Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

301

это трио составля ет шизоидную защиту, посредством которой час ти

себя (и внутренних объектов) не призна ются своими и приписывают-

ся объектам в окружении.

РОЗЩЕПЛЕННЯ (splitting) — процес (захисний механізм), засобом

якого психічна структура втрачає свою цілісність, утворюючи взамін

дві або більше підструктури. Описано як розщеплення Его, так і роз-

щеплення об’єкта. Після розщеплення Его лише одне із утворених

часткових Его відчувається як «самість», інше являє собою безсві-

дому «відколену» частину Его. Після розщеплення об’єкта емоційне

відношення до двох підструктур прямо протилежне: один об’єкт від-

чувається як «хороший», інший — як «поганий». Розщеплення Его і

об’єкта часто пов’язується з відторгненням і проекцією; це тріо скла-

дає шизоїдний захист, засобом якого частини себе (і внутрішніх об’-

єктів) не визнаються своїми і приписуються об’єктам в оточенні.

РЕАБИЛИТАЦИЯ ПСИХИЧЕСКАЯ (лат. rе — приставка, озна-

чающая вновь, снова, habilitas — способность, пригодность) — вос-

становление потерянных способностей личности как проявление ее

пластичности.

Омоним (медицинский) — Р. как восстановление работоспособности,

потерянной вследствие заболевания.

Омоним (юридический) — Р. как восстановление доброго имени и

юридических прав в силу отмены ранее признанной виновности.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ПСИХІЧНА — (лат. re — префікс, що означає зно-

ву, habilitas — здібність, придатність) — поновлення втрачених здіб-

ностей особистості як проявлення її пластичності.

Омонім (медичний) — Р. як поновлення працездатності, втраченої

внаслідок захворювання.

Омонім (юридичний) — Р. як поновлення доброго імені і юридичних

прав у зв’язку з відміною раніше визначеної вини.

РЕАГИРОВАНИЕ — всеобщее свойство живой материи как прояв-

ление ее активности отвечать на определенные воздействия в опре-

деленных условиях определенными видами ее изменения. Р. пси-

хическое отличается от Р. физиологического наличием в структуре

субъективного компонента. Сознательное Р. свойственно только че-

ловеку, и в его структуру входит акт сознания как осознание совер-

шаемой деятельности или действия.

Реагирование

302

РЕАГУВАННЯ — загальна властивість живої матерії як виявлення її

активності реагувати на певні впливи в певних умовах. Р. психологічно

відрізняється від Р. фізіологічного наявністю в структурі суб’єктивно-

го компонента. Свідоме Р. властиве тільки людині, і в його структуру

входить акт свідомості як усвідомлення здійсненої діяльності або дії.

РЕАДАПТАЦИЯ (лат. re — приставка, обозначающая вновь, сно-

ва) — вторичная адаптация к исходным условиям.

РЕАДАПТАЦІЯ (лат. re — префікс, що означає знову) — вторинна

адаптація до вихідних умов.

РЕАКТИВНОСТЬ — способность изучаемых субъектов реагировать

на те или иные обсто ятельства, сопутствующие исследо вательскому

процессу.

РЕАКТИВНІСТЬ — здатність суб’єктів, що вивчаються, реагувати

на ті або інші обставини, які супроводжують дослідницький процес.

РЕАКЦИИ ПСИХИЧЕСКИЕ — психические явления как результа-

ты психического реагирования. Различают Р.: мнестические, мыс-

лительные (в частности, ассоциации), речевые, эмоциональные и

психомоторные Р. Любая Р. имеет три свойства: латентное время,

п родолжительность (время реагирования) и точность (адекватность

раздражителю).

РЕАКЦІЇ ПСИХІЧНІ — психічні явища, як результат психічного

реагування. Розрізняють Р.: мнестичні, мисленні (асоціації), мовні,

емоційні, психомоторні. Будь-яка Р. має три властивості: латентний

час, тривалість (час реагування), точність (адекватність подразника).

РЕАКЦИЯ — ответ организма на какой-либо раздражитель.

РЕАКЦІЯ — відповідь організму на будь-який подразник.

РЕАЛЬНОСТЬ (лат. realis — действительный) — существующее

в действительности. В диалектическом материализме различают

о бъективную Р. — материю и субъективную Р. — сознание, психику.

Психология, опираясь на принцип единства объективной и субъек-

тивной диалектики, изучает в единстве объективные и субъективные

Р. в поведении и деятельности.

Реадаптация

303

РЕАЛЬНІСТЬ (лат. realis — дійсний) — суттєве в дійсності. В діалек-

тичному матеріалізмі розрізняють об’єктивну Р. — матерію і суб’єк-

тивну Р. — свідомість, психіку.

Психологія, спираючись на принцип єдності об’єктивної і суб’єктив-

ної діалектики, вивчає в єдності суб’єктивні і об’єктивні Р. в поведін-

ці і діяльності.

РЕВНОСТЬ — эмоция, перерастающая в чувство, основу которого со-

ставляет потребность безграничного владения человеком — предметом

любви. Неверие объекту Р. или сомнения в своих возможностях, отя-

гощаемые соответствующими (обычно ошибочными) суждениями.

РЕВНОЩІ — емоція, що переростає в почуття, основу якого скла-

дає потреба безмежного володіння людиною — предметом свого захо-

плення. Невіра об’єкту Р. або сумнів у своїх можливостях, обтяжені

помилковими судженнями.

РЕГИСТРАЦИОННЫЙ БЛАНК — бланк, используемый для перево-

да сводных данных с документа-источника в пригодную для ввода в

ЭВМ форму.

РЕЄСТРАЦІЙНИЙ БЛАНК — бланк, що використовується для пе-

ренесення зведених даних з документа-джерела в придатну для вве-

дення в ЕОМ форму.

РЕГРЕССИЯ (regression) — общий смысл — воз вращение к более ран-

нему состоянию или образу дей ствия. В специальном значении — за-

щитный процесс, при помощи которого субъект избега ет (или пытает-

ся избежать) тревоги путем частично го или полного возврата на более

раннюю стадию либидного и Эго развития. Стадия, на которой про-

исходит регрессия, определяется наличием точек фиксации. Теория

регрессии предполагает, что, за исключением идеальных случаев,

инфантильные стадии развития преодолеваются не полностью, и по-

этому более ранние паттерны поведения остаются как альтернативные

способы функционирования. Регрес сия, однако, не р ассматривается

как жизнеспособный и эффективный защитный процесс — напро-

тив, часто это «из огня да в пламя», поскольку регрессия вы нуждает

индивида заново переживать тревогу, свой ственную той стадии, к

которой он регрессировал. На пример, регрессия с фаллического, или

Регрессия

304

эдипова, уровня на оральный, предпринятая как защита от кастра-

ционной тревоги, делает пациента беззащитным перед вновь пере-

живаемой сепарационной тревогой. В результате регрессия обычно

сопровождается дальнейшими защитными мерами, предназначен-

ными уберечь Эго от ее последствий.

РЕГРЕСІЯ (regression) — широкий смисл — повернення до більш

раннього стану або образу дії. В спеціальному значенні — захисний

процес, за допомогою якого суб’єкт уникає (або намагається уник-

нути) тривоги шляхом часткового або повного повернення на більш

ранню стадію лібідного і Его розвитку. Стадія, на якій відбувається

регресія, визначається наявністю точок фіксації. Теорія регресії пе-

редбачає, що, за винятком ідеальних випадків, інфантильні стадії

розвитку переборюються не повністю, і тому більш ранні патерни по-

ведінки залишаються як альтернативні способи функціонування.

Р егресія, проте, не розглядається як життєздатний і ефективний за-

хисний процес — навпаки, часто це «із вогню та в полум’я», оскіль-

ки регресія змушує індивіда заново переживати тривогу, властиву

тій стадії, до якої він регресував. Наприклад, регресія з фалічного,

або едипового рівня на оральний, зроблена як захист від кастрацій-

ної тривоги, робить пацієнта беззахисним перед знову сепараційною

тривогою. В результаті регресія супроводжується подальшими за-

хисними заходами, призначеними зберегти Его від її наслідків.

РЕДУКЦИОНИЗМ в психологии (от лат. reducere — отодвигать на-

зад) — ошибочные попытки сведения психической формы отражения

к физиологической и тем более к физической без учета специфичес-

кого для нее субъективного в психике как системного качества.

РЕДУКЦІОНІЗМ в психології (від лат. reducere — відсувати н азад) —

помилкове намагання зведення психологічної форми відображення

до фізіологічної, і тим більш до фізичної без врахування специфічно-

го для неї суб’єктивного в психіці як системної якості.

РЕЖИМ ТРУДА И ОТДЫХА — научно, и в том числе психологичес-

ки, обоснованное их взаимодействие, снижающее утомление и уста-

лость, предупреждающее переутомление и обеспечивающее высокую

эффективность труда, его результативность.

Редукционизм в психологии

305

РЕЖИМ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ — наукова і в тому числі пси-

хологічно обґрунтована взаємодія праці і відпочинку, яка знижує

стомленість і змореність, забезпечує високу ефективність праці, її

р езультативність.

РЕЗУЛЬТАТ ДЕЙСТВИЯ ОСНОВНОЙ — количественно выражен-

ная сила воздействия независимой пере менной на зависимую (базис-

ную) переменную.

РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ ОСНОВНИЙ — кількісно виражена сила впливу

н езалежної змінної на залежну (базисну) змінну.

РЕЗЮМЕ — краткое изложение содержания отчета или доклада.

РЕЗЮМЕ — короткий виклад змісту звіту або доповіді.

РЕЛАКСАЦИЯ (лат. relaxacio — уменьшение напряжения) — при-

ем медитации и психотерапии, используемый, в частности, при

а утогенной тренировке: произвольное расслабление всех мышц в

удобной позе и отвлечение от неприятных мыслей и эмоций как со-

четание ф изического и психического расслабления.

РЕЛАКСАЦІЯ (лат. relaxacio — зменшення напруження) — фізіо-

логічний стан динамічної рівноваги, який супроводжується розслаб-

ленням або різким зниженням скелетної мускулатури та п роцесами

р озконцентрації уваги і сприймання. Розрізняють природну, д овільну

та штучну релаксацію. Приклад: природна релаксація — розслаблен-

ня при відході до сну, довільна — медитація та трансові стани, штуч-

на — гіпноз, фармакологічна дія міорелаксантів.

Р. — засіб медитації і психотерапії, що використовується, зокрема,

при аутогенному тренуванні: довільне розслаблення усіх м’язів у

зручному положенні і відволікання від неприємних думок та емоцій

як поєднання фізичного і психічного розслаблення.

РЕМИНИСЦЕНЦИЯ (лат. reminiscentia — смутное воспоминание) —

проявление неосознанной и непроизвольной памяти, мысли иллю-

зорно кажущихся «своими», а фактически являющихся воспроизве-

дением ранее воспринятого и забытого.

РЕМІНІСЦЕНЦІЯ (лат. reminiscentia — нечіткий спогад) — виявлен-

ня неусвідомленої і мимовільної пам’яті, відстрочене відтворення

того, що сприйняте раніше і здавалося забутим.

Реминисценсия

306

РЕПЛИКА (фр. replique — возражать, отвечать) — вид речи как крат-

кая формулировка мысли в процессе речевого общения; компонент

коллективного мышления.

РЕПЛІКА (фр. replique — заперечувати, відповідати) — вид мови як

коротка сформульована думка в процесі мовного спілкування; ком-

понент колективного мислення.

РЕПРЕЗЕНТАТИВНАЯ ВЫБОРКА — это такая выборка, в которой

все основные признаки генеральной совокупности, из которой извле-

чена данная выборка, представлены приблизительно в той же пропор-

ции или с той же частотой, с которой данный признак выступает в

этой генеральной совокупности.

РЕПРЕЗЕНТАТИВНА ВИБІРКА — це така вибірка, в якій всі основ-

ні ознаки генеральної сукупності, з якої взята дана вибірка, подані

приблизно в тій же пропорції або з тією ж частотою, з якою дана озна-

ка виступає в цій генеральній сукуп ності.

РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТЬ (ПРЕДСТАВИ ТЕЛЬНОСТЬ) — степень

сходства между относитель но малой совокупностью случаев и боль-

шой (генеральной) совокуп ностью, из которой взята малая.

РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ (ПОКАЗНІСТЬ) — ступінь схожості між

відносно малою сукупністю випадків і великою (генеральною) сукуп-

ністю, з якої взята мала.

РЕСПОНДЕНТ — лицо, отвечающее на вопросы интервью или анкеты.

РЕСПОНДЕНТ — особа, що відповідає на питання інтерв’ю або анкети.

РЕТРОГРАДНАЯ АМНЕЗИЯ (лат. retrogradus — идущий назад) —

частичное или полное выпадение памяти о прошлых событиях, на-

ступившее в результате травмы или заболевания мозга.

РЕТРОГРАДНА АМНЕЗІЯ (лат. retrogradus — той, хто йде назад) —

часткова або повна втрата пам’яті про минулі події, що настала в ре-

зультаті травми або захворювання мозку.

РЕТРОСПЕКТИВНАЯ ТРУДОВАЯ ЭКСПЕРТИЗА (лат. retro-

spicere — смотреть назад) — отрасль трудовой экспертизы, анализ

особенностей личности, оказавших влияние на аварийные ситуации

или ошибочные действия.

Реплика

307

РЕТРОСПЕКТИВНА ТРУДОВА ЕКСПЕРТИЗА (лат. retrospicere —

дивитися назад) — галузь трудової експертизи, аналіз особливостей

особистості, які мали вплив на аварійні ситуації або помилкову дію.

РЕФЕРЕНТНАЯ ГРУППА (лат. referentis — сообщающий) — группа

реальная или воображаемая, цели деятельности и ценностные ори-

ентации членов которой выступают в качестве эталона для личности,

считающей ее для себя Р.г.

Синоним — группа эталонная (фр. etalon — образец).

РЕФЕРЕНТНА ГРУПА (лат. referentis — повідомляючий) — група

реальна або уявна, мета діяльності і ціннісні орієнтації членів якої

виступають як еталон для особистості.

Синонім — група еталонна (фр. etalon — зразок).

РЕФЛЕКСИЯ —

1) способность интеллекта человека к самоанализу;

2) процесс самопознания субъектом внутренних психических ак-

тов и состояний.

РЕФЛЕКСІЯ —

1) здатність інтелекту людини до самоаналізу;

2) процес самопізнання суб’єктом внутрішніх психічних актів і

станів.

РЕФЛЕКСОЛОГИЯ — название устаревшей, являющейся ошибоч-

ной психологической теории, созданной В. М. Бехтеревым (1857–

1927), рассматривавшей индивидуальную и групповую психику как

совокупности сочетательных рефлексов (термин В. М. Бехтерева).

РЕФЛЕКСОЛОГІЯ — назва застарілої, що є помилковою психоло-

гічної теорії, створеної В. М. Бехтєрєвим (1857–1927), що розглядає

і ндивідуальну і групову психіку як сукупність співставлених реф-

лексів (термін В. М. Бехтєрєва).

РЕФЛЕКСЫ ГОЛОВНОГО МОЗГА — реакции организма на раз-

дражения рецепторов; категория физиологии высшей нервной

д еятельности (ВНД), обобщающая, в частности, понятия: подкорка,

кора г оловного мозга, безусловный Р., условный Р., каузальный Р.,

и мпрентинг, корковая нейродинамика.

Рефлексы головного мозга

308

РЕФЛЕКСИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ — реакції організму на подразни-

ки рецепторів і категорія фізіології вищої нервової діяльності (ВНД),

яка об’єднує поняття: підкірка, кора головного мозку, безумовний

Р., умовний Р., каузальний Р., імпрентінг, коркова нейродинаміка.

РЕФЛЕКТОРНЫЙ ПРИНЦИП — принцип психологии: все психи-

ческие явления есть результаты непосредственного или опосредо-

ванного психического отражения (его физиологический механизм —

р ефлексы головного мозга), содержание которого детерминировано

объективным миром.

Синоним — принцип отражения, подчеркивающий не столько про-

цессуальную (как Р.п.), сколько содержательную сторону психичес-

кого отражения.

РЕФЛЕКТОРНИЙ ПРИНЦИП — принцип психології: всі психічні

явища є результати безпосереднього або опосередкованого психічно-

го відображення (його фізіологічний механізм — рефлекси головного

мозку), зміст якого детерміновано об’єктивним світом.

Синонім — принцип відображення, що підкреслює не тільки проце-

суальну (як Р.п.), але й змістовну сторону психічного відображення.

РЕЦЕПТОР (лат. recipere — принимать) — периферическая часть

анализатора.

РЕЦЕПТОР (лат. recipere — приймати) — периферична частина ана-

лізатора.

РЕЦЕПЦИЯ (лат. receptio — принятие, прием) — процесс физиоло-

гического отражения физического стимула в рецепторе, который мо-

жет получать в центральной части анализатора системное качество

субъективного образа или пережи вания и только благодаря этому

становиться психическим отражением в формах боли, ощущения,

восприятия.

РЕЦЕПЦІЯ (лат. reception — прийняття, прийом) — процес фізіо-

логічного відображення фізичного стимулу в рецепторі, який може

одержувати в центральній частині аналізатора системну якість су-

б’єктивного образу або переживання і тільки завдяки цьому стає пси-

хічним відображенням у формах болю, відчуття, сприйняття.

Рефлекторный принцип

309

РЕЧЕВОЕ ОБЩЕНИЕ — форма языкового общения людей, возни-

кающая и функционирующая в процессе коллективной трудовой де-

ятельности и обучения. Существует несколько видов и форм Р.о. Оно

является объектом изучения лингвистики, психологии, физиологии,

психолингвистики и других наук.

МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ — форма мовленнєвого спілкуван-

ня людей, що виникає і функціонує в процесі колективної трудової

діяльності і навчання. Існує декілька видів і форм М.с. Воно є об’єк-

том вивчення лінгвістики, психології, фізіології, психолінгвістики

та інших наук.

РЕЧЬ — один из видов коммуникативной деятельности, осущест-

вляемой в форме языкового общения. Психологически Р. — способ-

ность, присущая только человеку, называть понятия словами мыс-

ленно (внутренняя Р.) или вслух как сочетания сем, морфем и фонем

(внешняя Р.). Возникнув в антропогенезе психики, Р. развивается в

онтогенезе как результат общения ребенка со взрослыми и принима-

ет форму различных языков.

МОВА — один із видів комунікативної діяльності, що здійснюєть-

ся у формі мовленнєвого спілкування. Психологічно М. — здат-

ність, властива тільки людині, називати поняття словами подумки

(внутрішня М.), або вголос як сполучення сем, морфем і фонем (зо-

внішня М.). Виникла в антропогенезі психіки. М. розвивається в

онтогенезі як результат спілкування дитини з дорослими, набуває

форми різних мов.

Розрізняють види М.: монолог, діалог, бесіда, репліка.

РИГИДНОСТЬ — особенность мышления, заключа ющаяся в неспо-

собности отказаться от привычных способов деятельнос ти.

РИГІДНІСТЬ — особливість мислення, що виявля ється в нездатності

відмовитися від звичних способів діяльності.

РОЛЬ — социологическоек и социально-психологическое понятие

как динамический статус личности в группе.

РОЛЬ — соціологічне та соціально-психологічне поняття як дина-

мічний статус особистості в групі.

Роль

310

РУКОВОДСТВО — наиболее эффективный вид управления людьми

и коллективами, при котором субъект управления и объект управ-

ления взаимодействуют в сознательном стремлении к единой цели.

Р. осуществляется двумя в значительной степени полярными стиля-

ми: автократическим и демократическим.

КЕРІВНИЦТВО — найбільш ефективний вид управління особами і

колективами, при якому суб’єкт управління і об’єкт управління вза-

ємодіють у свідомому прагненні до єдиної мети.

К. здійснюється двома в значному ступені полярними стилями: ав-

тократичним і демократичним.

Руководство