Бусенко О.Т. (ред.). Технологія виробництва продукції тваринництва

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 11

430

Технологія виробництва риби

Рис. 11.1. Риби полікультури ставового рибництва:

а — короп український рамчастий; б —короп український лускатий;

в — товстолобик строкатий; г — товстолобик білий; д — білий амур

Білий амур — досягає живої маси 32 – 35 кг, середньодобового

приросту — 3 – 5 кг і довжини тіла більш як 1 м. Спочатку він жи-

виться зоопланктоном, а після 15-добового віку переходить на їжу

водних і наземних рослин, особливо віддає перевагу рясці, конюши-

ні та злакам. За оптимальних температурних умов добовий раціон

може перевищувати його масу, а в разі нестачі рослинної їжі у во-

доймі він може активно живитися комбікормами, тому треба обме-

жувати його кількість у полікультурі. За 2 – 3 роки його виро-

щування водойма повністю вивільняється від вищої водної рослин-

ності.

Білий амур досягає статевої зрілості на півдні України у 4 – 5-, а

на півночі — у 8 – 9-річному віці, а самки можуть виділяти

0,7 – 1 млн ікринок.

Розділ 11

431

Технологія виробництва риби

11.3. Ставові рибницькі господарства

Залежно від біологічних особливостей культивованих риб та їх

відношення до умов зовнішнього середовища ставові господарства

поділяють на 2 типи: тепловодні і холодноводні. У тепловодних гос-

подарствах розводять такі основні види риб: короп, білий і строка-

тий товстолобики, білий і чорний амури, канальний і звичайний

соми, великоротий буфало, веслоніс, піленгас, щука, судак, лин, зо-

лотий і сріблястий карасі, лящ тощо. Основним об’єктом у них є ко-

роп, тому їх ще називають короповими. У холодноводних господар-

ствах основним об’єктом розведення є райдужна форель, тому їх на-

зивають форелевими. Основу рибництва України формують тепло-

водні ставові господарства, які за особливостями технологічного

процесу вирощування риби поділяють на 2 групи: повносистемні і

неповносистемні.

Повносистемні — це господарства, які мають усі категорії ставів,

а розведення і вирощування риби в них здійснюється від отримання

посадкового матеріалу і до товарної риби (рис. 11.2).

До неповносистемних ставових господарств відносять: рибороз-

плідники, які вирощують посадковий матеріал (личинок, мальків,

цьоголітків, цьогорічок, а в разі трирічного обороту і дворічок коро-

Рис. 11.2. Схема повносистемного рибницького господарства:

1 — карантинні стави; 2 — канал для подавання води; 3 — нерестові стави; 4 —

вирощувальні стави; 5 — нагульні стави; 6 — скидний канал; 7 — водозабірна спо-

руда; 8 — захисна дамба; 9 — паводковий водоспад; 10 — маточні стави; 11 — зиму-

вальні стави; 12 — садки; 13 — господарський центр

Розділ 11

432

Технологія виробництва риби

па), та нагульні господарства, що спеціалізуються на виробництві

товарної риби.

Залежно від прийнятої технології вирощування рибницькі гос-

подарства працюють за одно-, дво- і трирічними циклами. Цикл —

це тривалість вирощування риби від личинки до товарної маси. У

нашій країні в основному прийнято дворічний цикл, тобто товарну

рибу вирощують 2 роки. У перший рік отримують цьоголітків масою

20 – 30 г, а впродовж другого літа вирощують товарну рибу.

У повносистемному ставовому господарстві стави поділяють на

виробничі і спеціалізовані. До виробничих відносять: нерестові,

малькові, вирощувальні, зимувальні, нагульні; спеціалізованих —

літні маточні, літні ремонтні, карантинні, ізоляторні, стави-садки і

головний став.

Виробничі стави. Нерестові — призначені для нересту, розвит-

ку ікри і утримання личинок. Розташовують їх на родючих ґрунтах

з м’якою рослинністю і будують поряд з мальковими, вирощуваль-

ними і маточними ставами площею 0,1 га.

Малькові — для дорощування личинок, які надходять із нерес-

тових ставів чи інкубаційних цехів. Процес триває 15 – 18, а іноді до

40 діб, личинки за цей період переходять у стадію мальків. Площа

ставів становить до 1 га, ложе їх орють і вносять органічні добрива

для кращого розвитку кормової бази.

Вирощувальні — для вирощування цьоголітків упродовж вегета-

ційного періоду, в кінці якого молодь пересаджують у зимувальні, а

іноді у нагульні стави. Розташовують їх недалеко від нерестових і

зимувальних ставів. Площа вирощувальних ставів 10 – 15 га, гли-

бина 1 – 1,5 м.

Зимувальні — для зимового утримання риб різного віку (цього-

літків, дволітків, ремонтної групи риб і маточного поголів’я), їх по-

діляють на стави першого порядку, де утримують цьоголітків коро-

па і рослиноїдних риб; другого — для зимівлі дволітків і ремонтної

групи; маточні — для зимівлі маточного поголів’я риб. Площа зиму-

вальних ставів 0,5 – 1 га (максимум 1,5 га), глибина 1,2 – 1,5 м і тем-

пература води 1 – 2 °С. Крім зимувальних ставів, цьоголітків на зи-

мівлю можна пересаджувати у зимувальні комплекси і будиночки з

басейнами, у басейни і садки.

Нагульні — для вирощування риби до товарної маси, їх площа

100 – 150 га і середня глибина 1,3 – 2,2 м.

Спеціалізовані стави. Літні маточні і літні ремонтні —

призначені для нагулу плідників і ремонтного молодняку. Площа їх

залежить від кількості статевих груп риби, а вимоги до них такі са-

мі, як і до нагульних ставів. Карантинні — для витримування риб,

які завезені з інших господарств. Ізоляторні — для утримання хво-

рої риби. Вони використовуються і взимку, тому 60 % їх площі повинні

Розділ 11

433

Технологія виробництва риби

мати таку саму глибину, як і зимувальні стави. Розташовують їх за

20 м від інших ставів.

Стави-садки — використовують восени для збереження живої

риби до її реалізації, а навесні — для тимчасового утримання одно-

річок, призначених на реалізацію. Також у них утримують плідни-

ків і ремонтний молодняк, який потім пересаджують у маточні, а

плідників — у нерестові стави. Площа ставів-садків 0,1 га, а глиби-

на така сама, як у зимувальних. Головний став — для накопичен-

ня води, її відстоювання і подавання до системи виробничих ставів.

За трирічного циклу вирощування риби у господарствах перед-

бачають ще одну додаткову категорію ставів — вирощувальні стави

другого порядку, завданням яких є вирощування дворічок. За будо-

вою вони подібні до нагульних ставів. У рибницьких господарствах

з дворічним циклом дотримуються такої площі окремих категорій

ставів: нерестові — 0,1 – 0, 5 %, вирощувальні — 3 – 7, нагульні —

91 – 96, зимувальні — 0,2 – 1 %.

11.4. Відтворення коропа і рослиноїдних риб

11.4.1. Отримання потомства коропа

Навесні за температури води 8 – 10 °С провадять відловлювання

рибопосадкового матеріалу у зимувальних ставах, потім їх дезінфі-

кують негашеним або хлорним вапном і використовують для перед-

нерестового утримання маточного поголів’я, але краще мати перед-

нерестові стави площею 0,1 – 0,2 га, які мають бути мілководними і

добре прогріватися. Норма посадки самок 300 екз/га, а самців —

500 екз/га.

Переднерестове утримання триває 30 – 45 діб, тому цей період

має велике значення для плідників, які впродовж зимового утри-

мання втрачають 5 – 7 % маси тіла, а в останню фазу оогенезу — ве-

лику кількість енергетичних матеріалів, що негативно позначається

на виживанні личинок, а інколи призводить до загибелі риби.

Для запобігання небажаним явищам раціон плідників залежно

від температури води має становити 1 – 3 % загальної маси риби і

містити корми, багаті на вуглеводи, а в переднерестовий період до

кормової суміші бажано вводити кров забитих тварин, люпин, про-

рослі ячмінь і пшеницю, соняшникову та арахісову макухи, кормові

дріжджі або рибне борошно, пасти із зеленої маси та крейду. Про-

теїнове співвідношення кормової суміші доводять до 1 : 2 – 1 : 1.

До залиття нерестових ставів збирають відмерлу рослинність,

спалюють, розчищають рибоскидні канави, водоспуски обладнують

міліметровою сіткою, а на водоподавачі встановлюють рибосміттє-

вловлювачі. Дно ставу дезінфікують негашеним вапном з розрахун-

Розділ 11

434

Технологія виробництва риби

ку 50 – 100 г/м

, а дно канави — 80 г/м

. Ложе ставів повинно бути

покрите лучною рослинністю, а на новозбудованих його засівають

насінням бекманії звичайної, канарника очеретоподібного, лисохво-

сту лучного, мітлиці болотної, повитиці білої, пирію повзучого, ти-

мофіївки лучної тощо. Вони необхідні як субстрат для приклеюван-

ня ікри, збагачення води киснем і сприяння розвитку природної

кормової бази.

Стави за 1 – 2 доби до посадки плідників заливають водою (не

нижче від 18 °С), пропускаючи її через рибосміттєвловлювачі, які не

дають можливості потрапляти в став пуголовкам, хижій та мало-

цінній рибі. Перед посадкою на нерест плідників упродовж 5 хв об-

робляють у сольових ваннах з 5%-м розчином кухонної солі для

знищення шкірних і зяберних паразитів коропа, які особливо шкід-

ливі для молоді риб. Після обробки сіллю плідників витримують у

проточній воді. Під вечір у підготовлений нерестовий став 0,1 га са-

джають два гнізда (2 самки і 4 самця), оскільки нерест відбувається

вранці впродовж 3 – 5 год. Плідників після закінчення нересту від-

саджують у маточні літні стави на нагул.

Запліднена ікра приклеюється до рослин, де й відбувається емб-

ріональний розвиток коропа, що триває 3 – 5 діб за температури во-

ди 18 – 20 °С і суми тепла 70 градусо-діб. Перші 1 – 2 доби ембріони

живляться за рахунок жовткового мішка. Потім личинки розпочи-

нають рухатися і живитися коловертками, водоростями і дрібними

формами ракоподібних, а на 3 – 9-й день переходять на живлення

дрібними формами хірономід, а пізніше — ракоподібними.

Терміни перебування молоді коропа у нерестових ставах не біль-

ше ніж 10 діб, оскільки кормові запаси у ставі вичерпуються, а го-

лодування личинок може призвести до значної загибелі їх. Личинок

уже на 3 – 5-ту добу після початку активного живлення виловлюють

і пересаджують у малькові чи вирощувальні стави.

Природний нерест залежить від погодних умов, якості підготовки

ставів, коливання рівня води і від розвитку водної рослинності, тому

у практиці рибництва використовують заводський спосіб відтворен-

ня коропа і рослиноїдних риб, який дає можливість отримувати по-

томство на один місяць раніше від звичайних біологічних термінів

завдяки штучному регулюванню температурного режиму води. Ро-

бота з відтворення риби провадиться в інкубаційних цехах, які об-

ладнані басейнами 0,5 м

(1,5 × 0,5 × 0,7 м) для витримування плід-

ників, інкубаційними апаратами та місткостями для дорощування

личинок.

Для переднерестового утримання плідників і самок із ставів пе-

ресаджують у басейни, доводячи температуру води у них упродовж

доби до 18 – 20 °С. Плідникам і самкам роблять ін’єкції суспензією

гіпофізу коропа, які сприяють швидшому дозріванню статевих клі-

Розділ 11

435

Технологія виробництва риби

тин, оскільки суспензія містить гонадотропний гормон. Підвищена

рухова активність самок свідчить про дозрівання статевих продуктів

і при натискуванні на їхнє черевце виділяються ікринки.

Статеві продукти у самок і самців отримують методом відціджу-

вання, після чого штучно запліднюють ікру з розрахунку на 1 кг

ікри 3 – 5 мл сперми від 3 – 4 самців. Для перебування ікри у зави-

слому стані в інкубаційних апаратах її знеклеюють, додаючи до неї

знеклеюючі речовини ПАС-Г, ронідазу, молоко і тальк, і паралельно

подають через вентиль повітря під тиском 0,7 атм. Через 35 – 40 хв,

коли ікра знеклеїться, замість повітря подають воду. Розроблені і

лоткові інкубатори, які дають можливість інкубувати ікру без зне-

клеювання.

Відразу після викльовування передличинок пересаджують у лот-

ки чи садки, тому що тримати їх в інкубаційних апаратах небажано,

оскільки вони утворюють щільне скупчення і швидко гинуть. Залеж-

но від температури води личинок витримують від 2 до 4 діб, а після

переходу на активне живлення їх переміщують на підрощування.

11.4.2. Підрощування личинок коропа

Підрощування личинок коропа здійснюють у малькових і нерес-

тових ставах. Для забезпечення вільного спускання води із всіх ді-

лянок ставу ретельно розрівнюють його ложе. Для розвитку зоопла-

нктону у стави вносять гній і компости (3 – 10 т/га), рівномірно роз-

поділяють їх по сухому ложу і заорюють дисковою бороною. Свіжий

гній вносять за 1 – 1,5 міс, а перегній і компост — за 7 – 10 діб до

залиття ставу. За 1 – 2 доби до посадки личинок малькові стави за-

повнюють водою через сміттєвловлювачі, які запобігають потрап-

лянню у став ворогів личинок, а також хижаків водяних комах

(клопів, жуків, їхніх личинок, метеликів тощо). Через 2 – 5 діб після

заливання ставу по урізу води з розрахунку 1 – 2 т/га вносять

пров’ялену рослинність, тобто тоді, коли вже стабілізувався кисне-

вий режим води. Мінеральні добрива вносять з розрахунку дове-

дення концентрації у воді азоту до 2 мг/л і фосфору до 0,5 мг/л. Ви-

щий рівень цих елементів сприятиме сильному розвитку фітопланк-

тону, який пригнічуватиме розвиток зоопланктону.

Личинок пересаджують у став через 1 – 2 доби після початку йо-

го залиття і за наявності у воді дрібних форм зоопланктону

200 – 300 екз/л (оптимальна кількість 2500 екз/л), якщо їх менше, то

зариблення здійснюють через 3 – 4 доби. Упродовж періоду підро-

щування температура води має становити 26-28 °С і концентрація

кисню — 6 – 12 мг/л, а зниження його до 4 мг/л зумовлює змен-

шення приросту личинок на 40 – 50 %. Для боротьби з хижаками

комах, які потрапили в став, поверхню води обробляють вищими

Розділ 11

436

Технологія виробництва риби

жирними спиртами (ВЖС), використання яких у кількості 0,7 кг/га

сприяє утворенню на поверхні води плівки, яка призводить до заги-

белі комах, що дихають атмосферним повітрям. У заводських умо-

вах личинок підрощують у лотках (розміром 4,5 × 0,7 × 0,5 м), ба-

сейнах та інкубаційних апаратах.

Личинок годують 10 – 12 разів на добу з розрахунку 50 – 100 %

корму від живої маси їх. За 10 – 15 діб молодь коропа досягає маси

25 – 30 мг, для одержання молоді більшої маси термін дорощування

подовжують, але довше від 25 діб тримати її у малькових ставах не

бажано, тому молодь треба пересаджувати у вирощувальні стави.

11.4.3. Отримання потомства рослиноїдних риб

Рослиноїдні риби у природних водоймах не розмножуються, тому

отримати потомство від них можна тільки заводським способом. Для

вирощування плідників використовують водойми-охолоджувачі енер-

гетичних систем, садки і стави, які забезпечуються теплою водою. З

настанням стійкої середньодобової температури води 19 – 20 °С роз-

починають роботу з отримання потомства. Виловлених і відсортова-

них самців і самок утримують у нерестових садках чи контейнерах,

їм вводять суспензію гіпофіза сазана, коропа, ляща, карася, сома, а

для ін’єкції білого і строкатого товстолобиків використовують також

синтетичний препарат хоріонічного гонадотропіну. За температури

води 20 – 22 °С через 10 – 12 год настає дозрівання статевих продук-

тів. Отримавши їх штучно від самців і самок, проводять запліднен-

ня ікри, на 1 кг якої використовують 3 – 4 мл сперми від 3 – 4 сам-

ців. Через 5 – 10 хв після запліднення ікри її переносять в інкуба-

ційні апарати, закладаючи ікру однієї самки в окремий апарат, а

плідників висаджують у нагульні стави.

Для нормального ходу інкубації проточність води в апараті має

становити 4 – 8 л/хв, а температура її — 22 – 24 °С. За таких умов

ембріогенез рослиноїдних риб триває 18 – 34 год, а за температури

27 – 28 °С — 17 – 19 год. Ембріонів 3 – 4 доби витримують в інкуба-

ційних апаратах до переходу їх на змішане живлення. Підрощують

личинок у вирощувальних ставах до маси 25 – 30 мг за технологією,

прийнятою для коропа.

11.4.4. Вирощування цьоголітків

За 20 – 30 діб до заповнення водою розпочинають підготовку ви-

рощувальних ставів, яка полягає у розчищенні осушувальної мере-

жі, видаленні торішньої рослинності і сміття, вапнуванні (якщо рН

ґрунту нижче за 6), внесенні органічних добрив, розпушуванні ложа

ставів на глибину 5 – 7 см та підготовці кормових місць (ущіль-

нення ґрунту, вапнування і встановлення віх).

Розділ 11

437

Технологія виробництва риби

За 5 – 7 діб до зариблення стави заповнюють водою, пропускаю-

чи її через сміттєвловлювачі. Підрощену молодь випускають у ста-

ви, коли вода досягне рівня 50 см, а температура її буде така сама,

як і в транспортній місткості. Якщо стави зариблюють недорощени-

ми личинками, то посадку здійснюють одночасно коропа і рослино-

їдних риб. У разі зариблення дорощеною молоддю коропа посадко-

вий матеріал рослиноїдних риб підсаджують через 15 – 20 діб, що

дає можливість зменшити конкуренцію живлення їх зоопланкто-

ном.

Для створення природної кормової бази в стави після заливання

вносять мінеральні добрива, а за прозорості води понад 40 см їх вне-

сення повторюють. Для середніх за родючістю фунтів загальна кі-

лькість добрив становить 200 – 400 кг/га суперфосфату і таку саму

кількість селітри. Молодь коропа розпочинають годувати, коли вона

досягне маси 0,8 – 1 г, а температура води 16 °С. Корми роздають

1 раз на добу, а з підвищенням температури води не менше ніж

2 рази.

Упродовж періоду вирощування контролюють гідрохімічний ре-

жим води, визначаючи наявність кисню і вуглекислоти у воді, її рН,

стан природної кормової бази (фітопланктон, зоопланктон, бентос),

а також стежать за ростом молоді, проведенням контрольного лову в

кількості 0,2 % загальної кількості риби в ставу (200 – 300 екз.).

Вилов риби у вирощувальних ставах здійснюють у серпні – верес-

ні за температури води не вище від 8 – 10 °С і тривалості не більше

ніж 20 днів. З рибовловлювачів рибу перевантажують у живориб-

ний транспорт, перевозять її на спеціальну ділянку, обладнану бе-

тонними басейнами і садками для промивання водою й обліку риби

за ваговим і об’ємно-ваговими способами, а для визначення кількос-

ті риб загальну масу ділять на її середню масу.

11.4.5. Зимівля рибопосадкового матеріалу

Для зимівлі цьоголітків використовують зимувальні стави, ба-

сейни зимувальних комплексів, вирощувальні та нагульні стави,

але у практиці рибництва найчастіше використовують зимувальні.

Підготовку їх до зариблення розпочинають з весни. Після вилову

риби і спускання води ложе зимувальних ставів дезінфікують не-

гашеним чи хлорним вапном, після висихання його провадять

культивацію на глибину 7 – 10 см, а восени боронують і прикотко-

вують, знову дезінфікують. За 10 — 15 діб до посадки цьоголітків

зимувальні стави заливають водою. Якщо коропа вирощують у по-

лікультурі з рослиноїдними рибами, то їх зимівлю проводять окре-

мо, оскільки стадний рух товстолобика спричинює у коропа неспокій

і виснаження.

Розділ 11

438

Технологія виробництва риби

Пересаджують цьоголітків у зимувальні стави масою 25 – 30 г за

температури води не вище від 8 — 10 °С, попередньо обробивши їх у

профілактичнх сольових або аміачних ваннах. Щільність посадки у

поліській і лісостеповій зонах 600 — 650 тис. екз., а в зоні Степу —

700 – 750 тис. екз. на 1 га площі ставу. Пересадку дворічок коропа і

рослиноїдних риб здійснюють з розрахунку їх маси, але не більше

ніж 20 т/га.

Упродовж зимівлі цьоголітків у ставу контролюють температуру

води (оптимальна 1 °С), вміст у воді кисню, що має становити

5 – 8 мг/л (не нижче за 4 мг/л) і водневий показник — рН (не нижче

(від 6 – 9). Для надходження у воду ставу кисню і винесення надли-

шку токсичних продуктів життєдіяльності гідробіонтів водообмін

має становити 10 – 15 діб — 2 – 3 л води на 1 т риби. Контроль за

фізіологічним станом і здоров’ям цьоголітків здійснюють через опо-

лонки, які пробивають у центрі ставу і по периметру з розрахунку 5

ополонок на 1 га. Пересадку однорічок із зимувальних ставів у на-

гульні здійснюють протягом 1,5 – 2 тижнів за температури води 4 –

8 °С, оскільки затримка цьоголітків у них за підвищеної темпера-

тури води призводить до різкого схуднення їх.

Зимове утримання цьоголітків у зимувальних ставах мало керо-

ваний технологічний процес, тому одним із перспективних напря-

мів у рибництві є зимування цьоголітків у басейнах зимувальних

комплексів, що дає можливість регулювати гідрологічний і гідрохі-

мічний режими, оскільки зимівля риби відбувається у закритих не-

опалюваних приміщеннях.

Щільність посадки цьоголітків за умов окремого утримання коро-

па і рослиноїдних риб становить 150 кг/м

, дволітків — 200, а в разі

спільного утримання цьоголітків коропа — 120, рослиноїдних риб —

30 кг/м

, а дволітків — відповідно 120 і 80 кг/м

. Щодня у басейнах

контролюють уміст кисню у воді, вуглекислоти, показники окиснен-

ня та рН середовища.

Виловлюють рибу у басейнах після заповнення нагульних ставів

і за температури води у ложі 4 °С. Пересаджувати рибу у стави із

басейнів можна за різниці в них температури води не більше ніж

3 °С.

Використання басейнового способу зимування риби дає можли-

вість раніше пересаджувати однорічок у нагульні стави, оскільки

рання пересадка на нагул скорочує період зимування і сприяє швид-

шому відновленню зимових втрат маси риби та її вгодованості.

Розділ 11

439

Технологія виробництва риби

11.5. Вирощування товарної риби

11.5.1. Вирощування товарної риби за дворічного циклу

Після осіннього вилову риби в нагульних ставах розчищають ма-

гістральний канал, мокрі місця ложі обробляють аміачною водою чи

вапном, збирають залишки рослинності, розчищають і вапнують

кормові місця. Після підсихання ґрунту окремі ділянки обробляють

культиватором чи важкими боронами, а прибережну зону засівають

озимими культурами. Навесні перед заповненням нагульних ставів

водою готують кормові місця 10 – 12 на 1 га розміром 2 × 3 м, або

кормові смуги, ущільнюючи ґрунт і помічаючи їх віхами. Стави за-

повнюють водою, пропускаючи її крізь фільтри, щоб до них не по-

трапила малоцінна й особливо хижа риба.

Зариблюють нагульні стави наприкінці березня — на початку

квітня однорічками (цьоголітками — восени) з середньою масою ко-

ропа — 25 г, рослиноїдних риб — 25 – 30 г, оскільки дрібний посад-

ковий матеріал до осіннього вилову не досягає товарної стандартної

маси 0,4 – 0,5 кг. Бажано використовувати також гібридних одноліт-

ків коропа з амурським сазаном.

Вирощувати товарну рибу треба за інтенсивною технологією, яка

передбачає високу щільність посадки, багаторазову щоденну годів-

лю повноцінними комбікормами, підтримання у ставах нормально-

го гідрологічного і гідротехнічного режимів та використання полі-

культури, тобто вирощувати разом з коропом рослиноїдних риб (бі-

лий та строкатий товстолобики, білий амур, буфало, піленгас та ін.),

які відрізняються за об’єктом живлення і сприяють збільшенню ри-

бопродуктивності ставів, зниженню собівартості продукції і підви-

щенню продуктивності праці.

Щільність посадки риби у нагульних ставах визначають за фор-

мулою

100 /( ) ,XSПММР=⋅ ⋅ − ⋅

де Х — кількість необхідного посадкового матеріалу, екз.; S — пло-

ща ставу, га; П — рибопродуктивність, кг/га; М

, М

— маса відпові-

дно кінцевої продукції і посадкового матеріалу, кг; Р — вихід кінце-

вої продукції від посадки, %.

Якщо нагульні стави зариблюють мальками за безперервної тех-

нології, то формула набуває такого вигляду:

100 / .XSПМР

⋅⋅ ⋅

Упродовж вирощування риби в нагульних ставах контролюють

температурний і гідрохімічний режими водойм, видаляють рештки