Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

391

• образне М.с.:

• образ феномену, що пізнається агентом; сполучення слів, яке

описує окремі особливості, створює потрібний цілісний об-

раз;

• акт передачі слів;

• сприйняття перцепієнтом цих слів; виникнення у нього від-

повідних уявлень; відтворення ним того ж образу;

• асоціативне М.с.:

• образ феномену, що пізнається агентом; асоціації, що вини-

кають; слова, що виражають ці асоціації;

• акт передачі слів;

• сприйняття цих слів перцепієнтом; поява у нього асоціацій,

які інколи відповідають асоціаціям агента; іноді близьких, а

іноді зовсім інших.

ФРУСТРАЦИЯ — психическое состояние дезорганизации сознания

и деятельности личности, вызванное объективно непреодолимыми и

неоправдываемыми (или субъективно так понимаемыми и пережи-

ваемыми) препятствиями к желанной цели. Ф. — внутренний кон-

фликт личности между ее направленностью и объективными воз-

можностями, с которыми личность не согласна.

Ф. — состояние, возникающее при появлении препятствия, при рас-

стройстве планов или разочаровании. Фрустрацию и депривацию час-

то путают, хотя, строго говоря, фрустрация имеет отношение к по-

следствиям, связанным с неудовлетворением влечения или неудачей

в достижении цели, тогда как депривация подразумевает отсутствие

предмета или возможности, необходимой для удовлетворения.

Тем не менее, фрустрационная и депривационная теории невро-

за сходятся в утверждении, что депривация ведет к фрустрации,

ф рустрация ведет к агрессии, агрессия ведет к тревоге, тревога ведет

к защитам.

Несмотря на распространенное мнение, что психоанализ убежден

во вреде фрустрации, это не совсем так, ибо психоанализ считает,

что развитие Я начинается с фрустрации. Фактически фрустраци-

онные теории невроза предполагают, что как фрустрация, так и

д епривация являются патогенными при повышении опре деленного

порога интенсивности.

Фрустация

392

ФРУСТРАЦІЯ — психічний стан, який є результатом об’єктивно

неподоланих труднощів, що виникають на шляху досягнення мети,

і нтенсивне переживання невдачі;

Ф. — психічний стан дезорганізації свідомості і діяльності особис-

тості, викликаний об’єктивно невизначеними і невиправданими пе-

решкодами до бажаної мети. Ф. — внутрішній конфлікт особистості

між її спрямованістю і об’єктивними можливостями, з якими осо-

бистість не погоджується.

Ф. — стан, що виникає під час появи перешкод, розладу планів або

розчарувань. Фрустрацію і депривацію часто плутають, хоча фрустра-

ція має відношення до наслідків, пов’язаних з незадоволенням за-

хоплення або невдачею в досягненні мети, тоді як депривація вважає

відсутність предмета або можливості, необхідних для задоволення.

Тим паче, фрустраційна й деприваційна теорія неврозу сходяться в

твердженні, що депривація веде до фрустрації, фрустрація веде до

агресії, агресія веде до тривоги, тривога веде до захисту.

Незважаючи на розповсюджену думку, що психоаналіз впевнений у

шкоді фрустрації, це не зовсім так, бо психоаналіз вважає, що роз-

виток Его починається з фрустрації. Фактично фрустраційні теорії

неврозу передбачають, що як фрустрація, так і депривація є патоген-

ними при підвищенні певного порогу інтенсивності.

ФУГА — психиатрический термин для обозначения процесса, при ко-

тором индивид блуждает, не осознавая, кто он и где находится. Боль-

шинство случаев, приведенных в учебниках по психиатрии, отмеча-

лось у мальчиков в школах-интернатах и у солдат-новобранцев, т. е.

у людей, чувствующих себя загнанными в ситуацию, при которой у

них больше нет свободы действий.

ФУГА — психіатричний термін для визначення процесу, при яко-

му індивід блукає, не усвідомлюючи, хто він і де знаходиться. Стан,

який спостерігається в школах-інтернатах, та у солдат-новобранців,

тобто у людей, які відчувають себе загнаними у ситуацію, при якій у

них більше немає свободи дій.

ФУНДАМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ — исследование, первич-

ной целью кото рого является развитие или проверка научной т еории.

ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ — дослідження, первинною

метою якого є розвиток або перевірка наукової теорії.

Фуга

393

ФУНКЦИЯ ПСИХИЧЕСКАЯ (лат. functio — исполнение, деятель-

ность) — психический процесс, рассматриваемый с точки зрения его

результатов.

ФУНКЦІЯ ПСИХІЧНА (лат. functio — виконання, діяльність) —

психічний процес, що розглядається з точки зору його результатів.

ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ СИСТЕМА — соответствует термину «фи-

зиологическая функциональная система», введенному П. К. Анохи-

ным (1898–1974), под которой он понимал «широкое функциональ-

ное о бъединение различно локализованных структур и процессов на

основе получения конечного (приспособительного) эффекта».

В дальнейшем это понятие было распространено, в частности

В. Д. Шадриковым, и на психические функции.

ФУНКЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА — відповідає терміну «фізіологічна

функціональна система», введеному П. К. Анохіним (1898–1974),

під яким він розумів «широке функціо нальне об’єднання окремо ло-

калізованих структур і процесів на підставі одержання кінцевого

ефекту пристосування».

В подальшому це поняття було розповсюджене, зокрема В. Д. Шадрі-

ковим, і на психічні функції.

Функциональная система

394

ХАРАКТЕР — качество личности, обобщающее наиболее выражен-

ные, тесно взаимосвязанные и потому отчетливо проявляющиеся в

различных видах деятельности свойства личности. X. — «каркас» и

подструктура личности, наложенная на ее остальные подструктуры.

Бесхарактерность — тоже проявление X.

ХАРАКТЕР — індивідуальне поєднання стійких психічних особли-

востей людини, що зумовлюють типовий для даного суб’єкта спосіб

поведінки в певних життєвих умовах і обставинах. Х — «каркас» і

підструктура особистості, накладена на її останні підструктури. Без-

характерність — теж виявлення Х.

ХАРАКТЕРИСТИКА психологическая — совокупность сведений о

психологических особенностях характеризуемой личности и более

всего о ее характере и способностях, особенно доминантных.

Желательно, чтобы X. включала факты деятельности данной личнос-

ти, объективизирующие указываемые в ней особенности. X. может

быть: устной и письменной; подробной и краткой; глубокой и поверх-

ностной; общей и целенаправленной; только психоло гической или

включенной в педагогическую, производственную, медицинскую;

независимой или обобщающей; объективной или субъективистской;

достоверной или недостоверной.

ХАРАКТЕРИСТИКА психологічна — сукупність відомостей про

психологічні якості особистості, що характеризують її характер і

здіб ності, особливо домінантні.

Бажано, щоб Х. включала факти діяльності даної особистості, що

об’єктивують вказані в ній особливості. Х. може бути: усною і пись-

мовою; детальною і скороченою; глибокою і поверхневою; загальною

і цілеспрямованою; лише психологічною або включеною в педагогіч-

ну, виробничу, медичну; незалежною або узагальнюючою; об’єктив-

ною або суб’єктивною, достовірною або недостовірною.

ХВАСТОВСТВО — свойство личности: выраженная степень проявле-

ния ячества на словах.

Характер

395

ХВАСТОЩІ — властивість особистості: виражений ступінь виявлен-

ня «Я» на словах.

ХИ-КВАДРАТ (X

) — критерий статистической значи мости связи

между двумя номинальными переменными.

ХІ-КВАДРАТ (X

) — критерій статистичної значущості зв’язку між

двома номінальними змінними.

ХОББИ — слово, которое со второй половины XX в. широко приме-

няется в специфическом значении: увлечение какой-либо деятель-

ностью, заполняющей досуг (коллекционирование, ремесло, реше-

ние кроссвордов и т. п.). Психологически значение в том, что человек

в своем хобби иногда достигает более высокого мастерства, чем в про-

фессиональной деятельности и чем профессионалы в области его X.,

демонстрируя тем роль интереса и эмоций в структуре деятельности.

Особое значение X. имеет как позднее проявление актуальных спо-

собностей в пенсионном возрасте, ранее бывших потенциальными

и скрытыми.

ХОБІ — слово, яке з другої половини ХХ ст. досить широко застосо-

вується в специфічному значенні: захоплення будь-якою діяльністю,

що заповнює дозвілля (колекціонування, ремесло, розв’язання крас-

вордів та ін.). Психологічне значення в тому, що людина в своєму

хобі іноді досягає більш високої майстерності, ніж в особистій профе-

сійній діяльності і ніж професіонали в галузі його Х, демонструючи

тим роль інтересу і емоцій в структурі діяльності.

Особливе значення Х. має як пізнє виявлення актуальних здібностей

в пенсійному віці, які раніше були потенційними і прихованими.

ХОЛЕРИК — тип темперамента, проявляющийся в бурных эмоциях,

резких сменах настроения, неуравновешенности и истощаемости.

ХОЛЕРИК — тип темпераменту, що проявляється в бурхливих

е моціях, різких змінах настрою, неврівноваженості і психічній

в иснаженості.

ХРАБРОСТЬ — форма бесстрашия, при которой страх не пережива-

ется, будучи вытеснен стенической эмоциональной реакцией «упое-

ния опасностью».

Храбрость

396

ХОРОБРІСТЬ — риса характеру, яка проявляється у властивості

особистості долати почуття страху в ситуації небезпеки і ризикувати

с обою заради досягнення мети.

Х. — форма безстрашності, при якій страх не відчувається, внаслі-

док витіснення стенічною емоційною реакцією «захоплення небез-

пекою».

Храбрость

397

ЦЕЛЕНАПРАВЛЕННОЕ — свойство психического явления. У челове-

ка — синоним преднамеренного и произвольного (но как понятие срав-

нительной психологии отлично от них), а также целесообразного.

ЦІЛЕСПРЯМОВАНЕ — властивість психічного явища. У людини —

синонім передбаченого і довільного (але як поняття порівняльної

психології відрізняється від них), а також доцільного.

ЦЕЛЬ — термин, имеющий два значения:

• объективная Ц. — явление, которого надо достичь (напр., ми-

шень) или выполнить (напр., «спущенный план»);

• Ц. как психическое явление — субъективный образ желаемого

результата действия или деятельности. Эти субъективные Ц.

бывают как индивидуальными, так и групповыми.

МЕТА (ціль) — термін, який має подвійне значення:

• об’єктивна М. — явище, якого треба досягти або виконати;

• М. як психічне явище — суб’єктивний спосіб одержання бажа-

ного результату дії або діяльності. Ці суб’єктивні цілі бувають

особистими і груповими.

ЦЕННОСТНАЯ ОРИЕНТАЦИЯ ЛИЧНОСТИ — содержание соци-

ального уровня направленности личности, взаимодействующей со

значимыми для нее оценками окружающей действительности.

Ц.о.л. — важнейший фактор общения, объединяющий в своей

структуре мыслительный и эмоциональный компоненты, а также

важнейший компонент нравственных и правоправных способностей

личности.

ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ — зміст соціального рів-

ня спрямованості особистості, що взаємодіє з вагомими для неї оцін-

ками навколишньої дійсності.

Ц.о.о. — важливий фактор спілкування, що об’єднує в своїй струк-

турі мислення та емоції, а також важливий компонент моральних і

правових здібностей особистості.

Ценностная ориентация личности

398

ЦЕННОСТНО-ОРИЕНТАЦИОННОЕ ЕДИНСТВО (ЦОЕ) — термин и

его аббревиатура введены в психологию А. В. Петровским как мас-

совидное явление, производное от ценностной ориентации личности

данного коллектива и являющееся основным критерием наличия

коллектива и уровней его сплоченности и активности — страт.

Отсюда — метод стратометрии для оценки ЦОЕ.

ЦІННІСНО-ОРІЄНТОВАНА ЄДНІСТЬ (ЦОЄ) — термін і його абре-

віатура введені в психологію А. В. Петровським як явище загалу, що

походить від ціннісної орієнтації особистості даного колективу, що є

основним критерієм наявності колективу і рівнів його згуртованості

та активності — страт.

Звідси — метод стратометрії для оцінки ЦОЄ.

Ценностно-ориентационное единство (ЦОЕ)

399

ЧАСТОТНОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ — упорядоченный подсчет количе-

ства призна ков по каждому значению переменной.

ЧАСТОТНИЙ РОЗПОДІЛ — впорядкований підрахунок кілько сті ознак

кожного значення змінної.

ЧАСТНЫЙ КОЭФФИЦИЕНТ РЕГРЕССИИ — статистическая мера,

обознача ющая степень влияния незави симой пере менной на зависимую

в ситуации, когда взаимовлияние всех остальных переменных в модели

находится под контролем исследователя.

ПРИВАТНИЙ КОЕФІЦІЄНТ РЕГРЕСІЇ — статистична міра, що вказує

на ступінь впливу незалежної змінної на залеж ну в ситуації, коли взаємо-

вплив всіх інших змінних в моделі знаходиться під контролем дослідника.

ЧЕРТЫ ЛИЧНОСТИ — в отличие от свойств личности как категории

психологии личности и дифференциальной психологии Ч.л. — понятие

бытового сознания как отражение им отчетливо выраженных свойств

личности, проявляемых в повседневной деятельности и общении с дру-

гими людьми и потому доступных их оценке по здравому смыслу.

Название Ч.л. обычно дается не научным, а народным бытовым языком.

РИСИ ОСОБИСТОСТІ — стійкі особливості поведінки індивіда, які по-

вторюються в різних ситуаціях. Р.о. на відміну від властивостей осо-

бистості як категорії психології особистості і диференціальної пси-

хології, це поняття буденної свідомості і Р.о. — поняття буденної сві-

домості як відбиток нею чітко виявлених властивостей особистості, що

проявляються в повсякденній діяльності і спілкуванні з іншими людь-

ми і тому доступні для оцінки за здоровим глуздом.

Назва Р.о. подається не науковою, а народною буденною мовою.

ЧИСЛО МИЛЛЕРА — понятие и термин психосемантики. Дж. Мил-

лер в 1956 г., обобщив имевшиеся ранее данные об объеме внимания

и, связав их с объемом кратковременной памяти, показал, что он

о пределяется не числом слов в предложении, а числом информации и

даже сем, равным 7±2.

Число Миллера

400

ЧИСЛО МІЛЛЕРА — поняття і термін психосемантики. Дж. Міллер

в 1956 р., узагальнивши попередні дані про обсяг уваги і пов’язавши

їх з обсягом короткочасної пам’яті, встановив, що він визначаєть-

ся не кількістю слів у реченні, а числом інформацій і навіть знаків

(сем), яке дорівнює 7±2.

ЧИТАБЕЛЬНОСТЬ — свойство текста, шкалы или пульта, определяю-

щее скорость и точность их чтения.

ЧИТАБЕЛЬНІСТЬ — властивість тексту, шкали або пульту, що

в изначає швидкість і точність їх читання.

ЧИТАТЕЛЬСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ — понятие и термин библиотеч-

ной психологии; особенности индивидуального, группового и об-

щественного сознания, влияющие на взаимодействие читателей с

п ечатной продукцией, их отношение к ней.

ЧИТАЦЬКА ПСИХОЛОГІЯ — поняття і термін бібліотечної психо-

логії; особливості індивідуальної, групової і громадської свідомості,

що впливають на взаємодію читачів з друкованою продукцією, їх

ставлення до неї.

ЧИТАТЕЛЬСКАЯ УСТАНОВКА — понятие и термин библиотеч-

ной психологии как содержательная сторона внимания и эмоций

ч итателя (при кратковременной Ч.у.) или его направленности (при

фиксированной Ч.у.), определяемая его потребностью в чтении и чи-

тательскими интересами.

ЧИТАЦЬКА УСТАНОВКА — поняття і термін бібліотечної психо-

логії як змістовна сторона уваги і емоцій читача (при короткочасній

Ч.у.) або його спрямованості (при фіксованій Ч.у.), що визначається

його потребою у читанні та читацьких інтересах.

ЧИТАТЕЛЬСКИЙ ВКУС — вид эстетического вкуса: способность к

самостоятельному суждению о достоинстве объекта чтения; компо-

нент читательской психологии, связанный с потребностью в чтении

и интересами читателя.

ЧИТАЦЬКИЙ СМАК — різновид естетичного смаку: здатність до

самостійного судження про переваги об’єкту читання; компонент

читацької психології, пов’язаний з потребою в читанні та інтереса-

ми читача.

Читабельность