лівій частині кожного рівняння міститься 4 похідних від
невідомих функцій.
Вирішення такої системи можливо при використанні
наступного алгоритму:
1. використовуючи інформацію про початкові значення струмів,
швидкості і кута повороту знаходять поточні значення
взаємних індуктивностей між обмотками статора і ротора;
2. обчислюють праві частини рівнянь електричної рівноваги
всіх фаз;
3. систему з 6 рівнянь розглядають
як систему лінійних
алгебраїчних рівнянь відносно похідних струмів.
Застосовуючи чисельні методи вирішення систем лінійних
рівнянь (Крамера, Гаусса, обернення та ін.) знаходять похідні
струмів;
4. чисельно інтегрують систему диференційних рівнянь і
знаходять невідомі.
Дуже складно розв’язувати систему диференційних рівнянь
і відносно потокозчеплень, оскільки струми в основному
залежать від потокозчеплень всіх обмоток.
Тут можна,
задаючись початковими значеннями потокозчеплень, визначити
струми із системи рівнянь для потокозчеплень, вирішуючи її як
систему лінійних рівнянь,.
У такий спосіб систему диференційних рівнянь АД у фазній
системі координат можна використовувати для розрахунку
перехідних процесів. Основний недолік - громіздкість, велика
кількість нелінійних елементів, необхідність вирішувати
проміжну систему лінійних рівнянь.
5.5. Метод зображуючих векторів
Розглянемо трифазну систему координатних осей, нерухому
в просторі (рис.5.6). З центру системи координат проведемо
вектор, причому довжину вектора виберемо рівною амплітуді
фазного струму.
125