Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

341

СОЦИАЛЬНЫЙ СТЕРЕОТИП — вид социальной установки, ценност-

ной (значимой) для данной личности, четко и устойчиво в ыраженной

(фиксированной), субъективно существующей как устойчивый об-

раз.

СОЦІАЛЬНИЙ СТЕРЕОТИП — вид соціальної установки, ціннісної

для даної особистості, чітко і стійко вираженої (фіксованої), суб’єк-

тивно існуючої як стійкий образ.

СОЦИОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ ЛИЧНОСТИ — изучение личнос-

ти как продукта и субъекта общественных отношений. Рассмот-

рение личности через ее социальную деятельность, статус, роль,

э кспектация (хотя эти феномены — предмет социологии) социаль-

ной п сихологией вносит в понимание их свой аспект, изучая систему

«коллектив — личность». Для социолога личность выступает в ка-

честве носителя определенных социальных черт, характеризующих

ее как субъект труда, познания и общения.

СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ОСОБИСТОСТІ — вивчення особистості

як продукту та суб’єкту суспільних відносин. Розгляд особистості че-

рез її соціальну діяльність, статус, роль вносить в розуміння їх свій

аспект, вивчаючи систему «колектив — особистість». Для соціоло-

га — особистість виступає як носій певних соціальних ознак, що ха-

рактеризують її як суб’єкт праці, пізнання і спілкування.

СОЦИОМЕТРИЯ — метод психологического исследо вания межлич-

ностных отношений в группе с целью определения струк туры вза-

имоотношений и психо логической совместимости.

СОЦІОМЕТРІЯ — метод психологічного дослідження міжособистіс-

них відносин в групі з метою визначення структури взаємовідносин і

психологічної сумісності.

СПЕЦИАЛИЗИРОВАН НОЕ ИНТЕРВЬЮИРО ВАНИЕ — интер-

вьюирование, при котором для успешного общения с респондентом

т ребуется применение нестандарт ных процедур.

СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ІНТЕРВ’ЮВАННЯ — інтерв’ювання, при яко-

му для успіш ного спілкування з респонден том вимагається застосу-

вання нестан дартних процедур.

Специализированное интервьюирование

342

СПЕЦИАЛЬНОСТЬ — конкретный, исторически сложившийся вид

трудовой деятельности, систематически выполняемый специалис-

том в русле определенной профессии и дающий ему средства для су-

ществования. Имеющиеся у него для этого знания, навыки и умения,

совершенствующиеся в процессе работы по С, могут быть недостаточ-

ными для другой С.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ — конкретний, історично склався вид трудової ді-

яльності, який систематично виконується спеціалістом певної про-

фесії і дає йому можливості для існування. Знання, навички і умін-

ня, що удосконалюються в процесі роботи за С. можуть бути недо-

статніми для інших С.

СПЕЦИФИКАЦИЯ ДАННЫХ — детализированное описание дан-

ных, подлежащих регистрации в каждом отдельном случае и для

каждой переменной.

СПЕЦИФІКАЦІЯ ДАНИХ — деталізований опис даних, що підляга-

ють реєстрації в кожному окремому випадку і для кожної змінної.

СПИННОМОЗГОВЫЕ РЕФЛЕКСЫ — см. рефлексы спинного мозга.

СПИННОМОЗКОВІ РЕФЛЕКСИ — див. рефлекси.

СПИРИТИЗМ (лат. spiritus — дух) — мистическое течение, связан-

ное с верой в загробную жизнь умерших и возможностью общения с

их душами приемами т. н. физического медиумизма.

СПІРИТИЗМ (лат. spiritus — дух) — містична течія, пов’язана з ві-

рою в потойбічне життя померлих і можливістю спілкування з їх ду-

шами прийомами фізичного медіумізму.

СПОСОБ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ — компонент динамической структуры

деятельности, совокупность приемов и методов деятельности, обес-

печивающих ее результат.

СПОСІБ ДІЯЛЬНОСТІ — компонент динамічної структури діяль-

ності, сукупність прийомів і методів діяльності, що забезпечує її

р езультат.

СПОСОБНОСТИ КОЛЛЕКТИВА — совокупность различных спо-

собностей, свойственных личностям — членам данного коллектива.

Специальность

343

Они определяют возможности его разнообразной деятельности, а вза-

имодействуя с коллективными способностями к основной деятель-

ности — его стиль.

ЗДІБНОСТІ КОЛЕКТИВУ — сукупність різних здібностей, влас-

тивих особистостям — членам даного колективу. Вони визначають

можливості його різносторонньої діяльності, а взаємодіючи з колек-

тивними здібностями до основної діяльності — його стиль.

СРАВНЕНИЕ — вид мышления, в процессе которого получаются

суждения об общности и различии свойств двух или нескольких по-

знаваемых феноменов.

ПОРІВНЯННЯ — 1) уявне зіставлення об’єктів з метою знаходження

спільного і того, чим вони відрізняються. 2) вид мислення, в процесі

якого виникають судження про спільність та відмінність властивос-

тей двох або декількох феноменів, що розпізнаються.

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ — психологическая наука, пред-

мет которой психика животных.

Синоним — зоопсихология.

ПОРІВНЯЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ — психологічна наука, предметом

якої є психіка тварин.

Синонім — зоопсихологія.

СРЕДА — совокупность условий, окружающих человека и взаимо-

действующих с ним как с организмом и личностью. Различают С. вну-

треннюю и внешнюю. Во взаимодействии С. и личности изменения

личности могут отставать от изменения С., что создает противоречия.

СЕРЕДОВИЩЕ — сукупність умов, що оточують людину і взаємоді-

ють з нею як з організмом і особистістю. Розрізняють С. внутрішнє і

зовнішнє. У взаємодії С. і особистості зміни особистості можуть від-

ставати від зміни С., що створює певні протиріччя.

СРЕДНЕЕ АРИФМЕТИЧЕСКОЕ — мера средней тенденции для ин-

тервальных переменных.

СЕРЕДНЄ АРИФМЕТИЧНЕ — міра середньої тенденції для інтер-

вальних змінних.

Среднее арифметическое

344

СРЕДНЯЯ ТЕНДЕНЦИЯ — способ определения такой средней вели-

чины или оценки, которая луч ше всего представляет некото рое мно-

жество признаков данной переменной.

СЕРЕДНЯ ТЕНДЕНЦІЯ — спосіб визначення такої середньої вели-

чини або оцінки, яка краще за все подає множинність ознак даної

змінної.

СРЕДСТВА МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ — газеты, радио- и телепе-

редачи, кино, звуко- и видеозаписи и т. д.

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ — газети, радіо- і телепередачі,

кіно, звуко- і відеозаписи та інше.

СТАБИЛЬНОСТЬ (лат. stabilis — устойчивый) — свойство психики

(в частности, личности) быть устойчивой в каждый данный момент;

предпосылка психодиагностики.

СТАБІЛЬНІСТЬ (лат. stabilis — стійкий) — властивість психіки

(з окрема, особистості) бути стійкою в кожний момент; передумова

психодіагностики.

СТАДИИ РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ — можно выделять по ряду кри-

териев, но практически лучше всего брать за основу единство доми-

нирующих видов деятельности и доминирующих психологических

отношений.

У различных личностей возрастные границы С.р.л. значительно ва-

рьируются, но чаще совпадают с дошкольным периодом, учением в

первом классе, и с началом трудовой деятельности.

СТАДІЇ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ — можна виділити за рядом кри-

теріїв, але практично краще всього брати за основу єдність доміную-

чих видів діяльності і домінуючих психологічних відносин.

Розвиток особистості має і етапи, що відрізняються від стадії.

У різних особистостей вікові межі С.р.о. варіюються, але частіше

співпадають з дошкільним періодом, навчанням у першому класі, з

початком трудової діяльності.

СТАНДАРТИЗОВАТЬ — измерять в единой или в сравнимых еди-

ницах измерения.

СТАНДАРТИЗУВАТИ — вимірювати в єдиній або в порівнянних

одиницях вимірюван ня.

Средняя тенденция

345

СТАНДАРТНАЯ ОЦЕНКА (Z) — мера расположения в и нтервальном

распределении, выражаемая в еди ницах стандартного отклонения

относительно средней.

СТАНДАРТНА ОЦІНКА (Z) — ступінь розташування в і нтерваль-

ному розподілі, що виражається в одиницях стандартного в ідхилення

відносно середнього.

СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ (S) — мера дисперсии для интер-

вальных переменных.

СТАНДАРТНЕ ВІДХИЛЕННЯ (S) — ступінь дисперсії для інтер-

вальних змінних.

СТАТИСТИКА — числа, в суммарном виде отражающие распреде-

ление значе ний переменных или зависимости между переменными;

признаки выборки, соответствующие опреде ленным параметрам

г енеральной совокупности.

СТАТИСТИКА — числа, що в сумарному вигляді відображають роз-

поділ значень змінних або залежність між змінними; ознаки вибір-

ки, відповідні визначеним параметрам генеральної сукупності.

СТАТИСТИЧЕСКАЯ ЗНАЧИМОСТЬ — вероятность того, что связь

между двумя переменными, обнаружен ная в ходе анализа выборки,

носила случайный характер и не существует в генеральной совокуп-

ности.

СТАТИСТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ — імовірність того, що зв’язок між

двома змінними, виявлений в ході аналізу вибірки, має випадковий

характер і не існує в генеральній сукупності.

СТАТУС ЛИЧНОСТИ ОБЪЕКТИВНЫЙ — положение данной лич-

ности в группе, определяемое системой объективно складывающихся

отношений в ней, экспектацией и межличностными отношениями.

Омоним — С.л.о. как условная оценка личности числом выборов при

социометрии.

СТАТУС ОСОБИСТОСТІ ОБ’ЄКТИВНИЙ — положення даної особис-

тості в групі, що визначається системою відносин, і які об’єктивно

склалися в ній, експектацією і міжособистісними відносинами.

Омонім — С.о.о. як умовна оцінка особистості числом виборів при

с оціометрії.

Статус личности объективный

346

СТАТУС ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТИВНЫЙ — отражение личностью

своего объективного статуса как его понимание и переживание. Мо-

жет соответствовать или не соответствовать объективному статусу

личности.

СТАТУС ОСОБИСТОСТІ СУБ’ЄКТИВНИЙ — відображення особистіс-

тю свого об’єктивного статусу як його розуміння і переживання. Може

відповідати чи не відповідати об’єктивному статусу особистості.

СТЕПЕНИ СВОБОДЫ — число ячеек в таблице или число точек на ли-

нии регрессии, которые могут заполняться независимо от предшест-

вующих заполнений.

СТУПЕНІ СВОБОДИ — число комірок в таблиці або число точок на

лінії регресії, які можуть заповнюватися незалежно від попередніх

заповнень.

СТИЛЬ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ — совокупность индивидуальных особен-

ностей определенной деятельности личности, влияющая на способ

достижения цели этой деятельности, обусловливающая своеобразие

ее выполнения. В С.д. всегда проявляются индивидуальные и типич-

ные особенности личности.

С.д. — интегративное проявление иерархии процессуальных особен-

ностей динамической функциональной структуры личности (лучше

всего изучено Е. А. Климовым влияние на С.д. темперамента), моти-

вов деятельности, привычных форм общения и руководства. По по-

следнему критерию выделяют два стиля руководства: авторитарный

и демократический.

СТИЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ — сукупність індивідуальних особливостей

певної діяльності особистості, що впливає на спосіб досягнення мети

цієї діяльності. В С.д. завжди проявляються індивідуальні і типові

особливості особистості.

С.д. — інтегративний прояв ієрархії процесуальних особливостей

динамічної функціональної структури особистості, мотивів діяль-

ності, (краще всього досліджений Е. А. Климовим вплив на С.д.

т емперамента) звичних форм спілкування і керівництва. За остан-

нім критерієм визначають два стилі керівництва: авторитарний і

д емократичний.

Статус личности субъективный

347

СТИМУЛ (лат. stimulus — палка для погоняния) — внешнее воздей-

ствие на организм, личность или группу людей, отражаемое ими в

формах психической реакции или мотива. Различными личностями

и группами один и тот же С. может отражаться как различные мо-

тивы.

Синонимы — отражаемое, раздражитель.

С. — то, что вызывает ответ или реакцию в живой ткани. Согласно

метапсихологии Фрейда, стимулы бывают или внутренними, или

внешними; первые являются инстинктными импульсами; прихо-

дящими изнутри организма и воздействующими на психический

аппарат, а вторые представляют собой сенсорные впечатления, по-

лучаемые из окружающей среды. Стимулы повышают напряжение,

вызывают неудовольствие (страдание), которое ослабляется с по-

мощью разрядки в соответствии с принципом удовольствия, или с

принципом реальности.

СТИМУЛ (лат. stimulus — паля для поганяння) — зовнішній вплив

на організм, особистість або групу людей, що відображається ними в

формах психічної реакції або мотиву. Різними групами або особами

один і той же С. може відображатися як різні мотиви.

Синонім — подразник, відображаюче.

С. — те, що викликає відповідь або реакцію в живій тканині. Згід-

но з метапсихологією Фрейда, стимули бувають або внутрішніми,

або зовнішніми, перші є інстинктивними імпульсами, що виходять

зсередини організму і, що впливають на психічний апарат, а другі

є сенсорні враження, одержані з оточуючого середовища. Стимули

п ідвищують напругу, викликають невдоволення (страждання), які

послаблюються за допомогою розрядки у відповідності або з принци-

пом задоволення, або з принципом реальності.

СТИМУЛЬНЫЙ БАРЬЕР — та часть психического аппарата, кото-

рая защищает Эго от чрезмерного возбуждения как со стороны вне-

шних, так и внутренних стимулов. Согласно некоторым мнениям,

травматические переживания разрушают стимульный барьер.

СТИМУЛЬНИЙ БАР’ЄР — та частина психічного апарату, яка захи-

щає Его від збудження як з боку зовнішніх так і внутрішніх стиму-

лів. Згідно з деякими думками, травматичні переживання руйнують

стимульний бар’єр.

Стимульный барьер

348

СТИМУЛЬНЫЙ ГОЛОД — это страстное желание возбуждения; в

основе этого понятия лежит положение о том, что живым организмам

требуется оптимальное количество стимуляции, и они ищут его.

СТИМУЛЬНИЙ ГОЛОД — це велике бажання збудження; в основі

цього поняття лежить твердження про те, що живим організмам по-

трібна оптимальна кількість стимуляції, і вони шукають її.

СТИМУЛЬНЫЙ ЗНАК — этологический термин; он относится к по-

ведению, которое действует как стимул для дополняющего поведе-

ния другой особи того же вида. Улыбка и плач являются стимульны-

ми знаками.

СТИМУЛЬНИЙ ЗНАК — етологічний термін, він відноситься до по-

ведінки, яка діє як стимул для доповнення поведінки іншої особи.

Посмішка і плач є стимульними знаками.

СТОЛБИКОВАЯ ДИАГРАММА — график, на котором результаты

наблюдений изображаются в виде столбиков.

СТОВПЧАСТА ДІАГРАМА — графік, на якому результати спостере-

жень відображені у вигляді стовпчиків.

СТРАДАНИЕ — сильно переживаемая эмоция, полярная удоволь-

ствию, принимающая у человека форму чувства.

СТРАЖДАННЯ — пережита емоція, полярна задоволенню, яка роз-

кривається в людини у формі почуття.

СТРАСТЬ — стойкое и длительное проявление эмоций, чаще входя-

щих в структуру стойких чувств, становящееся доминирующим мо-

тивом деятельности.

ПРИСТРАСТЬ — стійке і тривале виявлення емоцій, що входять у

структуру стійких почуттів і стає домінуючим мотивом діяльності.

СТРАТА (лат. stratum — настил) — термин, введенный А. В. Петров-

ским в социальную психологию и положенный им в основу стратомет-

рии групп и стратометрической концепции коллектива.

СТРАТА (лат. stratum — настилання) — термін, введений А. В. Пе-

тровським в соціальну психологію і покладений ним в основу

с тратометрії груп і стратометричної концепції колективу.

Стимульный голод

349

СТРАТИФИЦИРОВАН НАЯ (РАЙОНИРОВАН НАЯ) ВЫБОРКА —

процедура, при которой из совокупности сначала отбираются подгруп-

пы по признаку наличия у их членов одного или более общих свойств,

а затем из каждой из этих подгрупп по отдельности берется выборка.

СТРАТИФІКОВАНА (РАЙОНОВАНА) ВИБІРКА — процедура, під

час якої із сукупності спочатку відбираються підгрупи за ознакою на-

явності у членів підгрупи однієї чи кількох спільних властивостей, а

потім із кожної з цих підгруп окремо береться вибірка.

СТРАТОМЕТРИЧЕСКАЯ КОНЦЕПЦИЯ КОЛЛЕКТИВА — кон-

цепция, разработанная А. В. Петровским. Согласно С.к.к. структура

межличностных отношений в коллективе имеет три слоя:

• первый — межличностные отношения непосредственной зави-

симости;

• второй — межличностные отношения, опосредованные содержа-

нием коллективной деятельности и коллективными ценностями;

• третий — каркас отношений собственно деятельных отношений к

предмету деятельности, в которых главное место занимает освое-

ние ее социального смысла. Третий слой отношений присущ кол-

лективу в отличие от группы — ассоциации, корпорации и др.

СТРАТОМЕТРИЧНА КОНЦЕПЦІЯ КОЛЕКТИВУ — концепція, роз-

роблена А. В. Петровським. Згідно з С.к.п. структура міжособистіс-

них відносин в колективі має три шари:

• перший — міжособистісні відносини безпосередньої залежності

від колективної діяльності;

• другий — міжособистісні відносини, опосередковані змістом ко-

лективної діяльності і колективними цінностями;

• третій — каркас відношень власне діяльних відношень до пред-

мета діяльності, в яких основне місце займає засвоєння її соці-

ального смислу. Третя верства відносин властива колективу на

відміну від групи — асоціації, корпорації.

СТРАТОМЕТРИЯ — метод оценки сплоченности коллектива по его

стратам путем изучения его ЦОЕ, предложенный А. В. Петровским.

При этом необходимо учитывать не только единство, но и уровень

ценностной ориентации, ее содержание, различные для коллектива

и корпорации.

Стратометрия

350

СТРАТОМЕТРІЯ — метод оцінки згуртованості колективу за його

стратами шляхом вивчення його ЦОЕ, запропонованим А. В. Пе-

тровським. При цьому необхідно враховувати не тільки єдність, але і

р івень ціннісної орієнтації, її зміст, різні для колективу і корпорації.

СТРАХ — наиболее биологически обусловленная эмоция как отра-

жение нужды избежать опасности, в основе которой лежит пассивно

или активно оборонительный рефлекс, определяющий астеническое

или стеническое его проявление. С. имеет различные формы: боязнь,

испуг, тревожное ожидание, паника.

СТРАХ (ОСТРАХ) — найбільш біологічно обумовлена емоція як ві-

дображення потреби уникнути небезпеки, в основі якої лежить па-

сивно або активно охоронний рефлекс, який визначає астенічний або

стенічний його вияв. С. має різні форми: боягузтво, острах, тривожні

очікування, паніка, фобія.

СТРЕМЛЕНИЕ — настойчивое желание добиться чего-либо, высту-

пающее как мотив деятельности, хорошо осознанный по своей цели,

с которой стойко связан, и выраженный волевым усилием для ее до-

стижения. С. может быть кратковременным процессом, психичес-

ким состоянием и свойством личности, определяющим ее направлен-

ность.

ПРАГНЕННЯ — стійке бажання добитися будь-чого, що виступає як

мотив діяльності, добре усвідомлений за своєю метою, з якого стійко

пов’язаний і виражений вольовим зусиллям для її досягнення. П. мо-

же бути короткочасним процесом, психічним станом і властивістю

особистості, що визначає її спрямованість.

Синонім — інстинкт.

СТРЕСС (англ. stress — напряжение) — состояние спада, подавлен-

ности, возникающее у человека под влиянием экстремальных воз-

действий. В авиационной психологии изучена своеобразная форма С.

напряженность в полете, проявляющаяся и в других видах труда.

СТРЕС (англ. stress — напруження) — стан, викликаний надмір-

ними психічними й фізичними напруженнями або впливами трав-

муючих подразників. Стрес може спричиняти як позитивний, мо-

білізуючий, так і негативний вплив на діяльність (дистрес) аж до її

повної дезорганізації.

Страх