Чехман Я.І., Сенкусь В.Т. та ін. Друкарське устаткування

Подождите немного. Документ загружается.

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

301

Кожний упор можиа точно регулювати в напрямку подачі аркуша.

У машинах може бути більше упорів, із яких два — залежно від формату —

встановлюють в робоче положення, а решта відводиться вперед

від лінії переднього рівняння. За розташуванням відносно площини наклад-

ного стола З розрізняють наступні поєднання упорів і приклонів: схеми

а, г — верхні упори і приклони; сх. б — нижні упори і верхні приклони;

сх. в, д — нижні упори і приклони. Схема е зустрічається в плоскодрукарських

стопциліндрових машинах, в яких подача аркуша здійснюється в період

вистоювання друкарського циліндра. Можливе поєднання упорів і приклонів

в одному пристрої—упори з дашком (сх. г,

д)

що значно спрощує конструкцію.

Розташування приклонів і упорів впливає на умови вирівнювання

аркушів. Так, при встановленні за схемами а і г верхні упори і приклони

можуть опуститися тільки після того, як задній край попереднього аркуша

зійшов з лінії передніх упорів. При цьому скорочується час на підхід аркуша

до передніх упорів, заспокоєння і вирівнювання його по передньому

і боковому краях. Ці схеми застосовуються лише в тихохідних машинах.

При встановленні передніх упорів і приклонів за схемою в упори

і приклони можуть вайняти робоче положення до виведення аркуша А

зі

стола; тоді ж може початися вирівнювання наступного аркуша А

. При

цьому бокове вирівнювання аркуша А

розпочнеться лише після того, як

аркуш A

з гарантованим зазором переміститься за лінію бокового упора.

Для запобігання попадання аркушів у машину при перебоях в їх подачі,

наприклад, при грубих перекосах або при переміщенні аркушів не по циклу,

передні упори і приклони їх затримують на накладному столі за допомогою

блокувань.

Механізм попереднього переднього рівняння. Застосовується для

усунення грубого перекосу аркуша і зниження його швидкості при підході

до передніх упорів, у результаті чого підвищується точність вирівнювання

аркушів при друкуванні на високих швидкостях.

При русі з постійною швидкістю аркуш 1 (рис. 5.13) присмоктувачами

6 подається під дашки рухомих упорів 2 і підштовхується до них, у результаті

відбувається попереднє рівняння по передньому краю. До передніх упорів 3 з

приклонами 4 основного механізму вирівнювання аркуш підходить з

швидкістю рухомих упорів (не більше 0,2 м/с). Останні, перейшовши лінію

переднього рівняння, при повороті напрямних б навколо точки О опускаються

і повертаються в вихідне положення, рухаючись під площиною стола,

зустрічаючи наступний аркуш. Своїми дашками вони підіймають верхній

аркуш, утворюючи щілину між столом і дашком для надійного перехоплення

переднього краю наступного аркуша. Через вібрацію механізму попереднє

вирівнювання нерівноцінне вирівнюванню аркуша біля нерухомих упорів,

але воно скорочує час вистою аркушів біля нерухомих упорів і тим самим

підвищує швидкість роботи аркушежнвильного пристрою.

302

Глава 5

Рис.

5.13. Схема механізму попереднього вирівнювання аркушів

Механізми бокового вирівнювання після вирівнювання його за

переднім краєм здійснюють вирівнювання його по боковому краю. Аркуш

при цьому лежить на столі і на стрічках, але притискається до них не

роликами і щітками, а тільки вантажними кульками 13 (рис. 5.4), які не

перешкоджають його зсуву в напрямку, перпендикулярному напрямку руху

стрічок. Схеми механізмів бокового вирівнювання показано на рис. 5.14.

Аркуш 2, притиснутий роликом

до тягнучого елемента З, під дією сил тертя

переміщується до бокового упора з дашком 4. Сила притиску роликів

створюється регульованою пружиною 5. Тягнучий елемент 3 може бути

виконаний у вигляді: планки (сх. а), сектора (сх. 0), ролика (сх. в, г). У сх. г

фасонний ролик 1 приводиться примусово і своїм полем максимального

радіуса притискує аркуш до вільно встановленого на осі ролика 3 і пересуває

аркуш до бокового упора 4. У деяких швидкісних машинах аркуш

зміщується в бік вакуумною планкою, без механічного притиску.

Оскільки положення бокового упора відносно передніх упорів не

регулюється, то плече прикладання тягнучого зусилля відносно центра ваги

аркуша залежить від його формату. З урахуванням того, що бокове рівняння

відбувається після переднього, до механізмів бокового рівняння ставляться

вимоги не тільки якісного вирівнювання аркуша по боковому краю, але

й збереження раніше досягнутого вирівнювання аркуша за переднім краєм.

Вирівнювання аркуша по передньому краю не порушується при роботі

механізму бокового вирівнювання в тому випадку, коли ролик опускається

на нерухомий тягнучий елемент, а швидкість руху аркуша до бокового упора

наростає плавно від нуля. З цієї точки зору найкращими є схеми а і б.

У схемах в, г ролики 3 і 1 мають постійну швидкість, у результаті чого поча-

ток руху аркуша супроводжується ривком, що нерідко призводить до

розвороту аркуша відносно передніх упорів.

БУДОВА ТА

РОЗРАХУНОК АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

303

б в г

Рис.

5.14.

Схеми механізмів бокового вирівнювання аркушів

У схемі

відсутній механізм

для

вертикального переміщення ролика,

що спрощує конструкцію пристрою.

Сила притиску роликів

до

тягнучого елемента регулюється таким

чином, щоби виключити можливість проковзування аркуша,

але

надійно

підтягувати його

до

бокового упора.

У деяких випадках

машиною поставляються декілька пружин:

для

тонких

товстих сортів паперу. Швидкість підходження аркуша до бокового

упора також обмежена

і не

повинна перевищувати

0,2—0,3 м/с для

запобігання пошкодження краю аркуша.

5.2.4.

АРКУШЕПРИСКОРЮВАЛЬШ МЕХАШЗМИ

Аркушеприскорювальні механізми служать

для

розганяння аркуша

за передній край

до

лінійної швидкості циліндра

точної передачі його

захоплювачі. У деяких машинах великого формату додатково застосовують-

ся механізми для прискореного переміщення задньої частини аркуша із зони

дії механізму бокового вирівнювання

на

накладному столі.

Прискорення переднього краю аркуша здійснюється

більшості

випадків форграйфером.

деяких машинах

для

цього застосовують

безфорграйферні пристрої

заштовхувальними роликами.

Форграйфери класифікують

за

наступними ознаками (рис.

5.15): за

характером руху — хитні (сх. а,в,г)і обертові (сх. б);

за

розташуванням

осі

обертання відносно накладного стола — верхні (сх.

б, в, г) і

нижні (сх. а);

за

принципом захоплення краю аркуша — механічні (штанги або циліндри

із

захоплювачами)

пневматичні (штанги

або

диски

присмоктувачами);

за конструктивними ознаками

— з

нерухомою віссю (сх.

а, б, в) і

рухомою

304

Глава б

(сх. г)

нерухомою головною (сх. а, б, г) і рухомою (сх. в). Верхні форграйфери

1 передають аркуш друкарському циліндру 2, а нижні — передавальному

4, який потім передає аркуш друкарському 2.

Рис.

5.15. Схеми форграйферів

Принципова різниця між роботою нижніх і верхніх форграйферів

полягає в умовах повернення головок до накладного стола. Верхній

форграйфер з нерухомою віссю і головкою (рнс. 5.16, а) може повернутися

до накладного стола тільки тоді, коли він не зустрінеться з робочою

поверхнею друкарського циліндра 2, а проходить біля його виїмки.

Нижній форграйфер (рис. 5.15, а) може розпочати холостий хід відразу

після робочого ходу

<р

рх

оскільки діаметр передавального циліндра 4 менший

від друкарського 2. При нижньому форграйфері можливо оптимізувати

закон його руху, поліпшивши динаміку механізму. Але застосування

нижнього форграйфера потребує наявності в машині (додатково) передаваль-

ного циліндра.

Щоби захоплювачі верхнього форграйфера при холостому ході не

зачіпали друкарського циліндра, застосовують форграйфер з рухомою

головкою

(рис.

5.15, в), яка відхиляється при холостому ході, або встановлю-

ють вал форграйфера на підшипниках з ексцентричними втулками 5

(рис.

5.15, г). Обертові форграйфери / (рис. 5.15, б) працюють в більш

Рис.

5.16. Схема хитного форграйфера (а) і графік його лінійної швидкості (б)

306

Глава 5

сприятливих умовах, ніж хитні, але привод їх складніший. Крім того,

потрібно забезпечити розходження головок захоплювачів з вирівняним

аркушем на накладному столі, що ще більше ускладнює конструкцію

форграйфера. У пневматичних форграйферах із встановленими на осі

вакуумними дисками для захоплення аркуша цей недолік відсутній.

Принципову схему роботи форграйфера представлено на рис. 5.16, а.

Кулачково-важільний механізм передає рух важелям 1 форграйфера, на

яких закріплено штангу з опорами З і захоплювачами 4. На графіку (рис.

5.16, б) показано діаграму лінійних швидкостей У

форграйфера в залежно-

сті від кута повороту циліндра

<р.

На схемах а і б буквами позначено межі

характерних положень важелів 1 і відповідних фаз кінематичного циклу

руху форграйфера: А—Б — вистій форграйфера для згасання пружних його

коливань і затиску вирівняного на накладному столі аркуша захоплювачами

форграйфера; Б—В — плавний розгін форграйфера з досягненням в точці В

співпадання лінійних швидкостей захоплювачів форграйфера і циліндра;

В—Г

— фаза перехоплення аркуша захоплювачами б циліндра із захоплю-

вачів 4 форграйфера при співпаданні їх лінійних швидкостей; Г—Д — вибіг

форграйфера; Д—Є — вистій форграйфера у верхньому положенні; Є—А —

повернення (холостий хід) форграйфера у вихідне положення. Затиск

аркуша здійснюють пружини 6\ Керують роботою захоплювачів 4 форграй-

фера біля накладного стола кулачок 7, а при передачі аркуша в захоплювачі

циліндра кулачок 8.

Привод форграйфера здійснюється від кулачково-важільного меха-

нізму, кулачки якого для підвищення точності роботи встановлені на валу

циліндра (друкарського або передавального), якому передає аркуш

форграйфер.

На рис. 5.17, а, б показано дві схеми кулачково-важільного механізму

приводу нижнього форграйфера 5 зі захоплювачами 6, до складу якого

входять кулачок 1 і важелі 2, 3, 4. Додатковий кулачково-важільний

механізм з ланками

7,8,9,10

забезпечує постійність довжини замикальної

пружини 9, що суттєво продовжує строк служби і збільшує надійність

роботи машини. Необхідно підкреслити, що, крім силового замикання,

пружина 9 тут здійснює також вибирання зазорів в усіх шарнірах механізму

і тим самим забезпечує точність роботи механізму протягом довготривалої

роботи. На сх. а зображено механізм із пружиною стиску, а на сх. б —

з пружиною розтягу.

Передача аркуша із захоплювачів у захоплювачі. Операція передачі

аркуша із захоплювачів форграйфера в захоплювачі друкарського (або

передавального) циліндра, а також аналогічні операції при передачі аркуша-

відбитка в наступну друкарську секцію і на вивідний пристрій вимагає

додержання певних умов: 1) аркуші повинні бути передані без проковзуван-

ня;

2) вони не повинні зазнавати зміщення, розриву або деформації.

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН 307

Рис.

5.17. Схеми механізмів приводу форграйфера

Перед передачею аркуша приймальні захоплювачі 1 (рис. 5.18, а)

відкриваються дещо раніше, обганяючи передній край аркуша і не пошко-

джуючи його.

У процесі передачі приймальні захоплювачі 1 (рис. 5.18, а) закри-

ваються дещо раніше, ніж відкриваються передавальні захоплювачі 2,

і таким чином аркуш на ділянці передачі на проміжку 4—6 мм ведеться

двома системами захоплювачів одночасно (сх. б). Після передачі аркуша

передавальні захоплювачі 2, відкриваючись, повинні обігнати передній край

аркуша, не пошкодивши його (сх. в). Налагодження системи захоплювачів

є відповідальною операцією при підготовці машини до друку. Ця операція

трудомістка і вимагає високої точності виконання. При неправильному

встановленні і регулюванні захоплювачів передній край аркуша може

зміщатися в напрямку руху і деформуватися в радіальному напрямку.

Регулювання початку фази відкривання і закривання захоплювачів

можна досягти регулюванням кулачків.

Усі захоплювачі сучасних машин мають приблизно однаково будову й

індивідуальне регулювання сили притиску аркуша кожним захоплювачем.

На рис. 5.19 показано конструкцію захоплювача форграйфера. Захоплювач

складається з обойми І, яка закріплена нерухомо на валу клемовим

з'єднанням з гвинтом 7. На цьому ж валу встановлений вільно захоплювач

4, який з'єднаний з обоймою / пружиною стиску 2. Загальні зусилля при-

тиску всіх захоплювачів здійснює пружина 6 (рис. 5.16, а), причому важіль

(рис.

5.19),

закріплений на валу штифтом, замикається на упор 3. Оскільки

308

Глава 5

товщина тиражного паперу змінюється, то необхідно відрегулювати силу

притиску кожного захоплювача. Для цього потрібно проробити наступні

операції: 1) між роликом і кулачком 7 (рис. 5.16, а) встановити щуп

завтовшки 0,25 мм; 2) ослабити кріплення обойми 1 гвинтом 7; 3) затиснути

аркуш тиражного паперу 6 завтовшки «В» між носиком захоплювача 4

і опорою З (при цьому зазору «Б» між обоймою 1 і поверхнею захоплювача

4 не повинно бути); 4) закріпити обойму 1 гвинтом 7; 5) такі операції

проробити з усіма захоплювачами; 6) після цього вийняти щуп з-під ролика

на кулачку 7

(рис.

5.16, а) і ролик повинен лягти на профіль кулачка, а між

площиною обойми 2 і захоплювачем утвориться зазор «Б», який дорівнює

1 мм. При такому регулюванні під час роботи ролик не буде відриватися від

профілю кулачка, а захоплювачі триматимуть аркуш з необхідною силою,

яку створюють пружини. При розрахунках приймають силу притиску одним

захоплювачем аркуша в межах

40—60

Н.

а б в

Рис.

5.18. Передача аркуша з однієї системи захоплювачів в іншу

Заштовхувальні ролики застосовуються замість форграйферів. У них

аркуш спочатку вирівнюється, як звичайно, по передніх 1 (рис. 5.20) і по

боковому упорах (на рис. не зображено). Ролики 2 під аркушем у процесі

рівняння нерухомі й індивідуально підпружинені ролики 3 припідняті.

При підході до накладного стола передніх упорів 4, встановлених на

друкарському циліндрі 5, притискні ролики 3 опускаються на нижні ролики

які приводяться в рух від кулачкового механізму і мають максимальну

швидкість, дещо більшу від лінійної швидкості друкарського циліндра 5.

Аркуш, одержавши цю ж швидкість, доганяє упори 4 і приштовхується до

них. При цьому він вигинається на величину, обмежену напрямною

Р.

Після

вирівнювання захоплювачі 6 притискують аркуш до стояків 7. Далі ролики

З піднімаються, а аркуш ведеться захоплювачами 6 друкарського циліндра.

Гвинти £ служать для мікрометричного регулювання положення упорів 4

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН 309

Рис.

5.20. Схема пристрою з заштовхувальними роликами

для прискорення переднього краю аркуша

310

Глава 5

Порівняно з форграйфером заштовхувальні ролики механічно взаємо-

діють з поверхнею аркуша, більш чутливі до зміни їх товщини і жорсткості,

з меншою надійністю працюють на високій швидкості і вимагають точного

регулювання. Так, для запобігання перекосу аркуша вони повинні при-

тискувати його з однаковим зусиллям і надавати йому однакову швидкість.

У деяких конструкціях замість заштовхувальних роликів 2 застосо-

вуються заштовхувальні вакуумні стрічки або ролики без натискних

роликів З, що запобігає перетискуванню фарби при повторних прогонах.

Перевагами аркушеприскорювального механізму із заштовхувальними

роликами або вакуумними стрічками є простота пристрою, малі динамічні на-

вантаження в приводі, відсутність вібрацій, невеликі габарити і металоємність.

Пристрої для прискорення заднього краю аркуша при виведенні

з накладного стола встановлюють на передавальних циліндрах, які застосо-

вуються для передачі аркуша із захоплювачів нижнього форграйфера

в захоплювачі друкарського циліндра. На передавальному циліндрі

встановлено захоплювачі / (рис.

5.21),

що перехоплюють в точці А передній

край аркуша від форграйфера, вісь хитання якого знаходиться в точці О,

ведуть його і передають друкарському циліндру в точці Б. Захоплювачі

відкриваються від нерухомого кулачка 2 і закриваються пружиною 3.

Прискорення виведення задньої частини аркуша з накладного стола

здійснюється поворотом дуг 4

які відкриваються від нерухомого пазового

кулачка 5 через зубчасті сектори 6 і 7. При роботі машини з великою

швидкістю дуги створюють шум, а при попаданні між циліндрами зім'ятих

аркушів деформуються і ламаються. Тому іноді передавальні циліндри вико-

нують без дуг, а цапфи, відносно тіла циліндра, виконують ексцентричними.

Рис.

5.21. Схема пристрою для прискорення заднього краю аркуша