Чехман Я.І., Сенкусь В.Т. та ін. Друкарське устаткування

Подождите немного. Документ загружается.

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

291

292

Глава 6

при подачі аркушів

машину.

У цей час

підводять новий стос

до

залишку

старого стоса, виймають стіл

12,

виключають привод опор

16 і

включають

храповий механізм

6, 7. У

багатьох самонакладах замість столів засто-

совують металеві стрижні

17, які при

перезаряджуванні самонакладу

вставляються вручну

пази стола

18 і

опираються своїми кінцями на рухомі

балки

19,

підтримуючи

тим

самим залишок стосу

звільняючи стіл

18 для

заповнення його новими аркушами. Після контакту нового стосу з залишком

старого стрижні

без

зупинки машини вручну виймають

привод стола

перемикається

на

автоматичний.

Кафедрою поліграфічних машин

УАД

розроблено пристрій автома-

тичного перезаряджання стапеля самонакладу

(А.С.

СРСР

N 870324,

1979 p.), в

якому стрижні виконано

вигляді концентрично розташованих

одна

одній комплекту телескопічних трубок, що, висуваючись, утворюють

опору

для

стосу паперу. Автоматичне перезаряджання самонакладу

(рис.

5.6)

відбувається, коли

на

основному столі

залишається стос паперу

заввишки

250—300

мм. У цей період комплекти трубок

що розміщаються

у вихідному положенні

на

балці

З,

послідовно висуваються вправо через пази

в основному столі

лягають на другу поперечну балку

Висування трубок

відбувається

допомогою вузьких сталевих стрічок

5, які

одним боком

зв'язані стрижнями

6, а

другим

дисками

7, що

приводяться

в рух від

автономного електродвигуна

через черв'ячний редуктор

При досягненні трубками крайнього правого положення відбувається

виключення електродвигуна

8 і

включення електродвигуна

11,

який через

черв'ячні передачі

ланцюги

вводить

в дію

механізми автоматичного

піднімання допоміжного стола, утвореного телескопічними трубками

цей час

основний стіл

1 від

механізму вертикального переміщення

опускається вниз

виводиться

машини.

На

звільнену платформу

заводиться новий стіл

із

заздалегідь сформованим стосом паперу. Останній

за командою робітника піднімається

до

контакту стосу

телескопічними

трубками,

на що

реагує спеціальний датчик

і дає

команду електродвигуну

8 на

виведення трубок

вихідне положення. Після цього електродвигун

опускає телескопічні трубки

вихідне нижнє положення, яке визначається

кінцевим вимикачем

13.

Експериментальні випробування цього пристрою

на виробничих машинах підтвердили безперебійність подачі аркушів

у перехідний період внаслідок деякого перепаду рівня стосу

надійність його

роботи

на

всьому діапазоні робочих швидкостей.

Пневматична система. Вона складається

із

насоса

1 (рис. 5.7),

повітроводів

золотника

який розподіляє стиснуте повітря

до

задніх

бокових

роздувачів

і до

щуп-сопла

золотника

який розподіляє

розріджене повітря

до

відокремлювальних

8 і

ведучих

присмоктувачів;

регулювальних пристроїв (клапани, дроселі, крани)

контрольно-

вимірювальних пристроїв (манометрів

вакуумметрів).

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

293

Рис.

5.6. Пристрій для автоматичного перезаряджання самонакладу

Роздувачі 5, 6 мають велику кількість малих отворів для виходу

стисненого повітря, під дією якого розділяються краї верхніх аркушів стосу.

До присмоктувачів 8, 9 (рис. 5.7) підводиться розріджене повітря. За

рахунок різниці між атмосферним тиском повітря Р

(рис. 5.8) і розрідженим

під присмоктувачем виникає сила, яка утримує аркуш А.

За конструкцією присмоктувачі бувають жорсткі, підпружинені і пла-

ваючі. Жорсткі присмоктувачі з малою торцевою поверхнею (рис. 5.8, а)

застосовують для тонких гладеньких паперових аркушів, присмоктувачі з

великою торцевою поверхнею і гумовими наконечниками / (рис. 5.8, б) —

для жорстких аркушів. Підпружинені присмоктувачі (рис. 5.8, в, г) при

відсутності контакту з аркушем під дією легкої пружини 1 знаходяться в

нижньому положенні. Після зіткнення з аркушем у циліндрі 2 створюється

вакуум і присмоктувач, переборюючи зусилля пружини, піднімається на 10—

15 мм, відриваючи аркуш від стосу.

294

Глава б

Рис.

5.7. Пневматична система самонакладу

У плаваючих присмоктувачах (рис. 5.8, д) у певний час (по циклу)

верхня камера 3 присмоктувача І і нижня камера 4 з'єднуються з вакуумною

магістраллю. Поки канал присмоктувача / з'єднаний з атмосферою, тиск

у камері 3 більший, ніж в камері 4 і, переборюючи зусилля пружини 2, при-

смоктувач 1 опускається вниз. Після контакту з аркушем А тиск у камерах

З і 4 вирівнюється, і зусилля із-за різниці площ камер разом із зусиллям

пружини піднімає присмоктувач / з аркушем. Жорсткі присмоктувачі дуже

чутливі до висоти і хвилястості поверхні стосу. Підпружинені присмокту-

вачі не так чутливі до рівня стосу і не створюють сильного тиску на верхні

аркуші, що зменшує можливість подачі здвоєних аркушів. Плаваючі

присмоктувачі не чутливі до перепадів рівня стосу, тиснуть на нього

з невеликим зусиллям і можуть використовуватися без спеціального

механізму вертикального переміщення, що спрощує конструкцію само-

накладу. У самонакладах швидкісних машин застосовуються в основному

підпружинені і плаваючі присмоктувачі.

Для визначення присмоктувальноїсили представимо присмоктувач як

циліндричний стрижень з широкою підошвою (рис. 5.8, а) радіусом г

і отвором, радіус якого г

з'єднаний з пневматичною системою. При

вмиканні вакууму в отворі присмоктувача аркуш присмоктується до його

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

295

296

Глава 5

підошви, оскільки створюється різниця тисків повітря. Під аркушем тиск

дорівнює атмосферному Р

над аркушем тиск

стає меншим атмосферно-

го із-за плоскопаралельного потоку повітря, направленого

до

отвору. При

цьому виникає присмоктувальна сила

npf

яка складається

аеродинамічної

сили

duH

на аркуш

боку потоку повітря

зазорі між підошвою присмокту-

вача

поверхнею стосу

зусилля

гідростатичного присмоктування

аркуша до отвору присмоктувача

де

і г

радіуси отвору

підошви присмоктувача.

графіка

залежності

ис.

5.8, е)

видно,

що

відносне збільшення площі підошви

підсилює дію присмоктувача

на

аркуш, але лише

до

певної межі. Більш

відчутно зусилля

(графік

II)

збільшується при насаджуванні на підошву

гумового наконечника (сх.

0), в

результаті чого зменшуються зазори

і, відповідно, збільшуються швидкості повітряних потоків

перепади тисків

у периферійній частині присмоктувача. Але надмірне підвищення розрід-

ження

присмоктувачах не бажане, оскільки

результаті фільтрації

повітря через відокремлюваний аркуш може

при

пористому папері,

одночасно відокремитися наступний аркуш. Щоб зменшити небезпеку

відокремлення зайвого аркуша, нижню поверхню присмоктувача іноді

роблять скошеною, завдяки чому задній край верхнього аркуша при дії

на

неї сили

попередньо відгинається від стосу.

У самонакладах застосовують повітряні насоси двох типів: лопатеві

і пластинчасті.

корпусі (статора)

лопатевого насоса (рис.

5.9, а)

екс-

центрично розміщений вал 4

ротором 2, в пазах якого знаходяться притерті

хитні лопаті 3. Корпус насоса має вхідний отвір А для всмоктування повітря

в камеру

вихідний отвір

для виходу стисненого повітря. При обертанні

ротора

лопаті

під дією відцентрових сил притискуються до внутрішньої

поверхні корпусу

ковзають по ній. Вони захоплюють повітря, яке входить

через отвір А, стикають його

відсіках між лопатями

виштовхують через

вихідний отвір Б. Зміна тиску повітря відбувається

результаті зменшення

об'ємів відсіків між лопатями при обертанні ротора.

Пластинчастий насос (рис.

5.9, б) за

принципом

дії

аналогічний

лопатевому. Різниця в тому, що в ньому замість лопатей використано плоскі

пластини

які поступально переміщуються

притертих радіальних пазах

ексцентрично встановленого ротора 2. Відцентрові сили інерції притискують

зовнішні торці пластин

до

внутрішньої циліндричної поверхні статора

І.

Повітря

всмоктувальної магістралі

поступає

відсіки,

які

збільшують

свій об'єм. Через отвір

відсіки наповнюються повітрям. При подальшому

обертанні ротора повітря стискається

виштовхується

нагнітальну

БУДОВА

ТА

РОЗРАХУНОК АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

5.2.

АРКУШЕЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ

287

5.2.1.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Аркушеживильні пристрої призначені

для

точного

безперебійного

циклічного поштучного подавання аркушів

друкарський апарат.

До складу аркушеживильних пристроїв входять:

самонаклади;

механізми вирівнювання аркуша;

аркушеприскорювальні пристрої;

4) контрольно-блокувальні механізми. Іноді машини поряд з самонакладами

додатково оснащуються рулонними приставками

різальними механізма-

ми,

які

дозволяють

аркушевій машині використовувати

рулонний

матеріал.

5.2.2.

САМОНАКЛАДИ

Призначення, класифікація, принцип роботи. Самонаклади призна-

чені

для

автоматичного відокремлення

подавання аркуша

на

накладний

стіл. Вони забезпечують:

подачу стосу паперу до аркушевідокремлюваль-

ної системи;

відокремлення

від

стосу аркушів

по

одному;

подачу

аркушів

до

механізмів вирівнювання;

виявлення неподачі

або

подачі

в машину перекошених

подвійних аркушів.

Ці

функції виконуються

механізмами:

переміщення

перезарядження стапельного стола;

відокремлення аркушів

від

стосу;

транспортування аркушів

по

накладному столі;

блокування самонакладу

при

порушенні подачі

аркушів.

Робочі органи аркушевідокремлювальних

транспортувальних

механізмів приводяться

в рух від

головного вала самонакладу, який з'єдна-

ний механічною передачею

головним валом машини.

Для

приводу стапель-

них столів

механізмів попереднього перезаряджання застосовуються

індивідуальні електродвигуни,

а для

функціонування присмоктувачів

і повітродувних пристроїв

—

пневматичні системи.

Самонаклади класифікують

за

різними ознаками.

залежності

від

ємності стапельного стола: низькостапельні

максимальною висотою стосу

близько

0,5 м і

високостапельні

висотою стосу більше

1 м. За

принципом

відокремлення аркуша

від

стопи: фрикційні, електростатичні

пневмати-

чні.

Найбільш надійними

швидкохідними

пневматичні самонаклади,

які

застосовуються

усіх друкарських машинах,

за

виключенням деяких спе-

ціальних машин,

для

яких вони надмір складні.

За

розташуванням арку-

шевідокремлювальних присмоктувачів відносно стосу: самонаклади

відо-

кремленням аркушів

за

передній край

самонаклади

відокремленням

аркуша

за

задній край. Перші

з них є

самонакладами

послідовною,

другі —

зі ступінчастою подачею аркушів.

298

Глава 5

круглі або плоскі щітки 14, змонтовані на загальній відкидній рамі. У деяких

сучасних машинах в доповнення до відкидної рами або взамін неї застосовують

вакуумний транспортер; під цільнометалічною поверхнею стола, прорізаного

двома рядами отворів, розташовують жолоби, із яких відкачують повітря;

зверху отворів стола (над жолобами) рухаються стрічки із тонкого і щільного

синтетичного матеріалу з більш дрібними, але частіше розташованими

отворами, ніж у столі. Аркуші притискуються до стрічок під дією власної ваги

і різниці тисків між атмосферним і розрідженим в жолобах повітрям.

Швидкість підходу аркуша до передніх упорів істотно впливає на точність

рівняння і, відповідно, на точність суміщення фарб. Коли ця швидкість вище

0,3 м/с для аркушів великого і

0,4—0,6

м/с для аркушів малого формату, то

задовільної точності рівняння не одержимо, оскільки відбувається удар краю

аркуша об передні упори, що нерідко супроводжується зім'яттям аркуша. Тому

в малоформатних і тихохідних машинах транспортери рухаються з постійною

швидкістю, а в швидкісних машинах при підході аркуша до передніх упорів

швидкість його знижується. Зміна швидкості транспортера здійснюється

застосуванням в його приводі еліптичних зубчастих коліс, диференціальних

зубчасто-важільних, кулачково-важільних та інших механізмів.

На рис. 5.10 показано схему диференціального зубчасто-важільного

механізму, де ведуче зубчасте колесо Z

посаджене ексцентрично на приводному

валу O

і через зубчасті колеса приводить вал транспортера 0

. Зубчасті колеса

Zj,

, Z

з'єднані важелями АВ і

В0

Такий привод можна розглядати як склад-

ний, в якому є два механізми: зубчастий із зубчастими колесами Z

, Z

і Z

кривошипно-шатунний, до складу якого входить кривошип OjA, шатун АВ і

коромисло Б0

. При роботі цих механізмів швидкості складаються, у резуль-

таті чого при постійній швидкості вала О

вал транспортера 0

обертається зі

змінною швидкістю. При цьому аркуш спочатку розганяється до максимальної

швидкості

mmax

(рис.

5.10,

б),

а при підході до передніх упорів у точці С зменшує

свою швидкість до мінімальної V , яка значно менша від середньої

V^.

Рис.

5.10. Схема сповільнюючого зубчасто-важільного механізму (а)

і графік швидкості транспортера (б)

БУДОВА

ТА

РОЗРАХУНОК АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

299

Привод кареток,

які

можуть застосовуватися

для

транспортування

аркушів

по

накладному столі, здійснюється

від

важільних

або

кулачково-

важільних механізмів.

5.2.3.

МЕХАНІЗМИ ВИРІВНЮВАННЯ АРКУША

Від механізмів вирівнювання аркуша залежить якість відбитків,

особливо

при

друкуванні багатофарбової продукції

декілька прогонів,

оскільки вимоги до точності суміщення фарб високі

сягають значень сотих

часток міліметра. Тому перед подачею

друкарський апарат

усі

аркуші

на

накладному столі вирівнюються

по

передньому

боковому краях відносно

відповідних упорів; упори повинні бути точно встановлені відносно

друкарської форми.

Схему вирівнювання аркуша показано

на рис. 5.11.

Стрічки само-

накладу підводять аркуш

І до

двох передніх упорів

2, по

яких відбувається

вирівнювання аркуша

по

передньому краю

і в

результаті підтягування

до

бокового упора

3 — по

боковому

краю.

більшості аркушевих

ма-

шин передній

бік

аркуша завдовж-

ки

довший

від

бокового

L. Для

того,

щоб при

друкуванні

зі

зво-

ротного боку аркуші вирівню-

вались

по

тому

боковому краю

(для досягнення точності сумі-

щення відбитків

лицьового

зво-

ротного боків), боковий упор пере-

ставляється

одного боку

на

інший

або

кожного боку встановлюється

по боковому упору;

при

цьому один

боковий упор працює тільки

при друкуванні лицьового боку,

другий

—

тільки

при

друкуванні

його зворотного боку.

Передні упори розташовані

симетрично відносно середини аркуша

на

віддалі

—

(0,20—0,25)В від країв.

Боковий упор встановлюють

на

віддалі

Ь = 5—12 мм від

границі руху

аркушів,

які

подає самонаклад. Віддаль від середини бокового упора

до

лінії

передніх упорів

т = (0,2—0,3)L.

Механізми переднього вирівнювання складаються

приводних

від

кулачка хитних передніх упорів

/ і

приклонів

(рис.

5.12),

які

утворюють

зі столом

щілину

для

запобігання проскакуванню аркуша через передні

упори

або

загинання його переднього краю.

Рис.

5.11.

Схема розташування

передніх

бокових упорів

300

Глава