Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

321

Б агатозначність, невичерпність символу протилежить знаку, т очному

і кінцевому. В історії філософії існує дві тенденції розуміння і тлу-

мачення символів — ірраціональна і раціоналістична. Перша йде до

Платона, що називав символом знакове відображення деякої вищої і

цілком незнакової сутності, друга — до Аристотеля, який стверджу-

вав, що символ — це знак, значенням якого є знак іншого роду або

іншої мови. Із сучасних дослідників найбільш відомі праці Е. Кас-

сірера, ще трьохтомна «Філософія символічних форм» містить фун-

даментальний аналіз ролі символу в різних видах культурної прак-

тики (мова, міф, мистецтво, релігія, гуманітарне знання).

В загальних рисах С. є дещо, що має відношення до чогось іншого або

є представником цього іншого, на відміну від ознаки, яка вказує на

наявність будь-чого. В цьому смислі слова, емблеми, значки є сим-

волами, оскільки одержують своє значення, завдяки їх відповідності

з будь-чим іншим, зі своїм референтом. Зв’язок між символами і тим,

з чим вони співвідносяться, будується на асоціації ідей і, звичайно,

встановлюються шляхом узгодження. В усіх цих випадках зв’язок

між символом і референтним об’єктом має свідомий характер, тоді

як психоаналітичну теорію символізму цікавить безсвідоме заміщен-

ня одних образів, ідей або дій іншими.

СИМПТОМ (symptom) — любое нарушение здоровья, вызывающее

жалобы пациента.

СИМПТОМ (symptom) — будь-яке погіршення здоров’я, що викликає

скарги пацієнта.

СИМУЛЬТАННОЕ ВОСПРИЯТИЕ (лат. simul — совместно) — поня-

тие и термин физиологии нервной системы, заимствованный психо-

логией: одновременное восприятие объекта в целом или не скольких

объектов при отсутствии движения глаз (в отличие от сукцессивного

восприятия); частный случай симультанных психических явлений.

СИМУЛЬТАННЕ СПРИЙНЯТТЯ (лат. simul — спільно) — поняття

і термін фізіології нервової системи, запозичений психологією: од-

ночасне сприйняття об’єкта в цілому або декількох об’єктів при

в ідсутності руху очей (на відміну від сукцесивного сприйняття) і

п оодинокий випадок симультанних психічних явищ.

Симультанное восприятие

322

СИМУЛЯЦИЯ (лат. simulatio — притворство) — действия, сознатель-

но вводящее в обман. Чаще применяется как эллипсис С. болезни.

СИМУЛЯЦІЯ (лат. simulatio — удавання) — діяння, що свідомо вво-

дять в оману, частіше застосовується як еліпсис хвороби.

СИНДРОМ (syndrome) — группа признаков и симптомов, которые

обычно появляются вмес те. Синдром сам по себе не определяет забо-

левание, либо потому, что не известны связи между его элемен тами,

либо потому, что он может быть проявлением целого ряда заболева-

ний. Синдром усталости — устаревший термин, характеризующий

ряд неврозов, при которых пациент жалуется на утомление и одыш-

ку, сопровождающие любое усилие, но при этом отсут ствуют сомати-

ческие признаки, подтверждающие его убеждение, что он страдает

сердечным заболеванием.

СИНДРОМ (syndrome) — група ознак і симптомів, які переважно ви-

никають разом. Синдром сам по собі не визначає захворювання, чи

через те, що невідомі зв’язки між його елементами; чи через те, що

він може бути проявом цілої низки захворювань. Синдром стомле-

ності — застарілий термін, що характеризується рядом неврозів, при

яких пацієнт скаржиться на стомлення, що супроводжує будь-які зу-

силля, але при цьому відсутні соматичні ознаки, які підтверджують

його переконання, що він страждає сердечним захворюванням.

СИНДРОМ НЕУСПЕВАЕМОСТИ (греч. syndrome — стечение) — по-

нятие и термин психологии труда и педагогической психологии:

с овокупность стойких ошибочных действий в процессе обучения,

связанных с недостатком определенных способностей. Прогноз

С.н. — основная задача психодиагностики и структурного прогноза

при психологической трудовой экспертизе.

СИНДРОМ НЕУСПІШНОСТІ (грец. syndrome — збіг) — поняття і

термін психології праці і педагогічної психології: сукупність стій-

ких помилкових дій в процесі навчання, пов’язаних з недоліком пев-

них здібностей. Прогноз С.н. — основне завдання психодіагностики і

структурного прогнозу при психологічній трудовій експертизі.

СИНЕСТЕЗИЯ — сенсорное психическое явление, когда раздражи-

тель, специфичный для одного анализатора, вызывает ощущения,

Симуляция

323

с войственные другому. Наиболее частая С. — цветной слух, который

был отчетливо выражен у К. И. Скрябина и Н. А. Римского-Корсакова.

СИНЕСТЕЗІЯ — сенсорне психічне явище, коли подразник, специ-

фічний для одного аналізатора, викликає відчуття, властиві іншому.

Найбільш частіша С. — кольоровий слух, який чітко виражений у

К. Скрябіна, Римського-Корсакова.

СИНТЕЗ — мысленное или реальное соединение различных элемен-

тов в единое целое; как психологический феномен — вид мышления,

позволяющий в единстве с анализом переходить от частных понятий

к более общим и от них — к системам понятий — теориям.

Синоним — обобщение.

СИНТЕЗ — уявна або реальна інтеграція різних елементів в єдине

ціле; як психологічний феномен — вид мислення, що дозволяє в єд-

ності з аналізом переходити від окремих понять до більш загальних і

від них — до систем понять — теорій.

Синонім — узагальнення.

СИСТЕМА ПСИХИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ (греч. systema — целое, со-

ставленное из частей) — совокупность психических явлений, взятых

как целое и находящихся в определенной связи и взаимодействии.

СИСТЕМА ПСИХІЧНИХ ЯВИЩ (грец. systema — ціле, складене із

частин) — сукупність психічних явищ, взятих за ціле і, що перебува-

ють у певному зв’язку і взаємодії.

СИСТЕМА ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ПОНЯТИЙ — содержание

п сихологической науки, приведенное в иерархическую систему, су-

бординированную основной психической категорией через общепси-

хологические и частнопсихологические категории.

Отражая систему психических явлений, С.п.п. выражается системой

психологических терминов.

Каждое из психологических понятий (в частности, включенных в

словарь) в иерархии их субординации «выходит» либо на одно из по-

нятий, отражаемых общепсихологической категорией, и через них,

на понятие психика, либо на понятие психологическая наука. Но

надо помнить, что в словаре есть слова, входящие в язык психологи-

ческой науки, а не в С.п.п.

С.п.п. — уже чем язык психологической науки.

Система психологических понятий

324

СИСТЕМА ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ — зміст психологічної

н ауки, об’єднаний в ієрархічну систему, субординовану основною

психофізичною категорією через загальнопсихологічні і спеціально

психологічні категорії.

Відображаючи систему психічних явищ, С.п.п. виражається систе-

мою психологічних термінів.

Кожне із психологічних понять (зокрема, включених в словник), в іє-

рархії їх субординацій «виходить» або на одне із понять, що відобра-

жаються загальнопсихологічною категорією, і через них, на п оняття

психіка або на поняття психологічна наука. Але треба пам’ятати,

що в словнику є слова, що належать до психологічної науки, а не до

С.п.п.

С.п.п. — вужча за мову психологічної науки.

СИСТЕМА ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ТЕРМИНОВ — система, включа-

ющая согласованные определения, отражающие систему психологи-

ческих понятий. Чем лучше определения связаны в систему, тем в

большей мере она раскрывает реальную систему психических явле-

ний и уточняет собственный язык психологической науки. С.п.т. —

основа психологических словарей.

СИСТЕМА ПСИХОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ — система, яка вклю-

чає узгоджені визначення (поняття), що відображають систему пси-

хічних явищ. Чим краще визначення пов’язані в систему, тим більш

вона розкриває реальну систему психічних явищ і уточнює влас-

ну мову психологічної науки. С.п.т. — основа психологічних слов-

ників.

СИСТЕМА ЦЕННОСТЕЙ — иерархия субъективных ценностей,

определяющая, содержание ценностной ориентации личности или

группы.

СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ — ієрархія суб’єктивних цінностей, що

в изначає зміст цінностей орієнтації особистості або групи.

СИСТЕМАТИЧЕСКАЯ СЛУЧАЙНАЯ ВЫБОРКА — выборка, в

к оторой признаки отби раются из генеральной совокупности путем

случайного отбора первого признака и применения некоторого вы-

борочного интервала для отбора последующих признаков.

Система психологических терминов

325

СИСТЕМАТИЧНА ВИПАДКОВА ВИБІРКА — вибірка, в якій озна-

ки відбираються з генеральної сукупності шляхом випадкового від-

бору першої ознаки і застосування деякого вибіркового інтервалу для

відбору подальших ознак.

СИСТЕМАТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ — ошибки измерения, проявляю-

щиеся при каждом случае применения инструмента и лишающие

показа тели их валидности.

СИСТЕМАТИЧНІ ПОМИЛКИ — помилки вимірювання, що виявля-

ються при кожній нагоді застосування інструмента і позбав ляють по-

казники їх валідності.

СИСТЕМНО-СТРУКТУРНЫЙ АНАЛИЗ В ПСИХОЛОГИИ — метод,

в основе которого лежит принцип системного подхода в психологии.

Состоит из следующих этапов:

• уточнение, какой психологический феномен берется для анали-

за как целое;

• выявление возможно большего числа элементов целого;

• группирование элементов в необходимое и достаточное число

подструктур (субструктур) с согласованием их с имеющимися

психологическими теориями;

• установление различных связей и отношений между элемента-

ми, подструктурами и целым.

СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ В ПСИХОЛОГІЇ — метод, в

основі якого лежить принцип системного підходу в психології. Скла-

дається з таких етапів:

• уточнення, який психологічний феномен береться для аналізу

як ціле;

• виявлення можливо більшого числа елементів цілого;

• групування елементів в необхідне і достатнє число підструктур

(субструктур) із узагальненням їх з психологічними термінами;

• установлення різних зв’язків і відношень між елементами, під-

структурами і цілим.

СИСТЕМНЫЕ КАЧЕСТВА В ПСИХОЛОГИИ — не любые качества

психологической системы, а только те, которые есть продукт системы

соседнего, иерархически более низкого уровня. Потому С.к. лучше по-

нимаются при рассмотрении этой двухуровневой системы как целого.

Системноые качества в психологии

326

Иерархия С.к. в п. такова:

• психика — С.к. физиологической корковой нейродинамики;

• индивидуальное сознание — С.к. психики;

• групповое сознание — С.к. взаимодействия индивидуальных со-

знаний личностей контактных групп;

• общественное сознание — С.к. взаимодействия групповых со-

знаний (см. схему ).

СИСТЕМНІ ЯКОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ — не будь-які властивості пси-

хічної системи, а тільки ті, які є продуктом системи сусіднього, іє-

рархічно, більш низького рівня. Тому С.я. краще розуміється при

розгляді цієї дворівневої системи як цілого.

Ієрархія С.я. в психології така:

• психіка — С.я. фізіологічної кривої нейродинаміки;

• індивідуальна свідомість — С.я. психіки;

• групова свідомість — С.я. взаємодії індивідуальних свідомостей

контактних груп;

• громадська свідомість — С.я. взаємодії групових свідомостей

(див. схему).

СИСТЕМНЫЙ ПОДХОД — метод научного познания, в основе ко-

торого лежит рассмотрение объектов как систем; в психологии при-

меняется при изучении системы психических явлений, присущих

ч еловеку, группе.

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД — метод наукового пізнання, в основі якого

лежить розгляд об’єктів як систем; в психології застосовується при

вивченні системи психічних явищ, властивих людині, групі.

СИСТЕМНЫЙ ПОКАЗАТЕЛЬ — мера какого-либо свойства или при-

знака группы в целом.

СИСТЕМНИЙ ПОКАЗНИК — ступінь будь-якої властивості або озна-

ки групи загалом.

СИСТЕМООБРАЗУЮЩИЙ ФАКТОР — доминирующий компонент,

являющийся фактором, определяющим объединение остальных ком-

понентов в систему.

С.ф. личности — направленность; деятельности — мотив; коллекти-

ва — цель и т. д.

Системный подход

327

СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИЙ ФАКТОР — домінуючий компонент, що

є фактором і визначає об’єднання компонентів в систему.

С.ф. особистості — спрямованість; діяльність — мотив; колекти-

ву —

ціль.

СИТУАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ (фр. situation — положение) —

ситуация, выделяемая по психологическим критериям — совокуп-

ности обстоятельств, одно из которых может быть доминирующим и

определять особенность действий человека, необходимых для выхода

из нее. Оценка С.п. осуществляется путем проверки версий.

СИТУАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНА (фр. situation — положення) — ситу-

ація, що виділяється за психологічним критерієм — сукупності об-

ставин, одне з яких може бути домінуючим і визначати особливість

дій людини, необхідних для виходу із неї. Оцінка С.п. здійснюється

шляхом перевірки версій.

СКЕПТИЦИЗМ (греч. skepsis — рассмотрение) — в философии пози-

ция, характеризующаяся сомнением в наличии какого бы то ни было

надежного критерия или доказательства истины.

СКЕПТИЦИЗМ (грец. skepsis — розгляд) — в філософії позиція, що

характеризується сумнівом в наявності будь-якого надійного крите-

рію або доказів істини.

СКОПОФИЛИЯ (scopophilia) — удовольствие от разглядывания.

Классическая теория причисляет скопофилию к инфантильным со-

ставным инстинктам. Написание «скоптофилия» идет от первых

н еверно сделанных переводов Фрейда.

СКОПОФІЛІЯ (scopophilia) — задоволення від розглядування. Кла-

сична теорія зараховує скопофілію до інфантильних складових

і нстинктів. Написання «скоптофілія» іде від перших неправильно

зроблених перекладів Фрейда.

СКОРОСТЬ РЕАГИРОВАНИЯ — свойство личности как ее типичное

(практически учитывающееся как среднее) время реагирования. С.р.

чаще параметр характера, чем темперамента.

ШВИДКІСТЬ РЕАГУВАННЯ — властивість особистості як її типо-

вий (який враховується практично як середній) час реагування. Ш.р.

частіше параметр характеру, ніж тем пераменту.

Скорость реагирования

328

СКОРОСТЬ РЕАКЦИЙ — свойство личности как ее типичное (прак-

тически учитывающееся как среднее) латентное время реакций.

С.р. — параметр темперамента.

ШВИДКІСТЬ РЕАКЦІЇ — властивість особистості як її типовий (ла-

тентний) час реакцій. Ш.р. — параметр темпераменту.

СКЛОННОСТЬ — одна из форм направленности личности, в струк-

туру которой входит интерес и волевое стремление осуществлять его

в своей деятельности.

СХИЛЬНІСТЬ — одна із форм спрямованості особистості, в структу-

ру якої входить інтерес і вольове прагнення здійснювати його в сво-

їй діяльності.

СКРОМНОСТЬ — свойство личности, отчетливо проявляющееся в

поведении, определяемое привычкой думать о себе не лучше, чем о

других, и не выказывать своего превосходства. В резко выраженной

степени может быть связано с застенчивостью.

СКРОМНІСТЬ — властивість особистості, яка чітко проявляється в

поведінці, що визначається звичкою думати про себе не краще, ніж

про інших і не виказувати своєї переваги. В різко вираженому сту-

пені може бути пов’язана з сором’язливістю.

СКУКА (boredom) — психическое состояние, вызванное отсутствием

интересных стимулов и проявляющееся в снижении уровня ясности

сознания. Личности с богатым внутренним миром С. несвойственна.

С. — эмоция, которая возникает, если индивид не в состоянии найти

интересы и занятия, которые полностью захватили бы его. Она мо-

жет возни кнуть либо вследствие ограничений — например, оди ночное

з аключение, сенсорная депривация, монотон ная работа, — либо вслед-

ствие внутреннего торможения. Согласно Fenichel (1954), невротичес-

кая скука — это со стояние инстинктного напряжения, при котором

о тсутствует инстинктная цель. В результате этого человек, ощущаю-

щий скуку, ищет объект «не для того, чтобы направить на него дейс-

твия своих инстинктных импульсов, а скорее для того, чтобы объект

помог найти инстинктную цель, которой он ли шен». Он знает, что ему

чего-то не хватает, но не знает, чего. Отсюда — раздражительность и

беспокойство неот делимы от скуки, но отсутствуют при апатии.

Скорость реакций

329

НУДЬГА (boredom) — психічний стан, викликаний відсутністю ці-

кавих стимулів і проявляється в зниженні рівня якості свідомості.

Особистості з багатим внутрішнім світом Н. невластива.

Н. (скука) — емоція, яка виникає тоді, якщо індивід не в змозі

знайти заняття і захоплення, які повністю захопили б його. Вона

може виникати або внаслідок обмежень — наприклад, самотнос-

ті, сенсорна депривація, монотонна робота — або внаслідок вну-

трішнього гальмування. Згідно з Fenichel (1954) невротича нудь-

га — це стан інстинктної напруги, при якому відсутня інстинктна

мета. В результаті цього людина, яка нудьгує, шукає об’єкт «не

для того, щоб направити на нього дії своїх інстинктних імпульсів,

а скоріше для того, щоб об’єкт допоміг знайти інстинктну мету,

якою він обділений».

Вона знає, що їй чогось не вистачає, але не знає, чого. Звідси роздра-

тування і хвилювання невід’ємні від нудьги, але відсутні при апатії.

СЛУХИ — массовидное явление межличностного обмена иска-

женной, эмоционально окрашенной информацией. Чаще всего С.

в озникают при отсутствии полной и достоверной информации по

какому-либо интересующему людей вопросу. С. — фактор, заметно

влияю щий на психологический климат группы.

ЧУТКА — явище загалу міжособистісного обміну перекрученої, емо-

ційно забарвленої інформацією. Частіше всього Ч. виникають при

відсутності повної і достовірної інформації з будь-якого цікавого для

людей питання. Ч. — фактор, що помітно впливає на психологічний

клімат групи.

СЛОВАРЬ-ТЕЗАУРУС — вид словаря, в котором зафиксированы и

определены не только слова, но и связи между понятиями, которые

они обозначают; вид объективированного тезауруса. Бывает двух ви-

дов: алфавитный и тематический, согласованный с соответствующей

программой курса психологии.

СЛОВНИК-ТЕЗАУРУС — вид словника, в якому зафіксовані і визна-

чені не тільки слова, але і зв’язки між поняттями, які вони означа-

ють; вид об’єктивізованого тезаурусу. Буває двох видів: алфавітний і

тематичний, узгоджений з відповідною програмою курсу психології.

Словарь-тезаурс

330

СЛОВО — единица языка, объективизирующая понятие и служащая

для наименования предметов, процессов, свойств, лиц.

СЛОВО — одиниця мови, що об’єктивізує поняття і служить для на-

зви предметів, процесів і властивостей осіб.

СЛУЧАЙНАЯ ВЫБОРКА — выборка, члены которой отбира ются из

некоторой совокупности в соответствии с процедурой рандо мизации

(т. е. по случайностному принципу).

ВИПАДКОВА ВИБІРКА — вибірка, члени якої відбираються з де-

якої сукупності відповідно до процедури рандомізації (тобто за ви-

падковим принципом).

СЛУЧАЙНЫЕ ОШИБКИ — несистематические ошибки измере ния,

превращающие показатель в ненадежную и лишенную валид ности

меру данного понятия.

ВИПАДКОВІ ПОМИЛКИ — несистематичні помилки вимірю вання,

що перетворюють показник в ненадійний і позбавлений валідності

ступінь даного поняття.

СМЕЛОСТЬ — форма бесстрашия, при которой страх сохраняется,

но преодолевается волевым усилием, не влияя или мало влияя на по-

ведение.

СМІЛИВІСТЬ — форма безстрашшя, при якій страх зберігається, але

долається вольовим зусиллям, не впливаючи або мало впливаючи на

поведінку.

СМЕХ — объективизация чувства комического, проявляющаяся по

силе от усмешки до хохота.

СМІХ — об’єктивізація почуття комічного, що проявляється від

усмішки до реготу.

СМЕШЛИВОСТЬ — свойство личности, присущее некоторым по-

дросткам: реакция смехом на малосмешные стимулы и отсутствие

способности произвольно сдерживать смех. При резко выраженной

степени может быть симптомом заболевания, в частности олигофре-

нии или психопатии.

Слово