Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

361

При высшем проявлении Т. в сознании доминирует вдохновение,

вплоть до озарения, в личности — потребность деятельности, а в дея-

тельности — стремление к достижению новых, ранее не ставившихся

целей новыми, ранее не опробованными средствами.

Творчество (креативность) — способность приходить к новым, при

этом обоснованным решениям проблем. Способность создавать вещи,

отмеченные воображением, неотразимые, убедительные, значитель-

ные и т. д.

Поскольку результаты творческой деятельности являются, по опре-

делению, новыми, неожиданными и потому непресказуемыми, твор-

чество представляет собой понятие, которое трудно включить в

к аузально-детерминистскую структуру, отсюда, вероятно, амбива-

лентность психоанализа в отношении творчества.

Данное понятие поднимает и другие проблемы, например, является

ли творчество способностью, свойственной всем, — и в этом случае

любой может стать креативным, если устранить торможения; или

это — особый дар, и в таком случае психоанализ должен допускать

исключения в своих постулатах.

Одаренные люди с самого начала жизни другие, что они активно

ищут тех, кто признал бы их отличие и их дарования, и что в случае

анализа им требуется иная техника, нежели другим.

ТВОРЧІСТЬ — мислення в його вищій формі, яке виходить за межі

звичного вирішення завдання вже відомими способами. Т. при до-

мінуванні в процесі мислення проявляється як уява. Будучи ком-

понентом цілі і способу діяльності, вона піднімає її до рівня творчої

д іяльності як обов’язкової умови майстерності та ініціативи.

При вищому прояві Т. в свідомості домінує «натхнення», упритул до

осявання, в особистості — потреба діяльності, а в діяльності — праг-

нення до досягнення нових цілей новими засобами.

Творчість (креативність) (creativity) — здатність приходити до нових,

при цьому обґрунтованих, вирішень проблем. Здатність створювати

речі, які відзначаються уявленням, переконливі, вагомі та ін.

Оскільки результати творчої діяльності є новими, несподіваними і

тому непередбаченими, творчість — це поняття, яке важко включити

в каузально-детерміністську структуру, звідси амбівалентність пси-

хоаналізу щодо творчості.

Творчество

362

Дане поняття піднімає й інші проблеми, наприклад, чи є творчість

здібністю, яка властива усім, — і в даному випадку будь-хто може

стати креативним, якщо уникнути гальмування; чи це — особливий

дар, і в такому випадку психоаналіз повинен допускати винятки в

своїх постулатах.

Обдаровані люди із самого початку життя інші, вони активно шука-

ють тих, хто визнав би їх відмінності і їх обдарованість, і у випадку

аналізу їм потрібна інша техніка, ніж іншим.

ТЕЗАУРУС (греч. thesaurus — запас) — понятие и термин, имеющие

тенденцию стать категорией психологии мышления и проникающие

в ряд психологических наук, заимствованные из лингвистики и пси-

холингвистики: система слов, связанных иерархией обозначаемых

ими понятий и ассоциациями с ключевыми словами.

Информатика понимает под Т. системы информации, закрепленные

памятью в виде слов;

• психология мышления — систему содержания понятий, связан-

ных ассоциациями с ключевым понятием, иногда включающая

и конкретные образы, обобщаемые этими понятиями;

• теория сознания — содержание его атрибута познания конкрет-

ной личности или группы;

• психология личности — основу подструктуры ее направленнос-

ти, основу объема и содержания знаний подструктуры ее опыта;

• педагогическая психология — основу объема обученности зна-

ниям;

• психология искусства — основу и объем образов и понятий, твор-

чески перерабатываемых воображением при создании нового.

Различают Т. по иерархии носителей: личности, группы, теории,

н ауки, языка народа, всегда отражающих состояние определенного

п ериода. Кроме того, различают два вида Т.: субъектный и объекти-

вированный.

Омоним — Т. как словарь, составленный по образцу (не всегда точно

соблюдаемому) изданного в 1852 г. и по настоящее время многократ-

но переиздаваемого словаря английского языка Р. Роже, названного

им этим термином.

Есть тенденция использовать этот термин применительно к ЭВМ

и роботам, понимая под ним объем информации, закладываемой в

м ашинную память.

Тезаурус

363

ТЕЗАУРУС (грец. thesaurus — запас) — поняття і термін, який має

тенденцію стати категорією психології мислення. Запозичений із

лінгвістики і психолінгвістики, являє собою систему слів, які ма-

ють пов’язаний ієрархічний зв’язок та ланцюжки понять і асоціацій

з ключовими словами.

Інформатика має на увазі під Т. систему інформації, яка закріплена

у пам’яті словами:

• психологія мислення — систему змісту понять, пов’язаних асо-

ціаціями з ключовим поняттям; що іноді включає і конкретні

образи, які узагальнені цими поняттями;

• теорія свідомості — зміст його атрибуту пізнання конкретної

особистості або групи;

• психологія особистості — основу підструктури її спрямованості,

основу обсягу і змісту знань підструктури її досвіду.

• педагогічна психологія — основу обсягу навченості знанням;

• психологія мистецтва — основа і обсяг образів і понять, які твор-

чо перероблені уявою при створенні нового.

Розрізняють Т. за ієрархією носіїв: особистості, групи, теорії, науки,

мови народу, що завжди відображають стан певного періоду. Крім

того, розрізняють два види Т.: суб’єктний і об’єктивований.

Омонім — Т. як словник, складений за зразком виданого в 1852 р. і на

сьогодні багаторазово перевиданого словника англ. мови Р. Роже, на-

званого ним цим терміном.

Є тенденція використовувати цей термін в ЕОМ, розуміючи під ним

обсяг інформації, що закладається в машинну пам’ять.

ТЕЛЕКИНЕЗ (греч. tele — вдаль, kinez — привожу в движение) —

воздействие на легкие предметы биополей, вызванных психическим

напряжением.

ТЕЛЕКІНЕЗ (грец. tele — вдалечині, kinez — приводжу в рух) —

вплив на легкі предмети біополя, викликаного психічною напругою.

ТЕЛЕПАТИЯ (греч. tele — вдаль, далеко, pathos — чувство) — пере-

дача на расстоянии сигналов и информации о психических явлениях

одного индивида другому.

Т. — связь на расстоянии, существующая независимо от всех извест-

ных сенсорных каналов.

Телепатия

364

ТЕЛЕПАТІЯ (грец. tele — вдалечині, далеко, pathos — почуття) —

передача на відстані сигналів і інформації про психічні явища одного

індивіда іншому.

Т. — зв’язок на відстані, що існує незалежно від усіх відомих сен-

сорних каналів.

ТЕЛЕСНОЕ ЭГО, ОБРАЗ ТЕЛА, СХЕМА ТЕЛА (body ego, body image,

ode schema) — термин, использованный Фрейдом для обозначения

той части Эго, которая возникает из восприятия самого себя. «Эго,

прежде всего, телесно, т. е. в конечном итоге является производным

телесных ощущений, главным образом тех, которые идут с поверх-

ности тела» — Freud (1927)».

ТІЛЕСНЕ ЕГО, ОБРАЗ ТІЛА, СХЕМА ТІЛА (body ego, body image, ode

schema) — тілесне Его — термін, використаний Фрейдом для позна-

чення тієї частини Его, яка виникає із сприйняття самого себе. «Его,

перш за все, тілесне, тобто в кінцевому результаті є похідним тілесних

відчуттів, перш за все тих, які йдуть з поверхні тіла — F reud (1927)».

ТЕЛЕСНЫЙ И ВНЕТЕЛЕСНЫЙ (embodied and unenbodied) — тер-

мины были использованы Laind (1960) для описания двух состоя-

ний бытия; телесное состояние — это состояние людей с первичной

онтологической безопасностью, которые ощущают, что они возник-

ли, когда возникли их тела, и что они закончатся, когда умрут их

тела. Внетелесные состояния присущи индивидам, лишенным пер-

вичной онологической безопасности и имеющим чувство отделен-

ности от своих тел.

ТІЛЕСНИЙ І ПОЗАТІЛЕСНИЙ (embodied and unenbodied) — терміни

були використані Laind (1960) для опису двох станів буття. Тілесний

стан — це стан людей з первинною онтологічною безпекою, які від-

чувають, що вони виникли, коли виникли їх тіла, і що вони зник-

нуть, коли помруть їх тіла. Позатілесні стани властиві індивідам, об-

діленим первинною онтологічною безпекою і які мають почуття від-

окремленості від своїх тіл.

ТЕМПЕРАМЕНТ — качество личности, сформировавшееся в лич-

ном опыте человека на основе генетически обусловленного его

типа нервной системы и в значительной мере определяющее стиль

его д еятельности. Т. входит в биопсихическую подструктуру

Телесное эго, образ тела, схема тела

365

д инамической функциональной структуры личности. Различают че-

тыре основных Т.: сангвиник, холерик, флегматик и меланхолик.

Т. определяется процессуальным в личности, но на него влияет вза-

имодействие процессуального и содержательного.

ТЕМПЕРАМЕНТ — сукупність індивідуальних особливостей лю-

дини, що характеризують динаміку її діяльності і поведінки, влас-

тивість особистості, що сформувалася на власному досвіді людини на

підставі генетично обумовленого її типу нервової системи, що знач но

визначає стиль її діяльності. Т. входить в біопсихічну підструктуру

динамічної функційної структури особистості. Розрізняють чотири

основних Т.: сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік. Т. визна-

чається процесуальним в особистості, але на нього впливає взаємодія

процесуального і змістовного.

ТЕОРИИ ПСИХОЛОГИИ — системы психологических понятий, вы-

раженных терминами, раскрывающими сущности и закономерности

взаимодействия психических явлений между собой и с реальным ми-

ром. Т.п. всегда определяются методологией психологии и определя-

ют методы психологии.

ТЕОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ — системи психологічних понять, відтворені

термінами, що розривають сутність і закономірності взаємодії пси-

хічних явищ між собою і реальним світом. Т.п. завжди визначаються

методологією психології і визначають методи психології.

ТЕОРИЯ — одно из возможных объяснений наб людаемых явлений,

представ ляющее собой некоторое мно жество логи чески увязанных

между собой допу щений и пропозиций (сужде ний).

ТЕОРІЯ — одне з можливих пояснень явищ, що спостерігається та

представляє собою деяку безліч логічно пов’язаних між собою при-

пущень і пропозицій (думок).

ТЕОРИЯ ИГР — сфера математики, имеющая дело с анализом ситуа-

ций, исходы которых обусловлены совместным согласо ванным

п оведением инди видов.

ТЕОРІЯ ГРИ — сфера математики, що має справу з аналізом си-

туацій, наслідки яких зумовлені спільною узгодженою поведінкою

і ндивідів.

Теория игр

366

ТЕОРИЯ ИЗМЕРЕНИЙ — теория, объясняющая, почему с измене-

нием значения некоторой переменной следует ожидать и изменений

в значениях отража ющего ее показателя.

ТЕОРІЯ ВИМІРЮВАНЬ — теорія, що пояснює, чому із зміною зна-

чення деякої змінної потрібно чекати і змін у значеннях показника,

що її відображає.

ТЕОРИЯ УСТАНОВКИ — одна из теорий психологии, созданная

грузинским психологом Д. Н. Узнадзе (1886–1950) и активно раз-

виваемая его учениками под руководством А. С. Прангишвили. Со-

гласно этой теории, в основе понимания личности и ее деятельности

лежит понятие установки, под нятое до уровня общепсихологической

к атегории.

ТЕОРІЯ УСТАНОВКИ — одна із теорій психології, створена грузин-

ським психологом Д. Узнадзе (1886–1950) і активно розвинена його

учнями під керівництвом А. Прангішвілі. Згідно з цією теорією, в

основі розуміння особистості і її діяльності лежить поняття установ-

ки, підняте до рівня загальнопсихологічної категорії.

ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ГРУППА — группа людей, проживающих на

определенной географической тер ритории.

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРУПА — група людей, що проживає на певній

географічній території.

ТЕРМИНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ (лат. erminalis — конечный) — со-

стояние организма или личности (в частности, в экстремальных

условиях), непосредственно предшествующее полному прекращению

жизнедеятельности.

ТЕРМІНАЛЬНИЙ СТАН (лат. terminalis — кінцевий) — стан ор-

ганізму або особистості (зокрема в надзвичайних ситуаціях), який

б езпосередньо передує повній зупинці життєдіяльності.

ТЕСТ (англ. test — испытание, исследование) — краткий экспери-

ментально-психоло гиче ский метод исследования того или иного

п сихического процесса (функциональный Т.), личности в целом (про-

ективный Т.) или группы. Различают Т. бланковые и аппаратурные,

для индивидуального применения и для группового.

Теория измерений

367

Т. — система заданий, позволяющих измерять уровень развития

опреде ленного качества (свойства) лич ности. Стандартная психологи-

ческая методика, пред назначенная для количественных оценок

психологи ческих качеств и функций человека.

ТЕСТ (англ. test — випробування, дослідження) — короткий експе-

риментально-психологічний метод дослідження певного психічного

процесу (функційний Т.), особистості в цілому (проективний Т.) або

групи. Розрізняють Т. бланкові і механічні (апаратури), для індиві-

дуального та групового застосування.

Т. — система завдань, що дозволяють виміряти рівень розвитку пев-

ної якості (властивості) особистості. Стандартна психологічна ме-

тодика, призначена для кількісних оцінок психологічних якостей і

функцій людини.

ТЕСТИРОВАНИЕ — метод изучения личности путем применения

тестов, основанный на подмене психологического анализа результа-

тов применения тестов формальным подсчетом баллов и используе-

мый против личности.

ТЕСТУВАННЯ — метод вивчення особистості шляхом застосуван-

ня тестів, заснований на підміні психологічного аналізу результатів

з астосування тестів формальним підрахуванням балів і використову-

ваний проти особистості.

ТЕСТ-ЭФФЕКТ — любое расхождение между результа тами предва-

рительного и оконча тельного теста, обусловлен ное всецело ответной

реакцией изучае мого субъекта на предвари тельный тест.

ТЕСТ-ЕФЕКТ — будь-яка розбіжність між результа тами попередньо-

го і завершального тесту, зумовлена цілком відповід ною реакцією

с уб’єкта, що вивча ється на попередній тест.

ТЕСТЫ ДОСТИЖЕНИЙ — одна из методик психодиагностики, ко-

торая позволяет выявить меру владения испытуемым конкретными

знаниями, умениями, навыками.

ТЕСТИ ДОСЯГНЕНЬ — одна з методик психодіагностики, що дозво-

ляє виявити ступінь володіння випробуваним конкретними знання-

ми, уміннями, навичками.

Тесты достижений

368

ТЕСТЫ ИНТЕЛЛЕКТА — методика психодиагностики для выявле-

ния умственного потенциала индивида.

ТЕСТИ ІНТЕЛЕКТУ — методика психодіагностики для виявлення

розумового потенціалу індивіда.

ТЕСТЫ ЛИЧНОСТНЫЕ — методика психодиагностики для измере-

ния разных сторон личности индивида.

ТЕСТИ ОСОБИСТІСНІ — методика психодіагностики для вимірю-

вання різних сторін особи стості індивіда.

ТЕСТЫ ПРОЖЕКТИВНЫЕ (ПРОЕКТИВНЫЕ) — совокупность ме-

тодик для целостного изучения личности, основанного на психоло-

гической интерпретации, то есть осознанном или неосознанном пе-

ренесении субъектом собственных свойств и состояний на внешние

объекты под воздействием доминирующих потребностей, смыслов и

ценностей.

ТЕСТИ ПРОЖЕКТИВНІ (ПРОЕКТИВНІ) — сукупність методик для

цілісного вивчення особистості, заснованого на психологічній інтер-

претації, тобто усвідомленому або неусві домленому перенесенні су-

б’єктом власних властивостей і станів на зовнішні об’єкти під впли-

вом домінуючих потреб, сенсів і цінностей.

ТЕХНИЧЕСКАЯ ЭСТЕТИКА (греч. aesthesis — чувство) — наука,

взаимодействующая с социальной психологией и психологией труда,

изучающая социально-культурные, технические и эстетические про-

блемы формирования гармоничной предметной среды, создаваемой

для жизни и деятельности человека средствами промышленного про-

изводства.

Задачи Т.э.: содействие созданию благоприятного психологического

климата и формированию эстетического вкуса.

ТЕХНІЧНА ЕСТЕТИКА (грец. aesthesis — почуття) — наука, що вза-

ємодіє із соціальною психологією і психологією праці, яка вивчає со-

ціально-культурні, технічні і естетичні проблеми формування гармо-

нійного предметного середовища, що створене для життя і діяльності

людини засобами виробництва.

Завдання Т.е.: сприйняття створеного психологічного клімату і фор-

мування естетичного смаку.

Тесты интеллекта

369

ТЕХНИЧЕСКИЕ СПОСОБНОСТИ — способности, взаимосвязанные

и проявляющиеся независимо друг от друга: к пониманию техники;

к обращению с техникой; к изготовлению технических изделий; к

техническому изобретательству.

ТЕХНІЧНІ ЗДІБНОСТІ — здібності, що взаємопов’язані і проявля-

ються незалежно один від одного: до розуміння техніки; до оволодін-

ня технікою, до виготовлення технічних виробів; до технічного ви-

нахідництва.

ТЕХНИЧЕСКОЕ МЫШЛЕНИЕ — вид мышления как процесс отра-

жения в сознании производственно-технических процессов и объек-

тов, принципов их устройства и работы с использованием техничес-

ких образов и оперированием этими образами.

ТЕХНІЧНЕ МИСЛЕННЯ — вид мислення як процес відображення

в свідомості виробничо-технічних процесів і об’єктів, принципів їх

улаштування і роботи з використанням технічних образів і оперуван-

ня цими образами.

ТИП ЛИЧНОСТИ ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ — особенное в личнос-

ти, выделенное по определенному психологическому критерию, по-

зволяющему разделить все личности на необходимое и достаточное

число их психологических условных групп. Напр.: Т.л.п. по тем-

пераменту, коллективизму — индивидуализму, экстраверсии — ин-

траверсии и т. д.

ТИП ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГІЧНИЙ — особливе в особистості,

яке відокремлюється за певними психологічними критеріями та до-

зволяє розділити всі особистості на необхідне і достатнє число їх пси-

хологічних умовних груп. Напр.: Т.о.п. за темпераментом, колекти-

візмом — індивідуалізмом, екстраверсією — інтроверсією та ін.

ТИФЛОПСИХОЛОГИЯ (греч. tuphlos — слепой) — отрасль дефек-

топсихологии, изучающая психику слепых.

ТИФЛОПСИХОЛОГІЯ (грец. tuphlos — сліпий) — галузь дефекто-

психології, що вивчає психіку сліпих.

ТОТЕМ (totem) — антропологический термин, обозначающий живо-

тное, растение или другой объект, который почитается каким-либо

Тотем

370

племенем или общиной и рассматривается в качестве своего символа

или защитника.

ТОТЕМ (totem) — антропологічний термін, що означає тварин, рос-

лин або інші об’єкти, які шануються у будь-яких племен або спіль-

ностей і розглядаються як символ чи захисник.

ТОЧНЫЙ ПОДБОР СООТВЕТСТВИЙ — процедура, при которой

экспери ментальные и контрольные группы приравниваются друг к

другу посредством отбора сравнимых индивидов.

ТОЧНИЙ ПІДБІР ВІДПОВІДНОСТІ — процедура, при якій експери-

ментальні і контрольні групи прирівнюються одна до одної за допо-

могою відбору порівняних індивідів.

ТРАВМА (trauma) —

1. В соматической медицине — органическое повреждение тела,

вызванное воздействием какого-либо объекта или вещества. По-

нятие включает в себя раны, переломы, ожоги и т.п.

2. В психиатрии и психоанализе — любое совершенно неожиданное

переживание, с которым субъект не в состоянии справиться. Не-

медленной реакцией на психологическую травму является шок.

3. В психоанализе — любое переживание, преодолеваемое с помо-

щью защит. Травматические теории происхождения неврозов

обычно подразумевают третий, а не второй вид травмы.

4. В более вольном, не строгом, но широко используемом значе-

нии — любое мучительное или доставляющее страдание пережи-

вание, независимо от того, имеются ли длительные последствия.

Инфантильная травма — травма, имевшая место в младенчестве или

в детстве и считающаяся причиной развития невроза.

Для того чтобы назвать событие травматическим, необходима уве-

ренность, что оно произошло без какого-либо сознательного или бес-

сознательного желания субъекта. В итоге, данные о том, что неврозы

являются результатом травм, должны подтвердить положение Фрей-

да о принципе психического детерминизма.

ТРАВМА (trauma) —

1. В соматичній медицині — органічне пошкодження тіла, викли-

кане дією будь-якого об’єкта або речовини. Поняття включає в

себе рани, переломи, опіки та ін.

Точный подбор соответствий