Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

411

ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ — отрасль психологии, изучаю-

щая закономерности психического отражения производственных

отношений (собственности, обмена, распределения и потребления) в

сознании личности и групп людей. На дереве психологической науки

отходит от ствола социальной психологии несколько выше истори-

ческой психологии.

ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ — галузь психології, яка вивчає за-

кономірності психічного відображення виробничих відносин (влас-

ності, обміну, розподілу і споживання) в свідомості особистості і груп

людей. На дереві психологічної науки відходить від стовбура соці-

альної психології вище історичної психології.

ЭКСГИБИЦИОНИЗМ (exhibitionism) —

1. Сексуальная перверзия, заключающаяся в том, что мужчина

выставляет напоказ перед женщиной свои гениталии.

2. Подобное поведение у мальчиков.

3. В более широком смысле — любое поведение, связанное с полу-

чением удовольствия от взглядов других людей, от самопоказа,

от рисовки перед другими и т. д.

Хотя Фрейд рассматривает эксгиби ционизм как составной инстинкт

и как нормаль ную составляющую инфантильной сексуальности,

эксгибиционизм в значениях 1 и 3 обычно интерпретируется как

невротический и защитный; его функция заключа ется в том, что-

бы доказать, что некто, заставляя объект реагировать, чем-то об-

ладает. Часто встре чающийся эксгибиционизм у женщин, который

о бщество в определенных пределах принимает за норму, нередко

интер претируется как производное зависти к пенису, т. к. в его осно-

ве — стрем ление доказать, что и женщина обладает кое-чем, н есмотря

на о тсутствие пениса. Современные ана литики, однако, более склон-

ны рас сматривать его как маниакальную защиту от депрессии, фри-

гидности или страха потери идентичности.

Истинный эксгибиционизм ге ниталий почти неизвестен у женщин.

ЕКСГІБІЦІОНІЗМ (exhibitionism) —

1. Сексуальна перверзія, яка полягає в тому, що чоловік демон-

струє напоказ перед жінкою свої геніталії.

2. Подібна поведінка у хлопчиків.

Эксгибиционизм

412

3. В широкому значенні — будь-яка поведінка, пов’язана з одер-

жанням задоволення від поглядів інших людей, від самопоказу

і хизування перед іншими.

Хоча Фрейд розглядає ексгібіціонізм як складовий інстинкт і як нор-

мальну складову інфантильної сексуальності, ексгібіціонізм в зна-

ченнях 1 і 3 зазвичай інтерпретується як невротичний і захисний;

його функція полягає в тому, щоб доказати, що дехто, змушуючи

о б’єкт реагувати, чимось володіє. Ексгібіціонізм, що часто зустрі-

чається у жінок, суспільство в певних межах приймає за норму, не-

рідко інтерпретується як довільна заздрість до чоловічого статевого

органу, тобто в його основі — прагнення доказати, що і жінка воло-

діє чимось. Сучасні аналітики, проте, більш схильні розглядати його

як маніакальний захист від депресії, фригідності або страху втрати

ідентичності.

Істинний ексгібіціонізм генітальний майже невідомий у жінок.

ЭКСПАНСИВНОСТЬ (лат. expansio — распространение) — свойство

личности несдержанно и выраженно эмоционально реагировать на

различные стимулы.

ЕКСПАНСИВНІСТЬ (лат. expansio — розповсюдження) — власти-

вість особистості нестримано і виражено емоційно реагувати на різ-

ні стимули.

ЭКСПЕКТАЦИЯ (англ. expectation — ожидание, надежда) — поня-

тие и термин социальной психологии, оценка личности другой или

другими личностями или группой (коллективом), проявляющаяся в

м ежличностных отношениях. Э. определяется ценностными ориента-

циями, социальными нормами, традициями и личными симпатиями.

ЕКСПЕКТАЦІЯ (англ. expectation — очікування, надія) — понят-

тя і термін соціальної психології, оцінка особистості іншою або ін-

шими особистостями, або групою (колекти вом), що проявляється

в м іжособистісних відносинах. Е. визначається ціннісними орієн-

таціями, соціальними нормами, традиціями, особистими симпатіями.

ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ — общее определение

различных исследований психических явлений с помощью экспери-

ментальных методов.

Экспансивность

413

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ — галузь психології, яка

дає загальне визначення різних досліджень психічних явищ за допо-

могою експериментальних методів.

ЭКСПЕРИМЕНТ (лат. experimentum — проба, опыт) — центральный

эмпирический метод научного исследования, который получил ши-

рокое распространение в психологии. Различают лаборатор ный (в

специальных условиях, с аппаратурой и т. д.) и естественный эк-

сперимент, проводимый в обыч ных условиях учебы, жизни, труда,

но со специальной их организацией, влияние которой и изучается.

Отличается от наблюдения актив ным вмешательством в ситуацию со

стороны исследователя, который осуществляет планомерное манипу-

лирование некоторыми факторами и регистрацию соответствующих

изменений в состоянии и поведении испытуемого.

Э. психологический — основной метод психологической науки, опи-

рающийся на точный учет изменяемых независимых переменных, ко-

торые влияют на зависимую переменную (объект Э.); важнейшие свой-

ства Э.: возможность (как правило) повторения и (при правильной ор-

ганизации) соответствие принципу единства теории и практики.

Различают следующие виды Э. п.: естественный и лабораторный,

констатирующий и формирующий. Выделяют особый вид Э. мыс-

ленный Э.

Синоним (устаревающий) — опыт.

ЕКСПЕРИМЕНТ (лат. experimentum — проба, досвід) — централь-

ний емпіричний метод наукового дослідження, що одержав широке

поширення в психології. Розрізняють лабораторний (у спеціальних

умовах, з апаратурою і т. д.) і природний експеримент, що проводить-

ся у звичайних умовах навчання, життя, праці, але зі спеціальною

організацією, вплив якої і вивчається. Відрізняється від спостере-

ження активним втручан ням в ситуацію з боку дослідника, що здій-

снює планомірне маніпулю вання деякими чинниками і реєстрацію

відповідних змін в стані і поведінці піддослідного.

Е. психологічний — 1) основний метод психологічної науки, що спи-

рається на точний облік незалежних змінних, які впливають на за-

лежну змінну (об’єкт Е); 2) формальний дослідний процес, під час яко-

го експериментатор у контрольованих умовах здійснює с истематичні

Эксперимент

414

спостереження за реакціями досліджуваних на змінювані фактори

(маніпулювання незалежною змінною).

Розрізняють наступні види Е.п. — природний і лабораторний, конста-

туючий і формуючий. Виділяють особливий вид Е. — мисленний Е.

3) активне втручання в ситуацію зі сторони дослідника, що здійснює

планомірне маніпулювання однією або декількома змінними (чинника-

ми) й реєстрацію відповідних змін в поведінці об’єкта, що вивчається.

• ЭКСПЕРИМЕНТ АССОЦИАТИВНЫЙ — метод, разработанный

К. Г. Юнгом, ориентированный на фиксацию, диагностику и

психотерапию скры тых аффективных комплексов.

ЕКСПЕРИМЕНТ АСОЦІАТИВНИЙ — метод, розроблений

К. Г. Юнгом, орієнтований на фіксацію, діагно стику і психоте-

рапію прихованих афективних комплексів.

• ЭКСПЕРИМЕНТ БЕЗУПРЕЧНЫЙ — соотносится с по нятием

валидности эксперимента. Различные типы безупречного экспе-

римента соответ ст вуют разделению внутренней и внешней ва-

лидности.

ЕКСПЕРИМЕНТ БЕЗДОГАННИЙ — співвідноситься з поняттям

валід ності експерименту. Різні типи бездоганного експерименту

відпові дають поділу на внутрішню і зовнішню валідність.

• ЭКСПЕРИМЕНТ БЛИКСА — по температурным ощущениям.

ЕКСПЕРИМЕНТ БЛІКСА — за температурними відчуттями.

• ЭКСПЕРИМЕНТ ЕСТЕСТВЕННЫЙ — психологический экспе-

римент, включенный в деятельность или общение незаметно для

испыту емого.

ЕКСПЕРИМЕНТ ПРИРОДНИЙ — психологічний експери мент,

який використовується в діяльності або спілкуванні непомітно

для випробу ваного.

• ЭКСПЕРИМЕНТ EX POST FACTO — исследование, при котором

контроль за ходом эксперимента имитируется при анализе данных.

ЕКСПЕРИМЕНТ EX POST FACTO — дослідження, при якому

контроль за ходом експерименту імітується при аналізі даних.

Эксперимент

415

• ЭКСПЕРИМЕНТ ИСКУССТВЕННЫЙ — эксперимент, проводя-

щийся в усло виях имитации реальности, позволя ющий достичь

отно сительной ста билизации уровней побочных и дополнитель-

ных пере менных.

ЕКСПЕРИМЕНТ ШТУЧНИЙ — експеримент, що проводиться в

умо вах імітації реальності і дозволяє досягти відносної стабілі-

зації рівнів побічних і додаткових змінних.

• ЭКСПЕРИМЕНТ КОМПЛЕКСНЫЙ (СЛОЖНЫЙ) — опыт с

участием многих факторов.

ЕКСПЕРИМЕНТ КОМПЛЕКСНИЙ (СКЛАДНИЙ) — дослід за

участю багатьох чинників.

• ЭКСПЕРИМЕНТ КОНТРОЛЬНЫЙ — повторный эксперимент,

разработан ный для подтверждения результатов предыдущего

исследования посред ством специальной оценки влияния пере-

менной, которая не контроли ровалась (или частично контроли-

ровалась) в изначальном экспери менте.

ЕКСПЕРИМЕНТ КОНТРОЛЬНИЙ — повторний експеримент,

розробле ний для підтвердження результатів попереднього до-

слідження за допо могою спеціальної оцінки впливу змінної,

яка не контролювалася (або частково контролювалася) в попе-

редньому експерименті.

• ЭКСПЕРИМЕНТ КРИТИЧЕСКИЙ (РЕШАЮЩИЙ) — когда есть

две конкурирующие гипо тезы и эксперимент позволяет выбрать

одну из них.

ЕКСПЕРИМЕНТ КРИТИЧНИЙ (ВИРІШАЛЬНИЙ) — коли є дві

конкуруючі гіпотези і в ході експерименту можна вибрати одну

з них.

• ЭКСПЕРИМЕНТ КРОСС-ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ — предъявле-

ние каждому из испыту емых (или их групп) всех иссле дуемых

уровней независимой пере менной в определенной последова-

тельности, причем позиции каждого уровня в наборе этих

последо вательностей численно уравнены.

ЕКСПЕРИМЕНТ КРОС-ІНДИВІДУАЛЬНИЙ — пред’яв-

лення кожному з випробову ваних (або їхнім групам) всіх

Эксперимент

416

д осліджуваних рівнів незалежної змінної в певній по слідовності,

причому позиції кожного рівня в наборі цих послідовностей чи-

сельно зрів няні.

• ЭКСПЕРИМЕНТ ЛАБОРАТОРНЫЙ — осуществляется в искус-

ственных условиях, как правило, с примене нием специальной

аппаратуры, со строгим контролем всех влияющих факторов.

ЕКСПЕРИМЕНТ ЛАБОРАТОРНИЙ — здійснюється в штучних

умовах, як правило, із застосуванням спеціаль ної апаратури, із

суворим контролем всіх впливаючих чинників, що впливають.

• ЭКСПЕРИМЕНТ МЕЖГРУППОВОЙ — предъявление каждого

из исследу емых условий независимой пере менной разным груп-

пам испыту емых.

ЕКСПЕРИМЕНТ МІЖГРУПОВИЙ — пред’явлення кожної з

умов незалеж ної змінної, що досліджується різним групам ви-

пробовуваних.

• ЭКСПЕРИМЕНТ МНОГОФАКТОРНЫЙ — это способ контроля

неполноты независимой переменной.

ЕКСПЕРИМЕНТ БАГАТОФАКТОРНИЙ — це спосіб контролю

неповноти незалежної змінної.

• ЭКСПЕРИМЕНТ МНОГОМЕРНЫЙ — с несколькими (не ме-

нее двух) независимыми и несколькими зави симыми перемен-

ными.

ЕКСПЕРИМЕНТ БАГАТОВИМІРНИЙ — з кількома (не менше

двох) незалеж ними і кількома залежними змін ними.

• ЭКСПЕРИМЕНТ МЫСЛЕННЫЙ — вид неэксперименталь-

ного размыш ления, при котором исследователь рассматрива-

ет возможные результа ты тех операций, которые могут быть

с деланы.

ЕКСПЕРИМЕНТ МИСЛЕНЕВИЙ — вид неекспериментального

роздуму, при якому дослідник розглядає можливі результати

тих операцій, які можуть бути зроблені.

Эксперимент

417

• ЭКСПЕРИМЕНТ ПОЛНОГО СООТВЕТСТВИЯ — эксперимент,

при котором достига ется степень адекватности отра жения изу-

чаемой реальности или теоретического представления о ней и

обеспечивается внешняя валид ность в проводимом эксперимен-

те. Определяет, является ли каждый из нескольких стимулов

подходящим к образцу.

ЕКСПЕРИМЕНТ ПОВНОЇ ВІДПОВІДНОСТІ — експеримент, при

якому досягається ступінь адекватності віддзеркален ня р еальності,

що вивчається, або теоретичного уявлення про неї і з абезпечується

зовнішня валідність в експерименті, що проводиться. Визначає, чи

кожний з кількох стимулів відповідає зразку.

• ЭКСПЕРИМЕНТ ПРОБНЫЙ — эксперимент для разведки.

ЕКСПЕРИМЕНТ ПРОБНИЙ — експеримент для розвідки.

• ЭКСПЕРИМЕНТ ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ — экспери-

мент по измерению диф фе ренциального порога проприоцептив-

ного анализатора.

ЕКСПЕРИМЕНТ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ — експеримент

щодо вимірювання дифе ренціального порога пропріоцептивно-

го аналізатора.

• ЭКСПЕРИМЕНТ С УЧАСТИЕМ ЧЕЛОВЕКА, ЭКСПЕРИМЕНТ

НА ЧЕЛОВЕКЕ — проведение опытов с участием человека.

ЕКСПЕРИМЕНТ, В ЯКОМУ БЕРУТЬ УЧАСТЬ ЛЮДИ, ЕКСПЕРИ-

МЕНТ НАД ЛЮДИНОЮ — проведення дослідів з участю людини.

• ЭКСПЕРИМЕНТ СТРЭТТОНА — (в области зрительного вос-

приятия).

ЕКСПЕРИМЕНТ СТРЕТТОНА — (в області зорового сприйняття).

• ЭКСПЕРИМЕНТ ФОРМИРУЮЩИЙ (ОБУЧАЮЩИЙ) — метод

исследования и формирования психического процесса, состоя-

ния или качества личности.

ЕКСПЕРИМЕНТ ФОРМУЮЧИЙ (НАВЧАЛЬНИЙ) — метод до-

слідження і формування психічного процесу, стану або якостей

особистості.

Эксперимент

418

• ЭКСПЕРИМЕНТ ЧИСТЫЙ — разновидность идеального

экспери мента, при проведении которого экспериментатор опе-

рирует единич ной незави симой переменной и ее полностью очи-

щенными условиями.

ЕКСПЕРИМЕНТ ЧИСТИЙ — різновид ідеального експеримен-

ту, при проведенні якого експеримента тор оперує одиничною

незалежною змінною і її повністю очищеними умовами.

ЭКСПЕРТИЗА СУДЕБНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ — постепенно со-

здающаяся и уточняемая система психологических исследований

личности и деятельности подследственного и осужденного для уточ-

нения сведений, помогающих следствию, суду и перевоспитанию.

Э.с.-п. осуществляется специалистами-психологами.

ЕКСПЕРТИЗА СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА — поступово створена і

уточнена система психологічних досліджень особистості і діяльнос-

ті, засудженої людини або того, хто знаходиться під слідством для

у точнення свідчень. Ця система допомагає слідству, суду і перевихо-

ванню. Е.с.-п. здійснюється спеціалістами-психологами.

ЭКСПРЕСС-ПСИХОДИАГНОСТИКА — ускоренная психодиагнос-

тика, методы которой — ознакомительная беседа, экзамены и ис-

следование тестами. Выводы Э.-п. значительно менее точны, чем

п ролонгированной психодиагностики.

ЕКСПРЕС-ПСИХОДІАГНОСТИКА — ускорена психодіагности-

ка, методи якої — ознайомча бесіда, іспити і дослідження тес-

тами. В исновки Е.-п. значно менш точні, ніж пролонгованої психо-

діагностики.

ЭКСТАЗ (греч. ek — извне, stasis — спокойствие) — чувство веры,

любви, восторга и т. д., доведенное до аффекта.

ЕКСТАЗ (грец. ek — ззовні, stasis — спокій) — почуття віри, любові,

захоплення та ін., доведене до афекту.

ЭКСТЕРИОРИЗАЦИЯ (лат. externus — внешний) — процесс объек-

тивизации накопленного личностью опыта как воплощение в прак-

тической деятельности и в предметных действиях замыслов, планов

и умений путем перехода внутренних, ранее интериоризированных

Экспертиза судебно-психологическая

419

действий во внешние. Э. взаимодействует с интериоризацией в про-

цессе формирования личности.

ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ (лат. externus — зовнішній) — процес об’єкти-

візації накопиченого особистістю досвіду як втілення в практичній

діяльності і в предметних діях задумів, планів, умінь шляхом пере-

ходу внутрішніх, раніше інтеріоризованих дій у зовнішні. Е. взаємо-

діє з інтеріоризацією в процесі формування особистості.

ЭКСТЕРНАЛИЗАЦИЯ (externalization) — процесс, посредством

к оторого психический об раз представляется вне самого себя; посредст-

вом которого «внутренний объект» проецируется на некоторый

о бъект во внешнем мире. В этом смысле является синонимом проек-

ции и противоположен интроекции и интернализации.

ЕКСТЕРНАЛІЗАЦІЯ (externalization) — процес, засобом якого психіч-

ний образ уявляється за межами себе; засобом якого «внутрішній об’-

єкт» проектується на деякий об’єкт у зовнішньому світі. В цьому зна-

ченні є синонімом проекції і протилежний інтроекції та інтерналізації.

ЭКСТЕРОРЕЦЕПТОРЫ (лат. externus — наружный) — рецепторы,

расположенные на поверхности тела и улавливающие воздействия

внешней среды.

ЕКСТЕРОРЕЦЕПТОРИ (лат externus — зовнішній) — рецептори, що

знаходяться на поверхні тіла, та уловлюють впливи зовнішнього се-

редовища.

ЭКСТЕРОРЕЦЕПЦИЯ — взаимодействие организма с внешней сре-

дой с помощью экстерорецепторов.

ЕКСТЕРОРЕЦЕПЦІЯ — взаємодія організму із зовнішнім середови-

щем за допомогою екстерорецепторів.

ЭКСТРАВЕРСИЯ И ИНТРОВЕРСИЯ (extraversion and introversion):

1. По Юнгу — типы личности, которые различаются в зависимос-

ти от того, чему придается значение: внешним восприятиям или

внутренним представлениям.

2. По Айзенку — измерение личности, согласно которому каж-

дый человек может быть помещен в определен ную точку на

оси экстраверсия — интроверсия. Со гласно Eysenck (1965),

Экстраверсия и интроверсия

420

э кстраверсия соответствует холерическому и сангвиническо-

му, а интроверсия — меланхолическому и флегматическому

темперамен там Галена. Он подтверждает также и популярное

приравнивание экстраверта к «обращенному вовне», а интра-

верта — к «обращенному вовнутрь». Ни один из терминов не ис-

пользовался широко ни аналити ками, ни психиатрами, хотя

есть тенденция прирав нивать «интравертированных» к «аутич-

ным», или «шизоидным». Согласно данным Айзенка, психопа-

ты и истерики чаще имеют высокие бал лы по экстраверсии, а

фобические и обсессивные пациенты — по интроверсии.

ЕКСТРАВЕРСІЯ ТА ІНТРОВЕРСІЯ (extraversion and introversion):

1. За Юнгом — типи особистості, які розрізняються залежно від

того, чому надається значення: зовнішнім сприйняттям або вну-

трішній уяві.

2. За Айзенком — вимірювання особистості, згідно з яким кожна

людина може бути розміщена в певній точці на осі екстраверсія–

інтроверсія. Згідно з Еysenck (1965), екстраверсія відповідає хо-

леричному і сангвінічному, а інтроверсія — меланхолічному і

флегматичному темпераментам Галена. Він підтверджує також

і популярне прирівнювання екстраверта до «оберненому зовні»,

а інтроверта — до «оберненого в середину». Жоден із термінів

не використовувався широко ні аналітиками, ні психіатрами,

хоча є тенденція прирівнювати «інтровертованих» до «аутич-

них», або «шизоїдних». Згідно з даними Айзенка психопати та

істерики частіше мають високі бали з екстраверсії, а фобічні і об-

сесивні пацієнти — з інтроверсії.

ЭКСТРАВЕРТ — тип личности, противоположный интраверту, в

отличие от которого ему более свойственна направленность, непо-

средственно откликающаяся на внешние впечатления. Э. внешне на-

правлен; он общителен и легко вступает в контакты, живя больше

«сегодняшним днем» и интересами людей, его окружающих.

ЕКСТРАВЕРТ — тип особистості, протилежний інтроверту, на від-

міну від якого йому більш властива спрямованість, що безпосередньо

відгукується на зовнішні впливи. Е. зовнішньо спрямований, він ко-

мунікабельний і легко вступає в контакти; живе лише сьогоденням і

інтересами людей, які його оточують.

Экстраверт