Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

371

2. В психіатрії і психоаналізі — будь-яке несподіване переживан-

ня, з яким суб’єкт не може справитися. Негайною реакцією на

психологічну травму є шок.

3. В психоаналізі — будь-яке переживання, що долається за допо-

могою захисту. Травматичні теорії виникнення неврозів мають

на увазі третій, а не другий вид травми.

4. В більш вільному, не суворому, але широко використованому

значенні — будь-яке болісне або, що приносить страждання і пе-

реживання, незалежно від того, чи є наслідки.

Інфантильна травма — травма в дитинстві, з різним розвитком не-

врозу.

Для того, щоб назвати подію травматичною, необхідна впевненість,

що вона відбулася без будь-якого свідомого або несвідомого бажан-

ня суб’єкта. Отже, дані про те, що неврози є результатом травми,

п овинні підтвердити положення Фрейда про принцип психічного де-

термінізму.

ТРАДИЦИЯ — массовидное явление общественной психологии,

представляющее собой способ хранения и передачи социального опы-

та, воспроизводства устойчивых общественных отношений, поддер-

живаемое силой общественного мнения, массовых привычек и убеж-

дений, обычаев.

ТРАДИЦІЯ — загальне явище суспільної психології, що являє собою

спосіб збереження і передачі соціального досвіду і підтримується си-

лою громадської думки, звичками загалу і переконаннями звичок.

ТРАНС (trance) — явление диссоциации, имеющее место у пациен-

тов в гипнотическом состоянии и у медиумов, когда они настроены

на контакт с миром духов. Трансоподобные состояния случаются при

истерии, хотя обычно их называют припадками, приступами или

просоночными состояниями; а также в детстве, в виде снохождения.

Особенностью, общей для всех этих состояний, является то, что не-

которая часть Эго (или самости) бездействует, так что субъект или

п окоряется воле другого, или действует под влиянием желаний и

фантазий, которые в обычном состоянии заторможены.

ТРАНС (trance) — явище дисоціації, що має місце у пацієнтів в гіп-

нотичному стані і у медіумів, коли вони налаштовані на контакт з

в іртуальним світом. Трансоподібні стани трапляються при і стерії,

Транс

372

хоча, звичайно, їх називають нападами, приступами або просо-

ночними станами, а також в дитинстві, у вигляді сноходіння. Особли-

вістю, загальною для всіх цих станів, є те, що деяка частина Его (або

самості) бездіє, так що суб’єкт або підкоряється волі іншого, або діє

під впливом бажань і фантазій, які в звичайному стані загальмовані.

ТРЕВОЖНОСТЬ — психическое явление, имеющее три формы:

кратковременная эмоциональная реак ция слабо выраженного не-

адекватного страха, влияющая на суждения и решения; аналогичное

п сихическое состояние; свойство личности, предрасполагающее к

частным проявлениям реакций и состояний Т.

ТРИВОЖНІСТЬ — психічне явище, що має три форми: короткочас-

на емоційна реакція слабо вираженого неадекватного остраху, яка

впливає на судження і рішення; аналогічний психічний стан; влас-

тивість особистості, що сприяє окремим виявам реакцій і станів Т.

ТРЕМОР (лат. tremor — дрожание) — непроизвольные ритмические

мышечные сокращения; как психомоторные явления — объективи-

зация эмоциональной реакции.

ТРЕМОР (лат. tremor — дрижання) — довільне ритмічне м’язове ско-

рочення і як психомоторні явища об’єктивізація емоційної реакції.

ТРЕНАЖЕР — учебное пособие, психологически моделирующее ре-

альную деятельность или ее отдельные действия, предназначенное

для формирования соответствующих им навыков. Может быть ис-

пользован и с целью психодиагностики.

Различают Т. для тренировки отдельных навыков и комплексные.

ТРЕНАЖЕР — навчальний посібник, який психологічно моделює

реальну діяльність або її окремі дії, призначені для формування від-

повідних для них навичок. Може використовуватися з метою пси-

ходіагностики.

Розрізняють Т. для тренування окремих навичок і комплексні.

ТРЕНАЖЕРЫ КОРРЕГИРУЮЩИЕ (лат. correctus — направлен-

ный) — тренажеры, предназначенные для устранения отдельных, но

стойких ошибочных действий.

ТРЕНАЖЕРИ КОРИГУЮЧІ (лат. correctus — спрямований) — трена-

жери, призначені для усунення окремих, але стійких помилкових дій.

Тревожность

373

ТРЕНАЖЕРЫ ПРОГРАММНЫЕ — тренажеры, эффективность

к оторых экспериментально доказана и которые включены в утверж-

денные программы профессионального обучения.

ТРЕНАЖЕРИ ПРОГРАМНІ — тренажери, ефективність яких

е кспериментально доказана і які включені в затверджені програми

професійного навчання.

ТРЕНАЖЕРЫ САМОДЕЯТЕЛЬНЫЕ — тренажеры-игры, развиваю-

щие определенные навыки и способности, требуемые для определен-

ного профессионального обучения.

ТРЕНАЖЕРИ САМОДІЯЛЬНІ — тренажери-ігри, які розвивають певні

навички і здібності, потрібні для певного професійного навчання.

ТРЕНДОВОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ — анализ, основанный на сравнении

данных, полученных от одной и той же генеральной совокупности в

разные моменты времени.

ТРЕНДОВЕ ОБСТЕЖЕННЯ — аналіз, заснований на порівнянні да-

них, отриманих від однієї і тієї ж генеральної сукупності в різні мо-

менти часу.

ТРЕНИРОВКА — элементарный вид формирования личности (как и

организма), в основе которого — только систематическое повторение

определенных действий, а, результат — закрепление повторяемых

процессов. В педагогической практике Т. используется для закрепле-

ния нужных, уже сформированных путем упражнений навыков.

ТРЕНУВАННЯ — елементарний вид формування особистості (як і орга-

нізму), в основі якого лежить тільки систематичне повторення певних

дій, а результат — закріплення повторюваних процесів. В педагогічній

практиці Т. використовується для закріплення потрібних знань.

ТРЕУГОЛЬНИК ПРОФОРИЕНТАЦИИ — наглядное изображе-

ние взаимодействия трех компонентов системы профессиональной

ориентации: свойств личности; требований профессий; «рынка»

п рофессий.

ТРИКУТНИК ПРОФОРІЄНТАЦІЇ — наочне зображення взаємодії

трьох компонентів системи професійної орієнтації: рис особистості;

вимог професій і ринку професій.

Треугольник профориентации

374

ТРУДНОСТЬ — переживание и иногда понимание возникшего не-

соответствия между требованиями деятельности и возможностями

личности. Может быть кратковременным психическим процессом

или состоянием, преобразующимся в свойство личности — неуверен-

ность в своих возможностях, изменяя самооценку.

ТРУДНОЩІ — переживання і іноді розуміння невідповідності, яке

виникає між вимогами діяльності та можливостями особистості.

Може бути короткочасним психічним процесом або станом, що пере-

творюється у властивість особистості — невпевненість в своїх мож-

ливостях, змінюючи самооцінку.

ТРУДОВАЯ ЭКСПЕРТИЗА (лат. expertus — опытный) — комплекс-

ное психологическое, медицинское, педагогическое и политическое

изучение свидетельствуемого опытными специалистами и опред-

еление его трудоспособности, способностей, призвания, мораль-

но-политических качеств, здоровья, подготовленности с целью

п рофессиональной ориентации, профессионального отбора и профес-

сионального подбора.

ТРУДОВА ЕКСПЕРТИЗА (лат. expertus — досвідчений) — комплекс-

не психологічне, медичне, педагогічне і політичне вивчення людини,

що засвідчене досвідченими спеціалістами; і визначення її працез-

датності, здібностей, покликання, моральних якостей, здоров’я, під-

готовленості з метою професійної орієнтації, професійного відбору і

професійного підбору.

ТРУДОВОЕ ВОСПИТАНИЕ — воспитание сознательного отношения

и склонности к труду как к основной жизненной потребности через

формирование привычки к труду путем включения личности в ак-

тивную трудовую деятельность и такой организации этой деятель-

ности, чтобы она способствовала формированию удовлетворенности

ее процессом и результатом.

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ — виховання свідомого ставлення і схиль-

ності до праці як до основної життєвої потреби через формування

звички до праці шляхом включення особистості в активну трудову

діяльність і такої організації цієї діяльності, щоб вона сприяла фор-

муванню задоволеності її процесом і результатом.

Трудность

375

ТРУДОТЕРАПИЯ (греч. therapeia — лечение) — научно обоснованная

врачами и психологами система методов лечения трудом как основной

путь реабилитации не только больной личности и личности больного,

но и его организма путем психосоматических взаимо действий.

ТРУДОТЕРАПІЯ (грец. therapeia — лікування) — науково обґрунто-

вана лікарями і психологами система методів лікування працею, як

основний шлях реабілітації не тільки хворої особистості і особистості

хворого, але і його організму шляхом психосоматичних взаємодій.

Трудотерапия

376

УБЕЖДЕНИЕ — термин, имеющий три значения:

1. Высшая форма направленности личности, в психологическую

структуру которой входят мировоззрение, и стремление к его

осуществлению в своей деятельности и к содействию осущест-

влению в деятельности других. У. в этом значении — высший

уровень личности, подчиняющий себе процессуально ее позна-

вательные, эмоциональные и волевые свойства, содержательно

являясь ее идейностью. За свои У. человек борется.

2. Синоним уверенности в чем-либо;

3. Педагогический омоним — У. как процесс, противоположный

внушению и принуждению.

ПЕРЕКОНАННЯ — термін має три значення:

1. Вища форма спрямованості особистості, в психологічну структу-

ру якої входять світогляд і прагнення до його здійснення в сво-

їй діяльності та сприяння до здійснення в діяльності інших. П. в

цьому значенні — вищий рівень особистості, що підпорядковує

собі процесуально її пізнавальні, емоційні і вольові властивості,

змістовно є її моральними та етичними нормами.

2. Синонім впевненості в будь-чому.

3. Педагогічний омонім — П. як процес, протилежний навіюван-

ню і примусу.

УВАЖЕНИЕ — чувство, связанное с направленностью личности, его

переживающей и осознающей объект У. как свой идеал, содержание

которого определяется социальным уровнем личности.

ПОВАГА — почуття, пов’язане з спрямованістю особистості, що його

переживає і усвідомлює об’єкт. П. як свій ідеал, зміст якого визна-

чається соціальним рівнем особистості.

УВЕРЕННОСТЬ — чувство отсутствия сомнений, основанное на опы-

те и, прежде всего, на знаниях. Корень от слова вера вошел в этот тер-

мин исторически.

Убеждение

377

ВПЕВНЕНІСТЬ — почуття відсутності сумнівів, засноване на досвіді

і на знаннях. Корінь від слова віра ввійшов в цей термін історично.

УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ — положительное свойство личности, фор-

мируемое в процессе профессионального обучения и воспитания и ак-

тивизируемое психологической подготовкой и мобилизацией. У. в с.

противопоставляется излишней самоуверенности.

ВПЕВНЕНІСТЬ В СОБІ — позитивна властивість особистості, що фор-

мується в процесі професійного навчання і виховання і активізується

психологічною підготовкою і мобілізацією. В. в с. протиставляється

зайвій самовпевненості.

УДИВЛЕНИЕ — чувство, входящее в структуру любознательности и

являющееся мотивом познавательной деятельности.

ЗДИВОВАНІСТЬ — почуття, що входить в структуру допитливості, і

є мотивом пізнавальної діяльності.

УДОВЛЕТВОРЕНИЕ ДОСТИЖЕНИЕМ ЦЕЛИ — чувство, возникшее

на основе эмоции разрешения после усилия воли. Оно сближает эмо-

циональную и волевую формы отражения и лежит в основе чувства

долга. Эффективный фактор трудового воспитания.

ЗАДОВОЛЕННЯ ДОСЯГНЕННЯМ МЕТИ — почуття, що виникає

на основі емоцій розв’язання після зусилля волі. Воно зближує емо-

ційну і вольову форми відображення і лежить в основі почуття обо-

в’язку. Ефективний фактор трудового виховання.

УДОВЛЕТВОРЕННОСТЬ — психическое явление, полярное потреб-

ности, как отражение устранения нужды и потому имеющее иерар-

хию видов, совпадающую с иерархией видов потребностей.

ЗАДОВОЛЕНІСТЬ — психічне явище, полярне потребі як виперед-

ження та усунення потреби і тому має ієрархію видів, що співпадає з

ієрархією видів потреб.

УДОВОЛЬСТВИЕ И НЕУДОВОЛЬСТВИЕ — полярные, безусловно-

рефлекторные, наиболее фило- и онтогенетически ранние эмоции,

непосредственно связанные с удовлетворением или неудовлетворе-

нием потребностей. Их переживание лежит в основе возникновения

Удовольствие и неудовольствие

378

б ольшинства более сложных, условнорефлекторных эмоций и чувств,

в структуре которых они остаются.

ЗАДОВОЛЕННЯ І НЕЗАДОВОЛЕННЯ — полярні, безумовно-реф-

лекторні, найбільш філо-і онтогенетично ранні емоції, безпосередньо

пов’язані із задоволенням або незадоволенням потреб. Їх переживан-

ня лежать в основі виникнення більш складних, умовно-рефлектор-

них емоцій і чуттів, в структурі яких вони залишаються.

УЗНАВАНИЕ — проявление памяти как воспроизведение образа и

понятия при повторном восприятии объекта.

УПІЗНАВАННЯ — виявлення пам’яті як відтворення образу і

п оняття при повторному сприйнятті об’єкта.

УЛУЧШЕНИЕ (в узком смысле) — изменение (или имитация) реаль-

ности при проведении практи ческого эксперимента с целью повыше-

ния его внутренней валид ности.

ПОЛІПШЕННЯ (у вузькому значенні) — зміна (або імітація) реаль-

ності при проведенні практичного експери менту з метою підвищення

його внутрішньої валідності.

УЛЫБКА — движение губ как мимика удовольствия, свойственное

уже младенцам как их первая форма общения и некоторым живот-

ным.

ПОСМІШКА — рух губ або міміка задоволення, властиві уже малю-

кам як їх перша форма спілкування і деяким тваринам.

УМ — совокупность индивидуальных способностей мышления и

п онимания человека. Свойства У. — быстрота, ясность, критичность,

глубина, гибкость, широта, творчество. Совокупность выраженных

критичности, гибкости и творчества определяет инициативность, а

она в сочетании с быстротой — сообразительность.

РОЗУМ — сукупність індивідуальних здібностей мислення і розумін-

ня людини. Властивість Р. — швидкість, ясність, критичність, гли-

бина, широта, творчість. Сукупність вираження критичності, твор-

чості визначає ініціативність, а вона в сполученні з швидкістю —

кмітливість.

Узнавание

379

УМЕНИЕ — совокупность знаний и гибких навыков, обеспечивающая

возможность выполнения определенной деятельности или д ействия

в определенных условиях. Проходя через ряд этапов формирования,

У. в конечном счете перерастает в мастерство и творчество.

УМІННЯ — сукупність знань і навичок, що забезпечують можли-

вість виконання певної діяльності в певних умовах.

Проходячи через ряд етапів формування У. в кінцевому підсумку

п ереростає в майстерність і творчість.

УМОЗАКЛЮЧЕНИЕ — специфический вид мышления как сопо-

ставление ряда суждений («суждение о суждениях»). У. как мыс-

лительное действие начинается осознанием задачи и заканчивается

либо новым суждением, либо принятием решения.

УМОВИВІД — форма мислення, при якій на основі кількох суджень

робиться висновок; специфічний вид мислення як співставлення

ряду суджень («судження про судження»). У. як мислительська дія

починається осмисленням завдання і закінчується або новим суджен-

ням, або прийняттям рішення.

УМСТВЕННЫЕ НАВЫКИ — присущие только человеку как навы-

ки мышления, памяти и волевые. Они имеют основное значение при

принятии решения.

РОЗУМОВІ НАВИЧКИ — властиві тільки людині як навички мис-

лення, пам’яті і волі. Вони мають основне значення при прийнятті

рішення.

УПРАВЛЕНИЕ — функция организованных систем, обеспечиваю-

щая сохранение их структуры, поддержание режима деятельности,

реализацию программы и цели деятельности. В социальной психоло-

гии У. — это вид индивидуальной или групповой деятельности как

воздействия субъектов управления на объекты управления для до-

стижения цели управления. Если объекты управления — личности

или коллективы, У. принимает форму руководства.

УПРАВЛІННЯ — функція організованих систем, яка забезпечує

зберігання їх структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію

Управление

380

програми і завдання діяльності. В соціальній психології У. — це вид

і ндивідуальної або групової діяльності як впливу суб’єктів управ-

ління на об’єкти управління для досягнення мети управління. Якщо

о б’єктами управління є особистості або колективи, то У. набуває фор-

ми керівництва.

УПРАВЛЕНЧЕСКИЕ СПОСОБНОСТИ — способности, структура

которых обобщает организаторские и коммуникативные С. с отлич-

ным знанием специфики феноменов, являющихся объектами управ-

ления. В этом их сходство со способностью к руководству.

УПРАВЛІНСЬКІ ЗДІБНОСТІ — здібності, структура яких узагаль-

нює організаторські і комунікативні З. з відмінним знанням специ-

фіки феноменів, які є об’єктами управління. В цьому їх схожість зі

здібностями до керівництва.

УРАВНИВАНИЕ ПОЗИЦИОННОЕ — достижение численного равен-

ства средних позиций каждого из усло вий (или уровней) незави симой

переменной в последо вательности (или набо ре последо вательностей)

их предъявления.

ЗРІВНЮВАННЯ ПОЗИЦІЙНЕ — досягнення чисельної рівності се-

редніх позицій кожної з умов (або рівнів) незалежної змінної в послі-

довності (або наборі послідов ностей) їх пред’явлення.

УРОВЕНЬ ИЗМЕРЕНИЯ — количество или качество получа емой ин-

формации, обеспе чиваемое данным инструмен тарием.

РІВЕНЬ ВИМІРЮВАННЯ — кількість або якість отримуваної інфор-

мації, що забезпечується даними засобами.

УСВОЕНИЕ — форма познания, имеющая три произвольных или не-

произвольных этапа: понимание, запоминание, возможность прак-

тического использования.

При внушении У. непроизвольно.

ЗАСВОЄННЯ — форма пізнання, що має три довільні або мимовіль-

ні етапи: розуміння, запам’ятовування, можливість практичного за-

своєння.

При навіюванні З. мимовільне.

Управленческие способности