Чепінога В.Г. Основи економічної теорії

Подождите немного. Документ загружается.

Київський університет права НАН України – Основи економічної теорії

конференції. Реально Почав функціонувати з 1946 р. У 1947 р. став спеціальним

органом ООН. Статут МВФ змінювався у 1969 p., коли було введено СДР, у 1976—1978

pp., коли було ліквідовано Шреттон-Вудську і започатковано Ямайську валютну

систему, в 1992 p., коли були включені санкції щодо призупинення права голосування

стосовно країн, що не ліквідували свою заборгованість перед МВФ. Штаб-квартира

МВФ знаходиться у Вашингтоні, крім того, є три відділення: в Парижі, Женеві та Нью-

Йорку. Вищим керівним органом МВФ є Рада керуючих, що складається із

представників країн-членів, якими, як правило, є голова центрального банку країни

або міністр, що відповідають за здійснення валютної політики і призначаються на

п'ять років. Збирається Рада один раз на рік.

Створення МВФ викликане потребою розв'язання фінансових проблем, що

призвели до світової економічної кризи 1929—1933 pp., раптові, непередбачувані зміни

Курсів національних валют і значно поширене серед урядів небажання дозволяти

обмін національної валюти на Іноземні. Заснований на добровільній основі як інститут

співробітництва, МВФ покликаний розв'язувати такі Основні завдання: 1) стимулювати

міжнародне валютне співробітництво; 2) сприяти збалансованому зростанню

Міжнародної торгівлі; 3) допомагати країнам — членам МВФ у коригуванні дефіцитів їх

платіжних балансів і досягненні стабільності валютних курсів. Правила організації

визначені статтями Угоди про створення МВФ. Вони і зобов’язують країни — члени

МВФ дозволяти обмін національних валют на іноземні вільно і без будь-яких

обмежень, інформувати Фонд про передбачувані зміни у фінансовій і валютній

політиці країни, які будуть впливати на економіку інших країн — членів МВФ, а також:,

по можливості, модифікувати свою політику відповідно до рекомендацій МВФ з метою

узгодження з потребами усіх Членів Фонду.

Фінансування своєї діяльності МВФ здійснює за рахунок Позик та внесків країн

— членів МВФ. Величина останніх, що виражається у СДР, валюті інших країн — членів

МВФ або власній валюті, визначається з допомогою системи, що встановлює квоту для

кожної країни-члена, яка регулярно переглядається і змінюється. Квота визначає і

права країни-члена на запозичення як за регулярними, так і за спеціальними

кредитами. Порядок надання кредитів, які відомі як політика траншів, визначається

численними правилами, що контролюють доступ членів МВФ до його спільних

ресурсів.

Надання кредитів МВФ здійснюється у формі продажу Фондом вільно

конвертованої валюти на національну валюту країни-боржника, а погашається кредит

шляхом викупу національної валюти позичальником за вільно конвертовану валюту

або СДР. Як правило, кредити, одержані від МВФ, мають бути повернуті протягом 3—5

років. Відсоткові ставки трохи менші за ринкові, але вищі, ніж за кредитами Світового

банку.

Перш ніж: надати позику, МВФ вимагає надати широкі відомості про фінансово-

економічне становище країни, її економічну політику. Потім з керівництвом країни

узгоджується меморандум про економічну політику. Лише на цій основі МВФ виділяє

кредити, отримання яких обумовлюється додатковими вимогами (умовами). Кредити

направляються частинами (траншами), одержання яких можливе лише за дотримання

одержуючою країною узгоджених умов.

Одночасно із заснуванням МВФ було утворено і Міжнародний банк,

реконструкції і розвитку (МБРР), що неофіційно називається Світовим банком.

Знаходиться він у Вашингтоні і об'єднує 183 країни. У 1947 р. одержав статус

спеціального органа ООН. Спочатку МБРР займався збиранням та розміщенням

капітальних ресурсів для післявоєнного відновлення Європи. Після 1948 р. його

головним завданням стала допомога в розвитку країн-членів шляхом надання позик

тим країнам, де не було приватного капіталу, який би міг бути використаний для

фінансування інвестиційних проектів. Позики, як правило, мають пільговий характер

протягом 5 років, а строк погашення 15—20 років. Позики надаються урядам країн, що

розвиваються, або під урядові гарантії.

З початку 80-х років XX ст. МБРР почав використовувати більше свої ресурси для

підтримки державного регулювання і економічних реформ з метою забезпечення

економічного зростання та рівноваги платіжних балансів. Пріоритетними є такі

структурні перетворення, як лібералізація зовнішньої торгівлі, приватизація, реформи

систем освіти і охорони здоров'я, інвестиції в інфраструктуру. МБРР видає

довгострокові позики, як правило, на комерційних умовах, хоча бідним країнам

надаються кредити за пільговими, суттєво заниженими відсотковими ставками. Банк

Спеціалізується на двох видах позик. Цільові позики призначаються для фінансування

Київський університет права НАН України – Основи економічної теорії

конкретних інвестиційних Проектів, наприклад будівництва доріг або виробничих

об'єктів. Програмні позики спрямовані на допомогу урядам у здійсненні структурних

реформ у ключових галузях економіки.

МБРР здійснює і координує численні програми технічної допомоги країнам-

членам. Він здійснює експертизу виконуваності та оцінку проектів і діє як виконавчий

орган при реалізації проектів розвитку, що фінансуються відповідно до Програми

розвитку ООН. Крім того, Банк співробітничає з різними міжнародними та

регіональними органами, що займаються проблемами розвитку.

Свою діяльність МБРР фінансує за рахунок внесків країн-членів, що

розраховуються відповідно до їх частки у МВФ, а також; завдяки своїм операціям на

світових фінансових ринках. Він продає бони та інші гарантії заборгованості пенсійним

фондам, страховим компаніям, корпораціям, іншим банкам та приватним особам з

усього світу. Вищим органом МБРР є Рада керуючих. У ній кожна країна-член

представлена одним членом на рівні міністра, кожен з яких має заступника. Строк

повноважень керуючих 5 років, при цьому можливе повторне призначення. Рада раз

на рік проводить збори. Частину своїх повноважень Рада може передати директорам-

виконавцям. Рішення приймаються простою більшістю голосів. При цьому вага голосу

кожної країни залежить від її частки у капіталі банку. Так, США мають 17 % голосів,

що дорівнює голосам 140 країн, що розвиваються. Україна має 0,8 % голосів. За

поточну роботу відповідають директори-виконавці, які обираються на 2 роки. Поточні

справи веде президент МБРР, якого обирають директори-виконавці строком на 5 років.

Він не може бути ні керуючим, ні директором, ні представником керуючого чи

директора.

Діяльність МБРР у галузі надання позик та технічної допомоги доповнюється

роботою ще трьох організацій-філіалів — Міжнародного агентства розвитку (МАР),

Міжнародної фінансової корпорації (МФК) та Багатостороннього агентства

гарантування інвестицій (БАГІ). Разом із МБРР вони становлять так звану групу

організацій Світового банку. МАР засноване у 1960 р. і надає безвідсоткові позики

найбіднішим країнам світу. Тільки ті країни, річний прибуток у яких становить менш

ніж 1305 дол. США на душу населення, можуть отримати позику від МАР. Однак,

більшість позик МАР були надані країнам, річний прибуток яких на душу населення

становив 805 дол. США або менше. Позики МАР, відомі як «кредити», мають 10-річний

період відстрочки і підлягають сплаті протягом 35—40 років (згідно із

кредитоспроможністю країни-позичальниці). Грошові надходження, які позичає МАР,

формуються за рахунок внесків від більш розвинутих (економічно) країн; внесків, які

час від часу поступають від доходів МБРР, а також за рахунок погашення наданих МАР

кредитів. Незважаючи на те, що МАР легально є відокремленою від Світового банку,

ця установа поділяє з ним персонал і організаційно-технічні засоби.

Міжнародна фінансова корпорація, заснована у 1956 р. Вона сприяє

економічному зростанню країн, що розвиваються, надаючи позики безпосередньо у

приватний сектор. На відміну від МБРР, ця установа надає позики без урядових

гарантій. МФК також може" займати рівне становище в компаніях, яким вона позичає,

відігравати роль каталізатора щодо інших інвесторів з приватного сектора, а також

створювати ринки капіталу в країнах, що розвиваються.

Багатостороннє агентство гарантії інвестицій створене у 1988 р. Діяльність

цього філіалу Світового банку спрямована на підтримку приватних інвестицій в

країнах, що розвиваються. БАГІ забезпечує гарантії інвестицій, захищаючи інвесторів

від таких некомерційних ризиків, як війна або націоналізація. Ця установа виконує

консультативні послуги на рівні урядів, допомагаючи останнім знайти шляхи

залучення приватних інвестицій в економіку.