией

Румынии. В воззвании сказать, что Красная Армия выполняет приказ

Верховного Главнокомандующего — преследовать неприятельские войска до

их полного поражения и капитуляции противника. Не как завоевательница, а

как освободительница румынского народа от немецко-фашистского гнета вошла

в Румынию Красная Армия, не имеющая других целей, кроме целей разгрома

вражеских германских армий и уничтожения господства гитлеровской

Германии в порабощенных ею странах.

II. При вступлении Красной Армии на территорию Румынии для

обеспечения порядка в занятых Красной Армией районах руководствоваться

следующим:

1. Общее руководство делом организации и контроля за осуществлением

гражданского Управления на всей освобожденной советскими войсками

территории Румынии возложить на Военный Совет, а персонально на члена

Военного Совета 2 Украинского фронта генерал-лейтенанта танковых войск

Сусайкова.

2. Имея в виду, что вступление советских войск в Румынию диктуется

исключительно военной необходимостью и не преследует иных целей, кроме

целей сломить и ликвидировать продолжающееся сопротивление войск

противника, в занятых Красной Армией районах советов и органов советской

власти не создавать. Сохранить без изменения все существующие в этих

районах румынские органы власти и существующую в Румынии систему

экономического и политического устройства. Исполнению религиозных

обрядов не препятствовать и церквей и молитвенных домов не трогать.

Румынских порядков не ломать и советских порядков не вводить.

3. Необходимые мероприятия по поддержанию общественного порядка на

занятой Советскими войсками румынской территории осуществлять через

местную румынскую администрацию под контролем и наблюдением

командования Красной Армии.

4. В каждом уездном и волостном центре, а также в наиболее крупных

населенных пунктах Румынии, занятых советскими войсками, приказом

соответствующего Военного Командования назначаются военные коменданты.

Военный комендант осуществляет необходимые мероприятия, исходя в первую

очередь из интересов Красной Армии, через существующие органы местной

власти.

5. Военный комендант устанавливает в населенных пунктах должный

режим, соответствующий условиям военной обстановки. Немедленно по

вступлении в должность военный комендант опубликовывает путем объявления

в прессе и расклеивания приказ № 1 на русском и румынском языках. Текст

приказа должен быть разработан Военным Командованием.

В приказе указать:

а) гражданским властям продолжать исполнение своих обязанностей;

б) всем владельцам торговых и промышленных предприятий продолжать

свою деятельность;

в) школам, больницам, амбулаториям и т.п. учреждениям оказывать

содействие в обеспечении их нормальной работы;

г) местному населению сдать военному коменданту все имеющееся

оружие, боеприпасы, военное имущество и радиоаппаратуру.

6. В каждом уездном и волостном центре и в наиболее крупных

населенных пунктах по усмотрению Военного Командования устанавливаются

военные гарнизоны из состава войск НКВД иличастей Красной Армии.

7. Военное Командование принимает необходимые меры к бесперебойной

работе телеграфа, телефона и всех иных средств связи, устанавливая в

отношении их необходимый контроль.

8. Железные дороги временно переходят в управление Военного

Командования, которое на станциях железных дорог назначает военных

комендантов.

9. Установить, что свободное хождение на территории Румынии имеют

наряду с леями румынского образца также леи образца Военного Командования

— военные леи и советская валюта — рубль.