Чехман Я.І., Сенкусь В.Т. та ін. Друкарське устаткування

Подождите немного. Документ загружается.

ПЛОСКОДРУКАРСЬКІ І ТИГЕЛЬНІ МАШИНИ

431

Механізми включення і гальмування між собою зблоковані

(рис.

7.11, в).

Вал О жорстко зв'язаний з диском — напівмуфтою 25. При повертанні ручки

2 до друкарського апарата вилка 26 через ролики 27 зміщує двобічний конус

28 (сх. б), повертаючи важіль 29, а разом з ним — сухар ЗО відносно осі 0

У результаті фрикційні колодки 31, пружно деформуючись, притискуються

до внутрішньої поверхні обводу маховика І і вал починає разом з ним

обертатись. Одночасно права суміжна частина конуса 28 через важіль 32 і

сухар 33 звільнюють гальмівні колодки 34, внаслідок чого між ними і

внутрішньою циліндричною поверхнею диска 25 утворюється зазор і вал

розгальмовується. Регулювання фрикційних зусиль муфти та гальма

проводиться гвинтами 35 і 36.

Для запобігання нещасним випадкам, при попаданні рук робітника в

небезпечну зону, служить встановлена біля форми рамка 37, що охоплює

контур тигля (рис.

7.11,6).

При підході тигля до форми через руку робітника

він надавлює на рамку і звільняє підпружинений штовхач 38, який ударяє

по ручці 2 і виключає муфту. При включенні машини ручкою 2 пружина 39

стискується і штовхач займає вихідне положення, що фіксується рамкою

37. Здебільшого машини оснащуються централізованою системою

змащування.

В автоматах тигельних машин (рис. 7.12) на тиглі розміщено поворотні

штанги 3, 7 з захоплювачами, які забирають, утримують під час друкування

і виводять віддрукований аркуш на приймальний стіл. У нижньому

положенні тигля повітряні присмоктувачі 1 припіднімають зі стапеля

самонакладу за передній край аркуш і передають його в пластинчасті

захоплювачі штанги 3. Під час руху тигля 4 до форми штанга за допомогою

мальтійського механізму (на рис. не зображено) повертається на 90

відносно

осі 5, утримуючи аркуш на поверхні тигля. Після задруковування ті ж

захоплювачі, повертаючись ще на 90", виводять відбиток на приймальний

стіл 6. Інша штанга 7 після повороту на 180

займає місце попередньої і цикл

повторюється. Тигель 4 отримує хитальний рух від кривошипа 8, вста-

новленого на головному валу О

з допомогою шатуна 9, повідків 10, 11

і коромисла 12. Такий розклинювальний шестиланковий механізм збільшує

в 5—6 разів час контакту при друкуванні порівняно з приводом тигля

у попередній машині. Пружина 13 врівноважує вагу тигля. Включення

і виключення натиску виконується ручкою 14. При поверненні ручки вниз

спочатку звільнюється фіксатор 15 і після вибирання зазору

повертається

двоплечий важіль 16, який через тягу 17 повертає ексцентричну втулку 18.

Внаслідок цього зміщується вліво шарнір ланки 10 і тигель не досягає

форми. Включення натиску відбувається у зворотному напрямку при

повертанні ручки вверх.

Періодичне повертання дукторного циліндра виконується храповим ме-

ханізмом 12, що приводиться через систему важелів від головного вала О

432

Глава 7

Передавальний валик 20 має хитальний рух від кулачка 21 через пружну

ланку 22, а пружне притискання його до дукторного циліндра забезпечує

пружина 23. Накочувальні валики 24, що об'єднані кареткою 25,

приводяться в хитальний рух від кривошипа на головному валу через два

чотириланковики. Пружини 26 здійснюють притиск обмежувальних

роликів з боків накочувальних валиків до напрямних 27, що забезпечує

сталість тиску на елементи друкарської форми незалежно від ступеня її

заповнення.

Рис.

7.12. Схема тигельного автомата

ПЛОСКОДРУКАРСЬКІ

ТИГЕЛЬНІ МАШИНИ

433

7.8. ТИГЕЛЬНІ МАШИНИ

З ПЛОСКОПАРАЛЕЛЬНИМ ПІДХОДОМ ТИГЛЯ

ДО ДРУКАРСЬКОЇ ФОРМИ

Існують машини як

ручним, так і з автоматичним подаванням аркушів

і виводом відбитків,

що

реалізується самонакладом, виконаним

вигляді

приставного вузла.

Характерну схему такої машини-напівавтомата зображено на рис.

7.13.

Машина має жорстку конструкцію

більш розвинений фарбовий апарат,

що

забезпечує можливість якісного друкування ілюстраційної продукції.

На

акуратно оброблену поверхню талера

встановлюється заключна рама

фор-

мою

2. У

пустотах чавунної плити талера можуть встановлюватися нагрівні

елементи

випадку використання машини для тиснення. Тигель

приво-

диться

рух кривошипами

що посаженні

двох боків

на

головному валу

О, через шатуни

Своїми ребордами

тигель прокочується

по

напрямних

станини

7, а

біля друкарської форми рухається поступально. Прокочування

його по напрямних забезпечує профільна куліса

що взаємодіє

роликом

встановленим

на

нерухомій осі. Коли робоча площина тигля займає верти-

кальне положення, розпочинають працювати передні

10—10 і

задні

11—її

замки (це положення замків винесено окремо). Розміщені

двох боків, вони

забезпечують паралельність до форми площини тигля

процесі друкування.

Описаний привод тигля забезпечує йому великий кут розвороту (приблизно

60"), завдяки чому зручно вручну накладати папір

знімати відбиток.

Включення та виключення натиску проводиться ручкою

12.

Повертаю-

чи ручку вниз, спочатку фіксатор

виходить

із

впадин секторів

24, а

далі

разом

ручкою повертаються ексцентричні втулки

(відносно шийок

шатунів

5) і

натиск виключається. При значній зміні товщини задрукову-

ваного матеріалу необхідно відрегулювати віддаль

між

тиглем

талером

шляхом повертання секторів

14.

Шків-маховик

15,

що зв'язаний клинопасовою передачею 16

електро-

двигуном, сидить вільно

на

приводному валу

О.

Його з'єднання

валом

відбувається

за

допомогою фрикційної муфти,

яку

включають поворотом

ручки

17.

Група живлення фарбового апарата складається

ящика

19,

дуктор-

ного циліндра

20 і

передавального валика

21.

Від кулачка

через храповий

механізм

відбувається періодичне повертання дукторного циліндра. Цей

же кулачок забезпечує хитання валика

21.

Зусилля пружин

24 і 25

визна-

чають тиск, що виникає відповідно

парах

20—21 і 21—26.

Зональне регу-

лювання подавання фарби виконується гвинтами

27, а

загальне — зміною

положення кулачка

28,

що,

свою чергу, змінює положення коромисла

29,

внаслідок чого

час

вистоювання передавального валика

контакті

з дуктором змінюється.

434

Глава 7

Рис.

7.13. Схема тигельної машини важкого типу

Розкочувальні циліндри ЗО, 31 і 32, крім обертання, мають осьове

переміщення. Для кращого розкочування фарби передбачено додаткові

циліндри 33, що періодично взаємодіють з накочувальними валиками в

ПЛОСКОДРУКАРСЬКІ

ТИГЕЛЬНІ МАШИНИ

435

нижньому положенні каретки. Сама накочувальна група складається

з чо-

тирьох валиків 1

двох циліндрів

разом об'єднаних кареткою

(рис.

7.14).

Під дією пружин стиснення

валики своїми підшипниками

притискуються

до напрямних

Зміщенням донизу або доверху напрямних завдяки клино-

вим опорам виконують регулювання тиску валиків

на

форму

7. Для

цього

повертають маховичок

8, від

якого через гвинтову передачу

повертається

коромисло

внаслідок чого куліса

11,

через палець

12,

пересуває напрямну

6. При

опусканні каретки

по

формі прокочуються тільки

два

нижні валики,

при

підніманні

— всі

чотири. Досягається

це

наступним чином. Розкочу-

вальний циліндр

(рис.

7.13), до

якого притискуються

два

верхні валики,

дещо відсунений вправо

планки

(рис.

7.14),

опускаючись

під

власною

вагою, підпирають підшипники верхніх валиків, внаслідок чого вони

не

торкаються поверхні друкарської форми при опусканні каретки.

нижньому

положенні планки

доходять

до

упорів

14,

зміщуються вверх

звільнені

підшипники валиків під дією пружин

займають робоче положення.

При підході тигля

до

друкарської форми каретка вистоює

верхньому

положенні

накочувальні валики приймають чергову порцію фарби. Привод

каретки здійснюється

від

головного вала

через неповнозубі колеса

15 і

16 та

ланки

17, 18,19 і 20.

Коромисло

18, що

вільно сидить

на

валу, зв'я-

зується

валом

коромислом

19 за

допомогою підпружиненого пальця

(рис.

7.14, б). Для

виключення механізму каретки

(що

необхідно, наприк-

лад,

період підготовки

до

роботи фарбового апарата) відтягують

на

себе

ручку

23,

внаслідок чого конусний сегмент

22,

надавлюючи

на

головку

пальця

21,

виводить його

отвору коромисла

18.

Відбувається роз'єднання

важеля

18 з

валом.

При

виключеному механізмі каретка

верхньому поло-

женні утримується пружиною

24, що діє

через зубчасті сектори

25.

Включення механізму можливе тільки

верхньому положенні каретки.

Включення машини

(рис. 7.15)

здійснюється повертанням важеля

на себе.

При

цьому плече

натискуючи

на

гвинт

переміщає шток

і повертає відносно

осі 5

важіль

6. Цей

важіль зміщує вздовж

осі 7

конус

який через гвинт

повертає важіль

10 і

притискує пружну дугу

/І до

внутрішньої поверхні обводу маховика

12,

внаслідок чого

він

з'єднується

приводним валом

Одночасно

включенням фрикційної муфти проходить

розгальмовування машини шляхом звільнення пружного гальмівного

кільця

14, що

було розперте

при

включенні муфти штовхачем

13.

Гвинти

призначені

для

регулювання зусилля відповідно муфти включення

гальма. Щоб уникнути поломки

випадку відставлених фарбових валиків,

передбачено блокування,

що

унеможливлює включення муфти.

При

повороті ручки

16 для

відведення валиків вверх тяга

повертає

вилькуватий важіль

18 і

стопорить шток

Запобігання нещасним випадкам,

при

попаданні

рук

робітника

зону

між талером

тиглем,

що

наближається

до

форми, відбувається наступним

чином (рис.

7.13).

Решітка

33, що

приводиться від кулачка

34,

опускається

436

Глава 7

Рис.

7.14. Механізм каретки накочувальних валиків

і загороджує доступ до небезпечної зони. При цьому своїм плечем вона

надавлює на важілець 35, повертаючи його відносно осі в той момент, коли

тигель проходить повз приливу а на ручці включення 17. Якщо решітка

з якої-небудь причини буде затримана, то, не повернувшись, важілець 35

натисне на виступ а ручки і поверне її, внаслідок чого машина виключиться.

Пружини 36 і 37 компенсують обмеження переміщення захисної решітки.

Фрикційне гальмо гвинтом 15 повинно бути відрегульоване так, щоб

забезпечити швидку зупинку машини після виключення фрикційної муфти.

ПЛОСКОДРУКАРСЬКІ І ТИГЕЛЬНІ МАШИНИ 437

Рис.

7.15. Механізми включення і блокування тигельної машини

У залежності від формату продуктивність тигельних автоматів ста-

новить

3,5—5,0

тисячі відбитків за годину. У машинах-напівавтоматах вона

обмежується ручними операціями і не перевищує 1500 від./год.

438

Глава 7

7.9. ПОЛІПШЕННЯ УМОВ РОБОТИ МАШИНИ

ШЛЯХОМ НІВЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ПОДАТЛИВОСТІ

ТИГЕЛЬНОГО ПРЕСА

У главі 1 уже розглянуто явища взаємодії технологічного навантаження

і деформації пресів ротаційного і плоскодрукарського типів, наведено шляхи

стабілізації друкарського процесу. Особливістю тигельних пресів є те, що

в них технологічне навантаження в десятки разів більше, ніж у попередніх

машинах, внаслідок чого виникають істотні пружні деформації ланок

двобічного приводу тигля. Нерівномірність розміщення друкарських

елементів форми призводить до зміщення вектора технологічного зусилля

(Р

) як відносно вертикальної, так і горизонтальної осей симетрії. А це

спричиняє перекіс робочої поверхні тигля — як внаслідок різної деформації

шатунів приводу тигля, так і внаслідок вибирання зазорів у напрямних тигля

під дією перекидного відносно осі тигля моменту. Для забезпечення

необхідного тиску на різні ділянки форми доводиться виконувати трудомістку

приправку, яка для кожної форми виконується заново.

Аналогічні до описаних явища відбуваються і при виготовленні заго-

товок картонних паковань на цих машинах (як і взагалі на штанцюваль-

них пресах плоского типу). Після завершення висікання аркуша картону

різальні крайки висічних лінійок упираються в площину тигля в той час,

коли шатуни ще не досягли своєї максимальної деформації. Тому зусилля

створюються значно більші, ніж технологічно потрібні. А це пришвидшує

затуплення лінійок і знижує їх ресурс. З цієї причини на таких пресах

практично неможливо витинати етикетки на клейовій паперовій підкладці,

яка після витинання повинна залишатися непорізаною.

Розглянемо можливість нівелювання впливу податливості тигельного

преса у випадку застосування його (що є більш перспективним, ніж

друкування) для поштучного штанцювання картонних розгорток спожив-

чих паковань. На рис. 7.16, а зображено схему тигельного преса з позна-

ченням пружних деформацій ланок його приводу. Найбільше деформуються

шатуни 6 (їх деформація Д/

), значно менше — пальці кривошипів 1 (X,) та

консолі осі тигля З (X*). Всі інші деталі преса можна вважати абсолютно

жорсткими. Під дією технологічного зусилля Р

загальна деформація ланок

механізму приводу тигля становитиме:

де Ц = ^ — податливість преса, що обернено-пропорційна жорсткості С.

Зміщення вектора сили Р

відносно осей симетрії тигля 3, в результаті

нерівномірного розміщення інструментів на штанцформі 4, призведе до

перекосу робочої площини тигля як внаслідок різної деформації шатунів,

ПЛОСКОДРУКАРСЬКІ

ТИГЕЛЬНІ МАШИНИ

439

так і внаслідок вибирання зазорів у напрямних. Цей недолік можна усунути,

встановивши

двох боків талера опорні планки

5 і

здеформувавши

їх

наяв-

ними засобами регулювання

на

величину

Х^

заздалегідь,

до

установки

на

талер штанцювальної форми.

На

рис.

7.16, б

наведено графіки взаємодії

пружних ланок системи штанцювального преса у випадку створення в ньому

попереднього натягу

Пряма

представляє зміну деформацій ланок

зовнішнього контуру

=-^-

—

деформації стиску опорних планок

CTBO]

С^=-^-

(внутрішній контур),

С —

приведена жорсткість преса після

ення

]

орення попереднього натягу величиною Р

—

крива,

що

відображає

зміну технологічних зусиль в залежності від втілення у картон штанцюваль-

них елементів (висічних, бігу вальних

та

перфорувальних лінійок).

Величина необхідного попереднього натягу повинна бути такою, щоб

забезпечити контакт тигля

планками

випадку найбільшого техноло-

гічного навантаження

(Р

ттах

)

на

яке розрахований прес:

>Р

де = Сі + С

——+——

—

приведена жорсткість.

Х^

Величина деформації (Х

1лох

) зовнішнього контуру визначається

жорсткістю

максимальним технологічним навантаженням

—V 4. У —

ттшх

1тах

10 ^

20 ~" ^ »

де

—

деформація зовнішнього контуру

під

впливом

(збільшення

цієї деформації збільшує відстань від тигля

до

талера);

Х^ —

деформація

внутрішнього контуру (стиснення планок) під впливом

(збільшення цієї

деформації зменшує відстань від тигля до талера):

_Р

•Aon

~ZT

—

2blE

де

—

жорсткість планок,

b, lih

—

їх

ширина, довжина

висота,

Е —

модуль пружності матеріалу.

При зростанні технологічного навантаження

деформація зовніш-

нього контуру (Xj) збільшується

і в

точці Xj тигель торкнеться опорних

планок, які ще не почали деформуватись

—

0),

величина цієї деформації

кх

. При

зростанні зусилля,

що

відповідає точці

деформація

стиснення опорних планок становитиме

, а

деформація зовнішнього

Хіл

Хол — Х

2і

440

Глава