Бусенко О.Т. (ред.). Технологія виробництва продукції тваринництва

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 9

340

Технологія виробництва яєць і м’яса сільськогосподарської птиці

На птахофабриках і господарствах з різною формою власності іс-

нують дві системи утримання батьківського стада курей: на підлозі

у безвіконних пташниках та в клітках. У разі утримання на підлозі

в пташниках використовують комплекти обладнання КМК-12Б (для

приміщень завширшки 12 м) і КМК-18Б (завширшки 18 м). При

цьому пташники для батьківського стада розділяють на секції з по-

голів’ям у кожній з них не більше ніж 700 – 800 курей за щільності

посадки 3,5 – 4 голови на 1 м

підлоги. Температура в приміщенні

повинна бути 12 – 16 °С, вологість — 60 – 70 %, освітленість 20 лк.

Одне гніздо розраховане на 5 – 6 курок. Фронт годівлі для утри-

мання племінних курей — не менш як 12, а напування — 2 см. На

великих птахофабриках більшість поголів’я батьківського стада

утримують у кліткових батареях (рис. 9.2).

На племінних фермах у дво- і триярусних кліткових батареях

птицю утримують групами по 20, 30 або 40 курок і по 2, 3 або 4 пів-

ні. Оптимальними розмірами груп слід вважати 30 курок і 3 півні.

Середня щільність посадки курок і півнів із розрахунку площі під-

логи клітки на одну голову 580 – 600 см

за фронту годівлі не менше

ніж 8 – 10 см. До початку зниження несучості (у 12 – 14-місячному

віці) в разі утримання курей на підлозі тривалість світлового дня

підтримують на рівні 16 год, а далі його подовжують до 17 год (по

15 хв на тиждень). Світловий режим для кліткових несучок батьків-

ського стада диференціюють залежно від віку птиці.

Тривалість світлового дня на початку продуктивності молодок і в

кінці періоду вирощування молодняку однакова. В міру збільшення

віку птиці та підвищення інтенсивності несучості світловий день

поступово подовжують до 16 год на добу.

Рис. 9.2. Утримання курей батьківського стада в кліткових батареях

Розділ 9

341

Технологія виробництва яєць і м’яса сільськогосподарської птиці

Годівля батьківського стада. Важливою умовою годівлі пле-

мінних курей є забезпечення їх протеїном, мінеральними речови-

нами та комплексом вітамінів, що впливають на заплідненість яєць

і вивід молодняку. Повноцінної годівлі досягають використанням

повнораціонних комбікормів, які виготовляють згідно з науково об-

ґрунтованими нормами.

Починаючи з 20-тижневого віку, молодок поступово переводять

на раціон племінних несучок. У 100 г комбікорму для несучок має

бути: сирого протеїну — 17,1 г, обмінної енергії — 1100 кДж; для

півнів — відповідно 16,1 г та 1202 кДж. Основні компоненти комбі-

корму — кукурудза, пшениця, ячмінь, овес, дріжджі кормові, шрот

соняшниковий тощо.

Гранульовані комбікорми племінним курям згодовувати не ре-

комендується, оскільки птиця швидко жиріє, що призводить до

зниження її продуктивності та заплідненості яєць.

У раціонах курей, яких утримують у клітках, збільшують кіль-

кість кальцію, фосфору, вітамінів, мікроелементів і дещо зменшу-

ють кількість енергії порівняно з поголів’ям, яке вирощують на гли-

бокій підстилці. Раз на тиждень у раціон птиці обов’язково додають

черепашки або вапняк, що позитивно впливає на якість шкаралупи

яєць.

9.4.2. Інкубація курячих яєць

Інкубація або штучне виведення молодняку є важливою ланкою

в технології виробництва продукції птахівництва, її проводять у це-

ху інкубації, що розміщують в окремому приміщенні, на певній від-

стані від основних цехів виробництва, з підведеними під’їзними

шляхами з твердим покриттям, водопроводом, каналізацією і на-

дійним електропостачанням. У ньому обладнують інкубаційні й ви-

відні зали, кімнати для сортування яєць і курчат, камеру для газа-

ції та лабораторію. В інкубаційному залі встановлюють інкубатори

типу: «Універсал-45», «Універсал-50», «Універсал-55», ІКП-90. Інку-

батор складається з однієї або кількох камер (боксів), оснащених

комплектом лотків для вкладання яєць і обладнання для їх розмі-

щення в камері чи боксі. До інкубаційного примикає вивідний зал,

але він надійно ізольований, щоб пух і органічний пил не потрап-

ляли в інкубатори. Температуру повітря в цеху інкубації підтриму-

ють на рівні 18 – 20 °С, а відносну вологість — до 60 %. Приміщення

забезпечують вентиляцією.

Для інкубації відбирають яйця від курок батьківського стада піс-

ля досягнення ними 8-місячного віку. Яйця піддають дезінфекції

парою формальдегіду в спеціальних камерах, розміщених безпосе-

редньо у пташниках, через кілька годин після знесення, що захи-

щає їх від потрапляння інфекції всередину та поширення хвороб. У

Розділ 9

342

Технологія виробництва яєць і м’яса сільськогосподарської птиці

деяких господарствах яйця дезінфікують не у пташниках, а в спе-

ціальних герметичних камерах інкубаційного цеху. Після цього їх

зберігають у приміщенні яйцескладу за температури 8 – 12 °С і во-

логості повітря 70 – 80 %. Перед інкубацією яйця сортують візу-

ально (за зовнішніми ознаками) та просвічуванням на овоскопі. Під

час зовнішнього огляду враховують їхню масу, форму, стан і якість

шкаралупи; під час просвічування звертають увагу на розміри й

положення повітряної камери, стан градинок, положення та рухли-

вість жовтка, наявність у яйці включень.

Непридатними для інкубації вважають яйця неправильної фор-

ми (круглі, довгі, здавлені), з дефектами шкаралупи (бій, насічка,

тонка шкаралупа, вапняні нарости), зміщеною або блукаючою повіт-

ряною камерою, кров’яними та м’ясними включеннями, старі, наси-

джені тощо.

Племінні яйця мають бути правильної форми з непошкодженою

шкаралупою і масою не менше ніж 52 г. У 1 г жовтка яйця повинно

бути: вітаміну А — не менше 6 мкг, каротиноїдів — 18 і вітаміну

— 4 мкг.

Відібрані для інкубації яйця вкладають вертикально в інкуба-

ційні лотки і так зберігають у приміщенні яйцескладу впродовж

3 – 5 діб за температури 8 – 12 °С і вологості повітря 70 – 80 %.

Перед закладанням в інкубатор їх обігрівають протягом 3 – 4 год.

Для кожного інкубатора заздалегідь складають графік закладання

яєць. Лотки з яйцями бажано завантажувати в ті самі години. В ін-

кубатори «Універсал» яйця курячі закладають з інтервалом три дні,

а кожну сьому партію — через чотири. Кожна партія яєць — це 52

лотки.

Оскільки ембріональний розвиток птиці відбувається поза мате-

ринським організмом, режим інкубації потребує відповідних умов

зовнішнього середовища, тобто певної температури, вологості та об-

міну повітря в інкубаторі. Важливою умовою при цьому є тепло. Під

його впливом відбуваються ріст і розвиток плода протягом усього

періоду інкубації. В сучасних інкубаторах середню температуру по-

вітря підтримують на рівні 37,5 °С із коливанням від 36,8 до 38,2 °С.

Посилене обігрівання яєць необхідне лише в перші 4 – 8 днів інку-

бації. Далі підвищена температура пригнічує розвиток зародка, а в

разі тривалого перегрівання ембріон гине. З метою запобігання пе-

регріванню ембріонів періодично (через 2 – 3 год) контролюють

температуру поверхні яєць. Якщо вона перевищує зазначений рі-

вень, то температуру повітря в інкубаторі знижують і застосовують

охолодження. При цьому яйця охолоджують до 32 – 34 °С впродовж

15 – 30 хв.

Необхідною умовою нормального розвитку ембріонів є наявність

обміну повітря між яйцем і навколишнім середовищем. Через вен-

тиляційну систему інкубатора здійснюється заміна відпрацьованого

Розділ 9

343

Технологія виробництва яєць і м’яса сільськогосподарської птиці

насиченого вуглекислим газом повітря на свіже, збагачене киснем.

Одночасно із інкубатора видаляють надлишки фізіологічного тепла.

Рівень обміну повітря регулюють залежно від завантаження інкуба-

тора, віку ембріонів та виду птиці. На початку інкубації обмін повіт-

ря мінімальний. У міру розвитку ембріонів і завантаження інкуба-

тора його поступово збільшують і доводять до 13 – 18 разів за добу.

Важливий фізичний чинник інкубаційного режиму — відносна

вологість повітря. В перші 7 – 9 днів інкубації висока відносна воло-

гість (60 – 64 %) позитивно впливає на розвиток ембріонів, а низька,

навпаки, пригнічує його. В наступні дні, особливо після замикання

алантоїса, її підтримують у межах 50 – 52 %. Під час інкубації яйця

автоматично перевертають під кутом 45°. Для перевірки правиль-

ності режиму інкубації проводять зважування контрольних лотків

на 6-й, 12-й і 18-й день. Якщо втрата маси відповідає нормі (на 6-й

день — 3 %, 12-й — 7 – 8, 18-й — 12 %), процес інкубації відбуваєть-

ся нормально.

На 19-й день інкубації яйця переносять із інкубаційного у вивід-

ний зал, де на 21-й день починається виведення курчат, при цьому

відносну вологість підвищують до 65 – 75 %. Першу вибірку курчат

проводять після того, як виведеться й обсохне 70 – 75 % молодняку

від загальної кількості закладених яєць, наступну — через 8 – 10 год.

Усього за час виведення здійснюють дві-три вибірки.

Курчат через 8 – 12 год після виведення розподіляють за статтю

(формою статевих горбиків), розміщують у ящики розміром 60 × 60 см

і відправляють у цех вирощування ремонтного молодняку.

9.4.3. Вирощування ремонтного молодняку

Утримання ремонтного молодняку. На вирощування відби-

рають добре розвинених курчат, які міцно тримаються на ногах, з

підібраним м’яким животом, заживленою пуповиною, чистою клоа-

кою, блискучими пухом і очима, з щільно притиснутими до тулуба

крилами, широкою головою, коротким, товстим дзьобом, живою ма-

сою 33 – 45 г. На кожну початкову несучку промислового стада в

17-тижневому віці приймають на вирощування не менше ніж 1,4

добової курочки.

За добу до приймання курчат на вирощування у пташнику під-

вищують температуру до 30 – 31 °С, а вологість повітря доводять до

65 – 70 %. Готують обладнання та інвентар. Напувалки заповнюють

водою, а годівниці — кормом. У разі вирощування на підлозі під-

стилку добре прогрівають і просушують, корм насипають тонким

шаром у плоскі лоткові годівниці або на цупкий папір.

Відібраних добових курочок у спеціальній тарі (ящиках) транс-

портують на автомашині у підготовлені пташники і заповнюють їх

упродовж 1 – 2 днів.

Розділ 9

344

Технологія виробництва яєць і м’яса сільськогосподарської птиці

Залежно від конкретних умов застосовують різні способи виро-

щування ремонтного молодняку: в кліткових батареях, на підлозі з

глибокою підстилкою, на сітчастій підлозі або комбінований спосіб,

коли до певного віку курчат вирощують у клітках, а потім перево-

дять їх на підлогу. Безпересаджувальний спосіб вирощування куро-

чок дає можливість одержувати повноцінних несучок з меншими

затратами праці та витратами коштів. У разі утримання на підлозі

використовують обладнання КРМ-12Б, КРМ-18Б. Щільність посад-

ки 10 – 12 голів на 1 м

(рис. 9.3).

Для вирощування ремонтного молодняку застосовують кліткові

батареї КБУ-3 та БКМ-3, в яких механізоване роздавання корму,

напування та прибирання посліду. Щільність посадки до 6-тижне-

вого віку 200, від 7- до 22-тижневого — 400 см

на голову. Добових

курчат перед посадкою у клітки сортують (менших розміщують у

верхньому ярусі батареї).

Ремонтних півників вирощують на підлозі або в клітках. На під-

лозі розміщують невеликими групами — по 50 – 100 голів щільніс-

тю посадки до 6-тижневого віку — 17, старше 6-тижневого віку —

5 голів на 1 м

площі. В разі вирощування у клітках використовують

батареї типу КБУ-3, 2Б-3А, розмішуючи півників по 10 – 12 голів до

6-тижневого віку, а потім по 5 – 7 голів.

Упродовж періоду вирощування курчат необхідно створювати оп-

тимальні умови мікроклімату. Для цього використовують опалю-

вально-вентиляційне обладнання «Клімат», яке дає змогу підтри-

мувати оптимальний повітряний режим у приміщенні. Для нор-

Рис. 9.3. Вирощування ремонтного молодняку курей на глибокій підстилці

Розділ 9

345

Технологія виробництва яєць і м’яса сільськогосподарської птиці

мального розвитку молодняку велике значення мають температура

й вологість повітря. У першу декаду життя в його організмі теп-

ловіддача вища, ніж теплоутворення і він не здатний підтримувати

певну температуру тіла.

Температура в приміщенні при посадці курчат має становити

33 °С. До тижневого віку її знижують до 28 °С, 4-тижневого — до

24 °С. Починаючи з п’ятого тижня і до кінця вирощування темпера-

тура має бути на рівні 16 – 18 °С. Відносну вологість у перші 15 – 20

днів підтримують на рівні 65 – 70 %, потім її знижують до 55 – 60 %.

Концентрація шкідливих газів і пилу в повітрі пташника не повин-

на перевищувати визначені норми: вуглекислота — 0,18 – 0,2 % за

об’ємом, аміак — 0,01 мг/л, сірководень — 0,005 мг/л, пил — 5 мг/м

Швидкість руху повітря — 0,3 – 0,5 м/с.

На ріст і розвиток молодняку значною мірою впливає світло. По-

довження світлового дня в період вирощування зумовлює передчас-

ний статевий розвиток молодок і раннє інтенсивне відкладання

яєць. У господарствах застосовують дві системи освітлення: цілодо-

бову (незмінну) і диференційовану. Система постійного світлового

дня передбачає у перший тиждень життя курчат цілодобове освіт-

лення з метою орієнтації їх щодо розміщення годівниць і напува-

лок. Із наступного тижня світловий день встановлюють постійним

до початку несучості — 14 год. Такий режим дає змогу підтримувати

певну живу масу птиці до початку несучості, запобігаючи надто

ранньому дозріванню.

За системи диференційованого світлового дня після першого тиж-

ня (24 год світла) молодняк переводять на 18-годинний світловий

день, і щотижня тривалість освітлення зменшують на 30 хв, щоб до

20-тижневого віку довести до 8 год. Із початком несучості його що-

тижня збільшують на 30 хв. Такий світловий режим затримує ста-

теве дозрівання і дає можливість досягти найвищої продуктивності.

У вирощуванні ремонтного молодняку одночасно застосовуються

диференційований світловий режим і регульований рівень освіт-

леності, що сприяє кращій підготовці курочок до відкладання яєць.

При цьому рекомендується застосовувати світлову програму посту-

пового скорочення світлового дня. Впродовж першого тижня життя

курчат світловий день має досягати 23 год 30 хв, другого — 15 год, а

з третього по 18-й тиждень молодняк вирощують за постійного 8 – 9-

годинного світлового дня. Освітленість на рівні напувалок і годів-

ниць повинна становити впродовж перших семи днів життя 7 лк,

другого тижня — 30 – 25, а з третього по 18-й тиждень — 7 – 5 лк.

Годівля ремонтного молодняку. У вирощуванні останнього

велике значення має повноцінна годівля. Годувати й напувати кур-

чат починають відразу після приймання на вирощування, причому

спочатку має бути напування. Корм насипають у годівниці постійно,

а курчатам забезпечують вільний доступ до годівниць. В умовах

Розділ 9

346

Технологія виробництва яєць і м’яса сільськогосподарської птиці

промислового птахівництва для ремонтного молодняку застосовують

сухий тип годівлі — розсипними або гранульованими кормами. Су-

хий тип годівлі розсипними комбікормами запобігає розкльовуван-

ню, оскільки курчата більшість часу зайняті вибиранням дрібних

часточок корму. Крім того, за такого типу годівлі птиця з молодого

віку звикає до споживання великої кількості корму, внаслідок чого

кормороздавання можна легко механізувати, а в комбікорм вводити

лікарські препарати та мікродобавки.

За період вирощування молодняку з добового до 21-тижневого

віку склад і поживність раціонів змінюють три рази (1 – 30; 31 – 90;

91 – 150 днів). У деяких господарствах використовують престартер-

ний раціон у перші 5 днів життя курчат, до складу якого входять

тільки доброякісні корми, що утримують легко розчинні у воді і

легко гідролізовані перетравними соками поживні речовини.

 До складу такого раціону входять, %: кукурудза — 50, пшени-

ця — 14, ячмінь або овес — 10, шрот соєвий — 14, молоко збиране

сухе — 12. Кукурудзу, ячмінь, пшеницю, овес згодовують у вигляді

крупки з величиною часточок 1 – 2 мм, при цьому ячмінь і овес

очищують від плівок. Перехід від одного складу комбікорму до ін-

шого має бути поступовим — два або три дні дають суміш двох ре-

цептів. Обов’язково раз на тиждень додають гравій.

У процесі вирощування ремонтний молодняк важливо забезпечи-

ти повноцінною годівлею у перші два місяці життя, коли він інтен-

сивно росте і переносить ювенальне линяння. Для нормального росту

й розвитку курчат необхідне постійне надходження поживних речо-

вин в організм — протеїну, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин

та вітамінів. Складаючи рецепти комбікормів, поряд з урахуванням

збалансованості раціонів за основними поживними речовинами (енер-

гія, протеїн, клітковина, Са, Р тощо), слід враховувати також збалан-

сованість раціонів за амінокислотним та вітамінним складом.

З метою запобігання ожирінню і надто ранньому дозріванню ку-

рок із 8 – 10-тижневого віку застосовують обмежену годівлю курчат,

зменшуючи норму даванки корму на 10 – 12 %. Після досягнення

молодками несучості 5 – 10 % їх поступово протягом 10 днів перево-

дять на раціон несучок.

Важливою умовою отримання високої продуктивності та еконо-

мічної ефективності виробництва яєць є досягнення птицею до по-

чатку несучості оптимальної живої маси 1400 г.

Племінних півників перший раз відбирають у 5 – 6-тижневому

віці за ступенем розвитку гребеня, другий — в 20 – 24-тижневому за

екстер’єром та якістю сперми. На племінні цілі залишають півнів

живою масою 1,8 – 2,0 кг із добре розвиненим гребенем, широкою

грудною кліткою, прямим кілем, широко розставленими і міцними

кінцівками.

Розділ 9

347

Технологія виробництва яєць і м’яса сільськогосподарської птиці

9.4.4. Утримання та годівля курок-несучок

Утримання курок-несучок. Молодняк із цеху вирощування

переводять у пташники для курей (цех промислового стада) до по-

чатку відкладання яєць у 17 – 18-тижневому віці. Відбирають його

за живою масою та екстер’єром, що відповідають цьому кросу. Ку-

рочки повинні бути здоровими, добре розвиненими, з прямим кілем,

блискучими випуклими очима, пігментованими кінцівками, з дзьо-

бом без викривлень і блискучим оперенням. Комплектують пташ-

ники відібраним, однорідним за віком, живою масою і розвитком,

молодняком за 2 – 3 дні.

Курей промислового стада утримують в опалюваних пташниках

без вікон на підлозі з глибокою підстилкою або в клітках. Перший

спосіб утримання зберігся в невеликих господарствах (рис. 9.4). На

більшості птахофабрик і спеціалізованих фермах застосовують кліт-

кове утримання з використанням кліткових батарей БКН-3А, Р-21,

ККТ, ОБН-1, КОН-А із розміщенням у кожній клітці 3 – 5 голів

(рис. 9.5).

Цілорічне комплектування промислового стада курок-несучок

потребує створення певних умов утримання. Для забезпечення оп-

тимальних параметрів мікроклімату в пташнику використовують

обладнання «Клімат-47», що працює в автоматичному режимі.

У приміщеннях для курок-несучок підтримують температуру по-

вітря в усі періоди року в межах 12 – 18 °С, а відносну вологість —

60 – 70 %. Швидкість руху повітря в холодну пору року має станови-

ти від 0,3 до 0,6 м/с, у теплу — 1,2, в зонах із жарким кліматом — до

Рис. 9.4. Утримання курок-несучок у пташнику на глибокій підстилці

Розділ 9

348

Технологія виробництва яєць і м’яса сільськогосподарської птиці

2 м/с. У господарствах південних зон встановлюють також зволожу-

вальне обладнання з розпиленням води форсунками або кондиціо-

нери випарювального охолодження. Мінімальна кількість свіжого

повітря, яке подається в пташники у холодний період 0,7, теплий —

4 м

/год на 1 кг живої маси курок. Допустима концентрація шкідли-

вих газів у повітрі пташників: вуглекислота — 0,25 %, аміак —

15 мг/м

і сірководень — 5 мг/м

Значний вплив на розвиток і продуктивність курок-несучок має

освітлення. Після переведення молодок у пташники промислового

стада курей у перші два тижні тривалість світлового дня має стано-

вити 9 год, а освітленість — 5 – 7 лк. До переведення в основне ста-

до, з 19-го по 22-й тиждень, світловий день поступово доводять до

11 год 30 хв, а інтенсивність освітленості підвищують до 25 – 30 лк і

залишають на цьому рівні. З 23-го по 31-й тиждень або до настання

піку несучості світловий день збільшують щодня на 30 хв, доводячи

до 16 – 17 год і підтримують на цьому рівні до кінця продуктивного

періоду.

Рис. 9.5. Утримання курок-несучок промислового стада

у кліткових батареях

Розділ 9

349

Технологія виробництва яєць і м’яса сільськогосподарської птиці

Інтенсивність освітленості не такою мірою впливає на птицю, як

тривалість світлового дня. Проте за занадто яскравого освітлення

птиця більше схильна до канібалізму, непокоїться, а за слабкого,

особливо в нижніх ярусах кліток, кури не бачать корм і воду, погано

орієнтуються, що призводить до зниження їх продуктивності. Нор-

мальною інтенсивністю освітленості вважають 20 лк у проходах між

клітками і до 70 лк — по фронту годівниць.

Для курок-несучок необхідно створювати умови, які б сприяли

швидкому зростанню інтенсивності їх несучості після 21-тижневого

віку. Несучки сучасних кросів уже до 20-тижневого віку здатні дося-

гати 50 % несучості, а пік їх продуктивності (90 % і вище) спостері-

гають у віці 25 – 26 тижнів.

Годівля курок-несучок. Із моменту початку відкладання яєць

ремонтний молодняк поступово переводять на комбікорм дорослих

курок-несучок. Спочатку 25 % раціону замінюють раціоном дорос-

лих курей, потім 50, 75 %, із четвертого тижня повністю переходять

на годівлю комбікормом для дорослих курей.

Потреба курок-несучок у поживних речовинах змінюється залеж-

но від їх віку, рівня продуктивності, фізіологічного стану, що зумов-

лює застосування фазової годівлі. В її основу покладено співвідно-

шення в раціонах кількості обмінної енергії та протеїну. Розрізня-

ють три фази (періоди) продуктивності курок-несучок: 150 – 300

днів, 301 – 420; 421 і більше.

У першу фазу у курок швидко підвищується несучість з одночас-

ним збільшенням живої маси. В цей період передбачається макси-

мальна кількість поживних речовин. У 100 г комбікорму має бути:

обмінної енергії — 1130 кДж, сирого протеїну — 17 %, енерго-

протеїнове відношення — 665.

Упродовж другої фази для курей характерні висока продук-

тивність і відносно стабільна жива маса. Рівень протеїну в комбі-

кормі знижують у цей період до 16 %, а калорійність раціону зали-

шають такою, як і в першу фазу. Енерго-протеїнове відношення

становить 708.

У третю фазу продуктивності несучість курок знижується, обмін-

ні процеси змінюються так, що здатність організму до відкладання

внутрішнього й підшкірного жиру підвищується. В цей період у ра-

ціоні зменшують рівень обмінної енергії до 1047 кДж, а кількість

сирого протеїну доводять до 14 %. Енерго-протеїнове відношення

досягає 745. У разі фазової годівлі курок-несучок забезпечують по-

ступовий перехід від одного раціону (або комбікорму) до іншого, за-

побігаючи кормовому стресу.

На виробництві впроваджують вологий, комбінований та сухий

типи годівлі курок-несучок. За вологого останніх годують тільки

мішанками, які готують на збираному молоці, рибному чи м’ясному