535
Термінологічний словник
зації певних управлінських важелів в організації до витрат, які супровод*
жують їх одержання. У менеджменті виділяють економічну, організацій*
ну та соціальну ефективність.
Ефективність менеджменту економічна — економічна результативність,
яка характеризує діяльність організації за певної системи управління, її
доцільно оцінювати з двох поглядів: 1) показниками, які відображають
функціонування систем менеджменту (рівень автоматизації робочих
місцьуправлінців, рівень розроблення інструктивного та нормативного
матеріалу, загальний діапазон менеджменту, рівень технічної озброєності
управлінців тощо); 2) показниками, що відображають результати вироб*
ничо*господарської діяльності (величина прибутку, собівартості, обсяг
виготовленої продукції, обсяг реалізації продукції, рентабельність ви*
робів, фондомісткість, рівень ліквідності, рівень ризику, коефіцієнти ав*
тономії, фінансової стійкості, маневрування, оборотності тощо).
Ефективність менеджменту організацій — загальний результат, наслідок
дій, реалізованих у процесі управління функціонування в організації.
Ефективність менеджменту організаційна — організаційна результа*
тивність, яка характеризує якість побудови організації, її системи управ*
ління, прийняття управлінських рішень, реакцію системи управління на
стреси, конфлікти, організаційні зміни тощо. Характеризується показ*
никами, що відображають якість побудови організації та її системи уп*
равління (рівень централізації функцій управління, співвідношення чи*
сельності управлінських працівників між різними рівнями управління,
питома вага керівників у загальній чисельності апарату управління, ко*
ефіцієнт ланковості структури менеджменту, швидкість прийняття уп*
равлінських рішень тощо).
Ефективність менеджменту соціальна — соціальна результативність, яка
відображає вплив системи менеджменту на процеси формування профес*
ійних характеристик працівників, у тому числі керівників, формування
корпоративного духу, відповідного психологічного клімату в колективі,
атмосфери захищеності і причетності до цілей організації, перспектив роз*
витку соціальних інституцій тощо. Її можна оцінювати з двох поглядів: 1)
показниками, що відображають соціально*культурну сферу функціону*
вання організації (стан трудової дисципліни, стабільність кадрів, стан соц*
іально*виробничої ситуації на підприємстві, умови праці тощо); 2) по*
казниками, що відображають вплив на досягнення виробничо*господарсь*
ких показників та задоволення потреб ринку (продуктивність праці,
зарплатовіддача, рівень задоволення потреб споживачів, рівень розвитку
соціальної інфраструктури тощо).